Вплив боргової кризи на сучасну зовнішню політику іспанії федорова К. О




Скачати 107.8 Kb.
НазваВплив боргової кризи на сучасну зовнішню політику іспанії федорова К. О
Дата конвертації05.03.2013
Розмір107.8 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Економіка > Документы
УДК 327 (460)

ВПЛИВ БОРГОВОЇ КРИЗИ НА СУЧАСНУ ЗОВНІШНЮ ПОЛІТИКУ ІСПАНІЇ
Федорова К.О.

Студент 6 курсу факультету міжнародних відносин

Київська гуманітарні академія
Науковий керівник – к.політ.н., с.н.с., Т.С. Стародуб
Гостра політична та боргова криза охопила Іспанію напередодні позачергових всезагальних парламентських виборів, що відбулися 20 листопада 2011 р. В результаті цих виборів був обраний новий прем’єр-міністр, представник Народної партії (НП) Маріано Рахой Брей. Проте, зміна фігури керівника країни не призвела до обіцяних покращень у Королівстві. В такому розрізі, тема дослідження актуалізується новою динамікою сучасної зовнішньої політики Іспанії, зокрема у відносинах з Європейським союзом.

Іспанія – держава, що є водночас європейською і атлантичною; країною, що пережила військову диктатуру і тепер, у своєму несамовитому прагненні демократії та лібералізації, є королівством. Такі неповторні історичні трансформації роблять Іспанію безмежно цікавою для пізнання і аналізу.

При теоретичному опрацюванні зазначеної проблематики використовувалися напрями політологічних досліджень, розроблені такими авторами: Х. Гомес, С. дель Кампо, О. Рен, В. Л. Верніков, П. П. Яковлев. Істотною проблемою, на думку авторки є істотний брак політологічної аналітики про Іспанію в українських джерелах.

Мета роботи – аналіз впливу політико-управлінської та боргової кризи в Іспанії на сучасну зовнішню політику Королівства.

Одним з найактуальніших питань на порядку денному Європейського парламенту є проблема іспанської боргової кризи. Свій перший робочий день після канікул (04.09.2012), Європарламент присвятив пошуку шляхів вирішення боргової кризи в зоні євро, зосередившись на питанні іспанського становища [9]. Дискусія формується навколо двох різних бачень відносно наслідків видачі кредиту Іспанії. З одного боку, це дасть реальний капітал на вирішення поточних справ і тимчасово покращить баланс в Королівстві. Проте, більшість депутатів Іспанії та Маріано Рахой вважають, що такий крок дасть змогу ЄС контролювати бюджет Іспанії, застосовуючи принципи жорсткої економії. Таким чином, йдеться про поступку частини національного суверенітету. До того ж, скупівля збіднілих банків, облігацій та підприємств Іспанії іноземними компаніями ще більше послабить іспанських підприємців. Є очевидним, що народ це не підтримає.

Коріння проблеми полягає в тому, що європейська модель ліберальної економіки в пошуках максимальної вигоди прагне інвестувати капітали в країни, що розвиваються, де привабливими є низька заробітна плата і слабкі податкові вимоги. Завдяки такому вільному обміну, розвиток країн третього світу відбувається на шкоду країн з середнім достатком і їх рівню життя. Затвердження принципів вільного ринку тягне за собою низку негативних наслідків.

У світі з'являються транснаціональні економічні системи надзвичайної ефективності, фінансова потужність яких значно перевищує фінансову потужність держав, що входять в ці системи. У той же час всередині найбільш впливових економічних систем утворюються групи впливу, здатні орієнтувати вибір діючих урядів на користь власних інтересів. Цей процес супроводжується зникненням національних ринків, які до цього часу були усталені, регламентовані і часто захищені місцевою владою. Вільний обмін паралізує їх за рахунок неминучої конкуренції, в якій перемагає єдиний світовий ринок. Часто відзначають, що економічна глобалізація посилює нерівність між просунутими країнами та рештою світу, і що вона є чинником зростання бідності в країнах, що розвиваються.

Дискусії навколо боргової кризи в Європі та надання кредиту Іспанії мають важливе значення як у двосторонніх відносинах Іспанія-ЄС, так і у багатосторонніх відносинах Королівства з кожною з країн-членів, і мають безпосередній вплив на зовнішню політику. Щоб мати найбільш глибоке уявлення про рівень важливості цього питання для країн-членів ЄС, слід зазначити, що вже на другий день після першого робочого засідання Європарламенту, канцлер Німеччини Ангела Меркель виїхала до Мадриду на переговори з М. Рахоєм. Головною метою цього візиту було оформлення домовленості про надання Іспанії кредиту обсягом 300 млрд. євро та підписання Меморандуму про передачу фіскальної незалежності до інспекторів Євросоюзу. М. Рахой, в свою чергу, як і раніше продовжує відмовчуватись і ігнорувати будь-які намагання з боку Європи. Він щоразу перекладає дату своєї остаточної відповіді і офіційно не приймає жодну із сторін[8].

Важливо відзначити, що без внутрішньої політико-управлінської кризи, навряд чи Іспанія б потрапила у таке скрутне становище, як зараз. Можливо ситуація б не була б такою катастрофічною і принизливою, та країна могла б чинити опір об’єктивним європейським процесам у фінансовій сфері. Нажаль, залишається лише оцінювати поточну ситуацію, роблячи висновки з помилок минулого.

Політико-управлінська криза в Іспанії не вибухнула раптово, вона нагніталась протягом 2-3 років. Головною провокацією для іспанського уряду стала світова фінансова криза в 2008 р. В Королівстві в тому ж році відбулися чергові вибори. 9 березня 2008 р. Іспанська соціал-робітнича партія (ІСРП) отримала більшість в парламенті, а 11 квітня 2008 р. Хосе Луїс Родрігес Сапатеро був вдруге затверджений на посаді прем’єр-міністра. Тоді ІСРП отримала 169 депутатських місць у парламенті, збільшивши свій результат від 2004 р. на 5 місць. Маріано Рахой, вже тоді лідер Народної партії (НП), отримав на один мільйон менше іспанських голосів та 154 депутатських місця[1].

Протягом трьох років при владі, Х. Л. Родрігес Сапатеро зробив дуже багато для іспанського народу: в 2009 р. вивів іспанський контингент з Косово, в 2010 р. з Боснії та Герцоговини. Вперше за всю історію мачистської Іспанії більшу частину міністерських портфелів (9 з 17) взяли жінки, зокрема такі стратегічно важливі посади, як міністр оборони - Карме Чакон та перший віце-президент - Марія Тереза Фернандес де ла Вега. Нововведенням були два нових міністерства рівності та інновацій, їх також очолили жінки. Міністром внутрішніх справ став Альфредо Перес Рубалькаба, майбутній конкурент М. Рахоя на всезагальних виборах у 2011 р.

22 травня 2011 р. відбулися автономні і муніципальні вибори. На цих виборах перемогла Народна партія. Проте, не просто перемогла, а з великим відривом у 10%. Після травневих виборів стало очевидним, що М. Рахой набрав величезної популярності і скоріше за все переможе і у наступних, що відбудуться в листопаді 2011 р.

Ще 15 травня, за тиждень до виборів організувався іспанський рух проти свавілля влади, масового безробіття молоді, корупції та європейської боргової кризи. Рух так і назвали «15-М». Безробіття било рекорди, 21,3% – найвищий рейтинг в єврозоні [2]. У вересні 2010 р. урядом були запропоновані капітальні реформи у галузі трудового кодексу, але нажаль, Х. Л. Родрігес Сапатеро прорахувався з ними. Профспілки не сприйняли такі реформи, обґрунтовуючи це тим, що працівник не буде достатньо захищеним, бо дуже спростилася процедура як наймання, так і звільнення. До цього додалося збільшення пенсійного віку з 65 до 67 років.

Головним закликом «15-М» було ігнорування виборів, для того, щоб дати перепочити обом партіям і ІСРП, і НП, які згідно англосаксонської політичної моделі держави поперемінно правили з 1982 р. Проте, чи виправдано було виходити на вулиці, коли в будь-якому разі до влади приходила нова політична персона? Детальніше: Х. М. Аснар, попередній Прем’єр-міністр від Народної партії – вже не голова, а тільки член Народної партії, Х. Л. Родрігес Сапатеро балотуватися не буде, як він про це офіційно заявив. Отже, дві головні персони, що були лідерами з 90-х років відступають - прийшло нове політичне покоління.

Викладені вище події чітко висвітлюють доволі негативну атмосферу, за якої криза вдарила по Іспанії. Таке хитке підґрунтя погіршило здатність іспанської економіки чинити опір міжнародним процесам. Коли такою великою і багатою ресурсами країною, як Іспанія погано і бездарно керують, це є не тільки образою нації, а й вразливістю Королівства до загроз і проблем зовні. Така ситуація призводить до занепаду держави, соціальної зневіри та падіння іміджу країни на міжнародній арені.

На думку авторки, необхідним є не набирання кредитів, які нічим буде віддавати, а створення нових робочих місць, будування заводів. В Іспанії для цього є все - за площею в Європі вона поступається лише Росії, Україні та Франції. У Іспанії є рівнинна площа (Андалусія та Естремадура), де можна побудувати заводи, і майже 5000 кілометрова берегова лінія, де можна до досконалості розвити торгівельний та військово-морський флот. До того ж, в неї в розпорядженні Канарські та Балеарські острови, що не тільки приносять шалені гроші з туризму, але і мають активний, великий порт Puerto de la Luz.

Нажаль, іспанський уряд не користується тим, чим володіють іспанці. Іспанія має найбільший в Європі риболовний флот, перевищити норвезький було непросто. В Іспанії є близько 130 джерел мінеральних вод, вона є ексклюзивним постачальником морських водоростей та морської капусти до Європи. В неї купують скоріше ніж переплачують за коштовні трансфери з Японії, де зараз неспокійна ситуація через землетруси, цунамі та витоки радіації. Іспанія займає 3 місце в світі за виробництвом вина, 2 - з цитрусових та оливок і оливкової олії. На півдні широко вирощується рис, складова відомої середземноморської дієти, для цього виділено більше ніж 106 тис. гек. землі. Головними провінціями, в яких вирощується рис є: Андалусія - 208.100 т., її наздоганяє Естремадура (199.900 т.), також Каталонія (128.000 т.), Валенсія (125.100 т.), Арагон (62.800 т.), Наварра (10.300 т.) та Мурсія і Альбачете (3.200 т.)[6].

Іспанія має чимало вугільних покладів і є лідером Західної Європи, постачаючи вугілля з Ов’єдо, Леону, Севильї, Ла-Коруньї, Леріди та Теруелю. В 60-х рр. ХХ ст. були знайдені поклади нафти і газу. Наразі функціонує три нафтогазоносних басейни, від Піренеїв до Кордильєри, це Бургос, Більбао і Ампоста, проте Іспанія імпортує 98% нафти та 90% газу. Найкрупнішими постачальниками нафти до Іспанії є Мексика, Лівія, Саудівська Аравія, Ірак, Іран, Нігерія та ін. Найбільшим газовим постачальником до Іспанії є Алжир (46%), Нігерія, Катар, Єгипет, Норвегія та ін.[3]. З цього ясно видна залежність Іспанії від постачань енергоносіїв з арабського світу і ясна її участь у конфліктах на близькому Сході на арабській стороні. Проте, треба віддати їй належне, що країна не зациклилась на одному постачальнику і не зробила себе залежною та ізольованою. Розмаїтість партнерів по енергетиці дає можливість гнучко проводити зовнішню політику держави. До того ж, Іспанія сама постачає нафту до Європи, Франції, Андорри та ін.

Основні маршрути нафти і газу, що надходять до Іспанії є:

1. Морське транспортування нафти. Один з недоліків цього методу є розливи нафти у морі. Наслідки цих розливів є дуже серйозними для місцевих екосистем і, відповідно негативно впливають на місцеву економіку (така ситуація може зупинити тисячі туристів, для відвідування району, постраждалого від розливів нафти).

2. Через канали (трубопроводи) з Африки чи Європи. Потім, ці лінії використовуються також для перевезення палива на внутрішньому ринку. Хоча ризик аварії також існує, наслідки, ймовірно, будуть менш катастрофічними, ніж при морському транспортуванні[5].

Тож, Іспанія має всі економічні показники для вдалого і, навіть, успішного існування в Європейській системі. Рішенням повинен стати успішний, мудрий, зважений політичний менеджмент, який зараз не вижимає все з існуючих наявних можливостей держави, щоб вивести її з кризи.

Іспанські вчені-політологи вважають альтернативним виходом з економічної кризи - використання всіх потужностей країни. Королівство розділене на 17 провінцій, кожна з яких має незліченний потенціал, що нерозумно і неповно використовується. Взяти за приклад Галісію, батьківщину М. Рахоя. 50% її території відведено під м’ясо-молочне тваринництво, натомість вся молочна продукція йде на експорт з Барселони, де взагалі корів немає [4]. Так само і з рибною промисловістю: центр експорту баскське місто Віторія, де взагалі немає виходу до води, а не Галісія, яку омиває Атлантичний океан, яка має не тільки іспанський, а величезний світовий потенціал з вилову риби та морепродуктів. Таким фірмам, як «Pescanova» та «Pescapuerta» у місті Віго, не дають можливості давати повноцінний прибуток зі свого потенціалу. Так само це стосується деревообробної промисловості, що може стати основою експорту меблів та целюлози. Натомість, галісійські землі віддають під будування котеджів [7].

Цей маленький регіональний приклад повторюється в кожній з провінцій по-своєму і тут М. Рахою необхідно приділити увагу розподілу праці, секторів функціонування економіки та правильному підбору кадрів. Можливо, ця реформа почнеться з його рідної Галісії та захопить всю Іспанію, тоді можна очікувати на позитивні зміни у кризовій ситуації Королівства.

На думку авторки, для покращення іміджу і впливу Іспанії, задля оздоровлення відносин з ЄС південь Середземномор'я повинен стати об'єктом першочергової уваги. Політика регіону не відповідає рівню тих завдань, з якими стикаються середземноморські країни. Рівень розвитку сільського господарства недостатній для забезпечення населення продовольством, промисловість тільки почала розвиватися, населення сконцентроване в міських центрах. Ще не сформовані демократичні структури, правові держави, повага до прав людини; існує соціальна напруженість. Все це виклики для ЄС та Іспанії і там вони повинні вирішувати проблеми своїх життєво важливих інтересів разом у тісному співробітництві.

Прогнозуючи сучасну середземноморську політику Іспанії, все більш очевидним стане поступове отримання реальних контурів схеми Середземноморської регіональної співпраці, що формується під егідою Європейського Союзу. Мадрид в цьому процесі буде відігравати помітну роль, перетворившись на одного з головних учасників міжнародних зусиль по наданню цьому регіону світу більшої безпеки і стабільності. Важливою особливістю середземноморської політики Іспанії, є те, що Королівство має змогу її здійснювати, як за допомогою власних ініціатив, так і ініціатив ЄС. Ця політика має бути специфічною і в той же час погодженою з курсом ЄС. Специфічною – для того, щоб адаптуватися до непередбачуваних, конфліктних ситуацій та викликів (Близький Схід, Магріб, Кіпр, Балкани). Погодженою – для того, щоб створити спільний фронт запобігання і протидії, в умовах зростаючої політичної, економічної і військової ролі країн Південного Середземномор'я.

Отже, на підставі аналізу теоретичних розвідок з проблематики статті та практичних кроків, виходячи з аналізу сучасного іспанського становища на міжнародній арені і враховуючи внутрішні проблеми Іспанії, авторка виокремлює таке твердження. Головними передумовами політико-управлінської нестабільності, що погіршила загальний стан держави і дозволила борговій кризі захлеснути Іспанію були: світова фінансова криза, що зіштовхнула Королівство у економічну рецесію, іпотечна криза; безробіття, що більше за всіх поширилося на молодь, прийняття непопулярних соціальних реформ, задля подолання кризи (наприклад, підвищення пенсійного віку з 65 до 67 років). До цього додалось рішення екс-прем'єр-міністра Х. Л. Родрігеса Сапатеро достроково віддати свій пост. Настала криза політичного вибору і серед населення найбільш популярною стала ідея ігнорування виборів (рух 15-М), задля приходу нового політичного покоління, яке можливо буде краще виконувати потреби іспанського народу.

Нажаль нічого нового не зміг дати уряд М. Рахоя. Іспанія скотилася у прірву боргів і всі магнати, що підтримували лідера НП протягом виборчої кампанії не змогли нічого дати країні. Ще доволі рано пророкувати провал М. Рахоя та Народної партії, проте ту відповідальність, яка була на них покладена першочергово, те, що вони обіцяли у передвиборчій кампанії – все це залишилося нездійсненим. Неспроможність і нерішучість лідера НП не призведе до революційних змін у оздоровленні іспанської економічної системи, залишається сподіватися на те, що кредит від ЄС не погіршить ситуацію в Іспанії і не призведе до такої критичної ситуації, як у Греції.

Список використаної літератури:

1. El PSOE revalida su victoria de 2004 [Електронний ресурс] / El Pais, від 09.03.2008. Режим доступу: http://www.elpais.com/especial/elecciones-generales/

2. España: desempleo superó el 21%, récord desde 1997 [Електронний ресурс] / Оbservador global, від 29.04.11. Режим доступу: http://observadorglobal.com/espana-desempleo-supero-el-21-record-desde-1997-n21537.html

3. España importa el 100% del uranio, el 99,5% del gas y del petróleo, el 55% del carbón y el 40% del gasóleo [Електронний ресурс] / El Portal de los Profesionales de la Seguridad, від 26.01.2006. Режим доступу: http://www.belt.es/noticiasmdb/home2_noticias.asp?id=342

4. Gómez J. L. No todo es culpa de la crisis [Електронний ресурс] / El País, від 16.01.2012. Режим доступу: http://www.elpais.com/articulo/Galicia/todo/culpa/crisis/elpepiautgal/20120116elpgal_7/Tes

5. La energía en España [Електронний ресурс] / Кalipedia, від 18.04.2007. Режим доступу: http://www.kalipedia.com/ecologia/tema/recursos-naturales/vias-petroleo-gas-espana.html?x=20070418klpcnaecl_93.Kes&ap=0

6. Los precios del arroz en España subirán [Електронний ресурс] / Faro de Vigo, від 25.04.2008. Режим доступу: http://www.farodevigo.es/secciones/noticia.jsp?pRef=2008042500_10_219635__Economia-precios-arroz-subiran

7. Испания: анфас и профиль :[сб. науч. раб. / науч. ред. Верников В. Л. ]. – М.: Весь Мир, 2007. с.131

8. Испания противится полноценной программе помощи [Електронний ресурс] / CBONDS, від 05.09.2012. Режим доступу: http://www.cbonds.info/by/rus/news/index.phtml/params/id/594905

9. Рен О. Европарламент – за интеграцию ЕС, лишь бы не было кризиса [Електронний ресурс] / Euronews, від 04.09.2012. Режим доступу: http://ru.euronews.com/2012/09/04/eu-commission-pushes-banking-union-plan/


Схожі:

Вплив боргової кризи на сучасну зовнішню політику іспанії федорова К. О iconВплив інтернет на політику
У XXI столітті статус держави визначається не лише за економічними та військовими показниками, все більший вплив набуває уміння виробляти...
Вплив боргової кризи на сучасну зовнішню політику іспанії федорова К. О iconКурс „життєві кризи особистості”
Особливості бачення оточуючого світу та його вплив на переживання. Когнітивно-експерієнціальна теорія внутрішнього світу особистості....
Вплив боргової кризи на сучасну зовнішню політику іспанії федорова К. О iconУрок №12 Тема «Утворення, розквіт та загибель Візантійської імперії»
Візантійської імперії, її внутрішню та зовнішню політику. Сприяти розвитку навичок узагальнення, локалізації історичних фактів у...
Вплив боргової кризи на сучасну зовнішню політику іспанії федорова К. О iconУрок №2 ( 14 ) Тема: Київська Русь за часів правління князя Ярослава Мудрого
Освітня: Ознайомити учнів з головними подіями в Київській Русі за часів Ярослава Мудрого, особливу увагу звернути на його зовнішню...
Вплив боргової кризи на сучасну зовнішню політику іспанії федорова К. О icon«Економічні кризи»
Природно, що причина фінансової кризи це не який-небудь косметичний дефект, причина кризи повинна бути достатньо вагомої, це серйозна...
Вплив боргової кризи на сучасну зовнішню політику іспанії федорова К. О icon«Як держава впливає на розвиток громадянського суспільства в Україні». читати
Динамо" в іспанії: нічия із "зенітом",зустріч із "портсмутом"(Київське «Динамо» наприкінці попереднього тижня вирушило до Іспанії,...
Вплив боргової кризи на сучасну зовнішню політику іспанії федорова К. О icon«Підходи до вивчення злочинності та їх вплив на кримінальну політику держав»
Декан чф ну «оюа» д ф н. Богданов В. С., в о зав кафедри, доц., к ю н. Раковська Ю. В.; к ю н. Давиденко Л. М.; к ю н. Джолос С....
Вплив боргової кризи на сучасну зовнішню політику іспанії федорова К. О icon"Поняття"
Аспекти менеджменту, що відображають структуру державних, політичних та економічних інститутів, здійснювану ними політику, законодавство,...
Вплив боргової кризи на сучасну зовнішню політику іспанії федорова К. О icon"Общий (укр.)"
Аспекти менеджменту, що відображають структуру державних, політичних та економічних інститутів, здійснювану ними політику, законодавство,...
Вплив боргової кризи на сучасну зовнішню політику іспанії федорова К. О iconУрок 4 видатні живописці іспанії
«Зцілення сліпого», 1567-1570; портрет мініатюриста Джуліо Кловіо, 1570; портрет лицаря Мальтійського ордену Вінченцо Анастаджі,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка