Кодекс україни 1




Скачати 402.53 Kb.
НазваКодекс україни 1
Сторінка1/5
Дата конвертації01.11.2013
Розмір402.53 Kb.
ТипКодекс
uchni.com.ua > Право > Кодекс
  1   2   3   4   5


АДМІНІСТРАТИВНО – ПРОЦЕДУРНИЙ 1

КОДЕКС УКРАЇНИ 1

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1

Глава 1. Основні положення 1

Глава 2. Відносини між адміністративним органом і особою 4

РОЗДІЛ IІ. ПРОВАДЖЕННЯ ЗА ЗАЯВОЮ 8

Глава 3. Загальні вимоги до провадження за заявою 8

Глава 4. Формальна процедура 10

Розділ ІІІ. провадження 13

за ініціативою адміністративного органу 13

Глава 5. Загальні вимоги до провадження за ініціативою адміністративного органу 13

Глава 6 . Здійснення контрольних повноважень адміністративних органів 14

розділ ІV. Адміністративний акт, його чинність 15

та виконання 15

Розділ V. адміністративне оскарження 18

^ РОЗДІЛ VІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 20



Проект1

АДМІНІСТРАТИВНО – ПРОЦЕДУРНИЙ

КОДЕКС УКРАЇНИ2




Цей Кодекс визначає порядок вирішення органами виконавчої влади і місцевого самоврядування індивідуальних адміністративних справ фізичних і юридичних осіб.




^ РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ




Глава 1. Основні положення




Стаття 1. Визначення термінів


У цьому Кодексі наведені нижче терміни застосовуються у такому значенні:

Індивідуальна адміністративна справа (надалі – справа) — це справа, що стосується конкретної фізичної або юридичної особи (надалі – особа), яка розглядається органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування, їх посадовими особами (надалі – адміністративний орган) та вирішується шляхом прийняття індивідуального адміністративного акта.

Індивідуальний адміністративний акт (надалі - акт) — це рішення адміністративного органу, яким завершується вирішення індивідуальної адміністративної справи.

^ Адміністративна процедура – це визначений законодавством порядок провадження в індивідуальних адміністративних справах.

Провадження в індивідуальній адміністративній справі (надалі – провадження) — це послідовно здійснювані процедурні дії щодо розгляду та вирішення індивідуальної адміністративної справи.

^ Адміністративна послуга – це передбачена законом діяльність адміністративних органів, яка здійснюється за заявою особи, щодо юридичного оформлення умов реалізації її прав, свобод та законних інтересів (видача дозволів (ліцензій), реєстрація тощо).

Стаття 2. Предмет регулювання та дія Кодексу


Цей Кодекс регулює відносини, що складаються під час здійснення проваджень у справах:

1) за заявою особи, в тому числі з надання адміністративних послуг;

2) за ініціативою адміністративного органу, в тому числі у порядку здійснення контрольних повноважень;

3) за скаргою особи на рішення, дії та бездіяльність адміністративного органу.

Дія цього Кодексу актами законодавства може поширюватися також на діяльність інших органів державної влади, а також підприємств, установ, організацій та посадових осіб, які здійснюють функції публічної адміністрації на підставі законодавства або на виконання делегованих повноважень.

Законами України можуть бути встановлені особливості процедури в окремих видах справ, про що зазначається окремо.

Дія цього Кодексу не поширюється на правовідносини, пов'язані із оперативно-розшуковою діяльністю, виконавчим провадженням, нотаріальними діями, відбуванням покарання, накладенням адміністративних стягнень.

Стаття 3. Принципи адміністративної процедури


Адміністративна процедура ґрунтується на принципах:

верховенства права – забезпечення пріоритету прав та свобод людини і громадянина, справедливості і гуманності в діяльності адміністративних органів;

законності – здійснення адміністративними органами своєї діяльності лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами;

рівності учасників адміністративної процедури – всі учасники адміністративної процедури є рівними перед законом;

публічності – адміністративний орган діє від імені держави або територіальної громади, і при вирішенні справи повинен зважати на публічні інтереси та інтереси осіб, прав та законних інтересів яких стосуватиметься акт;

відкритості – забезпечення права особи на отримання інформації, в тому числі доступу до матеріалів будь-якої справи, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України;

неупередженості – відсутності в адміністративного органу будь-якої неправомірної заінтересованості в результатах вирішення справи;

оперативності – своєчасного вирішення справи;

ефективності – використання найпростіших та найефективніших засобів для розгляду та вирішення справи;

гарантованого правового захисту – права особи на оскарження рішень, дій та бездіяльності адміністративного органу в порядку, передбаченому цим Кодексом або до суду.

Стаття 4. Фіксація адміністративної процедури


Фіксація адміністративної процедури здійснюється згідно з правилами діловодства, визначеними законодавством.

В адміністративній процедурі діловодство в електронній формі прирівнюється до діловодства в письмовій формі. Електронні документи складаються з використанням електронного цифрового підпису відповідно до законодавства.

Стаття 5. Мова адміністративної процедури


Мовою адміністративної процедури є державна мова. Порядок застосування в адміністративній процедурі інших мов визначається цим Кодексом та іншими законами України.

У разі подання документів недержавною мовою, адміністративний орган має право не брати такі документи до уваги та вимагати їх офіційного перекладу.

Стаття 6. Порядок обчислення строків


Строки передбачені цим Кодексом, обчислюються днями, місяцями та роками.

Строк, який визначається днями, обчислюється з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, днем закінчення строку вважаться перший наступний за святковим, вихідним або неробочим робочий день.

Строк, що обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, що обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк вважається закінченим в останній день цього місяця.

Строк, що обчислюється роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року визначеного строку.

Стаття 7. Витрати і оплата


До витрат в адміністративній процедурі відносяться:

1) витрати пов’язані з оглядом на місці, проведенням експертизи, залученням спеціаліста, перекладача та використанням технічних засобів;

2) транспортні витрати, добові та інші компенсаційні витрати учасників процедури і свідків, що беруть участь в адміністративному провадженні поза місцем їхнього проживання;

3) інші витрати безпосередньо пов’язані з розглядом та вирішенням справи.

Витрати у справах за ініціативою адміністративного органу покладаються на адміністративний орган, за винятком випадків передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Адміністративні послуги, як правило, надаються за плату фіксований розмір якої встановлюється законом або у порядку визначеному законом для кожного виду таких послуг (збір). Оплата адміністративної послуги здійснюється одноразово за весь обсяг робіт з надання цієї послуги. У випадках, коли розмір плати за адміністративну послугу перевищує сто гривень, її оплата може здійснюватися після прийняття позитивного рішення, але перед його остаточним оформленням.

Витрати у процедурі адміністративного оскарження покладаються на адміністративний орган, крім випадків подання скаржником завідомо неправдивої інформації, якщо розгляд такої справи потягнув значні витрати. У випадку відмови особи відшкодовувати такі витрати, питання про їх стягнення вирішується в судовому порядку.

За учасниками процедури та свідками, які запрошені адміністративним органом до участі в окремих процедурних діях зберігається середній заробіток за місцем роботи.

Стаття 8. Докази


Докази – це будь-які фактичні дані, на підставі яких забезпечується всебічний, повний та об’єктивний розгляд і вирішення справи.

Ці дані встановлюються з документів, пояснень учасників процедури, свідків, висновків та пояснень експертів, вивчення речових доказів, огляду на місці тощо.

Обов’язок доказування покладається на адміністративний орган, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.


Глава 2. Відносини між адміністративним органом і особою




Стаття 9. Учасники процедури


Учасником процедури є адміністративний орган та особа:

1) яка звертається із заявою до адміністративного органу, в тому числі за отриманням адміністративної послуги (заявник);

2) яка вступає в адміністративну процедуру, оскільки рішення у справі може вплинути на її права чи законні інтереси (заінтересована особа);

3) щодо якої приймається акт за ініціативою адміністративного органу, в тому числі в порядку здійснення контрольних повноважень (адресат);

4) звертається в адміністративному порядку зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність адміністративного органу (скаржник).

До участі в адміністративній процедурі можуть залучатися особи, які сприяють розгляду справи: свідки, експерти, спеціалісти перекладачі.

Стаття 10. Дієздатність в адміністративній процедурі


Дієздатними в адміністративній процедурі є фізичні особи, які є дієздатними згідно з цивільним правом; а також фізичні особи з неповною або частковою дієздатністю, та особи, цивільну дієздатність яких обмеженою, якщо згідно із законодавством вони визнаються дієздатними щодо предмету процедури.


Стаття 11. Права і обов'язки особи


В адміністративній процедурі особа має право:

1) отримувати від адміністративного органу інформацію щодо адміністративної процедури та своїх прав і обов'язків;

2) знайомитися з матеріалами справи, робити з неї виписки та копії, в тому числі з використанням технічних засобів;

3) бути вислуханою до прийняття акта, в тому числі давати пояснення у письмовій формі;

4) подавати докази;

4) брати участь у провадженні особисто або через представника;

5) подавати клопотання: про відвід посадової особи адміністративного органу; про залучення осіб, які сприяють розгляду справи; про витребування документів або іншої інформації; про призначення експертизи, в тому числі додаткової; про зупинення провадження у справі; про поновлення провадження у справі; про продовження строків, встановлених цим Кодексом;

6) брати участь у слуханні справи;

7) користуватися послугами перекладача в порядку, передбаченому законом;

8) бути ознайомленою з рішенням у справі, в тому силі одержати примірник акта у письмовій формі;

9) оскаржувати акт в порядку, передбаченому цим Кодексом або до суду, а також оскаржувати процедурні рішення, дії та бездіяльність адміністративного органу;

10) здійснювати інші права, передбачені цим Кодексом та іншими актами законодавства.

Особа повинна подавати адміністративному органові інформацію та документи, визначені законом, а також виконувати інші вимоги адміністративного органу, передбачені цим Кодексом та іншими законами.


Стаття 12. Представництво


Особа має право брати участь в адміністративній процедурі особисто або через представника, крім випадків, коли особиста участь особи в окремих процедурних діях передбачена законодавством. Участь представника не позбавляє особу права особистої участі в адміністративній процедурі.

Представник має права та виконує обов’язки особи, яку він представляє в повному обсязі і діє на підставі довіреності, якщо інше не передбачено законом або довіреністю. Уповноваження на представництво за клопотанням особи (довірителя) може здійснюватися також шляхом внесення адміністративним органом відповідного запису у матеріалах справи.

Інтереси юридичної особи представляє її керівник, що діє у межах повноважень, наданих йому законом чи статутним документом або представник за договором. Керівник представляє інтереси юридичної особи на підставі документів, що посвічують його посадове становище, а довірена особа – за належним чином оформленою довіреністю. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвічується печаткою юридичної особи.

Представництво інтересів легалізованої громадської організації, що не має статусу юридичної особи, здійснюють її члени.

Представництво недієздатних фізичних осіб здійснюють законні представники згідно з цивільним правом. Законний представник в адміністративній процедурі має права і виконує обов’язки особи, яку він представляє. Законний представник може доручати брати участь у процедурі іншій особі, обраній ним як представник.

Одна і та ж особа не може бути представником, а також виступати в якості свідка, експерта, спеціаліста чи перекладача.

Інформація, документи у справі та вимоги до особи під час провадження повинні звертатися адміністративним органом до представника, крім випадків, якщо відповідно до закону у конкретних процедурних діях вимагається безпосередня участь особи.

Стаття 13. Повноваження адміністративного органу


Адміністративний орган зобов'язаний:

1) роз'яснювати учасникам процедури їх права та обов’язки, сприяти їх належній реалізації;

2) залучати до провадження осіб прав, свобод чи законних інтересів яких стосуватиметься рішення у справі;

3) повідомляти про початок провадження та про право участі у ньому осіб на права, свободи чи законні інтереси яких може вплинути рішення у справі;

4) інформувати учасників процедури про рух справи, в тому числі за їх клопотаннями;

5) вирішувати питання щодо інших заявлених клопотань;

6) всебічно, повно та об'єктивно досліджувати обставини справи;

7) повідомляти учасникам процедури рішення у справі;

8) роз'яснювати учасникам процедури строки і порядок оскарження адміністративного акта;

9) не розголошувати наявну у справі інформацію, що становить державну або іншу охоронювану законом таємницю;

10) виконувати інші обов'язки, передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Адміністративний орган має право:

1) отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію і документи, необхідні для розгляду та вирішення справи, за винятком тих, доступ до яких обмежено законом;

2) провести огляд на місці, призначити експертизу, якщо це необхідно для всебічного та повного з'ясування всіх обставини справи;

3) запрошувати учасників процедури та осіб, що сприяють розгляду справи для участі в окремих процедурних діях;

4) використовувати технічні засоби для фіксації окремих процедурних дій.

Стаття 14. Межі адміністративного розсуду


Адміністративний орган повинен використовувати повноваження лише з метою, з якою це повноваження надано, співвідносити цілі прийняття рішення та умови їх досягнення, зважати на негативні наслідки своїх рішень, дій та бездіяльності.

Стаття 15. Інформування


Адміністративний орган повинен:

1) облаштувати місця прийому громадян засобами для отримання інформації (зразки документів, відомості про місце знаходження структурних підрозділів, посадових осіб, контактних телефонів тощо). Обсяг інформації має бути достатнім для звернення особою до адміністративного органу без сторонньої допомоги;

2) здійснювати поточне консультування осіб в установлений і зручний для них час, але не менше 24 годин на тиждень;

3) періодично, але не менше одного разу на рік, публікувати в засобах масової інформації систематизовану інформацію щодо повноважень та організації діяльності даного органу, в тому числі інформації щодо адміністративних послуг, які надаються цим органом;

4) надсилати за запитом особи інформацію поштою, в тому числі електронною, у строк не більше десяти днів;

5) забезпечувати можливість отримання повної інформації щодо діяльності адміністративного органу та адміністративних послуг, що ним надаються, за телефоном, номер якого повинен регулярно оприлюднюватись в офіційних засобах масової інформації;

6) надавати доступ до інформації щодо будь-якої справи, крім обмежень визначених Конституцією та законами України.

Доступ до матеріалів справи здійснюється у приміщенні адміністративного органу, якщо адміністративний орган не вирішить інше.

Стягнення адміністративним органом плати за надання інформації може здійснюватися лише у випадках передбачених законом. Копії документів можуть надаватися адміністративним органами за плату, що не перевищує собівартості їх виготовлення.

Всі службові та посадові особи адміністративних органів в робочий час повинні носити значок з вказівкою посади, прізвища та імені.

Стаття 16. Особистий прийом


Адміністративний орган повинен здійснювати регулярний прийом громадян згідно з графіком, але не менше 20 годин на звичайний робочий тиждень, а адміністративний орган, який надає адміністративні послуги - не менше 32 годин на звичайний робочий тиждень, в тому числі в суботу - не менше 4 годин.

Графік прийому громадян затверджується керівником адміністративного органу та оприлюднюється в офіційних засобах масової інформації, а також повинен бути відкритим для ознайомлення в адміністративному органі.

До місця проведення особистого прийому забезпечується вільний доступ без оформлення перепусток.

Особистий прийом може провадитись за попереднім записом. Запис може здійснюватися також за зверненням електронною поштою або телефоном. При попередньому записі особі повідомляється день та час її прийому.

Стаття 17. Відвід посадової особи адміністративного органу


Учасник процедури до прийняття рішення у справі має право подати клопотання про відвід посадової особи адміністративного органу, яка:

1) є близьким родичем чи свояком іншої заінтересованої особи;

2) може мати особисту, не пов'язану із виконанням посадових обов'язків, заінтересованість у результатах вирішення справи.

Клопотання про відвід посадової особи адміністративного органу вирішується керівником цієї особи, а щодо керівника адміністративного органу - органом або посадовою особою вищого рівня.

З підстав, передбачених частиною першою цієї статті, посадова особа адміністративного органу зобов'язана подати керівнику органу заяву про самовідвід.

Відвід не приймається, якщо заміщення неможливе.


Стаття 18. Свідок


Свідком може бути особа, якій відомі обставини, що підлягають з’ясуванню у справі. Свідки залучаються за ініціативою адміністративного органу або за клопотанням учасників процедури.

Свідок дає пояснення, відповідає на поставлені питання, а разі потреби - повідомляє усе відоме йому у справі.

Не може виступати як свідок:

1) представник учасника процедури щодо обставин, які стали йому відомі в зв'язку з виконанням обов'язків представника;

2) особи, які визнані недієздатними у встановленому законом порядку.

Свідок має право подавати клопотання про готовність надати свідчення за місцем свого проживання чи іншим місцем перебування, або клопотання про надання свідчень у письмовій формі.

Стаття 19. Експерт


Для вирішення питань або оцінки обставин справи, що потребують спеціальних знань, адміністративний орган за своєю ініціативою або за ініціативою учасника процедури може призначити проведення експертизи. У визначенні особи експерта, предмету експертизи та конкретних питань, які повинні бути з’ясовані в ході експертизи, мають право брати участь учасники процедури.

Особа, яка дала згоду на виконання функцій експерта, повинна надати висновок щодо поставлених питань, з'являтися на запрошення адміністративного органу, надавати пояснення щодо предмету експертизи.

Експерт має право:

1) знайомитися з матеріалами справи, що відносяться до предмету експертизи;

2) клопотати про отримання додаткових документів та інформації, необхідних для надання висновку;

3) ставити учасникам процедури питання, які відносяться до предмета експертизи.

Учасник процедури має право клопотати про проведення додаткової або повторної експертизи за власний рахунок.

Стаття 20. Спеціаліст


Для надання консультативної, технічної та іншої спеціальної допомоги у розгляді справи адміністративним органом може залучатися спеціаліст.

Стаття 21. Перекладач


За клопотанням учасника процедури, що не володіє державною мовою, адміністративним органом може залучатися перекладач для забезпечення повного та точного перекладу з метою правильного та об’єктивного розгляду справи.

Витрати щодо залучення перекладача покриває учасник процедури, за клопотанням якого залучено перекладача, якщо інше не передбачено законом або якщо адміністративний орган не прийме інше рішення.

Стаття 22. Запрошення та повідомлення


Учасники процедури та особи, що сприяють розгляду справи, можуть бути запрошені адміністративним органом для надання пояснень, участі у слуханні справи та в інших процедурних діях.

Запрошення має бути завчасно вручене особі або надіслане поштою, іншими засобами зв'язку, але не пізніше ніж за 5 днів до вчинення процедурної дії.

У запрошенні зазначається:

1) назва і адреса адміністративного органу, що запрошує;

2) яка посадова особа, в якій справі, з якою метою запрошує, номер контактного телефону, адреса електронної пошти;

3) дата, час і місце запрошення.

Запрошення підписується посадовою особою адміністративного органу.

Факт особистого отримання запрошення фіксується у матеріалах справи. У разі відмови від прийняття запрошення чи інших документів, про це робиться відмітка.

Повідомлення та запрошення направляються особі за адресою взятою з офіційних реєстрів. Учасники процедури повинні своєчасно повідомляти про зміну свого місця проживання або місця знаходження. Запрошення та повідомлення направлені за останньою відомою адміністративному органові адресою вважаються належно врученими через п’ять днів після відправлення.

Відсутність запрошеного учасника процедури не перешкоджає проведенню слухання або вчиненню інших процедурних дій, якщо адміністративний орган не вирішить іншого.


  1   2   3   4   5

Схожі:

Кодекс україни 1 iconКодекс України, Закон, Кодекс вiд 10. 12. 1971 №322-viii

Кодекс україни 1 iconГосподарський кодекс україни
Цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні І регулює господарські відносини, що виникають у процесі
Кодекс україни 1 iconГосподарський кодекс україни
Цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні І регулює господарські відносини, що виникають у процесі
Кодекс україни 1 iconКодекс України
Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми
Кодекс україни 1 icon{ Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року, крім частини
України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки,...
Кодекс україни 1 iconКодекс адміністративного судочинства україни
Кодекс адміністративного судочинства України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції,...
Кодекс україни 1 iconЗавдання та призначення українського кримінального права
Тому кримінальний кодекс України був І залишається одним з нормативних актів,які змінюються най більше динамічно. Новий кримінальний...
Кодекс україни 1 icon{ Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року, крім частини
України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки,...
Кодекс україни 1 iconКодекс набирає чинності з 1 вересня 2001 року, див п. 1 розділу I...
Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав І свобод людини І громадянина, власності, громадського...
Кодекс україни 1 iconКодекс набирає чинності з 1 вересня 2001 року, див п. 1 розділу I...
Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав І свобод людини І громадянина, власності, громадського...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка