Реферат На тему: Організа­ційна структура соціології в Україні




Скачати 113.44 Kb.
НазваРеферат На тему: Організа­ційна структура соціології в Україні
Дата конвертації14.03.2013
Розмір113.44 Kb.
ТипРеферат
uchni.com.ua > Економіка > Реферат
РЕФЕРАТ

На тему:

Організа­ційна структура соціології в Україні

Організаційну структуру соціології в Україні репрезентовано різними соціологічними установами, які здійснюють теоретичні та прикладні дослідження соціологічних проблем, готують фахівців тощо. Перш за все треба назвати такі:

  • установи Академії Наук України, що здійснюють розробку загальних теоретико-методичних і галузевих соціологічних проблем;

  • центри вивчення громадської думки, що утворені на гро­мадських засадах у деяких містах України і вивчають рейтинг політичних діячів, сприйняття трудящими політики уряду, по­літичну активність, розвиток неформальних рухів тощо. Ре­зультати роботи цих центрів використовуються в процесі при­йняття рішень на різних рівнях управління суспільними процесами;

  • установи при різних державних організаціях, міністерствах і відомствах, що ведуть соціологічні дослідження за завданнями цих організацій, розробляюсь теоретико-методологічні проблеми державно-політичної та відомчої роботи;

  • соціологічні кафедри та лабораторії вузів, що готують спеціалі­стів, розробляють теоретико-методологічні проблеми, виконують замовлення підприємств і організацій на проведення прикладних до­сліджень;

  • соціологічні служби підприємств та інших соціальних орга­нізацій, що здійснюють прикладні дослідження соціологічних проблем, розробку і впровадження соціальних технологій, соці­альних програм тощо.

Координує соціологічну роботу Соціологічна асоціація Украї­ни (САУ). Вона функціонує як наукова громадська організація при секції суспільних наук Президії НАНУ і об'єднує соціологів-фахівців, що ведуть науково-практичну, дослідну, пропагандист­ську й педагогічну діяльність. Членство в ній може бути колектив­ним та індивідуальним. Мета й завдання асоціації чітко визначені в її статуті.

Провідним центром соціологічної роботи є Інститут соціології НАН України, який ставить своїм завданням виявлення законо­мірностей розвитку соціальних процесів як взаємодії багатьох соціальних груп і верств у різних сферах життєдіяльності суспі­льства.

Досягнення цієї мети реалізується в таких напрямах дослі­джень:

  • історія, теорія і методологія вітчизняної та зарубіжної соціо­логічної думки;

  • особливості соціальної структури суспільства за умов ста­новлення ринкової економіки: тенденції та механізми соціальної диференціації та стратифікації;

  • динаміка масової свідомості та соціального самопочуття населення. Ціннісні орієнтації, потреби, інтереси та мотиви пове­дінки різних соціальних груп;

  • розробка системи соціологічних показників та проведення моніторингових досліджень, що характеризують стан і динаміку суспільства. Соціодіагностика;

  • соціальні умови формування ринкової економіки та під­приємницької діяльності. Трудова мотивація за різних форм власності;

  • соціальні та психологічні чинники ідентифікації й адаптації особистості за умов суспільної кризи;

  • соціологія культури і масової комунікації;

  • особливості життєдіяльності сім'ї на етапі трансформації українського суспільства;

  • причини виникнення й механізми подолання соціальних конфліктів;

  • соціально-психологічні чинники й механізми ліквідації на­слідків аварії на ЧАЕС. Соціальна політика за умов подолання наслідків великомасштабних аварій. Соціологія відтворення при­родного середовища;

  • українська етнічність у сучасному світі. Етносоціологія та етнополітика;

  • соціологія політики. Формування та реалізація сучасної со­ціальної політики в Україні;

  • методологія та методика соціальної експертизи національ­них та регіональних програм і проектів.

Академічна програма інституту виконується в таких наукових відділах:

  • соціальних структур;

  • економічної соціології;

  • соціальної психології;

  • історії та теорії соціології;

  • соціальної експертизи;

  • методології та методів соціологічних досліджень;

  • соціально-політичних процесів;

  • соціології культури та масової комунікації.

В Інституті працює багато висококваліфікованих соціологів, фахівців у різних галузях соціології.

Нині Інститут є провідним центром України з підготовки ас­пірантів та докторантів, проведення теоретичних та емпіричних досліджень, поширення соціологічної інформації.

На базі Інституту діє спеціалізована Вчена рада з присудження наукових ступенів доктора й кандидата соціологічних наук за трьо­ма спеціалізаціями: історія, теорія й методологія соціології; еконо­мічна соціологія; соціальна структура, соціальні інститути та соці­альні відносини.

Розв'язання завдань, зв'язаних з виходом із соціально-еконо­мічної кризи, потребує повної мобілізації внутрішніх резервів, поси­лення соціального управління економікою, що неможливо без акти­вного дослідного пошуку і своєчасного усвідомлення суті соціально-економічних процесів, які відбуваються у сфері виробництва. У зв'язку з цим виникає необхідність удосконалення управління со­ціальними процесами, підвищення рівня роботи у сфері соціального розвитку трудових колективів. Важливу роль у цьому мають відігра­вати соціологічні служби, або, як їх називають, служби соціального розвитку самих трудових колективів, підприємств, організацій.

^ Соціологічна служба підприємства проводить соціологічні дослідження на підприємстві і на підставі всебічного вивчення соціально-психологічних проблем праці, побуту і відпочинку трудящих розробляє й реалізує заходи для виявлення і викорис­тання соціальних резервів зростання обсягів та ефективності ви­робництва, удосконалення управління соціальними процесами. Вона організовує роботу з управління соціальним розвитком тру­дових колективів, методичного забезпечення цього розвитку, ко­ординує розробку й реалізацію комплексних соціальних програм і технологій.

Соціологічна служба підприємства є незалежним підрозділом, підпорядкованим його керівникові чи першому заступнику керівника, а на підприємствах з великою кількістю працівників — го­ловному соціологу, права і обов'язки якого встановлюються на рівні інших головних спеціалістів підприємства.

Структуру і штати служби затверджує керівник підприємства за­лежно від загальної кількості працівників підприємства, функцій і обсягу виконуваних соціологічною службою робіт (див. табл.). До її складу можуть входити соціологи, психологи, спеціалісти з проф­орієнтації, організації та управління виробництвом та інші фахівці.

Таблиця


^ Типова структура соціологічної служби промислового підприємства (об'єднання).


На практиці соціологів найчастіше включають у структури відді­лів кадрів, організації праці та заробітної плати, планово-вироб­ничий відділ, АСУ, бюро технічної інформації тощо. Утворення та­ких служб значною мірою залежить від керівника підприємства, ро­зуміння ним важливості соціальних завдань. Проте ефективніше ці служби працюють тоді, коли діють автономно. У складі інших під­розділів вони, як правило, виконують ще роботу, що не відповідає їхнім функціям. Якщо взяти за критерій оцінки ефективності роботи соціологічної служби кількість проведених досліджень і запрова­джених заходів, то найбільш ефективним, як свідчить практика, є її підпорядкування заступнику директора з кадрів.

Права, обов'язки і функції окремих працівників служби закріп­люються посадовими інструкціями, які відбивають специфіку со­ціологічної роботи на кожному конкретному підприємстві.

Призначення соціолога як фахівця реалізуються в його функ­ціях, котрі зв'язані з функціями соціології. Вони конкретизують загальні абстрактні уявлення про функції соціології як науки. Де­тальний розгляд їх сприятиме ліпшому усвідомленню змісту ро­боти соціолога на підприємстві.

Робота соціолога має здебільшого теоретико-пізнавальну спря­мованість і є досить складною, оскільки зв'язана з усвідомленням сутності соціальних процесів, людського буття. Вона є творчою, оскільки зв'язана з пошуком нового, раніше невідомого. Основна мета соціологічної діяльності — пізнання за допомогою загальних наукових та суто соціологічних методів соціальних явищ, процесів та визначення засобів управління їхнім розвитком. Тому теоретико-пізнавальна робота соціолога завжди так чи так поєднана з прак­тичною, управлінською діяльністю. Без зв'язку з практикою соціо­логічна робота втрачає сенс. Кінцевим підтвердженням її значу­щості та доцільності є досягнуті практичні результати.

Як і будь-яка інша інтелектуальна праця, праця соціолога роз­починається з пізнання. Тому найголовнішою функцією є пізна­вальна, її спрямовано на вивчення та аналіз соціальної дійсності, що стоїть за певним фактом чи їх множиною. Що масштабнішим за цілями та проблемами є дослідження, то ймовірнішим є те, що соціолог матиме справу з багатьма складними соціальними фа­ктами. У процесі реалізації цієї функції завдання соціолога поля­гає у виявленні зв'язків між соціальними фактами, притаманних їм тенденцій і закономірностей.

Реалізація пізнавальної функції розпочинається з вивчення відповідної літератури. Це можуть бути фундаментальні публіка­ції про результати науково-дослідних робіт, публіцистичні статті.

Може статися і так, що літератури, яка стосується безпосередньо цієї теми, взагалі нема. Але будь-яка тема зв'язана з іншими, і соціолог повинен спрямувати свої зусилля на пошуки розробок, певною мірою наближених до досліджуваної тематики. Отже, пі­знавальна функція праці соціолога передбачає цілеспрямований пошук існуючих досліджень та публікацій.

У пізнавальному процесі соціолога однаково прийнятний як теоретичний, так і емпіричний аналіз соціальної реальності з ви­користання найрізноманітніших способів збирання інформації. Це дуже важливо враховувати, щоб не ототожнювати пізнавальну функцію лише з теоретичним пошуком.

Пізнавальна функція реалізується в розробці соціальних карт працівників і соціальних паспортів колективів, а також програми дослідження: формулювання проблеми, завдань, цілей, визначен­ня об'єкта і предмета дослідження, розробка гіпотез, вибір спо­собів та засобів вивчення проблеми.

Виконання цієї функції потребує глибокого знання методики, техніки й організації соціологічних досліджень.

Пізнавальна функція знаходить своє органічне продовження в прогностичній функції. Вивчаючи соціальну дійсність, її супереч­ності та шукаючи шляхи їх розв'язання, соціолог має прогнозу­вати перспективи розвитку подій, кінцевий результат усіх змін.

Прогнозування має надзвичайно важливе значення в роботі соціо­лога. Обмеження констатацією фактів, у ліпшому разі аналізом по­точних процесів без вивчення тенденцій майбутнього їхнього розвит­ку свідчить про неповне використання професійних можливостей соціолога, низьку ефективність його професійної діяльності.

Конкретизується прогностична функція через соціальне пла­нування, проектування і конструювання. Вона межує з моделю­ванням перебігу соціального процесу в майбутньому.

^ Соціальне шанування — це передусім розробка цільових ком­плексних програм розвитку окремих сфер функціонування тру­дового колективу, планів соціального розвитку підприємства в цілому та окремих його підрозділів. Соціальне проектування пе­редбачає розробку конкретної моделі технології соціального процесу чи соціальної системи з параметрами, специфікою функ­ціонування. Це чітко (кількісно та якісно) виражений прогноз. Соціальне конструювання порівняно з проектуванням не має конкретного характеру, а є загальною умоглядною моделлю соці­ального об'єкта безвідносно до конкретно заданих параметрів.

Слід зауважити, що ні соціальне планування, ні соціальне проектування, ні соціальне конструювання не є суто соціологічними функціями. Вони тісно зв'язані з функціями економістів, плановиків, математиків тощо.

Як свідчить практика, соціологи на підприємствах інколи, захо­пившись дослідженням суті явища, не приділяють потрібної уваги пошуку варіантів його вдосконалення, управління його розвитком.

^ Управлінська функція полягає в тім, що рекомендації, пропозиції, оцінки стану соціального об'єкта, зроблені соціологами, стають ос­новою для прийняття рішень з управління розвитком об'єкта, його використання чи реорганізації. Управлінська функція може матеріа­лізуватися в соціальній технології, яка містить і програму, і перелік операцій для виконання її з метою змінити ситуацію.

Соціологи на підприємствах мають виконувати й таку специ­фічну функцію, як соціологічне обґрунтування та соціальна оцінка управлінських рішень, що передбачає врахування соціологічних чинників, оцінку соціальних наслідків різних нововведень. Інак­ше кажучи, соціологи мають відповісти на запитання про те, що, наприклад, зміниться в умовах і змісті праці, у ставленні до пра­ці, у структурі інтересів людей у разі, скажімо, переходу на виро­бництво нової продукції, зміни технології, реконструкції вироб­ництва, запровадження нової форми оплати праці тощо.

У завдання соціологів уходить контроль соціальних парамет­рів розвитку колективу. При цьому слід ураховувати, що еконо­мічний ефект не завжди збігається із соціальним. Інколи ново­введення спричиняють негативні соціальні наслідки.

У зв'язку з цим реалізація управлінської функції передбачає:

  • обов'язкове узгодження із соціологами певних планових, нор­мативних і директивних документів. Це плани соціального розвитку колективу, роботи з кадрами, поліпшення умов праці, оплати і сти­мулювання її, організації дозвілля, плани організаційно-технічних заходів, реконструкцій цехів, утворення нових підприємств;

  • участь соціологів разом з фахівцями інших служб підприєм­ства в розв'язанні проблем, які не входять безпосередньо до сфе­ри їхньої функціональної діяльності. Це групи представників різ­них підрозділів, у тім числі соціологів, утворені для діагностики, вироблення рішень та їхньої реалізації. Це ради і комісії з питань соціального розвитку, використання кадрів, організації побуту і Дозвілля, молодіжних проблем, технічні ради, комісії з питань охорони праці та оздоровлення;

  • висування відповідних вимог до інших служб, підрозділів і громадських організацій підприємства через:

    • технічні завдання на розробку проектів і конструкцій;

    • положення про підрозділи й посадові інструкції;

    • стандарти підприємств;

    • накази, розпорядження, постанови адміністрації та громад­ських організацій підприємства, які розробляються з урахуван­ням результатів роботи соціологічної служби.

Нині особливої актуальності набуває функція соціологічної про­світи. Завданням соціології є організація соціологічного навчання кадрів, поширення соціологічних знань та вивчення основ виробни­чої педагогіки, переконання в необхідності використання цих знань у практичній діяльності, формування в керівників різних рангів со­ціологічного мислення. Соціологічні служби мають довести необ­хідність соціологічних знань для підвищення ефективності вироб­ничої діяльності.

Зміст функції соціологічної просвіти полягає в такому:

  • організація вивчення керівниками і спеціалістами основ со­ціологічних знань, зокрема, соціології праці, соціології управлін­ня, соціології організацій тощо;

  • масова пропаганда соціологічних знань серед працівників підприємства, виступи соціологів з лекціями, доповідями тощо;

  • регулярне інформування колективу про результати соціоло­гічних досліджень, про хід розв'язання соціальних проблем, ви­конання планів соціального розвитку;

  • консультування працівників інших служб з питань розв'я­зання соціальних проблем, трудових конфліктів тощо.

Слід зауважити, що виконання функцій соціолога передбачає спілкування з людьми, правильне, точне, коректне тлумачення їхньої думки. А це зумовлює необхідність додержання вимог мо­рального характеру.

Соціолог має бути професійно чесним і компетентним, забезпе­чувати максимальну вірогідність і надійність соціологічної інфор­мації. У відносинах з респондентами він повинен суворо дотри­муватися принципу конфіденційності та нерозголошування зібраних даних, якщо вони можуть зашкодити людині. Забороняється засто­совувати методи та процедури, що порушують права опитуваних чи принижують їхню гідність. Соціолог має бути об'єктивним і прагну­ти до науковості, несумісної з ідеологізацією, тенденційністю і на­маганням «впливати» на наукову істину. Важливо, щоб соціолог мав чітку громадянську й моральну позицію. Непорушною засадою дія­льності соціолога має бути повага до чужих ідей та поглядів. Голов­ний принцип діяльності соціолога — «Істина над усе».

Ефективність зв'язку соціології з життям визначається мож­ливостями використання результатів соціологічних досліджень, висновків та рекомендацій соціологів у практиці. Для цього соціологія має стати надійним науковим інструментом пізнання та зміни соціальної реальності, глибше інтегруватися в структуру суспільних відносин.

Схожі:

Реферат На тему: Організа­ційна структура соціології в Україні iconРеферат на тему: «Структура олімпійського руху вУкраїні»
Створення різних організацій, спортивних секцій для пропаганди сортивного життя в україні
Реферат На тему: Організа­ційна структура соціології в Україні iconШпаргалка тема№1. Вступ до соціології
Предмет та об`єкт вивчення соціології. Наукові дискусії навколо предмету соціології
Реферат На тему: Організа­ційна структура соціології в Україні iconЗакономірності економічного життя
Економічна соціологія на перехресті економічної та соціологічної наук. Метод економічної соціології. Проблеми економічної соціології...
Реферат На тему: Організа­ційна структура соціології в Україні iconРеферат На тему: Теорія соціального статусу в концепції соціальної стратифікації
У соціології цей тер­мін було вперше запроваджено англійцем Г. Д. Мейном для означення сукупності прав І обов'язків індивіда чи соціальної...
Реферат На тему: Організа­ційна структура соціології в Україні iconРеферат з соціології на тему: Теорія бюрократії М. Вебера
Проблеми економічного зростання особливо гостро постали перед людством у XX ст., але це не означає, що вони нікого не хвилювали раніше....
Реферат На тему: Організа­ційна структура соціології в Україні iconРеферат з дисципліни «Туризм» на тему: Стан, проблеми та перспективи...
Огляд літературних джерел щодо проблем та перспектив розвитку туризму в Україні
Реферат На тему: Організа­ційна структура соціології в Україні iconРеферат На тему: Методи збирання соціологічної інформації
У соціології використовують різні джерела І методи збирання інформації (див табл.). А. Документальні джерела. Розпочинаючи дослідження,...
Реферат На тему: Організа­ційна структура соціології в Україні iconРеферат На тему : “Структура природно-заповідного фонду України. ””
Території І об'єкти природно-заповідної фундації є найважливішим елементом екологічного каркаса України
Реферат На тему: Організа­ційна структура соціології в Україні iconРеферат на тему: Господарство Росії
Срср. Проте за рівнем економічного розвитку країна посідає 25-27 місце в світі. Для господарства Російської Федерації характерна...
Реферат На тему: Організа­ційна структура соціології в Україні iconРеферат На тему: Соціальна структура суспільства, місце в ній середнього класу
Соціологи нази­вають соціальну структуру хребтом су­спільства, культуру — його плоттю, а соціальний контроль з нормами І санкці­ями...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка