1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна




Назва1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна
Сторінка2/9
Дата конвертації05.03.2013
Розмір0.93 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Економіка > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Економічний аналіз витрат і вигід треба проводити в такому обсязі, щоб можна було визначити з достатньою точністю економічну цінність проекту і встановити відносну цінність вибору варіантів проекту. Цей аналіз повинен з'ясувати, чи проект забезпечить збут продукції за цінами, що дають прибуток. При аналізі проектів, які не передбачають одержання товарної продукції, також необхідно прогнозувати потребу в результатах його здійснення. Так, для проекту по прокладенню шосе необхідно визначити відповідні проектно-конструкторські стандарти, для освітніх проектів — кількість і розміри освітніх закладів.

Фінансовий аналіз покликаний встановити фізичну привабливість капіталовкладень для організації, яка фінансує проект, а також для гаданих учасників та осіб, що одержують вигоду від реалізації проекту, і дати загальну схему фінансового плану, який би забезпечував наявність коштів на здійснення проекту. Як і у випадку технічної експертизи, економічний, фінансовий та інші види аналізу можуть, при потребі, провадитись детальніше після аналізу здійснимості проекту.

Результатом аналізу здійснимості проекту може бути висновок про необхідність подальших пошуків в інших галузях з метою сприяння успішній реалізації проекту і досягнення намічених ним цілей. До таких заходів можуть відноситись удосконалення методів керівництва і підвищення кваліфікації персоналу організації, що здійснює проект; зміна політики в галузі макроекономіки або окремих секторів економіки; забезпечення підтримки з боку зацікавлених у проекті осіб. На практиці аналіз проекту вперше було застосовано щодо великих капіталомістких проектів (наприклад, спорудження гребель, електростанцій та автострад), а консалтингові фірми, які часто залучаються до розробки таких обґрунтувань, починали свою діяльність як інженерні фірми. Тож технічні аспекти здійснимості переважали над іншими і розроблялися краще.
7. Альтернативна вартість у проектному аналізі

Поняття альтернативної вартості є основоположним для проведення аналізу витрат і вигід. Більше того, визначальною рисою різних економічних систем є те, яким чином враховується альтернативна вартість при прийнятті рішень. Ефективнішою є система, що забезпечує найповніше врахування альтернативної вартості. Оскільки для задоволення всіх потреб завжди бракує ресурсів, постає завдання оптимального використання доступних ресурсів. Потенційно будь-які ресурси можна використати кількома способами. Так, земельну ділянку в місті можна використати для спорудження на ній житла, адміністративних будинків, промислових підприємств або закладення парку. Резерви іноземної валюти країни можна використати для імпортування споживчих товарів, придбання промислової сировини або для інвестування в капітальне будівництво. Використання ресурсів на одні цілі неминуче виключає можливість іншого їх використання. Альтернативна вартість використовуваного певним чином ресурсу визначається цінністю, яку він міг би мати при використанні найкращим з можливих альтернативних способів. Концепція альтернативної вартості є простим, але потужним знаряддям, що відіграє центральну роль в аналізі витрат і вигід.

Альтернативна вартість – це втрачена вигода від використання обмежених ресурсів для досягнення однієї мети замість іншого, найкращого з тих, що лишилися, варіанта їх застосування.

Розглядаючи питання про витрати виробника, до уваги беруть сировину, матеріали, витрати робочого часу, необхідні інструменти й механізми тощо. Потім проводиться оцінка цих ресурсів у грошовому виразі. Вважається, що витрати на виробництво певного товару дорівнюють сумі проведених грошових оцінок. Тут немає помилки, але питання, чому ці ресурси мають саме таку грошову оцінку, лишається без відповіді.

Згідно з концепцією альтернативної вартості, грошова оцінка ресурсів відображає їх цінність при найкращому альтернативному використанні. Для пояснення цієї думки наведемо приклад. При збільшенні обсягів будівництва зростає попит на деревину, внаслідок чого її вартість збільшується. Відтак збільшуються і витрати, на виробництво дерев'яних меблів, оскільки їх виробники мають сплачувати зрослу вартість сировини.

^ Для визначення альтернативної вартості капіталу використовуються маргінальні або останні проекти оптимальної державної чи корпоративної інвестиційної програми. Це дає можливість враховувати як можливі інвестиції, так і найнижчий прийнятний прибуток від капіталу. Простіше кажучи, ми можемо визначити альтернативну вартість капіталу, якщо відомі всі можливості Щодо вкладення капіталу та розміри доступного капіталу. На Жаль, у реальному житті практично неможливо напевне визначити всі інвестиційні можливості, а відтак і досягти абсолютної точності альтернативної вартості капіталу.

^ При підготовці проектів здійснюється аналіз альтернативних рішень щодо досягнення мети проекту. Оскільки здійснення проекту спрямоване на досягнення певної мети, то після його ідентифікації, тобто чіткого формулювання поставленої мети та її структуризації, проводиться розгляд можливих або альтернативних рішень про шляхи її досягнення.
8. Сутнісна характеристика теперішньої та майбутньої вартості грошей

В економічному та фінансовому аналізі вимірювання теперішньої і майбутньої вартості здійснюється однією грошовою міркою, яка має назву приведення, або дисконтування. Ці ж прийоми застосовуються й у проектному аналізі.

Майбутня вартість являє собою суму інвестованих у даний час коштів, на яку вони мають перетворитися через відповідний проміжок часу з урахуванням певної ставки процента.

Під ставкою процента розуміється вимір часової вартості грошей (через рік, два і т. ін.), сума процента на інвестиції, яка може бути отримана за даний проміжок часу.

Якщо інвестування здійснюється у короткому проміжку часу, то користуються простим процентом - сумою, що нараховано на початкову вартість вкладу в кінці одного періоду.

Якщо же інвестування здійснюється у тривалому періоді, то користуються складним процентом. А це сума доходу, що утворюється в результаті інвестування за умови, що суму нарахованого процента не виплачують після кожного періоду, а приєднують до суми основного вкладу й у подальшому платіжному періоді вона сама приносить дохід.

Процес зростання основної суми вкладу за рахунок нагромадження відсотків називається нарахуванням складного відсотка. А сума, отримана в результаті нагромадження відсотків, називається майбутньою вартістю суми вкладу, на який після закінчення періоду здійснюється нарахування. Початкова ж сума вкладу називається теперішньою, або поточною, вартістю. Процес переходу від теперішньої вартості до майбутньої називається компаундуванням.

Компаундування (нарощування) - це операція визначення величини остаточної майбутньої вартості за допомогою складних процентів.
9. Вплив інфляції на вартість грошей

В інвестиційній діяльності постійно доводиться враховувати інфляційний фактор, який протягом часу знецінює вартість грошей (фінансових коштів), знижує їх купівельну спроможність.

При розрахунках інвестиційних грошових потоків з урахуванням інфляції використовують два основні поняття:

- номінальна сума грошових коштів;

- реальна сума грошових коштів.

Номінальна сума грошових коштів не враховує зміни купівельної спроможності грошей. А реальна сума грошей - це оцінка даних коштів (сум) з урахуванням змін їх купівельної спроможності під впливом інфляції.

У фінансово-економічних розрахунках, пов'язаних з інвестиційною діяльністю, інфляцію враховують у таких випадках:

- при корективах збільшеної вартості грошових коштів;

- при формуванні ставки процента (з урахуванням інфляції), що використовується для нарощення і дисконтування;

- при прогнозі рівня доходів від інвестицій, що враховують темпи інфляції.

При оцінці інфляції використовують два основні показники:

- темп інфляції, що характеризує приріст середнього рівня цін у періоді, що розглядається;

- індекс інфляції (зміна індексу споживчих цін), який становить 1 + t. Корективи нарощеної вартості з урахуванням інфляції здійснюють за формулою:



де FVnp - реальна майбутня вартість грошей;

FVn - номінальна майбутня вартість грошей з урахуванням інфляції;

t - темп інфляції.

При цьому вважається, що темп інфляції зберігається по роках.

Якщо r - номінальна ставка процента, що враховує інфляцію, то реальну суму грошей розраховують за формулою:



або ж номінальна сума грошових коштів зменшується в (1 + t)n разів відповідно до зменшення купівельної спроможності грошей.

У загальних рисах при аналізі співвідношення номінальної ставки процента з темпом інфляції можливі три варіанти:

1. r = t - нарощення реальної вартості грошей не відбувається, оскільки приріст їх майбутньої вартості поглинає інфляція;

2. r > t – реальна майбутня вартість грошей зростає, незважаючи на інфляцію;

3. r < t - реальна майбутня вартість грошей знижується, а це означає, що процес інвестування стає збитковим.

10. Характеристика грошового потоку та його види
У проектному аналізі методи аналізу та прогнозування грошових потоків використовуються при обґрунтуванні ефективності проекту та розрахунках забезпечення проекту коштами, що є центральною проблемою.

Існує декілька підходів до визначення грошового потоку залежно від методів його розрахунку.

Традиційний грошовий потік — це сума чистого доходу та нарахованої амортизації.

Чистий потік це загальні зміни у залишках грошових коштів фірми за певний період.

Операційний грошовий потік це фактичні надходження або витрати грошових коштів у результаті поточної (операційної) діяльності фірми.

Фінансовий потік це надходження та витрати грошових коштів, пов'язані зі змінами власного та позикового довгострокового капіталу.

Загальний грошовий потік — це фактичні чисті грошові кошти, що надходять у фірму чи витрачаються нею протягом певного періоду.

Всі ці підходи можуть бути використані у проектному аналізі, але базовою моделлю є визначення загального грошового потоку. Поняття грошового потоку як загального руху коштів протягом певного періоду, тобто циклу реалізації проекту, найбільш прийнятне у проектному аналізі. Загальний грошовий потік розраховується за допомогою показника кеш-фло.

CF = CFi – CF0,

де CFi – грошові надходження;

CF0 – грошові витрати.

Грошовий потік — це різниця між грошовими надходженнями та витратами.

у проектному аналізі важливо зробити оцінку саме тих гронових потоків, які будуть прийняті при розрахунках критеріїв показників ефективності проекту. Такі грошові потоки називаються релевантними.

Проектний грошовий потік – відображає, наскільки змінюються грошові потоки внаслідок реалізації проекту.

Релевантні грошові потоки — це визначені грошові потоки, які розглядаються у проектному аналізі доцільності інвестицій Та оцінки їх ефективності.

Якщо проект впроваджується на базі існуючого підприємства, тобто фірма має фіксовані на певну дату основні та оборотні засоби і намагається досягти певної мети, для достовірної оцінки впливу проекту на її фінансовий стан, результати та забезпеченість коштами необхідно враховувати тільки цей вплив, а не поточні фактори, які не мають відношення до проекту. Тому у розрахунках необхідно використовувати лише додаткові грошові потоки.

Додаткові грошові потоки — це грошові потоки, що стосуються інвестиційного проекту. Додаткові грошові потоки є виразом додаткових вигід і витрат проекту. Оскільки грошові надходження фірми не ідентичні їхнім доходам, проектний аналіз використовує поняття грошового потоку. Чистий доход, як правило, розраховується згідно з бухгалтерськими правилами й визначається як різниця між доходами та витратами:

Грошовий потік = Чистий доход + Неявні надходження (амортизаційні відрахування)

Головна складова неявних надходжень — це амортизаційні відрахування. Амортизація є значною статтею грошового потоку з таких причин:

  1. Амортизація, як правило, є найбільшою за вартістю статтею витрат у бюджеті інвестування.

  2. Амортизація знижує податкові зобов’язання.

  3. Амортизація – це не грошові затрати, тобто ніякі гроші не залишають фірму, вони зостаються на ній, і вона може використовувати ці гроші.

Кумулятивний грошовий потік це чистий грошовий потік протягом тривалого циклу.

Як критерій оцінки доцільності грошового проекту виступають додаткові грошові потоки, які утворюються в результаті здійснення проекту.

Інвестиційний проект треба розглядати окремо від іншої діяльності фірми. Організаційно він може бути оформлений створенням нового підприємства або здійснюватись у межах поточної діяльності фірми. У будь-якому випадку розглядаються грошові потоки, що стосуються даного інвестиційного проекту.

Як уже було сказано, грошові потоки можуть бути надходженнями або витратами, тому існують такі поняття, як грошовий приплив та відплив.

Грошовий приплив — це надходження грошових коштів.

Грошовий відплив це витрати грошових коштів (виплати).

Грошовий відплив може бути нерівномірним або рівномірним у часі. Поняття "витрати коштів" вживається, якщо відпливи коштів у часі нерівномірні, а "виплати" — якщо вони рівномірні у певні періоди часу.
11. Принципи оцінки ефективності інвестиційних проектів

До принципів оцінки ефективності інвестиційних проектів відносять:

  • доцільність інвестування ґрунтується на співставленні грошового потоку (cash flow), який генерується внаслідок реалізації проекту і капіталовкладень, необхідних для його реалізації;

  • потоки грошових коштів, що вкладаються в проект і генерується ним в різні періоди часу, приводяться до одного часового періоду;

  • приведення грошових потоків до одного часового періоду здійснюється за допомогою ставки дисконту, яка відображає альтернативну вартість капіталу;

  • у випадку змішаного фінансування інвестиційного проекту необхідно використовувати як ставку дисконту середньозважену вартість капіталу, яка враховує структуру капітальних вкладень і вартість окремих складових капіталу.

Капітальні вкладення визнають ефективними, якщо грошові потоки, що генерує проект, достатні для:

  • повернення початкової суми капітальних вкладів;

  • забезпечення інвесторам запланованого рівня доходності на вкладений капітал.


До показників оцінки ефективності інвестиційних проектів відносять:

  • чиста теперішня вартість (NPV);

  • внутрішня норма рентабельності (IRR);

  • дисконтований період окупності (DPP);

  • індекс рентабельності (PI).


12. Поняття чистої теперішньої вартості в проектному аналізі
Чиста теперішня вартість - Net Рrеsеnt Vаluе (NPV)

Це найвідоміший критерій у проектному аналізі. У літературі зустрічаються й інші його назви: чиста наведена вартість, чиста наведена цінність, дисконтовані чисті вигоди. NРV являє собою дисконтовану цінність проекту (поточну вартість доходів або вигід від зроблених інвестицій).

Чиста теперішня вартість – відображає чистий дисконтований грошовий потік інвестиційного проекту, який розраховується як різниця між сумою грошових надходжень, що генерується проектом та інвестиціями, необхідними для його реалізації.

Для розрахунку NРV проекту необхідно визначити ставку дисконту, використати її для дисконтування потоків витрат та вигід і підсумувати дисконтовані вигоди й витрати (витрати зі знаком мінус). При проведенні фінансового аналізу ставка дисконту звичайно є ціною капіталу для фірми. В економічному аналізі ставка дисконту являє собою закладену вартість капіталу, тобто прибуток, який міг би бути одержаний при інвестуванні найприбутковіших альтернативних проектів.

Розрахунок NРV робиться за такими формулами:
,

,

де, CFt – грошові потоки в періодах, t;

^ I0 – початкові капіловкладення;

t- відповідний період проекту (1,2,3,…n);

n – строк реалізації проекту;

i- ставка дисконту.

Величина NРV відображає «запас міцності», який повинен компенсувати можливу похибку при прогнозуванні грошових потоків.

Якщо NРV позитивна, то проект можна рекомендувати для фінансування (чим більше значення показника тим більш привабливим є проект). Якщо NРV дорівнює нулю, то надходжень від проекту вистачить лише для відновлення вкладеного капіталу. Якщо NРV менша нуля – проект не приймається.
13. Внутрішня норма рентабельності та порядок її розрахунку

У літературі зустрічаються й інші назви: внутрішня ставка рентабельності, внутрішня ставка доходу, внутрішня норма прибутковості. ІRR проекту дорівнює ставці дисконту, при якій сумарні дисконтовані вигоди дорівнюють сумарним дисконтованим витратам, тобто IRR є ставкою дисконту, при якій NPV проекту дорівнює нулю. ІRR дорівнює максимальному проценту за позиками, який можна платити за використання необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому рівні.

На практиці визначення ІRR проводиться за допомогою такої формули:

ІRR = А + ,

де А – величина ставки дисконту, при якій NPV позитивна;

В – величина ставки дисконту, при якій NPV негативна;

а – величина позитивної NPV, при величині ставки дисконту А;

b – величина негативної NPV, при величині ставки дисконту В.

Розрахунок ІRR проводиться методом послідовних наближень величини NPV до нуля при різних ставках дисконту. Розрахунки проводяться за формулою:



Якщо ставка дисконту і <ІRR, проект можна вважати рентабельним.

Якщо ставка дисконту і >ІRR, проект є збитковим.

Істотна різниця NPV та ІRR полягає в тому, що використання ІRR завжди веде до використання одного й того самого проекту, натомість вибір за NPV залежить від вибраної ставки дисконту. Вибір проектів за NPV правильний настільки, наскільки правильно обрано ставку дисконту.

При застосуванні ІRR виникають такі труднощі:

- Неможливо дати однозначну оцінку ІRR проектів, у яких зміна знака NPV відбувається більше одного разу.

- При аналізі проектів різного масштабу ІRR не завжди узгоджується з NPV.

- Застосування ІRR неможливе для вибору альтернативних проектів відмінного масштабу, різної тривалості та неоднакових часових проміжків.

Правильну відповідь здебільшого дає NPV.

14. Коефіцієнт витрат та вигід у проектному аналізі
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна iconРобоча навчальна програма дисципліни
Навчальна дисципліна «Теорія міжнародних відносин» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна iconІсторія україни
Ознайомлення учнів із завданнями І структурою курсу. Методологія побудови підручника. Додаткова навчальна література та електронні...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна iconУкраїна на початку XX ст
Ознайомлення учнів із завданнями І структурою курсу. Методологія побудови підручника. Додаткова навчальна література та електронні...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна iconКиївський національний університет імені тараса шевченка інститут...
Навчальна дисципліна “Право міжнародних договорів” є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів історія україни
Ознайомлення учнів із завданнями І структурою курсу. Методологія побудови підручника. Додаткова навчальна література та електронні...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна iconДо виконання курсового проекту
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Проектний аналіз" для студентів спеціальності 050201 "Менеджмент...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна icon"Психологія вищої школи як наука та навчальна дисципліна (укр.)"
Як називається форма навчання, де основнимпри організації освітнього процесує самостійна робота людини, що навчається
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна icon"Психологія вищої школи як наука та навчальна дисципліна (укр.)"
Як називається одна із п’яти взаємопов’язаних особливостей постіндустріальної епохи, які є серйозними викликами традиційній університетській...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна icon"Психологія вищої школи як наука та навчальна дисципліна (укр.)"
Як називається навчальні заклади, що пропонують освітні програми в галузі бізнес-адміністрування, організації та управління виробництвом...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна iconПлан Етика ділового спілкування як навчальна дисципліна та її завдання....
Об'єкт дисципліни — ділове спілкування, її предмет — його моральний та психологічний аспекти, етичні й психологічні механізми
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка