Колективна монографія Том 2 За редакцією доктора економічних наук, професора А. В. Череп Запоріжжя 2010




Скачати 256.95 Kb.
НазваКолективна монографія Том 2 За редакцією доктора економічних наук, професора А. В. Череп Запоріжжя 2010
Дата конвертації03.03.2013
Розмір256.95 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Економіка > Документы


ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Інноваційно-інвестиційна діяльність як чинник стабілізації економіки держави та р女онів

Колективна монографія
Том 2

За редакцією

доктора економічних наук, професора А.В. Череп

Запоріжжя 2010

УДК [330.322+330.341.1]:332.1(477)

ББК У 9 (4 Укр) – 551 – 56

І – 67
Рецензенти:
Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту Тернопільського національного економічного університету

В.Я. Брич

Доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України,

проректор з науково-педагогічної роботи

Хмельницького національного університету

^ М.П. Войнаренко

Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту

Національного університету харчових технологій

Т.Л. Мостенська
Рекомендовано до друку Вченою радою

Запорізького національного університету

(Протокол № 3 від 30. 11. 2010)
Автори вміщених матеріалів висловлюють свою думку, яка не завжди збігається
з позицією редакції. За вміст матеріалів відповідальність несуть автори.
Інноваційно-інвестиційна діяльність як чинник стабілізації економіки держави

І – 67 та реґіонів: [колективна монографія у 2 т. / за ред. А. В. Череп]. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2010. – Т. 2. – 312 с.

ISBN 978-966-599-323-0
Колективна монографія спрямована на вирішення проблем активізації інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні.

Розкрито роль інновацій та інвестицій у процесі розширеного відтворення. Узагальнено принципи та методи оцінки ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств. Висвітлено становлення механізму державної інноваційної політики. Визначено елементи та складові наукового та фінансового забезпечення інноваційного розвитку вітчизняних підприємств, проаналізовано динаміку та структуру джерел інвестування їх інноваційної діяльності. Обґрунтовано напрями підвищення ефективності фінансового ринку щодо забезпечення інноваційно-інвестиційної діяльності та впровадження механізму венчурного фінансування інноваційної діяльності.

Для науковців, підприємців, викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів і студентів.
УДК [330.322+330.341.1]:332.1(477)

ББК У 9 (4 Укр) – 551 – 56
ISBN 978-966-599-323-0 © Запорізький національний університет, 2010

ЗМІСТ


3.2. інноваційно-нвестиційний потенціал регіонів
як складова фінансового потенціалу україни 5

^ 3.3. ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ЕКОНОМІКИ 13

Інноваційний шлях розвитку економіки України є найбільш досконалим засобом досягнення економічного зростання. Цим шляхом йдуть найбільш розвинені країни, і в Україні є всі передумови для його розвитку. Проблема підвищення інноваційної активності на сучасному етапі розвитку економіки України є одній з основних частин глобальної проблеми підвищення ефективності суспільного виробництва і рівня добробуту народу. Її актуальність підтверджується Законами України "Про інноваційну діяльність", "Про режим іноземного інвестування", «Про інститути сумісного інвестування (пайові і корпоративні інвестиційні фонди)», а також численними галузевими і регіональними програмами, основною з яких є програма інвестування інноваційної діяльності в Україні на 2002-2010 рр. показує, що для України на 14

свідомими споживачами продукції, що не є екологічно чистою; в) жорсткий контроль з боку держави та значні санкції за порушення норм законодавства.

3. Нерозвиненість наукових досліджень у сфері еколого-облікових проблем спричиняє ігнорування ролі бухгалтерського обліку у забезпеченні реалізації положень концепції стійкого розвитку економіки. Встановлено поступовий розвиток бухгалтерського обліку екологічної діяльності з початку ХХ ст., що зумовлено наростанням екологічних загроз людству. Найбільш дослідженими з наукової точки зору є загальні екологічні питання: екологічна економіка, екологічна діяльність, екологічні відносини, стійкий розвиток тощо, паралельно з ними піднімалися питання, пов’язані з природно-ресурсним потенціалом і земельними ресурсами. В Україні за еколого-обліковою проблематикою наукових досліджень на рівні докторських дисертацій не проводилось, що зумовлює нерозробленість зазначеного напряму.


3.2. інноваційно-нвестиційний потенціал регіонів
як складова фінансового потенціалу україни

Визначення ролі регіону у фінансовому розвитку держави, беззаперечно, є однією з найбільш важливих проблем на сучасному етапі розвитку економіки України. Для нашої держави, також як і для більшості сучасних країн, характерним є нерівномірний розподіл економічного розвитку регіонів. При цьому нерівномірність регіонального розвитку визначається значною кількістю об’єктивних та суб’єктивних факторів. Об’єктивні причини сформувалися ще за часів радянської економіки, в умовах жорсткого планування за територіальним принципом. До них належать відмінності у географічному та природнокліматичному положенні, різний ступінь забезпеченості сировинними ресурсами, відмінності в інфраструктурній забезпеченості економічного розвитку. До суб’єктивних факторів прийнято відносити політику регіональних органів влади, яка визначає якість управління економічними процесами та фінансово-бюджетною сферою. Відповідно до Конституції всі області України є рівними за статусом, проте вплив зазначених факторів спричиняє наявність суттєвих відмінностей між рівними за статусом областями України1: за площею території: у 4 рази – між Одеською і Чернівецькою областями; за чисельністю населення: у 5 разів – між Донецькою і Чернівецькою областями; за обсягом валового регіонального продукту на одну особу: у 3 рази – між Дніпропетровською і Тернопільською областями; за наявним доходом на одну особу: в 1,7 рази – між Донецькою і Закарпатською областями.

Особливості сучасної регіональної політики спричиняють виникнення наукового інтересу до проблем дослідження економічного змісту фінансового потенціалу регіонів України та сфер, що його формують.

Термін "потенціал" (лат., сила) прийнято трактувати як величину, яка характеризує запас енергії або можливу потужність у різних сферах діяльності2. Іншими словами, це наявні можливості, ресурси, запаси, засоби, що можуть бути використані для досягнення, здійснення чогось. Вітчизняні та зарубіжні науковці3 у своїх працях приділяють значну увагу трактуванню поняття "фінансовий потенціал" та дослідженню його сутності. В умовах необхідності децентралізації фінансових ресурсів особливого значення набуває дослідження мезорівня фінансового потенціалу держави.

До визначення поняття "фінансовий потенціал регіону" у сучасній науковій літературі не існує усталених підходів (табл. 1).

Таблиця 1

^ Трактування терміну "фінансовий потенціал регіону"


Автор

Визначення

Ю.А. Корчагін4

Фінансовий потенціал регіону є сукупністю регіональних грошових фондів, склад, структура та кількісна оцінка яких визначає особливості регіонального розподілу суспільного продукту та можливості внутрішнього фінансування усіх сфер діяльності регіону.

В.М. Лєксін5

Фінансовий потенціал регіону складається з сукупного потенціалу власних фінансових ресурсів регіону та охоплює не лише кошти регіональних бюджетів, а й регіональну власність, доходи домогосподарств, економічний потенціал виробничої сфери, кредитної системи та фондового ринку.

А.Г. Загородній та Г.Л. Вознюк6

Фінансовий потенціал регіону – це загальний обсяг фінансових ресурсів, що утворюються за рахунок усіх джерел у межах адміністративно-територіальної одиниці – області, району, міста, селища – показник, який характеризує фінансові можливості території.

Е.Б. Бородяєв7


Фінансовий потенціал регіону є сукупністю первинних грошових доходів, отриманих на території суб’єкта федерації, що включає прибуток господарських суб’єктів і оплату праці зайнятих господарською діяльністю.


Враховуючи наведені вище визначення, на нашу думку, під фінансовим потенціалом регіону варто розуміти сукупність фінансових ресурсів регіону, що забезпечують його поступальний розвиток і самостійність.

Розширене розуміння фінансового потенціалу регіону пов’язане з включенням до його змісту трьох сфер:

^ 1. Бюджетна сфера:

а) бюджетно-формуюча складова: індекс фізичного обсягу валового регіонального продукту, індекс фізичного обсягу валового регіонального продукту на одну особу, темп росту наявного доходу на одну особу, індекс споживчих цін;

б) бюджетно-балансова складова (темп росту доходів місцевих бюджетів, темп росту видатків місцевих бюджетів, тем росту дефіциту місцевих бюджетів);

в) бюджетно-достатня складова (темп росту бюджетної результативності регіону, темп росту бюджетної забезпеченості населення, темп росту бюджетної достатності регіону);

г) бюджетно-автономна складова (темп росту бюджетної автономії, темп росту бюджетної забезпеченості регіону, темп росту бюджетного покриття регіону);

д) бюджетно-результативна складова (коефіцієнт випередження доходів, коефіцієнт випередження видатків, коефіцієнт випередження бюджетної забезпеченості населення, коефіцієнт випередження бюджетної забезпеченості регіону).

^ 2. Грошово-кредитна сфера:

а) кредитно-депозитна складова (обсяг наданих кредитів, обсяг депозитів, співвідношення кредитів до депозитів);

б) результативно-депозитна складова (депозити інших фінансових корпорацій, депозити нефінансових корпорацій, депозити домогосподарств);

в) відсотково-депозитна складова (процентні ставки за строковими депозитами, залученими у звітному періоді на рахунки нефінансових корпорацій; процентні ставки за строковими депозитами, залученими у звітному періоді на рахунки домогосподарств);

г) результативно-кредитна складова (кредити, надані іншим фінансовим корпораціям; кредити, надані нефінансовим корпораціям; кредити, надані домогосподарствам);

д) відсотково-кредитна складова (процентні ставки за кредитами, наданими нефінансовим корпораціям, процентні ставки за кредитами, наданими домогосподарствам).

^ 3. Інвестиційна сфера:

а) виробничо-інвестиційна складова (кількість суб'єктів ЄДРПОУ, індекс обсягу продукції промисловості, індекс продукції сільського господарства, індекс обсягів виконаних будівельних робіт);

б) фінансово-результативна складова (фінансовий результат підприємств – СПД; темп росту прибутку прибуткових підприємств; частка підприємств, що отримали збиток);

в) зовнішньоекономічна складова (обсяги експорту, обсяги імпорту, коефіцієнт випередження експорту до імпорту);

г) ресурсно-інвестиційна складова (інвестиції в основний капітал, приріст іноземних інвестицій, обсяг інвестицій з місцевих бюджетів);

д) інноваційно-інвестиційна складова (обсяг науково-технічних робіт, виконаних власними силами організацій; частка промислових підприємств, що впроваджували інновації; кількість підприємств, що реалізовували інноваційну продукцію).

Таким чином, інноваційно-інвестиційний потенціал регіонів є однією з п’яти складових інвестиційної сфери фінансового потенціалу України.

Для визначення фінансового потенціалу регіонів України пропонуємо використовувати методику рейтингової оцінки8, яка здійснюється за показниками окремих складових сфер фінансового потенціалу регіону та передбачає оцінку за окремими показниками фінансового потенціалу регіону.

На першому етапі рейтингова оцінка здійснюється на основі підрахунку відносних відхилень показників кожного регіону від найкращих значень таких показників інших регіонів за формулою:

  , де (1)

^ Rkj – сума рейтингових оцінок конкретного регіону за кожною складовою, що характеризують окрему сферу (k) фінансового потенціалу регіону;

xij – значення i-го показника j-го регіону;

ximax – максимальне значення i-го показника;

ximin – мінімальне значення i-го показника.
Перша частина формули використовується для оцінки показників, підвищення яких має позитивне значення, друга частина – для оцінки показників, підвищення яких має негативний ефект.

На другому етапі визначається середнє арифметичне значення суми рейтингових оцінок конкретного регіону за всіма показниками, що характеризують окрему сферу фінансового потенціалу регіону, за формулою:

  , де (2)

– середнє арифметичне суми рейтингів конкретного регіону за всіма показниками відповідної сфери (k) фінансового потенціалу регіону;

n – кількість показників, за якими проводився розрахунок в окремій складовій відповідної сфери фінансового потенціалу регіону.
На третьому етапі визначається середнє арифметичне значення суми рейтингових оцінок конкретного регіону за усіма складовими певної сфери фінансового потенціалу за формулою:

  , де (3)

ikj – середнє арифметичне суми рейтингів конкретного регіону за всіма складовими певної сфери фінансового потенціалу регіону;

m – кількість складових певної сфери фінансового потенціалу регіону.
За результатами розрахунку визначається місце кожного регіону в рейтингу за усіма сферами фінансового потенціалу та окремими його складовими. Найкращим вважається регіон, середнє арифметичне значення суми рейтингових оцінок якого має найнижче значення. За запропонованою методикою визначено показники інноваційно-інвестиційної складової інвестиційної сфери фінансового потенціалу регіонів України (табл. 2).

^ Таблиця 2

Інноваційно-інвестиційна складова інвестиційної сфери


фінансового потенціалу регіонів України (2004–2008 рр., середні дані) 9

Область

Обсяг науково-тех-нічних робіт, виконаних власними силами організації, млн грн

Ранг

Частка промислових підприємств, що впроваджували інновації, %

Ранг

Кількість підприємств, що реалізовували інноваційну продукцію

Ранг

Ранг регіону за інноваційно-інвестиційним потенціалом

Київська та м. Київ

2474,78

0,000

28,46

0,000

401

0,000

0,000

Харківська

972,86

0,608

13,64

0,592

225

0,446

1,647

Дніпропетровська

537,34

0,785

8,00

0,817

101

0,761

2,363

Ів.-Франківська

37,30

0,987

16,04

0,496

23

0,959

2,442

Донецька

336,54

0,866

7,96

0,819

77

0,821

2,506

Одеська

133,34

0,948

9,58

0,754

69

0,841

2,544

Львівська

211,08

0,917

7,00

0,857

84

0,802

2,576

АР Крим та м. Севастополь

198,00

0,922

8,18

0,810

61

0,862

2,594

Запорізька

338,48

0,865

7,90

0,821

35

0,926

2,613

Кіровоградська

16,38

0,996

12,58

0,634

11

0,987

2,617

Вінницька

39,18

0,987

11,16

0,691

26

0,950

2,627

Чернігівська

26,68

0,992

11,36

0,683

22

0,960

2,635

Чернівецька

20,06

0,994

10,56

0,715

22

0,959

2,669

Херсонська

24,84

0,992

9,80

0,745

25

0,953

2,690

Миколаївська

212,32

0,916

6,12

0,892

48

0,894

2,703

Полтавська

38,88

0,987

8,66

0,791

27

0,947

2,724

Луганська

80,20

0,970

6,66

0,871

51

0,886

2,727

Житомирська

13,38

0,997

9,80

0,745

10

0,989

2,731

Черкаська

37,82

0,987

7,74

0,827

30

0,939

2,754

Сумська

98,68

0,962

6,08

0,894

26

0,949

2,805

Рівненська

11,32

0,998

6,32

0,884

15

0,978

2,860

Тернопільська

12,16

0,997

6,16

0,891

15

0,977

2,865

Закарпатська

14,80

0,996

5,30

0,925

21

0,964

2,885

Хмельницька

5,96

1,000

5,00

0,937

6

1,000

2,937

Волинська

12,66

0,997

3,42

1,000

16

0,975

2,972

Джерело: авторські розрахунки за даними Державного комітету статистики України та Головних управлінь статистики в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі
Більша інноваційна спрямованість діяльності суб’єктів господарювання характерна для Київської області та м. Київ, Харківської, Дніпропетровської, Івано-Франківської областей. Серед аутсайдерів за інноваційно-інвестиційною складовою Рівненська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька та Волинська області.

В рамках проведеного дослідження розраховано коефіцієнти диференціації – співвідношення між регіонами, що мають максимальне та мінімальне значення відповідного показника (табл. 3).

Таблиця 3

^ Тенденція зміни коефіцієнтів диференціації показників

інноваційно-інвестиційної складової інвестиційної сфери

фінансового потенціалу регіонів України

Показник

2004

2005

2006

2007

2008

Коефіцієнт диференціації обсягів наук.-техніч. робіт, виконаних власними силами організацій

484,62

482,90

363,47

356,04

443,29

Коефіцієнт диференціації

частки промислових підприємств, що впроваджували інновації

10,16

10,79

14,63

7,68

6,00

Коефіцієнт диференціації кількості підприємств, що впроваджували інноваційну продукцію

60,86

71,50

66,17

54,00

62,17

^ Джерело: авторські розрахунки за даними табл. 2
За обсягами науково-технічних робіт диференціація регіонів України дуже значна – у Київській обл. та м. Києві власними силами організацій виконується у 350–480 разів більше науково-технічних робіт (1,8–3,7 млрд грн), ніж у Хмельницькій області (3,7–8,3 млн грн).

Найбільшою у Київській обл. та м. Києві є також частка промислових підприємств, що впроваджують інновації – в середньому 28,5%, хоча спостерігається негативна тенденція до зниження цього показника. Якщо у 2004 р. таких підприємств у області було 32,5%, то у 2008 р. лише 23,4%. В цілому по Україні тенденція дещо відрізняється: з 2004 по 2006 рік відбувався спад (з 11,3% до 6,2%), потім зростання (у 2008 р. 9% українських підприємств впроваджували інновації). Найменше підприємств, що впроваджують інновації у Волинській, Хмельницькій та Рівненській областях.

Найменшою у Хмельницькій обл. є також кількість підприємств, що реалізовували інноваційну продукцію: 6–7. У Київській обл. та м. Києві таких підприємств у середньому у 63 рази більше. Однак маємо зауважити наявність негативної тенденції по області-лідеру. Якщо у 2004 р. 426 підприємств Київської обл. та м. Києва реалізовували інноваційну продукцію, то у 2008 р. їх кількість скоротилась до 373. В цілому по Україні за цей же період кількість підприємств, що реалізовували інноваційну продукцію скоротилась з 1505 до 1378.

Отже, результати дослідження дозволили з’ясувати, що інноваційно-інвестиційний потенціал регіонів є однією із складових інвестиційної сфери фінансового потенціалу України. Виявлено сукупність переваг та нереалізованих потенційних можливостей інноваційно-інвестиційної складової, за умови раціонального використання яких регіони України можуть досягти стабільного економічного зростання. Подальші дослідження будуть спрямовані на виявлення особливостей регіонів у виробничо-інвестиційній, фінансово-результативній, зовнішньоекономічній та ресурсно-інвестиційній складових, а також на проведення підсумкового ранжування регіонів за сукупним рейтингом інвестиційної сфери фінансового потенціалу.
^ 3.3. ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ЕКОНОМІКИ
Інноваційний шлях розвитку економіки України є найбільш досконалим засобом досягнення економічного зростання. Цим шляхом йдуть найбільш розвинені країни, і в Україні є всі передумови для його розвитку. Проблема підвищення інноваційної активності на сучасному етапі розвитку економіки України є одній з основних частин глобальної проблеми підвищення ефективності суспільного виробництва і рівня добробуту народу. Її актуальність підтверджується Законами України "Про інноваційну діяльність", "Про режим іноземного інвестування", «Про інститути сумісного інвестування (пайові і корпоративні інвестиційні фонди)», а також численними галузевими і регіональними програмами, основною з яких є програма інвестування інноваційної діяльності в Україні на 2002-2010 рр. показує, що для України на



^

Наукове видання


(українською мовою)

ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

ЯК ЧИННИК СТАБІЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ ДЕРЖАВИ ТА РЕҐІОНІВ
Колективна монографія
Том 2

За загальною редакцією

доктора економічних наук, професора А.В. Череп
Редактор В.О. Шаповалова

Технічний редактор Є.В.Ткаченко

Коректор Г.В. Співак
Підп. до друку 08.12.2010. Формат 60×90/16. Папір офсетний.

Друк ризографічний. Умовн. друк. арк. 13,6

Замовлення № 341. Наклад 300 прим.

_____________________________________

Запорізький національний університет

69600, м. Запоріжжя, МСП-41

вул. Жуковського, 66
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи

до Державного реєстру видавців, виготівників

і розповсюджувачів видавничої продукції

ДК № 2952 від 30.08.2007 р.

1 Регіони України – 2009 (Частина І) : статистичний збірник / [Державний комітет статистики України]. – К. : ІВЦ Держкомстату України, 2009. – 369 с. – C. 11; Регіони України [інтерактивні електронні статистичні карти] [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/region/obl_u.htm

2 Фінансовий словник-довідник / [М. Я. Дем’яненко, Ю. Я. Лузан, П. Т. Саблук, та ін.] ; за ред. М. Я. Дем’яненка – К. : ІАЕ. 2003. – 555 с. – С. 392.

3 Саінчук Н.В. Фінансовий потенціал інвестиційної діяльності в Карпатському регіоні (на прикладі соціальної сфери) : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук: спец. 08.04.01. "Фінанси, грошовий обіг і кредит" / Н.В. Саічнук. – Ірпінь, 2003. – 20 с.

Євдокімов Ф.І. Дослідження категорії "економічний потенціал промислового підприємства" / Ф.І. Євдокімов, О.В. Мізіна // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. – 2004. – Вип. 75. – С 54–59.

Свірський В. Фінансовй потенціал: теоретико-концептуальні засади / В. Свірський // Світ фінансів. – Випуск 4 (13). – 2007 рік. – С. 43-51.

Зенченко С.В. Финансовый потенциал региона и его экономическое содержание / С.В. Зенченко, М.П. Пащенко // Вестник Северо-Кавказского государственного технического университета Электронный ресурс]. – 2008. – №3 (16). – С.134–142. – Режим доступа : http://science.ncstu.ru/articles/vak/2008_03/economics/29.pdf/file_download

4 Корчагин Ю.А. Региональная финансовая политика и экономика / Ю.А. Корчагин– Ростов н/Д. : Феникс. – 284 с.

5 Лексин В.Н. Государство и регионы : Теория и практика гос. регулирования территор. развития. / В.Н. Лексин, А.Н. Швецов– Изд. стер. – М.: УРСС, 2002. – 366 с.

6 Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк. – К.: Знання, 2007. – 1071 с.: іл., табл.

7 Федерализм : Энциклопедия. / [Бородяев Е.Б., Бродская Н.П., Ватыль В.Н. и др.]; Отв. ред.: К.С. Гаджиев и др. – [М.]: Изд-во МГУ, 2000. – 637, [1] с. – (Федеральная программа книгоиздания России).

8 Методика рейтингової оцінки соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя [затверджена Постановою КМУ від 20.06.2007 р. № 833 зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 30.07.2008 р. № 683] [Електронний ресурс] / Кабінет Міністрів України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=2&nreg=833-2007-%EF

9 В таблиці жирним шрифтом виділено ранг, за яким регіон має перевагу, сірим кольором – ранг, за яким виявлено невикористані потенційні можливості регіону


Схожі:

Колективна монографія Том 2 За редакцією доктора економічних наук, професора А. В. Череп Запоріжжя 2010 iconКурс лекцій за загальною та галузевою складовими підвищення кваліфікації...
У курсі лекцій із загальної та галузевої складових у стислій формі висвітлюються питання державного управління І місцевого самоврядування,...
Колективна монографія Том 2 За редакцією доктора економічних наук, професора А. В. Череп Запоріжжя 2010 iconІ. П. Голосніченко гл. 1, 2, 3; канд юрид наук
Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушен­ня у сфері обігу наркотиків): Навчальний посібник / За заг ред...
Колективна монографія Том 2 За редакцією доктора економічних наук, професора А. В. Череп Запоріжжя 2010 iconДоктора біологічних наук, професора Житомирського державного університету імені Івана Франка
Визнання нагороди І відзнаки школи та її вчених, міжрегіональні І міжнародні зв’язки
Колективна монографія Том 2 За редакцією доктора економічних наук, професора А. В. Череп Запоріжжя 2010 iconПоложення про Реєстр докторів наук та професорів
З метою підвищення рівня організації та проведення ліцензування І акредитації вищих навчальних закладів та забезпечення міністерства...
Колективна монографія Том 2 За редакцією доктора економічних наук, професора А. В. Череп Запоріжжя 2010 icon5 червня 2008 р., 10. 30. – 13. 30. Аудиторія 2-49 Відкриття конференції
Вступне слово проректора з навчально-методичної роботи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, доктора хімічних...
Колективна монографія Том 2 За редакцією доктора економічних наук, професора А. В. Череп Запоріжжя 2010 iconИгорь владимирович
В бібліографічний покажчик увійшли наукові студії та інші праці доктора філологічних наук, професора кафедри світової літератури...
Колективна монографія Том 2 За редакцією доктора економічних наук, професора А. В. Череп Запоріжжя 2010 iconДля осіб, що не мають наукового ступеня необхідно додати засвідчену...
Рукопис має бути підписаний автором/авторами. Рукописи, оформлені без урахування вищевикладених вимог, не розглядатимуться
Колективна монографія Том 2 За редакцією доктора економічних наук, професора А. В. Череп Запоріжжя 2010 iconВпі нтуу „кпі” професора Р. Г.Іванченка (1929 2004)]. К.: Нтуу„кпі”, 2010. 254 с. С. 164 174
Наукова школа Романа Іванченка: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції : [До 80-ї річниці від дня народження вченого,...
Колективна монографія Том 2 За редакцією доктора економічних наук, професора А. В. Череп Запоріжжя 2010 iconМедіафестивалю «Москва Запоріжжя»
Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі, Концепції впровадження медіа-освіти в Україні, схваленої...
Колективна монографія Том 2 За редакцією доктора економічних наук, професора А. В. Череп Запоріжжя 2010 iconАтестація наукових І науково-педагогічних кадрів
Перелік спеціальностей, за якими проводиться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук І доктора наук, присудження...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка