Лекція 3 (тези)




Скачати 120.04 Kb.
НазваЛекція 3 (тези)
Дата конвертації06.03.2013
Розмір120.04 Kb.
ТипЛекція
uchni.com.ua > Економіка > Лекція

5-й (весневий) триместр

2003-2004 навч. рік

Лекція 3 (тези)

Лекція 3 (тези)
МОДЕЛЬ СУКУПНИХ ВИДАТКІВ – 2. ЕФЕКТ МУЛЬТИПЛІКАТОРА

Рівноважний ВВП: підхід “видатки-обсяг виробництва”


(млрд.гр.)

ВВП=

ЧВП=

НД=

ВД*

Споживання, C

Заощадження, S

Планові інвестиції, I

Сукупні видатки (С+І)

Зменшення (-), збілшення (+) запасів

Тенденції зростання ВВП, зайнятості і доходу**

120

125

-5

10

135

-15

+

130

130

0

10

140

-10

+

140

135

5

10

145

-5

+

150

140

10

10

150

0

=

160

145

15

10

155

+5



170

150

20

10

160

+10



*^ Згідно з нашими припущеннями (Лекція 2): Економіка закрита. Держава відсутня. Заощадження роблять лише домогосподарства. Амортизація=0 і чисті іноземні факторні доходи = 0.

*
*^ За відповідних обсягів виробництва.

Рівноважним обсягом виробництва, за нашими даними, буде 150 млрд.гр.
Рівноважним обсягом виробництва (рівноважним ВВП) є такий, що створює рівень видатків, достатній для купівлі всіх товарів та послуг, вироблених саме за таким обсягом виробництва.
За умови рівноважного ВВП, ринок відбувається “очищення” ринку (market-clearing). Не виникає надлишку обсягів виробництва (перевиробництва), коли сукупні видатки будуть меньшими за обсяг виробництва. І не виникає недостатнього обсягу виробництва (недовиробництва), коли сукупні видатки перевищують обсяг вироблених товарів та послуг.
Інвестиції бувають:

  • в капітал (fixed investment)

  • в товарні запаси (inventory investment).


Фактичні інвестиції будуть коригуватися за рахунок змін в запасах. Оскільки запаси є складовою частиною інвестицій, то перевищення сукупних витрат над ВВП веде до скорочення запасів. А якщо продукта зроблено більше, ніж його можна спожити, то відбувається збільшення запасів.

^

РІВНОВАЖНИЙ ВВП: ПІДХІД “ВИТІКАННЯ-ІН’ЄКЦІЇ”


Витікання (leakage) – це будь-яке вилучення доходу з прямого споживання продукції (товарів і послуг), що її вироблено у своїй країні. Наприклад – заощадження, імпорт, податки.

Витікання веде до зменшення обсягу ВВП. А значить – до меньшої зайнятості ресурсів, безробіття та інших проблем.
Ін’єкції (injection) – додавання (“вприскування”) до обсягу сукупних витрат. Наприклад – інвестиції, експорт, державні закупівлі.
Будь-яке додаткове “вливання” або додавання до сукупних витрат сприяє підвищенню зайнятості. В той же час, збільшує кількість грошей. І тепер буде багато що залежати від того, скільки продукту виробляється додатково за рахунок збільшення сукупних видатків.

В нашому випадку єдиним видом витікання є заощадження. А єдиним видом ін’єкцій є інвестиції.
^ Рівновага досягається в тому випадку, коли витікання дорівнюють ін’єкціям. В нашому випадку – коли виконується така умова:

S=I


У розширеному вигляді: S+M+T=I+E+G
Якщо ця умова виконується, то скільки грошей вийшло із сукупних видатків (витікання), стільки ж в них і прийшло (ін’єкція). А значить – грошей вистачить на те, щоб “очистити” ринок за кожним рівноважним ВВП .

^

ЗАПЛАНОВАНІ ТА ФАКТИЧНІ ІНВЕСТИЦІЇ



По даних таблиці можна визначити, що: Фактичні інвестиції = Заплановані інвестиції (Незалежні інвестиції + Бажані інвестиції в запаси) + Небажані інвестиції
Або AI = DI + UI
where AI – фактичні інвестиції (actual investment),

DI – бажані інвестиції (незалежні інвестиції + бажані інвестиції в запаси) [desired investment (fixed investment + all desired changes in inventory)]

UI – небажані інвестиції (undesired investment).

Модель сукупних видатків включає й чистий екпорт та державні закупівлі.

^

Чистий експорт


Якщо NX матиме додатне значення, тоді лінія сукупних видатків підніметься вгору, і вже більший рівень ВВП буде рівноважним.

Якщо NX матиме від’ємне значення, тоді лінія сукупних видатків спуститься донизу, і тоді менший рівень ВВП буде рівноважним.
Державний сектор

Державні закупівлі збільшують сукупні видатки. Тому лінія сукупних видатків підніматиметься вгору на величину державних закупівель.

Податки зменьшують можливий використовуваний дохід. Тому лінія сукупних видатків спускатиметься донизу, але не на величину податків.

^

Збалансований бюджет


Якщо бюджетні надходження дорівнюють бюджетним видаткам, то рівноважний ВВП зростає. Це тому, що видатки мають пряму дію, а податки – опосередковану (через зменшення споживання). але незалежно від МРС, мультиплікатор внаслідок зміни в податках лишається однаковим.

Рецесійний розрив (recessionary gap)

Рецесійний розрив виникає внаслідок того, що ВВП перевищує сукупні видатки. На ринку виникає тенденція до скорочення виробництва. Зростає безробіття. Знижується загальний рівень доходів людей. А отже – зменьшується використовуваний дохід. Далі – знижується рівень споживання та й заощадження теж. Тобто виникає стан рецесії.
Інфляційний розрив (inflationary gap)

Інфляційний розрив виникає тоді, коли сукупні видатки становлять більшу суму, ніж потрібно для очищення ринку. В цьому випадку з’являються стимули для збільшення обсягів виробництва.
Ефект мультиплікатора
В економіці відбувається постійний рух економічних благ і грошей, доходів і видатків. Тому зміна одного з них веде до майже безкінечної низки змін в багатьох інших показниках.


ВВП=ВД

Споживання, C

Заощадження, S

Планові інвестиції, I

Сукупні видатки (С+І)

Зменшення (-), збілшення (+) запасів

Тенденції зростання ВВП, зайнятості і доходу*

120

125

-5

10

135

-15

+

130

130

0

10

140

-10

+

140

135

5

10

145

-5

+

150

140

10

10

150

0

=

160

145

15

10

155

+5



170

150

20

10

160

+10



*за відповідних обсягів виробництва.
Візьмем дані із нашої таблиці і, виходячи з наявного рівноважного продукту, припустімо, що виник рецесійний розрив. Це може статися з різних причин: підприємці із невідомих нам причин скоротили планові інвестиції з 10 млрд. гр. до 5 млрд. гр., або зросли податки на загальну суму 5 млрд. гр. Або на ту ж суму зменшився чистий експорт. Або зменшились державні закупівлі.
Як наслідок, накопичуватимуться запаси на ту ж суму. Виробники почнуть або зменшувати обсяги виробництва, звільняючи людей з роботи, або знижувати ціни та зменшувати зарплати. В будь-якому випадку зменшиться використовуваний дохід. Споживачі з меншим доходом будуть купувати ще менше товарів і послуг. А це вестиме до подальших скорочень обсягів виробництва, звільнення робітників, зменьшення суми використовуваного доходу. І так далі. Це явище називається ефектом мультиплікатора (multiplier effect).
Якщо взяти за основу ті наші умовні показники граничної схильності до споживання та граничної схильності до заощадження, то зменшення використовуваного доходу на 5 млрд. гр. призведе до зменьшення витрат на споживання на 2.5 млрд. гр. (MPC=0.5) і заощаджень на 2.5 млрд. гр. (MPS=0.5).
Сукупні видатки зменьшуються іще на 2.5 млрд. гр. Значить, споживання зменьшується іще на 1.25 млрд. гр. (MPC=0.5), заощадження – теж на 1.25 млрд. гр. (MPS=0.5). А раз так, то йде подальше зменьшення похідного попиту на ресурси, в тому числі і на робочу силу.
Кожні наступні скорочення обсягів виробництва та доходів стають все меншими, доки не стануть зовсім незначними, що вже ніяк суттєво не впливатимуть ні на ринок благ, ні на ринок праці, ні на який інший ринок. Результати представимо у наступній таблиці.



Цикл змін

Зміна в доході

(млрд. гр.)

Зміна в споживанні (млрд.гр.) при MPC=0,5

Зміна в заощадженні (млрд.гр.) при MPS=0,5

1-й

5

2,5

2,5

2-й

2,5

1,25

1,25

3-й

1,25

0,63

0,63

4-й

0,63

0,31

0,31

5-й

0,31

0,16

0,16

6-й

0,16

0,08

0,08

7-й

0,08

0,04

0,04

8-й

0,04

0,02

0,02

9-й

0,02

0,01

0,01

10-й

0,01

0,00

0,00




0,00

0,00

0,00

Всього

10,00

5,00

5,00


В нашому випадку зміна рівноважного ВВП сталася на 10 млрд. гр. і тепер становить 140, а не 150, млрд. гр. Споживання зменьшилось на 5 і заощадження на 5 млрд. гр. Перевіремо це по таблиці, враховуючи, наприклад, зменьшення планових інвестицій на 5 млрд. гр.
(млрд.гр.)

ВВП=ВД

Споживання, C

Заощадження, S

Планові інвестиції, I

Сукупні видатки (С+І)

Зменшення (-), збілшення (+) запасів

Тенденції зростання ВВП, зайнятості і доходу*

120

125

-5

5

130

-10

+

130

130

0

5

135

-5

+

140

135

5

5

140

0

+

150

140

10

5

145

+5

=

160

145

15

5

150

+10



170

150

20

5

155

+15



*за відповідних обсягів виробництва.
Мультиплікатор показує, у скільки разів змінюється ВВП при зміні якусь суму одного з компонентів сукупних видатків:
мультиплікатор = зміна ВВП / початкова зміна у сукупних видатках
або в цифрах: 2 = 10 / 5
Знаючи величину мультиплікатора, можна почислити, наскільки зміниться ВВП:
5 * 2 = 10
Ефект мультиплікатора нагадує хвилі, що йдуть від каменя, якого кинуто у воду.

(наводиться без посилання на джерело, тому що фраза стала “народною”)

Варіанти формули мультиплікатора:
multiplier = 1 / (1-MPC)
multiplier = 1 / MPS

Знання величини мультиплікатора дозволяє робити більш точні прогнози стосовно того, наскільки виросте чи зменшиться обсяг виробництва при деякій зміні будь-якого компоненту сукупних видатків.
Чим більша схильність до споживання, тим більше значення мультиплікатора. і тим більші і триваліші зміни в доходах людей будуть відбуватися після зміни одного з компонентів видатків, якщо цей процес не зупинити.

Final Point
Економісти класичної школи вважали, що економіка прагне до стану рівноваги, і, при його порушенні, сама швидко “пристосується” до рецесійного / інфляційного розриву, і що в ній (в економіці) відбудуться відповідні зміни.
Економісти кейнсіанської школи стверджували, що стан рівноваги – це виключення, а не правило. Враховуючи уроки Великої Депресії, вони вважали, що економіка не містисть в собі автоматичних регуляторів, а потребує втручання зі сторони.
На думку кейнсіанців, рецесійний / інфляційний розрив може так покалічити економіку, що вона буде неспроможна сама виплутатись. Тому кейнсіанці і виправдовують втручання держави в економіку на макро-рівні.
*****************************************************





Схожі:

Лекція 3 (тези) iconЛекція 7 (тези)
Бартер (barter) – це прямий обмін одного товару на інший без використання грошей
Лекція 3 (тези) iconЛекція Тема 1 (тези)
Відбувається зосередження власності в руках окремих підприємців. Це веде до монопольного ціноутворення
Лекція 3 (тези) iconЛекція 6 (тези)
Вартість ресурсів, що залучені для виготовлення кінцевої продукції підприємства (costs of production)
Лекція 3 (тези) iconЛекція Тема 3 (тези)
...
Лекція 3 (тези) iconЛекція Тема 2 (тези)
Економічне зростання (economic growth) – це довгострокове збільшення подушного (per capita) національного доходу в певній країні
Лекція 3 (тези) iconЛекція Тема 9 (тези)
Конечно, по количеству врачей мы обогнали всех; теперь отстать бы по количеству больных” 
Лекція 3 (тези) iconЛекція 6 (тези)
З моменту свого створення Штати зразу ж почали “влазити” в державний борг. Спочатку – тому що треба було вести війну за свою незалежність....
Лекція 3 (тези) iconЛекція 8 (тези) Тема 8-а політика добробуту населення
За наймом працюють згідно з трудовим договором (трудовим контрактом): робітники, менеджери, спеціалісти тощо
Лекція 3 (тези) iconЛекція 2 (тези)
Отже, як наслідок умов 1-4, маємо чисту приватну економіку, в якій діють лише домогосподарства І підприємства. Оскільки податки =0,...
Лекція 3 (тези) iconЛекція 1 (тези)
В макроекономіці – вивчення поведінки економічної системи на основі розгляду економічних суб’єктів як агрегатних одиниць, а також...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка