Конспекти виховних годин, годин спілкування, диспутів




НазваКонспекти виховних годин, годин спілкування, диспутів
Сторінка5/6
Дата конвертації02.07.2013
Розмір0.79 Mb.
ТипКонспект
uchni.com.ua > Психологія > Конспект
1   2   3   4   5   6

^ РОЗДІЛ VIII.

РОДИННЕ ВИХОВАННЯ

Головні напрямки роботи з батьками:

1.Дитина в сім’ї:

  • Дитина як виховний та соціальний інститут;

  • Зміст сімейного виховання і виховні завдання батьків;

  • Визначальні фактори формування особистості дитини;

  • Вплив освітнього та культурного рівня батьків на виховання дитини;

  • Мікроклімат у сім’ї, умови для розвитку та виховання дітей;

  • Охорона здоров’я та фізичний розвиток дитини;

  • Режим дня, психічний розвиток дитини;

  • Індивідуальні особливості дитини та їх урахування.

^ 2.Спілкування батьків з дітьми:

  • Роль спілкування у встановленні довірливих стосунків між батьками та дітьми;

  • Педагогічний такт у спілкування;

  • Урахування вікових та індивідуальний особливостей, інтересів, потреб дітей, зміст і форми спілкування.

^ 3.Спільна діяльність батьків та дітей:

  • Роль діяльності в розвитку і вихованні дітей;

  • Сімейні обов’язки та доручення;

  • Спільна суспільно корисна діяльність;

  • Зміст і види спільної діяльності батьків та дітей – інтелектуальна, трудова, патріотична, природоохоронна, естетична, спортивна, милосердна;

  • Оцінка результатів діяльності дитини, її стимулювання;

  • Педагогічний такт у спільній діяльності з дітьми.


Напрямки роботи з батьками в школі.

  1. Ознайомлення з умовами життя сім’ї, її психологічним кліматом, особливостями поведінки дитини в сім’ї.

  2. Визначення півня педагогічної культури батьків.

  3. Виявлення труднощів, які відчувають батьки.

  4. Виявлення позитивного досвіду сімейного виховання з метою його поширення.

  5. Здійснення колективного, диференційованого та індивідуального педагогічного впливу на батьків на основі ретельного аналізу.

  6. Допомога батькам у підвищенні їхньої педагогічної культури, організації родинного життя як джерела самовиховання дитини.

  7. Залучення батьків до організації позашкільної виховної роботи.

  8. Поширення досвіду роботи з батьками.

  9. Створення банків науково-методичної інформації з проблем сім’ї, роботи з батьками та сімейного виховання.


Методи вивчення сім'ї:

  1. Спостереження.

  2. Бесіда.

  3. Тестування.

  4. Анкетування.

  5. Діагностика.

  6. Ділові ігри.

  7. Аналіз дитячих малюнків про сім’ю.

  8. Аналіз дитячих творів про сім’ю.


Форми роботи з батьками:

  1. Батьківські збори.

  2. Бесіди (колективні, групові, індивідуальні).

  3. Конференції.

  4. Диспути, дискусії.

  5. Перегляд фільмів на педагогічні теми.

  6. Дні відкритих дверей.

  7. Відкриті уроки для батьків.

  8. Клуби для батьків, консультпункти.

  9. Семінари практикуми.

  10. Оформлення куточків для батьків.

  11. Підготовка тематичних папок з конкретної проблеми для батьків.

  12. Телефон довіри.

  13. Проведення соціологічних досліджень.

  14. Сімейні вечори.


Приблизна програми вивчення сім'ї.

^ 1. Склад сім’ї:

  • Повна/ неповна;

  • Віковий склад;

  • Професії членів сім’ї;

  • Освітній, культурний рівень членів сім’ї;

  • Громадське обличчя членів сім’ї;

  • Моральне обличчя членів сім’ї.


^ 2. Виховна діяльність сім’ї:

  • Виховні позиції батьків;

  • Участь членів сім’ї у вихованні підлітків.


3. Регулярна діяльність сім’ї, соціальний контроль у сім’ї:

  • Поведінка підлітка у сім’ї;

  • Поведінка поза сім’єю;

  • Методи та прийоми регулювання поведінки підлітка у сім’ї;

  • Моральне, громадянське обличчя членів подини на підприємстві, у побуті, у суспільній діяльності.


^ 4. Матеріально-побутова діяльність у сім’ї:

  • Матеріальна забезпеченість;

  • Житлові умови;

  • Ступінь зайнятості членів сім’ї матеріально-побутовою діяльністю;

  • Задоволеність матеріально-побутових потреб підлітка.


^ 5. Дозвілля сім’ї та підлітка:

  • Дозвілля членів сім’ї;

  • Час, використаний на дозвілля членами сім’ї;

  • Форми проведення дозвілля;

  • Ставлення підлітка до спільного сімейного дозвілля;

  • Культурний рівень батьків.


^ 6. Стосунки у сім’ї:

  • Стосунки між старшими членами родини;

  • Стосунки між батьками та дітьми;

  • Стосунки між дітьми;

  • Причини конфліктів у сім’ї;

  • Особливості протікання конфліктів, їх періодичність, інтенсивність, тривалість, способи вирішення;

  • Вплив стосунків у сім’ї на самопочуття, поведінку дитини у школі, її успішність.


^ 7. Взаємодія сім’ї та школи:

  • Відвідування батьками батьківських зборів;

  • Через кого у сім’ї підтримується зв'язок зі школою;

  • Допомога батьків школі.

^ 8.Загальна оцінка ситуації розвитку важкого підлітка в сім’ї.

Матеріали

для планування роботи класних керівників

з батьківським комітетом.

Вересень

  • Розподіл обов’язків між членами батьківського комітету.

  • Навчання членів БК: права та обов’язки.

  • Обговорення плану роботи БК.

  • Обговорення плану виховної роботи з учнями на І семестр.

Жовтень

  • Участь у підготовці та проведенні Дня вчителя.

  • Обладнання класного куточка, допомога у поточному ремонті меблів.

  • Робота БК з дітьми пільгових категорій.

Листопад

  • Участь БК у роботі з неблагополучними сім’ями.

  • Участь БК у роботі з учнями схильними до правопорушень.

  • Організація святкування зимових свят.

  • Організація дозвілля під час зимових канікул.

Грудень

  • Обговорення плану роботи на ІІ семестр.

  • Організація святкування Дня Захисника Вітчизни.

  • Поточний ремонт меблів під час канікул.

Січень

  • Про організацію екскурсій за допомогою батьків на ІІ семестр.

  • Організація рейдів відвідування неблагополучних сімей вдома.

Лютий

  • Робота БК з організації родинних свят у класі.

Березень

  • Підготовка до святкування 8 Березня.

  • Організація дозвілля під час весняних канікул.

Квітень

  • Робота з весняного впорядкування шкільного подвір’я та прилеглих територій.

  • Організація святкування Дня Перемоги та Дня Матері.

  • Підготовка до державної підсумкової атестації.

Травень

  • Організація ремонту класів.

  • Допомога в організації випускних вечорів.

Примірне положення

про батьківські комітети загальноосвітніх навчальних закладів

(витяг з наказу Міністерства освіти і науки України від 2 червня 2004 р. №440)

^ 1. Загальні положення

1.1. Примірне положення про батьківські комітети загальноосвітніх навчальних закладів визначає їх функції у державно-громадській системі управління загальноосвітнім навчальним закладом.

1.2. Комітети є добровільними громадськими формуваннями, створеними на основі єдності інтересів батьків щодо реалізації прав та обов’язків своїх дітей під час їх навчання у загальноосвітньому закладі.

1.3.У своїй діяльності комітети керуються Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про об'єднання громадян», Конвенцією ООН «Про права дитини», «Положенням про загальноосвітній заклад», статутом загальноосвітнього навчального закладу, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами в галузі освіти і міжнародного законодавства з прав дитини.

1.4. Рішення про заснування батьківських комітетів класів або закладу приймаються на загальних зборах батьків відповідних класів або закладу.

^ 2. Мета, завдання, основні принципи діяльності

2.1. Метою діяльності комітетів є захист законних інтересів своїх дітей в органах громадського самоврядування закладу, у відповідних державних, судових органах, а також надання допомоги педагогічному колективу в реалізації завдань загальної середньої освіти.

2.2. Основними завданнями діяльності комітетів є сприяння створенню умов для:

  • Формування та розвитку особистості учня та його громадської позиції, становленню учнівського самоврядування;

  • Виховання в учнів шанобливого ставлення до державних святинь, української мови і культури, історії і культури народів, які проживають в Україні;

  • Формування загальнолюдської культури і моралі, культури міжетнічних відносин;

  • Захисту здоров’я та збереження життя і здоров’я дітей;

  • Здобуття учнями обов’язкової загальної середньої освіти, розвитку їх природних здібностей та підтримки обдарованої молоді;

  • Запобігання бездоглядності дітей у вільний від занять час і безпритульності;

  • Всебічного зміцнення зв’язків між родинами, навчальним закладом і громадськістю з метою встановлення єдності їх виховного впливу на дітей;

  • Залучення батьківської громадськості до професійної орієнтації учнів, позакласної та позашкільної роботи;

  • Організації роботи з розповсюдження психолого-педагогічних і правових знань серед батьків;

  • Вирішення питань розвитку матеріально-технічної бази навчального закладу та його благоустрою.

2.3. Основними принципами діяльності комітетів є:

  • Законність;

  • Гласність;

  • Колегіальність;

  • Толерантність;

  • Виборність;

  • Організаційна самостійність в межах повноважень, визначених цим положенням та законодавством;

  • Підзвітність і відповідальність перед загальними зборами батьків закладу, класів.

3 Організація діяльності комітетів

3.1. комітет класу формується з батьків або осіб, що їх заміняють і діє від їх імені. Комітет класу обирається на зборах батьків класу на початку навчального року. Кількісний склад та термін повноважень комітету визначаються зборами батьків класу.

3.2. Збори батьків класу проводяться за рішенням комітету класу не рідше двох разів на семестр.

3.4. Кількісний склад комітету закладу, термін його повноважень визначаються радою цього закладу.

3.6. Рішення зборів батьків, комітетів доводиться до відома батьків, керівництва закладу, а, за необхідності, і відповідного органу управління освіту у 10-денний термін.

3.10. Комітети планують свою роботу на підставі плану роботи закладу, рішень зборів батьків, рекомендацій директора, класного керівника, органів учнівського самоврядування, громадськості. План роботи має вільну форму і затверджується головою комітету.

3.12. Комітети звітують про свою роботу перед зборами батьків доин раз на рік – в день виборів нового складу комітетів.

3.13. Комітети ведуть протоколи своїх засідань і зборів, що зберігаються у голови комітету, і передаються за актом новому складу відповідних комітетів.

Керівництво і класні керівники закладу не несуть відповідальності за стан оформлення протоколів.

^ 4. Права та обов’язки комітетів

4.1.Комітети мають право:

  • Брати участь в обстеженні житлово-побутових умов учнів, які перебувають у несприятливих соціально-економічних умовах;

  • Встановлювати зв’язки з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, громадськими організаціями, підприємствами та ін.;

  • Вносити на розгляд керівництва навчального закладу пропозиції щодо змін типу навчального закладу, його статусу, вдосконалення умов організації навчально-виховного процесу, організаційно-господарських питань, які мають бути розглянуті керівництвом навчального закладу в місячний термін і результати розгляду доведені до відома батьків;

  • Звертатися до директора, класного керівника, педагогічної ради та ради загальноосвітнього навчального закладу щодо роз’яснення стану і перспектив роботи навчального закладу та з окремих питань, що турбують батьків;

  • Порушувати клопотання щодо позбавлення чи обмеження батьківських прав;

  • За необхідності заслуховувати звіти батьківських комітетів і надавати допомогу щодо поліпшення їх роботи;

  • Скликати позачергові батьківські збори;

  • Створювати благодійні фонди;

  • Брати участь у прийнятті рішень щодо організації оздоровлення учнів.

^ РОЗДІЛ ІХ.

ПРЕВЕНТИВНА ПЕДАГОГІКА

Основні завдання превентивної педагогіки

  • Створити умови для формування позитивних якостей особистості в процесі різноманітних видів соціальної, навчальної, розвивальної, трудової, позашкільної та інших видів діяльності на основі сприяння духовному, інтелектуальному, морально-етичному, психічному, естетичному, естетичному розвитку, формуванню здорового простору, способу та культури життя, виробленню навичок безпечної поведінки, стійкості до негативних явищ;

  • Технологічно забезпечити превентивну діяльність, соціально-психологічно зорієнтовану на протидію залучення дітей і молоді в негативній ситуації;

  • Здійснювати освітньо-просвітницькі, консультативно-тренінгові заходи, сприяти вдосконаленню комплексної психолого-соціальної та педагогічної допомоги;

  • Забезпечити вплив на соціальну реабілітацію неповнолітніх;

  • Стимулювати неповнолітніх до здорового способу життя і позитивної соціальної інтеграції, сприяти валеологізації навчально-виховного процесу, гармонізації життя і здоров’я;

  • Розвивати цінності здоров’я, духовності, законослухняної поведінки через технології навчання і виховання, розвивати національну мережу шкіл сприяння здоров’ю;

  • Розвивати свідоме ставлення батьків до виховання, захисту дітей.

Функції превентивної педагогіки

    • Діагностично-прогностична функція – передбачає збір, з’ясування причин та умов відхилень у поведінці дітей та молоді; передбачення тенденцій їхнього розвитку; виявлення шляхів і способів превентивного втручання в соціальну ситуацію розвитку особистості.

    • ^ Освітньо-просвітницька функція передбачає узгоджене з реальними умовами соціалізації дитини, превентивне сприяння складовій рівню знань, емоцій, поведінки, оптимізації освітньо-просвітницьких заходів, заходів, занять.

    • ^ Консультативно-транінгова функція передбачає використання сучасних технологій з надання оптимальної консультативної допомоги, перевиховання та подолання негативних проявів у поведінці, налагодження стосунків для позитивного способу життя.

    • ^ Правозахисна функція має на меті здійснення правового захисту, стигматизацію, правовий моніторинг превентивного процесу.

    • Організаційно-розпорядча функція ставить за мету організацію та менеджмент процесом запровадження превентивних підходів, проектів з проблем попередження негативних явищ.

    • Науково-методична – передбачає обмін, аналіз, адаптацію превентивних підходів, дослідження чинників розвитку схильності неповнолітніх до негативної поведінки.

Превентивна педагогіка охоплює своєю діяльності три рівні:

  • Рання превентивна педагогіка базується на виховній функції освіти, превентивному вихованні. Складовими є освіта, виховання, просвітництво.

  • Вторинна превентивна педагогіка - відповідно має цілі, завдання – превентивну педагогічну допомогу і корекцію.

  • ^ Третинна превентивна педагогіка відповідно – превентивна педагогічна реадаптація, реабілітація та ре соціалізація. Цей рівень забезпечує допоміжний характер провідній ролі соціальної педагогіки, її спеціалізації: превентивна робота з питань ре соціалізації дітей та молоді.

^ Принципом превентивної педагогіки є суб’єкт-суб’єктний підхід, що не тільки забезпечує партнерські стосунки з уповноваженими превентивного виховання, а й визначає здатність самих дітей здійснювати превентивне взаємо виховання.

Об’єкти превентивної педагогіки:

  • Діти всіх категорій, форм навчання, виховання та опіки відповідно до першої статті Декларації прав дитини; неповнолітні, що перебувають на обліку (шкільному, кримінальному, наркологічному).

  • Неповнолітні, які перебувають, або в яких закінчились терміни спеціального виховання в установах соціальної реабілітації та звільнені з установ, умовно засуджені.

  • Неповнолітні, які не мають умов для сімейного виховання та опіки (сироти, неповнолітні з дисфункціональних сімей, «діти вулиці», діти з родин, де батьки перебувають у місцях позбавлення волі).

  • Молоді родини, які потребують консультативної допомоги по догляду за дітьми.

Суб’єкти превентивної педагогіки:

  • Батьки.

  • Педагогічні колективи установ усіх рівнів акредитації.

  • Працівники культури.

  • Працівники служб у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для молоді, кримінальної міліції та інших правових установ, медичних закладів.

  • Самі діти.


Передбачувані результати превентивної педагогіки:

Створення оптимальної структурної системи превентивного виховання сприятиме:

  • Активізації діяльності вчених, фахівців-консульнтантів, практичних працівників у дослідженні та вирішенні проблем превентивного виховання.

  • Залученню освітніх, медичних, соціальних і правоохоронних установ у вирішенні проблем попередження правопорушень і злочинності серед неповнолітніх, координації умов суб’єктів превентивної діяльності.

  • Посиленню тенденції до зниження вживання наркотичних речовин, ВІЛ-інфікованих, формування у молодого покоління навичок здорового способу життя.

  • Зміні установок і моделей поведінки «груп ризику».

  • Соціально-психологічній адаптації неповнолітніх, які мають життєві проблеми.

  • Підвищенню рівня підготовленості фахівців навчальних закладів усіх типів і рівнів акредитації.

Прояви негативних явищ у старшокласників:

  • Бездуховність, споживацьке ставлення до життя в суспільстві.

  • Протиріччя між поняттями моралі та принципами досягнення життєвого благополуччя.

  • Формування кримінальних поглядів, культу сили, зневажливого ставлення до навколишніх.

  • Байдужість до себе та інших, загальна апатія.

  • Падіння авторитету державних органів, виховних установ, учителів, в цілому дорослих.

  • Розшарування суспільства на бідних і заможних.

  • Низька доступність отримання вищої освіти та подальшого працевлаштування.

  • Зростаюча активність кримінального впливу на вибір життєвих цілей.

  • Низький вплив ідей здорового способу життя, доступність наркотиків, зростаюче поширення негативних явищ.

  • Відсутність вибору змістовного дозвілля, центрів позашкільної зайнятості, яка давала б можливість для ефективного розвитку позитивних процесів соціалізації.

  • Активне залучення молоді до розважального способу життя.

  • Перевага таких почуттів, як ненависть, заздрість, гнів, злоба, недружелюбність.

  • Відсутність цілеспрямованої молодіжної політики, недовіра до соціальних закладів.

  • Проблема молоді у проведенні змістовного дозвілля та відпочинку.

  • Відсутність доступності та нормальних умов для соціальної реабілітації.

  • Низький вплив школи, знань на подальший соціальний успіх.

  • Соціально-правова незахищеність.

  • Зростання конфліктів у сфері сім’ї, негативний вплив вулиці.

  • Зниження цінності соціально-корисної діяльності.

  • Знецінення позитивних прагнень серед молоді до здобуття соціального визнання



Додаток 1.

^ БЕСІДИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ

п/п

Тема бесіди

Термін проведення

1

Інструктаж з правил безпеки на вулиці, у школі, на спортмайданчику, під час перерви та навчальних занять.

Вересень

2

Небезпека будівельних майданчиків.

Жовтень

3

Безпека під час перебування на вулиці під час осінніх канікул.

Жовтень

4

Обережно, ожеледиця! Правила вуличного руху. Правила поведінки на замерзлих водоймах.

Листопад

5

Правила безпеки під час проведення новорічних ранків.

Грудень

6

Правила безпечної поведінки під час зимових канікул.

Грудень

7

Правила безпечної поведінки у поїзді, автобусі та громадських місцях.

Січень

8

Заходи по запобіганню захворювання на грип.

Лютий

9

Обережно, бурульки! Небезпека знаходження під дахами будинків.

Лютий

10

Правила безпечної поведінки під час весняних канікул.

Березень

11

Бесіда про необхідність обережного поводження учнів у селищі після навчальних занять.

Квітень

12

Правила безпечної поведінки на воді.

Травень

13

Профілактика травматизму під час навчальної практики та під час літніх канікул.

Червень
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Конспекти виховних годин, годин спілкування, диспутів iconТематика та план проведення масових заходів та відкритих виховних годин вересен ь

Конспекти виховних годин, годин спілкування, диспутів iconРежим роботи гпд
Прихід до школи. Самоосвіта. Методична година. Виготовлення матеріалів до виховних годин

Конспекти виховних годин, годин спілкування, диспутів icon1: Робота з графічними файлами. Графічні редактори
Час: 16 годин, з них 4 години лекцій, 8 годин практичних занять, 4 години самостійної роботи

Конспекти виховних годин, годин спілкування, диспутів iconСамоосвіти
Робота над реалізацією проблеми школи: (розробки уроків, виховних годин, виступи на педрадах, батьківських зборах)

Конспекти виховних годин, годин спілкування, диспутів iconМатеріали до виховних годин
До дня нам 'яті молодих героїв, що загинули під Крутими в обороні Української держави

Конспекти виховних годин, годин спілкування, диспутів icon2 1 3: Робота в системі електронного документообігу аскод
Час: 11 годин, з них 4 години лекційних занять, 6 годин практичних занять, 1 година самостійної роботи

Конспекти виховних годин, годин спілкування, диспутів iconНовий Держстандарт Усього 70 годин; текстуальне вивчення творів 56 годин
Вступ. Література І фольклор — скарбниця духовних багатств людства. Роль книги в сучасному житті. Тл. Світова література

Конспекти виховних годин, годин спілкування, диспутів iconТематичний план курсу філософії для студентів 2-го курсу факультету...
Ематичний план курсу філософії для студентів 2-го курсу факультету журналістики в 2009-2010 н р

Конспекти виховних годин, годин спілкування, диспутів iconРозділ години спілкування про кохання
В даному посібнику подано розробки годин психолога по темі: Статеве виховання І юнацьке кохання, які можуть використовувати практичні...

Конспекти виховних годин, годин спілкування, диспутів iconПрограма факультативного курсу «стилістика сучасної української мови»...
...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка