Один учитель путешествовал вместе со своим учеником. Тот имел обязанность бдеть верблюда учителя. Вечером, когда путешественники нашли место для отдыха, ученик




НазваОдин учитель путешествовал вместе со своим учеником. Тот имел обязанность бдеть верблюда учителя. Вечером, когда путешественники нашли место для отдыха, ученик
Сторінка1/10
Дата конвертації26.02.2013
Розмір0.95 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Астрономія > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
БОЖЬИ РУКИ

Один учитель путешествовал вместе со своим учеником. Тот имел обязанность бдеть верблюда учителя. Вечером, когда путешественники нашли место для отдыха, ученик был уже такой уставший, что или забыл о своей обязанности, или просто пренебрег ею.
"Бог, — молился он, засыпая, — присмотри сегодня за верблюдом, поручаю его Тебе".
Утром оказалось, что животного нет.
"Где верблюд?" — спросил учитель.
"Понятия не имею, — ответил ученик. — Должен спросить у Бога! Вчера я был очень измучен и поручил его Божьей опеке. Если верблюд убежал или его украли, то это не моя вина. Ты всегда учил меня, что во всем нужно возлагаться на Бога, не так ли?"
"На Бога нужно возлагаться, но сначала ты должен был привязать верблюда, — ответил учитель. — Разве ты не знаешь, болван, что Бог не имеет других рук для труда, кроме твоих?"

Только Бог дает веру; но ты — дай убеждения.
Только Бог дает надежду; но ты — скрепи веру своих братьев.
Только Бог дает любовь; но ты — покажи, как надо любить.
Только Бог дает мир; но ты — посей согласие.
Только Бог дает силу; но ты — поддержи в сомнении.
Только Бог дает жизнь; но ты — научи жить.
Только Бог дает свет; но благодаря тебе пусть оно засияет в чьих-то глазах.
Только Бог является жизнью; но ты — разбуди в другом стремление жить.
Только Бог делает невозможное; ты же — сделай, что возможно.
Бог самодостаточный; но Ему нравится рассчитывать на тебя.

(бразильская песня)


^ КОЛЬОРОВІ КРЕЙДОЧКИ

Ніхто не пам'ятав, коли той чоловік з'явився у місті. Здавалося, що був там завжди — на хіднику вельми залюдненої вулиці, де розмістилося багацько крамниць, ресторанів, кінотеатрів, де увечері любили прогулюватися міщани, де призначали побачення закохані.
Він сидів на колінах на хіднику і кольоровими крейдочками вимальовував ангелів, дивовижні крайобрази, по вінця залиті сонцем, усміхнених дітей, розквітлі квіти і — мрії про свободу.
З часом мешканці міста звикли до того чоловіка. Хтось кидав йому на рисунок якусь монету, а хтось затримувався і розмовляв із ним.
Вони розповідали йому про свої клопоти і сподівання, про дітей — як найменших, котрі ще хочуть спати з батьками, так і найстарших, які не знають, куди податися вчитися, бо важко передбачити майбутнє...
Чоловік слухав. Він уважно все вислуховував, але говорив мало. Та одного дня став збирати свої речі, готуючись піти звідти.
Усі зібралися навколо нього і дивилися. Дивилися і чекали.
«Залиш нам щось на пам'ять».
Чоловік показав їм порожні руки. Що міг би зоставити?
Та люди оточили його і чекали.
Тоді чоловік витягнув зі своєї торби кольорові крейдочки. Ті самі, якими малював ангелів, квіти і сни. Він розділив ті крейди поміж людьми — шматок кольорового стержня для кожного. А потому, не сказавши і слова, пішов.
Що люди зробили з тими кольоровими крейдочками?
Хтось оправив їх у рамку, хтось відніс до музею сучасного мистецтва, хтось запхав до шухляди. А більшість про них просто забула.

^ Прийшов Чоловік і залишив тобі можливість розмалювати світ. Що ти зробив зі своїми кольоровими крейдочками?


- Ти віриш у чудо?
- Вірю.
- Справді? Ти бачив яке-небудь чудо?
- Звичайно.
- Яке?
- Тебе.
- Мене? Хіба я чудо?
- Так.
- ???
- Навіщо щодня йдеш до лісу?
- Щоб молитися.
- Але хіба Бог не всюди?
- Звичайно, Бог усюди!
- І Бог той самий у кожному місці?
- Так. Бог у кожному місці той самий.
- То чому ж на молитву свою ти вирушаєш до лісу?
- Бо в лісі я не той самий.

Ділова людина, що завжди поспішає, голосно зупиняє таксі й, заскакуючи в салон, знервовано каже: "Газуй!"
Таксі рушає і на повній швидкості мчить уперед.
За хвилину пасажира охоплює сумнів: "Хіба я казав, куди маємо їхати?".
Водій спокійно відповідає: "Ні, але я їду так швидко, як тільки можу".
Можна так само жити - без цілі.
В парке

Ребенок хотел познать Бога. Он знал, что нужно долго странствовать, чтобы добраться туда, где находится Бог. Поэтому однажды положил в свою сумку пирожного, варенье, сок и двинулся на поиски Бога. Дитя прошло где-то около трехсот метров и увидело старую женщину, которая сидела в парке на скамье. Женщина была сама, она наблюдала за голубями.
Ребенок сел рядом с женщиной и открыл свою . Хотел напиться сока, и поскольку выглядело, что старенькая голодная - одно пирожное предложил ей.
Старушка с благодарностью его взяла - и улыбнулась. У нее была прекрасная улыбка, и ребенок подарил ей второе пирожное, чтобы еще раз эту улыбку увидеть.
Ребенок был увлечен. Он оставался там достаточно долго, ел и улыбался.
Под вечер малыш, уже уставший, приподнялся, чтобы идти домой, и сначала ринулся к старушке и обнял ее. Она тоже прижала дитя и подарила ему презамечательную улыбку.
Дитя вернулось домой. Едва лишь отворив двери, увидел мамочку. Мама удивилась выражению его лица, преисполненного счастьем, и спросила:
- Сынок, что ты сегодня сделал, что такой счастливый?
- Я сегодня полдничал с Богом! - ответил парень.
И пока мать успела что-то сказать, прибавил:
- Знаешь, у Него самая прекрасная улыбка из всех, которые я видел!

Старушка также вернулась домой, переполненная счастьем. Ее сына удивил мир и покой на ее лице, так вот он спросил:
- Мама, что ты делала сегодня, что чувствуешь себя такой счастливой?
Старушка ответила:
- Сегодня в парке я полдничала с Богом!
И пока сын что-то сказал, прибавила:
- Знаешь, Он моложе, чем я себе думала!

Знаете, Бог моложе, чем вы себе думаете, и у Него прекрасная улыбка.

^ ЗАКОХАНИЙ КОРОЛЬ

Король до нестями закохався у бідну, але привабливу дівчину із простолюду, отож наказав привести її до королівського палацу. Був сповнений рішучості одружитися з нею і зробити своєю королевою.
Але дівчина несподівано серйозно захворіла того-таки дня, коли опинилася у палаці, її стан невпинно погіршувався.
Скликали найвідоміших лікарів і зцілителів із цілого королівства. Проте їй не вдалося нічим зарадити. Бідній дівчині загрожувала смерть. Король у розпачі пообіцяв половину свого королівства тому, хто зможе її вилікувати. Однак ніхто не зголосився.
Прийшов лише один дуже мудрий старець, який попросив дати йому можливість порозмовляти з дівчиною. Король нетерпляче чекав і після розмови прийняв його.
- Володарю, - сказав мудрець, - маю безвідмовний засіб для нареченої Вашої королівської величности. Це засіб дуже болючий... не для дівчини, а для Вас, Ваша королівська величносте.
- Скажи мені, що це за засіб! - вигукнув король. - Ми вдамося до нього, без огляду на те, скільки це коштує!
Мудрець поглянув на короля і сказав:
- Дівчина закохалася в одного з Ваших вояків. Дозвольте їм побратися - і вона відразу одужає!
Король замовк. Він надто сильно кохав свою наречену, аби дозволити їй умерти. Погодився на її шлюб із вояком.
Дівчина справді видужала, але володар кожного дня ставав сумніший і щораз більше занепадав на силі. Його стан погіршувався. Над ним нависла смерть. Отож знову закликали мудреця, який урятував дівчину. Старець підійшов до ліжка володаря, однак лише із сумом похитав головою і прошепотів: "Бідний король! Немає для нього рятунку. Ніхто-бо не любить так сильно, як любить він".


«Мій татусь казав, що я чудова.
Запитую себе, чи я справді така є.
Аби бути справді чудовою… Сара стверджує, що потрібно мати чудове довге хвилясте волосся, таке, як має вона. У мене такого немає.
Аби бути справді чудовою… Джанні стверджує, що потрібно мати білі гарні рівні зуби, такі, як має він. У мене таких немає.
Аби бути справді чудовою… Маріо стверджує, що треба бути найрозумнішою дівчинкою із другого класу гімназії. Я такою не є.
Аби бути справді чудовою… Стефано каже, що треба бути гострою на язик. Я такого не вмію.
Аби бути справді чудовою… Лаура каже, що треба мешкати у найгарнішій дільниці міста і в найгарнішому будинку. Я не відповідаю цій вимозі.
Аби бути справді чудовою… Матія каже, що треба носити тільки гарні сукні і наймодніші туфельки. У мене таких немає.
Аби бути справді чудовою… Саманта твердить, що треба походити з гарної родини. Це мене не стосується.
Але кожного вечора, коли треба лягати спати, татусь обіймає мене і каже: «Ти справді чудова і я люблю тебе». Напевно, тато знає щось таке, чого не знають мої друзі."

Святость

Один юноша, который изучал Библию, пришел к священнику и сказал, что, по его мнению, он достаточно изучил Библию, чтобы быть уже святым.
- Учитель, я уже несколько недель чувствую себя святым.
- А чего ты достиг? – спросил учитель.
- Я так обуздал своё тело, что могу спать на земле, есть траву и согласен, чтобы меня бичевали три раза на день.
- Посмотри на того осла, - ответил учитель, - и обрати внимание на то, что он тоже спит на земле, ест траву и его бьют не менее трёх раз в день. Так что на сегодняшний день тебя можно считать ослом, но никак не святым.

«Боже мій! Ти шукаєш мене?
Чого-бо хочеш від мене? У мене немає нічого, що могла б Тобі дарувати.
Від часу нашої останньої зустрічі нічого не відклала для Тебе.
Нічого... Жодного доброго вчинку. Бо була надто втомлена.
Нічого... Жодного доброго слова. Бо була надто смутна.
Розчарування життям, нудьга, непотрібність...
- Даруй!
Втрата терпіння, бо день за днем спливає безсенсовно. Прагнення відпочити, позбутись обов’язків та забов’язань, байдужість до добра, яке повинна вчинити. Втома від Тебе, мій Боже!
- Даруй!
Оспалість душі, докори сумління за мою байдужість, яка, проте, сильніша від докорів...
Потреба щастя, вразливість, що виснажує, страждання через те, що є така, як є, на жаль...
- Даруй!
Неспокій, страх, сумнів.
Господи, Ти наче сміттяр ходиш і збираєш непотріб. Що хочеш збудувати з нього, Господи?
- Царство небесне!»
(Марі-Ноель)

^ ДВА ГОРОБЧИКИ

Два горобчики спокійно сиділи собі на дереві. Один з них - на вершечку, а другий - нижче.
Через якийсь час горобчик, що сидів на вер¬шечку, щоб якось почати розмову, сказав:
- Яке гарне це зелене листя!
Горобчик, що сидів нижче, зрозумів ці слова як виклик і роздратовано відповів:
- Чи ти сліпий? Хіба не бачиш, що воно сіро-біле?
- То ти сліпий! Листя - зелене!
Горобчик здолу, певний, що правда на його боці, в'їдливо зацвірінькав:
- Закладаюсь пір'ям мого хвоста, що листя - сіро-біле. Ти нічого не розумієш! Ти - дурний!
Горобчик, що сидів на вершечку, розсердився і зі всієї сили кинувся на свого ворога, щоб відпо¬вісти. Але перш ніж почати двобій, вони обидва поглянули вгору.
Горобчик, що злетів з вершечка, здивовано скрикнув:
- Дивись, дивись! Листя справді сіро-біле!
А потім додав:
- А ходи зі мною на вершечок.
Вони полетіли на вершечок і разом скрикнули:
- Дивись, дивись! Листя - справді зелене!

"Але ти цього не зробив"

Пам`ятаєш той день, коли я взяла твій новий автомобіль і побила його?
Я думала, що ти мене вб`єш, але ти цього не зробив.
Пам`ятаєш день, коли я потягнула тебе на пляж якраз перед зливою?
Я думала, що ти докорятимеш мені, але ти цього не зробив.
Пам`ятаєш день, коли я кокетувала з усіма, щоб викликати в тебе ревнощі, і так сталося?
Я думала, що ти покинеш мене, але ти не зробив цього.
Пам`ятаєш день, коли я обляпала салон твого автомобіля сметанним кремом?
Я думала, що ти наб`єш мене, але ти цього не зробив.
Пам`ятаєш день, коли я забула сказати тобі, що ми підемо на банкет, і ти прийшов у джинсах?
Я думала, що ти залишиш мене, але ти цього не зробив.
Так, є дуже багато речей, яких ти не зробив!
Ти був терпеливий зі мною, ти любив мене й оберігав.
Було стільки речей, за котрі я просила б твого прощення коли б ти повернувся з В`єтнаму.
Але ти не повернувся
^ ДВА ПУТЕШЕСТВЕННИКА

Двое путешественников поднимались извилистой тропинкой вверх, холодный ветер дул им просто в лицо. Вот-вот должна была начаться снежная буря. Между скалами уже был слышен свист страшного вихря. Идти становилось все тяжелее и тяжелее. Они знали, что если своевременно не дойдут до пристанища, то погибнут в снежной пурге.
Путешественники уже совсем выбились из сил, а густой холодный снег залеплял им глаза. Вдруг услышали сильный стон из расщелины. Какой-то бедняга упал туда и умолял о помощи.
Один сказал:
— Это судьба! Тот мужчина — осужден на смерть. Будем спешить, потому что закончим так, как он.
И ускорил шаг, наклоняясь вперед. Второй, вместо этого, пожалел беднягу и спустился вниз. Нашел его, нанес себе на плечи и продолжил дальше свое путешествие уже с тяжёлой ношей.
Темнело. Тропинка едва видна. Путешественник, который помогал пораненому, уже совсем обессилел. Неожиданно он увидел свет вдалеке. Это прибавило ему силы. Но вдруг он ногой зацепил за что-то твердое, что лежало поперек тропинки. Наклонившись, наполнился ужасом: под снегом лежал уже закостенелый его товарищ по путешествию. А милосердный путешественник избежал смерти только потому, что прикладывал все силы, чтобы спасти того беднягу, который упал в бездну.

^ ДВА ЗЕРКАЛА

Однажды сатана нашел себе очень потешную игрушку. Это было дьявольское зеркало, которое имело магическое свойство: оно искажало все доброе и красивое, а отвратительное и плохое казалось в нем красивым.
Сатана странствовал с тем зеркалом по целому миру. И все, кто смотрел в него, вздрагивали от отвращения: вместо себя они видели ужасное, страшное существо.
Лукавый очень тешился своим зеркалом: чем отвратительнее были вещи, тем более они ему нравились. Однажды отображение в зеркале так ему понравилось, что он залился безудержным смехом, — как вдруг зеркало вылетело из его рук и разбилось на миллионы осколков. Сильный и злой ураган разнес их по целому миру.
Некоторые осколки были меньше макового зернышка и попалили в глаза многих людей. Эти люди начали видеть только то, что было злое и плохое.
Больше стали линзами к очкам. Люди, которые носили такие очки, уже не могли видеть то, что было хорошо, и потеряли возможность справедливо оценивать свои поступки и то, что происходило вокруг.
Некоторые осколки того зеркала были такие большие, что кое-кто использовал их для стёкол к своим окнам. Те бедняги, что смотрели через такие окна, видели своих соседей несимпатичными, злыми людьми.
Когда добрый Бог это увидел, то очень опечалился и решил помочь людям, что стали жертвами сатаны. Он сказал: «Пошлю в мир Своего Сына, который является Моим образом, Моим зеркалом. Он будет отражать Мою доброту, Мою справедливость, Мою любовь. Мой Сын будет олицетворять человека, которого Я мечтал создать».
Иисус пришел как зеркало для людей.
Кто присматривался к Нему, — открывал добро и любовь, учился отличать их от самолюбия и фальши, от несправедливости и презрения.
Больные отыскивали в Нем отвагу к жизни, страдающие черпали силу переносить боль, разочарованные находили в нем надежду.
Он потешал огорченных и помогал побеждать страх смерти.
Многие люди полюбили Божье зеркало, и пошли за Иисусом, наследуя Его.
Однако некоторые, видя это, наполнились яростью. Они решили разбить то Божье зеркало, и убили Иисуса. Но вдруг появился новый, сильный ураган — Святой Дух. Он поднял миллионы осколков Божьего зеркала и рассеял по целому миру.
Если в чей-то глаз попадет даже наименьший осколочек из того зеркала, то человек начинает смотреть на мир другими глазами, глазами Бога. Она видит в первую очередь красоту и добро, справедливость и щедрость, любовь и милосердие. А все несправедливое и плохое легко побеждается теми же добродетелями.
^ СТРАТЕГИЯ ОСЛА

Жили когда-то старый мужчина и старый осел. Однажды осел упал в колодец, уже высохший, однако глубокой. Бедное животное кричало целый день и мужчина задумывался, как вытянуть ее из колодца. Но в конечном итоге подумал, что осел очень старый и слабый, а сам он давно собирался засыпать высохший колодец.
Так вот решил похоронить животное. Попросил соседей, чтобы все взяли лопать и забрасывали колодец землей. Осел опять стал кричать изо всех сил.
За какое-то время, на удивление всех присутствуют, из колодца уже не было слышно ни одного звука.
Хозяин осла заглянул в колодец, думая, что животное уже мертвое, и увидел невероятную картину: каждый раз, когда бросали следующую порцию земли, осел утаптывал ее копытами. Хозяин вместе с соседями дальше всыпали землю, а осел топтал ее, создавая каждый раз высшую гору. В конечном итоге ему удалось выскочить из колодца.

Мартышка сбросила кокосовый орех на мудреца. Мужчина поднял орех, выпил из него молоко, съел мякоть, а из корки сделал себе чашу.

Жизнь не перестает бросать нам лопатами землю или кокосовые орехи, но мы можем выбраться из колодца, если вместе среагируем в надлежащий способ. Каждая проблема дает нам возможность сделать один шаг вперед, каждая проблема имеет какое-то решение - если не будем считать себя побежденным...


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Один учитель путешествовал вместе со своим учеником. Тот имел обязанность бдеть верблюда учителя. Вечером, когда путешественники нашли место для отдыха, ученик iconПрограми з читання, української мови, математики для 1-10 класів...
Латна Т. Б. учитель вищої категорії, старший учитель; Пономарьова Л. Б. учитель вищої категорії, старший учитель; Коваленко Т. Г....
Один учитель путешествовал вместе со своим учеником. Тот имел обязанность бдеть верблюда учителя. Вечером, когда путешественники нашли место для отдыха, ученик iconСюрўдя мыњ десыгєй, дединыґ, немыныґ тєихўґє, нює ихўґє-муґ, сюрўдяа малюкєтумуґ коруѕуґ кадя-ны
Зимой мы с родителями, когда были отец и мать, когда были детьми, зимой мы стояли возле поселка
Один учитель путешествовал вместе со своим учеником. Тот имел обязанность бдеть верблюда учителя. Вечером, когда путешественники нашли место для отдыха, ученик iconУчитель! Слово ж яке! Учитель! Легко сказати! В нашій країні, де...
Учитель! Слово ж яке! Учитель! Легко сказати! В нашій країні, де вчиться кожна дитина, вчитель — це перша людина. Майбутнє наших...
Один учитель путешествовал вместе со своим учеником. Тот имел обязанность бдеть верблюда учителя. Вечером, когда путешественники нашли место для отдыха, ученик iconРассказал Записал Когда Расшифровка Переводчик Когда
Тє, тєті тах ситєбырє тєті сяйбє сигиґєрєгы… нинтуу сигиґєґ, [сигиґєрєгы бєньдеґ њанаґсанєґ] сигиґєрєгы /њана…/, бєньдеґ њанаґсанєґ...
Один учитель путешествовал вместе со своим учеником. Тот имел обязанность бдеть верблюда учителя. Вечером, когда путешественники нашли место для отдыха, ученик iconСаморозвиток учителя – необхідна умова професійного становлення
Миронова Ірина Михайлівна, учитель математики Топильнянського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня...
Один учитель путешествовал вместе со своим учеником. Тот имел обязанность бдеть верблюда учителя. Вечером, когда путешественники нашли место для отдыха, ученик iconТєті ману-ну-нуґ тахариабє мыњ таа-тєну дёѕўр-хўґє-нуґ чухє-ны тєті...
Вот раньше-LocAdv-1Pl теперь мы олень-Loc ходить-vntempii-1Pl пора-LocAdv вот мы тот. Gen пора-LocAdv \\\ настоящий-Prol сам-1Sg...
Один учитель путешествовал вместе со своим учеником. Тот имел обязанность бдеть верблюда учителя. Вечером, когда путешественники нашли место для отдыха, ученик iconЧумак Н. А. вчитель вищої категорії, старший вчитель зош №6
Найкращий учитель для дитини той, хто духовно спілкується з нею, забуває, що він учитель, І бачить у своєму учневі друга, однодумця....
Один учитель путешествовал вместе со своим учеником. Тот имел обязанность бдеть верблюда учителя. Вечером, когда путешественники нашли место для отдыха, ученик iconПерелік авторських програм, спецкурсів
Авторська програма спецкурсу для 10 класу. Автор : Ніна Яковлєва, учитель фізики вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист....
Один учитель путешествовал вместе со своим учеником. Тот имел обязанность бдеть верблюда учителя. Вечером, когда путешественники нашли место для отдыха, ученик iconМетодические материалы для руководителей, учителей-предметников общеобразовательных...
А чтобы оно было таким, надо сделать все возможное, чтобы, выполняя работу, ученик пусть хоть на секунду почувствовал бы вкус хотя...
Один учитель путешествовал вместе со своим учеником. Тот имел обязанность бдеть верблюда учителя. Вечером, когда путешественники нашли место для отдыха, ученик iconМетодичні рекомендації по організації І проведенню свят та конкурсів...
Бажан Микола Васильович, учитель фізкультури вищої категорії, учитель-методист Оленівської зош І-ІІІ ст. Магдалинівського району
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка