Реферат до не зарахованої контрольної роботи лекції №1 на тему «Функціонально-планувальні основи проектування громадських будівель І споруд»




Скачати 158.28 Kb.
НазваРеферат до не зарахованої контрольної роботи лекції №1 на тему «Функціонально-планувальні основи проектування громадських будівель І споруд»
Дата конвертації26.02.2013
Розмір158.28 Kb.
ТипРеферат
uchni.com.ua > Спорт > Реферат
Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка

Кафедра архітектури житлових та громадських будівель

Реферат до не зарахованої контрольної роботи

лекції №1 на тему

«Функціонально-планувальні основи проектування громадських будівель і споруд»


Виконав ст. гр. 301-А Олішевець А.Г.

Викладач доц. Лях В.М.

Полтава 2010

Зміст:
1. 3агальні положення. Принципи організації обслуговування

2. Соціальна і містобудівна роль громадських будівель та споруд

3. Функціонально-планувальна організація внутрішнього простору

4. Основи архітектурно-композиційної організації внутрішнього простору

Список використаної літератури

1. 3агальні положення. Принципи організації обслуговування

До громадських будівель і споруд відносяться об'єкти, що призначені для розміщення установ та підприємств, обслуговуючих як кожну людину, так і суспільство в цілому. Об'єкти обслуговування включають будівлі та споруди для таких установ і підприємств:

1. Народної освіти (дитячі дошкільні установи, загальноосвітні школи, професійно-технічні, середні спеціальні та вищі навчальні заклади).

2. Охорони здоров'я, соціального забезпечення, спортивні і фізкультурно-оздоровчі (фельдшерсько-акушерські пункти, амбулаторії, поліклініки, аптеки, молочні кухні, стаціонари та санаторії усіх типів, туристичні бази і будинки відпочинку, спортивні майданчики та зали, басейни криті і відкриті загального користування тощо).

3. Культури й мистецтва, культові споруди (клубні установи та центри дозвілля, кінотеатри і відеозали, концертні та танцювальні зали, цирки, музеї, універсальні спортивно-видовищні зали, бібліотеки, культові споруди тощо).

4. Торгівлі, громадського харчування й побутового обслуговування (магазини продовольчих і непродовольчих товарів, ринки, їдальні, кафе, ресторани, комплексні приймальні пункти, будинки побуту, виробничі підприємства централізованого побутового обслуговування, пральні, хімчистки, лазні тощо).

5. Організацій та установ управління, проектних організацій, кредитно-фінансових установ та підприємств зв'язку (адміністративні будинки місцевих органів влади, юридичні консультації, нотаріальні й ділові контори, прокуратура та суди, відділення банків і зв'язку, проектні організації і конструкторські бюро та інше).

6. Житлово-комунального господарства (житлово-експлуатаційні контори, пожежні депо, контори колективних господарств, готелі, будинки траурних обрядів тощо).

Типологічна схема установ та підприємств обслуговування

Кожна із наведених вище груп складається з окремих видів установ і підприємств, що мають загальні прийоми проектування. Всього налічується більше 900 таких видів. У свою чергу, види підрозділяються на окремі типи громадських будівель і споруд, номенклатура яких складається з 3-4 тис. одиниць, наприклад види - дитячі дошкільні установи, загальноосвітні школи; типи - дитячі ясла-сад на 50, 90, 140 місць; школи на 464, 624, 784 учнів і т.п. кожному їх типу відповідає своя об’ємно-просторова схема, а також групування і взаємозв'язок приміщень.

Громадські будівлі можуть бути призначені для розміщення як однієї установи або підприємства (наприклад, кінотеатр, їдальня), так і декількох (одного чи різного профілю - універсам, універмаг, кафе танцювальний зал тощо). У першому випадку їх відносять до будівель однопрофільного призначення, в другому - багатопрофільного (або до багатофункціональних центрів і комплексів).

Об'єднання установ і підприємств у складі центрів та комплексів вирішується на основі принципів блокування й кооперування. При блокуванні установи і підприємства зберігають свою функціональну самостійність і не мають загальних приміщень. Будинки-блоки в такому центрі примикають один до одного, що забезпечує економію земельної ділянки, будівельних матеріалів, зменшує теплові втрати, створює певні зручності для відвідувачів.

Кооперування як найважливіший принцип проектування громадських центрів і комплексів розроблено у 60-ті роки. Він ефективніше, ніж блокування, сприяє виключенню дублювання загальних для декількох установ чи підприємств приміщень і обладнання (вестибулів, гардеробів, санітарних вузлів, допоміжних і технічних приміщень тощо), забезпечує комплексне обслуговування відвідувачів, зниження на 10-15 % будівельних та експлуатаційних витрат, скорочення в 2-2,5 рази площі забудови.

Обидва принципи, окрім соціально-економічної ефективності, сприяють створенню більш виразної композиції центру (комплексу) за рахунок об'єднання окремих установ і підприємств в єдиному компактному об'ємі. Але це має і негативні наслідки, такі, як віддалення об'єктів обслуговування від споживача, зниження можливостей вибору, конкуренції, оперативності одержання послуг та інше.

Проблема розміщення об'єктів обслуговування має два соціально значимих аспекти Перший - соціокультурний, пов'язаний з тим, що громадські будівлі і споруди є фокусами масового тяжіння людей, вони створюють умови для їх спілкування. Другий - утилітарний, полягає в забезпеченні зручних пішохідних, транспортних та інформаційних зв'язків установ і підприємств обслуговування зі споживачами.

В сучасних умовах урбанізації прискореними темпами формуються системи групового розселення і громадського обслуговування на базі значніших і найзначніших міст (центрів з населенням від 500 до 1000 й більше тис.чол) і тяжіючих до них поселень. Вони (групові системи розселення) можуть забезпечити практично однаковий рівень культурно-побутового обслуговування населення всіх тяжіючих поселень незалежно від їх величини і розміщення відносно міста - центра системи розселення. Функціонування міжпоселенної системи обслуговування забезпечується розвинутими транспортними та іншими комунікаціями, а також пересувними засобами культурно-побутового призначення.

Для організації громадського обслуговування населення міських і сільських поселень в 60-ті роки була запропонована "ступенева" система. При цьому залежно від частоти користування всі культурно-побутові установи і підприємства розподіляються на три основні групи:

- щоденного обслуговування - розміщуються у рядових селах та структурних елементах міст - житлових мікрорайонах з радіусом 300-500 м або 10-15 хвилин пішохідної доступності;

- періодичного - розміщуються в громадських центрах міських і сільських поселень, а також житлових районів великих міст з радіусом до 1000 м або 20-30 хвилин пішохідної доступності;

- епізодичного - розміщуються в містах-центрах групового розселення з радіусом транспортної доступності тяжіючих поселень до 2-х годин

У 80-ті роки була запропонована більш гнучка система культурно-побутового обслуговування - "комунікативна". Згідно з її принципами установи і підприємства розподіляються на дві основні групи щоденного або "стандартного" обслуговування (розмішаються з наближенням до житла) і загальноміського або "вибіркового" користування (розмішуються з наближенням до транспортних комунікацій).

Системи культурно-побутового обслуговування

центри

1 - первинний

2 - районний

3 – обласний

4 - мікрорайонний

5 – житлового району

6 - загалономіський

В архітектурному нормуванні та проектуванні, крім частоти користування, застосовують класифікації громадських будівель і споруд за такими ознаками:

- містобудівний рівень обслуговування (мікрорайонний, районний, міський, сільський, регіональний);

- режим роботи (цілорічний, сезонний);

- якість послуг, що надається (стандартний і вибірковий);

- соціальна доступність (установи і підприємства відкритого і закритого користування);

- відомча приналежність (державна, кооперативна, приватна тощо).

Основні фактори формування архітектури громадських будівель та споруд

2. Соціальна і містобудівна роль громадських будівель та споруд

Слід підкреслити, що розміщення громадських будівель і споруд відіграє важливу роль у візуальному упорядкуванні сільського та міського середовища. Вони, як правило, виступають своєрідними орієнтирами у забудові сільських і міських поселень.

А забезпечення зручних зв'язків зі споживачами вимагає наближення об'єктів обслуговування до житлових формувань, транспортних комунікацій, озеленених територій, промислових підприємств.

Значні соціально-економічні та художньо-композиційні переваги дає створення громадських центрів (спеціалізованих і багатофункціональних) на окремій обмеженій території. В останні роки все більше об'єктів обслуговування стають приватними, поширюється тенденція створення роздрібної мережі, тобто малих сімейних установ і підприємств з житлом їх власника (сімейні дитячі садки, спеціалізовані школи, магазини, кафе тощо).

При визначенні кількості, складу і місткості установ і підприємств обслуговування у міських і сільських поселеннях користуються державними будівельними нормами (ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень. - Київ, 2002).

3. Функціонально-планувальна організація внутрішнього простору

При проектуванні громадських будівель або центрів і комплексів доцільно проводити функціональне зонування, тобто розподіл на зони з однорідних груп приміщень, виходячи зі спільності їх функціонального призначення і внутрішніх взаємозв'язків.

Існує два види функціонального зонування - горизонтальне і вертикальне. У першому випадку необхідно враховувати взаємозв'язки приміщень як безпосередні (наприклад, зал для глядачів і сцена), так і через горизонтальні комунікації (коридори, галереї, переходи, пасажі та інше); у другому - через вертикальні комунікації (сходи, ескалатори, пандуси, ліфти тощо).

Функціональне зонування виконується на основі загальної ідеї архітектурно-планувальної композиції і функціонально-технічної організації громадської будівлі або центру і комплексу. Важливо пам'ятати, що воно забезпечує певну чіткість у процесі пошуку ідей і розробки основної з них.

До основних груп приміщень громадських будівель і споруд слід віднести:

- вхідну (тамбури, вестибюлі, гардеробні);

- основних приміщень (зали різного призначення);

- підсобних допоміжних приміщень (кладові, інвентарні, технічні приміщення, санітарні вузли тощо);

- горизонтальних комунікацій (коридори, рекреації, фойє, галереї, переходи та інше);

- вертикальних - сходи, ескалатори, пандуси, ліфти тощо.

До основних планувальних елементів громадських будівель належать:

Основні планувальні елементи

1 – незадимлювані

сходи

2 – одномаршеві

3 – двомаршеві

4 - тримаршеві

Тамбури - представляють собою невеликі приміщення, якими обладнуються входи в будинки. Виконуються у вигляді одного або двох шлюзів з декількома поворотами чи обладнуються тепловими завісами. Над входами влаштовуються козирки, двері у тамбурах повинні відчинятись обов'язково назовні. Мінімальна глибина їх визначається з урахуванням ширини дверних полотен з додаванням 0,2 м, а ширина - по 0,15 м з кожного боку дверного отвору. Відмітка підлоги входів до будинку повинна бути вища відмітки "землі" (не менше ніж 0,15 м).

Вестибюлі підрозділяються, як і входи в громадські будівлі, на головні, службові й допоміжні. Рішення вестибюля залежить від призначення і місткості будинку або центру Головний вестибюль обладнується гардеробом із розрахунку на одне місце 0,08 м2. Глибина гардеробу приймається не більше 6 м. Бар'єр для видання одежі має ширину 0,6 - 0,7 м; висоту 0,9 - 1,2 м. Між бар'єром і вішалками передбачається вільний прохід для обслуговуючого персоналу 0,8 -1 м, уздовж бар'єра з боку відвідувачів для здавання верхнього одягу - 4 м. Гардеробні можуть бути односторонні, двосторонні й острівного типу залежно від планувального рішення вестибюля.

Групування приміщень

Групу основних приміщень, виходячи з їх просторових характеристик і конструктивного рішення, підрозділяють на такі три підгрупи:

- приміщення чарункового типу - відносно невеликої площі (50-100 м2 ) і висоти (3,3-3,6 м), із сіткою колон (6 х 3; 6 х 6 м) і здебільшого з боковим природним освітленням (наприклад, шкільні класи, лікувальні палати, клубні приміщення тощо);

- приміщення великої площі (біліше 200 М2) відносно невеликої висоти (3,3-4,2 м), із сіткою колон - (6 х 6,9 х 9,12 х 12 м), із природним, змішаним або штучним освітленням (наприклад, торговельні і проектні зали, великі конторські приміщення та інше);

- зальні безопорні приміщення великої площі (більше 1000 м2) і висота (6-12 м), з великопрогінними конструкціями покриття, з боковим і верхнім природним або штучним освітленням (наприклад, спортивні зали, криті ринки, зали кінотеатрів, концертних залів тощо). Просторові параметри залів визначаються спеціальними функціонально-типологічними ознаками.

Група підсобних і допоміжних приміщень підрозділяється на дві підгрупи: невеликі приміщення чарункового типу (лаборантські в школах і ВНЗ, кладові і т.п.), приміщення великою площі (наприклад, складські приміщення великих торгових підприємств, запасники в музеях тощо).

Відповідно до норм у громадських будівлях передбачаються санітарні вузли, до складу яких можуть входити вбиральня, умивальна, душова, ванна та сушильна кімнати. Рекомендується розміщувати їх біля сходів вестибюлів, на шляхах основних потоків відвідувачів. Входи у вбиральні передбачаються через приміщення з умивальниками. Розміри кабін приймаються 0,85 х 1,2 при відкриванні дверей назовні і 0,85 х 1,4 м - усередину, висота перегородок повинна бути не менше ніж 1,8, ширина проходів між двома рядами кабін -1,5 м, між одним рядом і стінкою - 1,3 м. Кількість кабін визначається з розрахунку один прилад на 30-50 жінок і 40-100 чоловіків залежно від типу громадської будівлі. Розміри душових кабін приймаються 0,85 - 1,0 м. Ширина проходу між двома рядами душових кабін - 1,5 м, а між одним рядом і стінкою - 0,95 м. Двері кабін душу повинні відчинятися назовні. Ширина проходу між двома рядами умивальників - 1,6 м, між одним рядом і стінкою - 1,1 м, відстань між кранами умивальників - 0,65 м.

До горизонтальних комунікацій, що забезпечують зв'язки між різними групами приміщень у межах поверху, відносяться: входи, коридори, галереї, переходи, рекреації, пасажі. Головні входи виконують функції комунікаційних шляхів для основної маси відвідувачів або працюючих у будівлі. Службові входи призначені для обслуговуючого персоналу або груп людей, що забезпечують основний функціональний процес (наприклад, персонал торгово-побутового підприємства і громадського харчування, артисти театру і кіноконцертного залу тощо).

Коридори, що належать до найбільш поширених горизонтальних комунікацій, підрозділяються на такі види: коридори з розміщенням приміщень з одного і двох боків, змішаного типу і спарені з приміщеннями із зовнішніх боків і між ними Залежно від форми у шині - прямо- і криволінійні, з уступами, хресто- і У-подбні, а від освітлення - наскрізні (при природному освітленні з обох боків) тупикові та з освітленими холами (при освітленні з одного боку). Коридори, що ведуть до вертикальних комунікацій, відносять до головних, а інші - до другорядних. Мінімальну ширину головних коридорів у чистоті приймають 1,5 м, другорядних - 1,25 м (при довжині не більше 10 м), в установах народної освіти і охорони здоров'я відповідно 2,2 і 1,8 м. Довжина коридорів з розміщенням приміщень з двох боків і освітленням з одного торця - 24 м, із двох - 48 м. Допускається освітлення коридору другим світлом через фрамуги в стінах, засклені перегородки і двері. В головних коридорах при невеликій різниці відміток підлоги забороняється влаштовувати сходи, пороги, а допускаються тільки пандуси (1:8).

У приміщеннях, в яких одночасно може знаходитися 15 і більше чоловік, двері повинні відкриватися назовні в коридор. Мінімальна ширина рекреаційних приміщень приймається 2,8 м при розташуванні приміщень з одного боку і 3,2 м - з двох боків. У великих центрах і комплексах можуть використовуватися рухомі тротуари, принцип дії і конструктивне рішення яких практично не відрізняються від ескалатора.

До вертикальних комунікацій відносяться звичайні конструктивні (сходи, пандуси) і механічні елементи (ліфти, патерностери, ескалатори). Найбільш поширеними з них є сходи, які за призначенням можна розділиш на головні, службові, допоміжні й аварійні

Залежно від конструктивного рішення - на одномаршеві, дво- і тримаршеві, а також багатомаршеві, від форми сходів - на прямолінійні з поворотом або з розгалуженням, криволінійні, овальні і гвинтові.

Головні сходи, як правило, проектуються відкритими, службові і допоміжні - закритими. Незадимлювані (аварійні або пожежні) сходи передбачаються в будинках, які мають 10 і більше поверхів. Починаючи з другого поверху повинно бути не менше двох сходів або двох евакуаційних виходів, одним з яких можуть служити пожежні сходи. Сумарна ширина маршів приймаєшся з розрахунку 0,6 м на 100 чоловік на найбільш населеному поверсі (крім першого).

При висоті поверху 3,3 м і схилі маршів 1:2 мінімальна глибина сходової клітки в чистоті - 5,4 м, а при висоті поверху 3,6 м - не менше 6 м, ширина маршу основних сходів - 1,2 м, службових і допоміжних - 0,9 м Максимальна ширина маршу основних сходів - не більше 2,4 м (при більшій розрахунковій ширині марш обладнується проміжними перилами з поручнем) Висота огородження з поручнем від поверхні східців повинна бути не менше 0,9 м У всіх сходах ширина маршів повинна бути однаковою, а ширина площадок (сходів) - рівною і ширині маршу або більшою від неї.

За оптимальні приймаються сходи з шириною східців 0,3 м і присхідців висотою 0,15 м, що означає схил маршу 1:2 (схил аварійних сходів може бути до 45%) Гри інших рішеннях їх розміри (східців і присхідців) визначаються за формулою. В + 2Н = 0,57 - 0,64 м, де В - ширина східців, Н - висота присхідців, 0,57 - 0,64 м - величина середнього кроку. Кількість сходів в одному марші (основних сходів) повинна бути не менше 3 і не біллю 18, відстань між двома маршами сходів - не менше ніж 0,1 м.

На площадках і маршах сходів забороняється розміщення будь-якого обладнання, а від кривання дверей із приміщень і сходових кліток у бік сходової площадки не повинно зменшувати її розрахункову ширину.

Пандуси - плоскі похилі конструкції без східців, у громадських будинках проектуються дуже рідко, оскільки вони займають у 2-3 рази більшу площу, ніж сходи, вони більш складні в конструктивному рішенні і менш індустріальні. Пандуси доцільно використовувати тільки в центрах і комплексах з інтенсивним масовим рухом людей (спортивні комплекси, вокзали, торгові центри тощо). При проектуванні пандусів їх пропускна спроможність і розрахунок ширини визначаються аналогічно сходам, їх схил приймають від 1:6 до 1:10.

Ліфти за своїм призначенням підрозділяються на пасажирські, вантажні, лікарняні і спеціальні. Вони являють собою стаціонарні підйомники періодичної дії, в яких вертикальне переміщення пасажирів або вантажів здійснюється у кабіні Залежно від швидкості руху кабіни вони підрозділяються на звичайні (0,71 - 1,4 м/с) і швидкісні (2 і 4 м/с ).

Конструктивно ліфти, містять будівельну частину, яка складається з ліфтової шахти та машинного приміщення, і механічну у вигляді підйомного механізму, кабіни й противаги. Ліфтові шахти можуть бути як глухими (в цегляних або бетонних стінах), так і каркасними з власними фундаментами. Машинне приміщення частіше розміщується над шахтою і рідко - під шахтою, його висота в чистоті повинна бути не менше 2,1 м. При невеликій висоті підйому застосовуються ліфти з нижнім розміщенням машинного відділення (так звані "вижимні ліфти"), які використовуються частіше на підприємствах торгівлі і громадського харчування.

Вантажопідйомність пасажирських ліфтів - 320, 500 і 1000 кг, внутрішні розміри шахти (при розміщенні противати позаду кабіни) відповідно 1,55 х 1,7; 1,75 х 2,0,2,25 х 2,3 м, вантажні ліфти від 500 до 5000 кг. Вибір ліфтів за вантажопідйомністю і визначення їх кількості в громадській будівлі залежить від величини пасажиро- або вантажопотоків. Розміщення їх у системі комунікаційних зв'язків визначається в основному архітектурно-планувальним рішенням будівлі або споруди.

Ліфтові шахти можуть розміщуватись як у середині будинку, так і ззовні. Відстань від ліфтів до дверей найбільш віддаленого приміщення не повинна перевищувати 60 У будинках до 9 поверхів допускається розміщення не більше двох ліфтів безпосередньо у сходовій клітці, для більшої групи ліфтів передбачаєшся відповідний хол. Перед фронтом ліфтів повинно бути не менше 2,5 м, а між рядами ліфтів, звернутих фронтом один до одного, не менше 3,3 м (в одному ряду повинно бути не більше чотирьох ліфтів).

До інших типів механічних підйомників слід віднести ліфти безперервної дії (патерностери) й ескалатори, які використовуються дуже рідко (і тому в лекції не розглядаються).

4. Основи архітектурно-композиційної організації внутрішнього простору

Поряд зі створенням умов для функціонально-технологічних процесів, що відбуваються у громадській будівлі, дуже важливою є архітектурна організація її внутрішнього простору з урахуванням естетичних вимог. З усіх можливих поєднань елементів внутрішнього простору будівлі виділено шість основних схем: чарункова, коридорна, анфіладна, зальна, павільйонна і змішана або комбінована

Чарункова схема передбачає, що основні функціональні процеси протікають у рівновеликих просторових чарунках, які можуть мати загальну комунікацію, що зв'язує їх із зовнішнім середовищем (наприклад, дитячі дошкільні установи, загальноосвітні школи, установи охорони здоров'я й адміністративні).

Коридорна схема - основний процес проходить у порівняно невеликих окремих чарунках, які зв'язані між собою відповідною горизонтальною комунікацією - коридором. Чарунки можна розміщувати як з одного, так і з обох боків коридору (готелі, адміністративні будівлі тощо).

Анфіладна схема - основний процес проходить у порівняно великих приміщеннях, розташованих одне за другим на одній осі, і об'єднаних між собою наскрізним проходом (музеї, деякі типи салонних будинків, тобто магазинів та підприємств побуту).

Зальна схема - основний процес, що вимагає створення великого безопорного простору (будівлі видовищного, культурного і спортивного призначення, криті ринки).

Павільйонна схема - основний процес проходить в окремих павільйонах, які зв'язані між собою єдиним композиційним рішенням (наприклад, павільйонний ринок, що складається) із окремих об'єктів: "овочі-фрукти", "м'ясо-риба", "молоко" тощо або будинок відпочинку з павільйонами спальних корпусів).

Комбінована схема створюється при необхідності доповнити одну з наведених вище схем іншою (наприклад, зальну - групою обслуговуючих приміщень, що вирішені за коридорною схемою - клуби, будинки культури, бібліотеки тощо).

Усі ці схеми групування приміщень або внутрішнього простору громадських будівель і споруд є основою формування їх композиційних схем: симетричних, асиметричних, компактних, лінійних і розчленованих. Симетрична схема передбачає розміщення ядра композиції по осі симетрії, а обслуговуючих приміщень - навкруги нього, при асиметричній - ядро композиції знаходиться поза її центром, а обслуговуючі приміщення по відношенню до ядра розміщуються вільно. Компактна композиційна схема, як правило, включає зальну і комбіновану схеми групування приміщень, лінійна - коридорну й анфіладну, розчленована - павільйонну.

Кожний студент-архітектор повинен чітко усвідомити, що єдність функціонального змісту й архітектурної форми, визначення оптимальних параметрів об'єкта і його художнього вираження - це основні завдання пошуку архітектурної композиції.

Композиція, як правило, формується на основі раціонального рішення функціональних завдань та організації внутрішнього простору об'єкта і зовнішньої форми. Може бути використаний і зворотний шлях від заздалегідь задуманої форми об'єму до рішення функціонально-просторових питань. Але такий шлях майже завжди веде до протиріч між функціональними й естетичними вимогами.

Завдання на проектування складається виходячи з призначення об'єкта його розрахункової місткості (яка визначається, виходячи з умов експлуатаційної рентабельності), витрат часу і радіуса обслуговування.

Наприклад, норма на одного учня в шкільних класах - 1,25 м2, робочих кабінетах - 12-18 м2, торгових залах - 1,8-2,4 м2.

Склад приміщень і їх площа для кожного типу будівель визначається програмою-завданням, нормами і нормалями. В нормах відображається ступінь охоплення населення культурно-побутовими установами і підприємствами, а також принципи організації системи громадського обслуговування.

Список використаної літератури:

- Лях В.М. Типологія будівель і споруд. Конспект лекцій – Полтава: Полтавський державний технічний університет імені Юрія Кондратюка, 2000. -264 с.

- Архитектурное проектирование общественных зданий и сооружений: учебник для вузов/В.В. Адамович, Б.Г. Бархин, В.А. Варежкин и др.; под общ. ред. И.Е. Рожина, А.И. Урбаха. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1984. – 543 с., ил.


Схожі:

Реферат до не зарахованої контрольної роботи лекції №1 на тему «Функціонально-планувальні основи проектування громадських будівель І споруд» iconКурсовий проект «проектування залізобетонного перекриття цивільної...
Курсовий проект із проектування перекриття у вигляді балкової клітки нормального типу виконано на основі індивідуального завдання,...
Реферат до не зарахованої контрольної роботи лекції №1 на тему «Функціонально-планувальні основи проектування громадських будівель І споруд» iconНаціональний університет «Львівська політехніка» м. Львів, вул. Ст....
Висвітлено об’ємно-просторові а також планувальні рішення будівель та споруд на воді, міст,намивних островів та великих комплексів...
Реферат до не зарахованої контрольної роботи лекції №1 на тему «Функціонально-планувальні основи проектування громадських будівель І споруд» icon2. Спостереження за збереженням будівель І споруд у період експлуатації
Це Положення має на меті забезпечити збереження виробничих будівель І споруд шляхом належного догляду за ними, своєчасного І якісного...
Реферат до не зарахованої контрольної роботи лекції №1 на тему «Функціонально-планувальні основи проектування громадських будівель І споруд» iconТема. Архітектура
Архітектура – мистецтво проектування та будування різних будівель, споруд та їх комплексів
Реферат до не зарахованої контрольної роботи лекції №1 на тему «Функціонально-планувальні основи проектування громадських будівель І споруд» iconЗатверджую
...
Реферат до не зарахованої контрольної роботи лекції №1 на тему «Функціонально-планувальні основи проектування громадських будівель І споруд» icon2. Опис будівель та споруд на земельній ділянці
Вид цільового призначення будівництво та обслуговування житлового будинку,господарських будiвель I споруд
Реферат до не зарахованої контрольної роботи лекції №1 на тему «Функціонально-планувальні основи проектування громадських будівель І споруд» icon1 Вітчизняні нерудні матеріали як основний ресурс будівництва
Я кладки фундаменту, зовнішніх та внутрішніх стін, інших частин будівель І споруд, будівництва автомобільних шляхів та залізниць,...
Реферат до не зарахованої контрольної роботи лекції №1 на тему «Функціонально-планувальні основи проектування громадських будівель І споруд» iconЗатверджено наказ Міністерства освіти І науки України 06. 12. 2010 №1205
Формування штатів шкіл передбачається з урахуванням їх контингенту учнів, кількості класів, режиму роботи, площ та санітарного стану...
Реферат до не зарахованої контрольної роботи лекції №1 на тему «Функціонально-планувальні основи проектування громадських будівель І споруд» iconЗатверджено наказ Міністерства освіти І науки України 06. 12. 2010 №1205
Формування штатів шкіл передбачається з урахуванням їх контингенту учнів, кількості класів, режиму роботи, площ та санітарного стану...
Реферат до не зарахованої контрольної роботи лекції №1 на тему «Функціонально-планувальні основи проектування громадських будівель І споруд» iconКонтрольної роботи
Мета контрольної роботи: побудова цифрових автоматів із програмною та схемною реалізацією алгоритмів керування за заданими алгоритмами...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка