Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956




Скачати 115.27 Kb.
НазваЗатверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956
Дата конвертації28.03.2013
Розмір115.27 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Біологія > Документы
ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 11 липня 2002 р. N 956
НОРМАТИВИ

порогових мас небезпечних речовин для

ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки



  1. Для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки до небезпечних речовин за їх властивостями відносяться такі категорії речовин:


1) горючі (займисті) гази - гази, які утворюють у повітрі при нормальному тиску суміші, що сприяють поширенню полум'я в детонаційному чи дефлаграційному режимі або можуть горіти в повітрі в дифузійному режимі при витіканні струменем (факельне горіння), у тому числі:
горючі (займисті) стиснуті гази - гази, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах під тиском, що перевищує 0,1 МПа, і не можуть перебувати в рідкій фазі;
горючі (займисті) зріджені гази під тиском - гази, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах у рідкій фазі під тиском, що перевищує 0,1 МПа, та при температурі, що дорівнює або перевищує температуру навколишнього середовища;
горючі (займисті) кріогенне зріджені гази - гази, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах у рідкій фазі під тиском, що дорівнює 0,1 МПа, та при температурі нижчій від температури навколишнього середовища;
2) горючі рідини - рідини з температурою спалаху, що дорівнює або менша 61 град. С у закритому тиглі або температурою спалаху, що дорівнює або менша 66 град. С у відкритому тиглі (легкозаймисті рідини згідно з ГОСТ 12.1.044-89);
3) горючі рідини, перегріті під тиском, - горючі рідини згідно з ГОСТ 12.1.044-89, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах під тиском при температурі, що перевищує температуру кипіння при атмосферному тиску в 1,25 і більше разів.
Якщо рідина являє собою суміш горючих рідин, за температуру кипіння при атмосферному тиску береться температура википання половини маси рідини. Якщо даних про таку температуру немає, за температуру кипіння береться температура на початку кипіння суміші (фракції).
За розрахункову береться максимальна температура за регламентом, робочими інструкціями або іншою технічною документацією. Якщо передбачено блокування за температурою, за розрахункову береться температура блокування;
4) вибухові речовини - рідкі або тверді речовини чи суміші речовин, які під впливом зовнішніх факторів здатні швидко змінювати свій хімічний склад, а цей процес саморозповсюджуватися з виділенням великої кількості тепла 1 газоподібних продуктів (клас 1 згідно з ГОСТ 19433-88), у тому числі:
речовини або суміші речовин, які, згораючи в режимі детонації, утворюють ударну хвилю в повітрі;
речовини або суміші речовин, екзотермічні реакції з якими у режимі детонації, дефлаграції або теплового вибуху в оболонці (апараті, резервуарі, трубопроводі або в спеціальному виробі) призводять до руйнування цієї оболонки з утворенням ударної хвилі в повітрі та розкиданням уламків.
Вибухові речовини поділяють на ініціюючі (первинні), бризантні (вторинні) та піротехнічні.
Ініціюючі (первинні) вибухові речовини здатні під незначним впливом зовнішніх факторів (промінь вогню, тертя, слабкий удар тощо) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням тепла і газоподібних продуктів.
Бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові речовини здатні під значним впливом зовнішніх факторів або впливом ініціюючих вибухових речовин у процесі екзотермічних реакцій до світлових, звукових, теплових та реактивних ефектів з утворенням сльозоточивих і димооутворюючих речовин;
5) речовини-окисники - речовини 5 класу небезпеки (згідно з ГОСТ 19433-88), у тому числі:
речовини, які підтримують горіння, викликають та/або сприяють спалахуванню інших речовин у результаті екзотермічної окисно-відновної реакції, температура розкладання яких не перевищує 65 град. С та/або час горіння суміші окисника яких з органічною речовиною (дубовою тирсою) не перевищує часу горіння еталонного окисника з дубовою тирсою (наприклад перманганат калію, бромат калію, перхлорат калію тощо);
органічні пероксиди (речовини з двовалентною структурою кисню, які можуть вважатися похідними пероксиду водню).
До цієї категорії відносяться речовини, які підтримують процес горіння (наприклад кисень, озон, хлор, оксиди азоту та інші речовини в зрідженому стані);
6) високотоксичні та токсичні речовини - речовини, які мають властивості, зазначені в таблиці (ГОСТ 12.1.007-76).


Клас речовини

ГДК у повітрі робочої зони, міліграмів на1 куб. метр

Середня смертельна доза (LD(50) при потраплянні в шлунок, грамів на 1 кг ваги тіла

Середня смертельна доза (LD(50) при впливі на шкіру, міліграмів на 1 кг ваги тіла

Середня смертельна концентрація(LD(50) у повітрі міліграмів на1 куб. метр

Дискримінуюча доза, міліграмів на 1 кг ваги тіла

Високотоксична

менш як 0,1

менш як 15

менш як 100

менш як 500

менш як 5

Токсична

0,1-1

15-150

100-500

500-5000

5


Токсичність речовини при пероральному впливі на тварин (дискримінуюча доза) визначено методом фіксованої дози за рекомендаціями Конвенції про трансграничний вплив промислових аварій (1992 рік).
До високотоксичних відносяться речовини, які за своїми біологічними властивостями та токсичністю належать до 1 класу небезпеки, а до токсичних - речовини, які за своїми біологічними властивостями та токсичністю належать до 2 класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76 і 12.1.005-88 та переліками граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин, затвердженими МОЗ.
У тих випадках, коли речовину не віднесено до визначеного класу небезпеки, це здійснюється МОЗ;
7) речовини, які становлять небезпеку для довкілля (високотоксичні для водних організмів), - речовини, які мають властивості, зазначені в таблиці, згідно з Конвенцією про трансграничний вплив промислових аварій (1992 рік).


Смертельна концентрація (LC(50), при впливі на рибу протягом96 годин, міліграмів на1 літр

Ефективна концентрація(EC(50) при впливі на дафнії протягом48 годин, міліграмів на1 літр

Інгібуюча концентрація (IC(50) при впливі на водорості протягом72 годин, міліграмів на1 літр

не більш як 10

не більш як 10 не більш як 10







  1. За видами аварій, що можуть статися виходячи з властивостей небезпечних речовин, та за впливом уражальних факторів цих аварій категорії небезпечних речовин об'єднуються в групи:


група 1 (вибух) - горючі (займисті) гази, горючі рідини, перегріті під тиском, ініціюючі (первинні), бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові речовини, речовини-окислювачі, речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів;
група 2 (пожежа) - горючі (займисті) гази, горючі рідини, горючі рідини, перегріті під тиском, речовини-окисники, а також речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів;
група 3 (шкідливі для людей і довкілля) – високотоксичні речовини, токсичні речовини, речовини, які становлять небезпеку для довкілля (високотоксичні для водних організмів), речовини, які становлять небезпеку для довкілля (токсичні для водних організмів) та/або можуть здійснювати довгостроковий негативний вплив на водне середовище, а також речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів.


  1. Індивідуальними небезпечними речовинами вважаються речовини та суміші речовин, для яких встановлено значення нормативів порогових мас, що відрізняються від значень нормативів порогових мас тих категорій, до яких ці речовини можна віднести за їх властивостями (нормативи порогових мас деяких індивідуальних небезпечних речовин наведено у додатку 1, а небезпечних речовин за категоріями - у додатку 2).


Додаток 1
НОРМАТИВИ

порогових мас деяких індивідуальних

небезпечних речовин


Найменування небезпечної речовини

Порогова маса, тонн

1 клас

2 клас

Аміак

500

50

Амонію нітрат*

2500

350

Амонію нітрат (добрива)**

5000

1250

Арсенатний ангідрид, арсенатна кислота та/або її солі

2

1

Арсенітний ангідрид, арсенітна кислота та/або її солі

0,1




Бром

100

20

Хлор

25

10

Нікелеві сполуки (дрібнодисперсний порошок), монооксид нікелю, діоксид нікелю, триоксид нікелю, сульфід нікелю (II), сульфід нікелю (III)

1




Формальдегід (концентрація більш як 90 відсотків)

50

5

Водень

50

5

Фосфористий водень (фосфін)

1

0,2

Хлороводень (зріджений газ)

250

25

Алкіли свинцю

50

5

Ацетилен

50

5

Етилену оксид

50

5

Пропілену оксид

50

5

Метанол

5000

500

Кисень

2000

200

Сірководень

50

5

Арсеновмісний водень (арсен)

1

0,2

Сірки діоксид

250

25

Сірки триоксид

75

7,5

Вугільної кислоти дихлорангідрид (фосген)

0,75

0,3

Метилізоціанат

0,15




4,4 - метилен - біс (2 - хлоранілін) та/або солі в порошкоподібному стані

0,01




Толуїдиндизоціонат

100

10

___________

* Масовий вміст азоту в амонії нітраті та його сумішах становить більш як 28 відсотків, а водяні розчини амонію нітрату містять більш як 90 відсотків азоту.

** Масовий вміст азоту у простих добривах на основі амонію нітрату, а також у складних добривах на його основі (з фосфатом та/або поташем) становить більш як 28 відсотків.

Поліхлоридні дибензофурани та поліхлоридні дибензодіоксини (включаючи ТХДД), розраховані із застосуванням коефіцієнта токсичного еквівалента ТХДД*

0,001




Канцерогени: 4-амінобіфеніл та/або його солі, бензидин та/або його солі, бі(хлорметиловий) ефір, хлорметилметиловий ефір, диметилкарбамілхлорид, диметилнітрозомін, гексаметилфосфористий триамід, 2-нафтиламін та/або його солі, 1,3 - пропансултон - 4 - нітродифеніл

0,001




___________

* Коефіцієнти токсичного еквівалента (ХДД - хлордибензодіоксин, ХДФ - хлордибензофуран, Т - тетра, П - пента, Гкс - гекса, Гпт - гепта, О - окта):

1,2,3,7,8 - ПХДД

-

0,5

1,2,3,4,7,8 - ГксХДД

-

0,1

1,2,3,6,7,8 - ГксХДД

-

0,1

1,2,3,7,8,9 - ГксХДД

-

0,1

1,2,3,4,6,7,8 - ГптХДД

-

0,01

ОХДД

-

0,001

2,3,7,8 - ТХДФ

-

0,1

2,3,4,7,8 - ПХДФ

-

0,5

1,2,3,7,8 - ПХДФ

-

0,05

1,2,3,4,7,8 - ГксХДФ

-

0,1

1,2,3,7,8,9 - ГксХДФ

-

0,1

1,2,3,6,7,8 - ГксХДФ

-

0,1

2,3,4,6,7,8 - ГксХДФ

-

0,1

1,2,3,4,6,7,8 - ГксХДФ

-

0,01

1,2,3,4,7,8,9 - ГксХДФ

-

0,01

ОХДФ

-

0,001


Додаток 2
НОРМАТИВИ

порогових мас небезпечних речовин за категоріями


Категорія небезпечних речовин

Порогова маса, тонн

1 клас

2 клас

Горючі (займисті) гази

200

50

Горючі рідини

50 000

5000

Горючі рідини, перегріті під тиском

200

50

Інціюючі (первинні) вибухові речовини

50

10

Бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові речовини

200

50

Речовини-окисники

200

50

Високотоксичні речовини

20

5

Токсичні речовини

200

50

Речовини, які становлять небезпеку для довкілля (високотоксичні для водних організмів)

500

200

Речовини, які становлять небезпеку для довкілля (токсичні для водних організмів) та/або можуть здійснювати довгостроковий негативний вплив на водне середовище

2000

500

Речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою

500

100

Речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів

200

50

Схожі:

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956 iconЗатверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956 порядок
Дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів господарської діяльності, у власності або користуванні яких є об'єкти підвищеної...
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956 iconКабінет міністрів україни постанов а від 12 липня 2006 р. N 959
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 р. N 959 порядок
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956 iconЗакон україни
Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000р. №915 з подальшими змінами, та...
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956 iconКабінет міністрів україни постанова від 11 липня 2002 р. N 956 Київ...
Відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" Кабінет Міністрів України постановляє
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956 iconПрес-реліз до постанов Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 р
Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. №1156”
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956 iconЗатверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1998 р. N 997
Продаж товарів у розстрочку здійснюється фізичним особам, які мають постійний доход І постійно проживають у населеному пункті, де...
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956 iconНака з
З метою удосконалення нормативно-правового забезпечення у сфері пожежної безпеки та виконання завдань, визначених Програмою забезпечення...
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956 iconКабінет міністрів україни
З 1 лютого 2008 року посадові оклади керівних працівників, спеціалістів І службовців, розміри яких затверджено цією постановою, підвищено...
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956 iconЗатверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 р. №1176

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956 iconПро затвердження Правил експлуатації вогнегасників
З метою удосконалення нормативно-правового забезпечення у сфері пожежної безпеки та виконання завдань, визначених Програмою забезпечення...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка