Дипломна робота на тему: Управління формуванням ресурсної бази




НазваДипломна робота на тему: Управління формуванням ресурсної бази
Сторінка1/8
Дата конвертації20.03.2013
Розмір1.15 Mb.
ТипДиплом
uchni.com.ua > Банк > Диплом
  1   2   3   4   5   6   7   8



Дипломна робота

на тему:

Управління формуванням ресурсної бази комерційного банку (на прикладі АКБ «Енергобанк»)
ЗМІСТ



Вступ…………………………………………….................................................




1. Теоретичні основи управління господарським портфелем

комерційного банку……………………......................................................




1.1.

Процес постановки цілей і задач банку………………….…………...




1.2.

Кон'юнктурний аналіз…………………………………….………....…




1.3.

Оцінка факторів впливу на формування господарського портфеля банку……………………………………………………….................…




1.4.

Оцінка факторів оточення…………………………………………......




1.5.

Стратегія розвитку господарського портфеля…................................





^ 2. Аналіз системи управління господарським портфелем

АКБ «Енергобанк»…………………………….........………........................




2.1.

Характеристика продуктів і послуг банку……………………………




2.2.

Аналіз операційного управління банку………………………....……




2.3.

Аналіз особливостей управління господарським портфелем

банку……………………………………………………………...…......




2.4.

Стратегічний аналіз розвитку господарського портфеля

банку………………………………… ......…………………….........….





^ 3. Розробка й економічне обґрунтування пропозицій щодо

удосконалення управління господарським портфелем

АКБ «Енергобанк»………..................................………................................




3.1.

Пропозиції щодо створення КУПА з метою удосконалювання управління господарським портфелем АКБ «Енергобанк»………....




3.2.

Розробка пропозицій щодо підвищення ефективності управління господарським портфелем АКБ «Енергобанк»………………............




3.3.

Рекомендації зі створення системи оцінки і управління ризиками в комерційному банку…………………………………………………...




3.4.

Рекомендації зі створення системи оцінки і управління ризиками в комерційному банку…………………………………………………...





Висновки……………………………………………….....……………….........





Список використаних джерел……………….....................……....................





вступ
Управління господарським портфелем на сьогоднішній день застосовується в банківській сфері, хоча зустрічає чимало супротивників. Багато банків, узявши на озброєння цей могутній інструмент ринкового господарювання, згодом відмовлялися від нього. Таким фактам є цілком логічні пояснення. Система планування взагалі, і стратегічного зокрема, не підлягає сліпому копіюванню західних методик. У будь-якої організації є свої індивідуальні особливості, пов'язані з організаційною структурою, цінностями, внутрішньою культурою, кадровим складом. Усе це вимагає відповідної адаптації системи планування, що вводиться. У цьому і є основні труднощі при переході до роботи з використанням системи управління господарським портфелем.

Удосконалення стилів і прийомів управління, швидке й адекватне реагування на зміну кон'юнктури ринку, розвиток нових напрямків і інструментів у роботі банку, удосконалення всіх складених елементів сучасного маркетингу з урахуванням специфіки українського ринку, дає вітчизняним банкірам реальний шанс не тільки вистояти, але і задіяти нові могутні резерви для досягнення успіху в бізнесі.

У даній роботі об'єкт дослідження – Акціонерний Комерційний Банк «Енергобанк». Предмет дослідження - система управління господарським портфелем банку.

У роботі поставлені наступні цілі:

  • проаналізувати теоретичні підходи до управління господарським портфелем комерційного банку

  • проаналізувати систему управління господарським портфелем АКБ «Енергобанк»;

    • розробити й економічно обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення управління господарським портфелем АКБ «ЕНЕРГОБАНК».

Досягнення цілей дослідження припускає рішення наступного ряду задач:

  • визначити сутність процесу постановки цілей і задач банку;

  • визначити етапи кон'юнктурного аналізу;

  • оцінити фактори впливу на формування господарського портфеля банку;

  • проаналізувати варіанти стратегій розвитку господарського портфеля банку;

  • охарактеризувати продукти і послуги АКБ «ЕНЕРГОБАНК»;

  • проаналізувати особливості операційного управління банку;

  • зробити стратегічний аналіз розвитку господарського портфеля банку;

  • розробити рекомендації зі створення системи оцінки і управління ризиками в комерційному банку;

  • розробити рекомендації зі створення системи оцінки і управління ризиками в комерційному банку.

У роботі обґрунтована ефективність пропозиції по Створенню КУПА з метою удосконалення управління господарським портфелем АКБ «Енергобанк», пропозиції щодо підвищення ефективності управління господарським портфелем АКБ «енергобанк».

^ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ управління ГОСПОДАРСЬКИМ ПОРТФЕЛЕМ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ
1.1. Процес постановки цілей і задач банку
Процес управління господарським портфелем починається з установлення задачі (місії) банку. Цей етап планування збігається з вибором місії організації, від якого відштовхується вся управлінська діяльність.

Місія банку, або його основна задача, являє собою чітко сформульовану причину його існування. Виходячи з основної задачі організації, будується ієрархічна градація задач банку.

Багато банків не займаються управлінням господарським портфелем, а отже, можуть і не визначати конкретно свою основну місію. Тоді всі управлінські рішення, «не обтяжені» необхідністю дотримуватися основного напрямку функціонування кредитного інституту, позначеного в місії, будуть базуватися лише на індивідуальних якостях і цінностях вищого керівництва. Такі випадки часто приводять до розосередження зусиль, що негативно позначається на діяльності банку. Крім того, виникають можливості прояву непослідовності в діях менеджменту, обумовлені складністю вибору пріоритетів при відсутності споконвічно встановленої місії. Іншими словами, основна задача банку бути критерієм для всього наступного процесу прийняття управлінських рішень.

Визначивши основну задачу свого існування, банк у в змозі визначати і свою подальшу діяльність, не метушачись і не кидаючи зі сторони убік.

Місія формується на різних організаційних рівнях банку, але тут завжди простежується чітка підпорядкованість задач структурних підрозділів загальній задачі організації. Загально-банківська місія повинна визначати напрямок діяльності організації з погляду наданих нею послуг, що обслуговують групи споживачів. Крім того, у ній, як правило, відбивають принципи діяльності банку і внутрішній клімат організації [9, с.45].

Вибір місії банку - дуже відповідальний етап стратегічного планування, на якому важливо правильно підійти до масштабності встановлення задачі, не вдаватися до подробиць. Дуже сильне звуження рамок задач діяльності банка обмежує можливості вищого керівництва розглядати ймовірні варіанти при прийнятті рішень.

При визначенні місії банку, насамперед, задаються питаннями виявлення клієнтів і їхніх потреб. Тільки якісне задоволення правильно встановлених потреб раціонально відібраних груп споживачів дозволяє банкові досягти бажаних результатів, а тому такий підхід з повним правом може бути зафіксований у якості основної його задачі.

Деякі банкіри дуже вузько розуміють місію банку. Це особливо стосується величезної кількості комерційних банків, що з'являються в нас, що бачать свою основну задачу в отриманні максимального прибутку. Аргументи проти важливості цієї задачі складно підшукати, однак отримання прибутку - це сугубо внутрішня проблема організації, висувати яку на перший план і тим самим обмежувати простір для прийняття управлінських рішень, було б, щонайменше, нерозумно.

Бажання отримати максимальний прибуток заважає аналізувати зовнішні фактори середовища, сприяє однобічному розгляду будь-якої виникаючої проблеми, що з'являється можливості/небезпеки, а також негативно впливає на прийняття наступних рішень, що часто приводять до малого ефекту. Банк живе, насамперед, за рахунок зв'язків із «зовнішнім світом». Вкладені банком гроші приносять йому прибуток тільки за рахунок того, що вони задовольняють чиюсь потребу. Тому основну задачу своєї діяльності банк повинен шукати саме в «зовнішньому світі», у задоволенні визначених споживачів.

Вибір місії визначається потенціалом і розміром банку. Чим більше ці показники, тим глобальніше виглядає основна задача. Для невеликих банків рекомендується обирати таку місію, що забезпечувала б їм достатній простір для діяльності й у той же час не вела до розпилення зусиль. Тут небезпечні дві крайності: вибір занадто складної або занадто скромної місії.

На вибір місії банку впливає ряд факторів, серед яких:

  • історія банку;

  • культура банку;

  • структура банківської організації;

  • якість керівництва.

Особисті якості керівника, а точніше його ціннісні орієнтації і мети, впливають не тільки на вибір самої місії установи, але і безпосередньо втілюються в стратегії банку. Серед ціннісних орієнтації керівництва виділяють:

  • теоретичні;

  • економічні;

  • політичні;

  • соціальні;

  • естетичні;

  • релігійні.

Цінності, що відносяться до тієї або іншої із зазначених груп, по-своєму й у різному ступені впливають на діяльність банку, його стратегічне поводження, тому вони повинні враховуватися при встановленні основної задачі [4, с.61].

Таким чином, місія банку, зафіксована в його офіційній програмній заяві, визначає основний напрямок діяльності організації і саму природу цієї діяльності.

Другим етапом формування господарського портфеля операцій банківського плану є встановлення цілей, що формуються на базі, як основної місії банку, так і визначених ціннісних орієнтації вищого керівництва.

У загальному значенні мети банку виступають як конкретне вираження його задач, сформованих як на загальному рівні, так і на рівні організаційних одиниць, і визначаються під впливом наступних факторів:

  • стримуючі фактори і можливості середовища;

  • вимоги пайовиків;

  • внутрішні ресурси;

  • загальна культура банку.

Розгляд цілей, встановлених банком у процесі стратегічного планування, доцільно проводити з погляду запропонованих до них вимог. Цілі повинні характеризуватися:

  • конкретністю і вимірністю;

  • орієнтацією в часі;

  • досяжністю;

  • сумісністю.

Конкретність і вимірність цілей допускає встановлення точних завдань у різних аспектах діяльності банку: завдання в області кадрових питань, оплати праці, надання окремих видів послуг або ж загальні економічні показники роботи організації. Вимірність цілей дозволяє керуватися ними при прийнятті конкретних управлінських рішень, стежити за тим, щоб діяльність банку була спрямована на їхнє досягнення.

Орієнтація цілей у часі - важлива їхня характеристика, що визначає співвідношення довгострокових, середньострокових і короткострокових цілей організації, що дозволяє визначити, не тільки сам результат, але і терміни його досягнення. У першу чергу банк формулює довгострокові цілі (на 5 і більше років уперед), у розвиток яких виробляються середньострокові і короткострокові цілі, що забезпечують виконання перших. З особливою старанністю варто підходити до розробки короткострокових цілей організації, звичайно встановлених на майбутній рік, що повинні бути основою для поточного контролю за роботою банку.

Досяжність цілей - принципова вимога при плануванні. Установлення мети без обліку реальних можливостей банку, впливу зовнішніх факторів, що виявляється явно не під силу організації, може мати сумні наслідки. Тут справа не стільки в технічній неможливості її здійснення, скільки у втраті такого важливого фактора, як мотивація персоналу. Скільки в таких випадках ні обіцяй працівникові за досягнення намічених результатів, якщо він буде впевнений у тому, що ця мета недосяжна, то і працювати він буде відповідно: без віри в кінцевий результат. Подібні ситуації характеризуються, як правило, тим, що банк не використовує навіть весь наявний потенціал.

Вимоги до сумісності цілей банку в цілому і цілей його організаційних одиниць, а також до сумісності цілей, встановлених на одному організаційному рівні, повинні в обов'язковому порядку враховуватися в процесі планування. Невідповідність цілей різних структурних підрозділів веде до незбалансованості і нестійкості всієї установи.

Таким чином, цілі конкретизують місію банку, описують набагато більше галузей діяльності організації і можуть торкатися наміченого рівня прибутковості, ефективності (зміни витрат на одиницю послуг, що робляться банком), показників обсягу і якості послуг, що робляться банком, розміру, складу і структури кредитних ресурсів. Крім того, цілі встановлюють у відношенні структури капіталу банку, технічного оснащення, впровадження нововведень, удосконалення організаційної структури банку, кадрових питань 28, с.64.

^ 1.2. Кон'юнктурний аналіз
Наступною стадією в розробці банківського плану управління господарським портфелем є розробка стратегії розвитку. Першим кроком на цьому шляху виступає оцінка й упорядкування потенційних ринкових можливостей і небезпек. З цією метою банкові випливає:

  • Виявити ринок, що обслуговується.

  • Оцінити ринково-виробничі характеристики сегментів.

  • Оцінити привабливість ринку.

Для визначення ринку, що обслуговується, зручно використовувати наробітки, зроблені на попередніх етапах управлінської діяльності і визначення ринку, а точніше ринкових сегментів, що банк обслуговує або збирається обслуговувати. Ринок визначається, як перетинання обраного класу клієнтів з банківськими продуктами.

Ринково-виробничі характеристики дозволяють дати всебічну оцінку ринку, де банк має намір діяти. Їх можна розділити на 4 основні групи:

  1. ринкові характеристики;

  2. показники послуг;

  3. показники конкуренції;

  4. характеристики середовища.

За допомогою ринкових характеристик можна оцінити стан ринку, його основні тенденції й основні характеристики клієнтів.

Показники послуг дозволяють скласти уявлення про банківські продукти, а також співвіднести їх з основними вимогами, запропонованими до них споживачами. Крім того, вивчення характеристик послуг банку повинне дати відповіді на питання, пов'язані з визначенням основних пріоритетів у їхньому розвитку.

Група показників конкуренції важлива з погляду оцінки конкурентоспроможності банку в умовах ринку, що складаються, де банк діє або має намір діяти.

Перелік характеристик ринкового і виробничого середовища був би неповним без розгляду показників макроекономічного порядку.

Адекватність розглянутих ринково виробничих характеристик існуючим реаліям у величезному ступені залежить від якості використаної інформації.

За даними, отриманим у результаті аналізу ринкових і виробничих характеристик, варто оцінити відносну привабливість кожного з ринків, де діє банк. Для цього використовується цілий ряд показників, що дозволяють досліджувати ринки всебічно, що допомагає виробити для кожного з них стратегію. Серед таких показників розглядають фактори, що характеризують привабливість ринку:

  • Розмір ринку. Це важливий показник, оскільки тільки володіння розумною часткою ринку може забезпечити нормальне функціонування банку. Критерії визначення розмірів «розумної частки ринку» досить вільно трактуються, хоча цілком конкретні: банк повинен обслуговувати таку частку, що була б достатньої для всього обсягу його діяльності і забезпечувала б надійне надання банком своїх послуг.

  • Сформовані темпи росту. Цей показник необхідний для правильного прогнозування майбутніх тенденцій.

  • Передбачувані темпи росту. Очікувані темпи росту повинні враховуватися при розробці стратегії. Стратегічні плани, що складаються без обліку тенденцій розвитку ринку, втрачають свою цінність у найближчій перспективі і вимагають відповідних коректив.

  • Загальна кількість клієнтів. Число клієнтів необхідно знати для того, щоб можна було установити їхню концентрацію.

  • Ступінь концентрації клієнтів, що обслуговуються. Визначається числом клієнтів, на яких приходиться більш половини послуг, що робляться банком. Ступінь концентрації клієнтів дозволяє визначити відносну міць клієнтів. Висока концентрація клієнтів звичайно спричиняє підвищення їх перебірливості, але полегшує можливість зміни частки ринку, що обслуговується, за допомогою відкриття щодо невеликої кількості нових рахунків.

  • Відносна міць клієнтів. Вона відбиває порівняльну силу клієнтів у порівнянні з банком. Невелика кількість великих клієнтів, що відповідає низькому ступеню їхньої концентрації, означає порівняно високу їхню силу. Це для банку небажано, оскільки вони можуть робити істотний тиск на установу.

  • Тенденції в концентрації клієнтів. Щоб стратегія була вдалою, вона повинна враховувати тенденції в концентрації клієнтів, оскільки вони є базою для вироблення пріоритетних напрямків розвитку банку.

  • Важливість послуги для клієнта. Послуги, у яких клієнти найбільше зацікавленні, мають найменший ризик зниження цін на них і характеризуються високим ступенем прихильності до них споживачів.

  • Процес прийняття рішень клієнтами про придбання банківських послуг. Цей показник найтіснішим образом пов'язаний з попереднім, оскільки, чим більше нестаток клієнта в тій або іншій послузі, тим менше сумнівів виникає при ухваленні зазначеного рішення.

  • Частота придбання послуг. Чим більше частота придбання послуг, тим з більшою легкістю вони проникають на ринок, а відповідно, стають більш вразливими до коливання цін на них. Але ціни мають явну тенденцію до зниження. І навпаки, низький рівень придбання окремих продуктів ускладнює їхнє проникнення на ринок, погіршує інформованість про них клієнтів, у зв'язку з цим ціни на такі послуги досить стабільні.

  • Процес доведення послуг до споживачів. Цей фактор знаходиться в залежності з трьома попередніми показниками. Витрати часу і засобів на даний процес на більш привабливих ринках набагато нижче.

  • Фінансові характеристики клієнтів. Вони прямо визначають привабливість ринку.

  • Ступінь диференціації послуг на ринку. Це важливий показник, що характеризує пропозиція послуг. Чим вище ступінь диференціації послуг, тим привабливіше ринок, оскільки диференціація знаходиться в залежності з рівнем цінової конкуренції.

  • Відносна капіталомісткість послуг. Більш високий рівень капіталомісткість пов'язують з менш привабливими ринками.

  • Відносна прибутковість послуг. Цей фактор є безпосереднім показником привабливості ринку.

  • Тенденції прибутковості. Дозволяють оцінити правильність вибору ринку, що обслуговується, і відповідної стратегії.

  • Можливості і реакція ринку на введення нових послуг. Це досить об'ємний показник, що оцінює привабливість ринку з погляду сприятливості до нововведень. Якщо в банку є достатній потенціал і можливості освоєння і пропозиції нових послуг, а обраний їм ринок гідним образом оцінює всі нововведення, то привабливість такого ринку не викликає сумнівів.

  • Число конкурентів. Це досить красномовний показник. Чим менше число конкурентів на ринку, тим він привабливіше.

  • Тенденції в поділі сфер впливу. Вони розглядаються з метою виявлення можливих перспектив розширення діяльності банку на досліджуваному ринку.

  • Ступінь концентрації конкурентів. Необхідно розрахувати для кожного розглянутого ринку кількість конкурентів, що охопили своїми послугами більш його половини. Ринки з низькими показниками концентрації, що свідчить про силу конкурентів, як правило, менш привабливі, тому що створюються всі умови для жорсткої конкуренції.

  • Бар'єри входження на ринок. Високі бар'єри для проникнення на ринок сприяють діючим там суб'єктам, а низькі - ведуть до могутньої конкуренції.

  • Вихідні бар'єри. Високі бар'єри виходу спричиняють сильну конкуренцію. Це особливо стосується повільно зростаючих ринків.

  • Показники порівняльного аналізу. Порівнюючи якість послуг з аналогічними показниками конкурентів, необхідно оцінювати весь процес надання послуг, включаючи доставку, фактор часу, якість їхнього надання. Дані порівняльного аналізу в розрізі ціни і вартості послуг, їх капіталомісткість, системних можливостей, наявності ресурсів досить корисні і безпосередньо співвідносяться зі ступенем привабливості ринку.

  • Показники макроекономічного порядку. Вони повинні обов'язково враховуватися, хоча і роблять трохи опосередкований вплив на ступінь привабливості ринку.

Кожен із зазначених факторів повинен бути оцінений по 5-бальній системі з погляду впливу його на привабливість ринку. Критерії оцінки наступні: вищого ступеня привабливості ринку відповідає вищий бал. Загальна сума всіх балів дасть оцінку привабливості ринку, що повинна бути максимально високої. За допомогою порівняння оцінок привабливості по декількох досліджених ринках можна виявити кращий. Крім того, оцінка кожного фактора дає можливість оцінити відносну важливість кожного з них. Як правило, найбільш важливими показниками є: розмір ринку, темпи росту, капіталомісткість , концентрація конкурентів і клієнтів 30, с.81.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Дипломна робота на тему: Управління формуванням ресурсної бази iconДипломна робота на тему «управління експортно-імпортними операціями»

Дипломна робота на тему: Управління формуванням ресурсної бази iconДипломна робота на тему: “організація обліку
Розділ Бухгалтерський облік трудових ресурсів як інформаційна база управління
Дипломна робота на тему: Управління формуванням ресурсної бази iconРозділ теоретичні основи формування ресурсної бази банку шляхом залучення депозитів

Дипломна робота на тему: Управління формуванням ресурсної бази iconДипломна робота на тему: “Наукові основи регулювання зовнішньоекономічної
Участь у системі міжнародного поділу праці, широке використання його можливостей стали об”єктивною потребою, одним із важливіших...
Дипломна робота на тему: Управління формуванням ресурсної бази iconУроку
Тема уроку Бази даних. Фактографічні І документальні бази даних. Ієрархічна, мережевна, реляційна модель бази даних. Основні об’єкти...
Дипломна робота на тему: Управління формуванням ресурсної бази iconДипломна робота на тему: Облік праці та її оплати в рослинництві
Вступ
Дипломна робота на тему: Управління формуванням ресурсної бази iconДипломна робота на тему: Дослідження та удосконалення процесу активізації експортної діяльності
Анотація
Дипломна робота на тему: Управління формуванням ресурсної бази iconДипломна робота
На тему: «Організація обліку, аналізу та контролю на малих підприємствах на прикладі пп «Компанія Ардіс»
Дипломна робота на тему: Управління формуванням ресурсної бази iconДипломна робота на тему: "Ризики підприємницької діяльності підприємства та засоби їх зменшення"
У зв’язку з цим виявлення, оцінка й управління ризиками становлять великий практичний інтерес для суб’єктів економічних відносин....
Дипломна робота на тему: Управління формуванням ресурсної бази iconДипломна робота на тему: “ Зовнішньоекономічна діяльність
Розділ Міжнародні розрахунки, їхнє оформлення, облік, контроль І аналіз в Укрексімбанку
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка