Багато званих та мало вибраних




НазваБагато званих та мало вибраних
Сторінка1/8
Дата конвертації26.02.2013
Розмір0.78 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Астрономія > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8
Шевцов В. Ю.

БАГАТО ЗВАНИХ ТА МАЛО ВИБРАНИХ

Ісус Христос

Дніпропетровськ

2001р.

Анотація

Ця книга - пошук відповідей на вічні запитання: про будову і походження Всесвіту, про Бога і розум у Всесвіті; про походження, будову і долю Людини, про можливість зазирнути в майбутнє. Саме пошук на підґрунті сучасних уявлень про навколишній Всесвіт, пошук з врахуванням і інших, не беззаперечних думок і поглядів. Написане - не відповіді на вічні запитання, бо людина, що має елементно обмежений мозок, в принципі не може на даному етапі еволюції осягнути Всесвіт. Призначення книги - розбудити думку і серце, надати перший поштовх на шляху до сходження в Дусі, до Горнього, до Вищого.
«Скільки б не існувало Людство, завжди залишаться дві загадки: зоряне небо над головою та моральний закон всередині нас.»

Ємануїл Кант
ВСТУП

День за днем, із року в рік кожен із нас іде шляхами долі, вибирає свій власний, плекає майбутнє, засіває поле буття і збирає плоди посіяного. Та рано чи пізно, але настає той день, коли питаємо: хто я?, звідки і куди іду?, чому все так, а не інакше?, навіщо все це?, в чому сутність буття? Питаємо - і не знаходимо відповіді…

Та все частіше зупиняємося і зачарованим поглядом дивимось навколо: на Сонце, що дарує життя, на бездонне блакитне небо, на безмежний світ зірок, на вражаючі фантастичною досконалістю і красою рослини, комахи і «братів наших менших»; на весь дивовижний, не зрівняний ні з чим, неймовірний, неможливий, але такий реальний і такий чудовий Всесвіт! І в глибині душі народжується безмежне почуття подяки за дароване нам життя; за те, що ми можемо все це бачити, відчувати, бути; за те, що ми присутні на сцені величного дійства, яке розгортається повсюдно і повсякчасно і яке не можна порівняти ні з чим!..

А в цей же час мимо йдуть, поспішаючи за своїми клопотами, люди, і для багатьох з них за життєвими незгодами світ давно звузився до меж в’язниці, до об’єму домовини; світ, у якому давно немає місця ні для спраги життя, ні для захвату почуттів, ні для надії на майбутнє, світ, у якому немає сил і, навіть, бажання на те, щоб іще на щось сподіватись і ще хоч щось спробувати змінити. Бо втрачена віра в себе, бо не чути поклику душі, бо серце стискають лещата власної нікчемності… І не тому, що ця чи інша людина безталанна, забута іншими людьми і Богом, а тому що не розуміє сутності Всесвіту, сутності його буття і буття власного. А коли у людини немає у житті вищої мети, вищого призначення, то неминуче виникає відчуття своєї нікчемності і непотрібності… То ж, ні на що не претендуючи, зробимо спробу відповісти на вічні запитання, ґрунтуючись на сучасних знаннях і уявленнях про навколишній Всесвіт. Бо казав Ісус Христос: «…І навчіть того, хто не відає».

Особливу увагу слова Великого Пророка людства набувають по відношенню до народу Русі-України. Народу, який на зламі тисячоліть, став перед вибором: бути чи піти з арени історії планетарного суспільства. В ці критичні часи для одного з найдавніших етносів на Землі маємо переформувати свідомість цілого народу, визначити доцільність і сенс його буття, шляхи сходження до горніх вершин розуму і духу. Для вирішення цієї надзвичайно важливої для подальшого існування нашого народу задач знадобляться інтелектуальні і духовні зусилля багатьох поколінь і мільйонів небайдужих до майбутнього своїх дітей і долі руського етносу (як і слов’ян взагалі). В межах власних можливостей автор бачить задачу в сюжетному відновленні історії русів-аріїв, в спробі зрозуміти призначення народу України в розвитку суспільства, в поверненні до космічного світогляду слов’ян, в спробі зробити перші крокив перебудові свідомості своїх співвітчизників.

Разом з книгою “Русь” запропонована книга призначена для створення передумов в формуванні історичного процесу перебудови ментальності і духовності русів, в пошуку єдиної основи для об’єднання всіх слов’ян в єдиний суперетнос. Якщо “Русь” відстежує історію русів-аріїв зі спробою спрогнозувати наступну точку розвитку планетарного суспільства, то книга “Багато званих” призначена для розширення свідомості українців на підґрунті сучасних знань про оточуючий нас Всесвіт.

Де кому з читачів книга може показатись у деяких моментах занадто складною і незрозумілою. З цього приводу автор хоче звернути увагу читача на те, що різні розділи дуже відрізняються за складністю і що кожен розділ написано так, щоб його можна було читати окремо. А тому, на перших порах, читач може пропустити незрозумілі параграфи з тим, щоб повернутись до них пізніше.

Завершуючи вступну частину автор дякує своїм добровільним помічникам, випускникам фізико-технічного інституту Дніпропетровського національного університету І.Навоєнку, І.Шпірці, В.Хуторному, А.Троценко, Л.Дмитрик, О.Скрипнику, С.Новосьолову, а також нинішнім студентам цього ж інституту Д.Васильченку, Є.Павленку, Н.Молоствовій, О.Лушниковій, В.Рябому, А.Попенку, Є.Симоненку, за допомогою яких це видання отримало можливість дійти до свого читача. Автор також дякує Д.Привалова за допомогу в оформленні і підготовці книги до друку.

ПЕРЕДМОВА

Тисячоліттями людина розмірковує над вічними запитаннями, шукає на них відповіді. Та кожен з нас по різному відповідає на ці питання, кожний будує у своїй уяві власну модель Всесвіту та його буття… А коли не в змозі цього зробити - бере на озброєння і користується однією із загальновживаних. Та в кожному випадку розуміння людського буття і буття Всесвіту залежить від набутих знань і досвіду, а саме від того підсвідомого почуття приналежності до життя суспільства, планети; від відчуття не випадковості і своєї причетності до всього того, що відбувається у Всесвіті.

Чим більше ми пізнаємо навколишній Всесвіт і себе, тим більше виникає запитань, але водночас з’являється і більше інформації для вдосконалення наших уявлень. На багато з вічних запитань вже нині маємо можливості розповісти набагато більше, ніж вчора; та, звичайно, кожна така відповідь - це лише наближення до реальності, до тієї сутності, яку в повній мірі людина, що має обмежені можливості інформаційного обміну з навколишнім середовищем, ніколи не осягне повністю. І все ж, навіть той рівень знань, який маємо, надає можливості розуміння Всесвіту в новому наближенні до дійсності. Можливості, які витікають з вічного запитання: що первинне - матерія чи свідомість?

Щоб відповісти на останнє запитання необхідно мати більш глибокі і змістовні уявлення про оточуючу нас дійсність, про походження Всесвіту і його будову, про закони, за якими він розвивається, про розум у Всесвіті і про Бога; про походження Людини, її сутність і долю. І лише пройшовши цей шлях, можна зрозуміти, наскільки наші сучасні уявлення обмежені і наближені до реальності.

Вирушаючи у цю, дещо незвичну подорож, в якій дійсне можна виявитись оманливим, а оманливе, фантастичне - дійсним, у подорож за обрій багатьох сучасних знань і уявлень, необхідно мати своєрідний компас і детектор одночасно; своєрідне правило, за яким можна було б відрізнити те, до чого потрібно прислэхатись і придивитись, від того, що може бути плодом хворобливої уяви. Таких правил можна сформулювати два. Перше, відоме ще філософам давньої Греції, звучить так: за всю свою історію людство не створило жодного поняття, яке лежало б за межами набутого досвіду. Як розуміти це правило?

Один лінгвіст вигадав таку фразу: « Глока коздра штеко бодланула бокра і кудряче бокрика». Це речення побудовано за всіма правилами мови, але всі слова вигадані. Ніхто в світі не бачив ні бокра, ні коздри, ніхто про них не чув, а тому ніхто не може розповісти, що це таке; не зможе ні показати, ні намалювати, ні уявити. А от якби людина їх хоч раз побачила, відчула, почула про них розповідь, тоді і розмова була б інша. Можлива інша ситуація, коли в розповіді всі поняття знайомі але, викладені хаотично і непослідовно. В такому випадку швидше за все, маємо справу з шизофренією, на відміну від фантастичної розповіді, яка побудована логічно, за прийнятими для даного жанру нормами. Коли ж вам зустрілась людина, яка в своєму житті не бачила не те, що телеві зора, а, навіть, електричної лампочки, але при зустрічі з вами починає розповідати про принципи роботи комп’ютера чи устрою суперкібернетичної машини, то варто запитати: звідки вона це знає? Може щось в цій розповіді і не так, але відкидати почуте, як нісенітницю, все ж не слід. Необхідно ретельно перевірити почуту інформацію, особливо, якщо вона виходить за межі нашого розуміння навколишньої природи. Бо казав блажений Августин: «Чудеса не суперечать законам природи. Вони суперечать лише нашим уявленням про закони природи».

Другим правилом буде погляд крізь призму законів природи, через гармонію її архітектури. Уявіть ситуацію, коли на будівельному майданчику лежить безліч різних конструкцій. Ви будуєте дім і вам потрібне перекриття отвору під вікно. Із всього, що там є, найімовірніше, ви виберете саме те, що вам потрібно. Так само ми робимо і при побудові нових фізичних уявлень, при обґрунтуванні нових поглядів і пошуку відповідей на вічні запитання.
^ ГЛАВА I. НАШ ДІМ - ВСЕСВІТ

Частина 1. Походження Всесвіту.

Я не знаю звідки прийшов, куди йду і навіть хто я такий. Але єдність і впорядкованість природи, її несподівана гармонія і узгодженість вражають.

Е. Шредінгер.

З дня свого народження Людина живе і розвивається в середовищі, яке вона назвала Всесвітом. Давним-давно людина зрозуміла, що Всесвіт існує незалежно від неї, що він побудований за обмеженим числом принципів, законів, симетрій, що все в цьому Всесвіті протікає і протікатиме в відповідності з споконвічними принципами і законами. Сама Людина, яка є елементом Всесвіту і яка обмежена за своїми можливостями, робить спробу за спробою зрозуміти і пояснити його. Звичайно, кожна модель оточуючого Всесвіту буде наближеною, та не зважаючи на це, Людина прагне зрозуміти те, що виходить за її можливості, в надії усвідомити своє місце і призначення у Всесвіті.

Які ж уявлення Людини про походження Всесвіту, Сонячної системи, Землі? Які моделі більш наближені до реальності, а які взагалі не відповідають дійсності? Відповісти на ці запитання на підґрунті наших сучасних уявлень майже неможливо, бо не маємо критеріїв істинності цих моделей. Кожна з них по-різному вписується в архітектуру нашої свідомості і в різній мірі відповідає законам Буття, особливо якщо взяти до уваги, що кожна з них проходить через фільтри нашого світосприйняття і нашої свідомості. А тому ми не маємо права виносити вирок - його зробить Майбутнє, доповнюючи свідомість новими уявленнями. На разі спробуємо лише зібрати воєдино найбільш змістовне і цікаве з того, що маємо, від класичних моделей до фантастичних, а наприкінці виходячи з того, що в кожній з них може бути щось з реального, привести їх до одного знаменника.

^ 1. Класичні моделі.

Існуючі концепції походження та розвитку Всесвіту виходять з двох моделей. Згідно з першою Всесвіт виник завдяки "вибуху" матеріального згустку з надзвичайно високою енергією. Ця подія відбулась близько 20 мільярдів років тому. І з тих часів усе живе енергією цього вибуху.

Доповненням до моделі "вибуху" може бути гіпотеза В.А. Амбарцумяна про виникнення зоряних асоціацій. За цією гіпотезою більшість небесних тіл виникають завдяки фазовому переходу (розпаду) "уламків" проторечовини, що утворились під час "первісного вибуху". Цікаво, що підтвердженням цієї гіпотези можуть бути небеззаперечні дані відносно історії і еволюції нашої планети Земля. Так деякі вчені говорять про те, що в далекому минулому діаметр Землі був набагато меншим (в 2-3 рази), а період обертання навколо осі складав близько 10 годин. Земля немов би "росте" з часом. Саме розпадом проторечовини в центрах планет і зірок деякі вчені пояснюють дисбаланс їх енергії. Вважається, що планети випромінюють енергії більше, ніж отримують від Сонця (це перш за все Юпітер і Сатурн), а механізму термоядерних реакцій недостатньо для пояснення кількості енергії, що випромінюють зірки. Механізм проторечовини привабливий і для пояснення надпотужних потоків випромінювання ядер і квазарів. Ця модель досить гармонійно поєднує багато експериментальних даних з існуючими теоретичними положеннями фізики та астрономії. І все було б гаразд, якби не деякі запитання. Що це була за точка і чому вона "вибухнула"? Якщо крім цієї точки не було нічого, то де взялась різниця потенціалів (завдяки який тільки і можливий процес розширення)? Якщо енергія поступального руху може пояснюватись імпульсом вибуху, то де взявся момент імпульсу всієї речовини всесвіту? Якщо речовина розлітається в простір, то він уже був? Чи не був? І що таке простір? Чому простору так "багато", а речовини майже немає? Бо щоб долетіти від зірки до зірки треба кілька років, навіть якщо ми будемо рухатись зі швидкістю світла… А відносна відстань між електронами в атомі така ж, як між планетами?! Тобто від атомів і до Метагалактики - одна порожнеча. Та з іншого боку, як би рідко відносно одна одної не знаходились зірки, їх так багато, що вони повинні були закрити весь небокрай, а само небо мало світитись, як суцільне сонце (парадокс Ольберса), але цього ми не спостерігаємо. Куди ж дівається випромінювання зірок? Ці, та безліч інших запитань (не кажучи про такі довільні припущення, як незмінність швидкості світла в просторі та в часі, гравітаційної сталої, величини електричного та ядерного зарядів, сталої Планка та інших констант, припущення щодо відсутності особливих точок в процесі розширення Всесвіту) ставлять під сумнів всю теорію "вибуху". Не кращі справи і з холодною моделлю походження Всесвіту. Уявіть собі простір, заповнений однорідним складом первісних часток матерії. І ось, в цьому просторі починають діяти сили тяжіння та інші, починається диференціація та розвиток матерії, розвиток Всесвіту. Та знову ті ж самі, та ще й додаткові питання. Як же виник цей первісний стан Всесвіту, і що спонукало його розвиватись?

Відомий астроном і фізик Хойл висунув гіпотезу, альтернативну першим двом. Він говорив, що досить того, щоб за час існування Всесвіту в 1 куб. м простору, просто так виник один атом водню. Тобто якщо зі збільшенням об’єму простору Всесвіту пропорційно збільшуватиметься і кількість речовини, то тоді також можна пояснити ті дані спостережень, які мають в своєму розпорядженні астрономи.

Існує й ще одна модель, згідно з якою речовина в просторі виникає так само, як краплини дощу під час походження термодинамічної хвилі. Знижується тиск повітря, підвищується тиск насичених парів води в атмосфері і надлишок вологи конденсується в видимі краплини. Аналогічно, "щось" відбувається в вакуумі, який у сучасних поняттях являється іншим агрегатним станом матерії. Термодинамічну хвилю, яка біжить в вакуумі, викликаючи творення речовини, можна спостерігати в галактиках, які так нагадують звичайні земні циклони. Але й ця модель нічого не говорить про походження Всесвіту.

  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Багато званих та мало вибраних iconУкраїнський Казанова у Любарі
Першого серпня 1704 року у місто Бердичів завітала велика європейська політика. Тут зустрілися два українських лідери. Вирішувалося...
Багато званих та мало вибраних iconЯк би ви запитали кількох людей, що вони знають про небо, та де воно...
Проте, ніхто не повинен бути не в знанні відносно цієї важливої теми. Бо це багато написано в Св. Письмі
Багато званих та мало вибраних iconДвадцять два роки Багато чи мало?
Ведуча. Доброго дня, шановні гості та присутні у цьому залі. Сьогодні ми зібралися, щоб вшанувати пам'ять тих, хто поліг у афганських...
Багато званих та мало вибраних iconСходження до себе
«Раніше мало кому відомий співак із Горького Валерій Леонтьєв, який посів перше місце, — це вже сенсація. Ма­буть, багато артистів...
Багато званих та мало вибраних iconВаші учні мало читають?
Ваші учні мало читають? Може варто організувати рекламну кампанію оновленої шкільної бібліотеки?
Багато званих та мало вибраних iconПершодрукар Іван Федоров
Часом такий переписувач працював багато місяців І, закінчивши свою працю, полегшено писав у кінці: «Як радіє заєць, який утік від...
Багато званих та мало вибраних iconЗмії очаківщини: міфи та реальність
Відношення людей до змії зазвичай негативне, хоча вони на це й не заслуговують. Про змій існує багато легенд та оповідок, але мало...
Багато званих та мало вибраних icon"Політичний процес (укр.)"
Форма політичної участі, що характеризується їх включенням в політику через вибраних представників, партії, суспільні організації...
Багато званих та мало вибраних iconЗразки ділових листів до держав єс, сша, Арабських держав з питань...

Багато званих та мало вибраних iconЗаняття Подорож до піскової країни
Педагог: у далекій чарівній країні, за лісами, за полями й сипучими пісками жив собі пісковий Король І, звісно, піскова Королева,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка