Відділ освіти Хмельницької рда районний методичний кабінет




Скачати 111.29 Kb.
НазваВідділ освіти Хмельницької рда районний методичний кабінет
Дата конвертації05.04.2013
Розмір111.29 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Туризм > Документы
Відділ освіти

Хмельницької РДА

Районний методичний кабінет


Розробка

проведення одноденного комплексного

еколого-краєзнавчого походу

членами шкільного учнівського лісництва

у живу природу

Вчитель біології

Масівецької ЗОШ І-ІІ ст.

Відмінник освіти України

вчитель - методист

вчитель вищої кваліфікаційної категорії

І.М.Григоров

2010 рік

Цілі походу:

  • формувати науковий світогляд;

  • розвивати логічне мислення і працездатність;

  • виховувати в учнів любов і дбайливе ставлення до навколишнього середовища;

  • розвивати і вдосконалювати туристські навички;

  • зміцнювати фізичний розвиток дітей;

  • посилювати почуття товариськості, бажання допомоги товаришам;

  • проводити народознавче і естетичне виховання;

  • поглиблювати основи екологічної культури;

  • закріплювати лісотехнічні навички.

Ознайомлення учнів із:

  • видовим розмаїттям лісової флори та фауни;

  • ярусністю лісової рослинності;

  • місцевими покладами корисних копалин;

  • легендами і переказами рідного краю;

  • мікротопонімами Масівеччини;


Керівники походу: вчитель географії, вчитель біології, вчитель основ лісівництва.

Соціальні партнери: лісник, майстер лісу Червонозірківського лісомисливського господарства.

Обладнання: туристське спорядження (намети, харчові продукти, компаси, лопатка, сокирка, ножівка, молоток, цвяхи, метр), карта мікротопонімів села Масівці, Червона книга Хмельниччини, похідна аптечка першої допомоги, фотоапарат, лісосадивні мечі Колесова, садівний матеріал дуба червоного.

Обов’язкові інструктажі (із реєстрацією в журналі інструктажів та підписами інструктованих):

  • інструктаж про правила безпечної поведінки під час туристських походів;

  • інструктаж про правила безпечної поведінки під час перебування у живій природі;

  • інструктаж про правила безпечної поведінки під час проведення лісотехнічних робіт;

  • інструктаж про правила надання долікарської допомоги.


Усвідомлення тези про те, що людина є невіддільною часткою природи і її існування можливе за умови встановлення гармонійних стосунків з довкіллям і дбайливого ставлення до нього – основна парадигма шкільного курсу природничих дисциплін. Виконання завдань шкільних предметів здійснюється у різних формах навчальної діяльності за умови колективної співпраці учнів та вчителів. Неодмінною умовою для реалізації завдань навчальних програм, Концепцій біологічної освіти, екологічної освіти є проведення шкільних походів та екскурсій. Це процес пізнання дитиною навколишнього світу, побудований на об’єктах, що знаходяться у живій природі.

Походи і екскурсії є найкращим засобом зближення дітей з природою, із лісівництвом, сільськогосподарським виробництвом, і у цьому полягає їх велика навчально-методична цінність.

Похід у позакласній роботі з дітьми можна розглядати в кількох аспектах:

  • як самостійна форма виховання і навчання;

  • як частина тематичного циклу, один із ступенів пізнання;

  • як форма поширення наукових знань;

  • як форма організації виховної роботи.

Похід як вид діяльності поділяється на дві частини: діяльність керівника і діяльність учасників походу.

Діяльність керівника складається з ряду дій, головні з яких – підготовка і проведення походу. Підготовка будь-якого базується на попередньому вивченні теми та дотриманні послідовності підготовки за такою схемою:

  • визначення теми і мети походу;

  • вивчення і накопичення матеріалу з теми;

  • виявлення і конкретне вивчення об’єктів походу;

  • складання маршруту походу.

Потрібно правильно формулювати мету походу. Саме вона визначає ідейну направленість, допомагає у виборі та висвітленні матеріалу. Необхідно визначити конкретні завдання у процесі проведення походу.

Важливим етапом розробки походу є складання маршруту. Він складається відповідно до загальної картини, яка забезпечує цілісність і логічну послідовність викладення матеріалу. Необхідно також враховувати естетичну цінність ландшафту, який є на шляху.
Підготовчий етап походу


  1. Визначити маршрут проведення походу.

  2. Розробити і повідомити учням індивідуальні, групові та фронтальні завдання.

Індивідуальні завдання:

  • підготувати розважальні номери;

  • підготувати фотоапаратуру для зйомок у природі;

  • підготувати легенди і перекази з історії Масівеччини.

Групові завдання:

  • скласти екологічну характеристику певних урочищ місцевості;

  • взяти зразки корисних копалин і грунтів.

Фронтальне завдання:

Усім учням повторити правила посадки саджанців за допомогою лісосадивного меча Колесова.

  1. Провести інструктаж про правила безпечної поведінки під час походу.

  2. Скласти маршрутну карту походу.

  3. Підготувати необхідне обладнання.

При підготовці до походу необхідно повідомити учнів про те, що їм потрібно побачити, на що звернути увагу, як спостерігати. Попередньо учасникам показується маршрут з метою орієнтування на місцевості, вони ознайомлюються з вимогами щодо підготовки та поведінки учнів у поході. Школярі повинні мати зручне взуття і одяг. Необхідно запевнити учнів не шуміти, не бігати, не лазити без потреби на дерева, не завдавати шкоди рослинам, тваринам і екологічній системі вцілому.

З метою забезпечення дисципліни у поході школярі розбиваються на групи по три-чотири особи; кожна група самостійно обирає старшину, який відповідає за дисципліну, за збір учнів на певних етапах. Такий порядок полегшує роботу керівників групи, вчить школярів працювати в колективі.
^ Проведення походу
Завдання:

навчальні: вчити приймати рішення та активно діяти задля збереження навколишнього середовища;

виховні: формувати навички дбайливого ставлення до рослинного і тваринного світу; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища;

розвивальні: розвивати вміння та навички аналізувати, робити висновки про взаємодію рослинного і тваринного світу;

розвивати самостійність, відповідальність за свої вчинки та вміння відстоювати свою точку зору;

розвивати почуття товариськості і взаємодопомоги;

поглиблювати туристські навички;

зміцнювати навички лісотехнічних робіт.

Одним із найголовніших моментів у проведенні походів, екскурсій будь-якої направленості, тематики, складності є збереження життя і здоров’я учнів, недопущення травматизму і нещасних випадків.

Правила для керівника:

  • ретельно обстежити маршрут майбутнього походу;

  • при вивченні флори або фауни водоймища заздалегідь обирати місце, де глибина біля берега буде безпечною для дітей, входити у воду забороняється;

  • перед організацією походу треба ознайомити учнів з вимогами охорони природи, з місцевими отруйними рослинами і тваринами, грибами, переносниками інфекційних хвороб;

  • з метою запобігання механічним ушкодженням гілками, колючками, уламками скла вимагати від дітей взуватись у міцне взуття;

  • не дозволяти учням знімати взуття і ходити босоніж;

  • перша перекличка учнів проводиться перед виходом зі школи, друга – після прибуття на основне місце, третя – перед поверненням, четверта – після прибуття до школи.



Станція № 1. Східна околиця села Масівці. Поле «Оренда». Розповідь легенди про етимологію цього мікротопоніму, пов’язану із знаменитим розбійником Устимом Кармелюком, його дружбу з місцевим корчмарем Ароном Клебанським.

Струмок «Руда». Етимологія мікротопоніму – протікаючи у низинній болотній місцевості, води струмка забарвлювались у рудуватий колір болотною рудою.

Ознайомлення із особливостями ландшафту рідного краю, його основними рисами.

Екологічна характеристика місцевості: правий берег долини Південного Бугу, низинна рівнина, високий рівень стояння ґрунтових вод, культурний агроценоз.
Станція № 2. Урочище Салників садок. Етимологія мікротопоніму – розповідь про колишнього власника саду. Ознайомлення із садівництвом у Масівцях. Сорти яблук місцевої селекції. Перехід через відкрите родовище корисних копалин – копальню піску і глини місцевого значення. Забір зразків глини і піску для поповнення шкільної колекції місцевих копалин у кабінети географії, біології, природознавства.
Станція № 3. Урочище Стависька. Етимологія мікротопоніму – розповідь про каскад старовинних ставків із кількома греблями, історію ставкового господарства у Масівцях. Видовий склад риб місцевих водоймищ.

Переказ бувальщини про скарб князя Чарторийського, правнук якого приїхав відкопувати його у 1942 році разом із командою німецьких вояків під орудою старшого офіцера. Свідками цієї події були хлопчики-пастушки, які на той час випасали худобу в цьому урочищі. Деякі з них живі й понині.

Розчистка і упорядкування польової кринички. Ознайомлення із особливостями ландшафту рідного краю.

У цьому урочищі дуже великі зарості цибулі ведмежої (черемші), місцева назва легорда (левурда). За розповідями старожилів, у голодні 1932-1933 роки сільчани масово збирали її, рятуючись від голоду. Все село тоді пропахло духом левурди.
Станція № 4 . Урочище Тополярня. Вхід у ліс «Масівецька дача». Увага учнів звертається на ярусність рослинного угруповання лісу. Зустріч із лісівниками – лісником і лісовим майстром. Коротка розповідь про Червонозірківське лісомисливське господарство, його діяльність. Бонітування стану посадки дуба червоного, посадженого членами учнівського лісництва у 2006 році в кварталі № 26. Учні розбиваються попарно, одержують лісосадивні мечі Колесова, саджанці дуба, уважно вислуховують інструкцію про правила ремонтної підсадки саджанців, розходяться по визначених дільницях. Лісовий майстер і лісник перевіряють якість виконання роботи школярами. По завершенні роботи учні здають інструменти, залишки саджанців.
Станція № 5. Урочище Камінний Яр – традиційне улюблене місце відпочинку школярів. Етимологія мікротопоніму – це місце розташоване на вершині гребеня щодо розділу річок Південний Буг – Вовк. Талі снігові води, дощові потоки розмили на крутих північних схилах водорозділу глибокі яруги. В деяких місцях на дні ярів видніються камені-пісковики, з-під яких б’ють джерела.

Юні лісівники розбиваються на дві команди і проводять змагання на швидкість і правильність напинання наметів, розпалювання вогнища. Вариться похідна юшка «лісниківська із сокири». Виконуються розважальні номери. По завершенні відпочинку місце стоянки прибирається.
Станція № 6. На зворотному шляху школярі проходять через урочище Бабина Долина. Етимологія мікротопоніму – в давнину у селі проживала баба Катерина, яка зналася на ворожбі, вміла лікувати травами. У цій долині вона часто збирала лікарське зілля, і дуже не любила у цей час із кимось здибатись. На стрічних вона напускала «блуд» – люди втрачали орієнтацію і довго блукали урочищем, поки не вибирались на узлісся.

У цій місцині зростає рідкісна рослина Хмельничини – гніздівка звичайна, занесена до Червоної книги України.

Розселення і огородження мурашника. Мурашник спочатку обмірюється – по висоті і по ширині. Знайдений нами має висоту 1,3 метра і ширину (діаметр) 2,7 метра. Заготовленими кілками і жердинами мурашник огороджується із чотирьох сторін за визначеними правилами.

Спостереження показує, що у мурашнику відбувається жваве життя. Приймається рішення про його розсадження. Неподалік обирається аналогічне за освітленням, фоновою рослинністю, типом грунту місце. У три 15-літрові відра збоку мурашника набирається біомаса і переноситься на нове місце.

Станція № 7. Члени учнівського лісництва щороку виготовляють і розвішують в різних лісових урочищах 100 – 150 штучних гніздівель для шпаків та синиць. Навесні цього року місцем розвішування 115 шпаківень стало узлісся біля лісового кордону в кварталі № 19, який прилягає до великого громадського саду.

Дотримуючись тиші, учні спостерігають за гніздівлями і підраховують, скільки із них заселено пернатими помічниками. Встановлено, що лише кілька шпаківень пустують, і всі вони або занизько підвішені, або повернуті не до південної, сонячної сторони.

^ Підсумки походу
Підсумки походу підводяться на черговому занятті гуртка «Юні дендрологи».

Кожна група лісівників робить повідомлення, зачитує реферати, звіти про виконання поставлених завдань, демонструє фотографії і слайди. Кращі матеріали поповнюють методичну базу кабінету, з фотографій виготовляються стенди, буклети, монтуються електронні презентації. Накопичений матеріал стає основою для науково-дослідницьких робіт у системі Малої академії наук України.
Висновки



  1. В еколого-натуралістичному поході з краєзнавчою спрямованістю конкретизуються і поглиблюються основні наукові поняття, одержані дітьми на уроках, забезпечується ґрунтовність та доказовість абстрактних понять, що є однією з не обхідних умов засвоєння знань.

  2. Учні набувають навичок самостійної натуралістичної роботи, вчаться спостерігати, порівнювати, робити висновки.

  3. Виховуються організаційні навички, уміння працювати колективно і правильно поводити себе в колективі, зміцнюються доброзичливі стосунки учителів з учнями.

  4. Виробляється життєвий досвід, розвивається спостережливість, вдумливість.

  5. Здійснюється естетичне виховання, розвивається почуття прекрасного.

  6. Учні навчаються застосовувати свої знання на практиці.

  7. Зміцнюється почуття любові до природи рідного краю, формується відповідальне ставлення до неї, усвідомлюється місце людини в біосфері.

  8. Розвиваються пізнавальні інтереси учнів, виникає бажання до пошукової роботи, до пізнання минувшини рідного краю.


Рекомендації

організатору і керівнику походу, екскурсії


  1. Визначити тему, визначитись із місцем проведення, скласти план.

  2. В поході чітко дотримуватись теми, не відволікатись на випадкові питання.

  3. Розповідати тільки те, що можна показати.

  4. Уникати довгих пояснень.

  5. Залучати учнів до активної роботи, не залишаючи їх слухачами.

  6. Не перевантажувати дітей великою кількістю нового матеріалу.

  7. Концентрувати увагу школярів на потрібному об’єкті.

  8. Чітко контролювати фізичний стан учнів, не допустити перевтоми.

  9. Підсумки і результати підводити на наступних заняттях.

Література


  1. Андрієнко Т.Л. Заповідні перлини Хмельниччини. – Хмельницький. 2006.

  2. Бондаренко В.П. Внимание, птицы. – Львів, «Вища школа», 1981.

  3. Велика енциклопедія живої природи. – Київ: «Махаон-Україна», 2005.

  4. Говорун В. Д. та ін. Риби, земноводні, плазуни і звірі Хмельниччини. – Хмельницький, «Поліграфіст», 2007.

  5. Говорун В. Д. та ін. Птахи Хмельниччини. – Хмельницький, «Поліграфіст», 2007.

  6. Дмитрієв Ю.Д. Про природу для великих і маленьких. – Київ: Радянська школа, 1987.

  7. Єлін Ю.Я. та ін. Дари лісів України. – Київ: Урожай, 1975.

  8. Єлін Ю.Я.Наші зелені скарби. – Київ: Радянська школа, 1986.

  9. Жизнь животных. – Москва: Просвещение, 1969. – Т.3, 6.

  10. Жизнь растений. – Москва: Просвещение, 1980. – Т. 5.

  11. Звоницький Є.М., Баско О.П. Майбутні господарі лісу: науково-методичне видання. – Харків: Наш городок, 2004.

  12. Измайлов И.В. и др. Биологические экскурсии: Книга для учителя. –Москва: Просвещение, 1983.

  13. Казімірова Л. Червона книга України: рослини Хмельницької області. – Кам’янець-Подільський: ПП Моршинський, 2005.

  14. Козлов М.А. Живой мир. – Санкт-Петербург: Золотой век: Диамант, 2007.

  15. Котик Т.С. Навчальна практика: Методичні рекомендації. – Харків: ВГ «Основа, 2004».

  16. Любчак О. Співаки подільських дібров. – Одеса: «Маяк», 1986.

  17. Никишов А.И. и др. Внеклассная работа по биологии. – 2-е изд. – Москва: Просвещение, 1980.

  18. Олійник В.М. Новітні технології в організації навчальної практики та екскурсій з біології. – Харків: ВГ «Основа», 2004.

  19. Прахов М.М., Приходько М.П. Екскурсії з ботаніки в середній школі. – Київ: Радянська школа, 1966.

  20. Пшеничний Н.І. Методика фенологічних спостережень у школі. – Київ: Радянська школа, 1972.

  21. Смогоржевський Л.О., Федоренко А.П. Охорона та приваблювання птахів. – Київ: Радянська школа, 1986.

  22. Синадська В. Книга юного натураліста. – Київ: Веселка, 1988.

  23. Солдатов А.Г. та ін. Ліси України. – Київ: Видавництво Української академії сільськогосподарських наук.1960.

  24. Термена Б.К. Лісознавство з основами лісівництва. – Чернівці: Книги – ХХІ. 2005.

  25. Шутка Є.В. Роль природничих екскурсій у підвищенні екологічної компетентності вчителів біології. – Журнал «Біологія», № 1(265), 2010 рік. Харків: ВГ «Основа», 2010.

Схожі:

Відділ освіти Хмельницької рда районний методичний кабінет iconВідділ освіти Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації Районний методичний кабінет
Ковтун С. В. Зображення просторових фігур на площині Переяслав-Хмельницький. 2008. с
Відділ освіти Хмельницької рда районний методичний кабінет iconОрганізаційно-керівна робота
Районний методичний кабінет відділу освіти Білогірської рда здійснює свою діяльність у відповідності до ст. 12,14,19 Закону України...
Відділ освіти Хмельницької рда районний методичний кабінет iconВідділ освіти Миколаївської рда районний методичний кабінет Особливості...
На реалізацію окресленої мети спрямований матеріал підручника «Природознавство» та робочого зошита для 2 класу (автори Т. Гільберг,...
Відділ освіти Хмельницької рда районний методичний кабінет iconФорми методичної роботи з молодими вчителями-стажистами на рівні...
Форми методичної роботи з молодими вчителями-стажистами на рівні “школа відділ освіти, районний (міський) методичний кабінет”
Відділ освіти Хмельницької рда районний методичний кабінет iconВідділ освіти Миколаївської рда районний методичний кабінет Оцінювання...
Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передбачає врахування рівня досягнень учня, а не кількості його помилок....
Відділ освіти Хмельницької рда районний методичний кабінет iconВідділ освіти Сквирської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет
Ознайомлення з пакетом нових нормативних документів щодо розвитку освіти України та київської області
Відділ освіти Хмельницької рда районний методичний кабінет iconМагдалинівська районна державна адміністрація Відділ освіти Районний...
Складання опорних схем за текстом підручника – один з найефективніших методів формування географічної освіти
Відділ освіти Хмельницької рда районний методичний кабінет iconВідділ освіти Старокостянтинівської райдержадміністрації Старокостянтинівський...
Луценко Л. П., методист іноземної мови сектора мов І літератур Хмельницького оіппо
Відділ освіти Хмельницької рда районний методичний кабінет iconПоложення про районний методичний кабінет відділу освіти Першотравневої райдержадміністрації
Засновником районного методичного кабінету (далі методкабінет) є відділ освіти Першотравневої райдержадміністрації
Відділ освіти Хмельницької рда районний методичний кабінет iconПанченко І. В., Букатенко А. М., Косогова Т. О., Панченко П. К., Терещенко В. А
Використання ігрових технологій упродовж навчально-виховного процесу. Методичний посібник / Укладачі: Панченко І. В., Букатенко А....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка