Практики з еом




Скачати 286.9 Kb.
НазваПрактики з еом
Сторінка1/2
Дата конвертації20.03.2013
Розмір286.9 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Економіка > Документы
  1   2
Національна академія наук України

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА
Кафедра гуманітарних дисциплін

ЗВІТ

З НАВЧАЛЬНО-ОЗНАЙОМЛЮВАЛЬНОЇ

ПРАКТИКИ З ЕОМ


Виконала:

студентка гр. МП-22

Довбиш Анна Олегівна

Київ – 2011
Зміст

1.Розділ 1. Загальна характеристика гео- та демо-графічних систем Казахстану…..ст. 3-5

а) територія, природні умови

б) демографічні характеристики

2.Розділ 2. Загальна характеристика економічної системи Казахстану….ст. 6-10

а) загальні показники економічного розвитку

б) рівень розвитку матеріальної інфраструктури
3.Розділ 3. Загальна характеристика відносин України з Казахстаном …...ст. 11

а) зовнішньоекономічні відносини

б) дипломатичні відносини
4.Розділ 4 Загальна характеристика політичної систем Казахстану…ст. 12-13

а) державний устрій
5.Розділ 5. . Загальна характеристика правової системи Казахстану…ст. 14-15

а) історичні етапи розвитку системи права

6.Розділ 6. Загальна характеристика судової системи Казахстану…..ст. 16-17 1

а) структура судів різних інстанцій


7.Висновок. …..ст. 18
8.Список використаної літератури……ст. 19

Розділ 1: Загальна характеристика гео- та демо-графічних систем Казахстану
Респу́бліка Казахста́н- держава в Центральній Азії та частково у Європі (на захід від ріки Урал). Республіка Казахстан знаходиться в центральній частині Євразії. На території країни, на перетині 78 меридіану з 50 паралеллю, знаходиться географічний центр континенту. Столиця — Астана. На півночі і заході межує з Росією, на сході — з Китаєм, на півдні — з Киргизстаном, Узбекистаном і Туркменістаном. На південному заході омивається водами Каспійського моря.
За площею території посідає 9 місце серед держав світу (2 млн 724,9 тис. км ²). Розташування: від східної околиці дельти Волги на заході до Алтайських гір на сході, від Західно-Сибірської рівнини на півночі до Тянь-Шанской гірської системи на півдні країни.
За адміністративно-територіальною ознакою ділиться на 14 областей і 2 міста республіканського значення. Економіко-географічно поділяється на Центральний, Західний, Східний, Північний і Південний регіони.

Більшу частину Казахстану займають рівнини й низовини.
На заході – Прикаспійська низовина, в центральній частині – Казахський дрібносопковик, на півдні – частина Туранської низовини, на півночі – Тургайське плато. У межах рівнин поширені піщані і глинисті пустелі (Кизилкум, Муюнкум, Бетпак-Дала), напівпустелі і сухі степи.
На сході та півд. сході – гірські хребти Алтаю, Тарбагатаю, Джунгарського Алатау, Тянь-Шаню з висотами від 3000 до 6995 м (пік Тенгрі).
Ріки Іртиш, Ішим і Тобол, що протікають по північній і північно-східній околиці країни, належать до басейну Північного Льодовитого океану. Всі інші великі ріки на території країни несуть свої води в замкнені внутрішні водоймища: Урал – в Каспійське море, Сирдар'я – в Аральське море.

Рельєф:
Понад 3/4 території Казахстану займають рівнини з висотами від 100 до 300 м над рівнем моря. На крайньому південному сході і сході простягаються хребти Тянь-Шаню, Джунгарського Алатау й Алтаю з висотами від 3000 до 6995 м (пік Хан-Тенгрі). На крайньому заході розташована Прикаспійська низовина, що частково лежить нижче рівня Світового океану (рівень Каспійського моря — 27 м). У центрі країни великі території займає зруйнована гірська система Казахстанського дрібносопковику. У межах рівнин поширені піщані і глинисті пустелі (Кизилкум, Муюнкум, Бетпак-Дала), напівпустелі і сухі степи. Для молодих гір південного сходу характерні сильна розчленованість і вертикальна поясність. На півночі республіки переважають степи і лісостепи. 23 % території країни (північна частина) придатні для землеробства, 70 % — для відгінного тваринництва.
Клімат:

Клімат країни різко континентальний і сухий. У передгірських і гірських районах випадає від 500 до 1600 мм опадів на рік, у степових — 200–500, у пустельних — 100–200 мм. Середня температура січня — від −18° С на півночі до −3° С на півдні; середня температура липня — від 19° С на півночі до 29° С на півдні. Річний перепад температур дуже значний: взимку температури можуть опускатися до −50° С, а влітку приземні температури місцями сягають 70° С. Добові перепади температур сягають 20-30° С.

Ґрунти:
За винятком північних районів, ґрунти в Казахстані бідні і засолені. В цілому для країни характерна широтна зональність ґрунтів: на півночі — чорноземи, далі на південь — каштанові, бурі напівпустельні ґрунти, такири і піски пустель. У горах розвинуті каштанові, сірі лісові і гірничо-лугові чорноземні ґрунти.
Рослинний і тваринний світ:
Ліси займають всього 3,5 % території Казахстану. Здебільшого це хвойні ліси, хоча в горах зустрічаються береза, осика, яблуня й арчевники. На іншій території країни поширена різнотравно-злакова, полиново-злакова, полиново-солончакова і пустельна рослинність. У високогір'ях є субальпійські та альпійські луки.
Тваринний світ Казахстану своєрідний. Комахи й рептилії переважають у пустелях і напівпустелях. У степовій зоні зустрічаються джейран, сайгак, вовк, заєць, лисиця, шакал, різні гризуни (миші, ховрашки). Багато казахстанських озер служать постійними або сезонними місцями проживання для гусей, лебедів, качок, чайок, фламінго. Найрізноманітнішою є фауна гір. Тут водяться ведмеді, гірські козли і барани, снігові барси, олені, багато видів птахів. Для охорони дикої природи створені заповідники у всіх природних зонах — від пустель до високогір'їв.
Населення:
Станом на 1 липня 2001 року чисельність населення Казахстану становила 14,95 млн осіб. За цим показником країна посідає 55 місце у світі.
Під час перепису населення 1999 року було зареєстровано 14,95 млн осіб. З 1991 по 1997 народжуваність знизилася на третину (з 21 до 14,7 на 1000 жителів), а смертність зросла з 8 до 10,2 ос. на тисячу жителів. Природній приріст зменшився з 13 до 4,5 %, що в сукупності призвело до скорочення чисельності населення республіки за 1991–1997 на 1150 тис. осіб.
Станом на 01.05.2009 року чисельність населення Казахстану становила 15,87 млн осіб. (Агентство по статистике РК, 2009) [1].[17], казахи — 9,3 млн, россiяни — 3,7 млн осіб.
Національний склад:
Переселення слов'ян, німців, татар, чеченців і корейців у Казахстан у різні періоди ХІХ-ХХ стст. і вольове проведення кордонів республік за радянських часів призвели до того, що казахи в загальній чисельності населення республіки становили меншість (у 1980-х роках — 38-39 %). У 1998 році частка казахів збільшилася до 50,6 %, частка росіян знизилася до 32,2 %, українців — до 4,5 %, німців — до 1,9 %.
У Північному Казахстані більшість становлять росіяни, у Східному Казахстані, Семиріччі і Західному Казахстані компактно проживають російські козаки, які виділяються своєрідною культурою і життєвим устроєм. У республіці проживають представники понад 100 національностей, в тому числі більше 300 тисяч українців.
За переписом 2009 року з 16 004 800 осіб населення країни: 63,1 % Казахи, 23,7 % Росіяни, 2,9 % Узбеки, 2,1 % Українці, 1,4 % Уйгури, 1,3 % Татари, 1,1 % Німці, 4,5 % інші.
Міське та сільське населення:

Активна індустріалізація економіки Казахстану 50-70-х років сприяла розвитку міст і збільшенню частки міського населення (до 52 %). Вже у 1970 році було 16 міст з населенням понад 100 тис. осіб, у тому числі два міста — Алмати і Караганда — понад 500 тис. мешканців (776 і 541 тис. осіб).
Великі центри індустрії виникли в районах Центрального Казахстану — Караганда, Теміртау (179 тис. жит.), Балхаш (78 тис.), Джезказган (68 тис.), у Північному Казахстані — Рудний (101 тис.), Єрмак, Аркалик; у Південному Казахстані — Каратау, Кентау, Текелі. Збільшилась чисельність населення і в старих містах: Алматі, Чимкенті (265 тис.), Семипалатинську (251 тис.), Усть-Каменогорську (241 тис.), Павлодарі (208 тис.), Джамбулі (205 тис.), Актюбінську (159 тис. жит.).
Найбільша частка міського населення в промислово-розвинутих областях: Східно-Казахстанській, Джезказганській, Карагандинській, Мангишлакській. У той же час у Тургайській, Кокчетавській областях, де природні умови сприятливі для сільського господарства, у містах живе тільки приблизно 1/3 населення.
Понад 2/3 населення Алматинської, 63 % Південно-Казахстанської і 62 % Північно-Казахстанської областей проживають у сільській місцевості. Сільське населення становить меншість у Кизилординській (39,5 %), Східно-Казахстанській (41,2 %), Атирауській (41,8 %) і Актюбінській (43,8 %) областях.
З 7684 сіл республіки тільки 344 (4,3 % від їх загальної кількості) є великими, у кожному з них мешкає в середньому від 3 до 5 тис. жителів. На ці села припадає майже третя частина сільського населення, або 2010,7 тис. осіб. У той же час у 2084 малих селах (26 %), з чисельністю населення до 200 осіб, проживає 3,2 % від числа всіх селян, або 211,3 тис. осіб.

Густота населення:
Розміщення населення дуже нерівномірне. Середня густота — 6 осіб на 1 кв. км. Найбільш густо заселена південна передгірська смуга, де в оазисах поливного землеробства густота сягає подекуди більше 100 осіб на 1 кв. км. Порівняно висока густота і на півночі, у чорноземній лісостеповій і степовій землеробській смузі — до 20 і більше осіб. Висока густота населення спостерігається в ряді промислових вузлів і районів. Разом з цим, величезні простори пустель і напівпустель дуже слабко заселені. У західній, центральній і південній частинах середня густота становить 1,4 — 1,8 ос. на 1 кв. км.

Розділ.2: Загальна характеристика економічної системи Казахстану
Казахстан – аграрно-промислова країна з розвиненим гірничим сектором.
Валовий внутрішній продукт Казахстану - $ 133,726 млрд [1] ($ 11 000 на душу населення) є на 54-му місці у світі (2007).
Основним джерелом економічного зростання економіки є видобуток корисних копалин.
Казахстан є найрозвиненішою країною Центральної Азії. У Казахстані розвинена гірничодобувна промисловість. Активно добуваються вугілля, нафта, природний газ, залізняк, мідні руди, свинцевий-цинкові руди, нікелеві руди, боксити та інші корисні копалини.
Економічне районування:
Казахстан складається з 5 великих економічних районів.

Північний - розвинуті зернове господарство, видобуток залізної руди і кам'яного вугілля, машинобудування, виробництво нафтопродуктів і феросплавів, енергетика.

Східний - кольорова металургія, енергетика, машинобудування і лісове господарство.

Західний - найбільший нафтогазовидобувній регіон, машинобудування, приладобудування, виробництво будівельних матеріалів зокрема черепашнику, крейди, цементу.

Центральний - чорна та кольорова металургія, машинобудування, тваринництво.

Південний - бавовна, рис, вовна, зерно, фрукти, овочі, тютюн, виноград, конопля,; розвинені кольорова металургія, приладобудування, легка і харчова промисловість, рибне та лісове господарство.
Загальний огляд
Основні галузі промисловості: гірнича (нафта, вугілля, марганець, цинк, мідь, титан, боксити, золото, срібло, сірка, залізо), чорна і кольорова металургія, тракторобудування, моторобудування, конструкційних матеріалів.
Транспорт: залізничний, автомобільний, трубопровідний, суднохідний (по Каспійському морю, озеру Балхаш, рікам Іртиш, Сирдар’я, Урал). Розвивається повітряний транспорт (відкриті прямі авіалінії в Німеччину, Туреччину, Іран, Китай і ряд інших країн). Транспортна мережа Казахстану розвинена недостатньо. Основні перевезення вантажів і пасажирів здійснюються залізничним транспортом. Відсутні зручні шляхи для транспортування вантажів між східними і західними районами країни.
ВВП (2001) – $ 20 млрд. Темп зростання ВВП – (-1,9%). ВВП на душу населення – $ 1281 [2].
Прямі закордонні інвестиції – $679 млн.
Імпорт (нафтопродукти, транспортні засоби, папір, споживчі товари, машини і обладнання) – $ 12 млрд (г. ч. Росія – 39,4%, Німеччина – 8,6%, США – 6,3%, країни ЄС – 23,9%).
Експорт (нафта, природний газ, кам'яне вугілля і залізняк – 38%, феросплави, рафінована мідь – 33%, зерно, вовна – 13%, продукція хімічної промисловості – 7%) – $ 11,7 млрд (г. ч. Китай – 29,1%, Росія – 28,9%, країни ЄС – 31,6%).


За іншими даними, у 2001 р. ВВП в Казахстані зріс на 13%, що є найкращим результатом серед країн СНД. Зокрема індустріальне виробництво зросло на 13.5%, сільськогосподарське виробництво – на 16.9%, інвестиції в основному капіталі – на 21%, транспортне обслуговування – на 11.3%, послуги зв'язку – на 33.6% [Mining Annual Review 2002].
У 1990-х рр. спостерігалося зниження ВВП і зміна його структури. До максимального рівня виробництва (1990) ВВП в 1997 становив лише 63%. У структурі ВВП різко зросла частка послуг (з 35 до 50%) і скоротилася частка сільського, лісового і рибного господарства (з 27 до 13%). Великі надії в Казахстані покладаються на ресурси, що є в країні, зокрема нафту і газ, які спроможні забезпечити процвітання країни за умови глибоких економічних і соціальних перетворень.
На початок 1999 безробіттям було охоплено бл. 25% працездатного населення країни.
У сфері послуг працює майже 60% зайнятих, в сільському, лісовому і рибному господарстві - 24%, в промисловості - 16%.
Енергетика
В країні працює 37 ТЕС, які використовують вугілля Екібастузького, Майкубінського, Тургайського і Карагандинського басейнів.
Експлуатуються 3 великі ГЕС: Бухтармінська, Усть-Каменогорська (р. Іртиш) і Капчагайська (р. Ілі), що забезпечують 10% потреб країни, - і атомна електростанція біля Актау (колишнє Шевченко).
У 1990 виробництво електроенергії в Казахстані становило 87,4 млрд кВт·год, з яких 85% було використано всередині республіки, а 15% передане в російські регіони (Урал, Центр). До 1997 виробництво електроенергії скоротилося на 43%.
Кольорова металургія:
Питома вага кольорової металургії в загальному обсязі промислового виробництва перевищує 12%. З видобутих руд виробляються мідь, свинець, цинк, титан, магній, рідкісні та рідкоземельні метали, прокат на основі міді, свинцю тощо.
За рівнем виробництва Казахстан входить до числа найбільших в світі виробників і експортерів рафінованої міді. Частка республіки у світовому виробництві міді становить 2,3%. При цьому, практично вся вироблена в країні мідь експортується за кордон. Основними імпортерами казахстанської міді є Італія, Німеччина та інші країни.
Казахстан є 3-м в СНД виробником золота, видобуток і виробництво якого збільшується з кожним роком. У країні зареєстровано понад 170 золотоносних родовищ.
Чорна металургія:
За запасами залізної руди Казахстан займає 8-е місце в світі. Його частка у світових запасах становить 6%. Крім значних запасів, іншою перевагою казахстанської залізної руди є її досить висока якість. З 8,7 млрд тонн залізної руди 73,3% запасів легко видобувається. Понад 70% видобутої в країні залізної руди йде на експорт. Частка руд чорних металів, включаючи хромові і марганцеві руди, в загальному експорті країни у 1999 році склала близько 4%. Чорна металургія Казахстану виробляє понад 12,5% республіканського обсягу промислової продукції.

Флагманом індустрії республіки є Карагандинський металургійний комбінат (колись одне з найбільших металургійних підприємств СРСР) – після 1991 року АТ "Іспат-Кармет", а після 2005-го – АТ «Міттал Стіл Теміртау», АТ «АрселорМіттал Теміртау». Підприємство має повний металургійний цикл і спеціалізується на випуску різних видів прокату чорних металів — листового, сортового, білої жерсті, труб тощо. Метал цього комбінату експортується.
В Казахстані є великі запаси вапнякових руд, на базі яких працюють феросплавні заводи республіки.
Хімічна, нафтопереробна та нафтохімічна промисловість:
В асортименті підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості республіки — пластмаси, хімічні волокна та нитки, шини для автомобілів та сільгоспмашин, широкий асортимент гумотехнічних виробів, хромові сполуки, карбід кальцію, каустична сода й інша продукція.
У республіці діють три нафтопереробних заводи, що виробляють автомобільний бензин, дизельне, котельне паливо, авіаційний гас, нафтобітум та інші нафтопродукти.
Діє великий комплекс з переробки фосфоритної руди з отриманням жовтого фосфору (більше 90% від загального виробництва колишнього СРСР), мінеральних добрив, синтетичних мийних засобів.
Перспектива розвитку цієї галузі пов'язана з комплексною переробкою нафти Західного Казахстану та організацією нових видів продукції на основі фосфоритних родовищ.
Машинобудівний комплекс:
Продукція машинобудівного комплексу в загальному обсязі промислового виробництва республіки становить близько 8%. Машинобудівні підприємства Республіки випускають: ковальсько-пресове обладнання (Шимкент), металорізальні верстати (Алмати), акумулятори (Талдикорган), відцентрові насоси (Астана), рентгенівське обладнання (Актобе) тощо.
За часів незалежності в розвиток машинобудування залучаються іноземні інвестиції для організації в країні нових виробництв, у тому числі медичного обладнання, сільськогосподарської техніки, дизельних двигунів, обладнання для харчової промисловості, електродвигунів та інших виробів виробничо-технічного призначення.
Промисловість будівельних матеріалів:
Продукція промисловості будівельних матеріалів у загальному обсязі промислового виробництва Республіки займає більше 5%.
На підприємствах галузі виробляють цемент, шифер, азбестоцементні труби, м'які покрівельні матеріали, лінолеум, санітарно-будівельний фаянс, облицювальні керамічні плитки для підлоги і оздоблення будівель, панелі й інші конструкції для великопанельного будівництва, каолін для паперової промисловості, радіатори, конвектори та низку інших видів будівельних матеріалів і конструкцій.
Країна має достатні запаси різноманітної сировини для випуску будівельних матеріалів. Крім того, в їхньому виробництві широке застосування знаходять відходи промисловості: шлаки металургійних і хімічних виробництв, зола теплоелектростанцій, інші вторинні ресурси.

Транспорт:
Географічне розташування Казахстану в центрі Євроазійського континенту визначає його значний транспортний потенціал в області транзитних перевезень.
Довжина наземних транспортних магістралей республіки становить 106 тис. км. З них 13,5 тис. км - магістральні залізниці, 87,4 тис. км - автомобільні магістралі загального користування з твердим покриттям, 4 тис. км — річкові шляхи.
Будівництво прикордонного залізничного переходу Дружба-Алашанькоу між Казахстаном і Китаєм і відкриття залізничного переходу Серахс-Мешхед між Туркменістаном і Іраном відкрили нові транзитні коридори по маршруту Великого шовкового шляху: від тихоокеанських портів Китаю (Ляньюньган, Ціньдао, Тяньцзіні) в Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Туркменістан, Іран, Туреччину, до портів Середземномор'я і Перської затоки. Сьогодні по всьому цьому шляху повним ходом йдуть вантажі. Наявна мережа автодоріг дає вихід на Росію, Китай, Туреччину та Іран, що забезпечує вихід до портів Чорного та Середземного морів та Індійського океану.
Морське судноплавство здійснюється на Каспійському морі (порт Актау) з виходом через річкові шляхи Росії на Чорне та Балтійське море.
Національна авіакомпанія — «Ейр Астана». Також працюють провідні іноземні компанії: British Airways, Lufthansa, KLM, Transaero, PIA, Turkish Airlines, Iran Air та інші.
Сільське господарство:
Сільське господарство є важливим сектором економіки країни.
На півночі Казахстану кліматичні умови сприяють вирощуванню ярої пшениці, вівса, ячменю та інших зернових культур, а також дозволяють розвивати овочівництво, баштанництво та обробляти ряд технічних культур - соняшник, льон-кудряш, тютюн та інші. На півдні республіки, у передгірній смузі і в долинах річок, де багато тепла, при штучному зрошенні дають високі врожаї бавовник, цукровий буряк, жовтий тютюн, рис, плодоносять сади і виноградники.
З виробництва зерна Казахстан займає 3-є місце в СНД після Росії та України.
Землеробство Казахстану дає трохи менше продукції, ніж тваринництво, але в ньому зайнята більшість працездатного населення села. Землеробство (рослинництво) вважають провідною галуззю сільського господарства Казахстану.
Зернове господарство — головна галузь землеробства Казахстану. Країна виробляє 13,5-20,1 млн тонн зерна. Останніми роками загальні посіви зернових культур займали понад 80% посівної площі сільськогосподарських культур. Середня врожайність зерна становить 1,0-1,3 тонн/га.
Зростання виробництва зерна сприяє збільшенню обсягів його реалізації і підвищенню прибутковості галузі. В середньому відвантажують на експорт 2,8-7,0 млн тонн зерна. Крім того, експортують близько 1,3-2,2 млн тонн муки.


Понад 3/4 посіви зернових культур займає ярова пшениця. Її сіють в основному в північній частині республіки, а на півдні обробляють озиму пшеницю. Загальна посівна площа по пшениці становить 11,8-13,3 млн га. Врожайність 0,9-1,3 тонн/га дозволяє отримати 11,2-16,6 млн тонн пшениці. З них 7,4-7,5 млн тонн витрачається на внутрішнє споживання, а 3,0-8,2 млн тонн йде на експорт. Перехідні запаси становлять 1,0-3,0 млн тонн.
Повсюдно зустрічаються посіви ячменю, вівса, кукурудзи, а на північному заході Казахстану великі площі займає просо.
Посівна площа по ячменю становить 1,6-1,8 млн тонн. Врожайність 0,9-1,4 тонн/га дозволяє забезпечити валовий збір 1,5-2,8 млн тонн. 1,35-1,6 млн тонн ячменю необхідно для внутрішнього споживання. Експорт становить 0,1-0,8 млн тонн, імпорт незначний. Перехідні запаси — 0,2-0,6 млн тонн.
Посівна площа по кукурудзі становить 0,1 млн га, при врожайності 3,0-3,2 тонн/га країна отримує близько 0,3 млн тонн кукурудзи для внутрішнього споживання.
Природні умови Казахстану, їхнє різноманіття обумовлюють значні потенційні можливості для розвитку тваринництва. У республіці традиційно займаються вівчарства, конярства, верблюдівництвом, розведенням великої рогатої худоби. Пустельні і напівпустелі території в центральній і південно-західній частинах Казахстану широко використовують як сезонні пасовища для худоби. Як літні пасовища використовують гірські луки на сході та південному сході республіки.
Зовнішня торгівля:
Експортний потенціал Казахстану має яскраво виражену сировинну спрямованість і формується за рахунок паливного, металургійного, хімічного комплексу. У структурі казахстанського експорту основну частку займають нафта та нафтопродукти (35%), кольорові метали (17%), чорні метали (16%), руди (12%), певна частина експорту припадає на зернові культури (9% ). Основною імпортованою продукцією є машини та обладнання, засоби транспорту, прилади та автомати, хімічна продукція, мінеральне паливо, продовольчі товари, готові вироби та товари народного споживання.
Структура казахстанського експорту-імпорту з року в рік зазнає змін у бік диверсифікації ділових зв'язків. Але частка торгівлі з традиційними партнерами — країнами СНД і Балтії — все ще велика: на них припадає близько 59% експорту і до 63% імпорту. При цьому основним торговим партнером залишається Росія. Успішно розвиваються торгові зв'язки з Німеччиною, Туреччиною, Швейцарією, Чехією, Італією, Китаєм, США, Великою Британією, Південною Кореєю та іншими.
За даними Індексу економічної свободи [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2011]: ВВП — $ 182 млрд. Темп зростання ВВП — (1,2 %). ВВП на душу населення — $ 11 693. Прямі закордонні інвестиції — $ 12.6 млрд. За даними Центральне розвідувальне управління Імпорт (2010) $31.96 млрд (г.ч. Росія — 29,6 %, Німеччина — 6,2 %, США — 4 %, Україна — 4,8 %. Експорт (2010) 60,84 млрд (г.ч. Китай — 15,6 %, Росія — 8,9 %, Україна — 5,1 % .[2]
У 2003 в Казахстані було добуто 51,4 млн тонни нафти, в 2004 — 59,17 млн тонн, в 2005 — 61,4 млн тонн. До 2010 планується збільшити видобуток нафти до 100 млн тонн на рік, а до 2015 — до 150 млн тонн на рік, внаслідок чого Казахстан увійде до десятки найбільших нафтовидобувних країн світу. Основним джерелом доходів є доходи від експорту нафти і нафтопродуктів. У Казахстані знаходяться багаті родовища нафти.

Розділ 3: Загальна характеристика відносин України з Казахстаном
23 грудня 1991 року Республіка Казахстан визнала Україну як незалежну державу.

Дипломатичні відносини між державами встановлено 23 липня 1992 року.

З травня 1994 року в Алмати діє Посольство України, в грудні 1994 року розпочало роботу Посольство Казахстану в Україні.
Політичні відносини на рівні Президентів України і Республіки Казахстан:

- 20 січня 1994 року – візит Н.А. Назарбаєва до України;

- 10 серпня 1994 року – візит Н.А. Назарбаєва до України;

- 20-22 вересня 1995 року – візит Л.Д. Кучми до Казахстану;

- 14-15 жовтня 1997 року – візит Л.Д. Кучми до Казахстану;

- 9-11 червня 1998 року – візит Л.Д. Кучми до Казахстану;

- 16-17 вересня 1999 року – візит Н.А. Назарбаєва до України;

- 2-3 червня 2000 року – візит Н.А. Назарбаєва до України;

- 26-28 вересня 2001 року – візит Л.Д. Кучми до Казахстану;

- 28 лютого - 1 березня 2002 року – візит Л.Д. Кучми до Казахстану;

- 18-19 вересня 2003 року – візит Н.А. Назарбаєва до України;

- 23-24 травня 2004 року - візит Н.А. Назарбаєва до України;

- 30-31 травня 2005 року – візит В.А. Ющенка до Казахстану;

- 18 листопада 2005 року – візит Н.А. Назарбаєва до України;

- 1-2 лютого 2007 року – візит Н.А. Назарбаєва до України;

- 5-6 березня 2008 року - візит В.А. Ющенка до Казахстану;

7 квітня 2010 року - офіційний візит В.Ф. Януковича до Казахстану;

- 13 квітня 2010 року - зустріч Президента України В.Ф. Януковича з Президентом Казахстану Н.А. Назарбаєвим у рамках участі у Саміті з питань глобальної ядерної безпеки (м. Вашингтон);

- 8 травня 2010 року - зустріч Президента України В.Ф. Януковича з Президентом Казахстану Н.А. Назарбаєвим у рамках неформального саміту глав держав-учасниць СНД (м. Москва);

- 9 червня 2010 року - зустріч Президента України В.Ф. Януковича і

Президента Казахстану Н.А. Назарбаєва під час Саміту глав держав-учасниць

СВМДА (м. Стамбул);

5 липня 2010 року - робочий візит В.Ф. Януковича до Казахстану (участь у 27-му засіданні Міждержавної ради ЄврАзЕС та відзначенні Дня столиці Астани);

- 10 липня 2010 року - робочий візит Н.А. Назарбаєва до України (участь в неформальному саміті СНД (м. Ялта);

- 14-15 вересня 2010 року - офіційний візит Н.А. Назарбаєва до України;

1 грудня 2010 року - робочий візит В.Ф. Януковича до Казахстану (участь у Саміті ОБСЄ, м. Астана).

- 19 квітня 2011 року - робочий візит Н.А. Назарбаєва до України (участь в Київському саміті та Донорській конференції з проблем ядерної безпеки).


Розділ 4: Загальна характеристика політичної систем Казахстану
Казахстан – унітарна держава з президентською формою правління. Діє конституція, прийнята на референдумі 30 серпня 1995 р. зі змінами і доповненнями від 7 жовтня 1998 р., 21 травня 2007 р., 2 лютого 2011 р.
  1   2

Схожі:

Практики з еом iconПрактики з еом
Розділи програми практики 2
Практики з еом iconОсновні терміни. Архітектура еом
Архітектура еом – це опис сукупності пристроїв та блоків еом І зв’язків між ними. Поняття архітектури тісно пов’язане з принципами...
Практики з еом iconПрактики з еом
Висновки 22
Практики з еом iconПрактики з еом
Висновки
Практики з еом iconПрактики з еом
Розді загальна характеристика гео- та демографічних систем Великобританії
Практики з еом iconПрактики з еом
Розділ Загальна характеристика гео- та демо-графічних систем Австралії
Практики з еом iconПрактики з еом
Розділ 1 Загальна характеристика гео- та демо-графічних систем Індії
Практики з еом iconПрактики з еом
Розділ Загальна характеристика гео- та демо-графічної системи Аргентини 3 ст
Практики з еом iconПрактики з еом
Розділ Загальна характеристика гео- та демо-графічних систем Литви ( ст. 3 – 12)
Практики з еом iconПрактики з еом
Розділ Загальна характеристика гео- та демо-графічної системи Таджикистану стр. 3
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка