Міністерство освіти І науки україни київський національний торговельно-економічний університет Чернівецький торговельно-економічний інститут




Скачати 113.23 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки україни київський національний торговельно-економічний університет Чернівецький торговельно-економічний інститут
Дата конвертації17.03.2013
Розмір113.23 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Економіка > Документы
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний торговельно-економічний університет

Чернівецький торговельно-економічний інститут

Кафедра міжнародної економіки

Михнюк Інни

ІНДЗ

з "Міжнародні організації"

(спеціальність 6.030503 – Міжнародна економіка,

4 курс, 342 група)

Чернівці – 2010

Країни G8 та їх сучасні лідери



Канада – прем'єр-міністр Стівен Гарпер

Франція – президент Саркозі Ніколя

Німеччина – канцлер Ангела Меркель

Італія – прем'єр-міністр Сільвіо Берлусконі

Японія – прем'єр-міністр Фукуда Ясуо

Росія – президент Мєдвєдєв Дмитро

Великобританія – прем'єр-міністр Ґордон Браун

США – президент Барак Обама

«Велика Вісімка» або G8 (від англ. Group of Eight, у минулому G6 (Група Шести) та G7 (Група Семи) — група із восьми розвинутих країн світу США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада та Росії, лідери яких регулярно зустрічаються для обговорення спільних економічних проблем і намагаються узгоджувати свою економічну політику. Крім них у зустрічах бере участь і Європейський Союз, проте він не має права головувати та проводити щорічні збори. Щороку група проводить зустріч глав урядів та численні допоміжні зустрічі і політичні дослідження. Міністри країн G8 зустрічаються протягом року. Зокрема, міністри фінансів G8 проводять зустрічі чотири рази на рік. Також мають місце щорічні зустрічі міністрів з питань зовнішньоекономічної політики та міністрів з питань охорони навколишнього середовища.

Країна-президент групи змінюється щороку у наступному порядку: Франція, Сполучені Штати, Великобританія, Росія, Німеччина, Японія, Італія та Канада. Головуюча країна приймає на своїй території учасників щорічних зборів та оголошує порядок денний. Останнім часом Великобританія та Франція висловлюють бажання розширити групу та включити до неї п'ять країн, що розвиваються, так звану «Групу +5»: Бразилію, Китай, Індію, Мексику та Південну Африку. Ці країни у попередніх зустрічах брали участь у якості гостей, такі зустрічі називають «G8+5».

Історія

Концепція створення форуму найбільших у світі індустріалізованих демократичних держав виникла після нафтової кризи 1973 року та подальшому глобальному спаді. У 1974 Сполучені Штати сформували Бібліотечну Групу, неформальну зустріч керівників фінансових відомств Сполучених Штатів, Західної Німеччини, Японії та Франції для обговорення економічних проблем.

У 1975 французький президент Валері Жискар д'Естен запросив очільників урядів Західної Німеччини, Італії, Японії, Великобританії та Сполучених Штатів до саміту в Рамбульє і запропонував регулярні зустрічі. Учасники погодились на щорічні зустрічі, організовані керівництвом, яке щорічно змінюється по циклу. Це формування отримало назву Велика Шістка, або Група Шести (G6). На саміті в Пуерто-Ріко 1976 року за пропозицією президента США Джеральда Форда та канцлера Німеччини Хельмута Шмідта до групи приєдналася Канада, що змінило назву організації на Велика Сімка (Група Семи, G7). З 1977 зустрічі також відвідували представники Європейського Економічного Союзу.

У 1991, після закінчення холодної війни, СРСР, а потім Росія, почали зустрічі з G7. З саміту 1994 року в Неаполі група стала відомою як P8 (Політична вісімка) або «G7 плюс 1». За ініціативою президента США Білла Клінтона Росії дозволили брати більш повну участь починаючи з 1997, коли група отримала свою сучасну назву Велика Вісімка (Група Восьми або G8).
^ Структура та діяльність

Велика Вісімка (G8) створювалась як неформальний форум, тому у неї немає адміністративної структури, на відміну від інших міжнародних організацій, таких як ООН чи Світовий Банк. Група G8 не має постійного секретаріату чи кабінетів для своїх учасників. Після саміту Великої Вісімки 2008 року група могла б змінити назву на G9, оскільки президент Єврокомісії брав участь як рівний учасник у всіх заходах саміту.

Президентство у групі ротується серед країн-учасниць на річний термін, що починається з 1 січня. Країна-президент групи відповідає за планування та проведення серій зустрічей на міністерському рівні, керує на саміті голів урядів, що проводиться посередині року. У 2008 році президентом групи є Японія, 2009 року – Італія, у 2010 – Канада, у 2011 році очолює організацію Франція.

Зустрічі міністрів збирають разом міністрів з метою обговорення питань, що складають взаємний або глобальний інтерес. Діапазон тем включає здоров'я, втілення у життя законів, праці, економічного та соціального розвитку, енергетики, навколишнього середовища, зовнішньоекономічних відносин, правосуддя та питань внутрішньої політики, тероризму та торгівлі. Також проводять окрему серію зустрічей, так звану «8+5», започатковану у 2005 році на саміті у Шотландії, які відвідують міністри фінансів та енергетики усіх восьми країн-учасниць групи, а також Бразилії, Китаю, Індії, Мексики та Південної Африки.

У червні 2005 міністри юстиції та міністри внутрішніх справ країн групи G8 погодили створення міжнародної бази даних педофілів. Представники G8 також створили спільну базу даних щодо тероризму, який заборонений законодавчо у окремих країнах.
^ Глобальне потепління та енергетика

На саміті 2007 року, G8 підтримала пропозицію ЄС щодо всесвітньої ініціативи з ефективного використання енергії. Вони погодили проведення досліджень спільно з Міжнародним енергетичним агентством (IEA) та міжнародних заходів щодо сприяння ефективному використанню енергоресурсів. Роком пізніше, 8 червня 2008, G8 разом з Китаєм, Індією, Південною Кореєю та Європейською Співдружністю заснували Міжнародне партнерство з кооперації ефективного використання енергетичних ресурсів (IPEEC) на зустрічі міністрів енергетики, що проходила у Японії.

Міністри фінансів в рамках підготовки до 34-го саміту керівників країн та урядів країн Великої Вісімки у Тояко (острів Хокайдо) зустрілись у Осаці (Японія) 13-14 червня 2008 року, де погодили «План дій країн Великої Вісімки щодо кліматичних змін з метою посилення відповідальності приватних та фінансових інституцій». На закритті зустрічі міністри підтримали створення нових Кліматичних інвестиційних фондів (CIFs) Світовим Банком, які допомагатимуть існуючим зусиллям до 2012 року, після чого вони об'єднаються у новій структурі під Рамочною конвенцією ООН щодо кліматичних змін (UNFCCC). http://uk.wikipedia.org/wiki/Велика_вісімка

^ Саміт Великої Вісімки в Італії 2009 року

Одна з перших заяв, ухвалених на саміті "Вісімки", про допомогу під час кризи країнам, що розвиваються.

Світові потуги обіцяли прискорити надання фінансування, а також підтримали механізми соціального захисту для тих, хто найбільше постраждав від кризи. Цей аспект у переговорах превалював і на зустрічі так званої Великої П’ятірки, куди входять Китай, Індія, Бразилія, Південна Африка та Мексика. Лідери цих держав наполягали на збільшенні західної допомоги бідним африканським та азійським країнам. Серед політичних питань на саміті – різке засудження ядерних випробувань та запусків ракет, проведених Північною Кореєю в обхід санкцій Радбезу ООН. Втім єдиної позиції по Ірану, де нещодавно спалахнули масові політичні протести, досягнути не вдалося. Росія виступила проти будь-якого втручання у внутрішні справи Тегерана. Тож у підсумковій заяві переважали розпливчасті фрази. Ніколя Саркозі, президент Франції : «Ця заява свідчить, що Велика Вісімка стурбована ситуацією в Ірані. Усі учасники, навіть Росія, мали одностайну думку, що переговори мають тривати. Ми зустрінемося ще раз і якщо прогресу не буде, тоді ухвалимо необхідні рішення.» На фронті боротьби зі змінами клімату лідери домовилися знизити до 2050 року викиди парникових газів на 80% порівняно із попередніми роками. На думку прем’єра Британії Гордона Брауна це рішення історичне і змінить підходи до енергетичної політики у майбутньому, адже вперше узгоджено заходи з метою не допустити підвищення середньої температури на планеті на 2 градуси. Екологи поки налаштовані не так оптимістично. Кетрін Гутман, представниця Всесвітнього фонду дикої природи : «Ми не вважаємо угоду про зниження температури на 2 градуси якимось проривом, адже очікували, що уряди пояснять як вони досягнуть цього. Ось чого не вистачає у текст і.» На саміті відбулися зустрічі у розширеному форматі. Спочатку "Вісімка", "П’ятірка" і Єгипет обговорювали перспективи зростання світової економіки, а потім до учасників долучилися Австралія, Індонезія і Південна Корея. Цей «Форум провідних економік» розглянув питання світової торгівлі і проблеми клімату. http://novynar.com.ua/world/74795
^ В Канаді відбувся саміт Великої вісімки

У курортному містечку Хантсвіллі, розташованому за 200 кілометрів від Торонто, у п’ятницю, 25 червня, розпочнуться дводенні зустрічі у форматі "восьми", а до вечора 26 червня лідери найбільших промислово розвинених і провідних країн, що розвиваються, переїхали в Торонто. Того ж дня відкрився саміт "двадцятки".

Формат проведення саміту "вісімки", поєднаного вперше з "двадцяткою", вже досить давно розширюється за рахунок запрошення на саміти лідерів різних країн, що не входять у жоден з цих клубів. Зазвичай провідні держави кличуть на свій саміт тих, про допомогу кому йдеться.

Протягом останніх років це були переважно африканські країни. І ось уперше в Канаді на окрему зустріч з лідерами G8 запрошено керівників трьох латиноамериканських держав - Ямайки, Колумбії і Гаїті. Всього ж форум "вісімки-двадцятки" 2010 був розширений до "тридцятки" - оскільки в Канаду запрошено ще і лідерів семи країн Африки - Алжиру, Єгипту, Малаві, Нігерії, Сенегалу, Ефіопії і ПАР.

Цього року головуюча в "вісімці" Канада зробила акцент на питаннях світового соціально-економічного розвитку та додаткового сприяння бідним і країнам, що розвиваються. Втім, і питання міжнародної безпеки також не залишлися без уваги.

24 червня поліція Торонто заарештувала людину, що намагалася проїхати до місця проведення саміту "двадцятки" з двома каністрами бензину і арбалетом у багажнику.

У рамках забезпечення безпеки під час самітів поліція Канади вже заарештувала двох осіб, підозрюваних у підготовці теракту – у середу було заарештовано 37-річного Байрона Сонне, якому висунули звинувачення в незаконному володінні зброєю і вибуховим пристроєм, а в четвер заарештували його цивільну дружину - 37-річну Крістен Пітерсон, якій висунули такі ж звинувачення, що і її чоловікові. http://gazeta.ua/index.php?id=344847
^ Чорнобиль: «велика вісімка» профінансує будівництво саркофагу

Минає двадцять п’ять років із часу Чорнобильської катастрофи. Цього року «велика вісімка» на чолі з Францією має профінансувати будівництво укриття над четвертим реактором, що коштуватиме 1,6 млрд євро, та сховища для радіоактивних відходів, яке обійдеться в 250 млн євро, пише Тібо Мадлен. «Напередодні 25-х роковин Чорнобильської катастрофи ми маємо вжити необхідних заходів та завершити останній етап проектів задля безпеки і стабілізації», – домовились країни-члени в Торонто у червні минулого року. Тепер вони мають виконати обіцянку, зазначає автор статті.

«Бракує 740 млн. євро для завершення проекту, – цитує видання Бальтазара Лендауера, директора програм з ядерної безпеки ЄБРР, – Потрібно перевірити, чи готові країни знайти кошти». Із 1997 року, зазначає видання, країни-донори виділили близько 1 млрд дол. у Фонд Чорнобиля, але з року в рік витрати зростають. Однак скоріше за все, йдеться в статті, альтернативи немає. Якщо фінансування не буде, світ ризикує отримати другий Чорнобиль.

Франція, що нині головує у «великій вісімці» і має переконати партнерів, вирішила «вивернути гаманець», зазначає автор. Проект передбачає будівництво укриття над реактором заввишки 105 метрів і завширшки 150. Франція зацікавлена в цьому проекті, адже зокрема французьким компаніям Bouygues і Vinci запропонували у 2007 році контракт на будівництво саркофагу. Інші країни стривожені щодо долі проекту, однак, як пише видання, Бальтазар Ліндауер запевнив: «Уперше ми впевнені в оцінці вартості». Та дехто побоюється можливої корупції.

На думку видання, більшість представників «великої вісімки» готові на витрати. Бракує ще 250 млн дол., зокрема внаслідок вагань з боку Великої Британії. Окрім того, уповноважені особи звернулися по допомогу до Білла Ґейтса. http://inozmi.glavred.info/articles/5089.html
^ Велику вісімку слід розпустити

Пустослів'я лідерів G8 ставить світ на грань катастрофи. У 2009 році лідери вісімки обіцяли виділити на боротьбу з голодом 22 мільярди доларів, але цього не зробили. У моїй країні, США, я бачу найбільший розрив між словами і дійсністю.

Організовуючи у 2010 році зустріч G8, канадський прем'єр-міністр Стівен Харпер закликав провести зустрічі відповідальності з метою покласти відповідальність на велику вісімку за виконання обіцянок, зроблених нею протягом кількох років.

Як же G8 виконує обіцянки На жаль, погано. У 2010 році велика вісімка сповна показала різницю між пустими словами і серйозним світовим управлінням.

В останні роки об'єднання найпотужніших держав світу найбільше наобіцяло нужденним. У 2005 році у Шотландії вісімка клялася до 2010 року збільшити щорічну допомогу бідним країнам на 50 мільярдів доларів. Половина збільшення, 25 мільярдів доларів на рік, повинна була піти на допомогу Африці.

G8 не впоралася з цією метою. Загальна сума допомоги зросла лише на 40 мільярдів доларів, а допомога Африці - на 10-15 мільярдів доларів на рік.

Точний дефіцит виявиться ще більшим, оскільки обіцянки, зроблені 2005 року, слід скорегувати з урахуванням інфляції. Якщо перевести дані запевнення у реальний вимір, загальна сума допомоги повинна була зрости на 60 мільярдів доларів, а допомога Африці - приблизно на 30 мільярдів доларів.

Виходить, велика вісімка виконала свою обіцянку лише наполовину. Значна частка від загального збільшення допомоги пішла не в Африку, а в Ірак та Афганістан як складова військових операцій, очолюваних США. З країн G8 тільки Великобританія докладає значних зусиль для збільшення загального обсягу бюджету своєї допомоги.

Оскільки вісімка відстала від своїх обіцянок, було цікаво, що скажуть країни спілки у 2010 році, коли настане останній термін їх виконання. G8 застосувала два підходи.

По-перше, у звіті про відповідальність, що вийшов перед зустріччю у верхах, вісімка виразила обіцянки 2005 року у доларах поточного періоду, а не у доларах з коригуванням на інфляцію, щоб звести до мінімуму розмір підсумкової нестачі.

По-друге, у звіті нічого не сказано про невиконані обіцянки. Вісімка встановила такий принцип відповідальності якщо мета не досягнута, про неї не треба згадувати. Досить цинічна позиція, особливо на зустрічі, присвяченій відповідальності.

G8 не впоралася з поставленою метою не через фінансову кризу. Навіть до кризи країни великої вісімки не робили серйозних кроків для виконання своїх обіцянок. У 2010 році, незважаючи на бюджетну кризу, уряд Британії героїчно виконав свої обіцянки, показавши, що інші країни також могли б це зробити.

Але чи не цим так люблять займатися політики - посміхатися перед телекамерами, а потім не виконувати свої обіцянки Втім, ситуація набагато серйозніша.

По-перше, обіцянки для керівників держав, може, і є словами, але для бідняків це питання життя і смерті. Якби 2010 року Африка отримала ще 15-20 мільярдів доларів допомоги, і якби її сума збільшувалася у майбутні роки, це дозволило б врятувати мільйони людей від смерті і хвороб, а десятки мільйонів дітей отримали б освіту.

По-друге, пустослів'я лідерів G8 ставить світ на грань катастрофи. У 2009 році лідери вісімки обіцяли виділити на боротьбу з голодом 22 мільярди доларів, але цього не зробили. На боротьбу із зміною клімату вони клялися дати 30 мільярдів доларів, але не дали. У моїй країні, США, я бачу найбільший розрив між обіцянками і дійсністю.

Проведення зустрічі у верхах 2010 року коштувало Канаді ледь чи не півцарства, проте форум не приніс жодних результатів. Приблизна вартість прийому лідерів G8, а потім - лідерів G20 перевищила 1 мільярд доларів. Це та ж сума, яку учасники планувати надавати бідним країнам на охорону здоров'я дітей.

Витрачати 1 мільярд доларів на триденну зустріч абсурдно й обурливо у будь-якому випадку, адже є набагато дешевші способи проведення таких форумів. Однак викинути так багато грошей і нічого не досягнути - це просто катастрофа.

Ці сумні події наштовхують на три висновки.

По-перше, велику вісімку пора розпускати. Ситуацію має взяти під контроль велика двадцятка, у яку входять не тільки багаті держави, а й країни, що розвиваються.

По-друге, будь-які майбутні обіцянки G20 мають супроводжуватися чіткими і прозорими зобов'язаннями кожної країни і всієї групи. Світові потрібна справжня відповідальність, а не порожні слова про неї.

По-третє, лідери мають визнати обіцянки щодо боротьби з голодом, хворобами і зміною клімату є питаннями життя і смерті, які вимагають професійного підходу.

У 2010 році велика двадцятка знову зустрінеться у Південній Кореї - успішній країні, де ще 50 років тому панували бідність і голод. Південна Корея розуміє важливість планів глобального розвитку та потреби найбідніших країн світу. Тож надія, що ця країна досягне більшого успіху, ніж Канада, залишається.


Схожі:

Міністерство освіти І науки україни київський національний торговельно-економічний університет Чернівецький торговельно-економічний інститут iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни київський національний...
Фао продовольча І сільськогосподарська організація ООН (Food and Agriculture Organization)
Міністерство освіти І науки україни київський національний торговельно-економічний університет Чернівецький торговельно-економічний інститут iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни Київський національний...
Студентський науковий гурток «Міжнародники» (далі – Гурток) є добровільним некомерційним об’єднанням студентів, яке створене при...
Міністерство освіти І науки україни київський національний торговельно-економічний університет Чернівецький торговельно-економічний інститут iconМіністерство освіти І науки України Київський національний торговельно-економічний...
У 1946 році Роланд Берілл (баррістер) І доктор Ланс Ваір (вчений, юрист) заснували в Англії товариство Mensa. У них виникла ідея...
Міністерство освіти І науки україни київський національний торговельно-економічний університет Чернівецький торговельно-економічний інститут iconМіністерство освіти І науки україни київський національний торговельно-економічний...
Рішення створити міжнародну організацію, що усіляко сприяла би суспільному прогресу через встановлення й підтримання соціального...
Міністерство освіти І науки україни київський національний торговельно-економічний університет Чернівецький торговельно-економічний інститут iconМіністерство освіти І науки України Київський національний торговельно-економічний університет
Запрошуємо Вас взяти участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Інноваційні процеси у фінансово-кредитній сфері»,...
Міністерство освіти І науки україни київський національний торговельно-економічний університет Чернівецький торговельно-економічний інститут iconМенеджмент
Міністерство освіти І науки україни київський національний економічний університет
Міністерство освіти І науки україни київський національний торговельно-економічний університет Чернівецький торговельно-економічний інститут iconУкраїна, Київський національний торговельно-економічний університет
Становлення України як держави з розвинутою ринковою системою та входження її до світової економічної спільноти потребує докорінних...
Міністерство освіти І науки україни київський національний торговельно-економічний університет Чернівецький торговельно-економічний інститут iconКиївський національний торговельно-економічний університет
Перш ніж приступити до встановлення ділових відносин з французькими фірмами, необхідно чітко поставити цілі цих відносин
Міністерство освіти І науки україни київський національний торговельно-економічний університет Чернівецький торговельно-економічний інститут iconКиївський національний торговельно-економічний університет
Вихід радгосп-заводу “Алушта” на ринок Нової Зеландії шляхом створення філії “Alushta plus” та придбання сільськогосподарської землі...
Міністерство освіти І науки україни київський національний торговельно-економічний університет Чернівецький торговельно-економічний інститут iconКиївський національний торговельно-економічний університет
Економічна І соціальна рада ООН (екосор) — головний орган з координації економічної діяльності Організацій Об’єднаних Націй (оон)...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка