Кваліфікаційна робота на здабуття ступеня бакалавра




НазваКваліфікаційна робота на здабуття ступеня бакалавра
Дата конвертації17.03.2013
Розмір230 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Економіка > Документы
Національний університет “Острозька академія”

Економічний факультет

Кафедра фінансів

Фінанси малого підприємництва

Кваліфікаційна робота на здабуття ступеня бакалавра


Спеціальність фінанси 6.050100


Виконав студент

Економічного факультету

Групи Е-41

Ткаченко В.С.
Науковий керівник:

Фоміних М.В.



Острог, 2006


Зміст

Кваліфікаційна робота на здабуття ступеня бакалавра 1

Острог, 2006 1

Вступ 2

Розділ І. Мале підприємництво: суть, система та принципи організації 4

1.1 Мале підприємництво, сутність, принципи діяльності 4

1.2 Фінансові ресурси малого підприємства і принципи їх організації. 5

1.3. Фінансово-кредитні механізми регулювання малого бізнесу 6

Розділ II. Оцінка стану розвитку, регулювання та фінансування підприємств малого бізнесу в Україні. 7

2.1 Сучасні тенденції розвитку малого підприємництва. 7

2.2 Характеристика діяльності малих підприємств 7

2.3 Механізм державного регулювання розвитку малого підприємництва 8

Розділ ІІІ. Розвиток малого підприємництва в Україні: проблеми та перспективи 9

3.1. Розвиток ефективних форм малого підприємництва в Україні 9

3.2 Державна політика підтримки малого підприємництва 10

Висновки 10

Список використаних джерел 14

Додатки 18



Вступ


Протягом довгого історичного періоду економісти, історики й політичні діячі всіляко применшували роль малого бізнесу (МБ) в економіці. Окрім того, незважаючи на внесок працівників малих підприємств (МП) у розвиток суспільства, донедавна до них ставилися без належної поваги. Хоча еволюція вільної ринкової економіки створила чимало можливостей для всіх видів підприємницької діяльності, проте спочатку малий бізнес не мав особливих переваг. Але прогресивні політики усвідомили, що ринкова економіка сприятиме конкурентоспроможності вітчизняних виробників, матиме вирішальний вплив на всю економіку, хоча, водночас, висловлювали побоювання щодо закриття державних підприємств і втрати робочих місць через банкрутство неприбуткових підприємств. В таких країнах, як Польща, Словенія, Чехія та Угорщина швидко запровадили ряд реформ для створення вільної ринкової економіки. Після появи позитивних результатів лібералізації у прогресивніших сусідів поступово змінювалось ставлення до лібералізації з боку консервативних політиків і населення інших колишніх соцкраїн. Економічний прогрес у цих країнах дає підстави для висновку про те, що його поступ значною мірою був забезпечений створенням малого бізнесу.

Важливим елементом ринкової економіки є існування та взаємодія великих, середніх і малих підприємств. При цьому мале підприємництво розглядається не лише як додаток до великого виробництва, а й як самостійна форма функціонування і розвитку сучасних продуктивних сил – гнучка, життєздатна, ефективна, прогресивна. Актуальність теми нашої роботи визначена в першу чергу об`єктивно важливою роллю малих підприємств в сучасній соціально орієнтованій ринковій економіки, перехід до якої є головним вектором реформ в Україні. Малі підприємства – це істотна складова ринкового господарства, невід`ємний елемент конкурентного механізму. Існування економічно ефективних малих підприємств дає ринковій економіці гнучкість, мобілізує фінансові і виробничі ресурси населення, несе в собі могутній антимонопольний потенціал, слугує серйозним фактором структурної перебудови, вирішує проблему зайнятості та інші соціальні проблеми ринкового господарства. Ось чому становлення та розвиток малого підприємництва (звичайно, в єдності з великим) являє собою стратегічну задачу реформаційної економічної політики.

Метою нашого дослідження розробка реального, дієвого механізму щодо перспективних шляхів розвитку МП на основі оцінки механізму фінансування МП.

Отже об’єктом нашого дослідження є малі підприємства, а предметом – особливості фінансування діяльності малих підприємств .

В роботі ставилися наступні завдання: з’ясувати основні засади функціонування малих підприємств в Україні; розкрити механізм фінансування даних підприємств; виявити сучасні тенденції розвитку малих підприємств; проаналізувати механізм державного регулювання розвитку підприємництва; провести аналіз проблем, що характерні для процесу фінансування діяльності та надати поради, щодо їх вирішення.

При написанні даної роботи було використано цілу сукупність методів наукового дослідження, які включали в себе як загальні (порівняльний, історичний) так і спеціальні (метод статистичного аналізу, зведення та групування, індексний метод, а також метод відображення результатів досліджень у графічній та табличній формі).

Без підтримки держави і без власної внутрішньогрупової взаємодії малий бізнес не завжди може протистояти у конкурентній боротьбі великому капіталу, відстоювати свої економічні, політичні і соціальні інтереси.

^

Розділ І. Мале підприємництво: суть, система та принципи організації




1.1 Мале підприємництво, сутність, принципи діяльності


У кожному суспільстві підприємництво передбачає функціонування поряд з великими цілої системи малих підприємств, у тому числі й таких, які базуються на індивідуальній трудовій діяльності окремих осіб або сімей. Ця форма господарської діяльності в нашій країні фактично не розвивалася. Проте перехід від командно-адміністративних до економічних методів господарювання створює реальні умови для розвитку малого бізнесу. Зауважимо, що бізнес означає підприємницьку діяльність, спрямовану на одержання прибутку.

При визначенні малого підприємства можуть використовуватись кількісні та якісні критерії. До якісних критеріїв відносять: висока організаційно-функціональна гнучкість, високий рівень конкуренції, простота організації на основі безцехової структури, поєднання в одній особі кількох виробничо-управлінських функцій, переважна орієнтація на місцеві джерела сировини і ринки збуту продукції, обмеженість грошових і матеріальних ресурсів, потреба у розумній підтримці державою і великим бізнесом. До кількісних критеріїв відносять: кількість працівників, оборот (обсяг) продаж, величину активів, кількість філій або підрозділів, частку фірми на ринку, сукупний капітал фірми.

……………………………………………………………………………………………………..
^

1.2 Фінансові ресурси малого підприємства і принципи їх організації.


Фінанси підприємств як складова частина фінансової системи займають визначальне місце у структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється валовий внутрішній продукт, матеріальні та нематеріальні блага, національний дохід - основні джерела фінансових ресурсів.

Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни.

Фінансам підприємств, як і фінансам у цілому, властиві певні загальні та специфічні ознаки. Треба брати до уваги також і особливості, зумовлені функціонуванням фінансів у різних сферах економіки. Загальною ознакою фінансів підприємств є те, що вони виражають сукупність економічних (грошових) відносин, пов'язаних із розподілом вартості валового внутрішнього продукту. Специфічні ознаки фінансів підприємств виражають грошові відносини, що залежать від первинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту, формування та використання грошових доходів і децентралізованих фондів

Фінанси підприємств безпосередньо пов'язані з рухом грошових коштів. Саме тому досить часто поняття "фінанси підприємств" ототожнюється з грошовими коштами, наявними фінансовими ресурсами. Однак самі кошти чи фінансові ресурси не розкривають поняття "фінанси", якщо не з'ясувати суті економічної природи останніх. Такими суттєвими/загальними властивостями, які лежат

…………………………………………………………………………….
^

1.3. Фінансово-кредитні механізми регулювання малого бізнесу


Фінансування малих підприємств у країнах з розвиненою ринковою економікою здійснюється за рахунок як внутрішніх, так і зовнішніх джерел. Відповідно до українського законодавства, в якості зовнішніх джерел фінансування можуть використовуватися цільові банківські вклади, паї, акції, технології, машини, кредити, товарні знаки, інтелектуальні цінності. Основними внутрішніми джерелами залучення засобів є фінансові ресурси і внутрішньогосподарські резерви підприємця-інвестора, тобто прибуток, а також амортизаційні відрахування, грошові нагромадження і заощадження підприємців, засоби від страхової діяльності, грошові суми, одержувані як неустойки, штрафи і т.п. До неформального ринку позичкових капіталів (внутрішнє джерело фінансування) відноситься позика грошей у рідних і знайомих. Цим джерелом користуються понад 67% підприємців у нашій країні.

З огляду на загальний стан української економіки і значний дефіцит державного бюджету, єдиним реальним зовнішнім джерелом фінансування малого бізнесу в даний час є банківський кредит. Для об'єктів малого підприємництва через високі ризики, зв'язаних з наданням кредиту, кредитні угоди варто оформляти під яку-небудь заставу: нерухомість, товари, цінні папери.

Потрібно більш широко використовувати і нетрадиційні види фінансових послуг. Приблизна схема фінансування малого підприємства за допомогою лізингового кредиту полягає в наступному: підприємство хоче придбати нове обладнання; банк оплачує цю послугу, тобто 100% вартості устаткування; підприємство або бере його в банку в оренду, або використовує лізинговий кредит з наступним викупом. Термін подібного кредиту складає від 2 до 6 років. Існує також лізинг нерухомості: будівництво будинку банком і здача його в оренду підприємству з умовою його наступного викупу. При факторингових операціях при несплаті вимог платником вони переуступаются факторинговому відділові банку, і останній платить визначений у договорі відсоток від суми вимог. Таким чином, у даному випадку відбувається переуступка простроченої заборгованості.

………………………………………………………………………………..
^

Розділ II. Оцінка стану розвитку, регулювання та фінансування підприємств малого бізнесу в Україні.




2.1 Сучасні тенденції розвитку малого підприємництва.


Становлення малого бізнесу України проходило (і зараз проходить) в динамічних, часто змінюваних умовах. З перших років здійснення економічної реформи в Україні, попри об’єктивні труднощі перехідного періоду, відбувається швидке зростання недержавного сектора економіки, яке супроводжувалось зростанням кількості суб’єктів малого бізнесу.

Одним із основних показників, що характеризують процес становлення малого бізнесу, є динаміка зміни кількості діючих суб’єктів малого підприємництва (додаток А).

У 2000—2003 рр. динаміка кількісних показників розвитку малого підприємництва в Україні в цілому характеризувалася позитивними тенденці­ями (додаток А). У 2001 р., порівняно з попереднім роком, кількість СМП збільшилася на 10%, у 2000 р. — на 13%, у 2001 р. приріст становив близько 14%. Загальна чисельність СМП протягом зазначеного періоду зросла в 1,4 раза і перевищила 1,55 млн. При цьому кількість діючих МП зросла на 35% і становила понад 233,6 тис. одиниць. Чисельність діючих ФО—СПД збільшилася на 43% та становила близько 1,32 млн осіб.

………………………………………………………………………………
^

2.2 Характеристика діяльності малих підприємств


Рівень і ефективність реалізації економічного потенціалу малого під­приємництва, продуктивність та інтенсивність праці зайнятих у цьому секторі економіки виявляються через результати його функціонування в системі гос­подарювання. Однак на сьогодні відсутня чітка статистика та інформація щодо всіх аспектів діяльності СМП. Зокрема, бракує даних про діяльність ФО—СПД, на які припадає 85% загальної кількості СМП. Тому аналіз виробничої діяльності СМП обмежено сектором МП.

Кількість економічно активних МП, що виготовляють продукцію, вико­нують роботи або надають послуги, упродовж 2000—2003 рр. збільшилася на 19%, темпи приросту протягом цього періоду характеризувалися стабільністю і становили 5—7% щорічно (додаток Б). Такі темпи мали б супроводжуватися адекватними якісними зрушеннями, проте реально цього не відбувалося. Так, у динаміці частки таких підприємств у загальній чисельності діючих МП про­стежувалася стала тенденція до зменшення. Якщо у 2000 р. їх було близько 85% загальної кількості, то у 2003 р. — менше 75%. Відповідно зростає питома вага підприємств, що функціонують поза межами своєї основної діяльності або працюють лише «на папері». Таких МП уже понад чверть.

………………………………………………
^

2.3 Механізм державного регулювання розвитку малого підприємництва


Інтенсивний розвиток підприємництва не може відбуватися без втручання держави. Держава як інституційна основа розвитку національної економіки і суспільства має брати активну участь у формуванні політики сприяння розвитку підприємницьких структур, використовуючи для цього економічні важелі й механізм сприяння.

На нашу думку, можна виділити три основні складові механізму державного регулювання розвитку підприємництва: нормативно-правове, фінансово-кредитне, організаційно-управлінське регулювання.

Нормативно-правовий напрям має пріоритетне значення, тому що є основою для впровадження державою різних регулюючих заходів через прийняття законодавчих актів, розробку загальнонаціональних програм, тобто є підґрунтям інших складових механізму регулювання.

Зі здобуттям Україною незалежності, почалося створюватися правове поле для функціонування підприємництва. Зокрема прийнято закони “Про підприємництво” від 7.02.1991р., “Про підприємства” від 27.03.1991р., “Про господарські товариства” від 19.09.1991р., що пізніше були включені до Господарського кодексу України, який на даний момент є фундаментом інституту підприємництва. Саме Господарський кодекс України визначив загальні правові економічні та соціальні засади, умови здійснення підприємницької діяльності, а також визначив правові основи державного регулювання та підтримки підприємництва, відносин суб'єктів підприємницької діяльності та держави.

…………………………………..
^

Розділ ІІІ. Розвиток малого підприємництва в Україні: проблеми та перспективи




3.1. Розвиток ефективних форм малого підприємництва в Україні


Аналіз стану малого підприємництва в Україні свідчить про те, що суттєвих зрушень у розвитку цього сектора ринкової економіки не відбулося.

Основними причинами гальмування розвитку малого підприємництва в Україні та її регіонах є:

– відсутність дійового механізму реалізації державної політики щодо підтримки малого підприємництва. Це питання ще не посіло належного місця і в діяльності місцевих органів державної виконавчої влади;

– неймовірно важкий тягар оподаткування, що примушує багатьох суб'єктів малого підприємництва збочити в тіньову економіку;

– низькі темпи та перекоси в процесі реформування власності;

– відсутність належного нормативно-правового забезпечення розвитку малого бізнесу, як підприємництва в цілому;

– обмеженість або повна відсутність матеріальних фінансових ресурсів. Багато малих підприємств розпочали свою діяльність через відсутність достатньої суми стартового капіталу, власних виробничих площ та устаткування;

– недосконалість системи обліку та статистичної звітності малого підприємництва, обмеженість інформаційного та консультативного забезпечення, недосконалість системи навчання та перепідготовки персоналу для підприємницької діяльності тощо[7;4].

……………………………………………….
^

3.2 Державна політика підтримки малого підприємництва


Державна політика підтримки малого бізнесу – сукупність пріоритетних рішень(заходів), що визначають основні напрями й форми правового, економічного та організаційного сприяння розвитку малого підприємництва з урахуванням інтересів держави та суб`єктів господарювання. Тобто під державною підтримкою розуміється, з одного боку, державне регулювання цього сектора економіки, що передбачає формування державними структурами відповідних умов становлення й розвитку малогопідприємництва, а з іншого – створення стимулів, використання матеріальних і фінансових ресурсів, що залучаються у сферу малого підприємництва на пільгових засадах.

Аналіз стану та проблем розвитку малого бізнесу в Україні свідчить про те, що подальший розвиток ситуації без активного та позитивного втручання держави може привести до згортання (в основному – через подальшу тінізацію) даного сектора економіки з відповідним загостренням економічних проблем та посиленням соціальної напруги. Тому виникає необхідність дієвої державної політики підтримки малого бізнесу. Завдання полягає у тому, щоб суттєво розширити його роль і місце в економічному процесі. Мається на увазі забезпечення протягом найближчих

……………………………………………………………………….

Висновки


Суть ринкової трансформації економіки України полягає в переході від командно-адміністративної системи, що базується на засадах державної влас­ності, гігантських господарських утвореннях, відчуженні працівників від засо­бів виробництва та його результатів, до різних форм власності, насамперед приватної, диференціації масштабів господарювання, свободи підприємниць­кої діяльності, вільної конкуренції. У цьому контексті підтримка підприєм­ницької діяльності, залучення до неї широких верств населення мають стати елементом національної ідеї, сприяти формуванню відповідного суспільного менталітету. Адже підприємництво є тим підґрунтям, на якому об'єктивно за­роджується і вибудовується середній клас, а його розвиток і зміцнення дають унікальний шанс порівняно швидко створити нові мотиви поведінки людей і нову систему відносин між ними.

Проведений нами аналіз свідчить, що зміни на краще у підприємницько­му середовищі упродовж 2000—2003 рр. відбувалися повільно, а загальна ситуація в малому підприємництві залишалася неоднозначною.

З об'єктивної точки зору неможливо ігнорувати реальні позитивні кіль­кісні зрушення, обнадійливі тенденції в його розвитку. Зростає інвестиційна активність МП, що відкриває перспективи подальшого стабільного розвитку малого підприємництва. Цілком ринковою стала поведінка більшості СМП, зайнятих торгівлею, посередництвом, наданням послуг. Підприємницькі структури дедалі більше орієнтуються на конкретні групи споживачів, швидко змінюють асортимент пропонованих товарів і послуг, проводять гнучку цінову політику тощо.

Однак масштаби малого підприємництва в Україні залишаються досить скромними, а рівень його розвитку далеким від оптимального. Перманентно зменшуються і без того невеликі середні розміри МП. На сьогодні середньостатистичне українське МП відноситься до класичної категорії мікропідприємств, але законодавчо вона не визначено. Відповідно й офіційна статистика в повному обсязі щодо них не оприлюднюється. Разом з тим такий вид МП має значно ширші перспективи для економічного розвитку порівняно з підприємництвом без утворення юридичної особи (ФО—СПД).

Кількість робочих місць у малому підприємництві, зокрема на МП, ще мало позначається на зайнятості в цілому в економіці. Відповідно усклад­нюється розв'язання гострих соціальних проблем, зокрема прихованого без­робіття. Частка виробництва продукції (товарів, робіт, послуг) на МП у за­гальних обсягах виробництва незначна. Виробничі результати економічно активних підприємств та продуктивність праці зайнятих на них зростають повільно.

Залишають бажати кращого офіційні показники, що характеризують фінансовий стан МП. Рентабельність їх діяльності низька, питома вага збиткових підприємств занадто висока. Фінансові проблеми не дозволяють МП розвивати такі напрями своєї діяльності, як маркетинг, реклама на внут­рішньому і зовнішньому ринках, патентування продукції, навчання пра­цівників, хоча підприємці вже досить чітко усвідомлюють необхідність таких витрат для розвитку своїх підприємств.

Діяльність більшості СМП зосереджена в торговельно-посередницькій сфері. Значною, а нерідко домінуючою, є питома вага таких операцій в діяль­ності багатьох МП у матеріальному виробництві, оскільки підприємницька ді­яльність у виробничій сфері для СМП невигідна. Тому стратегія виживання виробничих підприємств у малому бізнесі полягає в тому, що вони або до­повнюють основну діяльність комерційною, або згортають виробництво. Тим самим стримується зростання реального сектора економіки. У цьому контек­сті до небажаних наслідків може призвести відсутність чітко визначених пріоритетів державної підтримки розвитку малого підприємництва за окремими видами економічної діяльності.

Незважаючи на позитивні зрушення в розвитку інфраструктури підтрим­ки підприємництва (мережа бізнес-центрів, інформаційних та консульта­ційних фірм, бізнес-інкубаторів тощо), серед основних проблем, що усклад­нюють діяльність СМП, — труднощі з отриманням інформації як законодав­чого характеру, так і про кон'юнктуру ринку, постачальників, споживачів, можливості одержання допомоги від українських і міжнародних організацій тощо.

В малому підприємництві значна питома вага припадає на тіньову діяль­ність. Це негативно позначається на основних показниках функціонування МП, зокрема на обсягах виробництва продукції (товарів, робіт, послуг) та фінансових результатах. Недосконалість правової бази, необгрунтована жор­сткість дій контролюючих органів, надмірний адміністративно-бюро­кратичний тиск, функціонування судово-правоохоронної системи не на користь особистої безпеки підприємця і безпеки його бізнесу в комплексі зу­мовлюють відхід СМП у тіньову економіку, специфічні методи господарюван­ня в якій забезпечують їх діяльності відносну стабільність і захищеність.

Разом з тим існують очевидні адміністративні перешкоди на шляху роз­витку малого підприємництва. Вони пов'язані, насамперед, з правовим нігі­лізмом, недостатньою професійною підготовкою та безвідповідальністю окремих представників місцевої виконавчої влади та органів самоврядування. Більшість підприємців вважають втручання в свою діяльність з боку місцевої влади значним (вони перш за все звертають увагу на свавілля чиновників у трактуванні законодавства).

Загальнонаціональними проблемами є створення належного нормативно-правового підґрунтя сталого розвитку малого підприємництва, реформування систем державної реєстрації та оподаткування підприємництва, а також удос­коналення форм і методів адміністрування малого підприємництва в цілому, зокрема забезпечення ефективної реалізації аналітично-прогнозних і моні-торингових функцій держави на базі всебічної та достовірної інформації щодо функціонування малого бізнесу.

Зосередивши зусилля переважно на макроекономічних реформах, законо­давча і виконавча влада ще мало приділяють уваги малому підприємництву. Незважаючи на декларації щодо сприяння малому бізнесу, у владних струк­турах нерідко побутує думка, що його розвиток не є вирішальним чинником у проведенні економічних реформ. Через небажання сприймати мале під­приємництво як рівноправного суб'єкта економічних відносин, найактив­нішого і наймобільнішого учасника процесу ринкових перетворень цей сектор економіки не отримує адекватної державної підтримки, а його потенціал залишається нереалізованим. В сучасних умовах його економічна вага ще не­достатня для того, щоб справляти відчутний позитивний вплив на соціально-економічні процеси, пов'язані з формуванням розвинутих ринкових відносин у країні. Існують серйозні економічні ризики та адміністративні бар'єри для виходу нових підприємств на ринок і розвитку їх діяльності.

Поступове зростання зайнятості, обсягів виробництва, інвестиційної ак­тивності МП, збільшення податкових надходжень від СМП дозволяють зро­бити висновок про певну стабілізацію в розвитку малого підприємництва. Але гальмування темпів зростання кількості МП, в цілому низький рівень зайня­тості в малому підприємництві, подрібнення підприємств та періодична стаг­нація їх економічної активності на тлі значної частки тіньової діяльності викликають велике занепокоєння з точки зору перспектив розвитку цього важливого сектора національної економіки.

Основне питання полягає в тому, як довго зможе продовжуватися кіль­кісне зростання малого підприємництва і чи буде воно стійким, якщо досі не

…………………………………………

розвитку малого підприємництва в Україні, як і раніше, залишаються:

  • несистемність та суперечливість законодавства з питань підприємництва в цілому та малого бізнесу зокрема;

  • ю………………………………………………..

  • відсутність стимулів для інноваційної діяльності та інвестицій;

  • необґрунтовані ускладнення, у тому числі міжвідомчого характеру, в системі обліку та статистичної звітності СМП;

……………………………………………………………..

овно малого бізнесу, що враховує галузеві й регіональні особливості розвитку цього сектора еконо­міки, супроводжується реалізацією ефективних заходів державної підтримки на національному, регіональному та місцевому рівнях.

У країнах з ринковим господарством велика суспільно-політична і еко­номічна вага малого підприємництва зумовлює відповідну увагу до цього сек­тора економіки з боку держави, широкомасштабне та ефективне сприяння його розвитку. Більше того, всебічне заохочення й підтримка малого під­приємництва вважається там невід'ємним елементом національної безпеки.

^

Список використаних джерел


  1. Господарський кодекс від 16.01.2003

  2. Закон України „Про Державний бюджет України на 2001 рік” від 17 грудня 2000 р.

  3. Закон України ” Про Державний бюджет України на 2000 рік” від 17 лютого 2000р.

  4. Закон України ”Про Державний бюджет України на 1998 рік” від 30 грудня 1997р.

  5. Закон України ”Про Державний бюджет України на 1999 рік” від 31 грудня 1998р.

  6. Закон України ”Про Державний бюджет України на 2002 рік” від 20 грудня 2001р

  7. Закон України „Про Антимонопольний комітет України” від 26 листопада 1993р.

  8. Закон України „Про господарські товариства” від 19.09.1991 р.

  9. Закон України „Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні” від 21 грудня 2000р.

  10. Закон України „Про підприємства в України” від 27.03.1991 р.

  11. Закон Україні „Про підприємництво” від 01.03.1991 р.

  12. Послання Президента України до Верховної Ради України „Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2000 р.”

  13. Про рекомендації парламентських слухань „Проблемні питання розвитку підприємництва в Україні: регуляторна політика держави та заходи щодо підтримки малого та середнього бізнесу” від 19 червня 2003 року.

  14. Указ Президента України „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” від 23.07.1998 р.

  15. Указ Президента України „Про запровадження єдиної держаної регуляторної політики у сфері підприємництва” від 22.01.2000 р.

  16. Указ Президента України „Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 р.

  17. Указ Президента України „Про утворення Кредитно-гарантійної установи з підтримки малого та середнього підприємництва” від 20.05.1999 р.//rada.gov.ua

  18. Азьмук Н.А. Управління розвитком малого підприємництва на регіональному рівні. Дис. канд. екон.наук. – К.: КНЕУ, 2003. – 212 с.

  19. Акімова І., Кузяків О. Промислові підприємства середнього розміру в Україні // Пріоритети. – 2004. - № 8 (14), січень. – С. 20-28.

  20. Блинов А. Малое предпринимательство. Организационные и правовые основы деятельности. – М.: Ось-89, 1997. – 336 с.

  21. Варналій З. Тенденції становлення малого підприємництва в Україні // Ринкові перетворення, стр. 58-64.

  22. Варналій З.С. Малий бізнес України: проблеми становлення та перспективи розвитку // Урядовий кур’єр. – 1995. - № 62-63. – Стр. 4.

  23. Державне регулювання економіки/ за ред. д-ра екон. наук, проф. І.Р. Михасюка. – К.: Атіка, 2000. – 592 с.

  24. Зінченко М.Ф. «Малий бізнес Донецьку»//Дзеркало тижня. – 2002. - № 40.–С7.

  25. Дідівська Л.І., Головко Л.С. – Державне регулювання економіки:навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2000. – 209 с.

  26. Донець Л.І.” Державне регулювання підприємницької діяльності”// Фінанси підприємств, 2000, № 8, С.74-80.

  27. Кузнєцова І.С. “Фінансова підтримка малого підприємництва”// Фінанси підприємств, 2001, № 6, С.72-78.

  28. Купченко І.М. “Фінансовий механізм сприяння розвиткові малого підприємництва”// Фінанси підприємств, 2003, № 8, С.35-38.

  29. Мазуренко О.К. ”Пільги в оподаткуванні – статистичний аспект”// Статистика України, 2003, №3, С. 50– 52.

  30. Масловська Л., Юр’єва Г. ”Актуальні проблеми регіональної політики сприяння розвитку малого підприємництва”// Статистика України, 2001, №3, С. 31 – 33.

  31. Орленко О.І., Клочко Ю.О. Аналіз бар’єрів для малого і середнього бізнесу в Україні. - К.: Звіт на замовлення проекту Н΄ЮБІЗНЕТ,1998. – 64 с.

  32. Орленко О.І., Клочко Ю.О. Бар’єри на шляху розвитку малого підприємництва в Україні//Підприємництво в Україні, №1, 1998.- С.35-53.

  33. Павлюк К.В. “Ефективність надання податкових пільг”// Фінанси підприємств, 2002, № 5, С.63-69.

  34. Повідомлення Державного комітету статистики України: Соціально-економічне становище України за 1999 р.// Статистика України, 2000, №1, С. 62-72.

  35. Повідомлення Державного комітету статистики України: Соціально-економічне становище України за 2000 р.// Статистика України, 2001, №1, С. 91-111.

  36. Покропивний С.М., Колот М.В.- Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. – К.: КНЕУ. – 1998 – ст. 196.

  37. Розвиток підприємництва в Україні. – К: Норма – друк, 2003. 248 с.

  38. Скрипник А.В.- Державне регулювання економіки (курс лекцій). – К.:ЦУЛ, 2000. – 296 с.

  39. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.

  40. Фінансовий менеджмент : Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. О. І Клочко , перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2003. - 408 с.

  41. http://www.dkrp.gov.uа - Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

  42. http://www.rada.ua.- Офіційний сайт Верховної Ради в Interneti.

  43. http://www.ukrbusiness.com.ua/ - Офіційний сайт Всеукраїнської молодiжної організації Ради молодих пiдприємцiв України (РМПУ)

  44. www.ukrstat.gov.ua – Сайт міністерства статистики України


Додатки


Додаток А

Динаміка розвитку малого підприємництва у 2000—2003 рр.

Показник

2000

2001

2002

2003

Кількість діючих МП, одиниць

173404,0

197127,0

217930,0

233607,0

% до попереднього року

127,3

113,7

110,6

107,2

% до 2000 р.

100,0

113,7

125,7

134,7

Кількість діючих ФО-СПД, одиниць

922963,0

1007830,0

1147293,0

1316809,0

% до попереднього року

105,3

109,2

113,8

114,8

% до 2000 р.

100,0

109,2

124,3

142,7

Загальна кількість діючих СМП, одиниць

1096404,0

1204957,0

1365223,0

1550416,0

% до попереднього року

108,3

109,9

113,3

113,6

% до 2000 р.

100,0

109,9

124,5

141,4

Частка МП у загальній кількості СМП, %

15,8

16,4

16,0

15,1

Кількість МП на 10 тис. населення, одиниць

34,0

40,0

44,0

48,0

% до попереднього року

126,4

117,6

110,0

109,1

% до 2000 р.

100,0

117,6

129,4

141,2

Кількість ФО-СПД на 10 тис. населення, осіб

184,0

203,0

233,0

272,0

% до попереднього року

90,9

110,1

114,9

116,7

% до 2000 р.

100,0

110,1

126,5

147,7

Кілікість діючих промислових МП, одиниць

26166,0

30253,0

34497,0

37652,0

% до попереднього року

136,8

115,6

114,0

109,1

% до 2000 р.

100,0

115,6

131,8

143,9

Схожі:

Кваліфікаційна робота на здабуття ступеня бакалавра iconКваліфікаційна робота бакалавра: 75 с., 27 рис., 9 табл., 28 джерел
Перехід України на нову систему господарювання, торкнувся підприємства усіх форм власності. Раніше керівники радянських підприємств...
Кваліфікаційна робота на здабуття ступеня бакалавра iconМіністерство освіти І науки України
Освітньо-кваліфікаційна та професійно-кваліфікаційна структура складу педагогічних працівників 12
Кваліфікаційна робота на здабуття ступеня бакалавра iconВипускна робота бакалавра з менеджменту
...
Кваліфікаційна робота на здабуття ступеня бакалавра iconКомплексна кваліфікаційна робота напрям підготовки
Кримінальна відповідальність (за порушення порядку проведення інспектування І прав його суб’єктів) інспекторів в деі передбачається...
Кваліфікаційна робота на здабуття ступеня бакалавра iconКомплексна кваліфікаційна робота напрям підготовки
Кримінальна відповідальність (за порушення порядку проведення інспектування І прав його суб'єктів) інспекторів деі передбачається...
Кваліфікаційна робота на здабуття ступеня бакалавра iconПрограма державного екзамену на здобуття ступеня бакалавра
Спектральні серії водню. Комбінаційний принцип Рітца. Планетарна модель атома. Постулати Бора. Розрахунок енергетичних станів водне-подібних...
Кваліфікаційна робота на здабуття ступеня бакалавра iconВ дипломній роботі спеціаліста та кваліфікаційній роботі бакалавра...
З метою оцінки ступеня задоволення потреб споживача в роботі визначено повну корисність товарів шляхом моделювання мультиатрибутивного...
Кваліфікаційна робота на здабуття ступеня бакалавра iconДипломна робота на здобуття ступеня спеціаліста
Розділ Оцінка становлення та сучасні тенденції розвитку фінансової системи України 7
Кваліфікаційна робота на здабуття ступеня бакалавра iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Інституті охорони здоров`я дітей І підлітків амн україни, м. Харків
Кваліфікаційна робота на здабуття ступеня бакалавра iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Інституті держави І права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка