Реферат Звіт про бр: стор., табл., рис., джерел, додатків




НазваРеферат Звіт про бр: стор., табл., рис., джерел, додатків
Сторінка1/7
Дата конвертації20.11.2013
Розмір1 Mb.
ТипРеферат
uchni.com.ua > Банк > Реферат
  1   2   3   4   5   6   7


ЗМІСТ

стор.

Вступ

1 Теоретичний підхід щодо стимулювання збуту в системі
маркетингових комунікацій

    1. Стимулювання збуту у системі маркетингових
      комунікацій

    2. Цілі стимулювання збуту

    3. Стимулювання споживачів

    4. Стимулювання працівників банку

    5. Стимулювання посередників і партнерів

    6. Європейський Кодекс практики стимулювання збуту

    7. Перспективи розвитку стимулювання збуту
      банківських послуг

2 Аналіз комерційної діяльності ВАТ КБ „Надра” та
системи стимулювання збуту

2.1 Загальний опис діяльності банку

2.2 Аналіз фінансового стану

2.3 Аналіз кадрової політики

2.4 Аналіз надаваних послуг

2.5 Аналіз системи стимулювання збуту

3 Рекомендації щодо розробки програми стимулювання збуту

3.1 Аналіз ринку автокредитів – 2005–2007 р.

3.2 Опис послуги, для якої розробляється програма
стимулювання

3.3 Розробка програми стимулювання

3.4 Оцінка результатів програми стимулювання збуту

4 Охорона праці та навколишнього середовища

Висновки

Список джерел інформації

Додаток А

РЕФЕРАТ
Звіт про БР: стор., табл., рис., джерел, додатків
^ Ключові слова: МАРКЕТИНГ, МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ, СТИМУЛЮВАННЯ, ПОСЛУГА, ПРОГРАМА СТИМУЛЮВАННЯ, ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ, КРЕДИТУВАННЯ, КЛІЄНТ
Робота містить чотири розділи. Перший розділ розкриває теоретичні основи стимулювання у системі маркетингових комунікацій.

Другий розділ присвячений аналізу діяльності ВАТ КБ „Надра”, розглянуті основні фінансові документи та показники, виявлен підхід, який застосовується до стимулювання ВАТ КБ „Надра”.

Третій розділ складається з опису послуги ВАТ КБ „Надра”, для якої розробляється програма стимулювання, розробки програми стимулювання, складання зведеного бюджету на стимулювання та розрахунку показників рентабельності та ефективності.

Четвертий розділ присвячений охороні праці та навколишнього середовища.

ВСТУП
Все середовище, у якому функціонує банк, пронизане складною системою комунікацій. Банк постійно контактує зі своєю клієнтурою, фінансовими інститутами, центральним банком, різноманітними контактними аудиторіями.

Для будь-якого банка необхідна чітка система взаємозв'язків, комунікацій, що покликана постійно удосконалюватися відповідно до змін зовнішнього і внутрішнього середовища. Саме для цього розробляється комунікаційна політика, що містить у собі розвиток відношень із громадськістю, рекламу, численні засоби стимулювання збуту, послуг, сервісну політику, організацію участі в різноманітних виставках, фірмовий стиль і знак, роботу з засобами масової інформації і т.д.

Комунікація служить засобом включення банку в зовнішнє середовище, забезпечує їй необхідний рівень взаємодії з навколишніми аудиторіями. При цьому в змісті комунікацій не повинно бути нічого випадкового, інакше банк зменшить свій прибуток через великі витрати на здійснення комунікації і через нанесення шкоди своєму іміджу. Саме тому при розробці комплексу маркетингу далеко не остання роль відводиться стратегії комунікації.

Стратегія - це вибір найкращих шляхів діяльності банку. Практично усі банки мають свою стратегію комунікацій, але далеко не в усіх випадках вона приймає офіційну форму, чітко формулюється і доводиться до всіх рівнів.

Найважливішими факторами, які сприяють посиленню ролі маркетингових комунікацій, є той факт, що різноманітні елементи використовуються на фоні соціальних, економічних та конкурентних сил, які постійно змінюються. Розглянемо наступні важливі фактори і той вплив, який вони здійснюють на маркетингові комунікації і практику управління просуванням:

1) Широко розповсюджене зняття обмежень в області діяльності різноманітних компаній у багатьох галузях призвело до багато чисельних об’єднань і до скорочення кількості конкурентів. Ці події вплинули на маркетинг, в тому числі на просування за допомогою збільшення затрат на рекламу і виникнення особливих форм просування, таких як програма для “постійних клієнтів”, які часто користуються послугами компанії.

2) Дерегулювання в фінансовій сфері стимулювало банки та інші фінансові інститути в проведенні агресивної реклами і використанні різноманітних форм стимулювання – спеціальних призів, зустрічей для залучення й утримування клієнтів та ін.

3) Інтенсифікація глобальної конкуренції і збільшення комунікаційних можливостей також оказали значний вплив на маркетинг. Компанії змінили свої програми по маркетингу, в тому числі по просуванню по мірі того, як ринки і конкуренти стали охоплювати земну кулю. Задачі на рекламу і витрати на неї стали враховувати світові масштаби; засоби масової інформації вибираються в усьому світі; рекламні звернення апелюють до споживача в різних країнах, а продавці тепер розкинуті по різним світовим ринкам.

4) Зростання інтересу до особистого фізичного стану.

5) Посилюється роль фактора часу при придбанні товарів та послуг.

Основними засобами впливу в комплексі стимулювання є реклама, стимулювання збуту, пропаганда та особисті продажі.

Коли мова заходить про розвиток індустрії маркетингових комунікацій в Україні, сьогодні усе частіше вживаються поняття: above the line (ATL) та below the line (BTL). Дослівно з англійської перше перекладається як "вище межі", друге - як "нижче межі", позначаючи таким чином два типи ринкових комунікацій, з якими працюють фахівці.

Вислів "вище межі" має пряме відношення до реклами, "нижче межі" в основному стосується до будь-якого іншого комунікаційного інструменту, окрім торгового персоналу, який не належить до жодної з двох категорій. "Нижче межі" має традиційний стосунок до стимулювання збуту і зв’язків з громадськістю.

В нинішній період просування "нижче межі" привертає до себе увагу маркетологів-практиків і науковців, що раніше було властивим лише рекламі в засобах масової інформації. Застосування стимулювання збуту, різноманітне за обсягом, характером прояву і важливістю, зростає у багатьох країнах. Традиційні упередження, такі, зокрема, як "Реклама - для переможців, стимулювання ж - для тих, хто програє" і "Заохочення є корисними для тактичного підняття продажу" виглядають у сучасних умовах все більш недоречними. Однак для кращого розуміння стимулювання збуту і науковцям, і практикам необхідно ретельно аналізувати і розуміти кожен з прийомів, враховуючи переваги і недоліки.

Стимулювання споживачів, власного персоналу фірми та посередників є невід’ємною частиною комунікаційної політики будь-якої фірми чи установи. Розробка стратегії і програми стимулювання є актуальною темою для сучасних ринкових умов, саме тому ця тема є темою даної бакалаврської роботи „Розробка програми стимулювання для ВАТ КБ „Надра”.

Ціль даної роботи - Розробка програми стимулювання послуги авто кредитування для ВАТ КБ „Надра”.

Завдання:

1) Розглянути теоретичні основи стимулювання у системі маркетингових комунікацій;

2) Виявити, як розробляються програми стимулювання в ВАТ КБ „Надра”;

3) Розробити програму стимулювання для такої послуги банку „Надра” як авто кредитування та оцінити її економічну ефективність.

^ 1 ТЕОРЕТИЧНИЙ ПІДХІД ЩОДО СТИМУЛЮВАННЯ ЗБУТУ В СИСТЕМІ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ
1.1 Стимулювання збуту у системі маркетингових комунікацій

Останніми роками наряду із зростанням ролі маркетингу зростає роль маркетингових комунікацій. Эфективні комунікації зі споживачами стають ключовими факторами успіху будь-якої організації.

Підприємства різного роду діяльності, від малих роздрібних торговців до крупних товаровиробників, а також безприбуткові організації (учбові, лікарські, церкви, музеї, симфонічні оркестри тощо) постійно просувають свою діяльність до споживачів та клієнтів, намагаючись реалізувати кілька цілей:

1) інформувати перспективних споживачів о своїй продукції, послугах, умовах продажу;

2) переконати покупця віддати перевагу саме цим товарам і маркам, робити покупки в певних магазинах, відвідувати саме ці заходи і т.д.

3) змусити покупця діяти – поведінка споживача направляється на те, що ринок пропонує в даний момент, а не відкладати покупку на майбутнє.

Комплекс маркетингу пов’язаний з наступними чотирма елементами прийняття рішень:

1) рішення про продукт;

2) цінові рішення;

3) рішення о каналах розповсюдження;

4) рішення о просуванні.

Розглянемо ближче поняття “управління просуванням”. В англійській транскрипції термін “просування“ звучить як “промоушн”. В самому широкому значенні слово “промоушн” означає “просування вперед”. В маркетингу це значення зберігається в сенсі “підштовхнути покупця до дії”. Управління просуванням має в своєму арсеналі різноманітні засоби досягнення цілей: рекламу, пабліситі, стимулювання збуту, рекламу в місцях продажу, використання заходів спортивного та розважального характеру, персональні продажі.

Реклама пов’язана з використанням або засобів масової інформації газет, журналів, радіо, телебачення та інших (наприклад, рекламних щитів), або із прямим зверненням до покупця за допомогою поштових відправлень.

Пабліситі – як і реклама, – це не персональне звернення до масової аудиторії, але, на відміну від реклами, компанія за це не платить. Пабліситі зазвичай проходить у формі повідомлення новин, або коментаріїв редактора в пресі о продуктах чи послугах компанії.

З часом маркетологи прийшли до висновку, що доцільно використовувати більш широкий арсенал засобів зв’язку з громадськістю (паблік рілейшнз), аніж пабліситі. Тому третім елементом комуникаційного комплексу почали вважати паблік рілейшенз, а пабліситі включили в його склад.

Значну роль в просуванні товарів грають персональні продажі, які останнім часом знаходять усе більш широке використання як ефективний засіб просування й продажу. Персональні продажі – це комунікації особистого характеру (лицем до лиця), в ході яких продавець намагається переконати потенційних покупців придбати продукти або послуги компанії.

Стимулювання збуту включає в себе усі види маркетингової діяльності, які спрямовані на стимулювання дій покупця, іншими словами, які в змозі спричинити негайний продаж продукту. Порівнюючи зі стимулюванням збуту реклама і пабліситі призначені для виконання інших цілей, в даному випадку таких як доведення до споживача інформації о новій марці та показання впливу на відношення споживача до неї.

Американський маркетолог Cooke (1985) зазначив, що стимулювання збуту має стосунок до такої діяльності з просування, яка посилює і підтримує як масовий, так і персональний продаж, допомагає комплектувати і/або координувати повний набір елементів просування (реклама, персональний продаж, зв’язки з громадськістю, стимулювання збуту), роблячи маркетингове поєднання (продукт, ціна, канали розподілу) більш ефективним [4].


Рисунок 1.1 - Різні види аналізу стимулювання збуту
Пізніше Міжнародна торгова палата (The International Chamber of Commerce) визначила стимулювання збуту як маркетингові засоби і прийоми, що використовуються з метою, щоб робити товари і послуги більш привабливими, забезпечуючи таким чином певні додаткові вигоди у грошовому або натуральному вигляді, або очікування такої вигоди. Міжнародний кодекс з практики стимулювання збуту Міжнародної торгової палати охоплює наступний спектр питань, пов’язаних з просуванням: преміальні пропозиції усіх видів; знижені ціни і безкоштовні пропозиції; розповсюдження торгових штампів, ваучерів і зразків; стимулювання, пов’язане з благодійністю; призове стимулювання всіх типів, включаючи стимулюючі програми

Узагальнено практику стимулювання збуту можна розглядати з точки зору таких характеристик: обирати прийоми і засоби, які зазвичай використовуються на тимчасовій основі; робити товари і послуги більш привабливими для посередників і кінцевих споживачів, забезпечуючи їм певні додаткові вигоди чи заохочення (стимул), або ж очікування такої вигоди, у грошовому чи натуральному вигляді і/або послуги, до того ж негайно або пізніше, безплатно або обумовлено.

Чисельні визначення стимулювання збуту закладено містять ідею про те, що стимулювання збуту є тимчасовою і відчутною модифікацією пропозиції, мета якої - прямо впливати на поведінку споживача, роздрібного торговця та інших посередників внутрішнього ринку, а також власного торгового персоналу. P. Chandon (Паризька школа менеджменту, 1995), узагальнивши сучасні дослідження в галузі стимулювання збуту, показав різні рівні вивчення стимулювання збуту.


Рисунок 1.2 - „Природна” типологія стимулювання збуту
Найбільш загальноприйнятими вважаються три напрями стимулювання збуту: стимулювання зусиль роздрібних торговців; стимулювання сфери торгівлі і стимулювання споживача.


Рисунок 1.3 - Матриця цілей стимулювання збуту
1.2 Цілі стимулювання збуту

Головне завдання стимулювання збуту - затвердити цілі, зорієнтовані на продаж, шляхом заохочення покупців скористуватися продуктом вперше або підтримувати використання його на основі, що вже склалася. Основною метою діяльності з стимулювання є підштовхнути покупців до дії, ініціювати серію поведінок, результатом якої стане довготривала купівельна активність. Детальна розробка (або поглиблення) стосується міри, до якої індивід прагне розвивати і рафінувати інформацію, необхідну для того, щоб відбулося прийняття рішення. Якщо індивідові властивий високий рівень мотивації або компетенції, який дає можливість обробити інформацію, то в такому разі поглиблення вважається високим. Якщо ж індивідуальна мотивація або здібності щодо обробки інформації посередні, то і рівень поглиблення індивіда вважається низьким. На центральному напрямку одержувач розглядається як дуже активний і залучений, оскільки володіє високим рівнем пізнавальної реакції. В такому разі здатність рекламного оголошення належно переконати його залежатиме радше від якості аргументу, а ніж від діючих факторів. А от на периферійному напрямку вважається, що одержувачу не вистачає вміння і здібностей переробляти інформацію і малоймовірно, що він залучатиме пізнавальну обробку. Замість того щоб думати про зміст повідомлення й оцінити його, одержувач схилятиметься до того, щоб покластися на те, що має відношення до "периферійних орієнтирів", які можуть бути другорядними щодо змісту повідомлення [5].

Якщо до маркетингових цілей включають представлення нового продукту або намір входження у новий ринок, то це означає, що ключова мета об’єдналася з рішеннями низького залучення, а відтак, метод периферійного напрямку стимулює пробне використання настільки швидко, наскільки це взагалі можливо. Коли ж маємо справу з рішеннями високого залучення і тут присутній метод центрального напрямку, то від стимулювання збуту варто утриматися, аж поки не з’явиться придатний рівень розвитку ставлення, досягнутого діяльністю через зв’язки з громадськістю і рекламою.

Якщо продукт закріплено на ринку, то ключовою метою послуговування стимулюванням збуту є заохочування зростання кількості покупок, зроблених дійсними споживачами, і залучення покупців конкуруючих продуктів. Отже, цілі є або збільшувати споживання сталих продуктів, або стимулювати випробування шляхом заохочення нових покупців використовувати продукт. Якщо це погоджено, бажані рівні випробування і використання необхідно визначити для кожної цільової аудиторії. Основні аудиторії - клієнти із сфери торгівлі, кінцеві споживачі, а також власний персонал як торгівлі, так і виробництва.

Зростання витрат на засоби просування, що характеризуються як "нижче межі", протягом 80-х років минулого століття було разючим. Майже десятиліття витрати на стимулювання збуту зростали вдвічі швидше, ніж витрати на рекламу. Так, у США витрати на стимулювання збуту - разом на сферу торгівлі і споживачів - щороку перевищували рекламні витрати, починаючи ще з 1974-го. Ці витрати зростали значно швидше за рекламні. У 1984 році вони становили 80 млрд. доларів - мало не вдвоє більше, ніж на рекламу (48 млрд. дол.). Стимулювання збуту поглинало тоді до 70% бюджетів на маркетингові комунікації багатьох великих компаній, а в кінці десятиліття глобальні витрати на стимулювання збуту дорівнювали витратам на рекламу у засобах масової інформації, складаючи 39% загальних витрат на маркетингову діяльність [11]. У зарубіжній літературі маркетологами-дослідниками цього питання наводиться декілька факторів, які спричинили зростання послуговувань стимулюванням збуту як елементу маркетингових комунікацій світових компаній. До найважливіших з них відносять такі.

Зростання ціни та рекламного галасу - стирання ефективності рекламних витрат в міру того, як споживачі стають все менш чутливими до реклами у засобах масової інформації.

Стимулювання збуту стає "респектабельним" завдяки посиленому використанню лідерами ринку та зростаючому професіоналізму самих агенцій із стимулювання збуту.

Зростання імпульсних покупок - роздрібні торговці реагують на більшу кількість імпульсних покупок і прагнення до цінності з боку споживачів, підштовхуючи виробників до все більш ефективного стимулювання збуту.

Скорочення часових обсягів - посилення конкуренції і прискорення життєвих циклів продуктів робить привабливим збільшення швидкого продажу, який, як вважається, пропонує стимулювання.

Мікромаркетинговий підхід - це як відповідь сегментуванню ринків, коли стимулювання збуту може забезпечити більш розмірену і цілеспрямовану комунікацію, ніж засоби масової інформації.

Ефект "снігового кому" на деяких ринках, в чому окремі автори вбачають ситуацію, коли практики, що працюють на ринках, дестимулювання є звичайним явищем, фактично змушені наслідувати приклад, бо ризикують втратити частку ринку і конкурентоспроможну позицію. Деякі автори стверджують, що розповсюджена практика стимулювання збуту на багатьох ринках розбещує покупців, які звикають до того, щоб купувати лише ті товари, що стимулюються [6].

"Керованість" - інша поєднаність елементів може виявитися в конкурентній боротьбі громіздкою. Розвиток нових продуктів здебільшого довгий, дорогий і ризикований. Ставки часто надто великі, щоб вдаватися до експерименту, і успіх дуже залежить від внеску в інші функції. Зміна цінових структур може бути дорогою як з адміністративної точки зору, так і з погляду управління системами (діячам ринку доведеться мати справу з фінансовим менеджментом, де вони не почуватимуться комфортно). Може статися так, що важко буде здійснювати швидкі і часті канальні зміни.

"Вимірність" - оцінка впливу стимулювання збуту може бути проблематичною, але деякі автори довели, що це можна зробити з певною точністю, якщо ставитися до цього уважно. Проблеми вимірювання менші, ніж для реклами [9], і використання інформації, яка надходить зі сканерів у місцях продажу, забезпечує більший розмах для майбутньої оцінки.

Стимулювання збуту, незважаючи на його практичну важливість, не дістало такого інтересу з боку академічних кіл, як реклама. Більшість дослідників погоджуються з ефективністю стимулювання у підвищенні короткочасного продажу, але сперечаються щодо його довготривалого ефекту. До того ж простежується, що імовірність повторної покупки для торгової марки після покупки, що просувалася, нижче, ніж після покупки, що не просувалася. В дослідженні англійських маркетологів було об’єднано причини цього явища, на що звертали увагу і їхні попередники [7]. Визначалися такі причини:

Стимулювання збуту - "зовнішній" стимул, що одного разу усунутий, не створить повторних покупок.

Цінові очікування споживачів (або рекомендована ціна) знижуватимуться, і причиною цього буде стимулююча ціна, що засіла в пам’яті споживача, змушуючи його обурюватися тому, що потрібно сплачувати "нормальні" ціни, які встановилися після стимулювання.

Стимулювання (заохочення) "використовувати" обмежені можливості покупців, неспроможність яких зробити повторну покупку після акції стимулювання зменшуватиме відсоткову норму вже звичної повторної покупки.

Стимулююча ціна зменшить оцінку торгової марки, тому що люди послуговуються ціною як замінником міри якості стверджує, що споживча причина полягає в тому, що "я сплатив багато за таку торгову марку, тому вона мені справді має подобатись", оскільки нижча ціна може знизити цінність торгової марки в очах покупців.

Постійні покупці накопичуються товаром протягом акції з стимулювання й опісля купують менше.

Інші дослідники вважають, якщо покупці задоволені торговою маркою, що просувалася, то в майбутньому вони, найімовірніше, робитимуть повторні покупки. Існує також доказ того, що цінові заохочення не є нижчими за сприйняття споживачами якості торгових марок і що вони не змінюють тенденції довготривалого продажу для сталих торгових марок.

Ще одна дискусія стосувалася спонукальних властивостей заохочення споживачів: вони швидко обертаються між торговими марками, а чи просто змінюють їхні купівельні регулюючі рішення. Дослідження виявляють одну з найбільш критикованих схильностей програм стимулювання збуту - їхню опору на продаж як ультимативний критерій результативності стимулювання збуту.

Відсутність консенсенсу серед дослідників щодо ефекту стимулювання - це не єдина проблема, на яку звертаєш увагу, вивчаючи наявну літературу. Існує чимало інших ускладнюючих факторів за спроб застосувати одержані знання [7] :

Завелика опора на ціну. Дослідження, що проводилися, сильно схиляються у напрямку цінового стимулювання. Таке стимулювання припускає, що споживачі достатньо обізнані щодо ціни і не схильні обожнювати її або шукають цінності. Насправді ж покупці часто можуть бути до якоїсь міри в пошуку певної ціни, оскільки використовують ціну як замінник міри якості Споживачі нерідко бувають надзвичайно недбалі в питаннях ставлення до цінових деталей їхніх покупок.

Продуктові різновиди. Більша частина досліджень із стимулювання збуту стосується тільки одного або двох типів продукту. Реакцію на стимулювання було показано у відмінностях відповідно стадії життєвого циклу продукту та його відомості. Було, таким чином, констатовано, що ефективність стимулювання одного типу продукту не гарантуватиме його успіх для інших.

Споживацькі різновиди. Реакція на стимулювання збуту змінюється відповідно до рівня інформованості споживачів щодо продукту та їхніх очікувань швидкості й привабливості стимулювання. Численні доповіді маркетингових агенцій твердять, що реакції на різні типи стимулювання також різняться відповідно до віку споживачів і демографічної характеристики регіону.

Сторонні ефекти. Стимулювання може принести зміни інші, ніж загальноприйняті цілі спонукання споживчого випробування, переключення на іншу торгову марку або накопичення. Стимулювання може підвищити продуктову обізнаність серед споживачів, незважаючи на короткотермінові купівельні зразки; воно може привести до заміни місця покупки, зміни торгової марки або продукту; воно також може сприяти продажу додаткових продуктів.

Ефекти перехресного просування. На просування можуть впливати додаткові торгові заохочення, зв’язки з рекламою та конкуруючі заохочення, які відбуваються в той самий час.

Вищенаведені визначення містять багато прийомів стимулювання (цінові знижки, купони, ігри тощо), і науковці ще не дійшли згоди вчити їх окремо, скажімо, лише випадки з цінового стимулювання або купонами, а чи говорити про стимулювання збуту в цілому.

Цінове зниження і ігри націлені на споживача, однак вони приводять до дуже різних реакцій. Лише цінові знижки безпосередньо з’асоціювалися із словосполученням "стимулювання збуту" у досить значної кількості споживачів. Тому існує необхідність сучасної типології, яка б ґрунтувалася на реакціях споживача щодо стимулювання збуту. Наукове дослідження Diamond і Johnson (1990) є першим значущим кроком у цьому напрямку. Їхня типологія базується на природі вигоди (грошової або іншої), величині зусилля, яке потрібне, щоб досягти цього, а також на відношенні вигоди до продукту (більше певного продукту, виграш призу або чогось іншого ніж продукт). Такі критерії дають можливість відрізняти вигоди від цінового зниження, кількості та вигоди від іншого продукту.

Стимулювання збуту – використання різноманітних засобів стимулюючого впливу, які застосовуються з метою прискорити і/чи посилити зворотну реакцію ринка.

Вирішивши застосовувати стимулювання збуту, фірма повинна з’ясувати його задачі, відібрати необхідні засоби стимулювання, розробити відповідну програму, організувати її попереднє випробування та реалізацію, забезпечити контроль за її ходом і провести оцінку досягнутих результатів.

Рішення щодо задач стимулювання збуту досягається за допомогою великої кількості різноманітних засобів. При цьому розробник плану маркетингу враховує й тип ринку, й конкретні задачі в сфері стимулювання збуту, й існуючу кон’юнктуру, й рентабельність кожного з використовуємих засобів.

Розрізняється внутрішнє та зовнішнє стимулювання збуту, крім того зовнішнє стимулювання поділяється на стимулювання кінцевих споживачів банківського продукту та на стимулювання різноманітних банківських посередників.

Під внутрішнім стимулюванням збуту розуміється стимулювання співробітників банку, їх мотивація до підвищення якості обслуговування клієнтів. Високі професійні та комунікаційні якості співробітників банку (особливо тих, які безпосередньо консультують клієнтів) є фактором успіху на ринку.

За статистикою, в 83% випадків кінцеве рішення про використання послуг саме цього банку клієнт приймає в безпосередній бесіді із персоналом банку, тому такі банки, як Deutsche Bank, Dresdner Bank не жалкують коштів на постійне підвищення кваліфікації свого персоналу, проведення спеціалізованих семінарів та стажувань. Крім того банками широко застосовуються такі методи підвищення вмотивованості співробітників, як грошові премії, цінні подарунки в кінці року, додаткові відпустки.

До основних засобів стимулювання кінцевих користувачів банківських послуг можна віднести персональні продажі, банківський семплінг, тобто надання можливості користуватися даною послугою протягом певного часу безкоштовно або на пільгових умовах, знижки постійним клієнтам, демонстрація банківських продуктів (проведення семінарів та презентацій), лотереї серед клієнтів банку.

Розглянемо більш детально засоби стимулювання співробітників, посередників та кінцевих споживачів банківських послуг.
  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Реферат Звіт про бр: стор., табл., рис., джерел, додатків iconРеферат Звіт по дп: 93 с., 66 рис., 25 табл., 12 джерел, 1 додаток:...
В рамках даного дипломного проекту було розроблено проект підсистеми візуалізації для системи автоматизованого управління технологічними...
Реферат Звіт про бр: стор., табл., рис., джерел, додатків iconРеферат Звіт з виробничої практики: 62 с., 1мал., 3 табл., 8 додатків,...
Організаційно-економічна характеристика комерційного банку «приватбанк»
Реферат Звіт про бр: стор., табл., рис., джерел, додатків iconКурсова робота: 46 стор., 5 табл., 6 рис., 3 додатки, 25 джерел використаної літератури
Об'єкт дослідження − процес формування та використання основних засобів підприємства
Реферат Звіт про бр: стор., табл., рис., джерел, додатків iconРеферат Звіт про ндр: 222 c., 28 табл., 101 рис., 237 джерел
Головна мета роботи розвиток теоретичних підходів щодо створення наноматеріалів на основі перехідних І благородних металів та їх...
Реферат Звіт про бр: стор., табл., рис., джерел, додатків iconРеферат Курсова робота 26 стор., 4 рис., 2 табл
Ключові слова: мікропроцесор, регістр ознак, арифметично-логічний пристрій, стек, шина даних, шина адресів, мнемокоманда, машинний...
Реферат Звіт про бр: стор., табл., рис., джерел, додатків iconРеферат Звіт по ндр : 376с., 144 рис., 10 табл., 143 джерела
Об’єкт дослідження − є інформаційна система з інтелектуальною підтримкою прийняття рішень
Реферат Звіт про бр: стор., табл., рис., джерел, додатків iconРеферат Звіт з ндр: 60 стор., 6 додатків, 3 джерела
Виконано збір та аналіз матеріалів, які обґрунтовують необхідність розробки Закону України «Про енергоефективність у житлово-комунальному...
Реферат Звіт про бр: стор., табл., рис., джерел, додатків iconРеферат Звіт про конструкторсько-технологічну практику: 65ст, 6 рис,...
Ціль роботи обробка, систематизація й аналіз матеріалів для курсового проектування за технологією машинобудування
Реферат Звіт про бр: стор., табл., рис., джерел, додатків iconКурсова робота: 48 с., 1 рис., 7 табл., 2 додатки, 28 джерел
Об'єкт дослідження – Відкрите акціонерне товариство енергетичного комплексу „запоріжжяобленерго”
Реферат Звіт про бр: стор., табл., рис., джерел, додатків iconРеферат Робота: 70 с., 3 таб., 8 рис., 9 додатків, 15 посилань
Предмет дослідження – бухгалтерський облік собівартості за елементом “Матеріальні витрати”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка