1. Теоретичні аспекти реалізації виховної мети сучасного уроку




Назва1. Теоретичні аспекти реалізації виховної мети сучасного уроку
Сторінка1/4
Дата конвертації08.03.2013
Розмір0.54 Mb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Право > Урок
  1   2   3   4

































Виховний потенціал уроку























^ 1. Теоретичні аспекти реалізації виховної мети сучасного уроку
1.1 Виховна спрямованість уроку як педагогічна проблема
Світ постійно змінюється, набуває нової якості; реформи відбуваються у всіх сферах життя українського суспільства, у тому числі в освіті. Зміна теоретико-методологічних засад виховання вимагає сучасних підходів до організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.

У нормативно-правових документах, що визначають навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах (законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національній доктрині розвитку освіти, Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності та ін.). зокрема в «Основних орієнтирах виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», наголошується, що мета сучасного освітнього процесу полягає не тільки у сформованості необхідних компетенцій, наданні ґрунтовних знань із різних предметів, а й у «формуванні громадянина, патріота, інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистості». У навчально-виховному процесі головний аспект має переноситись із засвоєння певної кількості знань на виховання особистості з урахуванням її унікальної природи, і вже на цій основі формувати у неї моральні цінності, творчу і самотворчу діяльність [1].

Виховання учнів у сучасній школі здійснюється в контексті громадянської та загальнолюдської культури, охоплює весь навчально-виховний процес і реалізується у процесі організації:

  • навчально-виховної діяльності;

  • позаурочної та позакласної діяльності;

  • позашкільної освіти;

  • роботи органів учнівського самоврядування;

  • взаємодії з батьками, громадськими організаціями, державними установами [1].

У чинному Положенні про загальноосвітній навчальний заклад також зазначається, що «виховання учнів (вихованців) у закладах здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи» [4].

Сьогодні виникла потреба у створенні такої системи навчання, яка охоплювала б основні етапи уроку - від визначення цілей до перевірки його ефективності - та давала змогу реалізувати позитивні потенційні можливості кожної особистості.

Великий педагог В.О. Сухомлинський підкреслював: «Навчання - це лише одна з пелюсток тієї квітки, що називається вихованням у широкому розумінні цього поняття. У вихованні немає головного та другорядного...У вихованні все головне - й урок, і розвиток різнобічних інтересів дітей поза уроком, і взаємовідносини вихованців у колективі... Сорок п'ять хвилин уроку - одне з дивних педагогічних явищ, коли різноманітні впливи зливаються в єдиний комплекс. І, зливаючись, вони утворять такої величезної сили фактор розвитку дитини... Виховання в школі треба будувати, починаючи з уроку, цього найважливішого фактору розвитку особистості взагалі й морального розвитку зокрема» [35].

Таким чином, цілісною науково-методичною та дидактичною системою, що реалізує освітню, виховну і розвивальну функції навчання, залишається урок. Пройшовши випробування протягом кількох століть, він і сьогодні не втрачає своєї унікальності та неповторності. Виховна спрямованість уроку має стати визначальною.

Яким же має бути сучасний урок, щоб забезпечити єдність навчання, виховання і розвитку особистості?

Поняття «сучасний урок» отримує нове трактування і забарвлення, вимагає урахування особистісно орієнтованого, діяльнісного та компетентного підходів, використання вчителем інтерактивних методів і форм навчання, сфокусованих на учневі.

У педагогічній літературі останніх років Ю.А. Конаржевський дає визначення сучасного уроку. На його думку, сучасний урок - це, перш за все, урок, на якому вчитель уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня, її активного розумового зростання, глибокого і осмисленого засвоєння знань, для формування її моральних засад [17].

Звідси випливає, що основною ідеєю сучасного уроку є єдність навчання, виховання і розвитку.

Виховний вплив на учня та формування його ціннісного ставлення має і організація уроку, і взаємини з учителями, і методи навчання, і контроль та оцінювання, і психологічна атмосфера та ін., тобто все, з чим взаємодіє учень. Тому вчитель має постійно тримати в полі зору всі аспекти уроку, вивчати його виховні можливості і, як результат, впливати на організацію всього виховного процесу, спрямувати його в належне русло.

З цього приводу вчений Л.Т. Охитіна зазначає, що «урок має проводитися не заради самого уроку, а заради того, щоб впливати на особистість учня; не заради того, щоб «пройти» якісь питання програми, а заради того, щоб на матеріалі цих програмних питань формувати певні інтелектуальні, моральні, вольові й інші якості особистості. Виховуюче навчання не можна зводити тільки до виховних моментів уроку, оскільки всі елементи уроку мають бути виховуючими за своєю суттю» [26].

Учений-педагог Ю. Б. Зотов також акцентує увагу на виховній спрямованості уроку, що передбачає:

  • виявлення й використання на уроці виховних можливостей: змісту навчального матеріалу, методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності в їхній взаємодії та системи відносин, що складається на уроці;

  • чітку постановку виховних цілей і реалізацію їх через систему виховних завдань, тобто постановка виховних цілей уроку здійснюється в руслі цілісного підходу до процесу формування базової культури особистості;

  • організацію співробітництва в процесі уроку: певних взаємин між учасниками спільної діяльності, у якій вони рівноправні, довіряють, допомагають і проявляють толерантність один до одного [14].

Реалізація виховних цілей та вимог уроку - один з найважливіших елементів сучасного навчання, оскільки виховне середовище на уроці дозволяє розкрити потенціал дитини, реалізувати її природні задатки і можливості, сприяє формуванню в учнів світогляду, активної життєвої позиції, досвіду правильної поведінки й спілкування, перетворення цих цінних властивостей на стійкі моральні якості особистості, формування готовності до самовиховання й психічного розвитку [6].

У дидактиці зміст ціле покладання знайшов відображення в центральній ідеї побудови кожного уроку - триєдиній меті уроку, яка конкретизує можливості навчання, розвитку та виховання учнів під час опанування учнями навчального матеріалу.

Мета уроку не виникає стихійно, а узгоджується з цільовими установками, визначеними до курсу або розділу, стандартами освіти. ураховує особливості учнівського колективу та відображає можливості вчителя [6]. У меті уроку формулюється ключовий результат, до якого повинні прагнути учасники навчального процесу.

Отже, визначаючи виховну мету конкретного уроку, учитель, з одного боку, має керуватися загальними вимогами до виховання і розвитку учнів, спиратися на наступність і перспективність у вихованні особистості, а з іншого - ураховувати можливості змісту матеріалу й навчальної мети конкретного уроку, характер засвоюваних понять, здійснювати реалізацію виховної мети у поєднанні з освітніми цілями.

Педагогічно правильними є такі формулювання виховної мети: «пробуджувати...», «зміцнювати..», «викликати..», «виховувати...», «закріплювати..», «заохочувати...», «формувати..» замість: «виховати..», «сформувати..», «прищепити...», «виробити звички» тощо.

Академік М. М. Поташник підкреслює важливість не тільки змісту освіти, методів і форм навчання, а й такі чинники виховного впливу на уроці, як використання життєвих ситуацій, що виникли випадково, або були створені спеціально; взаємовідносини учнів у колективі; особистість учителя [27].

Система організаційних вимог уроку з певними правилами (настановами) є потужним чинником виховання, тому що вони діють практично на кожному уроці і формують ставлення учнів до них - позитивне або негативне.

Правильно організована навчально-виховна діяльність учнів – їхня праця — може сприйматися ними не лише як необхідність, а і як щось бажане, що може бути джерелом радості та мотивації навчання. Праця на уроці - постійне джерело, з якого учень набуває переконання, що вона є основою життя, що лише праця забезпечує фізичне і моральне існування людини.

У низку чинників, що забезпечують сприятливі умови навчальної праці входить і емоційний настрій уроку, який залежить від особистості вчителя. Добре організована навчальна праця може дати учням відчуття радості, успіху в опануванні предмета, піднесення духу тощо.

Формування позитивних стосунків на уроках, ціннісних орієнтирів та ставлень багато в чому залежить від запропонованого саме вчителем стилю навчальних стосунків. Стиль спілкування вчителя та учнів на уроці - це, перш за все, забезпечення демократичних стосунків як важливої передумови реалізації та самореалізації потенційних можливостей кожного учня; урахування їх індивідуальних особливостей; формування в учнів умінь і навичок самооцінки стилю спілкування в системах: «учитель-учень», «учень- учень»; здійснення соціалізації особистості учня.

Важливу роль у процесі навчання відіграє реалізація ідей педагогіки співробітництва, що забезпечує психологічний комфорт і створення передумов для виховання в учнів доброти, совісті. чесності, правдивості, гідності та ін.

Не можна не погодитися з Н. Є. Щурковою, доктором педагогічних наук, яка вважає, що організацію виховного впливу на особистість школяра треба здійснювати саме через систему відносин. що складаються на уроці: «Виховне навчання - це таке навчання, у процесі якого організується цілеспрямоване формування запланованих педагогом ставлень учнів до різних явищ навколишнього життя, з якими учень стикається на уроці. Коло цих відношень досить широке, тому виховна мета уроку буде охоплювати одночасно цілу низку відношень. Але ці відносини досить рухливі: з уроку в урок, маючи на увазі одну виховну мету, педагог ставить різні виховні завдання. А оскільки становлення відносин не відбувається в один момент, на одному уроці і для його формування необхідний час, то увага педагога до виховної мети і її завдань має бути невгасаючою і постійною» [39].

Учитель має володіти високими моральними якостями, ґрунтовними знаннями, педагогічними технологіями, здатністю створювати комфортні психолого-педагогічні умови для творчого розвитку учнів, а його зовнішній вигляд та внутрішній стан, самодисципліна, або, навпаки, неврівноваженість, професіоналізм, вимогливість, ставлення до інших людей, щирість тощо - усе це стає об'єктом уваги та оцінки, наслідування або заперечення.

Сучасна організація навчально-виховного процесу з орієнтацією на учня як на головну фігуру уроку висуває на перший план поняття самоконтролю, при якому учень порівнює досягнуте з кінцевим результатом, а оцінка вчителя трактується учнем як засіб його самовизначення. При цьому збільшується самоконтроль учня, що є бажаним із виховної точки зору і сприяє формуванню впевненості учня у власних силах тощо.

Отже, ми бачимо, що виховний аспект уроку має передбачати використання змісту навчального матеріалу, методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності в їхній взаємодії для формування системи загальнокультурних і національні» цінностей та соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, природи, мистецтва, самої себе.

Визначення виховних можливостей уроку й пошук шляхів використання знань для надання певного виховного впливу на учнів - це тільки одна, хоча й дуже важлива, сторона справи.
^ 1.2. Методичні аспекти упровадження «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ» через вивчення навчальних предметів
У 2011 році наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31 жовтня 2011 р. № 1243 затверджено «Основні орієнтири виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів України 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів», у яких зазначені концептуальні засади виховання учнів ЗНЗ України. Метою Основних орієнтирів є створення цілісної моделі виховної системи на основі національних та загальнолюдських цінностей як орієнтовної для проектування моделей виховних систем у загальноосвітніх навчальних закладах України.

Головною домінантою виховання в загальноосвітніх навчальних закладах, як зазначено в документі, має стати формування в учнів ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самих себе, а метою виховання - становлення морально-духовної, життєво компетентної особистості, яка успішно реалізується в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал.

Основні орієнтири складаються з таких розділів:

  1. «Пояснювальна записка»

  1. «Визначення проблеми»

  2. «Мета, чинники, проектно-технологічний підхід, структура моделі, принципи та зміст виховання»

  3. «Вікові особливості учнів»

  4. «Зміст виховної діяльності»

Нормативний документ містить також перелік тематичних екологічних екскурсій, експедицій, маршрутів «вихідного дня», виїзних форм навчання у школах та позашкільних закладах України, комплексних навчально-тематичних екскурсій з учнівською та студентською молоддю (з відвідуванням визначних історичних, краєзнавчих, географічних, історичних, етнографічних об'єктів), онлайн-ресурсів, рекомендованих для дітей, календар свят.

Змістове наповнення Основних орієнтирів виховання передбачає формування цінностей і ставлень особистості до себе і людей, суспільства і держави, природи і здоров'я, праці та мистецтва. Після кожної змістової лінії подаються характеристики вікових особливостей учнів, зміст та форми виховної діяльності, критерії і вимоги до виховних досягнень учнів. У змісті виховної діяльності запропоновано орієнтовні форми проведення виховних справ та їх тематику для різних вікових категорій з урахуванням інтересів, потреб, запитів класних керівників, батьків та дітей.

Головною умовою для ефективного запровадження Основних орієнтирів виховання є забезпечення єдності навчально-виховної діяльності, тобто інтеграції навчання й виховання як двох взаємозалежних складових системи освіти. Суть навчання - у засвоєнні певних знань, набутті компетентностей, а суть виховання - у формуванні ставлень, соціально-ціннісної поведінки, виробленні вчинків.

Основними орієнтирами виховання передбачено реалізацію інтерактивних, діалогічних форм виховної діяльності, де учень не просто виконавець розроблених учителем заходів, а, за висловом Ш. О. Амонашвілі, «активно допомагає у створенні самого себе» [5]. Навчання, як і виховання, також має діяльнІсну природу, адже тільки в діяльності дитина може засвоїти досвід попередніх поколінь.

Ураховуючи концептуальні засади Основних орієнтирів, учителям-предметникам слід реалізовувати їх відповідно до розроблених змістових ліній та виховних досягнень, проявляючи ініціативу, гнучкість, творчий підхід.

З метою розкриття в учнів власних потенційних можливостей, нахилів і здібностей кожен учитель, формулюючи виховну мету уроку, має враховувати критерії виховних досягнень учнів відповідно до їх вікових особливостей, зазначених в Основних орієнтирах виховання, варіювати форми і методи діяльності, моделювати різні форми проведення уроків.

Так, пріоритетними у проведенні уроків для учнів початкових класів (1-4 класи) є активні методи, що спрямовані на самостійний пошук істини та сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи і творчості: ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, інсценування, гра-бесіда, гра-мандрівка, екскурсія, ігрова вправа, бесіда, тематичний зошит, усний журнал, групова справа, оформлення альбому, уявна подорож, конкурси, ігри, школа ввічливості, демонстрація, розповідь, моделювання, інсценізація, вікторина, екскурсія, хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милування тощо.

Рекомендованими формами проведення уроків для основної школи (5-9 класи) є відверта розмова, тренінг, гра-експрес, рольова гра, вікторина, веселі старти та естафети, колективна творча справа (КТС), проект, колективне ігрове спілкування, похід, спартакіада, турнір, гра-анкета, колаж, ігрова програма, пошукова гра, художня галерея, конкурс-ярмарок, інтелектуальна гра тощо.

Ураховуючи вікові особливості учнів старшої школи (10-11 класи) (потребу в життєвому самовизначенні, у спрямованості на майбутнє, визначенні свого життєвого шляху, майбутньої професії), рекомендовано проводити такі форми уроків, як: диспут, брифінг, відверта розмова, етичний тренінг, конкурс, ділова зустріч, етичний тренінг, тестування, турнір ораторів, моделювання розвивально-виховних ситуацій, проект, брейн-ринг, сократівська бесіда, філософський стіл, дебати, бенефіс, колаж, презентація, прес-шоу, круглий стіл, прес-конференція, фоторепортаж, презентація-захист, відкрита кафедра, тематичний діалог, захист проектів, поетична вітальня, самотестування тощо.

Для кожної вікової категорії обов'язковим є використання індивідуальних, групових та колективних форм діяльності.

Виховна мета уроку може формулюватися так:

  • викликати в дітей інтерес до...;

  • сприяти формуванню ціннісного ставлення до...;

  • виховувати почуття доброти;

  • пробуджувати співчуття до...;

  • формувати толерантність, уміння поважати інших;

  • заохочувати співробітництво дітей;

  • розвивати здатність до уяви;

  • виховувати турботливість і увагу до своїх рідних, старших людей;

  • формувати почуття відповідальності, вимогливості до себе, охайності, дбайливості, дисциплінованості, старанності, наполегливості;

  • виховувати шанобливе ставлення до народних традицій;

  • формувати розуміння краси в природі, предметах побуту, праці, людських взаєминах тощо.

Таким чином, результати навчання і виховання мають бути представлені у формі ставлень, умінь реалізовувати їх у різних поведінкових ситуаціях, у звичках та вчинках, у різноманітних людських якостях.

На жаль, останні роки виховному значенню уроку приділяється менше уваги: учитель опановує інноваційні методи та форми навчання, інформаційно - комунікаційні технології, тестові технології, прагнучи підвищити якість навчального процесу, осучаснити його.

Але, крім знань, випускнику школи необхідно набути таких компетентностей, які дозволять йому успішно адаптуватися в соціумі, знайти свою справу, стати справжнім професіоналом, гарним сім’янином чи матір'ю.

Цього не можна навчити тільки під час проведення форм виховної роботи. У кожному навчальному закладі має бути побудована цілісна навчально-виховна система, в основі якої - кожний урок.

Сподіваємося, що цей збірник методичних матеріалів допоможе у створенні такої системи і сприятиме підвищенню виховного впливу кожного уроку.
  1   2   3   4

Схожі:

1. Теоретичні аспекти реалізації виховної мети сучасного уроку iconРябова. З. Теоретичні аспекти маркетингової діяльності в системі...
Рябова. З. Теоретичні аспекти маркетингової діяльності в системі післядипломної освіти / Зоя Рябова // Імідж сучасного педагога....
1. Теоретичні аспекти реалізації виховної мети сучасного уроку iconРябова. З. Теоретичні аспекти маркетингової діяльності в системі...
Рябова. З. Теоретичні аспекти маркетингової діяльності в системі післядипломної освіти / Зоя Рябова // Імідж сучасного педагога....
1. Теоретичні аспекти реалізації виховної мети сучасного уроку iconРозділ ІІ. Аналіз сучасного стану соціальної політики організації
Розділ І. Теоретичні аспекти соціальної політики в організації
1. Теоретичні аспекти реалізації виховної мети сучасного уроку iconЗдоров’язберігаючі аспекти сучасного уроку
На сучасному етапі людина, її життя І здоров’я визначаються як найвищі людські цінності, бо саме вони є показником цивілізованості...
1. Теоретичні аспекти реалізації виховної мети сучасного уроку iconПлан роботи класного керівника структура плану
Теоретичні основи виховної роботи з класом. Аналіз виховної роботи за минулий рік
1. Теоретичні аспекти реалізації виховної мети сучасного уроку icon1 Теоретичні аспекти оплати праці
Вступ
1. Теоретичні аспекти реалізації виховної мети сучасного уроку iconЗміст вступ Розділ Теоретичні аспекти індивідуального та групового...
Розділ Теоретичні аспекти індивідуального та групового консультування в практичній діяльності соціального педагога
1. Теоретичні аспекти реалізації виховної мети сучасного уроку icon1. Теоретичні аспекти колективу як об’єкту управління
Вступ
1. Теоретичні аспекти реалізації виховної мети сучасного уроку icon1 Теоретичні аспекти формування І розподілу доходів
Вступ
1. Теоретичні аспекти реалізації виховної мети сучасного уроку iconВідділ освіти Веселівської районної державної адміністрації
З якими проблемами, труднощами ви стикаєтесь в процесі проектування та реалізації сучасного уроку біології. Окресліть коло проблем,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка