Закон України




НазваЗакон України
Сторінка5/5
Дата конвертації25.02.2013
Розмір0.62 Mb.
ТипЗакон
uchni.com.ua > Туризм > Закон
1   2   3   4   5

^ 7. ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ІНСПЕКТУВАННЯ
7.1. Планування і підготовка до інспекторських перевірок
Порядок організації та проведення інспекторських перевірок проводиться відповідно до "Методичних рекомендацій про порядок проведення інспекторських перевірок щодо виконання природокористувачів вимог законодавства з охорони навколишнього природного середовища", затвердженими Головною екологічною інспекцією Мінприроди України (нині Мінекології України) 28 березня 1994 року. Перевірки об'єктів та видів діяльності з питань охорони навколишнього, середовища здійснюється згідно з планом, складеного на основі календарного графіка, який є складовою частиною річного (піврічного, квартального) зміст робіт інспекціонних підрозділів ЮДЕЇ.

Частота перевірок визначається екологічною обстановкою в районі розташування об'єкта, ступенем і характером його впливу на навколишнє середовище.

У план-графік щорічних перевірок обов'язково вносяться об'єкти, які повинні бути на постійному контролі як основні забруднювачі навколишнього середовища і перелік яких складається місцевими органами ЮДЕЇ.

Промислові об'єкти, що є основними забруднювачами навколишнього середовища, підлягають перевірці не менше двох разів на рік »Перевірка інших об'єктів може здійснюватися один раз на 2-3 роки.

Залежно від обсягу яких торкається питань інспекційні перевірки бувають повні, цільові, оперативні (тобто спеціальні) і комплексні.

^ Повні перевірки висвітлюють всі питання природоохоронної діяльності об'єкта.

Цільові перевірки стосуються окремих напрямків природоохоронної діяльності об'єкта - виконання заходів з охорони навколишнього середовища та приписів контролюючих органів, експлуатації очисного обладнання, обліку викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище, розміщення відходів та ін.

Оперативні (спеціальні) перевірки займаються питаннями, по яких отримані завдання від керівництва або вищих органів ЮДЕЇ, а також перевірки, пов'язані з аварійними ситуаціями і які проводяться за сигналами і скарг населення.

Комплексні перевірки проводяться із залученням фахівців інших міністерств та відомств (Міністерства статистики, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я, Держкомстандартом, Держкомгідромету та ін.), науково-дослідних установ, а також представників місцевих органів влади та громадськості.

До ході підготовки до перевірки інспектор зобов'язаний ознайомитися з документами і матеріалами, які керівництво об'єкта зобов'язана йому надати відповідно до існуючого законодавства, і іншою необхідною інформацією.

У число таких документів і матеріалів входять наступні:

- постанови і рішення вищих і місцевих органів влади, накази, рішення колегій і розпорядження Гінеколога України та галузевого відомства, що стосуються природоохоронної діяльності на даному об'єкті;

- опис технологічних процесів, що здійснюються на об'єкті;

- методи очищення газів, пиловловлення та очищення стічних вод, що використовуються в даних технологічних процесах і які застосовуються на об'єкті;

- нові розробки маловідходних технологій у даному виробництві;

- матеріали та акти попередніх перевірок та інші документи, що стосуються природоохоронної діяльності об'єкта.

Крім того, в ході підготовки до перевірки інспектор оформляє:

- письмове розпорядження і завдання від керівництва підрозділу ЮДЕЇ на дану перевірку;

- відрядження (у разі, якщо об'єкт знаходиться за межами населеного пункту, в якому розташоване інспекційне підрозділ);

- спеціальний дозвіл (при перевірці режимного об'єкта).
^ 7.2. Перевірка об'єкта інспектування

Прибувши на об'єкт, інспектор зобов'язаний відрекомендуватися керівництву, пояснивши мету, завдання й обсяг перевірки. Після цього інспектор повинен:

- встановити наявність на об'єкті законодавчих, нормативних та методичних документів з питань охорони навколишнього середовища, наказів і розпоряджень про організацію природоохоронних робіт на об'єкті та про призначення відповідальних посадових осіб за проведення цих робіт;

- встановити наявність на об'єкті підрозділів з охорони навколишнього середовища, положення про них та посадових інструкцій, а також ступінь укомплектованості цих підрозділів кадрами відповідної кваліфікації;

- вивчити структуру виробництва, асортимент і обсяг продукції, що випускається, витрати основного і допоміжного сировини і матеріалів (у тому числі - палива), а також визначити відповідність їх вимогам технологічних регламентів, Горстам та іншим стандартам;

- вивчити проектну і технічну документацію виробництва, звітну документацію з питань охорони навколишнього середовища, документи на дозвіл і ліміти викидів і скидів забруднюючих речовин, а також на розміщення відходів;

- ознайомитися з документами на плату за забруднення навколишнього середовища;

- ознайомитися з даними відомчого лабораторного контролю джерел викидів і скидів;

- визначити стан виконання заходів за раніше виявленим порушенням;

- встановити наявність на об'єкті основних правил техніки безпеки та виробничої санітарії.

Огляд виробництва під час інспекторської перевірки здійснюється тільки в супроводі відповідального представника об'єкта.
^ 7.2.1. Основні матеріали і питання, що розглядаються при перевірці діяльності з охорони атмосферного повітря
За стаціонарним джерел забруднення мають бути розглянуті наступні матеріали і питання:

- інвентаризація джерел викидів: її достовірність і повнота, а також метод яким вона проводилася; оснащеність джерел викидів газоочисними установками (ГОУ); карта-схема підприємства з нанесеними на неї джерелами викидів і відповідність їх нумерації на карті матеріалами інвентаризації;

- санітарно-технічний звіт про обстеження вентиляційних систем;

- окремий том нормативів гранично допустимих викидів (ГДВ) забруднюючих речовин; терміни досягнення нормативів ГДВ;

- заходи по досягненню ГДВ та забезпечення їх виконання у передбачені строки;

- наявність і ведення журналів первинної облікової документації (пуд) за формами ПУД-1, ПУД -2 і ПУД -3;

- статистична звітність за формою 2-ТП (повітря);

- дозволи та ліміти на викиди забруднюючих речовин за минулий, поточний і на наступний роки; ким вони були видані і на якій підставі;

- матеріали про плату за забруднення атмосферного повітря,

- матеріали по створенню санітарно-захисної зони - СЗЗ (у разі відсутності такої на момент перевірки); дані відомчого лабораторного контролю про рівень забруднення повітря в межах наявної СЗЗ, а також відомості про кількість людей, що проживають на її території, про інші об'єкти (крім житла), розташованих тут.

Отримані ці та низку інших матеріалів, визначених Переліком, наведеним у "Методичних рекомендаціях щодо порядку проведення інспекторських перевірок ..." (1994 р.), порівнюються з фактичним станом природоохоронної роботи на інспектується об'єкті.

Аналізуючи зібрану інформацію, інспектор зобов'язаний:

- провести розрахунок виявленого наднормативного і понадлімітного викиду (т/рік) по відношенню до вказаних у документації на дозволи та ліміти величин;

- з'ясувати причини наднормативного викиду і понадлімітного, якими можуть бути: неефективна робота ГОНУ або їх несправність або ж відсутність таких, порушення режиму технологій; використання непроектного сировини та палива; невраховані джерела викидів і т.д.

Понадлімітний викид визначається як різниця між фактичним викидом забруднюючих речовин згідно форми 2-ТП (повітря) і кількістю викинутих речовин за встановленим для підприємства ліміту. Понаднормовий викид визначається як різниця між фактичним і дозволеним кількістю викиду, а також часом роботи джерела викиду в режимі наднормативного викиду.

Під час перевірки інспектор має право доручити санітарно-промислової лабораторії зробити контрольний замір викидів забруднюючих речовин в атмосферу по одному або декільком джерелам викидів.

При повному інспектуванні підприємства перевіряються і пересувні джерела забруднення атмосферного повітря, до яких відносяться транспортні ділянки або цеха.

У цьому випадку враховується:

- кількість автомобілів, що працюють на бензині, дизельному й газоподібному паливі;

- наявність контрольно-вимірювальних пунктів, їх оснащеність обладнанням та контрольно-вимірювальною апаратурою.

Крім цього, проводиться перевірка вмісту шкідливих речовин у викидах відпрацьованих газів автомобілів.
^ 7.2.2. Основні матеріали і питання що розглядаються при перевірці водоохоронної діяльності
У ході перевірки впливу об'єкта на стан поверхневих і підземних вод проводиться оцінка обсягів його водоспоживання, водопостачання (скидання стічних і зливових вод), а також потенційних джерел забруднення до загального санітарного стану території і, проведеної на ньому водоохоронної діяльності.

Оцінюючи водоспоживання, інспектор звертає увагу на наступні питання:

- наявність самостійних водозаборів поверхневих і підземних вод, проектно-технічної документації на водозабірні споруди і водопровідну мережу, дозволу на спеціальне водокористування або індивідуальне, дозволів (ліцензій) на буріння свердловин на воду, затверджених лімітів на забір поверхневих та підземних вод;

- технічний стан водозаборів і водопровідних мереж, ступінь аварійності систем водопостачання, наявність аварій за звітний період та завдані ними збитки і т.д.;

- наявність на водозабірних спорудах рибозахисним пристроїв та ефективність їх роботи;

- наявність погоджених і затверджених у встановленому порядку зон (поясів) санітарної захисту водних об'єктів і виконання санітарного режиму в цих зонах (поясах);

- первинний облік водоспоживання та наявність з цією метою контрольно-вимірювальної апаратури, правильність обліку води в журналах форми пуд-11 і ГГУД-12;

- звітність про водоспоживання за формою 2-ТП - водгосп і 7-ГР і її достовірність

При перевірці водовідведення інспектор розглядає питання.

- системи поділу, очищення та відведення промислових, господарсько-побутових і зливових вод; каналізаційна система; самостійні випуски стічних вод у природні водойми або в спеціально створені ставки-накопичувачі, відстійники, шламонакопичувачі, а також на поверхневі і підземні поля фільтрації та ін.

- наявність затверджених лімітів та гранично допустимих скидів (ПДС), тимчасових ПДС та інших нормативів;

- технічний стан водовипусків, очисних споруд та каналізації (в тому числі, зливової); виділення, складування та утилізація твердого осаду стічних вод;

- випадки аварій за звітний період і збиток, заподіяний ними; протиаварійні заходи;

- лабораторний відомчий контроль впливу стічних та зливових вод на навколишнє середовище (включаючи водні об'єкти) у місцях їх випуску (або накопичення); при здійсненні спеціальних перевірок фахівцями інспектую чого органу відбираються контрольні проби одночасно з відбором проб відомчої лабораторією в одних і тих же точках з подальшим оформленням спеціального акту;

- первинний облік водовідведення; наявність на водовипуску контрольно-вимірювальної апаратури та її надійність; достовірність обліку в журналах форми ПУД-11, ПУД -12 і ПУД -13;

- статистична звітність за формою 2-ТП-водгосп та її достовірність.

Перевірка передбачає також інспекцію потенційних джерел забруднення поверхневих і підземних вод і загальний санітарний стан території об'єкта.

З цією метою досліджуються такі питання:

- наявність накопичувачів, відстійників, полів фільтрації, технічних ставків і проектно-технічної документації на них, відомостей про щорічні обсяги і токсичності твердих і рідких відходів, що накопичуються в них; наявність на перерахованих спорудах аварій, заходи щодо їх попередження і яка завдається цими аваріями збитки;

- санкціоновані (дозовані) скиди з накопичувачів, відстійників тощо, наявність дозволу на ці скиди; плата за відшкодування наносного збитку;

- здійснення несанкціонованих (залпових) випусків;

- інші потенційні джерела забруднення навколишнього середовища - склади паливно-мастильних матеріалів, сировини, хімічних речовин та ін., пункти заправки та миття транспортних засобів; зв'язок цих джерел із загальною системою зливової каналізації та характер впливу на неї і т.д.;

- загальний стан території об'єкта, а саме: наявність на ній сміття і нагромаджень промислових і побутових відходів, ділянок, забруднених різними нафтопродуктами та іншими рідкими шкідливими забруднювачами, сипучими твердими хімікатами і т. д.; збирання і видалення сміття з території та ін.

Крім перерахованих вище запитів, водоохоронна діяльність об'єкта розглядається також з позицій:

- економії та раціонального використання свіжої води; оборотного і повторного водопостачання;

- використання очищених промислових, побутових і зливових стічних вод для задоволення побутових та виробничих потреб;

- будівництва та реконструкції водоохоронних об'єктів (очисних споруд, систем оборотного і повторного водопостачання);

- виконання приписів, попереджень попередніх перевірок;

- виконання відомчих природоохоронних планів і програм, постанов Уряду та місцевої адміністрацій з питань охорони водних ресурсів.
^ 7.2.3. Основні матеріали і питання, що розглядаються при перевірці освіти, розміщення та знешкодження відходів
Перевіряючи об'єкт на предмет освіти, розміщення та знешкодження (знищення) відходів, інспектор розглядає:

- наявність затверджених лімітів на розміщення відходів, а також відповідність цих лімітів фактичного обсягу відходів, що утворюються на об'єкті за рік;

- наявність технічного паспорта промислових відходів, в якому повинні міститися: первинні дані про відходи, відомості про місце освіти і характеристика відходів, а також дані про існуючі та можливі технології переробки та використання відходів і ін.;

- стан місць складування відходів на території об'єкта і за його межами, їх відповідність класу небезпеки відходів та санітарний стан;

- способи тимчасового зберігання відходів на території об'єкта; відповідність цих способів класу небезпеки відходів: відходи 1-го класу небезпеки зберігаються в герметичній тарі (контейнери, бочки), 2-го класу небезпеки - в закритій тарі (ящики, пластикові пакети, мішки). 3-го класу небезпеки - в паперових мішках, пакетах або в мішках з тканини;

- наявність наглядових (контрольних) свердловин навколо полігону, де ховають токсичні відходи; періодичність відбору проб води з цих свердловин для аналізу токсичних і шкідливих речовин з метою з'ясування впливу похованих на полігоні відходів на якість підземних і поверхневих вод;

- відповідність автотранспорту, призначеного для перевезення відходів до місць поховання, класу небезпеки цих відходів;

- умови зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп та наявність договору на їх демеркуризацію;

- дані про забруднення атмосферного повітря та грунтів у місцях складування відходів, включаючи полігони для зберігання токсичних відходів.


^ 7.3. Оформлення Акта про результати інспекторської перевірки
Інспекторська перевірка об'єкту (діяльності) завершується складанням серії документів і, в першу чергу, "Акту перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства".

За своєю суттю цей документ повинен відображати стан природоохоронної роботи та його вплив на навколишнє середовищ є. Акт містить вступну і яка констатує частина, а також розпорядження.

У вступній частині зазначаються місце і дата складання акту, відомча підпорядкованість об'єкта, його поштову адресу, банківські реквізити, прізвища керівників та їх службові телефони, а також прізвища і посади осіб, які проводили перевірку.

^ У констатуючій частини (у графі «Перевіркою встановлено ...») у стислій формі викладаються результати перевірки об'єкта з усіх питань, що визначені відповідними Інструкціями і поміщені в розділах 3-5" Методичних рекомендацій щодо порядку проведення інспекторських перевірок щодо виконання природоохоронного законодавства про охорони навколишнього природного середовища "(1994 р.).

Основні з названих документів були розглянуті у попередніх розділах цього посібника.

Матеріал, висловлюваний в констатуючій частині акта, має бути підкріплений кількісними показниками, які наводяться як окремо, так і у вигляді порівняльних таблиць.

Довідки, копії звітів, результати аналізів, графіки, схеми та ін. при необхідності додаються до Акту. Вони повинні бути підписані офіційними особами та оформлені належним чином.

Обов'язкові для виконання приписи оформляються у вигляді окремого розділу Акта і видаються державним інспектором. Вони складаються на підставі виявлених у ході перевірки порушень природоохоронного законодавства. про охорону навколишнього природного середовища "(1994 р.).

Основні з названих документів були розглянуті у попередніх розділах цього посібника.

Матеріал, висловлюваний в констатуючій частині акта, має бути підкріплений кількісними показниками, які наводяться як окремо, так і у вигляді порівняльних таблиць.

Довідки, копії звітів, результати аналізів, графіки, схеми та ін., при необхідності додаються до Акту. Вони повинні бути підписані офіційними особами та оформлені належним чином.

Обов'язкові для виконання приписи оформляються у вигляді окремого розділу Акта і видаються державним інспектором. Вони складаються на підставі виявлених у ході перевірки порушень природоохоронного законодавства.

У приписі вказуються терміни виконання заходів, спрямованих на ліквідацію цих порушень та їх наслідків, а також посилання на статті або пункти законодавчих або нормативних документів.

Акт перевірки обговорюється з керівником об'єкта інспектування, а при необхідності - в присутності відповідальних працівників.

Інспектор може обмежитися складанням "Протоколу про порушення природоохоронного законодавства України" і застосувати адміністративні заходи до окремим громадянам у тих випадках, якщо їх цілком очевидні протизаконні дії (миття автотранспорту у не встановленому для цього місці, розлив нафтопродуктів, вивантаження і спалювання сміття та опалого листя у забороненому місці, несанкціоновані рубка лісу, міських зелених насаджень, відстріл тварин, лов риби і т.п.) призвели до негативних наслідків (забруднення навколишнього середовища, загибелі тварин і рослин та ін.)
^ 7.4. Надання платних послуг підрозділами державної екологічної інспекції
Надання платних послуг підрозділами ДАІ передбачено відповідним Положенням, затвердженим наказом Мінекобезпеки (нині Мінекології) України від 20 лютого 1996 року за № 16.

Це Положення розроблено на основі Положення про ДАІ України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12 листопада 1993 року за № 925.

Координацію екологічної діяльності, пов'язаної з виконанням платних услуг5 забезпечує начальник відповідного підрозділу ДАІ або один з його заступників.

Види платних послуг, які надаються працівниками підрозділів ДАІ, передбачені в п.5 Положення про ДАІ України і здійснюються на договірних умовах оплати.

У число таких послуг входять наступні:

- лабораторні дослідження забруднення навколишнього середовища (забруднювач досліджується, відповідно до замовлення);

- проведення інструментальних вимірів при інвентаризації джерел викидів;

- проведення інвентаризації промислових і побутових відходів;

- складання розділу проектів "Оцінка впливу на навколишнє природне середовище (ОВЕС)";

- участь фахівців у виборі земельних ділянок (недержавної форми власності), прийняття в експлуатацію об'єктів (недержавної форми власності);

- розробка екологічних карт (на замовлення);

- консультації при вирішенні складних нетрадиційних екологічних проблем;

- організація семінарів з екологічних проблем (на замовлення);

- участь в організації реклами, тематичних виставок, поширення науково-технічної літератури;

- надання допомоги в матеріально-технічному забезпеченні лабораторій.

Кошти, що надійшли за надання платних послуг на спеціальні рахунки ДАІ, використовуються на покриття витрат, пов'язаних з виконанням цих послуг, матеріально-технічне забезпечення та організаційні заходи органів Мінекології та, зокрема на:

- оснащення інформаційними, технічними та програмними засобами;

- придбання обладнання, матеріалів, хімічних реактивів, засобів обчислювальної техніки, телекомунікація і зв'язку, транспортних засобів, зброї та спеціальних засобів самооборони та ін., відповідно до діючих норм;

- розробку нормативних документів, придбання науково-технічної літератури та інформації;

- перепідготовку кадрів ДАІ;

- організацію консультацій, семінарів, нарад, симпозіумів, ділових зустрічей з проблем використання та охорони природних ресурсів.



1   2   3   4   5

Схожі:

Закон України iconЗакон України «Про місцеве самоврядування в Україні; Закон України «Про захист прав споживачів»
Закон України Про місцеве самоврядування в Україні; Закон України Про регулювання містобудівної діяльності; Наказ Міністерства регіонального...
Закон України iconЗакон України «Про місцеве самоврядування в Україні; Закон України «Про захист прав споживачів»
Закон України Про місцеве самоврядування в Україні; Закон України Про регулювання містобудівної діяльності; Наказ Міністерства регіонального...
Закон України iconЗакон України «Про місцеве самоврядування в Україні; Закон України «Про захист прав споживачів»
Закон України Про місцеве самоврядування в Україні; Закон України Про регулювання містобудівної діяльності; Наказ Міністерства регіонального...
Закон України iconЗакон инерции закон інерції закон природы закон природи закон сохранения...
В взаимодействие взаємодія взвешивание зважування вектор вектор внутренняя энергия внутрішня енергія время час
Закон України iconЗакон україни
Закон україни n 208/94-вр від 14. 10. 1994 р. Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності
Закон України iconЗакон україни
Закон україни n 2806-iv від 06. 09. 2005р. Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності
Закон України iconЗакон України про бібліотеки І бібліотечну справу
Закон вводиться в дію Постановою Верховної Ради України №33/95-вр від 27. 01. 95 р
Закон України iconЗакон України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (Закон від 06. 12. 2012 №5515-vi)

Закон України iconЗакон україни
З 1 січня 2013 рокуцей Закон втратить чинність згідно із Законом України від 17 листопада 2011 року n 4050-vi
Закон України iconЗакон україни
Цей Закон визначає правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка