1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна




Назва1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна
Сторінка4/9
Дата конвертації05.03.2013
Розмір0.93 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Економіка > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Лімітування – встановлення граничних величин витрат, процентів, величини кредиту при прийнятті управлінських рішень.

21. Мета та основні підходи комерційного аналізу

Метою комерційного аналізу інвестиційного проекту є оцінка інвестиції з погляду перспектив кінцевого ринку для продукції чи послуг.

Завданнями комерційного аналізу є відповіді на питання:

  • якими є характеристики ринку, де реалізуватиметься продукція або послуги проекту;

  • за якою ціною продаватимуться продукція чи послуги;

  • які заходи з управління маркетингом треба буде здійснити для виведення продукції чи послуг на ринок і яка вартість цих заходів.

Для розв'язання завдань, які ставить перед комерційним аналізом проектне планування, використовуються ефективні підходи до оцінки ціни, попиту і пропозиції, розроблені світовою практикою. Передбачається також, що протягом часу здійснення проекту застосовується стратегія активного впливу на ринок, яка характеризується відмовою від практики пасивного пристосування до ринкових умов і переходом до політики впливу на ринок конкретного споживача продукції. Комерційний аналіз ураховує, що орієнтація на ринок збуту є дуже важливою ознакою маркетингової стратегії управління інвестиційним проектом і виражається в перенесенні центрів економічних рішень у збутові ланки. З цього випливає, що основними об'єктами вивчення і впливу стають споживач, конкурент, кон'юнктура ринку, якісні характеристики товару, умови руху товару та заходи по просуванню товару на ринок.

Комерційний аналіз ґрунтується на п'яти основних підходах, згідно з якими організації ведуть свою промислово-ринкову діяльність. Це такі концепції:

  • вдосконалення виробництва;

  • вдосконалення товару;

  • інтенсифікація комерційних зусиль;

  • маркетинг;

  • соціально-етичний маркетинг.

Ці концепції уособлюють різні періоди в економіці розвинутих капіталістичних країн і мають загальну тенденцію – перенесення акценту з виробництва й товару на комерційні зусилля, але разом з тим всі вони тією чи іншою мірою можуть бути застосовані в промислово-ринковій діяльності підприємств і організацій у державах з перехідною економікою та при комерційному аналізі інвестиційних проектів. Залежно від існуючого на ринку попиту і пропозиції на певний товар, а точніше, від їх співвідношення, розрізняють «ринок продавця» і «ринок покупця». Перший утворюється тоді, коли попит значно перевищує пропозицію. Збут не вимагає від продавця особливих зусиль. Другий виникає, коли пропозиція перевищує попит. Це змушує продавця вживати певних заходів для збуту товару.

Призначення системи аналізу інформації полягає в опрацюванні даних, що дають змогу зробити висновки й накреслити основні шляхи розв'язання проблем. Система включає в себе статистичний банк (набір сучасних статистичних методик і методів опрацювання інформації, в тому числі метод відносних величин, метод середніх величин, метод кореляції, аналіз рядів розподілу, аналіз часових змін і коливань, метод системного аналізу) і банк моделей, що являє собою комплекс математичних моделей для вирішення оптимізаційних завдань, у тому числі моделі поведінки покупця, можливої поведінки конкурентів, якісних характеристик розроблюваних товарів та послуг, системи ціноутворення, складання бюджетів маркетингових заходів.
22. Цілі технічного аналізу та його місце у підготовці інвестиційного проекту

Технічний аналіз посідає проміжне місце між аналізом ринку та фінансовим аналізом. Аналіз ринку покликаний дати відповідь на питання, що виробляти і за якою ціною продавати, а технічний аналіз – як виробляти і з якими витратами. Одержавши відповіді на ці питання, можна переходити до розрахунку різних фінансових показників та документів.

Технічні аспекти інвестиційного проекту на перший погляд видаються особистою справою підприємця і не обходять інвестора. Але насправді будь-який серйозний інвестор не може ігнорувати цей аспект інвестиційного проекту, оскільки він демонструє можливість технічного здійснення проекту з прийнятним рівнем витрат. Тому, якщо інвестор не дає грошей ані під заставу, ані під урядову гарантію, а робить ризиковане вкладення капіталу, він має переконатися хоча б у тому, що фінансований ним проект є здійснимим.

Як показує досвід Державної інвестиційної корпорації Росії, саме технічний розділ інвестиційних проектів є найвразливішим місцем в одержуваних нею проектах. Понад 3/4 усіх відхилених проектів було забраковано через помилки в технічному обґрунтуванні проекту. Цю ситуацію легко зрозуміти, якщо згадати, в яких умовах формувались і працювали інженерні кадри країн СНД. Планова економіка СРСР з державним фінансуванням інвестицій створювала в свідомості людей стереотип безвідповідального ставлення до технічної обґрунтованості інвестиційних проектів. Втрата бюджетних грошей у разі провалу проекту не позначалась на матеріальному становищі осіб, які ухвалювали рішення про його фінансування, тому і ставлення до цих грошей було доволі легковажне. (Звичайно, ситуація за часів Сталіна була не така. За технічну помилку тоді можна було поплатитися життям. Сучасне покоління інженерів зросло в умовах, коли породжувана жорстоким репресивним режимом відповідальність зникла, а матеріальної відповідальності ще немає. Зліт не готового до випробувань АН-70 та його катастрофа є прикладом такого ставлення до технічного обґрунтування рішень).

Досвід участі автора цього розділу в 1992-1994 роках у підготовці спільних інвестиційних проектів в Україні дає підставу говорити про вкрай відмінне ставлення західних та українських інженерів до обґрунтованості проектів. Тому перша відмінність у техніко-економічному обґрунтуванні проектів у плановій та ринковій економіці, яку необхідно зазначити і запам'ятати, полягає в тому, що в ринкових умовах це обґрунтування не може бути формальним.
23. Зміст технічного аналізу інвестиційного проекту

Величезна різноманітність застосовуваних технологій, видів сировини та обладнання дуже ускладнюють типізацію технічного аналізу інвестиційного проекту. З цієї причини в більшості методик загального характеру (на відміну від вузькогалузевих) рекомендації щодо технічного аналізу зводяться до довгого переліку питань, які необхідно в ньому відобразити. Один з найповніших списків такого роду рекомендовано Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК). Список, який подається в цьому підручнику, значною мірою орієнтований на рекомендації МФК.

Звичайно, в жодному реальному інвестиційному проекті всі ці питання одночасно виникнути не можуть, але знати такий повний список необхідно, оскільки в ньому узагальнено досвід великої кількості виконаних інвестиційних проектів.

Усі питання, що стосуються технічного аналізу інвестиційного проекту, можна поділити на 13 груп:

1. Місце розташування (місце реалізації проекту);

  1. Масштаб проекту, можливість збільшення масштабу виробництва;

  2. Технологія;

  3. Обладнання, організація його експлуатації та ремонту;

  4. Інфраструктура;

  5. Схема підприємства;

  6. Організація підготовки і здійснення проекту;

  7. Графік виконання проекту;

  8. Підготовка та освоєння виробництва;

  1. Забезпечення якості;

  2. Розрахунок витрат на виконання проекту;

  3. Матеріально-технічне постачання;

  4. Поточні витрати виробництва та збуту.



24. Мета, завдання та методи інституційного аналізу

Інституційний аналіз має на меті дати оцінку можливості здійснення проекту в існуючому політичному, економічному та правовому полі, впливу зовнішнього середовища на процес реалізації проекту, а також здатності організації власне реалізувати проект.

Інституційний аналіз передбачає вирішення таких завдань:

  • характеристика політичних та економічних факторів, що впливають на проект;

  • оцінка найважливіших законів та нормативних актів, що безпосередньо пов'язані з проектом;

  • визначення оптимальної форми організації виконання проекту;

  • вибір організаційної структури підприємства, що створюється або реорганізується для виконання проекту;

  • принципи комплектування та навчання персоналу для виконання проекту;

  • оцінка слабких і сильних сторін організації проекту, людських ресурсів фірми, кваліфікації, управлінських та адміністративних можливостей всіх учасників проекту.

Основними методами інституційного аналізу є наступні:

  • збирання та опрацювання опублікованих даних про середовище проекту та можливості організації;

  • бесіди із зовнішніми експертами та співробітниками організації;

  • анкетне опитування зовнішніх експертів і співробітників організації.

Методика інституційного аналізу заснована на розглянутих вище способах вивчення впливу середовища на проект та аналізу діяльності організації в минулому і планів на майбутнє. Опрацювання даних вимагає знання методів макроекономіки та статистики, а вміння вести бесіду й проводити анкетне опитування – обізнаність з методами соціології та психології. При цьому аналітик завжди повинен мати нормативну модель сприятливого середовища і правильної організації, відхилення від якої дає йому змогу відхилити проект, прийняти із застереженням про усунення недоліків або прийняти беззастережно. Якщо аналітик виконує роль розробника проекту, він має дотримуватися своєї нормативної моделі і рекомендувати її своїм партнерам.
25. Зовнішні фактори, що впливають на організацію проекту

Зовнішні фактори – це, як правило, неконтрольовані сили, що впливають на рішення менеджерів та їх дії і, врешті-решт, на внутрішню структуру і процеси в організації. Менеджери мають відповісти на питання, хто і що ззовні впливатиме на успіх проекту.

Основними зовнішніми факторами є політико-правові та економічні.


Політико-правові фактори

Політико-правові фактори – це обмеження в процесі прийняття рішень, котрі є результатом правових та управлінських рамок, в яких фірма повинна або збирається здійснити проект. Ці рамки накладають на фірму обов'язки захисту споживачів і довколишнього середовища, виконання антимонопольного законодавства, сплати податків, встановлення мінімального рівня заробітної плати і т.п. Державні нормативні акти, включно закони і підзаконні адміністративні акти, мають обмежувальний характер і відповідно істотно звужують рамки проекту. З іншого боку, нормативні акти можуть сприяти реалізації проектів у результаті пільг щодо оподаткування, державних субсидій, дотацій, пільгових кредитів.

Усі проекти розвитку як у державному, так і приватному секторах зазнають великого впливу урядової макроекономічної політики, а також нормативних актів, що уособлюють цю політику. Крім того, на проект також впливають політичні преференції більшості парламенту, президентського оточення та лідерів політичних партій. Якщо організації змушені розтрачувати свої сили і ресурси на боротьбу з негативним впливом політичних рішень, то вони не спроможуться ефективно будувати свою роботу на тривалу перспективу.

Політичні умови мають велике значення, особливо в довгостроковій перспективі. Зміна курсу політичного керівництва або навіть зміна чиновників на міністерському рівні можуть істотно вплинути на долю проекту, а також на працездатність і моральний стан персоналу проекту.

Аналіз правових факторів у рамках інституційного аналізу відіграє важливу роль. Знання правового середовища і вміння до нього пристосуватися дає змогу уникнути зайвих витрат. Розробник проекту повинен завжди стежити за змінами правового середовища і навіть уміти прогнозувати ці зміни. Основними Компонентами правового інвестиційного середовища є режим інвестування, податкове оточення, валютний режим та режим зовнішньої торгівлі. Правове середовище в Україні досить мінливе і потребує спеціального вивчення перед розробкою проекту.

Економічні фактори

Число інституційних проблем різко зростає, якщо політика уряду серйозно змінює економічні умови здійснення проекту. Необґрунтований курс обміну валют або торговельної політики може не тільки вплинути на фінансові доходи, а й здатен спричинитися до неефективного відволікання сил, скажімо, на подолання бюрократичних перепон в експортно-імпортних операціях. Державна політика цін або податкова політика при неправильному тлумаченні ринкових сигналів може ввести менеджерів в оману.

Особливо наочним є вплив державної цінової та бюджетної політики на економічну й фінансову діяльність у рамках проекту. Водночас цей вплив відвертає увагу від функцій розвитку нових інститутів і підриває стимули, моральний стан і можливості менеджменту в самих організаційних структурах. Оцінка діяльності менеджерів і співробітників проекту обмежується, оскільки вину за незадовільну роботу організації завжди можна покласти на економічну ситуацію, яка заважає організації виконати завдання, що стоять перед нею.

Економічне середовище проекту характеризується такими основними компонентами:

а) структура внутрішнього валового продукту;

б) рівень інфляції;

в) бюджетний дефіцит;

г) вартість кредитів.
26. Поняття та цілі екологічного аналізу

Забруднення навколишнього природного середовища є однією з найважливіших проблем людства. Не менш важливою вона є і для України, якщо взяти до увага, що у нас не більше ніж 5-10% сировинних матеріалів доводяться до кінцевого продукту, а 90-95% перетворюються на відходи, не приносячи нічого доброго, тільки шкоду. Тому при створенні нових проектів з розвитку промисловості, інфраструктури та сільського господарства відповідну увагу слід приділяти взаємозв'язку між вибором технологічних процесів та можливістю мінімізації відходів шляхом поглиблення технологічних процесів їх переробки, щоб зменшити безпосередній вплив на довкілля, уникнути забруднення та незворотних змін у зовнішньому природному середовищі.

Аналіз інвестиційного проекту щодо впливу на навколишнє середовище (повітря, воду, землю, флору і фауну регіону, екосистеми) має враховувати і його вплив на здоров'я людей, безпеку робочих місць, а також на соціальні і культурні цінності суспільства, держави.

Метою екологічного аналізу інвестиційного проекту є встановлення його впливу на навколишнє середовище, оцінка всіх вигод і витрат, отриманих внаслідок цього впливу, на формування заходів для запобігання або пом'якшення шкоди довкіллю від дії проекту. При створенні й аналізі інвестиційних проектів обов'язковою нормою є вивчення та аналіз антропогенного забруднення довкілля (АЗД) та його економічних наслідків.

Дослідження навколишнього середовища здійснюється і відслідковується на всіх стадіях життєвого циклу проекту.

На передпроектній стадії визначають категорію і тип проекту. Оціню­ється масштаб робіт з екологічного аналізу, якісний та кількісний склад коман­ди з екологічного аналізу проекту, масштаб робіт, які потрібно виконати при підготовці екологічного аналізу. Залежно від ступеня впливу на навколишнє середовище розрізняють чотири категорії проектів.

Категорія А — проекти, що рідко мають негативний вплив на довкілля. Це переважно об'єкти соціальної сфери, освіти, охорони здоров'я, ринкової інфра­структури і т. ін. У таких проектах їх вплив па навколишнє середовище мінімальний.

Категорія Б — проекти зі значним негативним впливом на навколишнє сере­довище, але до яких можна швидко застосовувати заходи, спрямовані на пом’якшення цього негативного впливу (проекти сільського господарства, програм інтенсифікації врожаю, використання агрохімікатів, розведення риб, розробки підземних корисних копалин (не всіх), прокладання непотужннх ліній електропередачі (ЛЕП) тощо). Для таких проектів на підставі чинних законодавчих актів і нормативів слід розробляти перелік і заходи з охорони навколишнього середовища.

Категорія В - проекти зі значним негативним впливом на навколишнє середовище, які потребують детальної оцінки довкілля (масштабне зрошування та осушення, управління водними ресурсами, розробка нових земель для сільського господарства і міського будівництва, прокладання нових магістральних шляхів, особливо через ліси або інші зони навколишнього середовища)

Аналіз навколишнього середовища для таких проектів має бути ретельно розроблений на стадії підготовки проекту. Він є невід'ємною частиною при вивченні можливості реалізації проекту.

Категорія Г- проекти, спрямовані на навколишнє середовище. Це проекти з розвитку лісового господарства, управління землями, ґрунтами, проекти рибного і сільського господарства, інтегровані дії у рамках боротьби із сільськогосподарсь­кими паразитами; охорону дикої природи і створення резервних та національних парків (заповідників), установ з охорони навколишнього середовища. Аналіз довкілля і розробка заходів управління є невід'ємною частиною таких проектів.

Незалежно від категорії проекту його екологічний аналіз проводиться за схемою у такій послідовності:

1. Аналіз первинних екологічних умов.

2. Оцінка потенційного безпосереднього або опосередкованого впливу проекту на навколишнє середовище.

3. Проведення екологічного аналізу альтернативних варіантів проекту.

4. Розробка заходів щодо запобігання, скорочення або компенсації негативного впливу на навколишнє середовище.

5. Екологічна підготовка менеджменту та персоналу.

6. Екологічний моніторинг.

27. Мета та зміст соціального аналізу

Метою соціального аналізу є визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту, що дає змогу здобути підтримку населення, досягти цілей проекту та поліпшити характеристики його соціального середовища.

Підготовка соціальних аспектів проекту потребує розробки заходів стимулювання позитивних змін у соціальному середовищі проекту. Всебічний підхід до оцінки проекту передбачає визначення впливу проекту на людей, що беруть у ньому участь, користуються його результатами, одержують відповідні вигоди, на виробників, постачальників та інших учасників проекту. Доволі часто нехтування соціальних аспектів проекту призводить до невдач, оскільки він заходить у суперечність з традиційними цінностями, не бере до уваги соціальну організацію людей, їх мотивацію до реалізації проекту.

Проектуючи нову діяльність, слід дати відповіді на такі запитання:

  1. Як впливатиме проект на соціальну систему?

  1. Які зміни в соціальному середовищі спричинятиме реалізація проекту?

  2. Яким може бути вплив соціальної системи на можливість реалізації проекту та одержання очікуваних результатів?

Проведення соціального аналізу ускладнюється неможливістю кількісної характеристики багатьох соціальних змін та результатів, що супроводять проект. Оцінка результатів проекту різними соціальними групами може бути діаметрально протилежною, оскільки йдеться про суб'єктивні інтереси. А через те, що в суспільстві часто доволі складно досягти балансу інтересів, аналітики стоять перед проблемою, чиїм інтересам, якій соціальній групі віддати перевагу.

Проблема суб'єктивності оцінок знаходить свій вияв і в збиранні, опрацюванні та аналізі інформації, яка лежить в основі прийняття проектних рішень. Тому рішення по оцінці соціальних аспектів проектування значною мірою залежать від соціальної і культурної орієнтації розробників проекту. Адже саме щ необхідно визначити наслідки й результати проекту, обрати критерії порівняння, виробити процедуру розробки рішення, визнати необхідність колегіальності прийняття рішень.

Соціальний аналіз не обмежується оцінкою можливості реалізації проекту в певному соціальному середовищі, його адаптації. Його рамки набагато ширші, оскільки соціологи проекту мають з'ясувати, чи зможе проект сприяти соціальному розвиткові суспільства.
28. Порядок проектування соціокультурного середовища проекту

Проектування соціокультурного середовища значною мірою залежить від загальних економічних тенденцій розвитку. Сучасний стан України характеризується демографічною кризою, параметрами якої є:

  • скорочення чисельності населення;

  • призупинення зростання частки міського населення.

Ці тенденції пов'язані з різким падінням рівня життя, погіршенням здоров'я та економічних умов відтворення населення, більшою невпевненістю сімей в майбутньому, зростанням смертності, значним збільшенням кількості алкоголіків та наркоманів. Подібні тенденції характерні для всіх країн, що стали на шлях радикальних економічних перетворень.

У проектуванні етнодемографічного розвитку регіонів слід брати до уваги загальнодержавну і регіональну політику – чи буде вона пасивною, такою, що лише реєструє негативні тенденції, чи стане активно впливати на їх подолання, усуваючи причини, які породжують ці тенденції. Надзвичайно важливою складовою соціального аналізу проекту є характеристика культури і соціальної організації населення регіону, а також оцінка адекватності проекту цьому стану населення регіону, його соціуму.

Культура соціуму зумовлюється історичним минулим і досвідом єднання з іншими культурами. Соціологія культури вивчає систему норм і цінностей, що регулюють поведінку індивідів і соціальних груп. Для сучасної культури характерна поліструктурність, яка зберігає багатоманітні цінності давніх культур попри домінування, а то й витиснення їх новими цінностями.

Тому при розробці й реалізації проекту визначають:

  • систему цінностей населення;

  • традиції та вірування;

  • потреби населення.

Досить часто переоцінка розробниками ступеня позитивного впливу проекту на населення пов'язана з невиправданим дистанціонуванням національних завдань від повсякденних інтересів місцевого населення. Соціальний аналіз спроможний посилити увагу розробників до наявності чи можливості виникнення відмінності між особистими та колективними завданнями.

У соціальному аналізі проекту розробники, оцінюючи соціальну структуру населення, приділяють пильну увагу питанням забезпечення ефективної зайнятості. Криза української економіки дзеркально відбилася на кількості безробітних, їх частці в активному населенні. Сьогодні практично кожен сьомий громадянин країни є повністю чи частково безробітним. Попри те, що чимала частина безробітних знаходить джерела доходів в особистих господарствах, тіньовій економіці, вторинній зайнятості, кількість уражених кризою регіонів стає загрозливою. Тому, визначаючи перспективну стратегію, пріоритетні напрями та критерії підтримки проектів, першочерговість реалізації має належати проектам, які створюють додаткові місця і спричиняють мультиплікаційний ефект у вигляді збільшення грошових доходів населення, розширення масштабів ринку споживчих товарів та послуг (продовольства, промтоварів, житла, медикаментів) і засобів виробництва для їх виготовлення.

Не менш складним є завдання аналітиків оцінити можливий вплив проекту на формування нової структури та якості робочої сили. Трансформація економіки, перехід до нових технологічних вирішень виробництва вимагає від працівників інших якостей. Нині опановані загальні та професійні знання, набутий виробничий досвід відносяться зовсім до іншої епохи, яка великою мірою відійшла в минуле, і практично не потрібні з огляду на нові умови та вимоги виробництва. Для забезпечення ефективної зайнятості сьогодні замало зберегти існуючі і створити нові робочі місця, необхідно, щоб працівники відповідали вимогам сучасного бізнесу. Ось чому проекти мають таке важливе завдання, як підготовка персоналу, навчання його інноватики та підприємницького мистецтва (для менеджерів середньої та вищої ланки).

Діагностика соціальної структури передбачає визначення фактичних показників, їх тенденцій, прогнозування змін структури зайнятості. До основних індикаторів зайнятості для регіонів належать:

  • чисельність трудових ресурсів;

  • кількість зайнятих (тис. чол. і в процентах від працездатного населення);

  • кількість безробітних (тис. чол. і в процентах від економічно активного населення);

  • чисельність зареєстрованих безробітних (тис. чол. і в процентах до загальної чисельності безробітних).


29. Цілі, завдання та моделі фінансового аналізу

Фінансовий аналіз являє собою спосіб накопичення, перетворення та використання інформації фінансового характеру. Фінансовий аналіз має кілька цілей:

  • визначення фінансового стану і фінансових результатів діяльності фірми;

  • виявлення змін у фінансовому стані та результатах у просторово-часовому розрізі;

  • виявлення основних факторів, що викликали зміни у фінансовому стані й результатах;

  • прогноз основних тенденцій у фінансовому стані й результатах діяльності фірми.

Фінансовий аналіз може розглядатися як складова частина проектного аналізу, так і фінансового менеджменту, тож дії аналітика залежать від поставленої мети. Проектний аналіз вимагає обґрунтування вкладень з найкращими результатами. Фінансовий менеджмент вимагає постійної роботи менеджера в пошуку фінансових ресурсів.

З позицій проектного аналізу метою фінансового аналізу є визначення рентабельності й ефективності проекту з погляду інвесторів та організації, що реалізує проект, а також оцінка поточного й прогнозованого фінансового стану підприємства.

Фінансовий аналіз передбачає вирішення таких завдань:

  1. дати оцінку фінансового стану і фінансових результатів підприємства "без проекту" і "з проектом";

  2. оцінити потребу в фінансуванні проекту і забезпечити координацію використання фінансових ресурсів у часі;

  3. визначити достатність економічних стимулів для потенційних інвесторів;

  4. оцінити, оптимізувати й зіставити витрати та вигоди проекту в кількісному вимірі.

Фінансовий аналіз використовує різні методи, які дають змогу структурувати й ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Можна виділити три основні типи моделей, що застосовуються в фінансовому аналізі: дескриптивні, нормативні та предикативні.

Дескриптивні моделі застосовуються для оцінки фінансового стану фірми. До них відносяться: побудова системи звітних балансів, подання фінансової звітності в різних аналітичних розрізах, аналіз звітності, система аналітичних коефіцієнтів тощо. Всі ці моделі засновані на використанні інформації бухгалтерської звітності.

Нормативні моделі дають змогу порівняти фактичні результати діяльності фірм з очікуваними, розрахованими за бюджетом. Ці моделі використовуються здебільшого у фінансовому менеджменті.

У проектному аналізі, що має справу не стільки з теперішнім, скільки з гаданим майбутнім, використовуються предикативні моделі, які мають передбачувальний, прогностичний характер і дозволяють спрогнозувати майбутні грошові потоки, фінансовий стан і результати.

На цих моделях засноване фінансове проектування – логічне завершення проектного аналізу.

Методи фінансового аналізу в застосуванні до ринку цінних паперів і фінансових інвестицій істотно різняться від методів фінансового аналізу як частини проектного аналізу. Наприклад, фінансовий аналіз як частину фінансового менеджменту, що займається аналізом фінансових інвестицій, прийнято ділити на фундаментальний і технічний. Оскільки проектний аналіз застосовується до реальних інвестицій, методи фундаментального й технічного фінансового аналізу інвестицій не розглядаються.
30. Мета і завдання економічного аналізу

Метою економічного аналізу інвестиційного проекту є встановлення його національної привабливості, оцінка його економічної ефек­тивності на підставі альтернативної вартості ресурсів, які використовуються у проекті, І проектної продукції.

Сучасна вітчизняна практика відбору та оцінки проектів обмежується визначенням ступеня впливу проекту на добробут його власників або інвесторів, що відображається у фінансовому аналізі проекту. Здійснюючи фінансовий аналіз, проект вивчають з погляду фінансової і комерційної привабливості для інвестора та організацій, які його реалізують. Критеріями відбору проектів за результатами фінансового аналізу є додаткові грошові потоки, що виникають при реалізації, його рентабельність та окупність вкладеного капіталу. Проект аналізується в тому чи іншому діловому оточенні, нормативно-правовому полі, в якому його здій­снюватимуть. Його оцінка базується на узгодженості цілей проекту з корпора­тивними цілями розвитку, які не завжди збігаються з національними інтересами.

Тому істотною помилкою є ототожнення фінансових та економічних аспек­тів проекту, ігнорування інвесторами оцінки значення проекту для суспільства.

Аналіз економічних аспектів призначений з'ясувати, чи сприяє даний проект здійсненню цілей розвитку національної економіки, а також чи є альтернативні шляхи досягнення тих самих економічних вигід з меншими втратами. Економічний аналіз має на меті оцінити відповідність проекту його економічному середовищу, що регламентує розподіл доходів, межі його ста-1 мулювання виробництва й торгівлі тощо і безпосередньо впливає на фінансову здійснюваність проекту. Цілі економічного аналізу відрізняються від фінан­сових і вимагають Іншого аналітичного підходу.

Базовою концепцією економічного аналізу є концепція альтернативної вартості, яка засвідчує, що оскільки всі ресурси суспільства обмежені і можуть мати різне застосування, то їх вартість слід вимірювати з погляду втраченої можливості займатися найкращим з доступних альтернативних видів діяль­ності, які вимагають використання тих самих ресурсів.

У фінансовому аналізі оцінка вхідних та вихідних щодо інвестиційних проектів фінансових ресурсів, товарів та послуг здійснюється за цінами, які сформовані ринком або встановлені державою. У цій залежності на основі очікуваних вигід і витрат, які має одержати суспільство в разі реалізації проекту, визначається його цінність з позиції економічного аналізу (рис. 1).


Рис. 1. Схема економічної цінності проекту
Економічний аналіз оцінює проект на відповідність його стратегії розвитку та економічним цілям країни.

При відборі проектів перевагу надають тим, що більшою мірою відпо­відають таким цілям національного розвитку:

- створення у країні доданої вартості;

- надходження або економія іноземної валюти;

- розвиток інфраструктури;

- створення нових робочих місць;

- підготовка кваліфікованих кадрів;

- залучення і використання місцевих ресурсів.

Основними завданнями аналізу економічної ефективності інвестиційних проектів виступають аналіз економічних вигід і витрат, оцінка критеріїв еконо­мічної ефективності. Фінансові вигоди і витрати за інвестиційним проектом треба розглядати як вихідну точку для визначення економічних вигід і витрат.
^ ТЕСТОВІ ПИТАННЯ:

1. Проектний аналіз – це: методологія, яка застосовується для визначення, порівняння та обґрунтування управлінських рішень і проектів, і дає змогу здійснити вибір та прийняти рішення за умов обмеженості ресурсів.

.

2. Концепцію проектного аналізу можна визначити як: набір методичних принципів, які визначають послідовність збору та способів аналізу даних, методів визначення інвестиційних пріоритетів, способів урахування широкого кола аспектів для прийняття рішень щодо реалізації проекту.
3. Головним завданням проектного аналізу є: встановлення цінності проекту, яка визначається різницею його позитивних результатів і негативних наслідків.
4. Методологія проектного аналізу ґрунтується на дотриманні принципів: альтернативності, маржинальності, порівняння ситуації «з проектом» та «без проекту.
5. Аспектами проектного аналізу не є: етичний аналіз.
6. До принципів проектного аналізу не належить: принцип раціональності.
7. Предмет дослідження проектного аналізу: відрізняється від предмета інвестиційного менеджменту та бізнес-планування.
8. До внутрішнього оточення проекту належать: стиль керівництва проектом.
9. До основних ознак проекту не належать:економічна взаємозалежність.
10. За класом проекти поділяються: на моно-, мега- та мультипроекти.
11. До мультипроектів можна віднести проект: технічного переоснащення підприємства.
12. До інвестиційного можна віднести проект: будівництва нового підприємства.

.

13. Які з економічних умов реалізації не належать до внутрішнього середовища проекту: умови праці та техніки безпеки виробництва продукту проекту.

.

14. До функцій замовника проекту належать - забезпечення фінансування.
15. Короткострокові проекти – це проекти тривалістю до 3 років.
16. Життєвий цикл проекту – це час: від задуму проекту до його закінчення.
17. Відповідно до підходу Світового банку до фази проектування не належать: реалізація.
18. До експлуатаційної фази входить стадія: заміна та оновлення технологічного устаткування.
19. Інвестиційна фаза передбачає стадії: підготовки та проведення тендерів, будівництво, виробничого маркетингу, навчання персоналу.
20. Явні вигоди – це: матеріальні вигоди, зумовлені зменшенням витрат або отриманням додаткових доходів.
21. Неявні вигоди – це: побічні вигоди, які супроводжують проект і не можуть бути визначені безпосередньо.
22. Безповоротні витрати – це: уже зроблені витрати, які неможливо відшкодувати прийняттям чи неприйняттям певного проекту.
23. Альтернативна вартість – це: немає правильної відповіді.
24. Часовий горизонт дії проекту служить для: відповіді а, б правильні.
25. Методологія проектного аналізу застосовується при оцінці: незалежних та взаємовиключаючих проектів.
26. Показник, що характеризує розмір знецінювання грошей у певний період, виражений в процентах до їх номіналу на початок періоду, називається: темп інфляції.
27. Показник, який характеризує загальне зростання рівня цін у певний період, називається:індекс інфляції.
28. Процентні ставки різного виду, застосування яких при однакових початкових умовах дає однакові результати, називаються: еквівалентні.
29. Компаундування – це: приведення теперішньої вартості грошей до їх майбутньої вартості.
30. Дисконтування – це: приведення майбутньої вартості грошей до їх теперішньої вартості.
31. Під грошовим потоком розуміють: різницю між кількістю отриманих і витрачених грошей, фактичні чисті готівкові кошти, які надходять до фірми (чи витрачаються нею) протягом визначеного періоду.
32. Обумовлені (релевантні) грошові потоки – це: грошові потоки фірми, які є прямим наслідком рішення про впровадження проекту.
33. Показник чистої теперішньої вартості (NPV) відображає: різницю між дисконтованими сумами грошових надходжень і витрат, які виникають у ході реалізації проекту.
34. Внутрішня норма дохідності (IRR) відображає: ставку дисконту, за якої чиста теперішня вартість проекту дорівнює нулю.
35. Приватні організації, що інвестують проект, у першу чергу цікавить: кількісні характеристики економічної привабливості та економічної ефективності проекту.
36. Ви маєте 1000 грн. і вкладаєте їх у банк під 10% складних річних. Через 2 роки ваш вклад збільшиться: 210 грн.
37. Поклавши гроші у банк під 10% складних річних, через 2 роки ви отримали 1210 грн. Яку суму ви поклали у банк?

1000 грн.
38. Поклавши у 2009 р. на депозитний рахунок 1000 грн., у 2011 р. ви отримаєте 1331 грн. Яку ставку складного проценту пропонує банк? 10%.
39. Якщо реальна ставка прибутковості – 6%, темп інфляції – 10%, то номінальна ставка прибутковості дорівнює: 16,6% .
40. Якщо номінальна ставка прибутковості 16,6%, темп інфляції 10%, то реальна ставка прибутковості дорівнює: 6%.
41. Ви маєте 10000 грн. і вкладаєте їх у банк під 10% складних річних. Через 2 роки ваш вклад збільшиться: 2100 грн.
42. Вартість капіталу – це: ціна, яку підприємство сплачує за залучення капіталу із різних джерел.
43. Поява проектного аналізу пов’язана: з розвитком економічної теорії суспільного сектора.
44. На основі концепції дисконтування не розраховується наступний показник: немає правильної відповіді.
45. Приріст цінності фірми в результаті реалізації інвестиційного проекту відображає: чиста теперішня вартість.
46. Методом ітерації послідовних наближень розраховується: внутрішня норма дохідності.
47. Міру зростання цінності фірми в результаті реалізації інвестиційного проекту в розрахунку на 1 грн. інвестицій виражає: індекс рентабельності інвестицій.
48. Відношенням повних дисконтованих вигід від проекту до повних дисконтованих витрат за проектом розраховується: коефіцієнт «вигоди – витрати».
49. Розрахункова ставка проценту, за якої капіталізація отримуваного регулярно доходу забезпечує окупність інвестицій та чиста приведена вартість дорівнює 0, – це: чиста теперішня вартість.
50. У разі додатності показника чистої теперішньої вартості інвестиційний проект: приймається.
51. Проект може бути прийнятим за значення індексу рентабельності інвестицій (PI): ≥ 1.
52. Якщо для проекту А внутрішня норма дохідності (IRR) дорівнює 10%, для проекту В – 18%, а альтернативна вартість капіталу складає 15%, то доцільно реалізувати: проект В.
53. Якщо для проекту А чиста дисконтована вартість (NPV) дорівнює 1000, для проекту В 2000, а проекти є взаємовиключаючими, то доцільно реалізувати: проект В.
54. Якщо для проекту А індекс рентабельності інвестицій (PI) дорівнює 1,5, для проекту В 0,8, то доцільно реалізувати: проект А.
55. Якщо для проекту А чиста дисконтована вартість (NPV) дорівнює 1000, для проекту В 2000, а проекти не є взаємовиключаючими, то доцільно реалізувати: обидва проекти.
56. Якщо для проекту А індекс рентабельності інвестицій (PI) дорівнює 1,5, для проекту В 2,8, то доцільніше реалізувати: проект В.
57. Назву фінансового профілю проекту отримало графічне зображення: чистих дисконтованих грошових потоків за роками проекту.
58. Для розрахунку показників ефективності інвестицій використовується: операційний потік.
59. Процедура відбору та оцінки проектів передбачає застосування: неформальних процедур та формальних критеріїв.
60. Облікова норма прибутку – це: рентабельність, що оцінюється порівнянням чистого прибутку без урахування величини знецінення капіталу з сумою інвестицій.
61. Реальна процентна ставка – це: ставка доходу на капітал без урахування інфляції.
62. Номінальна процентна ставка – це: ставка доходу з позицій інвестора на приватному рину, яка включає інфляцію;

в) норма прибутковості підприємства.
63. Номінальна та реальна процентна ставки за значних темпів інфляції співвідносяться як: номінальна ставка більша за реальну ставку.
64. На вартість грошей у часі не впливають фактори: попит на продукцію, що існує на відповідному ринку.
65. Усі витрати за проектом поділяються: на інвестиційні та поточні.
66. Аналіз беззбитковості проекту припускає допущення: усі відповіді правильні.
67. Бухгалтерською точкою беззбитковості називається обсяг виробництва, за якого: фірма не отримує прибутків, але й не несе збитків.
68. Готівковою точкою беззбитковості називається обсяг виробництва, при якому: надходження від проекту покривають тільки постійні витрати за цим проектом.
69. Фінансовою точкою беззбитковості називається обсяг виробництва, за якого: надходження від проекту дозволяють покрити не тільки операційні витрати, але й досягти певного рівня доходу, що дозволяє задовольнити потреби інвестора.
70. Операційний леверидж – це процентна зміна відносно процентної зміни кількості проданої продукції:в операційному грошовому потоці.
71. До передінвестиційної фази життєвого циклу проекту належить ризик: помилковості розробки концепції проекту.
72. До інвестиційної фази життєвого циклу проекту належить ризик: неплатоспроможності замовника.
73. До систематичних ризиків проекту належить: коливання ринкової кон’юнктури валютного курсу.
74. До несистематичних ризиків належить: неправильна оцінка ринкової ситуації.
75. Середні проекти – це проекти вартістю: від 10 до 50 млн. USD.
76. Метою маркетингового аналізу проекту є: обґрунтування комерційної спроможності проекту.
77. Обґрунтування комерційної спроможності проекту здійснюється за виконання аналізу: маркетингового.

78. Для аналізу умов ринку: збирають і використовують відомості про попит, вимоги до продукції, характеристики конкурентів і споживачів, характеристики каналів руху товару.
79. Метод пробного маркетингу використовують для: прогнозування збуту.
80. Формування цін на продукції полягає у: в усіх перелічених діях.
81. Аналіз ринкових можливостей полягає у: усіх вище перелічених заходах.
82. Життєвий цикл товарів відображає: залежність грошових надходжень (обсягу збуту) від часу.
83. Комплекс заходів із просування товару – це: реклама, стимулювання збуту, пропаганда.
84. Обґрунтування технічної здійснимості проекту та визначення рівня його капітальних та поточних витрат є метою: технічного аналізу.
85. До аспектів технічного аналізу не належать: оцінка впливу проекту на навколишнє середовище.
86. Дослідження масштабу проекту містить: усі відповіді правильні.
87. При дослідженні місця реалізації проекту в технічному аналізі можна не розглядати: систему планування підприємства.
88. Схема виробничих потоків в технічному аналізі – це: графічне зображення руху сировини та напівфабрикатів по технологічному процессу.
89. При підготовці та реалізації інвестиційного проекту з погляду технічного аналізу рекомендується наймати спеціалізовані фірми для: монтажу обладнання.
90. Яка з методик екологічного аналізу не заснована на використанні ринкової ціни? аналіз ефективності витрат.
91. Методика, заснована на втраті доходу, в екологічному аналізі може бути застосована: при оцінці впливу на заповідні території.
92. До економічних наслідків проекту не належать: отримання прибутку інвесторами проекту.
93. Економічне середовище проекту з погляду інституційного аналізу не характеризується такими компонентами: рівень безробіття.
94. Прогнозування соціального розвитку регіонів, яких стосується проект, здійснюється з проведенням: соціального аналізу.
95. Соціальна привабливість проекту визначається з точки зору: усі відповіді правильні.
96. На якій стадії життєвого циклу проекту відбувається пошук зацікавлених осіб проекту? розробка концепції проекту.
97. Мета фінансового аналізу проекту: визначити, чи є проект рентабельним та ефективним.
98. Принцип двоїстості у фінансовому аналізі проекту означає, що: активи дорівнюють пасивам.
99. Тіньові ціни в економічному аналізі проекту – це: ціни, що відображають суспільну цінність ресурсів та продукту проекту в грошових одиницях.
100. Перевідний коефіцієнт в економічному аналізі проекту використовується для: конвертації фінансових цін на товари й послуги в економічну вартість.


^ ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ:

Задача 1.
Здійснити аналіз 2 – х проектів з однаковими витратами та життєвим циклом і обрати найкращий із них, якщо відомо, що для всіх проектів величина дисконту складає 16%.

Вихідні дані щодо проектів:


Рік

Витрати, тис. грн.

Грошові надходження, тис. грн.

Проект А

Проект Б

Проект А

Проект Б

1

15

18

7

10

2

20

20

11

19

3

30

25

27

33

4

35

35

39

50

5

27

29

46

28


1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна iconРобоча навчальна програма дисципліни
Навчальна дисципліна «Теорія міжнародних відносин» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна iconІсторія україни
Ознайомлення учнів із завданнями І структурою курсу. Методологія побудови підручника. Додаткова навчальна література та електронні...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна iconУкраїна на початку XX ст
Ознайомлення учнів із завданнями І структурою курсу. Методологія побудови підручника. Додаткова навчальна література та електронні...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна iconКиївський національний університет імені тараса шевченка інститут...
Навчальна дисципліна “Право міжнародних договорів” є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів історія україни
Ознайомлення учнів із завданнями І структурою курсу. Методологія побудови підручника. Додаткова навчальна література та електронні...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна iconДо виконання курсового проекту
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Проектний аналіз" для студентів спеціальності 050201 "Менеджмент...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна icon"Психологія вищої школи як наука та навчальна дисципліна (укр.)"
Як називається форма навчання, де основнимпри організації освітнього процесує самостійна робота людини, що навчається
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна icon"Психологія вищої школи як наука та навчальна дисципліна (укр.)"
Як називається одна із п’яти взаємопов’язаних особливостей постіндустріальної епохи, які є серйозними викликами традиційній університетській...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна icon"Психологія вищої школи як наука та навчальна дисципліна (укр.)"
Як називається навчальні заклади, що пропонують освітні програми в галузі бізнес-адміністрування, організації та управління виробництвом...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна iconПлан Етика ділового спілкування як навчальна дисципліна та її завдання....
Об'єкт дисципліни — ділове спілкування, її предмет — його моральний та психологічний аспекти, етичні й психологічні механізми
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка