Нещодавно на території нашого селища проводились археологічні розкопки студентами Київського національного університету імені Драгоманова. Юним краєзнавцям




Скачати 56.45 Kb.
НазваНещодавно на території нашого селища проводились археологічні розкопки студентами Київського національного університету імені Драгоманова. Юним краєзнавцям
Дата конвертації20.04.2013
Розмір56.45 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Біологія > Документы
Нещодавно на території нашого селища проводились археологічні розкопки студентами Київського національного університету імені Драгоманова. Юним краєзнавцям Миропільської гімназії вдалось поспілкуватись з ними і побачити розкопки на свої очі.

Нам пообіцяли надати звіти та фотографії зроблені під час досліджень.

Хочеться висловити подяку за систематизовані і подаровані нові експонати.

Ми дізнались багато нового про епоху бронзового віку на нашій території.

В першій половині XIX століття розкопками археологічних старожитностей на території нашого селища займався граф Раст-воровський, який в 1828 році розкопав 4 кургани поблизу Мирополя.

Важливою віхою у вивченні Східної Волині стали археологічні дослідження С.С. Гамченка у 1896 році в басейні рік Случ і Тетерів пам'яток V-VIII ст. н.е. Особливо результативними стали розкопки в околицях Мирополя, де Гамченко обстежив городище і 32 кургани. Вивчені ним ранньослов'янські пам'ятки пізніше одержали назву "культури корчацького типу" або "житомирської культури" характерні для Волинського Полісся. Своє відкриття Гамченко обґрунтував у доповіді "Розкопки в басейні р.Случ" на XI Археологічному з'їзді 1899 року в Києві.

На основі проведених досліджень можна констатувати, що територія селища була досить густо заселена протягом усіх історичних етапів України — від найдавніших часів вона зберігає пам'ятки всіх хронологічних періодів і багатьох археологічних культур.

Тут проживали колективи первісних мисливців, головним господарським заняттям яких було полювання на великих тварин — мамонтів, північних оленів, диких коней. Полювання носило колективний характер, мисливці влаштовували загони та облави на тварин. Полювали в першу чергу заради м'яса, на ряд тварин — песців, вовків — заради хутра, кістки тварин використовували як матеріал для будівництва жител. Основні знаряддя праці виготовлялись із кременю — скребки, різці, скобелі, гостроконечники. Крім того, ряд знарядь виготовляли із кісток тварин, використовувались також дерев'яні знаряддя.

В таких важких холодних умовах льодовикового періоду пройшли перші віки людської історії, коли первісна людина, застосовуючи примітивні знаряддя праці у важких природно-кліматичних умовах, боролась за своє виживання.

Особливий інтерес становить іще одна археологічна культура мідного віку, яка мала поширення на Житомирщині — культура кулястих амфор ( зразки ціє культури знаходяться у музеї). Її пам'ятки стали відомі на початку XX століття. Важливі роботи з їх вивчення провів І. Левицький. В основному ця культура відома за похованнями в кам'яних скринях, що дало їй іншу назву — волинська мегалітична культура. Територія її поширення охоплює Східну Німеччину, Чехію,

Словаччину, Польщу, Україну.

Єдиним джерелом для вивчення цієї культури є поховання та випадкові знахідки. Мегалітичні гробниці за своєю конструкцією археологи ділять на 4 типи:

а) дольмен, який складається з двох вертикальних плит, покритих зверху вертикально покладеною плитою (прикладом може служити поховання, досліджене в селі Суємці Баранівського району);

б) кам'яна скриня з багатьох (до 10) поставлених на ребро плит і окремо добудованим входом, покрита кількома горизонтальними плитами (прикладом можуть бути поховальні пам'ятки в селі Колодяжне

в) кам'яна скриня, вкопана в грунт і нічим не відмічена на

поверхні (відомий в селі Старий Миропіль);

г) четвертий тип — кам'яна скриня під курганним насипом

(відомий на території Київської області).

Кам'яні скрині (розмірами близько 0,8 х 1,7 метра, висотою 0,6—0,9 метра) мали прямокутну форму, відомі і скрині овальної. Більшість скринь орієнтована зі сходу на захід, північна стінка, як правило, вища і масивніша за південну.

Одним з найцікавіших поховань цієї культури є гробниця, досліджена 1. Левицьким поблизу села Колодяжне. Вона мала прямокутну форму, (розміром 1,28 х 2,26 м), орієнтована із заходу на схід. Була збудована з 10 поставлених на ребро кам'яних плит, щілини між якими закладені дрібними плитами і замазані глиною. Гробниця була прикрита трьома масивними плитами. Дно викладене тонкими гнейсовими плитками, покритими глиняною долівкою, на якій у кількох місцях збереглися сліди червоної вохри. Зі східної сторони до основної поховальної камери прилягав вхід — «сіни» — прямокутної форми.
Культура кулястих амфор у нас датується останніми століттями III тисячоліття до н.е. Населення цієї культури вело, очевидно, рухливий спосіб життя, у зв'язку з цим їх поселення мали характер тимчасових стоянок і відомі в незначних кількостях.

Економіка культури кулястих амфор вивчена недостатньо. Вважають, що вона була землеробсько-скотарською. Пам'ятки її розміщуються на родючих землях, а серед знахідок трапляються серпи та зернотерки ( подаровані музею археологами), в глині керамічного посуду знаходять відбитки зернових — пшениці, ячменю, бобових. В складі тваринного стада переважала велика рогата худоба. Помітну роль відігравало свинарство, часто зустрічаються кістки коней, проте свідчень про їх застосування як тяглової сили або для їзди верхи (під сідлом) немає. Очевидно коні були одним з джерел м'ясної їжі. Допоміжну роль в господарстві відігравало полювання на благородного оленя, лося, дикого кабана.

Наступним етапом в археологічній періодизації історії людства є бронзовий вік. Це останній великий період первіснообщинної формації. На цьому етапі починають формуватись класові суспільства, державницькі відносини. В межах України бронзовий вік датується II — початком І тис. до н.е. В цей час людство освоїло перший штучний метал — бронзу як сплав міді з оловом (іноді сурмою або миш'яком). На території України виявили багато майстерень, де виплавляли бронзу та виготовляли речі з неї.

У бронзовому віці відбулося поглиблення.першого суспільного поділу праці. У степових племен посилюється роль скотарства, а у лісостепових — провідну роль відігравало землеробство в поєднанні з домашнім тваринництвом. Розширився асортимент культурних рослин, люди в той час культивували пшеницю, ячмінь, льон, коноплі, горох, сочевицю, часник, цибулю, мак. Розвивається садівництво, вирощували вишні, сливи. Зростання продуктивності праці призвело до посилення майнової нерівності. В роду посилилась роль батьківського права, завершилось формування патріархальних відносин.

Перші дослідження пам'яток епохи бронзового віку в нашому краю були проведені ще в 70—80-х роках XIX століття.Безпосередні пращури слов’ян – носії комарівської і тшинецької археологічних культур – приходять на зміну культурам шнурової кераміки в середині II тисячоліття до н.е. Розкопаний курган неподалік селища відноситься саме до цих культур.
Обидві культури мають дуже багато спільних рис у типах знарядь праці, кераміки, прикрас, поховальному обряді тощо і дуже складно провести їх точне територіальне розмежування, тому інколи їх зараховують до однієї – тшинецько-комарівської. 
Комарівські племена жили переважно на більш південних територіях, у Прикарпатті та південній частині Волині, а тшинецькі — в долині Середнього Дніпра, басейні Прип’яті в межах України і Білорусі і на території нинішньої Польщі. Пам'ятки, споріднені з тшинецькими, відомі і на схід від Дніпра – в басейні Десни і Сейму. 

У формуванні комарівської і тшинецької культур важливу роль відіграли культури шнурової кераміки, з якими вони генетично споріднені, та пізньотрипільська культура, яка була представлена раніше на значній території їхнього поширення. Основними заняттями племен комарівської і тшинецької культур були землеробство і скотарство, про що свідчить наявність зернотерок, крем’яних серпів та кісток свійських тварин — великої рогатої худоби, свиней, коней, рідше — овець і кіз. 

Землеробство вже було підсічним і плужним, що вимагало очищення від лісу значних ділянок землі. Останнє здійснювалось за допомогою крем’яних і бронзових сокир. Населення вело осілий спосіб життя – люди жили в досить великих поселеннях
Племена ховали своїх померлих під курганами або в ґрунтових могильниках скорченими на боці, рідше – випростаними, або ж спалювали. У типах кераміки та її орнаментації, що є найбільш чутливим показником етнографічної самобутності племен, комарівській і тшинецькій культурам властиві дуже характерні за формою високі горщики з розведеними вінцями, що отримали назву тюльпаноподібних… 

далі буде…

Схожі:

Нещодавно на території нашого селища проводились археологічні розкопки студентами Київського національного університету імені Драгоманова. Юним краєзнавцям iconIнтернет сторінка географічного факультету Київського національного...
Гладкий Олександр Віталійович, 23 р., кафедра економічної І соціальної географії географічного факультету Київського національного...
Нещодавно на території нашого селища проводились археологічні розкопки студентами Київського національного університету імені Драгоманова. Юним краєзнавцям iconН аціональний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут...
Глосарій присвячений з’ясуванню значенню та вживанню термінів І понять, які використовуються у сучасних дослідженнях етнічності в...
Нещодавно на території нашого селища проводились археологічні розкопки студентами Київського національного університету імені Драгоманова. Юним краєзнавцям iconДодаток 7 до наказу Ректора Київського національного університету...

Нещодавно на території нашого селища проводились археологічні розкопки студентами Київського національного університету імені Драгоманова. Юним краєзнавцям iconПрограма нормативної дисципліни цивільна оборона для студентів вищих...
Бжд національного авіаційного університету; Сидоренко В. В., к т н., доцент каф. "Основ медичних знань та охорони здоров’я дітей"...
Нещодавно на території нашого селища проводились археологічні розкопки студентами Київського національного університету імені Драгоманова. Юним краєзнавцям iconЩоденник
Київського національного університету імені Тараса Шевченка, юридичного факультету – ас. Бишевець О. В
Нещодавно на території нашого селища проводились археологічні розкопки студентами Київського національного університету імені Драгоманова. Юним краєзнавцям iconЧи є в україні землі комунальної власності?
Мірошниченко А. М., д ю н., завідуючий кафедри земельного та аграрного права юридичного факультету Київського національного університету...
Нещодавно на території нашого селища проводились археологічні розкопки студентами Київського національного університету імені Драгоманова. Юним краєзнавцям icon* Докладніше див
Людмила Володимирівна Міхневич, заступ­ник завідувача кафедри юридичного факульте­ту Київського національного економічного університету...
Нещодавно на території нашого селища проводились археологічні розкопки студентами Київського національного університету імені Драгоманова. Юним краєзнавцям iconВидавництво Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана
Навч посіб. — За ред. В. С. Савчука, Ю. К. Зайцева. —К.: Кнеу, 2006. — 612 c. Тв обкл. Новинка!
Нещодавно на території нашого селища проводились археологічні розкопки студентами Київського національного університету імені Драгоманова. Юним краєзнавцям iconРозвиток уявлень про морфоструктури центрального типу
...
Нещодавно на території нашого селища проводились археологічні розкопки студентами Київського національного університету імені Драгоманова. Юним краєзнавцям iconНавчальна програма для 6 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат біологічних наук, доцент; В. І. Соболь, вчитель Кам’янець-Подільського...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка