Лекція тема 9: Поняття про інфекційні хвороби. Профілактичні заходи. Імунітет




Скачати 337.55 Kb.
НазваЛекція тема 9: Поняття про інфекційні хвороби. Профілактичні заходи. Імунітет
Сторінка1/3
Дата конвертації05.03.2013
Розмір337.55 Kb.
ТипЛекція
uchni.com.ua > Біологія > Лекція
  1   2   3
Лекція

ТЕМА 9: Поняття про інфекційні хвороби. Профілактичні заходи. Імунітет.

Мета: - ознайомити студентів з поняттям інфекційні захворювання, збудниками інфекційних захворювань, навчити розподіляти за групами інфекційні хвороби, визначати значення профілактичних заходів у житті людини.
Навчальні питання:

  1. Інфекційні захворювання. Шляхи передачі інфекцій.

  2. Групи інфекційних захворювань .

  3. Профілактика інфекційних хвороб. Імунітет.

Студенти мають знати:

  • поняття інфекційних захворювань;;

  • збудників інфекційних захворювань;

  • поняття про епідемію і пандемію.

- про імунітет та його форми;

Студенти повинні засвоїти терміни і поняття:

  • Інфекція, інфекційні захворювання, епідемія, пандемія, інкубаційний період, карантин, обсервація, дезінфекція, дезінсекція, дератизація .

Місце заняття: клас захисту Вітчизни.

Час: 80 хв.

Метод проведення заняття: лекція

Структура заняття

  1. Організаційний момент - 2 хв.

  2. Актуалізація опорних знань і умінь студентів - 8 хв.

  3. Вивчення нового матеріалу – 50 хв.

  4. Закріплення нових знань і умінь студентів – 10 хв.

  5. Підсумок заняття – 5 хв.

  6. Домашнє завдання – 5 хв.

Хід заняття

  1. Організаційний момент – 2 хв.

    1. Перевірка за списком та зовнішнього стану студентів, віддача рапорту викладачу, привітання викладача.


II. Актуалізація опорних знань і умінь студентів – 8 хв.

1. Перевірка вивчення і виконання домашнього завдання:

2. Оголошення теми, мети та порядку вивчення матеріалу.

III. Вивчення нового матеріалу – 50 хв.
1. Інфекційні захворювання. Шляхи передачі інфекцій.

Ви з дитинства чуєте вислів: «Лю­дина — цар природи». Насправді лю­дина має величезну перевагу над ін­шими представниками тваринного світу: розум і свідомість. А отже, вона може обирати різні варіанти своєї поведінки, приймати безліч альтерна­тивних рішень.

З іншого боку, людині складно всто­яти перед могутньою силою природних катаклізмів, надзвичайних ситуацій, таких як землетрус, виверження вул­кана, повінь. Та й захиститися від сильних лап та іклів ведмедя, тигра, вовка — теж завдання не з легких.

Але найбільш беззахисною люди­на почувається перед зовсім малень­кими, мікроскопічними, організма­ми, що з'явилися задовго до неї, але, як і раніше, завдають багато непри­ємностей.

На сьогоднішній день проблема боротьби з мікроорганізмами, що викликають тяжкі захворювання у людей і тварин, цілком ще не вирішена, деякі інфекції досі залишаються твер­дим горішком для вчених. Хоча, слід зазначити, багато захворювань люди­на вже перемогла, винайшовши різні вакцини.

Інфекційні хвороби – показник соціального й економічного неблагополуччя, їх поширення супроводжує стихійні лиха, соціальні вибухи, коли втрачається контроль за інфекціями.

Інфекційні хвороби й зараз ще залишаються однією з основних причин смертності в країнах, що розвиваються. У розвинутих країнах безпосередньо від інфекційних помирає менше людей, але кожен лікар добре знає, що у період грипозних епідемій і після них значно збільшується число смертей від серцево-судинних захворювань. У цих випадках інфекція виконує ніби роль пускового чинника. Але все впевніше і гучніше кажуть про зв’язок з інфекціями багатьох форм раку, хронічної патології серця і судин, ЦНС, репродуктивної системи та ін.

Сьогодні ми спро­буємо розширити уявлення про такі поняття, як «інфекція», «епідемія», «карантин».

Інфекція в перекладі з латині означає "зараження". Інфекційні хвороби вирізняються серед інших захво­рювань тим, що вони викликані певним живим збудником, передаються від зараженого організму здоровому і мають тенденцію до масового (епідемічного) поширення. Збудниками інфекцій є мікроби — бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, а також грибки і найпростіші.

Інфекційні захворювання – це захворювання, що спричинюються живим збудником, мають здатність передаватися від хворої людини до здорової, викликаючи епідемії.

Безперервний ланцюг заражень і захворювань нази­вають епідемічним процесом; він розвивається за наяв­ності таких трьох обов'язкових ланок: джерело інфекції, механізм (шляхи) передачі інфекції, сприйнятливі до захворювання люди.

Масове поширення однойменних інфекційних захво­рювань, що мають спільні джерела інфекції, називається епідемією. Епідемії, що охоплюють кілька країн або материків, називаються пандемією.

Бактерії — це група одноклітинних мікроорганіз­мів, що мають форму: паличок (збудники черевного тифу, паратифів А і В), кулясту (стрептококи, стафілококи), скручених ниток (спіріли) або вигнутих паличок (холерний вібріон).

До вірусів належать дрібні мікроорганізми, видимі тільки в електронний мікроскоп (збудники грипу, ящура, поліомієліту, натуральної віспи, енцефалітів, кору та ін.).

Проміжне положення між бактеріями і вірусами займають рикетсії — збудники висипного тифу, лихо­манки Ку та ін. Спірохети (збудники поворотного тифу) мають форму тонких, штопороподібних мікроорганізмів. Грибки можуть викликати деякі інфекційні захворю­вання (глибокі мікози, парші та ін.).

Деякі мікроби можуть перебувати в організмі, не запо­діюючи йому шкоди (кишкова паличка, стафілококи, протей), — це умовно-патогенні мікроорганізми. При зни­женні захисних сил організму вони можуть викликати захворювання (фурункульоз, холецистит, пієлонефрит.

^ Класифікація мікроорганізмів за їх впливом на організм людини:

Безпечні – не спричинюють захворювань ні за яких обставин;

Умовно патогенні - спричинюють захворювання тільки за певних умов;

Патогенні – завжди спричинюють захворювання.

^ Періоди перебігу інфекційних захворювань

При всіх інфекційних захворюваннях від моменту за­раження до появи перших помітних ознак захворювання проходить певний час, який називають інкубаційним періодом, у цей період людина видається здоровою. Трива­лість інкубаційного періоду при різних інфекційних захворю­ваннях неоднакова — від декількох годин до декількох місяців. Від тривалості інкубаційного періоду залежить термін встановлення карантину, ізоляції осіб, які перебували в контакті з хворим. Під час інкубаційного періоду хворий незаразний. За інкубаційним періодом настає латентний період — явних ознак хвороби все ще немає, але хворий вже заразний. В цей період хворі відчувають загальну слабкість, головний біль, біль у суглобах, скаржаться на відсутність апетиту, починає підвищуватися температура. У період явних клінічних проявів наявні всі ознаки хвороби. У період видужування клінічні прояви за­хворювання зникають, хворий перестає бути заразним. Може закінчитися повним одужанням або перейти в хронічну форму. У деяких випадках настає смерть.

^ Шляхи передачі інфекції

Кожна людина має шкірний покрив та імунну систе­му, що захищають її організм від інфекцій. Інфекційні хвороби передаються, переважно, двома основними шляхами: при контакті та при диханні. При дотику до носія інфекції мікроорганізми можуть проникати в організм здо­рової людини через поріз у шкірі, через рот або статевим шляхом. Найбільш серйозний ризик становить прямий контакт із кров'ю чи виділеннями хворого. Інфекції та­кож можуть передаватися через предмети, забруднені кров'ю, чи виділення хворого, або через переносників — комарів, вошей, мух тощо (непрямий контакт).


    1. ^ Групи інфекційних захворювань .

Відповідно до загальних характерних ознак інфек­ційних хвороб, пов'язаних з локалізацією збудника в ор­ганізмі людини, і механізму передачі інфекції, інфек­ційні захворювання підрозділяються на чотири основні групи (табл. 1).

Таблиця 1. Основні групи інфекційних захворювань

^ Групи захворювань

Найменування основних захворювань

Локалізація збудника

Шляхи передачі інфекції

Інфекції

дихальних

шляхів


Грип і гострі респіраторні захворювання

Ангіна

Дифтерія

Кір

Коклюш

Туберкульоз

Натуральна віспа

Верхні

дихальні

шляхи

Повітряно-краплинний

Кишкові інфекції


Дизентерія

Черевний тиф

Паратифи

Холера

Інфекційний гепатит

Поліомієліт

Кишечник


Через продукти харчування, во­ду, ґрунт, бруд­ні руки, предме­ти побуту, мух, екскременти хворого

Кров'яні інфекції

Малярія

Висипний поворотний тифи

Кліщовий енцефаліт

Чума

Туляремія

Кровоносна система

Через укуси кровоссальних

переносників — комарів, кліщів,

бліх, вошей,

москітів та ін.

Інфекції зовнішніх

покривів

Трахома

Короста

Сибірська виразка

Правець

Шкіра Слизові оболонки

Переважно

контактний

шлях


3. Профілактика інфекційних хвороб. Імунітет

Небезпека занесення інфекційних захворювань з інших територій та їх особливості змушують проводити систе­матичні профілактичні заходи.

Профілактичні заходи проти інфекційних захворю­вань спрямовуються на всі три ланки епідемічного процесу :

• джерело інфекції;

• механізм (шляхи) передачі збудника;

• людей, які піддаються захворюванням.

Отже, з метою профілактики інфекцій необхідно впливати на всі три фактори одночасно. Лише тоді боротьба із захворю­ваннями буде ефективною.

Щодо першої умови, тобто джерела інфекцій, застосо­вується ряд заходів, щоб локалізувати збудника і попередити його поширення. У разі виникнення осередку дуже небезпеч­них захворювань, які у всіх випадках призводять до смерті лю­дей, або якщо збудник хвороб невідомої природи, застосовують карантин.

Карантин — це комплекс режимних, адміністративних і санітарно-епідеміологічних заходів, спрямованих на поперед­ження поширення хвороб і ліквідацію осередку зараження.

Карантин передбачає :

  • заборону переміщення за межі карантинної зони осіб та груп людей, які не пройшли тимчасової ізоляції і медичного обстеження;

  • виво­зу із зони карантину будь-яких речей без попереднього знезараження;

  • проїзду транспорту через осередок зара­ження;

  • обмежуються контакти серед насе­лення, на підприємствах та установах;

  • вводиться спеціальний режим праці.

Медичний персонал, який працює з хворими, повинен бути одягнений в спеціальні протимікробні костюми, що є поперед­женням внутрішнього поширення інфекції у лікарнях, поліклініках та інших медичних закладах.

Якщо лабораторними дослідами не встановлено небезпеч­них для життя мікроорганізмів і немає загрози виникнення масових захворювань, карантин може бути замінений на обсервацію.

Обсервація — комплекс заходів, спрямованих на посилене спостереження за осередком зараження, вжиття лікувально-профілактичних і обмежувальних заходів. Строки карантину і обсервації залежать від максимального інкубаційного періоду збудника, що відлічується з моменту ізоляції останнього хворого і повного закінчення знезараження території. Режимні заходи під час обсервації менш суворі і допускають, хоч з обме­женнями, вхід і вихід із зараженої території, вивіз і ввіз речей після їх дезінфекції.

Щодо другого фактора, тобто механізму передачі інфекції, то він безпосередньо залежить від локалізації збудника в ор­ганізмі людини. Наприклад, збудник грипу локалізується у верхніх дихальних шляхах, відповідно і передається через мікроскопічні крапельки слизу чи слини, що виділяються у повітря під час кашлю або чхання. Такий шлях називається повітряно-крапельним. Холера локалізується у травному апа­раті людини і розповсюджується через предмети вжитку, воду, їжу. Кліщовий енцефаліт потрапляє у кров людини внаслідок укусу кліща, тобто передається твариною. Такі елементи навколишнього середовища, як предмети вжитку, повітря, комахи, вода і є факторами передачі збудника.

Невід'ємною ланкою у боротьбі з інфекцією є знеза­раження, або дезінфекція.

Дезінфекція — це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на знищення збудників заразних захворювань у навколишньому середовищі.

Розрізняють профілактичну, поточну і остаточну дезінфекції.

^ Профілактичну дезінфекцію проводиться з метою поперед­ження можливості виникнення інфекційних захворювань або зараження предметів і речей загального користування.

^ Поточну дезінфекцію проводять там, де точно виявлений збудник, наприклад у кімнаті, де перебуває хворий. Така дезін­фекція застосовується з метою попередження розсіювання хвороботворних мікроорганізмів у навколишньому середо­вищі. Вона передбачає знезараження предметів користування хворого, його виділень.

^ Остаточну дезінфекцію проводиться в осередку масових захворювань після ізоляції, госпіталізації, одужання чи смерті хворих з метою повного знищення усіх збудників, щоб уникну­ти повернення інфекції.

Залежно від характеру збудника та інших показників засто­совують різні методи знезараження, які поділяють на чотири групи:

• механічні;

• фізичні;

• біологічні;

• хімічні.

^ Механічні методи передбачають вологе прибирання приміщень, звільнення від пилу, витрушування одягу і постелі, фарбування, миття рук тощо.

Біологічні методи використовують при очищенні стічних вод.

^ Фізичні методи — найбільш доступні і безпечні, оскільки не передбачають застосування шкідливих для людини препа­ратів. До них належать дія сонячних променів, ультрафіолетових випромінювачів, прасування одягу, паління сміття, оброб­ка окропом, кип'ятіння та стерилізація в автоклавах речей і предметів тощо.

^ Хімічні методи також широко застосовуються і передбача­ють дезінфекцію речей за допомогою хімічних речовин, які вбивають мікроби. Серед цих речовин найширше застосовують­ся такі:

Таблиця 2. Застосування дезінфікуючих засобів

^ Найменування дезінфекційних засобів

Спосіб застосування

Об'єкти знезаражування

Освітлені 0,2-5 % -ні розчини хлорного вапна

Зрошення, протирання

Житлові і службові приміщення, меблі


10-20 %-й розчин хлорного вапна

Зрошення

Зовнішні поверхні будинків, туалети, місцевість

Розчини хлораміну 0,2-1%-ні

Зрошення,

протирання,

замочування

Житлові і службові приміщення, меблі, кухонний і столовий посуд, білизна

3-5 % -ні водні розчини лізолу

Протирання, замочування

Житлові і службові приміщення, білизна, взуття, виділення хворих

1-3 %-ні розчини двотретиосновної солі гіпохлориту кальцію (ДТСГК)

Протирання, зрошення

Житлові приміщення, місця загального користування, відра, товарні вагони

3% -й розчин перекису водню

Протирання

Стіни, підлога приміщень, шкірні покриви

Окис етилену (в металевих балонах)

Розпилення до концентрації 500 мл/мз

Закриті приміщення

Шляхи впливу на неживу природу з метою зменшення кількості хвороботворних організмів було розглянуто вище. Щодо захворювань, які переносять деякі тварини, то про­водиться комплекс заходів для знищення переносників інфекцій. Серед них окремо виділяють дезінсекцію і дерати­зацію.
  1   2   3

Схожі:

Лекція тема 9: Поняття про інфекційні хвороби. Профілактичні заходи. Імунітет iconЛекція тема 10: Інфекційні захворювання снід, туберкульоз. Особиста...
Мета: ознайомити студентів з інфекційними захворюваннями: снід, туберкульоз, шляхами зараження та перебігом хвороби; навчити правильно...
Лекція тема 9: Поняття про інфекційні хвороби. Профілактичні заходи. Імунітет iconЛікувально-профілактичні заходи Реабілітаційні заходи
Стандарти амбулаторно-поліклінічної допомоги дорослому населенню по спеціальності
Лекція тема 9: Поняття про інфекційні хвороби. Профілактичні заходи. Імунітет icon6. Перенесені інфекційні хвороби: кір, скарлатина, коклюш, епідемічний...

Лекція тема 9: Поняття про інфекційні хвороби. Профілактичні заходи. Імунітет iconПамятка батькам дітей, які часто хворіють
Для забезпечення здоров’я своїх малюків батькам необхідно забезпечити деякі оздоровчі заходи вдома, обов’язково порадившись з лікарем...
Лекція тема 9: Поняття про інфекційні хвороби. Профілактичні заходи. Імунітет iconКалендарно-тематичний план практичних занять на циклі «Педіатрія,...
...
Лекція тема 9: Поняття про інфекційні хвороби. Профілактичні заходи. Імунітет iconЛекція тема 14: Перша медична допомога при пораненнях. Правила накладання...
Мета: сформувати у студентів поняття про рани та їх види; про асептику та антисептику
Лекція тема 9: Поняття про інфекційні хвороби. Профілактичні заходи. Імунітет iconЛекція № соціально-гігієнічне значення найважливіших захворювань...
Не тільки, а точніше не стільки частотою поширення, скільки їхньою вагою. Ці хвороби займають провідне (1-і) місце серед усіх причин...
Лекція тема 9: Поняття про інфекційні хвороби. Профілактичні заходи. Імунітет iconЛекція №2 Тема: Особистість І хвороба. Внутрішня картина хвороби
Одним із постулатів медицини є принцип "лікувати не хворобу, а хворого". Хвороба впливає не лише на органи людини, але також на особистість...
Лекція тема 9: Поняття про інфекційні хвороби. Профілактичні заходи. Імунітет iconУрок на тему: «Хвороби шлункового-кишкового тракту та заходи щодо їх запобігання»

Лекція тема 9: Поняття про інфекційні хвороби. Профілактичні заходи. Імунітет iconЛекція “Виховання без покарань”
Миропільської нсш про заходи щодо поліпшення стану перебування першокласників в школі
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка