З м І с т вступ 3




НазваЗ м І с т вступ 3
Сторінка1/5
Дата конвертації07.01.2014
Розмір0.63 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Економіка > Документы
  1   2   3   4   5

З М І С Т

Вступ --------------------------------------------------------------------------------------- 3


Розділ 1. Перспективи вступу України до ЄС

1.1 Євроінтеграція як об’єктивний історичний процес ------------------- 9

1.2 Стан взаємин України та Європейського Союзу --------------------- 13

Розділ 2. Позитивні наслідки вступу України до ЄС

    1. Економічні вигоди від вступу України до ЄС----------------------21

    2. Економічні переваги від вступу України до ЄС ------------------26


Розділ 3. Негативні наслідки вступу України до ЄС

    1. Економічні загрози від вступу України до ЄС---------------------34

    2. Економічні недоліки від вступу України до ЄС--------------------35

Висновки --------------------------------------------------------------------------------- 39


Список використаної літератури ---------------------------------------------------- 47
ВСТУП



Після здобуття незалежності Україна відразу стала помітним державним утворенням у європейському розкладі сил. В Європі вона посідає друге місце за площею, поступаючись лише Росії, та шосте місце за населенням, знаходячись в самому центрі європейського континенту на перехресті торговельних, фінансових, енергетичних шляхів та інформаційних потоків.

На сьогодні увага світу прикута до України. Відомий політолог З.Бжезинський у „Великій шахівниці” визначив їй роль стратегічного геополітичного фактора на сучасному європейському просторі8, а американський дипломат С.Телбот справедливо охарактеризував незалежну Україну як ключовий момент в новій Європі після холодної війни, зважуючи на її геополітичне становище102. У зв’язку з цим „зовнішня політика України, її європейський вибір, повинна будуватися як на реаліях сьогодення, так і на історичних традиціях”.

Характер взаємозв’язків України зі світом, який глобалізується, є одним із самих складних і важливих питань сучасного розвитку. За шістнадцять років незалежності суспільство так і не отримало чіткої та однозначної відповіді на запитання: яке місце буде займати Україна у світі, що стрімко змінюється?

З іншої сторони, лише за останні десять років радикально змінились і сама система міжнародних відносин, і традиційні уявлення про базові принципи її організації. Країна, яка не бажає або не здатна вписатися в магістральні світові тенденції, опиняється в ізоляції – її ініціативи ігноруються, повз неї проходять фінансові джерела. Навіть, конкурентноздатні галузі економіки поступово деградують, й така країна перестає приймати участь у глобальному поділі праці, їй загрожують бідність і відсутність реальної перспективи.

Сучасні тенденції світового розвитку ставлять перед Україною нові проблеми та потребують від неї активної участі в їх рішенні. Характерною рисою сучасного світового соціально-економічного розвитку є бурхлива динаміка інтеграційних процесів у світі та Європі зокрема. При цьому навіть ті країни, які не входять до складу інтеграційних об’єднань, неминуче відчувають на собі їх відчутний вплив.

На європейському континенті таким інтеграційним угрупованням є Європейський Союз, розширення якого призвело до того, що Україна отримала з Євросоюзом спільний кордон. Це відкрило нові можливості для поглиблення співпраці, та водночас і мусить відповідати на нові виклики. В даній роботі викладені найголовніші міркування й аргументи щодо переваг та недоліків європейської інтеграції України та пропозиції щодо наступних першочергових ініціатив з боку нашої країни.

Відновлення історичних традицій європейської орієнтації України відбулося з проголошенням незалежності. Тому європейський вибір України зумовлений усвідомленням інтеграції як фактора сприяння державній незалежності, безпеці, політичній стабільності, економічному розвитку, інтелектуальному процесу, відновлення європейської сутності країни81, с.27. Ставлячи перед собою мету інтеграції до європейських структур, Україна усвідомлює, що західним державам належить провідна роль у сучасній міжнародній системі, зокрема у всесвітньому економічному комплексі і в міжнародних інституційних механізмах управління глобальними та регіональними процесами.

^ Актуальність теми даної роботи полягає в тому, що завдання інтеграції України в європейський політичний та економічний простір, які неодноразово проголошувалися в якості пріоритетного вектора входження в свiтове господарство, поставили на порядок денний розвиток всебічного співробітництва з Євросоюзом.

Різностороннє співробітництво з Євросоюзом не тільки відповідає природному геополітичному напряму інтеграційної стратегії України, але є ключовим практичним засобом формування ефективної відкритої економіки.

Ці положення, які характеризують значущість теми дослідження, підтверджуються положеннями Спільної Стратегії ЄС щодо України, прийнятої на Гельсінській сесії Європейської Ради в грудні 1999 р. Зокрема мова йде про заявлену готовність ЄС підтримувати Україну при розбудові демократичного суспільства, виробленні макроекономічної політики, оздоровлення суспільної фінансової системи тощо.

Актуальність дослідження зумовлюється необхідністю глибокого всебічного вивчення наслідків вступу нашої держави в європейське співтовариство. В даний час, коли Україна широким фронтом виходить на західноєвропейський соціально-економічний простір, великого значення набуває інтеграція України в Європу. Таким чином, самостійність України зовсім не означає її самоізоляції на міжнародній арені. Сучасні тенденції світового розвитку ставлять перед Україною нові проблеми та потребують від неї активної участі в їх рішенні.

Характерною рисою сучасного світового політичного та соціально-економічного розвитку є активізація інтеграційних процесів у світі та Європі зокрема. При цьому, навіть, ті країни, які не входять до складу інтеграційних об’єднань, неминуче відчувають на собі їх відчутний вплив. Після останнього розширення ЄС на Схід Україна стала безпосереднім сусідом Євросоюзу. Це відкриває нові можливості для поглиблення співпраці, та водночас і змусить відповідати на нові виклики.

В даній роботі викладені найголовніші міркування й аргументи на користь європейської інтеграції України, з одночасним вивченням стратегічних і тактичних наслідків такої інтеграції для України та надані пропозиції щодо наступних першочергових превентивних заходів з боку нашої країни.

Метою даної роботи є аналіз різносторонньої співпраці України з країнами Західної Європи в разі інтеграції України до ЄС, вивчення характеру довгострокових та короткострокових факторів впливу процесів європейської інтеграції на українське суспільство, виявлення на цій основі відповідних переваг та недоліків, потенційних нагод і загроз для України за умов її входження до Європейського Союзу.

Відповідно до даної мети визначені наступні завдання:

  • дати характеристику сучасного стану взаємовідносин України з країнами ЄС;

  • визначити потенційні наслідки впливу політичних, економічних, культурних (ідеологічних) форм євроінтеграції на подальший розвиток України;

  • проаналізувати переваги і недоліки для України в разі інтеграції в ЄС;

  • розкрити основні шляхи подолання негативних наслідків та визначення місця України в об’єднаній Європі;

  • дати рекомендації щодо вдосконалення політичної, економічної та ідеологічної співпраці між Україною та ЄС.

^ Об'єктом дослідження є процеси інтеграції України до ЄС та їх вплив на геополітичну та геоекономічну модель України.

Предметом дослідження є позитивний і негативний вплив на політичну, економічну, соціальну, культурну (ідеологічну) сфери України в разі вступу її до ЄС та адаптації українського суспільства до нових суспільно-політичних, економічних та культурно-психологічних умов.

^ Теоретичною і методологічною основою роботи послужили закони і нормативні акти, публікації друковані, періодичні видання. Під час написання даної роботи опрацьовано значну кількість наукової літератури (друковані публікації, періодичні видання тощо), нормативно-правову базу та інформаційних джерел, і передусім інтернет-ресурсів, серед яких слід виділити матеріали Центру Європейської інформації та документації, Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, офіційного сайту Міністерства юстицій України, Державний комітет статистики та ін. Слід відмітити таких авторів, як А.С Гальчинський, О.А. Корнієвський, В. Опришко, В. Посельський, в статтях яких детально розкрита нормативно-правова база стосунків Україна-ЄС, глибокий аналіз цих відомостей, детально переглянуті проблеми і перспективи розвитку стосунків Україна – ЄС, а також суспільно-політичних діячів Є.Д.Холстініна, О.Дугіна, З.Бжезинський, О.Лєдяєва, С.Хантінгтона.

При підготовці матеріалу для написання даної магістерської роботи, переглядаючи наукові доробки та політологічні статті, мимоволі закрадалась думка – дежавю й на спогад приходили не такі далекі роки перебування України в СРСР, коли стратегічні державні плани розвитку країни подавалися, виключно, з позитивної сторони. Так, під час добору тематичного матеріалу зустрічалися, у переважній більшості, судження авторів та науковців про виключно позитивну роль вступу України в ЄС. Якщо й зустрічалися згадки про недоліки чи негативи такого вступу, то вони мали характер одностороннього чи поверхневого вивчення даної проблеми та занадто ідеалізованого переконання того, що такі недоліки не мають вирішального значення.

Оскільки в науково-практичній літературі, особливо авторів західного регіону України, є достатньо напрацювань з питання позитивів вступу України до ЄС, то при написанні даної роботи були розглянуті також негативні сторони євроінтеграції, зберігаючи наукову об’єктивність.

Оскільки національна ідея України та мораль нашого суспільства глибоко насичені біблійними християнськими ідеалами, то вивчення деяких аспектів вступу України в ЄС проводились з точки зору відповідності їх національним традиціям і християнського суспільного вчення.

Структура роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку літератури.

Розділ 1

Перспективи вступу України до ЄС


    1. ^ . Євроінтеграція як об’єктивний історичний процес


В 1306 р. французький юрист П.Дюбуа розробив план „Повернення святої землі, де проголошувалась ідея утворення в Європі „Християнської республіки”, метою якої було підтримання мирного співіснування християнських держав і спільна боротьба проти мусульман74. Ця пропозиція, на думку російського дослідника С.Камашкіна, є першим в історії прикладом реалізації ідеї перетворення Європи національних держав на цілісну федерацію, що забезпечує мир і безпеку на континенті81, с.29.

Європейська інтеграція на сучасному етапі – це магістральний напрямок розвитку континенту, який визначить ситуацію в самій Європі у третьому тисячолітті, так і її місце у світі. З часу свого заснування в 1957 р. (ЄЕС, а сам ЄС - 1991) Європейський Союз поступово перетворився на один із найпотужніших політичних і фінансово-економічних центрів сучасного світу, ключовий компонент новоствореної архітектури європейської безпеки, ядро системи європейських стандартів.

Європейська інтеграція та членство в ЄС проголошено стратегічною метою України82, оскільки це є найкращим способом реалізації національних інтересів, побудови економічно розвинутої та демократичної держави, зміцнення позицій у світовій системі міжнародних відносин.

Об’єктивний закон глобалізації сучасного світу, за твердженням Р.Робертсона, попереджає, що “країни, які виявляться неспроможними зайняти місце в експресі світової цивілізації, неминуче опиняться під його колесами” 25.

Інтеграційні процеси в Західній Європі тісно пов’язані з поглибленням міжнародного поділу праці та задоволення суспільних потреб розвитку світового господарства. Вони підштовхувались високим рівнем розвитку продуктивних сил, поглибленням спеціалізації виробництва в умовах відносно незначних масштабів внутрішніх ринків країн Західної Європи.

Необхідно відзначити, що вагомим чинником інтеграційних процесів у Європі стала й необхідність протидії цілковитому домінуванню США у світовому господарстві. 1948 р. США виробляли понад 60% сукупної продукції промислово розвинутих країн, на частку США припадало близько половини усіх довгострокових зарубіжних капіталовкладень і майже 80% усіх золотих запасів капіталістичного світу62. Крім того, створена після війни система міжнародних валютних та інших економічних відносин, а також мережа міжнародних економічних організацій - МВФ, МБРР. ГАТТ - були побудовані таким чином, щоб зміцнити економічне становище і вплив США, які домінували і у політичних союзах: від НАТО до АНЗЮС. Жодна країна Західної Європи поодинці не могла бути для США рівноправним партнером, для цього потрібен був міцний і довгостроковий економічний союз, єдиний господарський простір, який міг би зіставитися із національним господарством США.

Європейський Союз об’єднує 27 країн з метою забезпечення миру та процвітання їх громадян в рамках все більш тіснішого об’єднання на основі спільних економічних, політичних і соціальних цілей. Країни Союзу твердо сповідують збалансований і стійкий, соціальний та економічний прогрес.

Це досягається шляхом створення простору без внутрішніх кордонів, укріплення економічної та соціальної інтеграції й утворення економічного і валютного союзу. Створення єдиного ринку для 500 млн. європейців забезпечує свободу переміщення людей, товарів, послуг та капіталу.

ЄС є членом світового співтовариства і його роль в міжнародних відносинах виходить далеко за межі позицій та дій щодо Спільної зовнішньої політики та політики безпеки. ЄС - це також і найбільший суб’єкт світової торгівлі. Крім того, він є найбільшим фінансовим донором для країн, що розвиваються, та одним з найбільших - для Близького Сходу.

Західноєвропейська інтеграція у своєму розвитку пройшла такі етапи:

1958-1968 рр. – етап створення митного союзу;

1987-1992 рр. – етап завершення формування спільного ринку;

з 1993-1999 р. – етап створення економічного та валютного союзу.

Сьогодні відбувається суперечливий процес формування й зміцнення політичного союзу, що зокрема, знаходить своє вираження в конституційному процесі.

В процесі свого становлення Євросоюз пройшов декілька кроків розширення. Перше розширення Європейського Співтовариства 1973 р. ознаменувалось приєднанням Данії, Ірландії і Великобританії. Друге розширення 1981 р. завершилось приєднанням до Співтовариства Греції, переговорний процес якої тривав десятиліття. Під час третього розширення 1986 р. до ЄС вступили Іспанія і Португалія. Внаслідок четвертого розширення 1995 р. приєднались Австрія, Швеція, Фінляндія. В середині 90-х років довготривалий процес розширення Євросоюзу завершився входженням у його членство 15 країн. Новий етап розширення ЄС відбувся у 2004 р. приєднанням Естонії, Кіпру, Латвії. Литви, Мальти, Польщі, Словаччини, Словенії, Угорщини та Чехії, а завершився в 2007 р. вступом до ЄС Румунії та Болгарії.

На Единбурзькому самміті а грудні 1992 р. були запропоновані доповіді Єврокомісії про шляхи дальшого поглиблення Інтеграції і опрацьовані загальні умови вступу в ЄС. Ст. 237 Римського договору про заснування Співтовариства наголошувала, що членство в Співтоваристві є відкритим для європейських країн63, с.6, а Маастрихтський договір 1992 р. (ст.10) встановлював право будь-якої європейської держави звернутись із заявою про прийняття в члени Союзу, при цьому умови її приєднання до договорів, які засновують Союз, і все необхідне у зв’язку з цим регулювання мають бути предметом угоди між державами-членами і державою-заявником, яка підлягає ратифікації усіма державами-учасниками, згідно з їх конституційними процедурами.

В червні 1993 р. Європейська Рада на своєму засіданні в Копенгагені визнала право країн Центральної та Східної Європи вступати до ЄС після виконання ними вимог за трьома критеріями:

  • політичного: стабільність установ, які гарантують демократію, верховенство права, дотримання прав людини та захист прав меншин;

  • економічного: дійова ринкова економіка:

- членського: зобов’язання, що випливають із факту вступу до ЄС, зокрема визнання його політичних, економічних та монетарних цілей.

Так звані "копенгагенські критерії", або критерії вступу були підтверджені в грудні 1995 р. на Мадридському засіданні Європейської Ради, яка підкреслила, крім того, значення перебудови адміністративних структур країни-заявника і створення умов поступової гармонійної інтеграції в ЄС63, с.16. Втім ЄС лишає за собою право визначати момент, коли він буде готовий прийняти нових членів.

^ Критерії конвергенції (зближення) - умови, виконання яких дає державам ЄС право приєднатися до третього етапу Економічного та монетарного союзу. Угода про ЄС визначає п’ять критеріїв конвергенції, які стосуються цінової стабільності, дефіциту бюджету, державного боргу, стабільності національної валюти та відсоткових ставок. А саме:

  • відношення державного дефіциту до валового внутрішнього продукту не повинно перевищувати 3%;

  • відношення державного боргу до валового внутрішнього продукту не повинно перевищувати 60%;

  • стабільність цін і сталість середніх темпів інфляції протягом одного року до проведення оцінювання; при цьому показник росту інфляції не може більш ніж на півтора відсотки перевищувати відповідні показники трьох найкращих (з погляду цінової стабільності) країн-членів;

- довгострокова номінальна відсоткова ставка не повинна перевищувати більш, ніж на два відсотки відповідні показників трьох найкращих (з погляду цінової стабільності) країн-членів;

- протягом щонайменше двох років і без значного напруження збоку відповідної країни, нормальне відхилення величини обмінного курсу не повинно виходити за граничні значення, передбачені механізмом обмінного курсу країн-членів.

Концепція „європеїзації”, яка ґрунтувалась на тезі: членство в ЄС визначає: вибір пріоритетів внутрішньополітичного розвитку держав, напрямку реформування їхніх економічних, політичних та соціальних інституцій, поглиблення національної ідентичності на національному рівні.
  1   2   3   4   5

Схожі:

З м І с т вступ 3 iconЗміст вступ
Вступ Теоретичні основи фінансового лізингу
З м І с т вступ 3 iconЗміст вступ
Вступ Теоретичні основи фінансового лізингу
З м І с т вступ 3 iconВступ до психології
Цей розділ представлений більш детально та розширено у зв’язку з тим, що вступ є дуже важливою ланкою у розумінні історії та логіки...
З м І с т вступ 3 iconПлан вступ 1 вступ
Результати цього дослідження можуть бути використані при розробці концепції соціального захисту в Україні, що, на мій погляд, повинна...
З м І с т вступ 3 iconІ. зміст І. Вступ
Вступ
З м І с т вступ 3 iconІ. зміст І. Вступ
Вступ
З м І с т вступ 3 iconНнц «Інститут аграрної економіки» наану вступ
Вступ. Бюджетній політиці належить важливе місце в системі державних фінансів. У наукових дискусіях XX ст саме бюджетній політиці...
З м І с т вступ 3 iconПлан роботи методичного об´єднання вчителів географії 2010-2011 н р. Вступ
Вступ. Протягом 2009-2010 н р в роботі районного методичного об’єднання брало участь 27 чоловік, серед яких 17 чоловік мають вищу...
З м І с т вступ 3 iconПлан роботи методичного об´єднання вчителів хімії 2010-2011 н р. Вступ
Вступ. Протягом 2009-2010 н р в роботі районного методичного об’єднання брало участь 20 чоловік, серед яких 13 чоловік мають вищу...
З м І с т вступ 3 iconПлан Вступ Клінічні ознаки гострих респіраторних вірусних захворювань...
Грз. Саме грвз за своєю питомою часткою займають провідне місце в структурі інфекційної патології людини. Експерти вооз підкреслюють,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка