Призначення та основні завдання цивільної оборони




НазваПризначення та основні завдання цивільної оборони
Сторінка1/5
Дата конвертації26.02.2013
Розмір0.6 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Туризм > Документы
  1   2   3   4   5


Міністерство освіти і науки України

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Самостійні роботи № 1 - 4

з дисципліни

«Цивільна оборона»
Виконав:


Войтюк Леонід

Перевірив:

Мірюк В.П.

Київ 2006

Самостійна робота № 1
Сили й засоби цивільної оборони


  1. Призначення та основні завдання цивільної оборони.

Загалом, роль i місце ЦО зумовлюється такимими факторами: наслідками можливих надзвичайних ситуацій у мирних умовах, і небезпекою виникнення воєнних конфліктів в ядерний вік. Воєнні конфлікти в сучасних умовах можуть привести до більших, ніж у минулому, втрат серед населення, різних змін умов його життєдіяльності, значного падіння рівня виробництва. Ь Серед найважливіших факторів, що визначають обороноспроможність держави, особливе місце займає завчасна підготовка до захисту населення i об'єктів, максимальне послаблення дії основних факторів сучасної зброї. Крім того, протягом останніх років відношення "Суспільство – людина – техніка – природне середовище" набуває все більш драматичного характеру. Це пов'язано з посиленням інтенсивності та зростанням масштабів технічного впливу на хід природних процесів. Індустріальна цивілізація, порушуючи процес саморегуляції природних явищ, поряд з природними катаклізмами, створює загрозу безпеці самій людині та навколишньому середовищу. ЬрииірВ наш час безпека людини i навколишнього середовища стає найважливішою характеристикою якості життя i стану економіки. Загальну небезпеку являють стихійні лиха. Прикладом є сейсмічно-небезпечні зони, на долю яких припадає 290 тис.км2 території країни. Значну небезпеку для населення i території країни становить пожежна небезпека. Із загальної площі лісового фонду (10 млн. га) лісові масиви займають 8,6 млн. га. шшіііііУ зонах можливих землетрусів (Карпати, Крим, Одесько-Причорноморський регіон i прилеглі до них райони), масових пожеж, повеней i катастрофічних затоплень функціонує велика кількість об'єктів, у тому числі хімічно- i вибухонебезпечних, знаходиться густа мережа газо- i нафтопродуктопроводів –потенційних джерел, що збільшують масштаби i небезпеку наслідків НС природного походження. На території України є зони спалахів таких небезпечних захворювань, як сибірська виразка, туляремія, лептоспіроз, стовбняк, а останнім часом – гепатит та холера. іііііііііііПершочергового значення набуває необхідність вивчення ризику для людини і суспільства з боку економічних i соціальних шляхів цього запобігання, дотримання прав людини на безпечні умови життя, що декларовано Женевською конференцією. Численні дані свідчать, що руйнівна сила природних i техногенних катастроф нарощується, а спричинені збитки обраховуються космічними сумами.іщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщ щ щіііііііііСтатистичні дані також свідчать, що протягом цього періоду у світі в середньому на рік трапляється 8 випадків стихійного лиха, від 9 до 23 аварій i катастроф, в кожній з яких загинуло не менше 100 чоловік. У зв'язку з цим, важливого соціального i економічного значення набуває практика прогнозування, запобігання i зменшення втрат від НС, що виникають в результаті катастроф, стихійного лиха, порушення нормального стану соціальних і економічних систем. А це відповідає міжнародному принципу ЦО: "Попередження - захист - порятунок".рррррррррррррррр фіііііііііПочинаючи з 1932 року ЦО створювала умови для фізичного захисту людей, утримувала певні мобілізаційні ресурси, недоторкані запаси, здійснювала підготовку народного господарства до функціонування під час війни, створюючи умови для виконання завдань згідно з u1046 Женевською конференцією про захист жертв війни. Але не завжди розвиток ЦО підпорядковувався потребам мирного часу. Перебуваючи практично в стані мобілізаційних можливостей, орієнтуючись у підготовці до дій під час війни, ЦО не завжди вирішувала завдання, які перед нею ставили. Ррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррр рррррКолишня ЦО була комплексом загальнодержавних оборонних заходів, спрямованих на захист населення i об'єктів від застосування зброї масового ураження. Нинішня ЦО є державна система органів управління, сил i засобів для організації i забезпечення захисту населення від наслідків НС техногенного, екологічного, природного i воєнного характеру. В цьому є головна різниця. Рррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррр рррррр24 березня 1999 року Президент України підписав Закон за №555-XIV "Про цивільну оборону України", який проголошує, що громадяни України мають право на захист свого життя i здоров'я від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійних лих і вимагати від Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ i організацій, незалежно від форм власності i господарювання, гарантій забезпечення його реалізації. Держава є гарантом цього права, створює систему ЦО, яка має на меті захист населення від небезпечних наслідків аварій i катастроф техногенного, екологічного, природного i воєнного характеру.

Завдання ЦО:

- запобігання виникненню НС техногенного походження i запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха;

- оповіщення населення про загрозу i виникнення НС у мирний та воєнний часи і постійне інформування його про наявну обстановку;

- захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження ;

- організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;

- створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у НС мирного і воєнного часів;

- підготовка і перепідготовка керівного складу ЦО, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в НС.


  1. ^ Єдина державна система запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного походження.


Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру (ЄДСЗР) включає в себе центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

Основною метою створення ЄДСЗР є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і реагування на НС, забезпечення цивільного захисту населення.

Завданнями ЄДСЗР є:

– розробка нормативно-правових актів, а також норм, правил та стандартів із питань запобігання надзвичайним ситуаціям та забезпечення захисту населення і територій від їх наслідків;
– забезпечення готовності центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на НС;
– забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню НС;
– навчання населення щодо поведінки та дій у разі виникнення НС;
– виконання цільових і науково-технічних програм, спрямованих на запобігання НС, забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та організацій, зменшення можливих матеріальних втрат;
– збирання й аналітичне опрацювання інформації про НС, видання інформаційних матеріалів з питань захисту населення і територій від наслідків НС;
– прогнозування й оцінка соціально-економічних наслідків НС, визначення на основі прогнозу потреби в силах, засобах, матеріальних та фінансових ресурсах;
– створення, раціональне збереження і використання резерву матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на НС;
– та інше.

ЄДСЗР складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем і має 4 рівні: загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.
Функціональні підсистеми створюються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов’язаної з запобіганням НС та захистом населення і територій від їх наслідків.

Кожний рівень ЄДСЗР має координуючі та постійні органи управління щодо розв’язання завдань у сфері запобігання НС, захисту населення і території від їх наслідків, систему повсякденного управління, сили і засоби, резерви матеріальних та фінан-сових ресурсів, системи зв’язку та інформаційного забезпечення.

До системи повсякденного управління ЄДСЗР входять оснащені необхідними засобами зв’язку оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації:

  • центри управління в НС, оперативно-чергові служби уповноважених органів з питань НС та цивільного захисту населення усіх рівнів;

  • диспетчерські служби центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ та організацій.

До складу сил і засобів ЄДСЗР входять відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування, які залучаються до виконання відповідних робіт.

Військові і спеціальні цивільні аварійно-пошуково-рятувальні формування, з яких складаються зазначені сили і засоби, укомплектовуються з урахуванням необхідності проведення роботи в автономному режимі не менше 3-х діб і перебувають у стані постійної готовності (далі – сили постійної готовності).
Сили постійної готовності, згідно із законодавством, можуть залучатися для термінового реагування у разі виникнення НС з повідомленням про це відповідних центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, керівників державних підприємств, установ та організацій.

У виконанні робіт, пов’язаних із запобіганням і реагуванням на НС, можуть брати участь також добровільні громадські об’єднання за наявності у представників цих об’єднань відповідного рівня підготовки, підтвердженого в атестаційному порядку. Свої дії вони повинні узгоджувати з територіальними органами та уповноваженими з питань НС та цивільного захисту населення, а роботи виконувати під їх керівництвом. Залежно від масштабів і особливостей НС, що прогнозується або виникла, може існувати один з таких режимів функціонування ЄДСЗР:
– режим повсякденної діяльності – при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці;
– режим підвищеної готовності – при істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації);
– режим діяльності у надзвичайній ситуації – при реальній загрозі виникнення НС і реагування на них;
– режим діяльності у надзвичайному стані – запроваджується в Україні або на окремих її територіях порядку, визначеному Конституцією України та Законом України “Про надзвичайний стан”.

  1. ^ Формування ЦО, їх призначення і порядок створення

Спеціалізовані формування - це організаційно оформлені підрозділи, створені для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, що потребують спеціальної кваліфікації особового складу i застосування спеціальних технічних засобів. Такі формування мають три рівні підпорядкування і створюються: центрального підпорядкування — Кабінетом Міністрів України; територіального підпорядкування — місцевою державною адміністрацією; об'єктового підпорядкування — адміністрацією підприємств.
^ На спеціалізовані формування покладаються:

— рятувальні та евакуаційні роботи в осередку ураження та надання медичної допомоги потерпілим безпосередньо на місці робіт або на шляхах евакуації;

— профілактична робота для запобігання аварій i катастроф;

— виробництво, ремонт та технічне обслуговування захисних дихальних апаратів, контрольних приладів, засобів аварійного зв'язку для ліквідації наслідків НС.
Для виконання покладених завдань спеціалізовані формування мають у своєму складі оперативні, допоміжні підрозділи, науково-дослідні організації та виробничі підприємства. Структуру оперативних підрозділів, штати i чисельність затверджує відповідний орган державної виконавчої влади (адміністрація) за поданням штабу ЦО. Оперативні підрозділи утримуються за рахунок державного та

місцевого бюджетів, а також коштів підприємств. Решта підрозділів утримуються за рахунок засновників.

Невоєнізовані формування ЦО створюються в областях, районах, містах, на підприємствах, в установах i організаціях незалежно від форм власності i підпорядкування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
^ Невоєнізовані формування ЦО - це група людей, об'єднаних в загони, команди, дружини, ланки, групи, оснащені спеціальною технікою, майном та підготовлені до дій у НС.

Штатну чисельність невоєнізованих формувань визначає керівник підприємства, установи та організації на підставі вимог концепції ЦО України за погодженням із штабом ЦО. Невоєнізовані формування створюються завчасно i комплектуються згідно Закону “Про цивільну оборону України”. Зарахування до невоєнізованих формувань не звільняє від основної діяльності. Невоєнізовані формування, які створюються для проведення рятувальних робіт, можуть використовуватись у мирний і воєнний часи.

Базою створення невоєнізованих формувань є підприємства, установи, організації, їх люди, матеріальні та технічні засоби. Адміністрація підприємства, установи та організації несе відповідальність за створення,

оснащення i підготовку невоєнізованих формувань.
За підпорядкованістю всі невоєнізовані формування ЦО розподіляються на територіальні та об'єктові, за призначенням — на формування загального призначення i формування служб ЦО.

Територіальні формування утворюються в областях, містах, сільських районах i підпорядковуються відповідному начальнику ЦО. Вони застосовуються для виконання завдань ЦО при виникненні НС на найбільш важливих об’єктах згідно з планами відповідного начальника ЦО. Об'єктові формування створюються на об'єктах, які продовжують свою діяльність у воєнний час і виконують РІНР на своїх об’єктах.
Формування загального призначення застосовуються для проведення РІНР в осередках ураження. До них відносяться: збірні загони (команди, групи); збірні загони (команди) механізації робіт i рятувальні загони (команди, групи). Формування служб ЦО призначаються для виконання спеціальних заходів

під час проведення РІHP (розвідка, надання медичної допомоги, локалізація і гасіння пожеж, проведення заходів радіаційного i хімічного захисту, ведення аварійно-технічних робіт, захист тварин, забезпечення охорони громадського порядку тощо).
До невоєнізованих формувань ЦО зараховуються працездатні громадяни України за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок із середньою i вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.
Для забезпечення заходів з ЦО, захисту населення і місцевостей від наслідків НС та проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і

підпорядкування створюються спеціалізовані служби ЦО: енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально - технічні, матеріального забезпечення, медичні, оповіщення і зв’язку, протипожежні, торгівлі і харчування, технічні, транспортного забезпечення та інші. Для

проведення евакуаційних заходів в умовах НС на базі місцевих державних адміністрацій створюються евакуаційні комісії.
Для надання медичної допомоги населенню, охорони громадського порядку в осередках ураження та лиха, боротьби з пожежами, здійснення лабораторного контролю за станом навколишнього середовища, матеріально-технічного та інженерного забезпечення заходів з ЦО залучаються міністерства

та інші органи державної виконавчої влади.


Самостійна робота № 2
Надзвичайні ситуації воєнного часу

  1   2   3   4   5

Схожі:

Призначення та основні завдання цивільної оборони iconПлан: I вступ: Роль, місце І завдання цивільної оборони в структурі...
Цивільна оборона зарубіжних країн. Міжнародне співробітництво у сфері цивільної оборони
Призначення та основні завдання цивільної оборони iconМетодичні рекомендації щодо проведення “Дня цивільної оборони (цивільного...
«Про стан цивільної оборони в закладах освіти Золочівського району та завдання на 2010 рік» в загальноосвітніх навчальних закладах...
Призначення та основні завдання цивільної оборони iconНаказ
України 12. 03. 2001, “Про ступеневу освіту з обж”, вимог “Положення про навчально-матеріальну базу Цивільної оборони України”, затвердженого...
Призначення та основні завдання цивільної оборони iconРозд І л 1У. Захисні споруди цивільної оборони
Захисні споруди цивільної оборони – це споруди, які призначені для захисту людей від дії факторів ураження надзвичайних ситуацій...
Призначення та основні завдання цивільної оборони iconІ. Загальні питання щодо стану виконання вимог цивільного захисту...
Наявність наказу керівника – начальника цивільної оборони про організацію цивільної оборони
Призначення та основні завдання цивільної оборони iconРозділ ІІ. Головні завдання І організаційна структура цивільної оборони
Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил І засобів, що створюється для організації І забезпечення захисту...
Призначення та основні завдання цивільної оборони iconКонспекти з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань...
Онспекти підготовлено педагогічним колективом курсів цивільної оборони хмельницької області під керівництвом начальника Головного...
Призначення та основні завдання цивільної оборони iconКонспекти з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань...
Онспекти підготовлено педагогічним колективом курсів цивільної оборони хмельницької області під керівництвом начальника Головного...
Призначення та основні завдання цивільної оборони iconПлан підготовки І проведення Дня цивільної оборони у Софіївській...
Дня цивільної оборони у Софіївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 Софіївської районної ради Дніпропетровської області
Призначення та основні завдання цивільної оборони iconКонспекти з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань...
Онспекти підготовлено педагогічним колективом курсів цивільної оборони хмельницької області під керівництвом начальника Головного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка