Життя І творчість Миколи Дмитровича Кондратьєва І розвиток його теорії «довгих хвиль»




Скачати 98.09 Kb.
НазваЖиття І творчість Миколи Дмитровича Кондратьєва І розвиток його теорії «довгих хвиль»
Дата конвертації15.04.2013
Розмір98.09 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Економіка > Документы
3 помилки

Життя і творчість Миколи Дмитровича Кондратьєва і розвиток його теорії «довгих хвиль»

Видатний російський учений-економіст Микола Дмитрович Кондратьєв народився 4 (16) березня 1892 року в селі Галуєвська Кінешемського повіту Подільської губернії. Сам М.Д. Кондратьєв за новим стилем вважав своїм днем народженням 17 березня (у виписці з метричної книги, замість 12-ти, було додано 13 днів до дати народження після зміни календаря). Це закріплено в автобіографії вченого, датованій 28 квітня 1924 р., і в листі своїй дружині від 17 березня 1933 р. З 1905 року М.Д. Кондратьєв   есер. У 1906 році   член Кінешемського комітету ПСР, член страйкового комітету текстильників, за революційну діяльність виключений з семінарії, близько 7 місяців провів у в’язниці. Гурткову роботу вів аж до 1917 р. У 1913 році знову заарештовувався, місяць перебував в ув’язненні. Навчався на загальноосвітніх курсах. Навчався в церковно-приходській школі, учительській школі, училищі садівництва, в 1911 році закінчив (екстерном) Костромську гімназію і в тому ж році вступив на юридичний факультет Петербурзького університету; вчителями Кондратьєва були економіст М.І. Туган-Барановський, історик А.С. Лаппо-Данилевський, соціолог М.М. Ковалевський, найближчим другом   соціолог Питирим Сорокін. У 1915 році закінчив університет, залишений при кафедрі політичної економії для підготовки до професури. Вчені заняття поєднував з практичною діяльністю   з 1916 року завідував статистико-економічним відділом Земського союзу Петрограда. У січні 1917 р. опублікував статтю «Продовольча криза і завдання організації господарства» («Щомісячний Журнал», 1917, № 1), де розвивав ідею планомірного державного регулювання економічного життя в цілях подолання продовольчої кризи.

Лютневу революцію 1917 року Кондратьєв зустрів у Петрограді як активний учасник: «^ З перших годин її був у Таврійському палаці і був призначений Радою РД товаришем голови Державного продовольчого комітету». Прихильник державної хлібної монополії за умови державного розподілу необхідних селу промислових товарів, стабілізації цін та здійснення інших заходів з організації народного господарства як цілого, подолання «протидії капіталістичної промисловості ... в ім'я інтересів держави». Деякий час працював секретарем О.Ф. Керенського у справах сільського господарства. Брав участь у підготовці та роботі 1-го Всеросійського з’їзду КД, виступав з доповіддю з продовольчого питання, 19 травня обраний членом Виконкому Всеросійської Ради КД; в якості представника Ради став товаришем голови Загальнодержавного продовольчого комітету, 26 травня виступав на 3-му з’їзді ПСР з підтримкою Тимчасового уряду.

З 1918 року   у Москві викладав в Кооперативному інституті і Тимірязєвської (до 1923 року   Петровської) сільськогосподарської академії. Засновник і директор Інституту кон’юнктури У серпні 1920 року проходив у справі «Спілки відродження Росії», був заарештований, але через місяць звільнено завдяки зусиллям І.А. Теодоровича і О.В. Чаянова. У 1920-1923 роках працював у Наркомземі, начальник управління сільськогосподарської економії та політики і «вчений спеціаліст». Працював у сільськогосподарській секції Держплану СРСР. 19 квітня 1928 р. усунений з посади; в 1930 році разом з іншим видатним вченим-аграрником О.В. Чаяновим заарештований у «справі Трудової селянської партії», Колегією ОДПУ 26 січня 1932 р. обох засуджено до 8 років тюремного ув’язнення. М.Д. Кондратьєв містився в Суздальському політізоляторі, тоді як О.В.Чаянов відбував покарання у Казахстані.

М.Д. Кондратьєв теоретично обґрунтував «нову економічну політику» в СРСР, за що і поплатився життям, оскільки саме І.В.Сталін згорнув НЕП і здійснив Великий перелом в 1929 р., а вже в 1930 році організував і почав процеси «у справі Промпартії» і «у справі Трудової селянської партії», а далі вони стали наростати як снігова лавина, знищивши мільйони радянських громадян. Військовою колегією Верховного суду СРСР 17 вересня 1938 р. М.Д. Кондратьєв був засуджений до розстрілу і того ж дня розстріляний. Місце розстрілу   «Комунарка» (Московська область), де він і похований у братській могилі. У 1939 році за повторним вироком розстріляний і О.В. Чаянов. Реабілітований М.Д. Кондратьєв одночасно з О.В. Чаяновим в 1987 році.

У 1992 році в ознаменування сторіччя від дня народження видатного російського вченого-економіста було створено Міжнародний фонд М.Д. Кондратьєва, яким півтора десятиліття керував академік РАН Л.І. Абалкін. У 1999 році створено Міжнародний інститут Питирима Сорокіна-Миколи Кондратьєва, президентом якого ось вже 12 років є академік РАПН Ю.В. Яковець. Меморіальна плита встановлена в Суздалі в Спасо-Євфімієвім монастирі, який використовувався за радянських часів як Суздальський політізолятор, де Кондратьєв відбував тюремне ув’язнення з 1932 по 1938 рік. До цього, під час процесу у справі Трудової селянської партії в 1930-1932 рр., він півтора роки просидів у Бутирській тюрмі в Москві.

М.Д. Кондратьєв є основоположником теорії «великих циклів кон’юнктури», відомих як «Цикли Кондратьєва». В історію світової науки він увійшов саме завдяки відкриттю на початку 20-х років ХХ ст. великих циклів кон’юнктури, що затвердилися надалі під назвою кондратьєвських «довгих хвиль» або скорочено К-хвиль.

Шляхом економетричного аналізу статистичного матеріалу про динаміку виробництва чавуну і свинцю, видобутку та споживання вугілля, середнього рівня товарних цін, відсотка на капітал, заробітної плати, зовнішньоторговельного обороту та інших економічних показників розвитку господарств Англії, Франції, Німеччини, США протягом приблизно 140 років (з 80-х років ХVIII ст. до 20-х років ХХ ст.) він емпіричні ряди цих показників розклав на три складові:

  ^ Загальна тенденція змін (тренду) з її швидкістю, яка закладена у теоретичну криву ряду, тобто випрямлену криву емпіричного ряду;

  Прискорення цієї тенденції, тобто зміна темпів зростання, яке характеризується відхиленнями між емпіричним і теоретичним рядами і являє собою коливальні величини, що відображають циклічні зміни економічних кон’юнктур;

  ^ Випадкові відхилення в цих кривих.

При цьому Кондратьєву вже було відомо, що якщо великі цикли кон’юнктури в цих рядах існують, то в них існують поряд з ними ще й цикли середньо та короткострокові, тобто цикли Жюгляра та Кітчина. Щоб виключити вплив середньострокових циклів, довжина яких приблизно дорівнює 9 рокам, він використовував ковзку середню за 9 років, за допомогою якої також виключив вплив й короткострокових циклів. У підсумку шляхом економетричного аналізу розвитку господарств чотирьох найбільш розвинутих країн світу Кондратьєву вдалося визначити два повних та один неповний великі цикли кон’юнктури довжиною 48-60 (у середньому 54-55) років. Кожен з цих циклів складався з підвищувальної та знижувальної хвилі. Розуміючи, що в економетричній моделі розвитку світового господарства неможливо врахувати вплив усіх ендогенних факторів, не кажучи вже про екзогенні, він підкреслював відносну точність та вірогідність наближення трендів тієї чи іншої країни до мегатрендів світового розвитку. У своїй статті «Великі цикли кон’юнктури», надрукованій у збірнику «Питання кон’юнктури» в 1925 році, і в доповіді на дискусії з цієї проблеми, яка відбулася в лютому 1926 р. в Москві в Інституті економіки, М.Д. Кондратьєв писав:

Вважаючи поки неможливим визначити абсолютно точно року перелому у розвитку великих циклів і рахуючи неточність визначення моментів таких переломів (на 5-7 років), що випливає із самого методу аналізу даних.

Таким чином, Микола Кондратьєв відкрив великі цикли кон’юнктури, які й були покладені в основу його теорії «довгих хвиль», період кожної з яких становить у середньому 54-55 років. Більш того, за допомогою моделі цих циклів він передбачив не лише Велику депресію, але й нинішню Велику рецесію 2008-2011 рр. Кондратьєв пояснив причинність виникнення циклів необхідністю оновлення основного капіталу і вказав на пожвавлення у сфері технічних винаходів перед початком і на самому початку підвищувальної хвилі великого циклу кон’юнктури.

Cлід зазначити, що вже в історичному 1991 році розпаду СРСР російський вчений-економіст, академік РАН Сергій Глазьєв   автор теорії технологічних укладів (ТУ), побудованих на основі теорії «довгих хвиль» Кондратьєва, разом з Г. Мікеріним в колективній монографії «Довгі хвилі: НТП і соціально-економічний розвиток», описуючи К-хвилі від самого їхнього зародження, відзначили, що «перш за все залишається незрозумілим процес становлення техніко-економічної парадигми (ТЕП). Нові технології, що вступають у конфлікт з неадекватним економічним оточенням, з’являються як би з нічого, вже сформувалися. Заповнити цю «білу пляму» дозволяє гіпотеза, запропонована О. Грублером в розмові з одним із авторів цієї монографії та кореспондуюча з викладеною нижче концепцією технологічних укладів (ТУ).

Відповідно до цієї гіпотези, нова техніко-економічна парадигма зароджується ще у фазі росту попередньої і довгий час розвивається в умовах неадекватного оточення. Погіршення економічної кон’юнктури у фазі спаду домінуючої техніко-економічної парадигми надає переважаючий вплив і на поширення нової. Депресія охоплює не тільки традиційні, але і нові виробництва. Лише з принциповим перетворенням інституціональної структури створюються можливості для швидкого поширення нової парадигми по всій економічній системі. Таким чином, життєвий цикл техніко-економічної парадигми охоплює близько 100 років і може бути представлений у вигляді двох пульсацій: одна мала, що виявляється в умовах неадекватного оточення, та інша велика, що описує поширення вже домінуючої техніко-економічної парадигми після здійснення відповідних соціально-економічних перетворень».

Знаменно, що в тому ж історичному 1991 р. вийшла у світ стаття іншого російського автора М. Королькова «Справа Кондратьєва», в якій були викладені схожі ідеї, але вже конкретно до хронології великих циклів кон’юнктури з посиленим розглядом ролі соціального фактора в К-хвилях. Академік РАН Володимир Маєвський в 1994-1997 рр. в його концепції еволюційної економіки, хоча він і писав про вікову тенденцію економічної динаміки (ВТЕД), час поширення, домінування і відмирання ТУ збільшив ще на одну К-хвилю і, відповідно, домінуючий ТУ в першому з них мав три 50-річних періоди його поступового визрівання і поширення: з 1725 по 1775 рр., домінування: з 1775 по 1825 рр. і відмирання: з 1825 по 1875 рр., тобто в результаті їм був запропонований півтора віковий період життєвого циклу ТУ. Ще в 1992 р. він звернув увагу на феномен скорочення тривалості К-хвиль, пославшись на розрахунки сучасного американського вченого Річарда Моугі   виконавчого директора журналу «Цикли», виконані ним на основі спектрального аналізу «індексів британських цін на пшеницю з 1259 р. Роджерса-Беверіджа, індексів товарних цін з 1450 р. Уоррена і Пірсона, індексів динаміки процентних ставок з 1200 р., розроблених Фондом з вивчення циклів, а також індексів промислового виробництва. У результаті отриманого підтвердження статистично значимого циклу тривалістю трохи менше 60 років. У помісно-феодальний період (1200-1550 рр.) вона становила в середньому 58,3 року. У торговий період (1550-1830 рр.) довжина хвилі скоротилася до 56,5 року. У капіталістичний період (з 1830 р. по теперішній час) тривалість циклу знову зменшилася до 54,8 року. Останній цикл і є класичною довгою хвилею».

Отже, результати цих досліджень дозволяють чітко говорити про сьогоднішню середню довжину К-хвиль у 54-55 років, оскільки фізично вони стискалися протягом 800 років не більше, ніж на 2 роки за трьохсотліття.

Таким чином, різні дослідження закономірностей соціально-економічного розвитку в «К-хвилях» привели до висновку, що великі цикли кон’нктури, які розпочинаються на рубежі та в середині століть, по суті, якісно різні. В перших акцент перетворень спрямовано на зміну технологічних укладів (ТУ), які за їх теорією, відповідають визначеному еталону світових рівнів галузевого розвитку, пов’заних в єдину систему ТУ. В інших відбуваються процеси, які приводять у відповідність до цих ТУ соціальні інститути, що регулюють суспільні відносини. Людство ще не навчилося долати визначені як кризові в історії процеси мирним еволюційним шляхом, у зв’зку з чим така відповідність була досягнута в середині ХІХ століття через Велику буржуазну революцію 1848 . («Весна народів»), а в середині ХХ століття через другу світову війну. І хоча соціально-економічний генезис (соціоекогенез) має еволюційний характер, точки зламу циклоїди його К-хвиль супроводжуються революційними подіями, аж до суспільних катастроф. Остання така катастрофа відбувається на наших очах. Згідно теорії великих циклів Кондратьєва, що стала класичною, «... війни і революції виникають на ґрунті реальних, і перш за все економічних умов ... на ґрунті підвищення темпу і напруги кон’юнктури економічного життя, загострення економічної конкуренції за ринки та сировину ... Соціальні потрясіння виникають легше за все саме в період бурхливого натиску нових економічних сил».

Слід підкреслити, що кризи 30-х і 90-х років ХХ   першого десятиліття ХХI ст. підтвердили прогностичну сталість теорії «довгих хвиль» Кондратьєва. Адже він на момент своїх досліджень у 20-х роках розрахував дві повні «К-хвилі» і третю незакінчену, кінець якої мав припасти на 30-і роки як кризові для економіки. Точність цього прогнозу вразила наукову громадськість у період Великої депресії 30-х років. Але Кондратьєва вже не було в живих у 1939 р.   році виходу узагальнюючого поліциклічну економічну теорію двотомника «Ділові цикли» Йозефа Шумпетера, коли почалася друга світова війна. Після її закінчення відбувся економічний бум, через що результати досліджень цих вчених були забуті більше ніж на 30 років. І тільки валютно-фінансова та нафтова кризи початку 70-х років, які сталися на зламі вже четвертої «К-хвилі», у верхній її точці, спонукали вчених багатьох країн повернутися до цих ідей. Рівно через 36 років після публікації двотомника Шумпетера, в 1975 р. вийшла в світ книга американсько-німецького економіста Герхарта Менша «Технологічний пат: інновації долають депресію», яка розвинула інноваційну теорію «довгих хвиль» і поклала початок активізації досліджень наукової спільноти у напрямку циклічної парадигми розвитку природи і суспільства. Але поряд з інвестиційно-інноваційною складовою довгохвильових коливань (1-а емпірична правильність Кондратьєва), в них присутня і соціально-політична (2-а емпірична правильність Кондратьєва), продовольча (3-я емпірична правильність Кондратьєва), синхро-часова (4-а емпірична правильність Кондратьєва) і соціокультурна (5-а емпірична правильність Кондратьєва-Сорокіна-Хлєбнікова-Кузьменко) складові. Остання 5-а емпірична правильність як доповнення, які випливають з теорій П. Сорокіна і В. Хлєбнікова, була введена В. Кузьменко в 2002 р., оскільки сам Кондратьєв «безпосередньо позначив їх тільки чотири. Тут слід зазначити, що він просто не встиг включити її в свою теорію «довгих хвиль», оскільки праця, що характеризує соціальні та культурні цикли, виявлені його другом   видатним російсько-американським соціологом Питиримом Сорокіним, була опублікована останнім, коли Кондратьєва вже не було в живих. Таке коливання кондратьєвської «довгої хвилі» може бути пояснено «законом поколінь», вперше сформульованим геніальним російським поетом Велімиром Хлєбниковим ще в 1914 році початку першої світової війни. За цим законом у різних періодах з інтервалом 27-28 років поперемінно народжуються то раціональні (з більш розвиненою лівою півсферою головного мозку) прагматики-політики, то ірраціональні (з більш розвиненою правою півкулею головного мозку) творці культури. Таким чином, останній феномен можна віднести до одного з емпіричних наслідків «довгих хвиль» Кондратьєва, яка не була ним сформульована, але підтвердилася в Росії та СРСР протягом двох останніх століть».

Таким чином, в одну К-хвилю вкладаються якраз два покоління людей, що беруть участь в її формуванні та реалізації.

Схожі:

Життя І творчість Миколи Дмитровича Кондратьєва І розвиток його теорії «довгих хвиль» iconЖиття І творчість Миколи Дмитровича Кондратьєва І розвиток його теорії «довгих хвиль»

Життя І творчість Миколи Дмитровича Кондратьєва І розвиток його теорії «довгих хвиль» iconФранко Вступ "Франко дійсно відчував потреби хвилі, жив все "
Одним словом творчість його виростала з життя І була для життя. Се становить її вартість, її цінність І капітал, се дає їй її широту...
Життя І творчість Миколи Дмитровича Кондратьєва І розвиток його теорії «довгих хвиль» iconНа учительській совісті найцінніше, що є у світі, Людина В. О. Сухомлинський...
Він повинен бути відданим своїй професії, щоб готувати себе до довгих років праці, не розраховуючи на швидкі успіхи чи особливі нагороди....
Життя І творчість Миколи Дмитровича Кондратьєва І розвиток його теорії «довгих хвиль» iconУкраїна вознесенська районна державна адміністрація миколаївської області розпорядженн я
Перехідного кубка та щорічної премії імені Героя Соціалістичної праці Миколи Миколайовича Рябошапки від 22 квітня 2011 року, за вагомі...
Життя І творчість Миколи Дмитровича Кондратьєва І розвиток його теорії «довгих хвиль» icon«Творчість вчителя основа його педагогічної майстерності»
Проблема: «Удосконалення навчально-пізнавальних інтересів учнів початкових класів через творчий розвиток вчителя та учня»
Життя І творчість Миколи Дмитровича Кондратьєва І розвиток його теорії «довгих хвиль» iconУроку: «Узагальнення та систематизація знань з теми «Арифметична та геометрична прогресії»»
И,перевірка вмінь використовувати отриманні знання на практиці, знайомство з історичним матеріалом. Розвиток кругозору І реалізація...
Життя І творчість Миколи Дмитровича Кондратьєва І розвиток його теорії «довгих хвиль» iconРеферат на тему: “М. Ф. Гамалія. Його вклад в розвиток інфекційних захворювань”
Велика заслуга в розвитку імунології, теорії інфекції належить М. Ф. Гамалії, відкрившому також явище бактеріофагії
Життя І творчість Миколи Дмитровича Кондратьєва І розвиток його теорії «довгих хвиль» icon«Життя І творчість Леонардо да Вінчі»
Найбільш повно й виразно Відродження виявило себе у мистецтві – у його ідейній спрямованості, виборі тем, характері образів, використанні...
Життя І творчість Миколи Дмитровича Кондратьєва І розвиток його теорії «довгих хвиль» iconШкала електромагнітних хвиль
Щоб випромінювання відігравало помітну роль, необхідно збільшити об'єм простору, у якому змінне електромагнітне поле створюється....
Життя І творчість Миколи Дмитровича Кондратьєва І розвиток його теорії «довгих хвиль» iconТема. Життя І творчість Павла Тичини. Музика природи в поезії Павла...
Мета: розширити, поглибити й узагальнити знання дітей про життя І творчість поета; розвивати естетичні почуття, емоційність сприйман­ня...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка