Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня




Скачати 360.75 Kb.
НазваАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Дата конвертації06.03.2013
Розмір360.75 Kb.
ТипАвтореферат
uchni.com.ua > Психологія > Автореферат

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ


ВОЛОШИНОВА Людмила Вікторівна
УДК 371.68.372.8.81.243

АУДІОВІЗУАЛЬНІ МИСТЕЦТВА В СИСТЕМІ

ПРОФЕСІЙНОЇ МОВНОЇ ПІДГОТОВКИ

МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ У СФЕРІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук


Київ-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем виховання АПН України, м. Київ.
^ Науковий керівник:        доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник

Миропольська Наталія Євгенівна, Інститут проблем виховання

АПН України, завідувач лабораторії естетичного виховання, м. Київ.
^ Офіційні опоненти:         доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України

Сисоєва Світлана Олександрівна, Інститут педагогіки і психології

професійної освіти АПН України, завідувач відділу педагогічних технологій

неперервної професійної освіти, м. Київ;
кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

^ Волинський Володимир Павлович, Інститут педагогіки АПН України,

завідувач лабораторії шкільного обладнання, м. Київ.
Провідна установа:        Луганський національний педагогічний університет

імені Тараса Шевченка, кафедра педагогіки,

Міністерство освіти і науки України, м. Луганськ.
Захист відбудеться 18 лютого 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради    Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5-ий поверх, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розісланий 12 січня 2004 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                Цибульська Г.М.

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність та доцільність дослідження. Опанування нових реалій в міжнародних відносинах доби глобалізації та інформатизації суспільства розширює й ускладнює вимоги до професійного іміджу дипломатичних працівників та інших державних службовців, покликаних вирішувати зовнішньополітичні завдання України. У цих умовах набуває особливої актуальності професійна підготовка майбутніх фахівців у системі міжнародних відносин, невід’ємною складовою якої є спеціальна мовна підготовка.

Ефективність професійної освіти залежить від уміння та здатності викладачів і студентів застосовувати стратегії, пов'язані з інноваційними педагогічними технологіями, серед яких особливе місце належить аудіовізуальним засобам. Методика їх використання у навчанні широко досліджувалася (В.Ю.Биков, В.П.Волинський, І.І.Дрига, Л.В.Чашко, М.В.Ляховицький, О.А.Палій, Є.О.Перепелиця, Г.І.Рах, П.І.Сердюков). Водночас традиційним залишається застосування аудіовізуальних засобів лише як різноманітних технічних засобів надання інформації.

Перехід до  інформаційного суспільства створює сприятливі умови для надання особливого статусу аудіовізуальним засобам як провідникам аудіовізуальної культури (В.Ю.Борєв, О.В.Коваленко, О.М.Орлов, А.С.Вартанов, В.М.Розін, О.В.Федоров). Це передбачає й можливості впливу аудіовізуальних  мистецтв (кіно, телебачення, відео) на розвиток естетичних почуттів, творчих здібностей і практичного мислення особистості.

У сучасних дисертаційних дослідженнях, в яких порушуються деякі з цих питань, розкрито шляхи застосування навчального телебачення (О.В.Васильєва, П.М.Піндера), відео (Н.Ф.Бориско, Н.І.Одарченко, Л.С.Димова, А.Д.Виселко, А.Г.Махсма, А.А.Мудренко). Проте, як показало вивчення проблеми, на практиці робота в умовах навчального процесу зводиться тільки до використання їх суто дидактичних можливостей. В той же час проблема виховання загальної культури сприймання екранного повідомлення у ході систематичного і комплексного використання потенціалу аудіовізуальних мистецтв вітчизняними вченими практично не досліджувалася.

Майбутньому фахівцю у сфері міжнародних відносин необхідно виконувати висококваліфіковану аналітичну й організаційну роботу, правильно оцінювати міжнародну ситуацію, обґрунтовано й чітко  висловлювати свою точку зору.

Невідповідність професійної мовної підготовки майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин  сучасному стану справ посилюється суперечностями між:  вимогами ринку праці до фундаментальної мовної підготовки таких спеціалістів та їхніми реальними мовленнєвими знаннями, вміннями й навичками; загальним раціоналізованим і вербалізованим характером вищої освіти та недооцінкою важливості проблеми формування духовно розвинутої особистості, а нерідко і її ігноруванням; перевагами і пріоритетами студентів щодо використання аудіовізуальних мистецтв та їх обмеженим застосуванням у системі вищої освіти.

Здійснене нами констатуюче вивчення показало, що викладачі вищих навчальних закладів відчувають необхідність у раціональному поєднанні традиційних технічних засобів та сучасних аудіовізуальних технологій і стратегіях їх використання у процесі мовної підготовки майбутніх дипломатів. 

Враховуючи актуальність означеної проблеми, її недостатню теоретичну розробленість і соціальну значущість якісної професійної підготовки майбутніх фахівців-міжнародників, темою дисертаційного дослідження обрано: “Аудіовізуальні мистецтва в системі професійної мовної підготовки майбутнього фахівця у сфері міжнародних відносин”.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень  Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за темою: “Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” (РК № 0102U001929) та лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання АПН України за темою “Формування естетичного смаку учнів засобами радіо і телебачення” (РК № 0100U000151).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту проблем виховання АПН України 28 грудня 2000 р., протокол № 11 і узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні 20 лютого 2001 р., протокол № 1.

       ^ Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх фахівців сфери міжнародних відносин у вищих навчальних закладах.

       Предмет дослідження – аудіовізуальні технології професійної мовної підготовки студентів-міжнародників.

       Мета дослідження – виявити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективні засоби використання аудіовізуальних мистецтв у системі професійної мовної підготовки фахівців у сфері міжнародних відносин.

^ Концептуальні ідеї дослідження ґрунтуються на тому, що в умовах входження України у світовий інформаційний простір зростає попит на висококваліфікованих фахівців у системі міжнародних відносин. Позитивний імідж дипломатичного працівника виступає одним із факторів успіху країни у вирішенні зовнішньополітичних завдань. Систематичне залучення аудіовізуальних матеріалів створює умови для реалізації принципу комунікативної компетенції, коли вивчення іноземної мови відбувається у нерозривній єдності з культурою народів, які розмовляють цією мовою. Неможливо ефективно навчити розмовляти іноземною мовою та адекватно її сприймати, не спостерігаючи процес мовлення у  його автентичному звучанні. Прямий доступ до цього дають саме аудіовізуальні мистецтва, котрі, завдяки катарсичній функції, допомагають сприймати іноземну мову як живий творчий організм.

Дотепер практичне вирішення цього питання пов’язано з традиційним застосуванням аудіовізуальних засобів як провідників теле- і відеоінформації, без врахування їх мистецького потенціалу, завдяки  якому створюються умови для формування професійно-компетентної і духовно розвинутої особистості.

Здійснюючи дослідження, ми виходили із загальної гіпотези про те, що використання аудіовізуальних мистецтв у професійній мовній підготовці студентів-міжнародників набуває ефективності, якщо оволодіння іноземною мовою  як невід’ємною складовою професійної кваліфікації відбувається на основі: врахування взаємозалежності і взаємовпливу мови, мислення і культури; використання різножанрових дидактичних і автентичних аудіовізуальними документів; навчання студентів аналізу зображення; поетапного впровадження аудіовізуальних технологій стосовно загального рівня мовної підготовки майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин.

Відповідно до предмета, мети і гіпотези визначено основні завдання дослідження:

  • проаналізувати стан проблеми у педагогічній теорії та практичній діяльності вищих навчальних закладів  III-IV рівнів акредитації;

  • теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель використання аудіовізуальних мистецтв у системі спеціальної мовної підготовки майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин;

  • розробити методичне забезпечення щодо використання дидактичних і автентичних аудіовізуальних документів у процесі професійної мовної підготовки майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин;

  • визначити критерії створення педагогічних сценаріїв; 

  • створити банк авторських навчальних програм для вивчення французької мови засобами аудіовізуальних мистецтв.

       ^ Методологічну основу дослідження становлять: дидактичний принцип наочності у навчанні; положення про єдність мови, культури і мислення та про категоріальну природу функцій мови: спілкування, повідомлення і впливу; положення С.М.Ейзенштейна з питань ролі звука і зображення.

       ^ Теоретичну основу дослідження становлять: принципи педагогічних технологій професійної освіти (С.У.Гончаренко, І.А.Зязюн, В.О.Кудін, Н.Г.Ничкало, Л.П.Пуховська, С.О.Сисоєва);  використання теорії і практики застосування  аудіовізуальних засобів навчання  (І.І.Дрига, Л.С.Зазнобіна,  І.М.Кошман,  М.В.Ляховицький,  Л.П.Прессман, Г.І.Рах, Л.В.Чашко); концепція медіаосвіти на основі аудіовізуальних мистецтв (Л.М.Баженова, О.А.Бондаренко, Ю.М.Усов, О.В.Федоров); роль зображення у навчанні (Р. Ла Бордері, Ж.Жакіно, Т.Лансьєн) та  місце аудіовізуальних мистецтв у вивченні французької мови як іноземної (Г.Капель, К.Комт, Т.Лансьєн, А.Монрі,  Л.Порше, Ж.-Н.Рей, М.Серсо).        

^ Методи дослідження. Для розв’язання визначених завдань та перевірки гіпотези були використані методи: теоретичні – системно-структурний (класифікація, систематизація, моделювання), ретроспективний аналіз, синтез,  порівняння та узагальнення, що дозволяють отримати об’єктивні дані щодо специфіки предмета дослідження; емпіричні – констатуючий та формуючий педагогічні експерименти, анкетування, інтерв’ю, тестування, бесіда, цілеспрямоване спостереження, що орієнтуються на безпосереднє вивчення досліджених явищ у реальному навчальному процесі. Результати педагогічного експерименту оброблялися за  допомогою методів математичної статистики і комп’ютерної техніки.

^ Організація дослідження. Дослідження здійснювалося у три етапи впродовж 1995 – 2003 років.

На першому етапі (1995 – 1996 рр.)  сформульовано об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, обґрунтовано гіпотезу, визначено програму методики дослідницької роботи; розроблено концепцію телевізійної навчальної адаптації аудіовізуального курсу “Запрошуємо до Франції” та пілотну версію авторської телевізійної програми “France TV-Magazine”, яку знято дисертантом у Міжнародному центрі телевізійних програм СІRNEA (Париж, Франція, 1995р.).

^ На другому етапі (1997 – 1999 рр.) теоретично обґрунтовано і розроблено  модель використання аудіовізуальних мистецтв, технології проведення експериментальної роботи і створено авторський цикл передач з вивчення французької мови “Уроки французької мови” для трансляції на каналі УТ-2 Національної телекомпанії України.

^ На третьому етапі (1999 – 2003 рр.) проводився формуючий експеримент, аналізувалися й узагальнювалися його результати; розроблено методичні рекомендації щодо використання аудіовізуальних мистецтв у системі спеціальної мовної підготовки майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин.

^ Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася у Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Миколаївському державному університеті, Луганському інституті післядипломної педагогічної освіти, Волинському державному університеті імені Лесі Українки.

Загалом дослідженням було охоплено 247 студентів та 78 викладачів.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає у: вперше визначеному місці аудіовізуальних мистецтв у вітчизняній практиці професійної мовної підготовки студентів ВНЗ; розробленій і теоретично обґрунтованій моделі використання їх художньо-естетичного, виховного, інформаційного і освітнього потенціалу в системі підготовки студентів-міжнародників; концепції авторських телевізійних програм; методичному забезпеченні  використання дидактичних і автентичних аудіовізуальних документів у процесі професійної мовної підготовки; подальшому розвитку принципу наочності як ефективного засобу навчання мови для спеціальних цілей, зокрема у професійній діяльності дипломатів; вдосконаленні процесу аналітичного спілкування студентів з екраном як професійної якості майбутнього фахівця у сфері міжнародних відносин.

^ Теоретичне значення одержаних результатів полягає у:  теоретичному обґрунтуванні використання педагогічних технологій аудіовізуальних мистецтв, спрямованих на формування професійної мовної компетенції майбутнього фахівця у сфері міжнародних відносин; уточненні поняття “аудіовізуальні мистецтва”; концепції побудови навчальної телевізійної передачі; визначенні критеріїв створення педагогічних сценаріїв;  класифікації дидактичних функцій аудіовізуальних мистецтв (ілюстративної, стимулюючої та креативної).

^ Практичне значення одержаних результатів: автором створено банк автентичних телевізійних програм з французької мови, який зберігається у медіатеці  Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка і дає можливість кожному викладачеві залучати потрібний аудіовізуальний матеріал до практичних занять з французької мови; вперше в історії вітчизняного навчального телебачення знято авторський цикл телевізійних навчальних передач ”Уроки французької мови” (27 двадцятихвилинних програм); адаптовано аудіовізуальний дидактичний курс “Запрошуємо до Франції”; розроблено і впроваджено:  “Методичні рекомендації з практики використання демонстраційних відеоматеріалів”; “Сценарії відеосюжетів до спецкурсу з країнознавства: “Франція сьогодні”; самостійно знято авторський навчальний відеофільм “Страсбург – столиця Європи”. Розроблені матеріали можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів і сприятимуть ефективній мовній підготовці фахівців в інших сферах.

Основні положення і рекомендації щодо застосування аудіовізуальних мистецтв впроваджувалися дисертантом особисто в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка на факультетах міжнародних економічних відносин, міжнародного бізнесу, міжнародної інформації і міжнародного права, що сприяло ефективності та результативності педагогічної діяльності (довідка про впровадження № 44-34/1 від 25.09.2003 р.), у Дипломатичній академії при МЗС України (довідка про впровадження № 284/2003 від 18.09.2003 р.), на теоретичних семінарах та майстер-класах для викладачів і слухачів міжнародних конференцій “Стратегії та методики навчання мовам для спеціальних цілей” (програми конференцій), на каналі УТ-2 Національної телекомпанії України (довідка про впровадження № 8-02-24/17116 від 19.09.2003 р.).

^ Особистий внесок здобувача в одержанні наукових результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні та лонгетюдному впровадженні у практику професійної мовної підготовки майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин педагогічних технологій використання аудіовізуальних мистецтв, спрямованих на осмислення відеозображення як ефективного педагогічного засобу розвитку комунікативних, мовленнєвих та культурних навичок; розробці авторських телевізійних програм, спрямованих на формування професійної мовної компетенції студентів-міжнародників; наданні методичної допомоги викладачам вищих навчальних закладів, які брали участь в експерименті та були слухачами теоретичних семінарів і майстер-класів на П’ятій (2001 р.) та Шостій     (2003 р.) міжнародних конференціях “Стратегії та методики навчання мовам для спеціальних цілей” в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка; узагальненні власного досвіду під час стажувань у Міжнародному центрі телевізійних програм СIRNEA (Париж, Франція – 1993, 1995 рр.), Аудіовізуальному центрі вивчення сучасних мов CAVILAM (м. Віші, Франція – 2000 р.).

^ Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічною обґрунтованістю його вихідних позицій; системним аналізом теоретичного й емпірич­ного матеріалів; застосуванням комплексу методів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження; проведенням експерименту в природних умовах; застосуванням кількісного і якісного аналізу дослідницьких даних; репрезентативністю вибірки для проведення експериментальної роботи.

^ На захист виносяться :       

  • розроблена, теоретично обґрунтована та експериментально перевірена модель використання аудіовізуальних мистецтв у системі професійної мовної підготовки студентів сфери міжнародних відносин, яка включає відповідні психолого-педагогічні умови, функції аудіовізуальних мистецтв, комунікативно-аналітичні, технічні та фахові компетенції;

  • концепція авторських телевізійних програм, спрямованих на формування професійної мовної компетенції майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин;

  • методичне забезпечення використання дидактичних і автентичних аудіовізуальних        документів у процесі професійної мовної підготовки.

^ Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях: “Стратегії та методики навчання мовам для спеціальних цілей” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин – 1997, 1999, 2001, 2003 рр.); міжнародній науково-практичній конференції "Языки в современном мире" (Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова, м.Москва, Росія - 2001 р.); “Інноваційні підходи до навчання мов та культур у новому тисячолітті” (Дніпропетровський університет економіки та права – 2002 р.) . 

^ Основні теоретичні положення і висновки дисертації викладені у 14 публікаціях; всі написані без співавторів, у тому числі: 6 статей опубліковано у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 1 стаття – у збірнику наукових праць; 3 тез доповідей – у збірниках матеріалів конференцій; 4 – брошури з науково-методичними матеріалами. Загальний обсяг особистого внеску – 5,50 авт. арк.

^ Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації — 203 сторінки. Основний зміст викладено на 170 сторінках. Список використаних джерел – 207 найменувань, з них 60 – іноземною мовою. Робота містить 16 таблиць на 9 сторінках, 5 рисунків на 3 сторінках, 3 додатки на 16 сторінках.
^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, теоретико-методологічні основи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, особистий внесок автора; визначено основні положення дослідження, що виносяться на захист, представлено висновки про впровадження та апробацію основних положень дисертації.

У першому розділі – Теорія і практика використання аудіовізуальних мистецтв у вивченні іноземних мов – проаналізовано історичні і теоретико-методологічні основи впровадження аудіовізуальних технологій у практику навчання іноземних мов; уточнено теоретичний зміст поняття “аудіовізуальні мистецтва”, розкрито роль і місце аудіовізуальних мистецтв в інноваційних технологіях професійної мовної підготовки майбутнього фахівця у сфері міжнародних відносин; виявлено стан проблеми у практичній діяльності вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

       У сучасних міжнародних умовах знання іноземних мов як галузі професійної мовної підготовки стає загальною потребою суспільства. Фахівець з вищою освітою – це широко освічена людина, що має фундаментальну мовну підготовку.

       Традиційне вивчення іноземної мови полягає в тому, що мовний матеріал базується на текстах, в яких реалізується лише функція повідомлення, дуже рідко – функція спілкування і майже ніколи – функція впливу. При цьому ігнорується факт взаємозв’язку мови, мислення і культури, що практично утворюють єдине ціле, яке складається із цих трьох компонентів, жоден з яких не може функціонувати, а відповідно й існувати, без двох інших (Н.Г.Аветисян, Н.Б.Гвішіані, А.І.Комарова, І.М.Магідова, С.Г.Тер-Мінасова). Використання аудіовізуальних мистецтв у системі спеціальної мовної підготовки фахівців-міжнародників надає можливість реалізувати функцію впливу, поза якою високопрофесійне опанування іноземною мовою неможливе.

Українські і російські дослідники (Л.М.Баженова, О.А.Бондаренко, В.Г.Горпенко, В.Л.Скуратівський, Ю.М.Усов, О.В.Федоров) вживають термін “аудіовізуальні мистецтва” як синонім екранних мистецтв, що об’єднують кінематограф, телебачення і відео, як просторово-часові мистецтва технічного комплексу “з образотворчою домінантою” (М.С. Каган). Французькі вчені (Ж.Жакіно, Т.Лансьєн, Ж.Леблан, Р.Оден, М.Серсо) до аудіовізуальних мистецтв відносять телебачення і відео. Ми дотримуємося позиції, що аудіовізуальні мистецтва об’єднують потенціал кінематографа, телебачення та відео і надають можливість будь-який навчальний матеріал представляти біфункціонально: як джерело наукової, культурної, політичної, економічної інформації і як предмет окремого вивчення.        

З метою дослідження стану використання різновидових аудіовізуальних мистецтв і узагальнення існуючих суперечностей автором дослідження було проведено констатуючий експеримент, що включав паралельне анкетування викладачів і студентів Миколаївського державного університету, Луганського інституту післядипломної педагогічної освіти, Волинського державного університету імені Лесі Українки та серію експериментальних занять із студентами І-ІV курсів  Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У завдання констатуючого експерименту входило визначення: реальної ситуації щодо використання  аудіовізуальних мистецтв у системі спеціальної мовної підготовки у вищих навчальних закладах України; частоти використання, регулярності і різноманітності аудіовізуальних документів; принципів їх відбору і педагогічних стратегій використання; рівня аудіовізуальної уваги; графічне і статистичне оформлення отриманих результатів для побудови концептуальної моделі використання аудіовізуальних мистецтв.

Анкетування викладачів, проведене на першому етапі,  свідчить про те, що:

  • 30% респондентів  використовують дидактичні аудіовізуальні матеріали з метою економії  часу підготовки до занять (вони методично структуровані і мають високі якості звука та зображення,  легко інтегруються у навчальний процес);

  • 36,7% викладачів використовують автентичні аудіовізуальні матеріали:  вони відображають сьогодення країни, мова якої вивчається, найсучаснішу лексику, дають навички сприймання “живої” мови;

  • 33,3% педагогів використовують як дидактичні, так і автентичні аудіовізуальні матеріали.

       Ми виходимо з того, що тільки одночасне використання дидактичних матеріалів й автентичних аудіовізуальних документів може надати високої ефективності процесу професійної мовної підготовки фахівців.

Серед причин, які гальмують використання аудіовізуальних мистецтв, є об’єктивні – відсутність технічних можливостей, складність змісту відеодокументів, високий темп мовлення , у той час, як великі витрати часу на підготовку, незнання  принципів їх відбору виступають суб’єктивним фактором, оскільки при оволодінні стратегією використання аудіовізуальних мистецтв такі витрати значно скорочуються.

Другий етап констатуючого експерименту мав на меті проаналізувати ставлення студентів до ефективності застосування аудіовізуальних мистецтв і до  переваг щодо використання тих чи інших аудіовізуальних документів. Так само, як і викладачі, 100% респондентів з числа студентів погодилися, що аудіовізуальні мистецтва є ефективним засобом інтенсифікації навчального процесу, 90% бажали, аби відео використовувалося щотижня, а аудіовізуальні документи були різноманітними. На користь автентичних документів (46%) свідчать такі аргументи: безпосередній контакт з живою мовою; ефект присутності у мовному середовищі. 30% відповіли, що віддають перевагу дидактичним аудіовізуальним документам тому, які доповнюють програмний матеріал, дозволяють поліпшити знання з граматики (зорове сприйняття допомагає краще запам’ятати). Певна кількість студентів (24%) розуміють корисність одночасного використання обох видів аудіовізуальних документів, це надає можливість повноцінного вивчення мови.

Отже, існує розрив між перевагами і пріоритетами студентів щодо використання аудіовізуальних мистецтв та практичним станом їх застосування у вищих навчальних закладах.

У завдання третього етапу констатуючого експерименту входило дослідити наявність концентрації уваги як інтереса до змісту повідомлення або вибору програми, коли досліджується загальна кількість опрацьованої інформації за одиницю часу. Контрольні тести, які включали завдання на максимальне використання інформаційного змісту зображення, свідчать про значну кількість студентів з пасивним сприйманням і низькою концентрацією уваги: на І курсі – 36,4% ; на ІІ курсі – 33,3% на ІІІ курсі – 38,3%; на ІV курсі – 33,3%. Враховуючи специфіку мовної підготовки студентів-міжнародників,  перевага віддавалася роботі з інформаційними випусками телевізійних новин.

Цей етап засвідчив, що на загальну результативність та ефективність процесу навчання негативно впливали як епізодичність у практичній роботі зі студентами і недотримання психолого-педагогічних умов, так і ігнорування аудіовізуальних технологій уживання аудіовізуальних мистецтв з боку викладачів. Таке положення не відповідає ані вимогам сучасної вищої школи, ані  перевагам студентів.

У другому розділі – Професійна мовна підготовка майбутнього фахівця у сфері міжнародних відносин засобами аудіовізуальних мистецтв” –   представлено: модель використання аудіовізуальних мистецтв та поетапне впровадження розроблених технологій у практику спеціальної мовної підготовки студентів сфери міжнародних відносин, аналіз практичних результатів дослідження, висновки щодо ефективності запропонованої моделі.

Педагогічна ефективність використання аудіовізуальних мистецтв у процесі вивчення іноземних мов майбутніми спеціалістами з міжнародних відносин  забезпечується дотриманням певних психолого-педагогічних умов, які були виявлені після проведеного констатуючого дослідження, а саме: використання різножанрових аудіовізуальних документів як знаряддя стимулювання творчої активності студентів; створення атмосфери мовного спілкування через утвердження принципів комунікативного навчання; постійне залучення студентів у різні види навчальної діяльності  і формування у них навичок професійної мовної компетенції для аналітичного сприймання екранної інформації.

На кожному етапі використання аудіовізуальних мистецтв знаходять своє відображення їх дидактичні функції. Ілюстративна функція – у ситуаціях,  коли йдеться про соціокультурну інформацію і треба уникнути зайвих вербальних пояснень; стимулююча функція спонукає до зацікавленості і бажання проаналізувати побачене, створює атмосферу мовного спілкування через утвердження принципів комунікативного навчання; креативна функція реалізується під час художньо-творчої самостійної діяльності студентів, коли з камерою в руках вони знімають відеосюжет, готують і аналізують інформаційний репортаж, занурюються в створення власного екранного повідомлення.

Не заперечуючи ролі дидактичних функцій аудіовізуальних мистецтв, водночас не можна ігнорувати потенціал освітньої, виховної та розвивальної функцій, завдяки яким формується культура сприймання аудіовізуального повідомлення. Залучення аудіовізуальних документів у систему професійної мовної підготовки дозволяє не тільки поліпшити розуміння і усне мовлення, а й набути нових компетенцій.

Будь-який аудіовізуальний документ має різні способи педагогічного використання: вербальний, екстралінгвістичний, паралінгвістичний та технічний. Це сприяє формуванню фахової компетенції студентів, що визначається загальною іншомовною і перекладацькою компетенціями відповідно до спеціалізації у галузі міжнародних відносин. Таким чином, аудіовізуальні мистецтва надають можливість використовувати широкий спектр аудіовізуальних творів загальнопрофесійної спрямованості: історичного, міжнародно-правового, міжнародно-економічного, міжнародно-інформаційного і політологічного характеру.

Отже, розроблена модель (рис.1) включає психолого-педагогічні умови, що сприяють ефективності її використання у процесі професійної мовної підготовки, функції аудіовізуальних мистецтв, потенціал комунікативно-аналітичних, технічних та фахових компетенцій студентів.


^ Перший етап розробки технологій використання аудіовізуальних мистецтв передбачав педагогічну телевізійну адаптацію аудіовізуального курсу “Запрошуємо до Франції”. Головною умовою підготовки авторського циклу із 27 навчальних передач було дотримання принципу автентичності. У зв’язку з цим згідно з методикою дослідження були визначені такі завдання: розробка загальної концепції і принципів створення сценаріїв, адаптованих до педагогічних цілей; добір ведучих і акторів; написання діалогів і створення скетчів; запис і зйомка в студії; підбір відеорепортажів з країнознавства і введення субтитрів; монтаж зображення і звука.

       На другому етапі було створено навчальну передачу-пілот на базі ретельно відібраних телевізійних репортажів France-TV-Magazine. Ця  передача (ідея, сценарний план і педагогічна анімація) знята дисертантом у Парижі, в Міжнародному центрі телевізійних програм Cirnea. Її мета полягала у подальшому розвитку у студентів-міжнародників навичок роботи з автентичним телевізійним матеріалом. В основі кожного сюжету – репортаж як динамічний і завершений вид відеодокумента,  тривалість якого від 1,5 до 3 хвилин. Під час цієї передачі було показано різні варіанти роботи з кожним із сюжетів. Вибір відеоматеріалів визначався критерієм різноманітності у поданні культурних, цивілізаційних, комунікативних реалій, що дозволило охопити досить широке коло явищ і урізноманітнило можливості їх методичного використання.

^ Третій етап використання аудіовізуальних мистецтв до процесу професійної мовної підготовки передбачає створення комплексних уроків на базі різножанрових творів аудіовізуальних мистецтв за фаховою тематикою (документальних фільмів, рекламних роликів, телевізійних передач), що є однією з головних цілей розробленої нами моделі. Це – тематичні заняття, присвячені історії створення і функціонуванню Ради Європи, Організації Об‘єднаних Націй, ЮНЕСКО, Європейського Союзу.

^ Четвертий етап технології використання аудіовізуальних мистецтв передбачає педагогічне застосування неадаптованих автентичних телевізійних програм, які поширюються міжнародним каналом ТV5.

Особливий професійний інтерес спеціальної мовної підготовки майбутніх фахівців з міжнародних відносин становить робота з інформаційними телевізійними репортажами. Постійна робота з цим видом аудіовізуальних документів має збагачуватися викладачем за рахунок аналізу форми подачі інформаційного повідомлення і його змісту. Найскладніша частина охоплює “просунутий” (фр. avancé) етап, коли студенти мають реферативно аналізувати інформацію, представлену різними засобами масової інформації (друкованими виданнями, радіо, телебаченням).

У третьому розділі – Організація експериментальної роботи” –   представлено результати впровадження авторської моделі в практику мовної підготовки майбутніх фахівців з міжнародних відносин, що передбачає забезпечення високого професійного рівня володіння іноземною мовою в умовах інтенсифікації навчального процесу засобами аудіовізуальних мистецтв.

Головна мета формуючого експерименту – перевірка ефективності запропонованої моделі та виявлення її результативності шляхом організації поетапної роботи зі студентами І-IV курсів. У ході експериментальної роботи на першому курсі використовувались різні жанри аудіовізуальних мистецтв  з метою проілюструвати той чи інший епізод заняття.

Стимулююча функція аудіовізуальних мистецтв на другому курсі навчання спонукала до зацікавленості і бажання проаналізувати побачене, щоб краще його зрозуміти й одержати відповідну інформацію.

На третьому курсі було запропоновано професійну спрямованість телевізійних матеріалів. Історія створення і функціонування найважливіших міжнародних інституцій, зовнішня та внутрішня політика України були у центрі експериментальної роботи.

На наступному етапі в експериментальній роботі брали участь студенти четвертого курсу. Згідно з вимогами програми курсу “Мова фаху” передбачалося аудіювання інформаційних повідомлень у засобах масової інформації іноземною мовою з наступним викладанням змісту  усно або у вигляді письмового переказу. Використання аудіовізуальних документів здійснювалося таким чином, щоб домінуючими сферами були професійно-ділова і суспільно-політична. У монологічному мовленні перевага надавалася коментуванню і аргументуванню власної точки зору. У діалогічному мовленні – продукуванню реплік різних видів, побаченого на екрані, участь у розгорнутих дискусіях на тему інформаційного повідомлення.

       Розроблена модель використання аудіовізуальних мистецтв реалізовувалася під час проведення  майстер-класу для учасників П’ятої міжнародної конференції  “Мова для спеціальних цілей”, яка зібрала викладачів спеціалізованих ВНЗ України і Росії.

Для підтвердження ефективності результатів використання розробленої моделі у системі підготовки майбутніх фахівців з міжнародних відносин було  поставлено за мету дослідити динаміку зростання їхньої професійної мовної компетенції під час сприймання й аналізу різножанрової автентичної аудіовізуальної інформації та розвитку аудіовізуального мислення засобами аудіовізуальних мистецтв. Аналізувалася результативність експериментального формування аудіовізуальної уваги під час перегляду дидактичних навчальних програм і автентичних різножанрових документів з професійним спрямуванням. Кількісний аналіз здобутих даних дозволив зробити висновок щодо зростання обсягу уваги студентів: кількість осіб з пасивним сприйманням аудіовізуальної інформації (розсіяною увагою) зменшилася на 17,9 відсотків (на І курсі – на 20,4%, на ІІ курсі – на 15,6%, на ІІІ курсі –  на 20,6%, на ІV курсі – на 15,0%) від загальної кількості студентів І-ІV курсів, які вивчають французьку мову. Завдяки цьому зросла кількість студентів з активним сприйманням (концентрованою увагою) від 17,2% до 23,9%, що позитивно вплинуло на їх загальну успішність і професійну мовну компетенцію.

Виходячи із загальних вимог формування фахівця з вищою освітою як широко освіченої людини і враховуючи фактор взаємозв’язку і взаємозалежності мови, мислення і культури, ми звернулися до жанру ігрового фільму. Студенти експериментальних груп продемонстрували навички аудіовізуального мислення як вміння співвідносити окремі кадри кіно, теле- та відеодокументів у їх змістовому, емоційному, асоціативному плані. В контрольних групах значна кількість студентів не дає розгорнутих суджень, що свідчить про невміння виразити найяскравіші враження від сприймання екранного тексту ігрового фільму та  обмежений лексичний словник.

Про результативність розробленої моделі свідчить те, що навчальні телевізійні передачі “Уроки французької мови”, які транслювалися в ефірі другого Національного каналу у 1995 – 2001 роках, привернули увагу не тільки тих, хто вивчає французьку мову, а й пересічного глядача.

Остаточне порівняння вихідних і підсумкових результатів в експериментальних і контрольних групах переконує в ефективності запропонованої моделі використання аудіовізуальних мистецтв  у сфері спеціальної мовної підготовки майбутніх фахівців з міжнародних відносин.
ВИСНОВКИ
1. В умовах інтеграції України у світовий простір набуває  актуальності проблема кадрового забезпечення державних органів, на яких покладено розробку та здійснення українського зовнішньополітичного курсу. Особливе значення надається питанням професійної мовної підготовки майбутніх фахівців у системі міжнародних відносин і пошукам підвищення її ефективності та результативності. Дослідження спрямоване на покращення стану фахової підготовки студентів-міжнародників, головна мета якої забезпечити вільне володіння мовою в ситуаціях професійного спілкування.

2. Нове вирішення наукової проблеми полягає у визначенні ролі аудіовізуальних мистецтв в інноваційних технологіях професійної мовної підготовки та впровадженні в педагогічну практику моделі використання їх художньо-естетичного, виховного, інформаційного та освітнього потенціалу. Доведено, що аудіовізуальні мистецтва втілюють історично обґрунтований класиками педагогіки принцип унаочнення навчання і основного збудника логічного і асоціативного мислення, без чого неможливе високопрофесійне опанування іноземною мовою. Використання професійно спрямованих дидактичних і автентичних кіно-, теле- і відеодокументів сприяє оволодінню як знаннями з практичного курсу іноземної мови, так і фаховою лексикою.

3. Науковий аналіз проблеми дослідження та сучасних концепцій використання аудіовізуальних технологій у навчальному процесі дав змогу виявити незадовільний стан місця і ролі аудіовізуальних мистецтв. На основі узагальнених результатів здійсненого вивчення виявлено, що більшість респондентів не володіють технологіями використання аудіовізуальних мистецтв.

Отже, постала проблема розробки стратегії їх використання як однієї з важливих складових висококваліфікованої професійної підготовки студентів-міжнародників відповідно до вимог інформаційного суспільства ХХІ століття.

4. Концептуальна ідея, що розв’язує означену проблему, передбачає розробку й теоретичне обґрунтування моделі використання аудіовізуальних мистецтв у системі спеціальної мовної підготовки фахівців у сфері міжнародних відносин. Доведено, що підґрунтям цієї моделі є механізм сприймання екранного повідомлення на рівні вербальної інтерпретації щодо засвоєної інформації та в художньо-творчій діяльності студентів.

5. Експериментальна перевірка, що здійснювалася відповідно до розробленої моделі з урахуванням даних, одержаних на констатуючому етапі дослідження, підтвердила динаміку зростання професійної мовної компетенції та результативність формування навичок аудіовізуального мислення.

Підтверджено позитивні результати демонстрації авторських телевізійних навчальних передач “Уроки французької мови” на Національному телевізійному каналі УТ-2. За період трансляції упродовж 1995-2001 років ці програми витримали п’ятнадцять повних циклів ефірного відтворення і їх переглянуло 18,4 млн. глядачів.

6. Теоретично й методично обґрунтовані положення щодо використання аудіовізуальних мистецтв у системі спеціальної мовної підготовки у сфері міжнародних відносин були покладені в основу 27 авторських навчальних телевізійних передач з адаптації дидактичного аудіовізуального курсу “Bienvenue en France” (“Запрошуємо до Франції”) і передачі-пілота за автентичними телевізійними репортажами “France-TV magazine”.

Розроблено методичне забезпечення процесу використання аудіовізуальних мистецтв у системі професійної мовної підготовки. У студентів сформовано уміння та навички аналізувати і створювати екранне повідомлення.

Банк авторських навчальних програм для вивчення французької мови засобами аудіовізуальних мистецтв можна використовувати не тільки на рівні професійної мовної компетенції фахівців з міжнародних дисциплін, а й на інших факультетах.

7. Отримані результати дали змогу дійти висновків щодо позитивної картини, завдяки якій можна побачити цілісну суть ефективності експериментальної роботи. Зіставлення вихідних даних з кінцевими результатами дослідження довело ефективність розробленої моделі використання аудіовізуальних мистецтв. Гіпотеза дослідження дістала підтвердження, мета досягнута й розв’язані визначені завдання.

Основні висновки і положення дослідження можуть бути використані з метою реалізації Закону України “Про вищу освіту” щодо забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих фахівцях та інтеграції системи вищої освіти України у світовий простір; Національної доктрини розвитку освіти, зокрема щодо положень її відповідності новим  прогресивним концепціям, та Державної програми “Вчитель”, в якій наголошується на пріоритетності і невідкладності завдання поліпшення культурологічної, мовної підготовки фахівців, випуску аудіо- та відеопосібників, започаткування щорічного Всеукраїнського конкурсу на кращу навчальну телевізійну передачу.  

Проведене дослідження не вичерпало всіх аспектів використання потенціалу аудіовізуальних мистецтв. Подальший науковий пошук доцільно спрямувати на обґрунтування концепції створення аудіовізуальних навчальних центрів спеціальної мовної підготовки, розвиток культури сприймання аудіовізуального повідомлення, вивчення дидактичних функцій аудіовізуальних мистецтв.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора:

  1. Волошинова Л.В. Естетико-педагогіч­ний вплив відео // Мистецтво та освіта. – 2002. – №1. – С. 51-53.

  1. Волошинова Л.В. Аудіовізуальні мистецтва у вивченні іноземних мов //Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – К. –  2002. – № 1. – С. 102-106.

  1. Волошинова Л.В. Використання аудіовізуальних мистецтв у системі професійної мовної підготовки // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – К. – 2003. – № 1. – С. 95-99.

  1. Волошинова Л.В. Проблема спеціальної мовної підготовки майбутніх фахівців з міжнародних відносин // Педагогіка і психологія. – 2002. – №6. – С. 183-190.

  1. Волошинова Л.В. Методологічні основи використання аудіовізуальних мистецтв // Педагогіка і психологія. – 2003. – №2. – С. 63-70.

  1. Волошинова Л.В. Результати впровадження експериментальної моделі використання аудіовізуальних мистецтв // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – К. – 2003. – №2. – С. 209-214.

  1. Волошинова Л.В. La vidйo en action // Дивитись, щоб учитись: рухоме і нерухоме зобра­ження у викладанні іноземних мов. – Київ. – 1999. – С. 23-29.

  1. Волошинова Л.В. Использование аудиовизуальных материалов в высших учебных заведениях // Языки в современном мире: Международная конференция. – Москва: МГУ им. М.В.Ломоносова. – 2001. – С. 24-25.

  1. Волошинова Л.В. Аудіовізульні мистецтва у вивченні іноземних мов // Стратегії та методи навчання мовам для спеціальних цілей: П’ята міжнародна конференція. – Київ. – 2001. – С. 45.

  1. Волошинова Л.В. Спеціальна мовна підготовка засобами аудіовізуальних мистецтв // Стратегії та методи навчання мовам для спеціальних цілей: Шоста міжнародна конференція. – Київ. – 2003. – С. 27.

  1. Волошинова Л.В. Франція сьогодні // Сценарій відеосюжетів до спецкурсу з країнознавства. – Київ, 1998. – 15 с.

  1. Волошинова Л.В. Педагогічне засто­сування автентич­них відеодокумен­тів як шлях інтен­си­фікації навчаль­ного процесу // Педагогічна майстерність. – Київ, 2000. – №2. – 6 с.

  1. Волошинова Л.В. Вивчати і викладати з TV-5 // Методичні рекомендації з прак­тики використання демонстраційних відеоматеріалів. – Київ, 2001. – 20 с.

  1. Волошинова Л.В. Різножанрові автентичні відеоматеріали і їх естетичний вплив // Педагогічна майстерність. – Київ, 2001. – №7. – 13 с.

 
Волошинова Л.В. Аудіовізуальні мистецтва в системі професійної мовної підготовки майбутнього фахівця у сфері міжнародних відносин. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України, Київ, 2004.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі використання аудіовізуальних мистецтв, яка розглядається як суттєва складова професійної мовної підготовки майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин. Головною метою спеціальної мовної підготовки є забезпечення вільного володіння мовою в ситуаціях професійного спілкування.

Використання аудіовізуальних мистецтв у спеціальній мовній підготовці студентів-міжнародників набуває ефективності, якщо оволодіння іноземною мовою як невід’ємною складовою професійної кваліфікації відбувається через врахування взаємозалежності і взаємовпливу мови, мислення і культури; роботу з різножанровими дидактичними і автентичними аудіовізуальними документами; навчання студентів основам розуміння і аналізу екранного автентичного зображення як культурного коду країни, мова якої вивчається. Усе це сприяє розвитку навичок аудіовізуального мислення, сприймання та аналізу екранного повідомлення, загальної аудіовізуальної культури. 

Ключові слова: аудіовізуальні мистецтва, професійна мовна підготовка студентів-міжнародників, аудіовізуальний документ, аудіовізуальне мислення.







Схожі:

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Національний науковий центр “Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського” уаан
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Порушення рухової активності товстої кишки у дітей із синдромом подразненого кишечнику та їх корекція
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Інституті охорони здоров`я дітей І підлітків амн україни, м. Харків
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у підготовці магістрів комп’ютерних наук
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Теоретико-правові та практичні аспекти прокурорського нагляду при забезпеченні прав обвинуваченого
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Інституті держави І права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Вегетативна регуляція серця при хронічній серцевій недостатності: клініко-патогенетичне значення та можливості корекції
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
Медична реабілітація хворих із застарілими переломами та переломовивихами дистального відділу кісток передпліччя
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Двостулкові молюски родини cardiidae (bivalvia: cardioidea) понто-каспійського регіону (фауна, таксономія, поширення, екологія)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка