План Вступ Клінічні ознаки гострих респіраторних вірусних захворювань Засоби для лікування та профілактики грвз вступ




Скачати 120.82 Kb.
НазваПлан Вступ Клінічні ознаки гострих респіраторних вірусних захворювань Засоби для лікування та профілактики грвз вступ
Дата конвертації03.03.2013
Розмір120.82 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Біологія > Документы
План

Вступ…………………………………………………………………3

Клінічні ознаки гострих респіраторних вірусних захворювань………..5

Засоби для лікування та профілактики ГРВЗ……………………………8

Вступ

При величезній кількості збудників, поліморфізмі спричинюваних ними клінічних ознак, розмаїтті клінічних форм далеко не завжди, навіть за самого детального обстеження хворого, вдається встановити етіологію збудника, що обумовив респіраторний синдром (Возіанова Ж.І.). Вище зазначені фактори призводять до плутанини при встановленні діагнозу, що обумовлює необхідність розмежувати деякі поняття. Хворому з респіраторним синдромом може бути поставлений діагноз ГРЗ чи ГРВЗ або навіть просто окремо провідний синдром – ларингіт, фарингіт, бронхіт тощо.  Більше того, зарубіжна медична література дає таке поняття як “застуда” (англ. - common cold), що має на увазі запалення будь-якої ділянки дихального тракту. ГРВЗ – це група гострих респіраторних захворювань, що зумовлені винятково вірусами і є невід’ємною частиною поняття ГРЗ. Саме ГРВЗ за своєю питомою часткою займають провідне місце в структурі інфекційної патології людини. Експерти ВООЗ підкреслюють, що останні роки зберігається тенденція постійного зростання рівня захворюваності цією групою інфекцій.

Крім того, не коректним є термін «грип та ГРВІ», який штучно виокремлює грип з групи ГРВІ. Слід розуміти, що грип є одним з ГРВІ, можливо, найважливішим, але лише одним з сотень ГРВІ. Тому значно коректнішим є вживання терміну «грип та інші ГРВІ»  або «ГРВІ, в тому числі й грип».

Доречно наголосити, що терміни  “гостра респіраторна вірусна інфекція” та “гостре респіраторне вірусне захворювання” не є рівнозначними. Термін “інфекція” включає не лише маніфестні (захворювання), але і безсимптомні (інапарантні, субклінічні тощо) випадки, що зазвичай виявляються лише за умови цілеспрямованого специфічного обстеження. Як наслідок, маємо справу лише з тією частиною ГРВІ, що проявляються у вигляді захворювання, тобто ГРВЗ, і тому підміняти один термін іншим недоречно.

            Катаральний синдром може зустрічатися не лише при ізольованому ураженні респіраторного тракту, а й бути однією з ознак інфекцій, збудники яких мають політропну локалізацію, наприклад, герпес-віруси, “дитячі” інфекції тощо.

У нашій країні так традиційно склалося, що до ГРВЗ відносяться лише ті захворювання, де ураження дихальної системи є провідним синдромом хвороби, на відміну від тих хвороб (кір, краснуха тощо), при яких ураження дихальних шляхів не має провідної ролі, а є лише однієї з багатьох ознак клінічної картини. Гострі респіраторні вірусні захворювання можуть спричинити понад 200 вірусів. Найбільш вивченими серед них є - віруси грипу, парагрипу, респіраторно-синцитійний вірус, риновіруси, коронавіруси, реовіруси, аденовіруси, деякі серотипи ентеровірусів.

Клінічні ознаки гострих респіраторних вірусних захворювань

         Різні збудники вражають більшою мірою певні відділи дихальних шляхів: риновіруси та коронавіруси - переважно  слизову оболонку  носа, реовіруси – носа та глотки, парагрипозні віруси - гортані, вірус грипу – трахеї, РС-вірус – бронхів та бронхіол, аденовіруси – лімфоїдну тканину глотки та кон’юнктиви. Хоча у цілому, вони обумовлюють запалення усіх відділів дихальних шляхів, однак різною мірою.

         Риніт – це запалення слизової оболонки носа, котре суб’єктивно проявляється відчуттям закладеності носових ходів і утрудненим диханням через ніс, чиханням, виділеннями з носа (нежить). При об’єктивному обстеженні спостерігаються серозні, слизисті, слизисто-гнійні або кров’янисті виділення, слизова оболонка гіперемійована, набрякла, іноді вкрита кірочками.

         Фарингіт – це запалення слизової оболонки глотки, яке суб’єктивно проявляється відчуттям помірного болю при ковтанні, рідше – печінням. При прямій фарингоскопії спостерігається гіперемія  та набряк слизової оболонки  задньої стінки глотки,  своєрідна зернистість, інколи  - дрібні крововиливи.

         Ларингіт – це запалення слизової оболонки гортані, що може виникнути не лише за умови дії інфекційних агентів, але й інших факторів – переохолодження, подразнення парами хімічних речовин, димом при палінні, зловживання алкоголем, голосового навантаження. Суб’єктивно хворий відчуває пирхотіння, садніння або помірний біль  в горлі, кашель. Об’єктивно спостерігається зміна тембру голосу (сиплий, навіть до афонії), сухий, так званий “гавкаючий”, кашель. При ларингоскопії виявляють гіперемію та набряк слизової оболонки гортані, потовщення та гіперемію істинних голосових зв’язок. У дітей синдром ларингіту може ускладнитися розвитком несправжнього крупу, що у своєму перебігу проходить три послідовні фази: катаральну, стенотичну та асфіктичну. Симптоматика виникає в розпалі хвороби,  раптово, переважно в нічний час.

         Катаральна стадія крупу характеризується такими клінічними ознаками:

- охриплість голосу;

- грубий “гавкаючий” кашель;

- напади утрудненого дихання.

         У стенотичну  стадію до вищенаведених симптомів приєднуються:

- задишка;

- гучне дихання, що чутне на відстані;

- ціаноз;

- втягнення на вдиху піддатливих ділянок грудної клітки;

- збудження,  відчуття страху;

-  вимушене положення – ортопное;

- підвищена пітливість;

- дихання над легенями майже не вислуховується.

         Асфіктична стадія характеризується такими симптомами:

- тотальний ціаноз;

- частий ниткоподібний пульс;

- артеріальна гіпотензія;

- розширення зіниць;

- втрата свідомості.

         При проведенні диференціації зі справжнім (дифтерійним) крупом, слід враховувати, що найбільш яскравими рисами несправжнього крупу є його гострий, раптовий  початок, короткотривалий перебіг та відсутність афонії навіть в асфіктичній стадії.

         Трахеїт – це запалення слизової оболонки трахеї, клінічна симптоматика якого надто мізерна. Хворі скаржаться на дряпання та біль за грудиною, сухий кашель. Інколи під час аускультації вислуховуються жорстке дихання та сухі хрипи над трахеєю. Об’єктивні зміни можна отримати лише за фібротрахеобронхоскопії, однак, враховуючи коротку тривалість ГРВЗ, цю процедуру навряд чи варто рекомендувати.

         ^ Бронхіт та бронхіоліт – розглядаються як компонент ГРВЗ, якщо вони поєднуються з ураженням верхніх відділів респіраторного тракту, а за умови РС-інфекції вони є провідним синдромом.  У випадках поєднання з пневмонією, бронхіт та бронхіоліт не відносять до ГРВЗ. Клінічними ознаками бронхіту є кашель, спочатку сухий, а надалі зі слизистим харкотинням, сухі хрипи, порушенням бронхіальної прохідності у вигляді подовженого видиху, утруднення дихання, що краще визначити за допомогою спірографії або пневмотахометрії. Бронхіоліт – це найважча форма гострого бронхіту зі значним порушенням бронхіальної прохідності, що проявляється задишкою, розвитком обструктивної емфіземи та дихальною недостатністю. Хворих непокоїть болісний кашель з мізерною  кількістю харкотиння.

         Альвеоліт  – запальний процес дистального відділу респіраторного тракту внаслідок перетворення альвеолярно-капілярного бар’єру на гіалінову мембрану, спричинений  локальними крововиливами, некрозом, апоптозом та десквамацією  клітин респіраторного епітелію альвеол, що призводить до порушення легеневого газообміну (гіпоксемія, гіперкапнія) і клінічно проявляється дихальною недостатністю. 

      Окрім відмінностей у клінічній картині різних гострих респіраторних захворювань, що зумовлені різноманітністю синдрому органних уражень, є й певні спільні риси, що їх об’єднують.

Засоби для лікування та профілактики ГРВЗ

Противірусні засоби  застосовуються при важкому та середньоважкому перебігові ГРВЗ, насамперед при грипі.

Амантадин та римантадин  є специфічними противірусними засобами, які діють лише на вірус гриппу А шляхом блокади так званих М2-каналів.

         Щодо римантадину та амантадину можна зазначити, що поряд з вузьким спектром дії, вони недостатньо ефективні в лікуванні та  профілактиці. У міжепідемічний період  грипу їхнє масове застосування малоефективне. При відносно невеликій вартості, їхніми недоліками є можливість серйозних побічних реакцій, а також стійкість вірусів грипу А до цих хіміопрепаратів, яка все частіше реєструється в багатьох країнах світу. Стійким до них є і віруси пташиного та свинячого грипу.

       Осельтамівір та занамівір (інгібітори специфічної вірусної нейрамінідази) мають менше побічних реакцій, діють на віруси грипу А і В, рідше призводять до резистентності вірусу, однак   висока вартість різко обмежує їхнє застосування.

         Занамівір для осіб 12 років і старших застосовується в інгаляціях 2 р. на день по 5 мг. Слід враховувати, що занамівір може спричинювати загострення бронхіальної астми чи інших хронічних неспецифічних хвороб легенів.

         Осельтамівір застосовують у дітей від 1 року життя та дорослих у вигляді суспензії та дорослих.  Осельтамівір також має досить вузький спектр дії (віруси грипу типів А і В, вірус пташиного грипу Н5N1). За останніми даними, віруси свинячого грипу також є чутливими до осельтамівіру, хоча будь-які рандомізовані  дані про ефективність відсутні.  Суттєво звужує можливості його застосування з метою лікування та профілактики висока вартість препарату та відсутність впливу на інші збудники ГРВЗ.

         Для лікування грипу може застосовуватися рибавірин. (вітчизняний рибарин) для дорослих від 18 років при відсутності протипоказань – вагітності, супутньої ниркової недостатності та гематологічної патології (в першу чергу гемолітичної анемії)  по 200 мг х 3-4 рази на добу під час їжи  протягом 5-7 днів.  Найефективнішими засобами у лікуванні та профілактиці ГРВЗ є препарати, провідним механізмом дії яких є стимуляція утворення інтерферону. Вони можуть застосовуватися для лікування і профілактики переважної більшості ГРВЗ, в тому числі й грипу. До них відносяться тилорон (аміксин ІС), кагоцел (кагоцел), арбідол (арбідол-ленс), бендазол (дибазол), амізон, мефенамінова кислота. Серед них тилорон та кагоцел є найпотужнішими стимуляторами утворення ендогенного інтерферону.

         Тилорон застосовується   як у дорослих, так і дітей з 7 років. Він є ефективним не лише при грипі, спричиненому людськими типами вірусу, а й інших ГРВЗ, в тому числі й пташиному грипі Н5N1.   Найефективнішим є застосування цього препарату у перші 3 доби від початку хвороби. Для лікування призначають по 1т (125 мг) на прийом двічі на день, у подальшому по 1т через день. Усього 3-6 таблеток на курс лікування, можливі інші варіанти застосування. Крім того, тилорон має і пряму противірусну дію.

         Для профілактики препарат застосовується по 1 т на тиждень протягом періоду епідемічного спалаху (1місяць). Йому властивий так званий ефект післядії, при якому підвищений синтез інтерферону зберігається протягом 2 тижнів після закінчення прийому препарату. Вартість препарату суттєво менша, ніж осельтамівіру та занамівіру. Серйозні побічні ефекти не зареєстровано.

         Кагоцел також є потужним стимулятором утворення ендогенного інтерферону, має пряму противірусну дію, застосовується як для лікування, так і для профілактики у дорослих. Він застосовується в дитячій практиці з 6 років.  Призначається дорослим по 2 т двічі на день у перші 2 дні, далі по 1т 2 рази на день, усього до 18 таблеток на курс лікування. Може застосовуватися і для профілактики.  Однак, за деякими даними, засіб містить до 3% госсиполу (негативний вплив на чоловічу репродуктивну сферу). Вартість препарату також суттєво менша, ніж  осельтамівіру та занамівіру.

         Арбідол має дещо слабшу інтерферонстимулюючу дію, відтак і клінічний та профілактичний ефект  менший.

         Амізон та мефенамінова кислота належать до групи нестероїдних протизапальних засобів, мають помірну інтерфероніндукуючу активність.  Їх варто застосовувати під час лікування при необхідності зниження температури тіла.

         Бендазол – найменш токсичний і найдешевший засіб. Застосовується лише з метою профілактики грипу по 20 мг на день у дітей шкільного віку. Засіб вимагає щоденного застосування, може зрідка спричинювати зниження артеріального тиску. Однак невідома його профілактична дія по відношенню до більшості збудників ГРВЗ не грипозної етіології, ефективність його для профілактики грипу також помірна.

         Доцільність застосування специфічного чи людського нативного імуноглобуліну на даний момент – дискутабельна, зважаючи на його сумнівну ефективність з одного боку, досить високу вартість та потенційну небезпеку інфікування різноманітними патогенами, що можуть бути передані через кров, з іншого.

         Препарати рекомбінантного  альфа-інтерферону також можуть застосовуватися для лікування переважно важких форм грипу. Однак їхня ефективність стосовно грипу, спричиненого вірусом людського грипу, практично невідома, вони виявилися неефективними при лікуванні пташиного грипу.

Специфічна профілактика

Специфічна профілактика грипу та інших ГРВЗ є важливою проблемою сьогодення з огляду на високу сезонну захворюваність.

         Специфічна профілактика  має 2 основних компоненти, співвідношення між якими залежить від рівня захворюваності на грип та  інші ГРВЗ:

·   вакцинопрофілактика;

·   хіміопрофілактика;

         При загрозі розвитку епідемії (пандемії) грипу специфічна вакцинопрофілактика  проводиться за 2-3 місяці до передбачуваного початку епідемії. Під час епідемії вона доповнюється  хіміопрофілактикою противірусними препаратами та індукторами інтерферону  в  осіб,  які з певних причин не отримали  щеплення проти грипу.

       Іншим повинен бути підхід до профілактики  грипу та інших ГРВЗ  в міжепідемічний період під час сезонного підвищення захворюваності. Основне значення має хіміопрофілактика препаратами, що стимулюють  утворення інтерферону. ЇЇ може доповнювати щеплення окремих груп ризику у випадку можливості розвитку обмеженого спалаху грипу. Однак для цього повинен проводитися серологічний та вірусологічний моніторинг поширення вірусів респіраторної групи.

Нині людство перебуває в міжепідемічному  періоді грипу, коли є неможливим виникнення великих епідемій та пандемій. Останні роки переважно циркулювали принципово одні і ті ж серотипи вірусів грипу А – H1N1 та H3N2 та вірус грипу В. У останнього потенційні можливості спричинення епідемічних спалахів значно менші з огляду на стійкішу антигенну структуру порівняно з вірусом грипу А. Тривала циркуляція  одних і тих же серотипів  вірусу грипу А не дає змоги  спричинювати епідемію внаслідок наявності популяційного імунітету. Зміна штаму H1N1 на сезон 2007-2008 року (Соломонові острови) не свідчить про можливість епідемії, оскільки  його відмінність від штамів, що циркулювали раніше, незначна. В окремих регіонах можуть виникати обмежені спалахи грипу на тлі високої сезонної захворюваності на інші ГРВЗ.

Останнім часом відзначається спалах так званого «свинячого» або мексиканського або каліфорнійського грипу А – H1N1, який спричинив підвищення захворюваності серед тварин і людей зі смертельними наслідками у Мексиці. Хвороба поширилася в США, Канаду, останніми днями випадки зареєстровано в багатьох країнах світу. Водночас, подібні штами (див. таблицю 2) циркулюють уже багато років. Тому ймовірність розвитку пандемії, пов’язаної саме з цим штамом, помірна. Однак, цей штам може стати базовим для утворення нового пандемічного вірусу грипу, епідеміологічний нагляд за його поширенням дозволить визначити можливу швидкість поширення можливого пандемічного штаму,  що вимагає суворого контролю за циркуляцією і змінами генотипу цього вірусу.

Склад вакцин, який пропонувався для щеплення проти грипу протягом останніх 10 років перед сезонним підвищенням захворюваності на грип та інші ГРВІ  (складено за щорічними рекомендаціями ВООЗ)

  1

New Caledonia/20/99 (H1N1)

2

Bijing/262/85

(H1N1)

3

Sydney/5/97

(H3N2)

4

Solomoni Islands/

3/06(H1N1)

5

Wisconsin/67/05

(H3N2)

6

California/7/04

(H3N2)

7

Fujian/411/02

(H3N2)

8

Moscow/10/99

(H3N2)

9

Sichuan/379/99

(B)

10

Bijing/184/93

(B)

11

Shanghai/361/02

(B)

12

Hong Kong/330/01 (B)

13

Malaysia/2506/04

(B)

        

 

        Вакцини (див.таблиця 2)  підбираються за принципом найбільшої схожості зі штамами, які циркулюють у популяції. Це пояснюється тим, що існує частковий перехресний імунітет в межах підтипів одного серотипу. Зазвичай, вакцинація найефективніша у осіб середнього і молодого віку  -  у 60- 90%  вакцинованих утворюється захисний титр антитіл.  У дітей та осіб похилого віку ефективність щеплення від грипу суттєво менша -  захисний титр антитіл утворюється лише у  30-60%. Крім того, антитіла, що утворились,  можуть не співпадати повністю з антигенами циркулюючого штаму вірусу, тому, зазвичай, ефективність вакцини зменшується ще на 20-30%. Навіть особи, що мають захисний титр антитіл проти циркулюючих  штамів, можуть захворіти на грип, але захворювання матиме легший перебіг. Таким чином, щеплення не дає повної гарантії захищеності від грипу. Але,  вважається, що серед людей похилого віку  щеплення дозволяє зменшити захворюваність на грип на 60%, а смертність -  на 70-80%, тому не слід від неї відмовлятися.  В умовах загрози пандемії грипу лише хіміопрофілактика разом з вакцинацією можуть стати провідним фактором  стримування  розвитку пандемії. Хоча створення вакцини проти чергового штаму грипу в сучасних умовах відбувається досить швидко, однак  напрацювання необхідної її кількості та можливість масового застосування є проблематичним.

     У підсумку можна сказати, що  ГРВЗ, як найбільш поширена патологія,  потребують від лікарів усіх спеціальностей вміння провести клінічну та лабораторну діагностику, обрати раціональну терапевтичну тактику залежно від етіології захворювання та характеру його перебігу, визначити доцільну профілактику з урахуванням індивідуальних  особливостей організму та тенденцій епідемічної ситуації.

Схожі:

План Вступ Клінічні ознаки гострих респіраторних вірусних захворювань Засоби для лікування та профілактики грвз вступ iconМетодичні рекомендації Донецьк-2010
З метою профілактики грипу та гострих респіраторних захворювань у закладах освіти використовувати рекомендації мон україни та Донецького...
План Вступ Клінічні ознаки гострих респіраторних вірусних захворювань Засоби для лікування та профілактики грвз вступ iconНаказ
Кабінету Міністрів України від 30. 10. 09 №1152 «Про запобігання поширенню грипу типу А/Н1N1/Каліфорнія/04/09 І гострих респіраторних...
План Вступ Клінічні ознаки гострих респіраторних вірусних захворювань Засоби для лікування та профілактики грвз вступ iconЩодо заходів з профілактики грипу та респіраторних вірусних інфекцій в епідсезон 2011 2012 років
Моз україни в епідсезоні 2011 – 2012 років прогнозується переважна циркуляція вірусів грипу А(Н3N2). У зв’язку з чим на 05. 10. 2011...
План Вступ Клінічні ознаки гострих респіраторних вірусних захворювань Засоби для лікування та профілактики грвз вступ iconМета: удосконалити знання лікарів-педіатрів про сучасні погляди на...
Тема. Кардити: сучасні погляди на патогенез. Клінічні варіанти. Діагностика. Лікування. Кардіомопатії: клініко-параклінічна діагностика....
План Вступ Клінічні ознаки гострих респіраторних вірусних захворювань Засоби для лікування та профілактики грвз вступ iconПам'ятка щодо грипу типу а/Н1N1 Клінічні ознаки грипу типу А/H1N1
Клінічні ознаки грипу типу А/H1N1: головний біль, біль у м'язах, біль у горлі, підвищення температури тіла, кашель, нежить, закладання...
План Вступ Клінічні ознаки гострих респіраторних вірусних захворювань Засоби для лікування та профілактики грвз вступ iconКолоїдний розчин наночастинок срібла
Срібло відоме людству вже понад 5 тисяч років як потужний натуральний протимікробний засіб. Усі відомі цивілізації використовували...
План Вступ Клінічні ознаки гострих респіраторних вірусних захворювань Засоби для лікування та профілактики грвз вступ iconВиразкова хвороба у дітей. Сучасні погляди на етіологію, патогенез....
Мета: вдосконалити знання лікарів з актуальних питань діагностики, лікування та профілактики хронічних захворювань гастродуоденальної...
План Вступ Клінічні ознаки гострих респіраторних вірусних захворювань Засоби для лікування та профілактики грвз вступ iconТема. Сучасні погляди на рахіт: особливості порушень метаболізму,...
Мета. Удосконалити знання лікарів-педіатрів з питань етіології, патогенезу, діагностики, диференційної діагностики, лікування та...
План Вступ Клінічні ознаки гострих респіраторних вірусних захворювань Засоби для лікування та профілактики грвз вступ iconДезінфікуючі та антисептичні засоби, засоби догляду за шкірою
Апорізькій області у галузі профілактики інфекційних хвороб, висловлюю Вам свою щиру повагу І пропоную розглянути пропозицію щодо...
План Вступ Клінічні ознаки гострих респіраторних вірусних захворювань Засоби для лікування та профілактики грвз вступ iconПлан Вступ Об’єктивні ознаки розбою 1 Об’єкт та предмет розбою Об’єктивна...
Зниження рівня життя багатьох громадян нашої країни призвели до загострення кримінологічної ситуації в цілому, зокрема, до зростання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка