Рекреаційний потенціал. Рекреаційні ресурси як основа туристичного потенціалу туреччини зміст




Скачати 107.25 Kb.
НазваРекреаційний потенціал. Рекреаційні ресурси як основа туристичного потенціалу туреччини зміст
Дата конвертації04.03.2013
Розмір107.25 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Економіка > Документы


РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ. РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ЯК ОСНОВА ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТУРЕЧЧИНИ
ЗМІСТ :


Актуальність дослідження даної теми зумовлена тим, що наука РПС вивчає особливості розміщення та розвитку народногосподарського комплексу тієї чи іншої країни, регіону, закономірності розміщення та головні фактори, які зумовлюють це розміщення, пошук шляхів покращення розміщення продуктивних сил. 4

Список використаної літератури 11

ВСТУП
Туреччина - це країна, розташована між Європою й Азією. Вона простягнулася від Едирне на болгарській границі до Карса на вірменській 1700 кілометрів і на 1000 кілометрів від Чорного моря до Середземного. Туреччина граничить із Грецією, Болгарією, Грузією, Вірменією, Іраном, Іраком і Сирією. Ландшафт країни різноманітний: пустелі з оазисами, гори, степи, звивисті ріки, родючі сільськогосподарські землі і скелясте, що простирається на 8400 км, узбережжя роблять Туреччину привабливою.

Основна мета даної курсової роботи полягає у дослідженні особливостей розміщення продуктивних сил Туреччини.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань, а саме:

  • дослідити особливості економіко-географічного положення країни та дати його господарську оцінку;

  • проаналізувати господарство країни;

  • розглянути особливості економічного районування;

  • проаналізувати зовнішньоекономічні зв’язки країни.

Робота складається із шести розділів в яких послідовно розглядається поставлена проблема.

Актуальність дослідження даної теми зумовлена тим, що наука РПС вивчає особливості розміщення та розвитку народногосподарського комплексу тієї чи іншої країни, регіону, закономірності розміщення та головні фактори, які зумовлюють це розміщення, пошук шляхів покращення розміщення продуктивних сил.


Вивчення розміщення продуктивних сил Туреччини є вкрай цікавим і повчальним для України. Оскільки Туреччина по своєму потенціалу не сильно відрізняється від України, а економічний розвиток цієї країни на сьогоднішній день значно випереджає українські темпи розвитку, тому вивчення особливостей розміщення і розвитку головних продуктивних сил Туреччини є дуже потрібним завданням.

^ 1. РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ. РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ЯК ОСНОВА ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
Рекреаційні ресурси — природні й антропогенні геосистеми, тіла та явища природи, які мають комфортні властивості і споживчу вартість для рекреаційної діяльності і можуть бути використані з метою відпочинку та оздоровлення людей у певний час та за допомогою існуючих технологій і матеріальних можливостей.

Рекреація - розширене відтворення сил людини (фізичних, інтелектуальних та емоційних) або діяльність, спрямована на відновлення продуктивних сил людини [18].

Значну частину природного потенціалу складають: рекреаційні ландшафти (лісові, приморські, гірські), оздоровчі ресурси (мінеральні води та лікувальні грязі), природно-заповідні об'єкти (національні природні та регіональні ландшафтні парки, біосферні заповідники, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва тощо), території історико-культурного призначення (пам'ятки архітектури та містобудування, історико-архітектурні заповідники та ін.).

Це унікальні ресурси для перспективного розвитку зон рекреації і курортів та найбільш збережена частина природного довкілля.

Природні рекреаційні ресурси – це об’єкти і явища природного походження, що можуть бути використані для туризму, лікування, відпочинку, впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності, формування рекреаційних районів (центрів), їхню спеціалізацію та економічну ефективність. Вони сприяють відновленню фізичних і духовних сил людини, її працездатності, використовуються для прямого й опосередненого споживання та виробництва курортних та туристичних послуг [18].

Рекреаційні ресурси - це сукупність природних, природно-технічних, соціаль­но-економічних комплексів та їх елементів, що сприяють відновленню та розвитку фізичних та духовних сил людини, її працездатності. Розрізняють природні і соціально-економічні (або природні і культурно-історичні) ресурси рекреаційної діяльності.

Природні рекреаційні ресурси - це особливості природи, природні та природно-технічні геосистеми, тіла, явища природи, їх компоненти й властивості, природоохоронні об'єкти.

Соціально-економічні рекреаційні ресурси - культурні об'єкти, пам'ятки історії, архітектури, етнографічні особливості території [18].


Рис. 1. Фактори привабливості рекреаційно-туристичних ресурсів, %

Поняття “рекреаційні ресурси” є набагато ширшим від поняття “туристичні ресурси”, оскільки включає в себе компоненти природи, соціально-економічні принципи і культурні цінності, які задовольняють туристичні потреби споживачів. Зробивши порівняння всіх факторів привабливості рекреаційно-руристичних ресурсів (рис.1), ми прийшли висновку, що і надалі основним джерелом задоволення туристичних потреб залишається природній потенціал [18].

Рекреаційні ресурси океанів та морів характеризуються значною різноманіт­ністю. До основних рекреаційно-туристських берегових районів належать: в Атлан­тичному океані - Середземноморське узбережжя Південної Європи та Північної Аф­рики, узбережжя Біскайської затоки, Північного, Балтійського та Чорного морів, півострова Флорида, островів Куба, Гаїті, Багамських, райони міст та міських конгломерацій Атлантичного узбережжя Північної та Південної Америки; в Тихому океані - Гавайські острови і східне узбережжя Австралії, острів Хайнань (Китай), узбережжя Японського моря, райони міст та міських конгломерацій узбережжя Північної та Південної Америки; в Індійському океані - острів Шрі-Ланка, район прибережних міських конгломерацій Індії, східне узбережжя острова Мадагаскар. Нині поширення набувають туристські подорожі на кораблях (круїзи), підводне по­лювання, спортивне рибальство, віндсерфінг, подорожі на яхтах, катамаранах [18].

На нашу думку, загальний обсяг світових рекреаційних ресурсів не може бути визначений повністю якісно або кількісно. Для оцінки світових рекреаційних ресурсів треба враховувати географічне положення, особливості клімату і ландшафтів. До ос­новних видів рекреаційних ресурсів належать:

1) узбережжя теплих морів;

2) узбережжя річок, озер та водосховищ;

3) лісові масиви;

4) передгір'я та гірські країни;

5) міста - столичні та історичні центри;

6) міста-курорти або курортні місцевості;

7) релігійно-культові комплекси та окремі споруди, розташовані по­за межами населених пунктів;

8) давні міста, фортифікаційні споруди (печерні міста, фортеці тощо), каменярні.

На характер використання рекреаційних ресурсів надзвичайно впливає еко­логічний стан території - чистота або забрудненість вод, повітря, грунтів, порядок або безладдя в соціально-політичному житті суспільства, економіці країни. Ми вважаємо, що до найгостріших екологічних проблем багатьох держав світу треба віднести забрудненість повітря, поверхневих вод, вод морів і океанів, розповсюдження СНІДу, тероризм, наркоманію, а також осередки десятків великих та малих вій­ськових конфліктів, що не припиняються [18].

На данний момент існує ще одна проблема: існує неповноцінне використання багатих рекреаційних ресурсів. Ситуація ускладнюється тим, що рекреаційний попит найбільш високий в щільнонаселених урбанізованих районах. Територія використовується доволі інтенсивно іншими сферами господарства, а не в оздоровчих цілях.

Рекреаційні ресурси, як і інші ресурси, у світі розташовуються нерівномірно. Для більш об’єктивного висвітлення світового туристичного потенціалу, ми б хотіли розглянути рекреаційні ресурси, поділяючи їх за такими регіонами: Європа, Азія, Африка, Північна Америка, Центральна ти Південна Америка, Австралія та Океанія.

Європа. Має в своєму розпорядженні сприятливі рекреаційні ресурси і надалі залишається основним регіоном світу в сфері санаторно-курортного лікування, відпочинку та туризму.

Позитивні якості:

  • вигідне економічно-географічне розташування;

  • високий рівень економічного розвитку;

  • зростаюча урбанізація;

  • зручні транспортні зв’язки з іншими країнами;

  • розвинена рекреаційна інфраструктура.

В європейському регіоні зосереджені джерела мінеральних вод, пляжі, гірські території. Більша частина регіону має всі умови для проведення відпочинку, санаторно-курортного лікування.

До країн з найкращими рекреаційними ресурсами відносяться:

  • приморські, з переважною кількістю сонячних днів (Італія, Франція, Хорватія, Монако та інші);

  • країни з гірськими ландшафтами та чистим повітрям (Швейцарія, Австрія).

Ще одна причина популярності європейського регіону – це зосередження найбільшої кількості історичних та архітектурних цінностей. На розвиток рекреації впливає і те, що в Європі найвищий рівень освіченості та культури. Традиційно тут проводяться різні міжнародні заходи: конгреси, з’їзди, конференції, семінари, симпозіуми, фестивалі, спортивні змагання і інше, що сприяє розвитку туризму.

Азія. Останнім часом цей регіон набирає все більшої популярності, що сприяє швидкому розвитку рекреаційної сфери.

Основні фактори які сприяють розвитку:

  • сусідство з великим рекреаційним ринком (Європа);

  • найбільш ємка та найбільша територія в світі за населенням;

  • територію омивають три океани, багато морів, де проходять основні водно-транспортні комунікації;

  • різноманітні і багаті природні ресурси та культурно-історична спадщина;

  • розміщення в межах території важливих центрів паломництва;

  • велика різноманітність етнічного складу (екзотика).

Негативні фактори розвитку рекреації:

  • непридатність значної частини територій (пустелі, скелі, гори, джунглі) для організації масового туризму;

  • невисокий рівень економічного розвитку більшості країн, непідготовленість до прийому туристів;

  • слабкий розвиток транспортних комунікацій, нестабільність внутрішньополітичного становища а більшості азіатських країн.

Для Азії основними постачальниками туристів є розвинені країни Європи (Великобританія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Бельгія, Скандінавські країни), а також США, Канада, Австралія, Нова Зеландія. З країн Африки найбільші потоки рекреантів спостерігають під час паломництва в Мекку та Медіну.
^ 7.4. ТУРИЗМ В ТУРЕЧЧИНІ

Туризм є однією з найбільш динамічно розвиваючихся галузей турецької економіки. Достаток унікальних історичних пам'ятників на території Туреччини, виняткової краси середземноморські пляжі, сприятливий клімат - усе це відкриває широкі перспективи для туристичного бізнесу. Щорічно країну відвідує близько 9-10 млн. туристів майже з 80 країн. Доход державної казни від туризму складає майже чверть обсягу турецького експорту [6].

Туризм приносить країні значні валютні дивіденди. Даний сектор відноситься до числа нечисленних галузей, що в умовах загальноекономічної кризи залишаються в сприятливому положенні: у 2005 році країну відвідали 12,5 млн. іноземних туристів (у порівнянні із середньорічним показником у 250 тис. у 80-х роках), а приплив доходів від їхнього обслуговування вперше історії перевищив 10 млрд. дол..

Річний приріст обсягу послуг з початку 80-х років складав у середньому 17%, у 2005 р. він досяг 40%, а в поточному році очікується на рівні 20 чи навіть 25%. Росту сприяли державні кредити, низькі ціни на земельні ділянки, податкові пільги. У той же час навряд чи удасться досягти аналогічного високого показника в майбутньому, оскільки галузь має гостру потребу в припливі нових інвестицій, при цьому ставка робиться на приватні капіталовкладення, що ж стосується держави, то на неї покладається відповідальність за створення умов, які сприяють припливу додаткових інвестицій [6].

Міністерство туризму розробило план вкладення 3 млрд. дол. у розвиток туристичного бізнесу Стамбула, потенціал якого використовується поки в недостатній мері. На думку проектувальників, існує можливість для збільшення числа туристів у 20 разів - з 2,5 млн. у даний час до 50 млн.(для порівняння: аналогічні показники по Парижу і Лондону досягають у даний час 65 млн. і 75 млн. відповідно). У ході реалізації загальнонаціональної програми розвитку туризму доходи від даної галузі Туреччини в найближче десятиліття можуть бути доведені до 20 млрд.дол..

Таким чином, Туреччина - країна, що володіє великими рекреаційними ресурсами, залучає до себе увага туристів з усього світу з пізнавальними, лікувально-оздоровчими, екскурсійними й іншими цілями, що приводить до взаємного співробітництва країн [6].

Туреччина має великий туристичний потенціал. Пляжі й курорти її субтропічних узбереж доповнюються багатющими археологічними та архітектурними пам'ятками, починаючи з часів хеттської держави і гомерівської Трої. Особливо багато пам'яток часів стародавніх Греції та Риму. Використанню цього потенціалу заважають релігійні проблеми і слабкість відповідної інфраструктури. Знову ж таки, сучасний потік у Туреччину туристів з України та інших країн СНД має для неї велике значення. Найвідомішою курортною зоною стало Середземноморське узбережжя з центром Анталія.

Торгує Туреччина в основному з країнами Західної Європи.

Туризм : 5,9 млн. туристів і 3,9 млрд.дол. прибутку.

База : пляжі та курорти субтропічних узбереж, історико – культурна спадщина за 3500 років ( з часів хетів, Трої, Стародавньої Греції, Стародавнього Риму, Візантії, Османської імперії).

Головні курортні зони : Егейське і Середземноморське узбережжя, основні туристичні об’єкти: Стамбул, Ізмір, Анталья, руїни Трої, Ефеса, Мілета. Ефес – священне місто для християн.

У списку ЮНЕСКО 8 об’єктів: історична зона Стамбула, національній парк Каппадокії, мечеть Дівриги, столиця хетів Хоттушаш, археологічні пам’ятки Немрутдаг і Ксантос-Летун, гарячі джерела Хіераполіс-Памукале, місто Сафранблу.


^

Список використаної літератури




  1. Бобираєва О.В.: «Становлення і розвиток сфери рекреаційних послуг як напрям інтеграції до світового господарства» // Вісник Київського Національного університету ім. Т.Г.Шевченка – Випуск 57, 2002, 50 с.

  2. Бобираєва О.В.: «Рекреація в системі розширеного суспільного відтворення» // Вісник Київського Національного університету ім. Т.Г.Шевченка – Випуск 55, 2002, 50 с.

  3. Ґудзь П.: «Економічна ефективність використання природних рекреаційних ресурсів» // Регіональна економіка - №4, 2000, 80 с.

  4. Дергачов О. В. Міжнародний туризм у сучасному світі// Бізнес інформ. - 1998 - №5, 40 с.

  5. Дмитрієвський Ю. Д. Туристські райони світу. – Спб., "Норінт", 1999, 149 с.

  6. Живицький О., Тараканов М.: «Проблеми і перспективи створення курортно-рекреаційних ВЕЗ в українському Причорномор’ї» // Економіка України - №1, 1997, 78 с.

  7. Країни світу / Факти та цифри. - СПб.: "Норінт", 2005, 345 с.

  8. Максаковский В.П. / Географічна картина світу: У 2 кн. Кн. I: Загальна характеристика світу. - "Дрофа", 2003, 430 с.

  9. Максаковський В.П. Географічна картина світу, Кн. ІІ: Регіональна характеристика світу. – М.: Дрофа, 2004. – 480с.

  10. Монесі Ауретта / Туреччина / Переклад з англ. - БММ АО, 2004, 134 с.

  11. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність. Підручник. Київ: КНЕУ, 2003. – 465с.

  12. Розміщення продуктивних сил Туреччини: Навч.-метод, посібник для самостійного вивчення дисципліни / С. І. Дорогунцов, Я. Б. Олійник та ін. - К.: КНЕУ, 2000. – 76 с.

  13. Розміщення продуктивних сил Туреччини : Підручник / В.В.Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф.Семенов та ін.; За ред. Ковалевського О.Л. – К.: Тов. «Знання», КОО, 1998. – 546 с.

  14. Ростов Є.Ф. Економіка країн світу. Довідник. – К., 1998, 370 с.

  15. Сиротенко Н, Г., Менделеев В.А. Велика енциклопедія країн. 2-е вид., - М.: ТОВ "Видавництво АСТ"; Харків: ТОВ "Торсинг", 2005, 490 с.

  16. Словник-довідник з економічної та соціальної географії. – К., 1998, 240 с.

  17. Туреччина. Навч. посібник / За ред. В. В. Ковалевського, В. Ф. Семенова, О. Л. Михайлюк та ін. - К.: Либідь, 1996, 323 с.

  18. Шаблій О.І. Рекреаційні ресурси як основа туристичного потенціалу – ЕК.: Либідь, 2003. – 368с.




Схожі:

Рекреаційний потенціал. Рекреаційні ресурси як основа туристичного потенціалу туреччини зміст iconПлан лекції: Розвиток фізичного потенціалу людини І фактори його...
Концепція тренування як основа методики І організації фізичної під­готовки школярів
Рекреаційний потенціал. Рекреаційні ресурси як основа туристичного потенціалу туреччини зміст iconЗміст стор. Вступ
Розділ методологія управління конкурентоспроможністю туристичного підприємства
Рекреаційний потенціал. Рекреаційні ресурси як основа туристичного потенціалу туреччини зміст icon«Паливно енергетичні ресурси світу як основа регіонально економічного розвитку»
Відповіді на ці І сотні інших питань я спробував знайти в газетах, журналах, книгах, підручниках І інтернеті. Паливно-енергетичні...
Рекреаційний потенціал. Рекреаційні ресурси як основа туристичного потенціалу туреччини зміст iconЗміст стор. Вступ
Прогнозний аналіз майбутньої туристичної фірми та потенціального туристичного продукту рекреації
Рекреаційний потенціал. Рекреаційні ресурси як основа туристичного потенціалу туреччини зміст iconЕколого-економічні проблеми розвитку Південних областей України
Вона виробляє 70% сукупного суспільного продукту регіону. При цьому на видобувні галузі припадає лише 4% промислового виробництва....
Рекреаційний потенціал. Рекреаційні ресурси як основа туристичного потенціалу туреччини зміст icon“Природно-ресурсний потенціал Дніпропетровської області”
Структура, розміщення та економічна оцінка природно-ре­сурсного потенціалу Дніпропетровської області
Рекреаційний потенціал. Рекреаційні ресурси як основа туристичного потенціалу туреччини зміст iconВизначити струми у всіх гілках схеми методом вузлових потенціалів....

Рекреаційний потенціал. Рекреаційні ресурси як основа туристичного потенціалу туреччини зміст iconТитул власності на природні ресурси України
України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони (далі – природні ресурси України) є об’єктами...
Рекреаційний потенціал. Рекреаційні ресурси як основа туристичного потенціалу туреччини зміст iconПсихологічний супровід випускників загальноосвітніх навчальних закладів...
Емпіричне дослідження психотерапевтичного потенціалу випускників загальноосвітніх навчальних закладів
Рекреаційний потенціал. Рекреаційні ресурси як основа туристичного потенціалу туреччини зміст icon№ Промислово розвинуті країни світу на початку ХХ ст
Ознайомлення учнів із завданнями та структурою курсу. Зміст та структура підручника з предмета, інші джерела інформації (додаткова...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка