Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти




НазваДонецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Сторінка1/5
Дата конвертації26.02.2013
Розмір0.92 Mb.
ТипДиплом
uchni.com.ua > Психологія > Диплом
  1   2   3   4   5



ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

КАФЕДРА ВИХОВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

ВІДДІЛ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ВІДДІЛУ

ОСВІТИ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

logotip

СЛОВ'ЯНСЬК 2010

Укладачі: Корольова В. Є. вихователь вищої категорії, ДНЗ№8

Земляк Т. О. вихователь першої категорії ДНЗ№8

Марченко Ю.М. вихователь другої категорії ДНЗ№54

Корнієнко А.В. вихователь першої категорії ДНЗ№3

Якименко Н.П. вихователь першої категорії ДНЗ№24

Ненашева Н.М. вихователь методист ДНЗ№11

Кононенко І.А. вихователь ДНЗ№16

Зезека Л.Г. вихователь ДНЗ№70

Геращенко А.В. вихователь ДНЗ№70
Рецензенти: РАКІТЯНСЬКА О.Л. методист з дошкільної освіти навчально-

методичного центру м. Слов’янськ;

^ Затверджено рішенням Ради Словянського міського

навчально-методичного центру від 19.04.2010 р. Протокол №6
У посібнику розкрито теоретичні та практичні аспекти проблеми мовленнєвої творчості дітей дошкільного віку

Пропонований посібник має на меті надати працівникам дошкільних навчальних закладів практичну допомогу в організації творчої мовленнєвої діяльності дошкільнят.

Посібник призначений для педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів, студентів педагогічних факультету та батьків.

ЗМІСТ


ВСТУП

Актуальність теми у контексті нормативних

документів та Базової програми розвитку дитини

дошкільного віку «Я у Світі» ……………………………………………..




4

РОЗДІЛ І

^ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДО ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ

МОВЛЕННЄВИХ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДІТЕЙ

ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ………………………………………………….....




8

    1. Характеристика творчих здібностей……………………………….




11


    1. Шляхи розвитку мовленнєвих творчих здібностей у дітей

дошкільного віку……………………………………………………...


16

^ РОЗДІЛ ІІ

ПРАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДОСВІДУ РОБОТИ ДОШКІЛЬНИХ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ……………………………………………....



21

ДОДАТОК……………………………………………………………………….....

66

ЛІТЕРАТУРА ……………………………………………………………………..

71

Кожна дитина на початку власного життя талановита і навіть геніальна, але її потрібно навчити орієнтуватися у сучасному світі, щоб з мінімумом витрат досягти максимального ефекту.

Г. С. Альтшуллер
ВСТУП
Проблема розвитку дитячих творчих здібностей є досить актуальною на сучасному етапі. Дослідження дозволяють відзначити необхідність та можливість розвитку мовленнєвих творчих здібностей вже з дошкільного віку.

Дитинство передусім дошкільне - єдиний період життя, коли творчість може стати універсальним і природним способом буття людини. Численні наукові дослідження різних часів свідчать про безкрайні креативні можливості дошкільного дитинства, тому провідна психолого–педагогічна проблема виявляється в тому, щоб створити ці сприятливі умови стимулювання і спрямування розвитку особистості.

Мовленнєві творчі здібності посідають важливе місце в розвитку дитячої творчості починаючи з перших років життя людини. Мовлення акумулює життєдайну творчу енергію дитини, це стимул, засіб і показник її фізичного психічного і духовного розквіту, розквіту творчих здібностей, максимальної реалізації природних можливостей. Проблема розвитку мовленнєвих творчих здібностей в дошкільному віці через складність і багатогранність природи мовленнєвих явищ відноситься як до психології так і до педагогіки. Вагомість та актуальність її пояснюється гострою проблемою педагогічної практики в науково обґрунтованих рекомендаціях щодо форм організації та методів здійснення розвивальної роботи з дітьми у цьому напрямі. Значущість проблеми розвитку дитячої творчості, розкриття і максимальної реалізації творчих здібностей кожної особистості підкреслюється й у державних документах: національній доктрині розвитку освіти в Україні, законах «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про мову», «Державному компоненті дошкільної освіти », тощо.

Проблема розвитку мовленнєвих творчих здібностей привертає увагу багатьох вчених. Зокрема вона була предметом дослідження О.Аматьєва, Е.Бєлкіної, А.Богуш, Н. Ветлугіної, Н. Гавриш, О. Дронової, Т. Комарової, Т.Козакової, Н.Сакуліної, О. Ушакової, Н. Фесюкової, В. Ягупкової та ін.

^ Актуальність проблеми.

Реформування системи освіти висуває розвиток творчої особистості дитини як одне з пріоритетних завдань. ”Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України…“ (Національна доктрина розвитку освіти, затверджена Указом президента України від 17. 04 2002 р. №347 / 2002). Саме від творчих людей, які можуть досягти успіхів у діяльності завдяки певним індивідуальним та типологічним рисам, залежить розвиток суспільства. Дошкільна освіта — первинна складова у системі безперервної освіти в Україні, правову основу якої складають державні нормативно-правові документи: Закон України „Про освіту", Національна доктрина розвитку освіти, Закон України „Про дошкільну освіту", Положення про дошкільний навчальний заклад, Базовий компонент дошкільної освіти. Зазначені документи чітко визначають, що в умовах оновлення суспільства, відродження національної культури орієнтація на творчий розвиток особистості є світоглядною засадою сучасного виховання та освіти. Вони орієнтують на підвищення ролі завдань розвитку творчого потенціалу дитиня як засобу формування її духовного світу, національної свідомості, морально-етичних ідеалів. Це, насамперед, зумовлено тим, що докорінні зміни, які відбуваються у суспільстві, не могли не відобразитися й на статусі дитинства як такого, його ролі та місця у житті соціуму. Вчені все частіше звертаються до аналізу історичної, соціокультурної, психологічної та педагогічної специфіки сучасного типу дитинства, конструювання варіативних моделей розвивальної дошкільної освіти та сімейного виховання, пошуку способів побудови особистісно розвиваючих взаємодій дітей та дорослих (батьків, педагогів) у освітній та позаосвітній сферах, шляхів формування у дорослих психологічної готовності до організації таких взаємодій. Розвиток освіченої, творчої особистості є одним з першочергових стратегічних завдань системи освіти в нашій країні. Творчий підхід до навчання та виховання вимагає від педагогів не лише праці, заснованої на рекомендаціях нині діючих програм навчання та виховання, диференційованого та індивідуального підходу до дітей, але й грунтовних наукових знань з проблем теорії творчих здібностей та обдарованості, володіння новітніми методиками їх діагностики та формування, способами активізації творчої діяльності дошкільників. У контексті особистісного виміру освіти, зокрема, дошкільної галузі, змінюється усталений стереотипний погляд на дитину лише як на об’єкт виховання, що потребує прямого керівництва, творчим процесом. Педагогічні працівники дошкільної освіти в умовах сьогодення розглядають дитину як суб’єкт творчого процесу і відповідно організовують діяльність малюка на основі гуманістичного підходу у навчально-виховному процесі:

  • світ ”дітей“ і світ ”дорослих“ розглядається як дві рівноправні складові частини людства;

  • дорослий не над дитиною, а поряд, разом з дитиною;

  • пріоритет діалогу дитини з дорослим, в якому забезпечується повноцінна участь дитини, до думки дитини відносяться як до думки дорослого;

  • спільна участь дорослих і дітей в організації життєдіяльності забезпечує можливість здійснення принципу співучасті, співтворчості;

  • орієнтація на кожну дитину як на індивідуальність, забезпечує виховання особистості;

  • пріоритет родинного виховання над суспільним забезпечує активність батьків у навчально-виховному процесі, спонукає батьків до глибокого розуміння своєї дитини, виявлення творчих здібностей та забезпечити умови для їх розвитку;

  • єдність національного і загальнолюдського, що передбачає створення для дитини національної картини світу; формування національної психології, гідності засобами національної культури; забезпечення етнізації особистості – природне входження дитини в духовний світ, традиційне життя рідного народу, нації як елемента загальнолюдської культури;

  • розвиваючий характер навчання, орієнтований на якісні зміни в цілісній системі особистості дитини; - оптимізація навчально-виховного процесу, що передбачає досягнення кожної дитини найвищого рівня розвитку, творчих здібностей, знань, умінь і навичок, психічних орієнтацій, способів дальності, можливих у даному віці.

Серйозними перешкодами у справі впровадження новітніх методів та прийомів розвитку творчих здібностей дітей є, по-перше, тривалий перехід з авторитарної до особистісно-орієнтованої моделі взаємодії педагога з вихованцем, який реалізовано далеко не у всіх дошкільних виховних закладах (ДВЗ), по-друге, недостатня розробленість системи роботи з розвитку творчих здібностей. Означені проблеми методологічного характеру доповнюються і проблемами суто матеріальними, як-от: недостатнє фінансування ДВЗ, проблема комплектації груп, зокрема їх переповненість. Поряд з тим світова психологічна думка пропонує чималий арсенал методик роботи з дітьми, що знайшли теоретичне та практичне підтвердження. Проте їх застосування в умовах традиційного українського дошкільного закладу вимагає попередньої апробації, адаптації з урахуванням вітчизняного менталітету, особливостей системи навчання та індивіда, так і суспільства в цілому, зумовили постійну увагу до різних її аспектів. Вагомим внеском у вивчення цієї проблеми є теоретичні та експериментальні дослідження вітчизняних вчених: С.О. Грузенберга, В.Г. Сегаліна, Т.К. Енгельмайєра, В.Н. Мясищева, Г.С. Костюка, К.К. Платонова, Б.М.Теплова, В.С. Виготського, Н.С. Лейтеса, В.О. Крутецького, В.О. Моляко, І.Д. Пасічника, Л.Е. Орбан-Лембрик, М.В. Савчина, В.П. Москальця та ін.

^ РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ

МОВЛЕННЄВИХ ТВОРЧИХ

ЗДІБНОСТЕЙ У ДОШКІЛЬНИКІВ
Теорія здібностей представлена в дослідженнях вітчизняних та зарубіжних психологів (Б. Ананьєв, Л. Виготський, С. Гончаренко, І. Іщенко, О.Ковальов, Г.Костюк, С. Кулачківська, В. Крутецький, О. Леонтьєв, М.Лейтес, О.Матюшкін, В.Моляко, Л. Момот, Я.Пономарьов, Б.М. Теплов, С.Л.Рубінштейн, В.Д.Шадриков, В.М. Ямницький, Дж. Гілфорд, Д. Рензуллі, К.Роджерс, С. Торренс та ін.), які визначають їх як «психічні властивості індивіда, що регулюють досягнення людини і слугують умовою життєдіяльності»; як «властивості функціональних систем, що реалізують окремі психічні функції та мають індивідуальну міру прояву і виявляються в успішності та якісній своєрідності засвоєння і реалізації діяльності»

Творчі здібності в мовленнєвій діяльності вчені аналізують як психологічні особливості дитини, які сприяють оволодінню цією діяльністю. Важливо визначитися, які вміння потрібно сформувати в дітей, щоб вони відчували свободу своїх дій у мовленнєвій творчості, мали можливість проявити творчість, успішно здійснювати цю діяльність. Справедливим, на нашу думку, є висновок учених про необхідність узгодження проблеми здібностей з проблемою загального розвитку дитини, оскільки здібності не можуть бути задані зовні, обов'язково повинні бути у внутрішньому розвитку індивіда передумови для їх органічного росту; здібності не даються у готовому вигляді, до і за межами всілякого розвитку (С.Рубінштейн). Б.Теплов, слідом за С. Рубінштейном стверджує, що здібності завжди є результатом розвитку, адже здібність не може виникнути поза відповідною конкретною діяльністю. Здібності не тільки виявляються й існують у певній діяльності, вони в діяльності народжуються і розвиваються. Проблема розвитку творчих і спеціальних здібностей дітей вивчається в межах творчої мовленнєвої діяльності, пов'язаної зі сприйманням художніх творів, їх творчим виконанням і відтворенням здобутих вражень та уявлень у власній творчості. У процесі художньо мовленнєвої діяльності відбувається розвиток естетичних і художніх здібностей дітей.

За словами Н.С. Карпинської, саме те, що діти дошкільного віку вже переживають задоволення і радість, слухаючи доступні їм художні твори, те, що їх приваблює художня форма твору, свідчить про зародження в них здібностей до естетичного сприймання краси слова. Знавці дитячого мовлення пов'язують природну вразливість, чутливість до художнього слова з потребою висловити свої враження в образному слові, у складанні власного твору (О.Аматьєва, А.Богуш, Г.Леушина, О. Никіфорова, Л. Таніна, О. Ушакова, В. Харченко).

Заслуговує на увагу класифікація мовленнєвих творчих здібностей Н.Ветлугіної. З-поміж них вона виділяє здібності: до сприймання прекрасного у природі, побуті, праці, мистецьких творах, суспільних відносинах, що виявляється в емоційному відгуку на все прекрасне, доступне сприйманню дошкільнят, в особливій зацікавленості прекрасним і його проявом в яскравих кольорах, звуках, формах та їх сполученнях; здібність перетворювати в найдоступнішій формі елементи красивого в житті та побуті. Ця здібність виявляється в захопленні заняттями мистецтвом і практичною діяльністю, у пошуках правдивих природних слів, виразних рухів, у проявах творчої ініціативи, в застосуванні набутих на художніх заняттях умінь, у творчих іграх; здібність оцінювати красиве в оточенні виявляється в умінні правильно розрізняти зміст, загальний характер і найвиразніші засоби зображення в художніх творах. Автор включає в цей перелік не тільки здібності, але й властивості особистості. Велику роль, на її думку, відіграють спостережливість, емоційна пам'ять, здібність художньо переробляти сприйняте і уявлюване. До компонентів структури мовленнєвих творчих здібностей С.І.Букатіна відносить емоційну чутливість, інтелектуальну ініціативу, творчу активність, наполегливість та витримку у досягненні поставленої мети, здібність до зміни завчених стереотипів і пошуку нестандартних засобів передачі задуму.

А.В. Петровський вважав, що розвиток творчих здібностей залежить від індивідуальних особливостей дитини. На його думку, залежно від переваги сигналів першої чи другої сигнальної системи у психічній діяльності людини, її можна віднести до одного з трьох типів: художнього, розумового чи середнього, змішаного. Відносна перевага цих сигналів першої системи породжує художній тип, для якого характерна яскравість образів під впливом глибоких емоційних переживань. Це не гарантує успіху в творчій діяльності, але допомагає якнайкраще її виконувати, оскільки вона потребує "чуття до фактів", емоційного ставлення до подій, образності і жвавості фантазії . Експериментальне підтвердження цих висновків знаходимо в дослідженнях Г.Кудіної, О.Мелік-Пашаєва, З.Новлянської, Є.Макарової. Крім індивідуальних відмінностей, важливе значення мають сензитивні періоди становлення та розвитку окремих видів здібностей і діяльностей (Л. Виготський). Окремі з цих умов мають тимчасовий, перехідний характер. Численні дослідження з проблем мовленнєвого розвитку дошкільників доводять, що саме дошкільний вік є сензитивним періодом для розвитку мовленнєвих умінь, навичок, здібностей. Діти оволодівають фонетикою, лексикою, вмінням створювати різні типи зв'язного висловлювання. Ці досягнення в галузі мовленнєвого розвитку такі значні, що можна говорити не тільки про формування різних сторін мовлення, але й про якісний його розвиток (А. Богуш, А.Зрожевська, О.Коненко, К.Крутій, С.Ласунова, Н. Луцан, Н. Орланова, Т.Постоян, С. Русова, Ф. Сохін, Є. Тихеєва, О.Трифонова, О.Ушакова, Л.Фесенко, та ін.). Учені відзначають, що порівняно з іншими видами мовленнєві здібності виявляються пізніше, в підлітковому віці й далі. Водночас численні факти свідчать про те, що діти дошкільного віку виявляють схильність до мовленнєвої творчості. Свої перші спроби вони починають за власною ініціативою, без спонукання з боку дорослих, просто тому, що їм це цікаво. Значення ж мовленнєвої творчості в дошкільному віці для всіх дітей без виключення величезне і полягає в тому, що вона стає одним з активних засобів їхнього розумового, естетичного й морального розвитку, впливає на формування особистості в цілому.

Отже, з аналізу науково-методичної літератури можна зробити висновки, що мовленнєві творчі здібності – це рівень прояву психологічних особливостей, що забезпечує успіх у складанні власних творів, у зв’язному, змістовному образному висловлюванні своїх думок, вражень, переживань. Починати розвивати дані здібності потрібно вже з дошкільного віку, бо саме в цей період відбувається розвиток всіх психічних процесів: сприймання, мовлення, мислення, творчої уяви, відбувається становлення особистості дитини.
  1   2   3   4   5

Схожі:

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconДонецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Становлення нової освітньої парадигми неперервної освіти дорослих, готовність навчатися впродовж життя – головна вимога часу, яка...
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconДонецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Суттєвою перевагою післядипломної освіти є її здатність швидко реагувати на соціальні й економічні зміни, що сталися в суспільстві,...
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconКомунальний заклад «запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»
Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти повідомляє, що згідно з планом реалізації програми «Intel® Навчання...
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconДонецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Критерії оцінювання: ступінь пояснення кожного терміна – 0-3 бали, оригінальні приклади -1 бал
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconДонецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Напишіть твір-мініатюру «Вічна слава тим, хто смертю хоробрих загинув!», взявши за епіграф такі слова
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconДонецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Напишіть твір-мініатюру «Вічна слава тим, хто смертю хоробрих загинув!», взявши за епіграф такі слова
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconКіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconДонецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Яке поняття відображує незалежність та рівноправність держави як суб’єкта міжнародних відносин з іншими державами, неприпустимість...
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconДонецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Міністерстві юстиції України 02. 12. 2011 за №1395/20133, визначено порядок проведення зно-2012. Відповідно, у 2012 році випускники...
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconДонецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
«Шкільний лого» (під логотипом розуміють графічне зображення, що символізує навчальний заклад). В цьому конкурсі можуть брати участь...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка