Н А К А з міністра оборони України




НазваН А К А з міністра оборони України
Сторінка5/7
Дата конвертації25.02.2013
Розмір1.21 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Військова справа > Документы
1   2   3   4   5   6   7
426-2002-п ), незалежно від видачі основних норм
харчування.

Додаткове харчування донори одержують у стаціонарних пунктах
здачі крові при закладах охорони здоров'я Збройних Сил України.
Якщо кров у донорів береться виїзними бригадами станції
переливання крові, то додаткове харчування організовується у
військових частинах на місці.

Харчування військовослужбовців строкової військової служби в
дні здавання крові організовується за основною нормою харчування.
При цьому сніданок і вечеря готуються за основною нормою, а обід -
з продуктів як за основною, так і додатковою нормою для донорів.
Додаткові продукти для організації харчування військовослужбовців
строкової військової служби, курсантів вищих навчальних закладів у
дні здавання крові записуються окремою графою у розкладку
продуктів.

Продукти за раціонами норми N 8 (додаткова норма для донорів)
донорам на руки не видаються і грошова компенсація не
виплачується.

7.29.8. Харчування на гауптвахті

7.29.8.1. Військовослужбовці, що відбувають арешт у
дисциплінарному порядку на гауптвахті, забезпечуються харчуванням
за нормою N 1 (загальновійськова) через військову частину, до якої
гауптвахта прикріплена на продовольче забезпечення.

7.29.8.2. Військовослужбовці строкової військової служби та
військовослужбовці військової служби за контрактом, які мають
право на безоплатне забезпечення харчуванням, зараховуються на
харчування на гауптвахті на підставі атестата на продовольство.
Решта військовослужбовців зараховуються для харчування на
гауптвахті на підставі записки про арешт. За час утримання на
гауптвахті з них у встановленому порядку стягується плата за
харчування. Плата за харчування на гауптвахті також стягується з
військовослужбовців (за винятком військовослужбовців строкової
військової служби), які мають право на безоплатне харчування, але
не пред'явили під час прибуття на гауптвахту атестата на
продовольство.

7.29.8.3. Відомості про кількість військовослужбовців, які
утримуються на гауптвахті, щодня подаються начальником гауптвахти
у військову частину, до якої гауптвахта приписана на продовольче
забезпечення. При цьому у відомостях окремим рядком зазначається
кількість особового складу, який харчується за плату.

8. Забезпечення продовольством на шлях прямування

8.1. Військовослужбовці у складі військових ешелонів, команд
і в одиночному порядку на шлях прямування можуть забезпечуватися:

гарячою їжею з польових кухонь військових ешелонів;

загальновійськовим набором сухих продуктів або раціонами
харчування у відповідності до приміток до цих норм (раціонів
харчування);

грошовою компенсацією замість норм харчування.

8.2. Військові частини (підрозділи), що перевозяться у складі
військових ешелонів, забезпечуються продовольством на шлях
прямування, виходячи з норм пересування військових ешелонів за
добу, установленими військовими та вивантажувальними (не менш ніж
на 5 діб) запасами продовольства, кухнями польовими, а також
необхідним інвентарем та іншим майном в установленому порядку.

Військові частини, які самостійно ведуть військове
господарство, у разі перевезення військовими ешелонами,
використовують техніку та майно служби власних запасів, а техніка
та майно, яких не вистачає, витребуються від вищих служб
забезпечення.

Військові ешелони в пункті формування забезпечуються хлібом,
м'ясом та іншими продуктами на весь шлях прямування до кінцевого
пункту призначення. Використання рідкого палива для роботи
польових кухонь у військовому ешелоні забороняється.

8.3. Військовослужбовці, працівники Збройних Сил України під
час перебування у дорозі в складі військових частин (підрозділів),
які перевозяться військовими ешелонами з польовими кухнями,
забезпечуються гарячою їжею з цих кухонь за визначеними нормами
харчування. При цьому військовослужбовці та працівники Збройних
Сил України, які не мають права на одержання норм харчування за
рахунок держави, забезпечуються за плату.

8.4. Забезпечення гарячою їжею особового складу з кухонь
польових проводиться тричі на добу. Їжа готується за єдиною
розкладкою продуктів для всього особового складу військового
ешелону.

Відпуск продовольства з вагона-складу на кухню у військовому
ешелоні, а також загальновійськових наборів сухих продуктів для
кожного вагона (судового приміщення) окремо оформляється
накладними під розпис чергових кухні, вагона (судна).

8.5. Військовослужбовці, які перебувають на шляху прямування
у складі військових команд і в одиночному порядку, у разі, якщо
неможливо отримати гарячу їжу, забезпечуються:

військовослужбовці строкової військової служби -
загальновійськовим набором сухих продуктів або грошовою
компенсацією замість норм харчування;

військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці
військової служби за контрактом, які мають право на отримання норм
харчування за рахунок держави, - грошовою компенсацією замість
норм харчування.

8.6. Грошова компенсація замість норм харчування на шлях
прямування військовослужбовцям строкової служби виплачується за
місцем служби військовослужбовця. При цьому загальний час
перебування у дорозі, за який нараховується грошова компенсація
замість норм харчування, не повинен перевищувати строку,
обчисленого з розрахунку норм пересування (з урахуванням
пересадок) на добу в установленому порядку.

Час перебування в дорозі обчислюється як повна доба, при
цьому час понад 6 годин вважається повною добою.

8.7. Військовослужбовці, призначені до складу варт (команд),
у тому числі провідники (механіки) для охорони, оборони й
супроводу військових і спеціальних вантажів під час перевезення і
на шляху прямування до місця приймання цих вантажів або поверненні
після їх здачі, забезпечуються загальновійськовим набором сухих
продуктів (норма N 10) або гарячим харчуванням за нормою N 1
(загальновійськова) з видачею в обох випадках додаткових
продуктів, зазначених у підпункті "б" примітки 3 до норми N 1
(загальновійськова), із заміною м'яса на консерви м'ясні, риби на
консерви рибні. Приготування їжі організовується власними силами.

Під час прямування пасажирськими поїздами вказані
військовослужбовці строкової військової служби можуть
забезпечуватись грошовою компенсацією замість належних норм
харчування у встановлених розмірах.

Виплата грошової компенсації замість належних норм харчування
особовому складу варти (команд) проводиться за фактичний час
перебування на шляху прямування, у тому числі й за час затримки в
дорозі.

У місцях одержання або здачі вантажів особовий склад варт
(команд) забезпечується харчуванням за атестатами на продовольство
через їдальні найближчих військових частин за нормами харчування,
належними військовослужбовцям строкової військової служби даної
військової частини.

Ці військові частини забезпечують варти (команди)
продовольством (загальновійськовим набором сухих продуктів) на
шлях прямування до місця здавання вантажу або повернення після
його здавання.

У разі одержання вантажів у пунктах, де немає їдалень
військових частин, особовий склад варт на весь шлях прямування
забезпечується продовольством (загальновійськовим набором сухих
продуктів, грошовою компенсацією) військовими частинами, які
відряджають ці варти.

8.8. Для забезпечення на шлях прямування грошовою
компенсацією особового складу, зазначеного в пункті 8.7 Положення,
що прямує у складі військових команд (варти), грошові суми
видаються під звіт начальнику військової команди (варти), про що
робиться відповідний запис в атестаті на продовольство.

Виплата грошової компенсації замість норм харчування
особовому складу, який прямує у складі військової команди (варти),
проводиться начальником військової команди (варти) під розпис у
роздавальних відомостях.

8.9. У військовій частині про виплату військовослужбовцям
грошової компенсації замість норм харчування робиться запис в
атестаті на продовольство, а військовослужбовцям строкової
військової служби, звільненим у запас, - у приписі.

За час затримки в пунктах відряджень або на шляху прямування
виплата військовослужбовцям грошової компенсації замість норм
харчування проводиться з дозволу командира військової частини на
підставі документів, які підтверджують затримку військовослужбовця
через не залежні від нього причини.

8.10. Сиротам та особам, позбавленим батьківського піклування
або в яких один із батьків загинув під час виконання обов'язків
військової служби, які прямують для вступу до військових
навчальних закладів, призовникам, а також військовозобов'язаним,
курсантам і студентам цивільних вищих і середніх спеціальних
навчальних закладів, призваним військовими комісаріатами на
навчальні та інші збори, видача загальновійськового набору сухих
продуктів, виплата грошової компенсації замість норм харчування
проводиться: на час слідування до місця зборів або до військових
навчальних закладів - військовими комісаріатами (військовими
частинами); на повернення зі зборів або з військових навчальних
закладів до місця проживання - військовими частинами (військовими
навчальними закладами).

У разі надання військовозобов'язаним, курсантам і студентам
цивільних навчальних закладів, які перебувають на зборах,
короткострокових відпусток через сімейні та інші обставини,
грошова компенсація замість норм харчування їм виплачуються тільки
на дорогу до місця проведення відпустки і назад. За час
перебування у відпустці грошовою компенсацією замість норми
харчування ці особи не забезпечуються, крім сиріт, осіб,
позбавлених батьківського піклування або в яких один із батьків
загинув при виконанні обов'язків військової служби, а також під
час перебування зазначеної категорії громадян у відпустці у
зв'язку з хворобою.

Призовники, а також студенти, курсанти, учні вищих та
середніх спеціальних навчальних закладів, які направляються
військовими комісаріатами на збори зі строком явки до збірних
пунктів або до військових частин у той самий день, грошовою
компенсацією замість норм харчування або загальновійськовим
набором сухих продуктів на шлях прямування не забезпечуються, і
атестати на продовольство їм не видаються, про що робиться
відповідний запис у приписах.

У разі затримки вказаних осіб на збірних пунктах або у
військових комісаріатах на добу і більше вони забезпечуються
харчуванням за нормою N 1 (загальновійськова) через їдальні цих
пунктів (польові кухні) або через їдальні громадського харчування
у порядку, визначеному в пункті 7.1 Положення.

Громадяни (за винятком сиріт та осіб, позбавлених
батьківського піклування або в яких один із батьків загинув при
виконанні обов'язків військової служби), які направляються
військовими комісаріатами для вступу до вищих військових
навчальних закладів харчуванням, загальновійськовим набором сухих
продуктів або грошовою компенсацією замість норм харчування не
забезпечуються.

9. Утворення і використання зекономлених продуктів

9.1. У військових частинах при правильній організації
харчування може утворюватись економія таких видів продовольства:

хліб за рахунок подачі його до столу дрібними шматочками
вагою в 50-75 г з урахуванням потреби тих, хто харчується, згідно
з нормами;

сіль і спеції з урахуванням індивідуальних смаків тих, хто
харчується.

Економія продовольства за рахунок погіршення харчування або
зменшення встановлених норм забороняється.

9.2. Зекономлені продукти витрачаються на планове
забезпечення особового складу з оплатою їх вартості за рахунок
коштів статті витрат 0430 коду економічної класифікації видатків
бюджету 1133 кошторису Міністерства оборони.

9.3. Оплата за зекономлені продукти проводиться щокварталу на
підставі довідки про кількість і вартість зекономлених продуктів
(додаток 8 до Положення) і чекової вимоги, які оформляються
продовольчою службою військової частини.

Довідка складається у двох примірниках за попередній квартал.
До другого примірника довідки додається чекова вимога, яка
виписана начальником продовольчої служби військової частини на
продукти, зекономлені і оприбутковані в попередньому кварталі.

Начальник фінансово-економічної служби (головний бухгалтер)
військової частини при оплаті зекономлених продуктів оформлену
чекову вимогу і другий примірник довідки прикладає до
розрахункових документів, які є підставою для здійснення
фінансових операцій з бухгалтерським обліком, а талон чекової
вимоги і перший примірник довідки повертає начальнику продовольчої
служби військової частини.

У військових частинах, де грошовий фонд військової частини не
створюється, зекономлені продукти витрачаються на планове
забезпечення особового складу за встановленими нормами харчування
без оплати.

9.4. На суднах забезпечення, що перебувають в оперативному
управлінні або в повному господарському віданні установ,
організацій і підприємств сфери управління Міністерства оборони,
використання зекономлених продуктів проводиться на загальних
підставах з урахуванням таких особливостей:

зекономлені продукти оприбутковуються установами й
організаціями Військово-Морських Сил Збройних Сил України за
рахунком, з віднесенням вартості зекономлених продуктів до кредиту
рахунку цільового фінансування і цільових надходжень (картка
"Кошти для поліпшення харчування робітників і службовців");

кожний черговий відпуск продовольства суднам забезпечення,
які перебувають у віданні установ і організацій Військово-Морських
Сил Збройних Сил України, проводиться забезпечувальним органом з
урахуванням поданих одержувачем довідок про оприбуткування
зекономлених продуктів.

9.5. Облік і оприбуткування зекономлених продуктів ведеться в
установленому порядку. При цьому чекова вимога і талон чекової
вимоги на передачу зекономлених продуктів на планове забезпечення
оформляється один раз на квартал.

9.6. Суми, виручені за зекономлені продукти й реалізовані
харчові відходи, повністю зараховуються до грошового фонду
військової частини.

9.7. Фураж, зекономлений за рахунок годування штатних тварин
у літній період на пасовищах, на планове забезпечення не
зараховується і не оплачується. Розпорядженням командира
військової частини зекономлений фураж витрачається на підсилення
годування коней на період їх інтенсивної роботи.

10. Продовольча тара

10.1. Військові частини забезпечуються продовольчою тарою за
рахунок її надходження з продовольством і фуражем з продовольчих
складів і підприємств-постачальників.

Заново сформованим військовим частинам, які самостійно ведуть
військове господарство, тара на первинне обзаведення для потреб
продовольчої служби відпускається з розрахунку 2 мішки на кожні 15
чоловік штатного особового складу і 1 мішок на кожного штатного
коня.

10.2. Продовольча тара за належністю поділяється на зворотну
і власну. До зворотної належить тара, одержана з продовольством,
фуражем або майном, яка підлягає обов'язковому поверненню до
продовольчого складу, постачальникам або реалізації.

До власної тари належить тара, одержана військовими частинами
на первинне обзаведення або виготовлена (придбана) військовими
частинами.

Строки експлуатації всіх видів продовольчої тари не
встановлені. Тара експлуатується до повного зносу з урахуванням
ремонту, проведеного в період її експлуатації.

Вартість ремонту відноситься за рахунок коштів:

у військових частинах - за статтею витрат 0430 коду
економічної класифікації видатків бюджету 1133 кошторису
Міністерства оборони;

на продовольчих складах - за статтею витрат 4730 коду
економічної класифікації видатків бюджету 1131 кошторису
Міністерства оборони.

Військові частини для забезпечення внутрішніх потреб у тарі
(для перетарування продовольства у разі необхідності) утримують
перехідні залишки тари в розмірі не більше п'ятидобової витрати
продовольства.

10.3. Уся тара з-під продовольства незалежно від її
призначення та джерел надходження підлягає обліку.

10.4. Категорійність тари

10.4.1. Мішки з тканини (лляні, напівльняні, лляно-джутові,
джутові) мають три категорії:

1 - мішки нові, вітчизняні чи імпортні, а також ті, що були в
користуванні, сухі, непрілі, без латок, штопок і дірок;

2 - мішки, що були в користуванні, сухі, непрілі, які мають
або потребують не більше трьох латок чи заштопаних місць;

3 - мішки, що були в користуванні, сухі, непрілі, які мають
або ж потребують не більше п'яти латок чи заштопаних місць.

Категорія мішків з-під цукру не знижується: у разі наявності
на їх поверхні цукрової кірки, а мішків з-під борошна -
борошнистої кірки (клейстеру); після зривання паперових ярликів та
замокання мішків площею до 200 см кв.; у разі забруднення мішків
для хлібопродуктів фарбою для маркування; у разі наявності
розпоротого шва довжиною не більше 20 см без пошкодження тканини
мішка.

Мішки, що не відповідають 3-ї категорії, належать до тарного
матеріалу.

10.4.2. Сітчасті мішки з-під картоплі й овочів мають дві
категорії:

1 - мішки нові, а також ті, що були в користуванні, сухі,
непрілі, без латок, штопок і дірок;

2 - мішки, що були в користуванні, сухі, непрілі, які мають
або потребують не більше трьох латок чи штопок не більше ніж у
трьох місцях; при цьому площа однієї латки не повинна бути більша
за три чарунки або 3 кв. см.

Сітчасті мішки, що не відповідають 2-й категорії, належать до
тарного матеріалу і обліковуються як ганчір'я.

10.4.3. Дерев'яні ящики (дощаті, комбіновані, фанерні, з ДВП)
мають дві категорії:

1 - ящики дерев'яні відремонтовані. У відремонтованих ящиках
повинні бути ліквідовані всі пошкодження. У них допустимі
відхилення від нормативно-технічної документації на їх
виготовлення, що не впливають на якість і зберігання запакованої
продукції;

2 - ящики, що потребують ремонту. Це ящики, які були в
користуванні і мають такі пошкодження:

розхитаність;

ламані або відсутні дощечки чи планки в кількості до 4 на
одному ящику, за винятком вертикальних планок;

відсутність двох дощечок, що передбачені замість кришки;

пошкодження металевих кріплень не в місцях відкривання
ящиків.

10.4.4. Дерев'яні бочки мають дві категорії:

1 - бочки дерев'яні відремонтовані. У відремонтованих бочках
допускаються такі відхилення від нормативно-технічної
документації, за якою вони були виготовлені:

деформація окремих деталей основи і дна до 5 мм, якщо це
впливає на їх герметичність;

прирізка бочок до меншої місткості, що передбачена
стандартами;

використання сталевих обручів, що були в користуванні;

поверхнева корозія обручів.

У відремонтованій тарі допускається потемніння деревини без
ознак загнивання і плісняви;

2 - бочки, що потребують ремонту. Вони повинні мати не менше
трьох обручів і обидва дна, одне з яких може бути розібране в
деталях. Допускаються такі пошкодження:

ламані, у кількості до двох, деталі основи бочки;

пошкодження упорного паза.

Бочки дерев'яні, що за своїм якісним станом не відповідають
вищезазначеним категоріям, вважаються тарним матеріалом.

Дерев'яним тарним матеріалом уважаються:

обшивка, обрешітка, опалубка, щити, а також дерев'яні ящики,
виготовлені за технічними умовами;

дерев'яні ящики й бочки, що мають пошкодження більші, ніж
передбачені в даному пункті;

деталі дерев'яних бочок.

У дерев'яному тарному матеріалі допускаються:

наявність отворів від вийнятих цвяхів по всій поверхні
дощечок;

наявність металевих кріплень;

забруднення поверхні тарного матеріалу рештками запакованої
продукції площею до 100 кв. см.

10.4.5. Картонні ящики , що були в користуванні, мають дві
категорії:

1 - ящики, що потребують ремонту, - картонні ящики з цілими
деталями, у яких може бути деформація двох боків до 15 % їх площі,
без пошкодження клапанів. Допускаються наявність двох наскрізних
пошкоджень до 3 см і забруднення внутрішньої поверхні ящиків
залишками продукції, яка в них містилась, у межах до 50 кв. см;

2 - ящики картонні відремонтовані. Допускаються такі
відхилення від нормативно-технічної документації на їх
виготовлення:

деформація двох боків до 15 % їх площі;

заклеєні наскрізні дірки;

інші відхилення, що не впливають на якість і кількість
запакованої продукції.

Картонні ящики, що були в користуванні і за своїм якісним
станом мають більші пошкодження, ніж передбачені для ящиків, що
потребують ремонту, відносяться до тарного матеріалу та здаються
на тарні підприємства за цінами на макулатуру.

10.4.6. Паперові (крафтові) мішки мають дві категорії:

1 - мішки паперові нові і ті, що були в користуванні під
харчовими продуктами, сухі, чисті, придатні для повторного
використання без ремонту. Допускається наявність отворів у верхній
частині мішка від прошивання його під час упаковки харчових
продуктів;

2 - мішки паперові, що були в користуванні під харчовими
продуктами, гумово-технічними виробами, сипучими матеріалами, що
не є отруйними і агресивними за хімічним складом, які не
забруднюють мішків, сухі, чисті, придатні для повторного
використання без ремонту. Допускається наявність отворів у верхній
частині мішка від його прошивання під час упаковки харчових
продуктів.

Мішки паперові, що за своїм якісним станом не відповідають
1-й і 2-й категоріям, відносяться до макулатури та здаються на
тарні підприємства за цінами на макулатуру.

10.4.7. Пропіленові мішки мають одну категорію. Це мішки
пропіленові нові і ті, що були в користуванні під харчовими
продуктами, сухі, чисті, придатні для повторного використання без
ремонту. Допускається наявність отворів у верхній частині мішка
від прошивання його при упаковці харчових продуктів. Мішки, що за
своїм якісним станом не відповідають вищезазначеним вимогам,
використовуються для господарських потреб військових частин, після
використання - списуються з обліку прямою витратою.

10.4.8. Банки скляні мають одну категорію з розбивкою за
ємностями: 0,5; 1,0; 2,0; 3,0; 10,0; 20,0 літрів - банки скляні
нові і ті, що були в користуванні під харчовими продуктами, які не
мають наскрізних щербин у верхній частині горла, а також із
зовнішнього й внутрішнього боків, щербин і тріщин на зовнішньому
боці горла, дна та корпусу та придатні для повторного
використання. Допускається наявність етикеток, кольореток і
залишків харчових рідин.

Бій банок скляних, що утворився під час їх транспортування та
зберігання, списується з обліку в межах установлених норм.

10.4.9. Військові частини та продовольчі склади зобов'язані
брати на матеріальний і бухгалтерський облік всю дерев'яну,
картонну, скляну тару та паперові мішки, що надходять разом з
продукцією і товарами, незалежно від оплати їх вартості
постачальнику, а також забезпечити правильне відкривання,
бережливе ставлення і збереження дерев'яної, картонної і скляної
тари.

10.4.10. Надводні кораблі, підводні човни і судна
забезпечення Військово-Морських Сил Збройних Сил України в
залежності від умов плавання звільняються від обов'язкового
здавання дерев'яної, скляної і картонної тари на підставі
розпоряджень командирів з'єднань кораблів або командирів берегових
(плавучих) баз. Зазначена тара в цьому разі списується кораблями
(суднами) з обліку прямою витратою за актами.

10.4.11. Списання тари з-під продовольства, яка стала не
придатною для застосування (ураховуючи проведений ремонт), а також
втраченої, здійснюється згідно з чинним законодавством.

10.4.12. В інших випадках використання, повернення та
реалізації тари військовими частинами і продовольчими складами
здійснюється в установленому законом порядку.

11. Забезпечення тварин кормами

11.1. Корми за діючими нормами відпускаються безкоштовно для
забезпечення передбачених штатом тварин військових частин.

11.2. Забезпечення морських тварин здійснюється згідно з
нормами добового раціону морських тварин, затвердженими постановою
Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2001 року N 1348
( 1348-2001-п ) "Про норми годування штатних тварин військових
частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших
військових формувань, органів внутрішніх справ та установ
кримінально-виконавчої системи".

Норми добового раціону морських тварин зазначені в кормових
одиницях. Відповідно до наукових обґрунтувань, ураховуючи харчову
цінність кожного виду кормового продукту, одна кормова одиниця
(КО) - харчова цінність (уміст перетравного протеїну і обмінна
енергія) кормового продукту еквівалентна за кормовою цінністю 3,03
кілограма ставриди океанічної, 1,79 кілограма оселедця
океанічного, скумбрії.

Під час забезпечення морських тварин ураховується
середньодобова потреба морських тварин в морепродуктах відповідно
до харчової цінності морепродуктів.

12. Підсобні господарства військових частин

12.1. Підсобні господарства військових частин створюються для
виробництва сільськогосподарської продукції з метою планового
забезпечення продовольством особового складу військової частини, а
також для організації додаткового харчування військовослужбовців у
святкові дні, в період проведення навчань, польових виходів та
інших заходів.

Кожна військова частина, яка самостійно веде військове
господарство, повинна мати підсобне господарство. Створення
підсобного господарства здійснюється за рішенням командира
військової частини і оформляється наказом по військовій частині.

12.2. Військовій частині на початкову організацію підсобного
господарства, його розвиток і на виплату заробітної плати
працівникам цього господарства, з дозволу начальника Головного
продовольчого управління, можуть виділятись необхідні суми за
відповідним фондом.

12.3. Керівництво підсобним господарством здійснює командир
військової частини через свого заступника з тилу і начальника
продовольчої служби військової частини.

Наказом командира військової частини призначаються
відповідальні особи з числа військовослужбовців військової служби
за контрактом або працівників, які відповідають за ведення
підсобного господарства, збереження тварин, птиці, майна та інших
матеріальних засобів.

12.4. Спеціалізація підсобного господарства визначається
командиром військової частини, ураховуючи місцеві умови та планові
завдання виробництва продукції, які щорічно затверджуються
заступником головнокомандувача виду Збройних Сил України з тилу,
заступником командувача військ оперативного командування з тилу.

Військовим частинам центрального підпорядкування планові
завдання затверджуються начальником Тилу Збройних Сил України.

12.5. Підсобне господарство виробляє сільськогосподарську
продукцію на землях, закріплених за військовою частиною.

Забезпечення тварин кормами здійснюється за рахунок кормів
власного виробництва, закуплених за рахунок коштів відповідного
фонду, харчових відходів з їдалень військової частини.

12.6. У підсобному господарстві дозволяється утримувати
свиней, усі види м'ясної і молочної худоби, коней, кролів та
птицю, а також мати теплиці, парники, фруктові сади та водоймища
для розведення риби. Вирощування зелені, овочів, картоплі,
виробництво зернофуражних, грубих та соковитих кормів здійснюється
на землях, закріплених за Збройними Силами України.

12.7. Підсобне господарство свою діяльність здійснює на
умовах самоокупності. Для вирощування продукції рослинництва, на
роботах, пов'язаних з доглядом за тваринами, обробкою земельних
ділянок, виловом риби, може використовуватись праця
військовослужбовців строкової військової служби у вільний від
бойової підготовки час.

Дозволяється, за рішенням командира військової частини,
приймати на роботу в підсобне господарство необхідну кількість
працівників та оплачувати їхню працю за рахунок коштів
відповідного фонду.

Для обробітку посівних площ, збирання врожаю та інших робіт у
підсобному господарстві командиру військової частини дозволяється
в установленому порядку укладати договори із
сільськогосподарськими підприємствами.

Витрачати кошти, виділені Міністерству оборони з Державного
бюджету України на утримання підсобного господарства,
забороняється.

12.8. Будівництво та ремонт тваринницьких приміщень, теплиць
і парників у підсобних господарствах здійснюється силами та за
рахунок коштів військових частин з обов'язковим дотриманням
відповідних будівельних норм, ветеринарно-санітарних правил і
зоотехнічних вимог.

Військова частина, яка має підсобне господарство, проводить
необхідні заходи для охорони навколишнього середовища від
забруднення стічними водами та відходами ферм, своєчасного
попередження виникнення та розповсюдження заразних хвороб тварин,
ліквідації цих хвороб у разі їх виникнення, створює необхідні
ветеринарно-санітарні умови для утримання тварин і птиці,
проводить протипожежні заходи.

12.9. Ветеринарне забезпечення підсобного господарства
здійснюється, як правило, лікарями ветеринарної медицини з'єднань
(військових частин), установами ветеринарної медицини виду
Збройних Сил України, оперативного командування у зонах їх
обслуговування, а в окремих випадках - через місцеві підприємства
державної ветеринарної медицини згідно з законодавством України
про ветеринарну медицину.

Крім того, рішенням командира військової частини для
ветеринарного обслуговування тварин та птиці можуть призначатися
військовослужбовці строкової військової служби, які мають
ветеринарну освіту.

Для організації ветеринарного обслуговування тварин і
зоотехнічної роботи в підсобних господарствах військових частин
гарнізонів дозволяється створювати міжгарнізонні зооветеринарні
відділення, фінансове та матеріальне забезпечення яких здійснювати
за рахунок коштів відповідного фонду.

12.10. Забезпечення підсобного господарства насінням
зернових, овочевих, кормових, технічних та інших культур, а також
молодняком проводиться військовою частиною.

12.11. Для посадки картоплі підсобному господарству, з
дозволу начальника Головного продовольчого управління, начальника
продовольчої служби виду Збройних Сил України, оперативного
командування може відпускатися насіння з планових поточних фондів
військової частини з обов'язковим поверненням їх з урожаю того
самого року.

З дозволу начальника Головного продовольчого управління,
начальника продовольчої служби виду Збройних Сил України,
оперативного командування дозволяється відпускати підсобним
господарствам для годівлі тварин за плату за цінами, за якими
здійснювались розрахунки з постачальниками, картоплю, вибракувану
під час періодичних перебирань у розмірах, що не перевищують 15 %
обсягу заготовленого військовою частиною на планове забезпечення.

12.12. Продукція підсобних господарств військових частин
витрачається:

на планове забезпечення особового складу за затвердженими
нормами;

на додаткове харчування у святкові дні, у період проведення
навчань та інших заходів військовослужбовців строкової військової
служби, які перебувають на котловому утриманні, а також інших
категорій Збройних Сил України (ліцеїстів, вихованців військових
оркестрів, курсантів вищих військових навчальних закладів, хворих,
які перебувають на лікуванні у військово-лікувальних закладах
(крім санаторіїв), а також що проходять військову підготовку
військовозобов'язаних, студентів вищих і середніх спеціальних
навчальних закладів, призваних на збори (стажування) та інше).

Продукція підсобних господарств, яка використовується на
додаткове харчування, відпускається безкоштовно тільки для осіб,
які мають право на харчування за рахунок держави.

Працівникам, які мають право на безоплатне харчування за
рахунок держави, продукція підсобних господарств на додаткове
харчування може відпускатись через їдальні за плату за
встановленими цінами.

12.13. Військовим частинам дозволяється реалізовувати (згідно
з чинним законодавством) продукцію підсобних господарств
військовослужбовцям, цивільному персоналу та членам їх сімей,
військовим частинам (військовим госпіталям), які не мають змоги
організувати своє підсобне господарство, самодіяльним їдальням
військових частин, військових госпіталів, санаторіїв і будинків
відпочинку Збройних Сил України, їдальням військової торгівлі - за
ринковими цінами регіону згідно з Законом України "Про
господарську діяльність у Збройних Силах України" ( 1076-14 ).

12.14. Надлишкове поголів'я тварин та птиці в підсобних
господарствах військових частин дозволяється продавати за
складеними на період продажу ринковими цінами регіону.

Кошти від продажу зараховуються до відповідного фонду
військової частини.

12.15. У військових частинах і військових госпіталях
продукція підсобних господарств, у тому числі вирощена в теплицях
і парниках, яка здається на планове забезпечення, оплачується за
цінами регіону, визначеними продовольчим складом, до якого
приписана військова частина на продовольче забезпечення, за
рахунок коштів статті витрат 0430 коду економічної класифікації
видатків бюджету 1133 кошторису Міністерства оборони, а в
санаторіях та будинках відпочинку - за рахунок коштів,
передбачених у їх кошторисах на оплату продовольства.

12.16. Передача продукції підсобних господарств на планове
забезпечення у військових частинах і військових госпіталях
оформляється чековою вимогою. Оформлена чекова вимога передається
начальнику фінансово-економічної служби (головному бухгалтеру)
військової частини, який долучає її до розрахункових документів, а
талон чекової вимоги повертає начальнику продовольчої служби
військової частини для оприбуткування продуктів.

12.17. Кошти, одержані від здачі продукції підсобного
господарства на планове забезпечення та від продажу її (у тому
числі тварин і птиці), зараховуються до відповідного фонду.

12.18. Забій тварин підсобного господарства проводиться на
місцевих м'ясопереробних підприємствах, які забезпечені
ветеринарно-санітарним наглядом, або з дозволу начальника служби
ветеринарної медицини виду Збройних Сил України, оперативного
командування може проводитись безпосередньо у військових частинах
за наявності забійного пункту і забезпечення
ветеринарно-санітарного нагляду.

Забій тварин оформляється актом внутрішньої перевірної
комісії, затвердженим командиром військової частини. На підставі
цього акта, тварини списуються з обліку, а м'ясопродукти та шкіра,
одержані від забою, оприбутковуються.

У разі забою тварин різних категорій розшифровка отриманих
м'яса, жиру-сирцю, субпродуктів проводиться окремо за кожну
категорію тварин.

До акта внутрішньої перевірної комісії додається довідка
ветеринарного лікаря ветеринарної медицини з'єднання (частини),
установи ветеринарної медицини виду Збройних Сил України,
оперативного командування у зонах обслуговування про проведення
передзабійного огляду тварин та післязабійної експертизи туш і
органів із висновком щодо придатності м'яса для харчування
особового складу.

У разі забою тварин на місцевих м'ясопереробних підприємствах
до акта внутрішньої перевірної комісії додаються документи, надані
цим підприємством.

При відправленні тварин на забійні пункти, м'ясокомбінати або
передаванні їх в інші господарства на кожну групу тварин
ветеринарними лікарями ветеринарної медицини з'єднань (частин),
установ ветеринарної медицини виду Збройних Сил України,
оперативного командування у зонах обслуговування видаються
ветеринарне свідоцтво (у межах населеного пункту - довідка) і
гуртова відомість у двох примірниках окремо на кожен вид тварин.

Гуртову відомість підписують матеріально відповідальні особи,
той, хто здав худобу, і той, хто її прийняв, а також командир
військової частини і начальник фінансово-економічної служби
(головний бухгалтер).

12.19. Передзабійний огляд тварини та післязабійна експертиза
туш і органів з обов'язковою трихінелоскопією свинячих туш (у разі
забою на пункті військової частини) проводиться ветеринарними
лікарями ветеринарної медицини з'єднань (частин), установ
ветеринарної медицини виду Збройних Сил України, оперативного
командування у зонах обслуговування. Після проведення
ветеринарно-санітарної експертизи лікарем ветеринарної медицини
ставляться клейма відповідної форми на тушах та видається довідка
про проведення передзабійного огляду тварин та післязабійної
експертизи туш і органів.

12.20. Вимушений забій тварин проводиться тільки з дозволу
лікаря ветеринарної медицини з'єднання (частини), установи
ветеринарної медицини виду Збройних Сил України, оперативного
командування у зонах обслуговування і оформляється актом
внутрішньої перевірної комісії. М'ясо від вимушено забитих тварин
підсобного господарства використовувати для харчування особового
складу категорично забороняється, воно використовується після
висновку лікаря ветеринарної медицини згідно з вимогами діючих
правил ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних
продуктів.

М'ясо, яке не придатне для харчування особового складу за
висновками ветеринарно-санітарної експертизи, передається для
годівлі собак, які передбачені штатом військової частини, і
оплачується за рахунок коштів статті витрат 0430 коду економічної
класифікації видатків бюджету 1133 за цінами не дорожче
субпродуктів другої категорії.

Кошти, одержані від реалізації вказаного м'яса, зараховуються
до відповідного фонду військової частини.

12.21. Падіж тварин оформляється актом внутрішньої перевірної
комісії, затвердженим командиром військової частини. До акта
додається довідка лікаря ветеринарної медицини.

12.22. Облік тварин, сільськогосподарської продукції,
матеріальних цінностей ведеться в установленому порядку.

12.23. Облік фінансових операцій підсобних господарств
ведеться начальником фінансово-економічної служби (головним
бухгалтером) військової частини за відповідними фондами.

12.24. Передача і ліквідація підсобних господарств військових
частин здійснюється відповідно до чинного законодавства.

13. Облік, звітність, контроль господарської
діяльності продовольчої служби і порядок
списання продовольства, техніки та майна

13.1. Військові частини ведуть облік наявності, руху і
якісного стану продовольства, техніки та майна продовольчої служби
в установленому порядку.

Звіти за продовольчу службу складаються за встановленими
формами й у встановлені строки.

13.2. Контроль за господарською діяльністю продовольчих
складів здійснюється в установленому порядку.

13.3. Списання техніки та майна, які стали не придатними для
застосування (ураховуючи проведений ремонт), а також втраченого
продовольства, техніки та майна здійснюється в установленому
порядку.

13.4. Закінчення встановлених строків експлуатації техніки та
майна не може бути підставою для їх списання, якщо техніка та
майно за своїм якісним станом придатні для подальшого використання
за прямим призначенням.

13.5. Вартість утраченого продовольства або якого не
вистачає, техніки та майна під час їх списання, а також стягнення
з винних осіб матеріальних збитків, завданих військовим частинам у
результаті розкрадання, нестачі або втрати, визначається в
установленому порядку.

13.6. Ступінь зношення втраченої (якої не вистачає) техніки,
яка достроково стала не придатною для застосування, визначається
залежно від тривалості експлуатації з урахуванням проведеного
ремонту, а майна - від установлених строків експлуатації і її
тривалості.

13.7. Посуд та інвентар їдалень дозволяється списувати після
закінчення строку експлуатації лише за дійсним (фактичним) зносом,
не перевищуючи кількості, яка списується за рік, виходячи з
установлених строків експлуатації. Розрахунок на списання посуду
проводиться відповідно до кількості посуду, який зміститься в
їдальні військової частини на 1 січня, норм забезпечення та
кількості осіб, що харчуються.

Наприклад: середня кількість особового складу, який
харчується в їдальні за шестимісними столами, 480 чоловік.

У їдальні військової частини на 1 січня було 700 тарілок
глибоких напівпорцелянових зі строком експлуатації 1 рік. Отже, за
рік можна списати після закінчення строків експлуатації, не
виходячи з установлених норм забезпечення, не більше 640 тарілок,
які стали не придатні до застосування.

Решта 60 тарілок видані в їдальню понад норму, і вирахувати
від цієї кількості природний знос забороняється.

Час, протягом якого посуд зберігається і не експлуатується,
до строків експлуатації не зараховується.

Посуд дозволяється списувати кожного місяця в межах
фактичного зносу, але не більше 1/12 кількості, яка підлягає
списанню за рік за встановленими нормами експлуатації.

13.8. Списання посуду через фактичний знос понад кількість,
яка підлягає списанню за рік, проводиться лише в разі, якщо за
попередні роки списання посуду проведено в меншій кількості, ніж
передбачалось строками експлуатації. При цьому загальна кількість
списаного посуду за встановлений строк експлуатації не повинна
перевищувати кількості посуду, який належало списати за рік.

Новий посуд зі строком експлуатації від двох років і більше,
виданий одночасно для нових сформованих військових частин,
списувати через знос у період першого року його експлуатації не
дозволяється.

Начальник Головного
продовольчого управління
Тилу Міністерства оборони України
генерал-лейтенант І.А.Сикунда
Додаток
до пункту 2.2 Положення про
продовольче забезпечення
Збройних Сил України на
мирний час
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Н А К А з міністра оборони України iconН А К А з міністра оборони України
Наказ Міністра оборони України від 26 жовтня 1993 року n 084 визнати таким, що втратив чинність
Н А К А з міністра оборони України iconНаказ Міністра оборони України
Це Положення визначає структуру, завдання та функції, порядок роботи органів безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України,...
Н А К А з міністра оборони України iconНаказ Міністра оборони України
Положення Інструкції розповсюджуються на органи військового управління всіх рівнів, об’єднання, з’єднання, військові частини (кораблі),...
Н А К А з міністра оборони України iconНаказ Міністра оборони України
Положення Інструкції розповсюджуються на органи військового управління всіх рівнів, об’єднання, з’єднання, військові частини (кораблі),...
Н А К А з міністра оборони України iconМіністерство оборони україни наказ Міністра оборони України
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17. 10. 97 №1153 “Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах,...
Н А К А з міністра оборони України iconЗ м І с т
Заступника міністра оборони україни – командувача сухопутними військами збройних сил україни
Н А К А з міністра оборони України iconПерелік (номенклатура) засобів, що підлягають списанню
Керівництва по списанню з обліку матеріальних та грошових засобів у зс україни, введеного наказом Міністра оборони України від 21....
Н А К А з міністра оборони України iconНаказ
Наказ Міністра оборони України від 17 березня 2003 року №65 «Про затвердження Положення про Збори офіцерів у Збройних Силах України»...
Н А К А з міністра оборони України iconОцінна картка військовослужбовця
Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженої...
Н А К А з міністра оборони України iconМіністерство оборони україни
Ввести в дію Положення про комісії з питань попередження травматизму серед військовослужбовців, працівників військових частин, установ,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка