1648-1654 ─ Визвольна війна українського народу під прово­дом Богдана Хмельницького. Він перерозподілив полки, щоб Дніпро не розділяв їх, а з’єднував. Ми




Скачати 60.41 Kb.
Назва1648-1654 ─ Визвольна війна українського народу під прово­дом Богдана Хмельницького. Він перерозподілив полки, щоб Дніпро не розділяв їх, а з’єднував. Ми
Дата конвертації05.03.2013
Розмір60.41 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Військова справа > Документы
1648-1654 ─ Визвольна війна українського народу під прово­дом Богдана Хмельницького. Він перерозподілив полки, щоб Дніпро не розділяв їх, а з’єднував. Ми ввійшли до Чигиринського полку Чигрин-Дібровської сотні. Потім Чигрин-Дібровської сотні Лубенського полку.

1721 ─ Були скасовані полки і сотні і утворена Малоросій­ська колегія, створені повіти. Ми увійшли до Золо­тоніського повіту Полтавської губернії.

1731 ─ Повіти переіменовані на уїзди. Ми Золотоніського уїзду.
Вереміївка після визволення

В роки визвольної війни 1648 року у Богдана Хмельницького було 30 полків. Після війни було введено полковий устрій і в адміністративному поділі України. Але на кінець 1649 року він перерозподілив Україну на 16 полків, які й існували до кінця козацтва до 1782 року.

До цього часу адміністративний поділ території йшов по Дніпру, який розділяв їх. Богдан Хмельницький вирішив поділити Україну так, щоб Дніпро не розділяв, а з’єднував Україну. Для цього він створив полки із сотень Лівобережжя і Правобережжя. Такими полками були Київський, Канівський, Черкаський і Чигиринський. Так, Чигиринський полк складався із 9 сотень Правобережжя і 8 сотень Лівобережжя: Вереміївської, Жовнинської, Максимівської, Кременчуцької і т.д.

У цих 16 полках було 37549 осіб. У Чигиринському  3182. Цей полк при Богдані Хмельницькому був головним, гетьманським полком, складався із сотень, на чолі сотні стояв сотник. Вереміївську сотню очолював Рева, Жовнинську  Остап Сухомлин.

У 1659 році Вереміївська і Жовнинська сотні відійшли до Лубенського полку, але не як окремі сотні, а в складі Чигрин-Дібровської сотні. З того часу Вереміївка входила до Чигрин-Дібровської сотні Лубенського полку аж до 1781 року, коли був ліквідований полковий устрій.

Україна ділилась на полки на протязі 207 років  з 1575 по 1782 рік. Число полків завжди змінювалось.

Отже, твердження про те, що Вереміївка заснована у 1775 році, невірне. З інвентаря 1647 року видно, що Вереміївка на той час уже була не просто село, а містечко. У 1648 році Вереміївка була огороджена валом. А із статистичного списку російського посла на Україні, який їздив до Богдана Хмельницького в Чигирин з царською грамотою, читаємо: “1653 року серпня в 14 день. Із міста Лукомля поїхав, міста Горошин і Буромль проїхав і в місто Вереміївку приїхав того ж числа. Із міста Вереміївки виїхав серпня в 15 день, річку Дніпро переїхав і в Чигирин приїхав того ж числа". Так пише у своїх дорожних записках посол царя Олексія Михайловича гонець піддячий Іван Фомін.

Цікаво, що дорога між двома тодішніми столицями  Москвою і Чигирином  проходила через наше село.

З цього видно, що ще 1653 року Вереміївка була не селом, а вже містом. А це говорить про те, що вона існувала вже багато років.

^ Кордон по Дніпру

Війна Московії з Польщею, що затяглася на багато років, виснажила матеріальні ресурси і коштувала великих людських жертв. Як Московія, так і Польща були зацікавлені у припиненні війни і шукали шляхів примирення. Внаслідок тривалих переговорів між Московією і Польщею 30 січня 1667 року в Андрусові (поблизу Смоленська) підписаний договір про перемир’я на 13,5 років. За цим договором московській державі поверталися Смоленськ і Сіверська земля. Україна поділялася на дві частини по Дніпру  Лівобережжя лишалось у складі Росії. Правобережжя, крім Києва, знову переходило під владу Польщі.

Ось тоді Вереміївка і стала прикордонним містечком. Сусід­ні села за Дніпром  Боровиця, Шабельники  були під Польщею. І ми, люди Вереміївки, називали їх польщаками. І таке становище зберігалось до самого переселення. Були такі вислови:

 О! Польщаки вже йдуть на базар!

 Польщаки везуть горшки, чи цибулю. Польщаки купили. Польщаки вкрали.

В той час у Вереміївці стояли відбірні російські війська при кордоні  гусари. Тому деякі степові люди, жартуючи, говорили, що вереміяки  великі люди, бо вони схрестилися із гусарами. Кордон цей був більше 100 років  до 1772 року.

^ Чигрин-Дібровські сотники

У 1711 році Вереміївка була віддана Галагану. В боротьбі проти полковника Галагана вереміївських козаків енергійно захищали чигрин-дібровські сотники Болюбаш і Бутовський. Але цей захист не можна розцінювати як турботу про козаків. Найперш всього сотники турбувалися про власні інтереси, зазадрячи багатому прилуцькому полковнику Галагану. Вони теж мрі­яли про те, як би скупити грунти козачі, а козаків перетворити на своїх підданих, підсусідків. Вони вважали, що у них, місцевих сотників, значно більше прав, ніж у полковника чужого полку.

Іван Болюбаш правив Чигрин-Дібровською сотнею біля тридцяти років (1706-1734) і за цей час загарбав на десятки верст угідь на південносульському побережжі. Загарбування Болюбаша продовжував його син Дем’ян, що був раніше лубенським полковим суддею. Захвати Болюбаша були зроблені головним чином із величезного земельного багатства села Шушвалівки. Із свідчень шушвалівських козаків, які були записані при складанні генерального опису в 1723 році. читаємо:

“Абиштованний суддя полковий Дем’ян Іванович Болюбаш  прадідівськимм, дідівськими, батьківськими і нашими спільними козачими грунтами заволодів і з них, з покійних предків наших і самих нас володів, грабунками, побоями утиски нам гнітить, а сам неналежним йому користується”.

Таку ж політику вів і його наступник Бутовський. Нинішні жителі Вереміївки пам’ятають у старому селі урочище Бутовщину, де були широкі луги, які колись належали Бутовському.

^ Полковник Галаган

23 вересня 1711 року вийшов указ Петра І до старшини, козаків і всього населення правобережних полків про повернення Правобережжя під владу Польщі з пропозицією переселитися на Лівобережжя. Старшині, а також багатим козакам і міщанам обіцяно компенсацію за покинуті маєтності.

От тоді полковнику Гнату Івановичу Галагану ( ? – 1748), колишньому чигиринському полковнику і віддана була Вереміївка, адже під його владою було сусіднє село Липове, а його було призначено прилуцьким полковником.

Жорстокий був Галаган. Йому були віддані лише власницькі селяни, але він цим не задовольнився і силою залучав до свого маєтку і козацькі сім’ї, піддаючи їх всіляким тортурам.

^ Гетьман Правобережної України

Дорошенко Петро Дорофійович(1627 Чигирин - 19.11.1698)
Старожили Вереміївки говорили, що Дорошенко він родом із Вереміївки. Його нащадком вважали Миколу Дорошенка із Гарбузівки, що жив біля Руденького (урочище) між кутками Гарбузівка і Лани. В однієї бабусі із роду Дорошенків був якийсь документ, виданий славним гетьманом. Його берегли століттями і пишались ним. А при радянській владі племінника тієї бабусі  Дорошенка Миколу Івановича за той документ репресували в 1929 році. Відбув строк на Соловках. Потім повернувся додому і в 1937 році знову за той же документ його судили і дали 10 років, де і загинув.

Реабілітований 23.10.1961 року.

А про гетьмана була така легенда. Жив він у Вереміївці і одружився. Та поки ходив у походи, дружина нарушила вірність йому і він побив її. Відправившись у Чигирин, розпочав нове життя. Тому зараз і пишуть, що народився і жив у Чигирині.
Петро Дорошенко був гетьманом Правобережної України у 1665-1676 роках. Все життя він воював з польською шляхтою, але був у союзі з Туреччиною, з якою Росія вела боротьбу. Тому в Росії був не в пошані. Доживав віку в місті Яропольці (під Москвою). В 1698 році помер. Похоронили в маєтку Гончарових, дочка яких Наталія Миколаївна була дружиною О.С.Пушкіна. А Дорошенко доводився їй прапрадідусем. Так що Вереміївка якоюсь ниткою пов’язана і з Пушкіним.

Напис на надгробній плиті: "Лета 7206 ноября в 9 день представился раб Божий гетьман войска запорожского Петр Дорофеевич Дорошенко, а поживе от рождества своего 71 год положен бысть на сем месте”.

А як узяти до уваги, що Пушкін був у Золотоноші, а потім попав у Кременчук, то вже точно, що обминути наше село ніяк не міг. Або ж він їхав степом, то, отже, був на нашій вереміївській землі, а коли їхав низом, то тоді переїжджав через усе се­ло, а чого доброго ще і ночував у нас, чи, може, в Жовнині, адже відстань від Золотоноші до Кременчука 150 км  за день не проїдеш.

Отже, іще один дотик до поета.

Гетьман Дорошенко в 1669 року поставив Правобережну Україну в залежність від Султанської Туреччини. Незважаючи на те, що був укладений звичайний міждержавний договір, турки почали грабувати Правобережну Україну.

Про нього співається в козацькій пісні "Ой на горі та женці жнуть". Він, як і його побратим Петро Сагайдачний “проміняв жінку на тютюн та люльку необачний". До речі, кажуть, що зрадила йому дружина, і він назавжди залишив і невірну дружину, і нашу Вереміївку.
Події XVII століття

1648  початок Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

1648  Україна стала ділитися на полки, сотні. Вереміївка мала сотню і відносилась до Чигиринського полку. До цього був поділ на воєводства.

1648  31 липня Богдан Хмельницький давав універсал із Ірклієва.

1648  була дуже велика снігами і морозами зима.

1648  сніги були такі, що загинуло дуже багато татар, які при­ходили до нас із погромом.

1648  була страшна суша і спека, наплодилось багато гусені, що знищила городину. У травні була вітряна віспа (епідемія, мор). У серпні з’явилась сарана. “Страшна сила її закрила сонце, почорніло небо, повітря наповнилось за­пахом, від якого загинуло багато коней, волів, корів”1. “Від “морового поветрія” люди розбігалися по степах, луках і там помирали... тіла померлих довго лежали, наводячи страх на людей”2.


1 Іст. зап. коз. т. ІІІ .  С. 97

2 Там же. – С. 98.

Схожі:

1648-1654 ─ Визвольна війна українського народу під прово­дом Богдана Хмельницького. Він перерозподілив полки, щоб Дніпро не розділяв їх, а з’єднував. Ми iconЗавдання з історії в 5 класі
Опрацювити параграф 15-16. «Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої під проводом Богдана Хмельницького»,...
1648-1654 ─ Визвольна війна українського народу під прово­дом Богдана Хмельницького. Він перерозподілив полки, щоб Дніпро не розділяв їх, а з’єднував. Ми iconМіністерство освіти І науки україни
Місто Хмельницький до 1954 року Проскурів. Перейменований на відзнаку 300-річчя возз’єднання України з Росією І названий за ім’ям...
1648-1654 ─ Визвольна війна українського народу під прово­дом Богдана Хмельницького. Він перерозподілив полки, щоб Дніпро не розділяв їх, а з’єднував. Ми iconЖиття та діяльність М. П. Драгоманова
Богдана Хмельницького, Тараса Шевченка, Михайла Грушевського, а дослідники й досі сперечаються про роль цього діяча з на­ціональному...
1648-1654 ─ Визвольна війна українського народу під прово­дом Богдана Хмельницького. Він перерозподілив полки, щоб Дніпро не розділяв їх, а з’єднував. Ми iconПочаток Національно визвольної боротьби українського народу середини...
Тема: Початок Національно – визвольної боротьби українського народу середини XVII ст. Розгортання боротьби у 1648-1649 рр
1648-1654 ─ Визвольна війна українського народу під прово­дом Богдана Хмельницького. Він перерозподілив полки, щоб Дніпро не розділяв їх, а з’єднував. Ми iconТема: Визвольна боротьба українського народу у 1917-1920
В лютому 1917 року в Росiйськiй iмперiї вибухнула революцiя. Самодержавство впало, до влади прийшов Тимчасовий уряд
1648-1654 ─ Визвольна війна українського народу під прово­дом Богдана Хмельницького. Він перерозподілив полки, щоб Дніпро не розділяв їх, а з’єднував. Ми iconVarnak ueuo com
Хмельниччина в історіографії. Польська Річ Посполита напередодні повстання Хмельницького. Причини повстання. Особа Богдана Хмельницького....
1648-1654 ─ Визвольна війна українського народу під прово­дом Богдана Хмельницького. Він перерозподілив полки, щоб Дніпро не розділяв їх, а з’єднував. Ми iconДосвід розробки та впровадження виховних методик у лабораторії духовно-морального...
...
1648-1654 ─ Визвольна війна українського народу під прово­дом Богдана Хмельницького. Він перерозподілив полки, щоб Дніпро не розділяв їх, а з’єднував. Ми iconЗадача українського суспільства на даний час це необхідність зволікти...
За 18 років незалежності Україна втратила 6 мільйонів громадян І це сталося не під час війни, а в мирний час. Які ще треба докази...
1648-1654 ─ Визвольна війна українського народу під прово­дом Богдана Хмельницького. Він перерозподілив полки, щоб Дніпро не розділяв їх, а з’єднував. Ми iconЗадача українського суспільства на даний час це необхідність зволікти...
За 18 років незалежності Україна втратила 6 мільйонів громадян І це сталося не під час війни, а в мирний час. Які ще треба докази...
1648-1654 ─ Визвольна війна українського народу під прово­дом Богдана Хмельницького. Він перерозподілив полки, щоб Дніпро не розділяв їх, а з’єднував. Ми iconЗадача українського суспільства на даний час це необхідність зволікти...
За 18 років незалежності Україна втратила 6 мільйонів громадян І це сталося не під час війни, а в мирний час. Які ще треба докази...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка