Навчально-методичний посібник для забезпечення самостійної роботи студентів заочної форми навчання із навчальної дисципліни




НазваНавчально-методичний посібник для забезпечення самостійної роботи студентів заочної форми навчання із навчальної дисципліни
Сторінка49/78
Дата конвертації28.02.2013
Розмір9.24 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
uchni.com.ua > Право > Навчально-методичний посібник
1   ...   45   46   47   48   49   50   51   52   ...   78

^ 10.6. Індукція через простий перелік (популярна індукція)

Індукція через простий перелік (народна) це такий умовивід, у якому загальний висновок про клас предметів робиться на тій підставі, що серед спостережуваних фактів не трапля­лося жодного, який би суперечив узагальненню.

Сутність індукції через простий перелік полягає в тому, що зі спостереження повторюваної ознаки в ряді однорідних фактів (предметів, явищ) при відсутності суперечливого цій повторюваності випадку робиться загальний висновок про належність даної ознаки усім предметам (фактам) цього ж роду.

Повна назва індукції цього виду — індукція через про­стий перелік, де не трапляється суперечного випадку, її називають також популярною індукцією.

Схематично індукція через простий перелік відбувається так. Спостерігаючи окремі одиничні предмети якогось роду, ми помічаємо в одного, другого, третього і т. д однакові озна­ки. Предмети, котрі не мають виділених ознак, у ході спосте­реження нам не трапи-лись. На цій підставі робимо висно­вок про те, що всі предмети даного роду мають ці ознаки.

Приклад:

Це — горить,

це — горить,

це — горить.

^ Це, це і це з дерева.

Отже, все що з дерева — горить.

Другий приклад:

Петренко не знав потерпілого. Іваненко не знав потерпілого. Сидоренко не знав потерпілого. Петренко, Іваненко, Сидоренко — свідки у справі. Отже, всі свідки у справі не знали потерпілого. Ще приклад. Викрадені речі знайдені у Петренка. Зна­ряддя злому (ломик) теж виявлено у Петренка. Якщо на підставі цих двох фактів (судження про факти) буде зробле­но висновок про те, що цей злочин скоїв Петренко, то такий висновок є індукція через простий перелік.

Індукція через простий перелік значно розширює наші знання, вона має великий ступінь узагальнення. До висновку про цілий клас предметів ми можемо прийти на основі спос­тереження найпезначнішої кількості окремих екземплярів цього класу. Інколи узагальнюючий висновок висловлюєть­ся в результаті спостереження всього двох предметів. У цьо­му перевага даного виду індуктивних умовиводів.

Але індукція через простий перелік не дає нам достовір­них висновків, її висновки тільки імовірні. Зумовлено це тим, що висновок в індукції через простий перелік виявляєть­ся мало обґрунтованим.

^ Основою висновку в індукції через простий перелік є по­вторюваність однорідних фактів при відсутності серед них суперечного випадку. Ми приписуємо ознаку, виявлену в певній частині предметів, усім предметам класу тільки на тій підставі, що не трапилося жодного предмета, котрий не мав би цієї ознаки. Іншого обґрунтування висновок у цих умовиводах не має. Але те, що нам не трапилося суперечли­вого випадку, може свідчити про зовсім різне. Суперечливий випадок може не трапитись тому, що виділена ознака дійсно належить усім предметам, є їх загальною ознакою. Але супе­речливий випадок не трапляється і тому, що до сфери вашо­го спостереження випадково потрапили всі ті предмети, котрі тільки й мають цю ознаку, і якби ми продовжували наше спостереження, то суперечливий узагальненню випадок обо­в'язково трапився б.

Отже, відсутність суперечливих фактів само собою не є доказом того, що вони взагалі не існують. Вони можуть не існувати, але можуть і існувати. Тому висновок, що в ході спостереження не трапилося фактів, суперечливих узагаль­ненню, є тільки імовірним.

Індукція через простий перелік дає висновки різного сту­пеня ймовірності: від найменшої до найбільшої. Ступінь імо­вірності залежить від кількості вивчених фактів. Висновок, зроблений на основі спостереження досить малої кількості фактів, що потрапили першими, буде завжди мало ймовірним.

Навпаки, висновок, добутий унаслідок вивчення значної кількості випадків, буде більш імовірним. Тут діє принцип: щоб висновок мав більше ймовірності, необхідно розглянути якомога більшу кількість випадків.

Індукція через простий перелік вважається найненадій-нішим висновком індуктивних умовиводів. Скільки б явищ не було охоплено спостереженням, завжди залишається мож­ливість натрапити на факт, суперечливий узагальненню. І якщо він трапляється, то висновок, який мали раніше за істин­ний, стає помилковим. Це не означає, проте, що індукція че­рез простий перелік зовсім непридатна для наукового пізнан­ня. Історії науки відомо чимало випадків, коли висновки, котрі стали пізніше науковими положеннями, були здобуті спочат­ку у формі індукції через простий перелік.

Популярна індукція не може застосовуватися у науці як форма доказовості. Істинність доказуваного положення можна обґрунтувати тільки достовірними судженнями. Достовірність випливає тільки із достовірності і не може бути виведена з імовірності. Тому за допомогою індукції через простий пе­релік, висновок котрої тільки ймовірний, не можна довести істинність якогось положення. Але всюди, де справі пізнан­ня сприяють імовірні положення, індукція через простий пе­релік знаходить широке застосування. Великої користі по­пулярна індукція надає на перших ступенях пізнання явищ, коли ще бракує достатнього матеріалу для достовірних ви­сновків, але є факти, котрі дають змогу висловити узагальню­ючий висновок про клас предметів у формі припущення.
^ 10.7. Індукція через простий перелік у судовому дослідженні

Індукція через простий перелік широко використовуєть­ся у судовому дослідженні. Але тут вона має деякі особли­вості, зумовлені специфікою пізнання під час розслідування і розгляду кримінальних справ. Ці особливості полягають ось у чому. Підставою для узагальнюючого висновку в індукції через простий перелік є відсутність суперечливого факту. Висновок розглядається доти, доки не трапиться суперечли­вий випадок. Але як тільки під час спостереження виявляєть­ся факт, який суперечить узагальненню, здобутий висновок стає неспроможним, хибним. Якщо ж суперечливий факт трап­ляється перед тим, як ми маємо намір зробити узагальнюю­чий висновок, але ще не зробили його, то він уже не може бути зроблений.

У судовому ж дослідженні узагальнюючий висновок за допомогою індукції через простий перелік може бути зроб­лений і в тому випадку, коли трапився факт, суперечливий узагальненню (висунутій версії). Наявність суперечливого факту ще не є підставою до того, щоб вважати висунуту вер­сію помилковою, а в тих випадках, коли версія ще не сформу­льована — підставою до того, щоб намічену версію не висува­ти. Зумовлено це тим, що при висуванні версії (узагальненні) слідчий (суддя) може не знати, що є супереч-ливим фактом, чи є він дійсно суперечливим узагальненню фактом, чи його версії здають-ся тільки суперечливими.

^ Суперечливий факт може мати різноманітну природу.

1. Факт може бути спеціально створений як суперечний до об'єктивно правильної версії (узагальнення). Під час скоє­ння злочинів злочинці й інші зацікавлені особи для того, щоб спрямувати слідство хибним шляхом, часто створюють різноманітного роду факти: підкидають викрадені речі або знаряддя злочину іншим особам, змінюють обстановку на місці скоєшюго злочину. Заручаються хибними свідчення­ми свідків чи документами і т. д. Такі факти, природно, по­стають на початку досліджування як такі, що суперечать іншим фактам у справі і версії в цілому.

2. Факт може лише на перший погляд видатися супереч­ливим, а насправді не бути таким.

3. Той чи інший факт, який сприймається як суперечли­вий для узагальнення, може виявитися нейтральним, тобто існуючим насправді, але не пов'язаним зі злочином і не бути ознакою злочинної події.

4. Факт може бути дійсно суперечливим узагальненню. Яким є суперечливий факт у кожному конкретному випадку, чи справді він суперечить узагальненню, чи суперечність ця гадана, тимчасова, слідчий або суддя на початку судового до­слідження можуть і не знати. Дійсна природа факту встанов­люється під час розслідування справи. Але це не означає, що доти, доки не буде з'ясований істинний характер суперечли­вого факту, не можна робити на підставі зібраних фактів уза­гальнюючих висновків, висувати версії. Така умова перешко­джала б швидкому й успішному розслідуванню криміналь­них справ. Тому в судовому дослідженні умовиводи у формі індукції через простий перелік при наявності суперечного узагальненню факту не тільки обґрунтовані логічно, а й прак­тично виправдані.

Приклад. Під час розгляду справи про крадіжку грошей із торгової палатки були зібрані такі факти:

1) Факт крадіжки грошей.

2) Продавець палатки Л. бачила, як злочинець вибіг із палатки.

3) За ознаками, повідомленими Л., працівниками міліції було затримано гр-на Г.

4) Г. був упізнаний Л. як особа, що вибігла з палатки.

5) Свідок Б. засвідчив, що він бачив Г., котрий біг від палатки.

6) Свідки Р., Я. і А., а також мати й брат підозрюваного Г. по­свідчили, що в момент скоєння злочину (о 10-й ранку) Г. перебував у квартирі Р.

7) Г. категорично заперечував свою участь у крадіжці і повідо­мив, що крадіжку грошей з палатки вчинив Ф.

8) Допитаний Ф. заявив, що крадіжку скоїв він, а не Г.

Останні два факти суперечили висновку про тс, що кра­діжку вчинив Г., проте така версія була висунута. У ході подальшого розгляду справи було встановлено, що ці два фак­ти були спеціально створені зацікавленими особами для того, щоб спрямувати слідство на хибний шлях.

Індукція через простий перелік може бути використана лише на початку судового дослідження для висування версій і різноманітного виду пропозицій (здогадів). Для здобуття ж кінцевих висновків слідства й суду, котрі мають бути тільки достовірними, індукція через простий перелік незастосовна. Доводження у судовому дослідженні не може відбуватися у формі індукції через простий перелік. Проте в судовій практиці іноді мають місце випадки, коли кінцеві висновки (на­приклад, вирок чи ухвала) виявляються побудованими за допомогою індукції через простий перелік, що призводить до судової помилки. Це буває, як правило, тоді, коли ігнорують­ся факти, які суперечать висунутій версії, коли не рахуються з наявністю суперечливих фактів, не беруть їх до уваги, або не помічають, або не шукають їх.
^ 10.8. Індукція через відбір фактів, які виключають випадкові узагальнення

Індукція через відбір фактів, які виключають випадкові узагальнення, є неповною індукцією, висновку про клас у ціло­му ми доходимо на підставі знання частини предметів класу. Висновки в цій індукції, як і в індукції через простий перелік, ґрунтуються на повторюваності фактів за відсутності випадків, що не узгоджуються з узагальненням. Але в індукції через відбір фактів до цієї основи додається одна суттєва умова, завдяки якій види стають обґрунтованішими. Такою умовою є відбір фактів.

^ В індукції через простий перелік узагальненого виснов­ку доходять унаслідок спостереження фактів, що трапилися першими, шляхом вивчення явищ, взятих поспіль. Такий метод дослідження містить можливість узагальнення на ос­нові фактів, що збіглися випадково. Цей прорахунок індукції через простий перелік може бути певною мірою зменшений завдяки збільшенню кількості вивчених предметів. Чим більша кількість предметів класу буде охоплена спостере­женням, тим більша впевненість у тому, що повторюваність ознаки (факту) не випадкова. Ллє збільшення кількості спо­стережуваних явищ виключає випадковий збіг фактів.

В індукції через відбір фактів висновок робиться на ос­нові відібраних за певною системою чи випадкового збігу фактів взагалі й абсолютно. Можливість випадкового добору з маси явищ тих, котрі мають тільки виділену ознаку, теоре­тично теж залишається. Але завдяки тому, що досліджують­ся предмети, які не першими трапились, а предмети, спеціально відібрані за системою, раніше розробленою і перевіреною прак­тикою, натрапити на випадковий збіг фактів практично не­можливо. Важливого значення для обґрунтування висновків набуває система відбору фактів. Чим досконаліший метод відбору, тим більша ймовірність висновку. А науково розроблені системи створюють можливість дійти висновків, що наближаються до достовірних.

Приклад. До магазину надійшли цигарки. Є підозра, що всі вони відволожені. Щоб перевірити якість усієї партії, досліджуєть­ся не кожна пачка і не з одного ящика, а береться кілька пачок вибірково з різних ящиків і з різних місць ящика. Здобуті дані узагальнюються.

Індукцією через відбір фактів користуються часто при визначенні якості або сортності різних товарів, виробів, про­дуктів, при визначенні належності якоїсь ознаки більшій групі однорідних предметів, що зосереджені в одному й тому ж місці або в різних місцях тощо.
^ 10.9. Наукова індукція

Науковою індукцією називається умовивід, в якому за­гальний висновок про всі предмети класу робиться на підставі знання необхідних ознак або причинних зв'язків частини предметів класу.

Наукова індукція — найдосконаліший вид індукції. В індукції через простий перелік висновки ґрунтуються ви­нятково на повторюваності ознаки або факту за відсутності суперечливих випадків. Тут пізнання спрямоване на те, щоб установити належність предмету ознак і переконатися — скільки б предметів ми не охопили — виділена ознака по­вторюється. Далі констатації повторюваності ми не йдемо, не з'ясовуємо, чому ознака чи факт повторюється.

Повторюваність, як уже говорилося, наводить нас на ви­сновок про те, що ознака є загальною, належить предметам класу, оскільки загальне неодмінно повторюється. Але не всяка ознака, що повторюється в ряді предметів, є загальною. Повторюваність у межах спостереження може бути зафіксо­вана і в тому випадку, коли ознака не належить усім предме­там класу, не є загальною, а притаманна тим предметам, котрі випадково нам трапились. На підставі лише однієї повторю­ваності ми ніколи не можемо знати, чи буде виділена ознака або факт стикатися і далі за межами нашого безпосередньо­го досліду. Висновки індукції через простий перелік є мало обґрунтовані, вони тільки ймовірні, але не достовірні.

У науковій індукції висновок робиться на підставі вста­новлення того, що спостережувана ознака є неодмінною, істотною ознакою предметів, що вивчаються. Тут для узагальнен­ня висновку однієї повторюваності ознаки або факту недо­статньо. Необхідно встановити, використовуючи метод на­укового пізнання, що спостережувана ознака є ознакою істот­ною, неодмінною. Знання того, що спостережувана ознака є істотною, служить логічною основою висновку в науковій індукції, бо якщо ознака є істотною, то вона неодмінно нале­жить усім предметам класу.

Наукова індукція дає висновки не тільки ймовірні, а й достовірні. Кількість вивчених предметів або фактів для ви­сновку в науковій індукції значення не має. Висновок може бути зроблений на основі дослідження всього одного явища або одного факту. Так, уста-новивши, що властивість металу проводити електрику — це неодмінна, суттєва власти-вість, роблять достовірний висновок про те, що всі метали елект­ропровідні.

Наукова індукція пов'язана з різними методами науко­вого дослідження. Важливе місце у науковій індукції займа­ють методи встановлення причинних зв'язків між явищами. До їх розгляду ми й перейдемо, з'ясувавши заздалегідь ос­новні особливості причинного зв'язку.
^ 10.10. Методи встановлення причинних зв'язків між явищами

Причинний зв'язок явищ

Предмети і явища навколишнього світу перебувають у зв'язку і взаємозумовленості. Однією з форм загального зв'яз­ку є причинний зв'язок. Під причинним зв'язком розуміють такий зв'язок двох або більше явищ, коли одне з них неод­мінно народжує інше. Явище, котре викликає інше явище, називається причиною. А явище, народжене причиною, нази­вається наслідком. Наприклад, під час нагрівання тіла роз­ширюються. Нагрівання є причиною, а розширення тіл — наслідком цієї причини.

Причинний зв'язок є об'єктивним зв'язком, він існує поза нашою свідомістю і незалежно від неї. Причинність є загаль­ним універсальним зв'язком, у світі немає явищ, котрі б не мали своїх причин.

Пізнання причин явищ має певне значення для розумін­ня їхньої сутності, закономірностей розвитку. Встановити причини — означає дати відповідь на запитання про те, чому явище відбувається, чим воно викликане, що знаходиться в його основі. Без з'ясування причин глибоке пізнання явищ неможливе. Ллє знайти причину явища — завдання нелегке, причина не лежить на поверхні явищ, не дана нам безпосе­редньо. Причина може бути визначена унаслідок глибокого і всебічного дослідження спостережуваного явища.

Пізнаючи причини явища, слід враховувати такі особли­вості причинного зв'язку.

1. Між причиною й наслідком існує послідовність у часі: спочатку виникає причина, а потім уже наслідок. Тому при­чину будь-якого явища необхідно шукати серед явищ, що передують йому. Явище ж, що виникло після спостережува­ного явища, не може бути його причиною.

Але тимчасову послідовність явищ не можна ототожню­вати з причинним зв'язком; те, що передує іншому, не обо­в'язково є його причиною; явище, котре виникло вслід за іншим, не обов'язково є наслідком цього явища. Так, за вес­ною йде літо, за ніччю — день, і це зовсім не означає, що весна є причиною літа, а ніч причиною дня. Якщо ж просту послідовність явищ у часі приймати за причинний зв'язок, то допускаються логічної помилки, що дістала назви після цього, отже з цієї причини.

2. Чимало явищ викликаються не якоюсь однією певною причиною, а різними причинами. Наприклад, пожежа може стати наслідком умисного підпалу, або необережного пово­дження з вогнем, або несправністю електропроводки, або внас­лідок удару блискавки. У таких випадках мають справу із сукупністю причин.

^ Під сукупністю причин розуміють такий причинний зв'я­зок, коли одне явище може бути викликане не якоюсь од­нією, а кількома причинами.

При сукупності причин визначити причину явища наба­гато важче, ніж тоді, коли явище викликане лише однією причиною. У судовому дослідженні це приводить до того, що необхідно не тільки встановити зв'язок явища з причиною, що його викликала, а й довести, що досліджуване явище не могло бути викликане ніякою іншою з можливих причин.

3. Чимало явищ є наслідком спільної дії двох або більше причин. У подібних випадках має місце змішування дій.

Змішування дій полягає в тому, що явище є наслідком спільної дії кількох причин.

Коли мають справу зі змішуванням дій, то слід встанови­ти не тільки всі причини, а й роль кожної з них окремо. Для судової практики це положення означає, що треба, наприк­лад, пе просто встановити всіх співучасників злочину, а й визначити роль кожного із спільників.

Пізнання причинного зв'язку — це не якийсь одноакт­ний момент, а складний багатогранний процес. Визначаючи причини явища, застосовують усі логічні засоби і способи пізнання. Ллє в окремих найпростіших випадках причин­ний зв'язок може бути установлений за допомогою певних логічних засобів, що дістали назву методів установ-лення при­чинного зв'язку або методів наукової індукції. Таких ме­тодів п'ять: метод єдиної схожості, метод єдиної різниці, сполучений метод схожості і різниці, метод супутніх змін та метод остач (залишків).
1   ...   45   46   47   48   49   50   51   52   ...   78

Схожі:

Навчально-методичний посібник для забезпечення самостійної роботи студентів заочної форми навчання із навчальної дисципліни iconНавчально-методичний посібник для забезпечення самостійної роботи...
Римської держави, основні принципи, головні поняття І категорії римського публічного та приватного права. Матеріали складено на основі...
Навчально-методичний посібник для забезпечення самостійної роботи студентів заочної форми навчання із навчальної дисципліни iconВиди самостійної роботи
Робочої навчальної програми дисципліни “Звітність підприємств” І включені до Карти самостійної роботи студентів з дисципліни “Звітність...
Навчально-методичний посібник для забезпечення самостійної роботи студентів заочної форми навчання із навчальної дисципліни iconМетодичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів...
«Вступ до фаху» для студентів денної (заочної, денно-заочної) форми навчання галузі знань 0305 Економіка та підприємництво» напряму...
Навчально-методичний посібник для забезпечення самостійної роботи студентів заочної форми навчання із навчальної дисципліни iconНавчально-методичний посібник з навчальної дисципліни “Виконавче...
Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни “Виконавче провадження“ для студентів факультету №4 / Уклад.: В. В. Комаров,...
Навчально-методичний посібник для забезпечення самостійної роботи студентів заочної форми навчання із навчальної дисципліни iconМетодичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів...
«Облік І аудит» для студентів денної (заочної, денно-заочної) форми навчання галузі знань 0306 «Менеджмент організацій» напряму підготовки:...
Навчально-методичний посібник для забезпечення самостійної роботи студентів заочної форми навчання із навчальної дисципліни iconМетодичні рекомендації та завдання для самостійної роботи студентів...
Камінський П. П. Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи студентів денної та заочної форми навчання напряму 0601...
Навчально-методичний посібник для забезпечення самостійної роботи студентів заочної форми навчання із навчальної дисципліни iconНавчально-методичний комплекс з курсу «логіка» для самостійної роботи...
Навчально-методичний комплекс з курсу “Логіка” для самостійної роботи студентів (для студентів егі денної форми навчання) / Укл.:...
Навчально-методичний посібник для забезпечення самостійної роботи студентів заочної форми навчання із навчальної дисципліни iconЯрослава мудрого
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи з навчальної дисципліни “Земельне право України” для студентів V курсу заочних...
Навчально-методичний посібник для забезпечення самостійної роботи студентів заочної форми навчання із навчальної дисципліни iconНавчально-методичний посібник для студентів денної форми навчання...
Г 21 Гаряєва Г. М. Правознавство. Навчально-методичний посібник «Правознавство» призначений для студентів денної форми навчання технічних...
Навчально-методичний посібник для забезпечення самостійної роботи студентів заочної форми навчання із навчальної дисципліни icon«Організація виробництва» для студентів 4 курсу заочної форми навчання спеціальності
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни «Організація виробництва» (для студентів 4 курсу заочної форми навчання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка