Мала академія наук україни




НазваМала академія наук україни
Сторінка1/39
Дата конвертації29.07.2013
Розмір4.09 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Астрономія > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Волноваська районна державна адміністрація

Відділ освіти
РЕФЕРАТ З АСТРОНОМІЇ

Імена України у Космосі
Роботу виконала

Гореславська Аліна Валентинівна

учениця 11 класу

Новоандріївської ЗОШ
Керівник

учитель фізики

Новоандріївської ЗОШ

Гореславська Лариса Василівна

Волноваха – 2010

Зміст

Вступ 3

Розділ 1 Механізм присвоєння власного імені космічному об’єктові 4

Розділ 2 Імена України на зоряній мапі

2.1. Перша мала планета, присвячена Україні 6

2.2. Імена видатних діячів теоретичної та практичної космонав-

тики. 6

2.3. Стислий огляд космічних об’єктів за категоріями їхніх назв 12

Висновки 16

Література 17

Додатки

Таблиці №№ 1–6 18

ВСТУП

2009 рік був особливим не тільки для астрономів, але і для всього людства. Вперше в своїй історії ми відзначали Міжнародний рік астрономії.

Основні цілі Міжнародного року астрономії–2009: за допомогою популяризації астрономічних знань і проведення астрономічних спостережень допомогти людям усвідомити своє місце Всесвіту; спонукати інтерес до науки і наукових досліджень; сприяти астрономічній освіті населення, особливо в країнах, що розвиваються. Це також можливість для всіх нас осмислити роль астрономії в нашому житті, в науці, культурі і в становленні рівноправного і мирного суспільства на Землі.

У своєрідну книгу вічності – Космос – уписано імена видатних людей, географічні назви, історичні події. Їхніми іменами названо космічні об’єкти: рельєфні утворення на поверхнях тіл Сонячної системи, малі планети, комети, зорі й галактики. Астрономи взялися за цю роботу майже сторіччя тому і вже тисячі найменувань у міжзоряному просторі можуть розповісти нам і нащадкам про нас.

Свою роботу «Імена України у Космосі» я присвячую року астрономії.

Мета роботи – класифікувати назви космічних об’єктів за певними категоріями: «Міста України на зоряній мапі» – це список космічних об’єктів, назви яких пов’язані з назвами українських міст; «Список космічних об’єктів, назви яких пов’язані з іменами діячів науки і техніки»; «Список космічних об’єктів, назви яких пов’язані з іменами діячів культури і мистецтва»; «Список космічних об’єктів, назви яких пов’язані з історією прийняття Християнства на Русі та Великої Вітчизняної війни»; «Список космічних об’єктів, назви яких пов’язані з іменами астрономів».

На мою думку, ознайомитися з історією України, дізнатися про відоме й маловідоме з дещо іншого, незвичного боку – так, як це відображено в космічних просторах – дуже цікаво.

^ МЕХАНІЗМ ПРИСВОЄННЯ ВЛАСНОГО ІМЕНІ КОСМІЧНОМУ ОБ’ЄКТОВІ

Так як саме і ким присвоюються власні імена у космосі?

З 1919 року процес надання назв регулює Міжнародний астрономічний союз (МАС). Протягом тривалого часу симеїзькі астрономи посідали друге місце в світі за кількістю спостережень і відкриття нових планет. Після 1953 року дана робота перемістилася в Кримську астрофізичну обсерваторію. Там цей процес очолив вчений Микола Черних, і разом з колегами вони випереджають закордонних дослідників. Тепер у кримському каталозі зафіксовано понад 1270 малих планет. Він дедалі більше нагадує енциклопедичний словник, який відтворює історію нашої країни, її науки та культури.

Якщо йдеться про малу планету, то право дати їй ім’я – це прерогатива її відкривача. Але не досить відкрити мале космічне тіло, слід вирахувати його параметри, орбіту – це ще з радянських часів робить Інститут теоретичної астрономії у Санкт-Петербурзі. Потім треба перевідкрити планету, потрібно, щоб її ще раз побачили.

Перша плеяда професійних астрономів використовувала для назв, зокрема, імена батьків, коханих, сестер, знайомих (наприклад, Григорій Неуймін зробив такий презент сестрі Ніні, її подрузі Ліці, сину Ярославу, лаборантці Каті, першій у світі жінці-спостерігачу малих планет Пелагеї Шайн). Поступово почали увічнювати імена відомих людей, назви країн і міст, природні утворення та видатні історичні події.

Варіанти місячної номенклатури майже одночасно запропоновано в середині XVII століття астрономами бельгійцем Лангреном, поляком Гевелієм та італійцем Річчолі. Найдосконаліша система найменувань була в останнього, хоча він перейняв дещо у своїх колег. Найсуттєвішим у підході Річоллі виявилося те, що він запропонував надавати назви кратерам за іменами астрономів, філософів та інших вчених, діяльність яких певним чином пов’язана з вивченням Місяця. Причому застосував ще й історичну хронологію: імена давніх науковців присвоював у північній частині видимого із Землі диска Місяця, а середньовічних і сучасників – у південній. Так на півночі з’явився кратер Платон, а навколо нього менші утворення названо іменами учнів і друзів Платона. На півдні ж є кратер Тихо на честь видатного датського астронома Тихо Браге, прихильником якого був Річчолі. У 1834-1836 роках німецькі вчені Бер та Медлер ввели близько 150 нових найменувань, до того ж запропонували малі кратери позначати літерами латинського алфавіту, а окремих гір (вершин) – грецького. Утворений на початку XX століття Міжнародний астрономічний союз почав регулювати процес надання назв на планетах: спочатку на Місяці й Марсі, згодом і на інших тілах Сонячної системи. Причому на Місяці і Марсі – це переважно імена учених. На Венері – це імена видатних жінок, на Меркурії – імена письменників і діячів мистецтва. Природно, що надання чийогось імені, наприклад, малій планеті, не дає ніяких прав власності на неї, бо відповідно до Договору ООН від 1963 р. Місяць й інші небесні тіла оголошені екстериторіальними і відкриті для наукових досліджень ученими всіх країн світу. А рекламовані деякими фірмами послуги з оформлення прав окремих людей на ділянки на Місяці або навіть на цілі зірки є чистої води шахрайством.

У 70-х роках почали діяти відповідні тематичні комісії. У середині 80х сформували групу з номенклатури астероїдів і комет. Як тільки підтверджується, що комета нова, їй присвоюється ім’я астронома, котрий її відкрив. І не інакше. Щодо зірок, то їх позначають буквами: альфа Центавра чи альфа Лебедя, або ж Алголь чи Бетельгейзе – це старовинні назви, що дійшли до наших днів.

До речі, щодо назв деталей рельєфу на планетах існує небесна цензура. Не можна використовувати назви, що мають політичне, військове, воєнне чи релігійне значення, за винятком імен політичних діячів, котрі жили сто років тому. Не можна вшановувати пам’ять окремих особистостей, доки вони живі. Не раніше, ніж через три роки після їх смерті. Хоча були й винятки. Астероїди, орбіти яких можуть перетинатися з орбітою нашої планети, не можна називати іменами людей. Лише міфічних істот. Така своєрідна наукова етика. Землі не повинні погрожувати зіткненням, скажімо, Петров чи Людмила.

^ ІМЕНА УКРАЇНИ НА ЗОРЯНІЙ МАПІ

2.1. Перша мала планета, присвячена Україні

Вперше астрономи увічнили Україну, маючи на увазі її теперішні кордони, у 1913 році малою планетою Симеїз. Її відкрили того ж року і зареєстрували в міжнародному каталозі під номером 748. Названа на честь Симеїзької обсерваторії та міста Симеїз. На початку минулого століття там жив досить заможний чоловік Микола Мальцов. Захопившись астрономією, він придбав телескоп і встановив його на горі Кішка, справедливо вважаючи, що звідти відкриваються чудові можливості для дослідження неба. Так народжувалася перша на терені України астрономічна обсерваторія. Студенти Санкт-Петербурзького університету, побувавши в Симеїзі, зацікавилися роботами й ідеями аматора. Невдовзі один із тих хлопців, Олександр Ганський, по закінченні навчання повернувся до Криму і став першим директором Симеїзької обсерваторії, яка почала діяти із 1912 року. На жаль, доля його склалася трагічно: юнак був запальний, не розрахував власні сили і втопився в морі.

До речі, є планета, названа ім’ям України. Її номер у реєстрі 1709. Відкрита 1925 року Григорієм Шайном, який згодом став видатним астрофізиком, директором Кримської астрофізичної обсерваторії. Ця назва була запропонована Інститутом теоретичної астрономії тодішнього Союзу.
^ 2.2. Імена видатних діячів теоретичної і практичної космонавтики
Людей завжди манили далі,

Їх вічно звали океани,

А космос жив і не спішив.

Він був казковим і страшним…

Вступ людства у космічну еру був підготовлений усією його попередньою історією, жагою пізнати нове, раніше невідоме. Космонавтика – це одна з тих галузей науки і техніки, куди можуть безмежно вкладатися людські знання. Адже подальший розвиток космонавтики приведе до злету інтелектуальної й матеріальної могутності людства.

Свій внесок у розвиток космічних досліджень зробили вчені різних країн. Але найбільший – українці, росіяни та американці.

Україна дуже багата на таланти, особливо в космічній галузі. Жодна країна не дала світу таких гігантів космічної науки, як Микола Кибальчич, Едуард Ціолковський, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов та інші. З їхніми іменами ми зустрічаємося у космосі.

Розповідаючи про значний внесок українців у створення ракетно-космічної техніки, ми мусимо, насамперед, згадати про ту на­укову базу, яку вони використали. І ось тут не­обхідно сказати, що до її створення причетні ще з XIX століття наші видатні земляки, які були піонерами в розвитку ракетної техніки. Передусім, це нащадок славного ко­зацького роду Олександр Петрович Засядько (1779-1837), син головного пушкаря Запорізької Січі, родич її останнього кошового Петра Калнишевського. Народився він на щедрій полтавській землі в селі Лютеньки. Вчився на артилерійському відділенні кадетського корпусу в Петербурзі. Потім 15 років безперервно брав участь в кампаніях під командуванням Суворова і Кутузова. Але весь час мріяв про одне – розгадати таємницю зброї, за допомогою якої ще в 1516 році низові козаки розгромили татарську орду під Білгородом. Відомо, що це були бойові ракети. Але як і з чого вони були зроблені? Майже триста років ця таємниця так і залишалася таємною. Олександр Засядько на власні кошти обладнав лабораторію, де провів ретельні досліди по виробництву і польоту ракет. З часом талановитому конструктору вдалося створити справжні ракетні установки, що дозволяли вести вогонь з шести ракет. Винахідник сконструював навіть пускові установки. На початку XIX століття Олександр Засядько мріяв про політ на Місяць саме на ракеті. Це відбувалося в той час, коли ще не народився великий фантазер Жюль Верн. Олександр Дмитрович навіть спробував підрахувати, скільки для такого польоту знадобиться пороху, і зрозумів, що порох – дуже слабеньке пальне для такої величної мети. Тоді він спробував відшукати надійніше пальне для ракет.

У Засядька вистачило сил не тільки на фантазію – двісті років тому він створив реальну бойову зброю. Його високо оцінили військові фахівці. Після офіційних випробувань в ставці фельдмаршала Барклая-де-толлі в Могильові було записано: «доведені до такого рівня, що корисність цих ракет, як і необхідність мати їх на озброєнні у військах сталі безперечні». Було створено ракетне підприємство, на якому виготовлено 50 тисяч ракет.

У бою ракети Олександра Засядька були вико­ристані в російсько-турецькій війні 1828-1829 рр. Зі спеціальних станин їх можна було запускати по 36 штук одночасно. З лютого 1834 року у зв'язку з погіршенням стану здоров'я О. Засядько ви­йшов у відставку і поселився в Харкові. Помер у 1837 році. Його ім’ям названі не тільки об’єкти на Землі, але й у космосі – кратер на Місяці.

19 листопада 1853 року в сім’ї священика, у тихому містечку Короп на Чернігівщині народився Микола Іванович Кибальчич. З дитячих років його захоплювали політ птахів і зоряне небо. За кресленнями і малюнками Леонардо да Вінчі він виготовляв моделі дельтапланів і вже знав про повітряні кулі. Щоб поглибити свої знання, він їде з України в Петербург. Там займається наукою і поринає в революційне життя. Він мріяв про звільнення людини від соціального гноблення і від прикутості до землі. «Ракета – керований апарат, важчий за повітря – ось що відкриє людині шлях до неба.» Але перше його відкриття – бомба.

Це його бомбою, виготовленою на конспіративній квартирі, було вбито царя Олександра ІІ. І Микола Кибальчич потрапляє до каземату Петропавлівської фортеці. В останні дні свого славетного життя Кибальчич мріяв дати людству проект корабля, на якому можна було б сягнути зір. У страшній камері смертника він бачив зорі. До зір він вів людей. Тільки під час Жовтневої революції 1917 року в секретному архіві поліції знайшли проект повітроплавального пристрою Миколи Кибальчича. Це його він створив, очікуючи виконання смертного вироку. Перед стратою він писав: «Я вірю у здійснення моєї мрії.» Як би він знав, що через 80 років вона здійсниться ­– людина піднялась у космос.

Життя генія обірвалося у 28-річному році (1881 р.), але він досі живе в серцях людей. Його ім’ям названі вулиці, міста, а також кратер на зворотному боці Місяця.

Першим «космічним» польотом можна вважати мандри легендарного Ікара. Це було за декілька століть до нашої ери. З тих пір невгамовна фантазія письменників, зокрема Костянтина Едуардовича Ціолковського (1857–1935), відправляла своїх героїв на Місяць, астероїди, Сонячною системою. Роман Ціолковського «Грезы о Земле и небе» був написаний у 1896 році. Ціолковський дав характеристику космічної ракети, якою б люди долетіли до інших планет. Він – засновник теоретичної космонавтики.

«Ми живемо більше життям космосу, ніж життям Землі», – ці слова великого вченого можуть стати епіграфом його власного життя. Космічні польоти та дирижаблебудування були основними проблемами, яким він присвятив усе своє життя. Та не тільки цим обмежується його внесок у сучасну науку й техніку. Понад три десятки книжок видав за власні кошти, в яких відблискують самородки точних передбачень. Ще у 1903 році була опублікована праця К.Е. Ціолковського під назвою «Дослідження світових просторів реактивними приладами», в якій автор докладно розробив теорію ракети, здатної довезти людини до інших планет Сонячної системи. Ще тоді він зумів дати математично точний розрахунок будови ракети, указав найвигідніше пальне для неї, запропонував ідею складної ракети. Ціолковський вивів формулу, що дає змогу розрахувати максимальну швидкість, яку може розвинути ракета. Він запропонував створити ракету, яка складалася з кількох частин і кількох самостійних ракет – прототип сучасних багатоступінчастих ракет. У 1911 році К.Е. Ціолковський виголосив свої пророчі слова: «Людство не залишиться вічно на Землі, але, в погоні за світлом і простором, спочатку боязко проникне за межі атмосфери, а потім завоює собі весь навколосонячний простір».

Костянтин Едуардович народився в селі Іжевськ Рязанської губернії. В усіх енциклопедичних та інших виданнях подається, що К.Е. Ціолковський – великий російський вчений. Але якщо глибше вивчити біографію вченого, то його коріння – на українській землі. Його рід іде від нашого земляка, уродженця Гусятина – Северина Наливайка. До речі, брат Костянтина Едуардовича деякий час підписувався «Ціолковський-Наливайко». Його предки походять з Волині. Родичі геніального вченого жили у Львові, Сокалі, Жидачеві. Батько Костянтина Едуардовича народився у селі Коростяні на Рівненщині. На честь Ціолковського названо кратер на Місяці.

Свою теорію економічного космічно­го польоту і принцип схеми необхідних для цьо­го космічних апаратів, які були б надійними і ке­рованими у польоті, розробив ще один уродже­нець України (м. Полтава) Юрій Васильович Кондратюк (1897–1942). У другій передмові до своєї книжки «Завоювання міжпланетних про­сторів» Ю. Кондратюк писав: «Перебираєш у па­м'яті дивовижні досягнення науки і техніки ос­танніх років – і мимоволі виникає запитання: чому практично не розв'язана проблема міжпла­нетних сполучень, – проблема, по суті, порівня­но з іншими досягненнями, не настільки склад­на, якщо до неї ставитися науково...» Книга Юрія Кондратюка вийшла друком на кошти автора в 1929 році. Завдяки їй він став од­ним з основоположників теоретичної і практич­ної космонавтики.

Ідеї Ю.Конд­ратюка знайшли в космонавтиці практичне застосування. Це – ідея багатоступінчастої ракети; по­няття «пропорційного пасиву», без якого немис­лимий сучасний ваговий аналіз космічних апа­ратів; конструкція крісла, яке дає змогу витриму­вати значні перевантаження; приземлення за допомогою парашута; створення безпілотних си­стем ракетно-артилерійського постачання із Землі довгострокових космічних баз. Ним вперше сфор­мульована ідея, що зараз називається «траса Кон­дратюка», яка враховує сили тяжіння як небесних тіл, так і посадочно-злітного модуля, що відокрем­люється від космічного корабля. Геніальний інженер, він міг би дожити до космічної ери, стати розробником космічних кораблів, керувати запусками людини в космос, але загинув в 1942 році під Орлом. І не залишилося ні його могили, ні імені. Оригінальні конструкторські вирішення Шаргея (його справжнє ім’я було встановлено у лише 1975–1977 роках) давно втілили в життя в «Шаттлах» і «Союзах» інші учені. І бути б йому навіки забутим, коли б не знаменита «траса Кондратюка», за допомогою якої американським астронавтам вдалося підкорити Місяць.

Течет полтавская река,

Дожди купаются в колодцах,

Летят к Луне первопроходцы

Дорогою Кондратюка.

Ф.И. Мостовой

Всім відомо ім’я ^ Сергія Павловича Корольова (1907–1966), уро­дженця міста Житомира. Він тривалий час був ге­неральним конструктором. Саме під його керів­ництвом було здійснено запуск першої безпілот­ної крилатої ракети ще у далекому 1934 році. Він керував запуском першого штучного супутника Землі 4 жовтня 1957 року, що було початком кос­мічної ери на Землі. Під керівництвом С.П.Корольова у 1959 році перша автоматична станція типу «Луна» досягла Місяця. Пізніше він керував запуском автоматичних міжпланетних станцій «Луна-5», «Луна-9»,»Венера-2», «Венера-3». Але чи не найбільшим досягненням ученого є підготовка і керування польотом першого пілотованого космічного корабля «Восток-1» 12 квітня 1961 року першим космонавтом Юрієм Олексійовичем Гагаріним. Але про це ніхто з пересічних громадян не знав. Мешканці його рідного Житомира і навіть родичі дізналися про його вклад в цю велику подію тоді, коли вже не билося серце генія. Генії з’являються раз на століття, але залишаються у людській пам’яті назавжди. Скарб нації, наша гордість, людина-планета, яка тисячоліття буде нагадувати людству про чуйного, талановитого, закоханого у свою справу і народ Сергія Павловича Корольова. Іменем Корольова названі кратери на Місяці (рис.1) та Марсі (рис.2) та поміж іншими космічними тілами літає однойменна мала планета.

Як серед творців космічної техніки, так і серед космонавтів світу, українців було багато. На честь ^ Георгія Тимофійовича Добровольського (1928, м. Одеса–1971), командира космічного корабля Союз-11 і космічної станції Салют-1, який загинув разом із екіпажем в складі Владислава Волкова и Віктора Пацаєва під час спуску внаслідок розгерметизації, названо малу планету.

А з 19 листопада по 4 грудня 1997 року у складі міжнародного екіпажу на американському кораблі багаторазового використання «Колумбія» здійснив політ громадянин незалежної України, 46-річний Леонід Костянтинович Каденюк. Він народився 28 січня 1961 року в сім’ї сільських вчителів у селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області. Зі шкільної парти він мріяв про космос. І ось разом з американськими та японськими астронавтами він протягом 16 діб перебував на орбіті, проводячи біологічні експерименти. У політ взяв із собою Державний прапор України – символ нашої держави, «Кобзар» Т.Г. Шевченка, капсулу із землею із батьківського обійстя. Факт участі українського космонавта у польоті на кораблі «Колумбія» свідчить, що Україна є космічною державою. На честь першого космонавта незалежної України названо малу планету Каденюк.
^ 2.3. Стислий огляд космічних об’єктів за категоріями їхніх назв

Астрономи, маючи право давати імена відкритим малим планетам, увічнили в Космосі імена багатьох знаменитих людей всього світу, а також міст і країн. Ось деякі, що пов'язані з Україною.

Під номером 1709 значиться мала планета Україна, відкрита Г.Шайном в 1925 р. На честь 1500-ліття Києва мала планета №2171 носить ім'я столиці України – Київ. Є на небі «космічні українські міста»: Одеса (№2606), Полтава (№2983) і Діканька (№2922), Херсон (№2701), Суміана (№2092 – на честь міста Суми), Каховка (№2894). І звичайно ж першовідкривачі малих планет представили в Космосі ціле сузір'я кримських назв. Є тут і Таврія (№814), і Кримія (№1140), Ялта (№1475), Сімферополь (№2141) і Севастополь (№2121) – названі на честь 200-ліття цих міст. А далі: Коктебель (№3373), Массандра (№3298), Бахчисарай (№3242), КрАО (№1725), Артек (№1956), Гаспра (№951) та інші. (Див. Таблиця 1)

Тут же і сузір'я всесвітньо відомих людей науки і техніки: Корольов (1856), Патон (2727), Амосов (2948), Філатов (5316), Вернадський (2809), Нестеров (3071), Покришкін (3348), Зубицькія (на честь Данили і Наталії Зубицьких, київських лікарів-фітотерапевтів), Антонов (видатний авіаконструктор). (Див. Таблиця 2)

Є серед малих планет ціла плеяда імен астрономів України. Перш за все це імена астрономів-першовідкривачів – планети Неуйміна, Шайн, Альбіцкий, Бельовськая, а також імена всесвітньо відомих астрономів: Орлов, Северний, Цесевіч, Всехсв’ятський, Богородський і багато інших. Відзначимо також тих, хто нині примножує славу України як великої астрономічної держави і на честь яких названі малі планети: Чорних – на честь Миколи Черних, ентузіаста пошуку нових планет, кримського астронома, Яцків – на честь Ярослава Яцківа, академіка, директора Головної астрономічної обсерваторії НАН України, президента Української астрономічної асоціації, відомого ученого в області вивчення обертання Землі, Стешенко – на честь Миколи Стешенко, академіка, директора Кримської астрофізичної обсерваторії, видного фахівця в області астрономічного приладобудування, Чурюмов – на честь Клима Чурюмова, відомого фахівця в області комет, що відкрив дві нові комети в XX сторіччі. Клімішин – на честь Івана Клімішина, професора Івано-Франківського університету, відомого українського ученого і популяризатора астрономії і інші. (Див. Таблиця 3).

Історія прийняття християнства на Русі також знайшла віддзеркалення в Космосі. Малі планети під номерами 2966, 2967 і 3441 названі на честь 1000-ліття прийняття християнства, відповідно, Корсунія (Корсунь, сучасний Херсонес, – місце хрещення Київського великого князя Володимира Святославовича), Владисвят (на честь Великого князя Володимира Святославовича) і Почайна (річка в стародавньому Києві – одне з місць хрещення киян в 988 р.). (Див. Таблиця 4).

Друга світова війна, що прокотилася по Україні, також знайшла свою хоч і невелику, обпалену вогнем сторінку в Космосі. Мала планета Аджимушкай названа на честь підпільного гарнізону, що воював в Аджимушкайських каменоломнях поблизу Керчі, Ляля – на честь студентки-партизанки підпільниці Лялі Убийвовк з Полтави, Ольшанія – на честь К. Ольшанського і його загону моряків-десантників, загиблих при звільненні Миколаєва в березні 1943 року, всім 67 ольшанцям було привласнено звання Героя Радянського Союзу. Мала планета Журналіст названа на честь диверсійної групи, що діяла в тилу ворога на Херсоні в 1943 році під керівництвом М. Смільовського. (Див. Таблиця 5).

Можливо скоро за допомогою космічних кораблів будуть отримані знімки малих планет, названих Кобзар (на честь Тараса Шевченка), Каменяр (на честь Івана Франка), Леся (на честь Лесі Українки), Сковорода (на честь українського філософа, поета, просвітителя). Українська земля виростила, виховала і надихнула багатьох, чиї імена широко відомі і які увічнені і в Космосі, це малі планети Гоголь (2361), Гріневія (на честь Олександра Гріна), Булгаков (3469), Катаєв (3653), Короленко (3853), Параджанов (3963), Довженко (4520), Биков (4682), Бабель (5808), Утьосов (5808) і інших. Крім того, «космічний літопис» зберігає і такі імена: Горлиця – на честь М. Руденко, вчительки і збирача українського фольклору, керівника хору «Горлиця» в м. Могильов-Подільський Вінницької області, Неяченко – на честь журналіста, любителя астрономії, автора книги «Зірка в подарунок», в якій автор детально розповідає про назви малих планет. (Див. Таблиця 6).

Згідно з рішенням Міжнародного астрономічного союзу дійсно «на запорошених стежинах далеких планет» також є імена України. Один з найбільших кратерів Меркурія названий ім'ям Тараса Шевченка, на Венері є кратер «Аксентьева» – на честь члена-кореспондента Академії наук України, колишнього директора Полтавської гравіметричної обсерваторії З.Аксентьевой (1900-1969), видного фахівця в області гравіметрії. На Марсі є кратер «Барабашов» – на честь академіка Н.Барабашова (1984-1971), колишнього директора Харківської астрономічної обсерваторії, відомого фахівця в області дослідження планет і Місяця. На супутнику Юпітера Тесисі увічнено ім'я Нестора-Літописця. Кратери на Місяці названі на честь Ю. Кондратюка, С. Корольова, В. Вернадського, М. Янгеля і ін. Ще свій вічний політ в Космосі здійснюють комети, які відкриті Г. Неуйміним, Г. Шайном, К. Чурюмовим, С. Герасименко і носять їхні імена.

ВИСНОВКИ

ХХ століття назавжди увійде в історію людства, як століття виходу людини в космічні простори, а ХХІ принесе надзвичайні результати в їх освоєнні. Україна займе там вагоме місце, оскільки дослідження в галузі космонавтики продовжують розвивати в незалежній Україні. Місія українського народу в історії земної цивілізації та Всесвіту не завершена.

Але в своїй роботі я намагалася розповісти не тільки про українців, а й про тих, чиї імена пов’язані з Україною. Це – представники інших народів, котрі незалежно від національності називали чи називають Україну своєю Батьківщиною. Працюючи тут чи за кордоном, послуговуючись нашою мовою чи мовами інших народів світу, всі вони збагачували українську культуру, поширювали відомості про нашу державу. Тому назва «Імена України у Космосі» певною мірою умовна, бо в ній згадуються особистості, котрими можуть пишатися й Росія, Польща, Франція чи Сполучені Штати Америки.

Інформація, яку мені вдалося відшукати, містить в собі відомості щодо 205 назв космічних об’єктів ­– астероїдів, кратерів на Місяці, Венері та Марсі, а також інших рельєфних утворень на планетах або їх супутниках. Я склала 6 таблиць, в яких стисло вказане походження цих назв та в окремих додатках міститься більш повна інформацію щодо «власників» представлених вище об’єктів. Я вважаю, що цей матеріал можна використовувати учням на уроках історії, літератури, фізики, астрономії, хімії та інших.

^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Інтернет-ресурси:

www.astronet.ru

www.astronomy2009.com.ua

www.astroosvita.kitv.ua

www.cosmofizika.ru

www.crimea.edu

www.galspace/spb.ru

www.gramota.ru/slovari

www.kosmos.info

www.mipomnim.ru/dict/astronomy

www.nas.gov.ua

www.space.com.ua

www.uk.wikipedia.org

www.ru.wikipedia.org

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39

Схожі:

Мала академія наук україни iconМ іністерство освіти І науки, молоді та спорту україни мала академія...
Журналістика як «четверта влада». Місце І роль журналістики в сучасному суспільстві
Мала академія наук україни iconНауко во
Малої академії наук України проводити І (районний) та ІІ (обласний) етапи Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких...
Мала академія наук україни iconНаказ 27
Черкаський обласний центр еколого-натуралістичної творчості, мала академія наук учнівської молоді
Мала академія наук україни iconОбласної державної адміністрації
Черкаський обласний центр еколого-натуралістичної творчості, мала академія наук учнівської молоді
Мала академія наук україни iconНазва відділення Секція Базова дисципліна
Черкаський обласний центр еколого-натуралістичної творчості, мала академія наук учнівської молоді
Мала академія наук україни icon«Буковинська Мала академія наук учнівської молоді»
Чернівецька обл.,м. Чернівці,вул. Сторожинецька,62 факс(0372) 57-30-76. тел 55-58-34 e-mail: bmanс
Мала академія наук україни iconДодаток 1 Оцінювання навчальних досягнень учасників конкурсу з базових дисциплін
Черкаський обласний центр еколого-натуралістичної творчості, мала академія наук учнівської молоді
Мала академія наук україни iconАнглійська мова для науковців Рекомендовано Міністерством освіти України
Франка), доктор технічних наук, професор Новіков О. М., кандидат філологічних наук, доцент Височинський Ю.І. (Національний технічний...
Мала академія наук україни iconБуковинська Мала академія наук учнівської молоді
Запрошуються учні 8-10 класів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів. Прийом документів до 23 вересня 2013...
Мала академія наук україни iconПопаснянська районна рада лугансько ї області комунальна установа
Відповідно до листа кз «Луганська обласна мала академія наук учнівської молоді» від 04. 09. 2012р. №171 оголошується конкурсний відбір...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка