Платіжний баланс держави




Скачати 401.45 Kb.
НазваПлатіжний баланс держави
Сторінка1/5
Дата конвертації20.03.2013
Розмір401.45 Kb.
ТипРеферат
uchni.com.ua > Економіка > Реферат
  1   2   3   4   5

Реферат на тему:

Платіжний баланс держави


План

1. Визначення та значення платіжного балансу

2. Структура платіжного балансу

3. Динаміка платіжного балансу України

Висновки


Література

1. Визначення та значення платіжного балансу

Платіжний баланс - це один з головних документів будь-якої країни, оскільки в ньому знаходять своє узагальнююче вираження економічні зв'язки даної країни з іншими державами; на основі платіжного балансу проводиться аналіз зовнішньоекономічної дія­льності, дається оцінка валютно-фінансовому стану окремо взятої країни.

Складання, вивчення й аналіз платіжного балансу - необхідні дії уряду будь-якої країни, тому що саме за даними платіжного ба­лансу можна наочно визначити, в якому стані знаходиться той чи інший пункт дуже важливих для кожної країни зовнішньоекономі­чних відносин.

Варто відмітити, що перші спроби підведення підсумків зов­нішньоекономічної діяльності держави починалися ще в середні ві­ки, а сам термін "платіжний баланс" увів в обіг у XVIII ст. англій­ський економіст Дж. Стюарт, що вбачав джерело багатства країни в її активному торговому балансі.

В даному розділі ми ознайомимося з загальною характеристи­кою платіжного балансу, з його задачами, а також розглянемо пла­тіжний баланс за 2000 р. і проаналізуємо його динаміку, тобто по­дивимося, в якому стані та на якому рівні знаходиться зовнішньо­економічна діяльність України.

У сучасному світі не існує цілком закритих економік. Кожна кра­їна тисячами ниток економічних відносин зв'язана з іншими країнами світового співтовариства, хоча ступінь інтеграції окремих країн у сві­тове господарство неоднаковий. Уся сукупність міжнародних еконо­мічних відносин даної країни зі світовим співтовариством знаходить висвітлення в її платіжному балансі. Платіжний баланс являє собою статистичний запис підсумку операцій між резидентами даної країни й іншого світу за певний період (зазвичай квартал або рік). Він дає кіль­кісну й якісну характеристику зовнішньоекономічній діяльності краї­ни, її участі в світовому господарстві. Платіжний баланс виступає джерелом інформації, що розкриває особливості участі країни в між­народному обміні товарами, послугами та капіталом. Не випадково проблеми платіжного балансу, активного чи пасивного сальдо торгового балансу викликають активний суспільний інтерес і позначаються на прийнятті політичних рішень.

У платіжному балансі держави наводиться систематизований перелік усіх операцій з коштами, що опосередковують зовнішньо­економічні зв'язки. В ньому відображаються підсумки зовнішньо­економічної діяльності країни. На його основі можна проводити аналіз цієї діяльності, давати оцінку валютно-фінансовому стано­вищу країни, визначати, чи ефективно господарює та чи інша краї­на з погляду її зовнішньоекономічних зв'язків.

У ході складання платіжного балансу велика кількість міжна­родних угод, які укладаються різними економічними агентами, пе­вним чином класифікується та зводиться воєдино в окремі статті. Отже, платіжний баланс відбиває не індивідуальні, а агреговані міжнародні угоди, в результаті яких право власності на активи, в якій би формі вони не існували, переходить від резидентів даної країни до резидентів інших країн.

Міжнародні угоди зазвичай припускають обмін: торгівля то­варами та послугами, бартер, обмін одних фінансових активів на інші. Однак до них відносяться й однобічні переводи. Прикладом можуть виступати гуманітарна допомога чи переоцінка валютних резервів країни в зв'язку зі зміною валютного курсу.

Момент здійснення угоди фіксується таким чином, щоб факт переходу власності на активи знаходив висвітлення в національно­му рахівництві. Ним може бути, наприклад, момент укладення кон­тракту, відвантаження товару, проходження митних процедур та ін.

При оцінці зовнішньоекономічних угод пріоритет віддається ринковим цінам чи їх еквівалентам.

Платіжний баланс фіксує стан платежів і надходжень даної країни. Міжнародний валютний фонд характеризує платіжний ба­ланс як "статистичний запис усіх економічних угод протягом дано­го періоду між резидентами країн, які надають звітність".

Таке формулювання потребує деяких роз'яснень. По-перше, розгляду поняття "резидент". Дипломати, військові, туристи, навіть якщо вони знаходяться поза територією своєї країни, виступають резидентами тієї держави, громадянами якої вони є. Це відноситься і до фірми. Вона виступає резидентом тієї держави, де вона зареєс­трована (доміцильована), але не тієї, де вона виконує свої операції. Статус "резидента" залежить від факту реєстрації його постійного місця перебування чи проживання.

Виключення становлять міжнародні організації (ООН, МВФ, Генеральна угода про тарифи і торгівлю й ін.), які не є резидентами тієї країни, де вони розташовані.

По-друге, чітко визначимо, що мається на увазі під поняттям "угода". "Угода" - це будь-який обмін, у якому товар, економічна послуга чи право власності на активи переходять від резидента од­нієї країни до резидента іншої.

Слід зазначити, що платіжний баланс відбиває фактичний стан платежів. Поряд з ним складається розрахунковий баланс, де відо­бражають не лише фактичні платежі, а й неоплачувані в даний мо­мент вимоги та зобов'язання даної країни незалежно від термінів настання платежів.

Облік платежів по всіх зовнішньоекономічних операціях здій­снюється протягом певного періоду (місяць, квартал, рік). Він ве­деться в платіжному балансі за принципом подвійної бухгалтерії. Кошти, що надходять у країну за рахунок експорту товарів і послуг, дарунків, припливу капіталу, оприбутковуються в кредитових стат­тях платіжного балансу зі знаком "+"; імпорт же товару чи закор­донні інвестиції, позики та кредити, що спрямовуються за кордон, дарунки та пенсії, переказані іноземцями - в дебетових статтях ба­лансу зі знаком "-".

Різниця між сумарними підсумками кредитових і дебетових статей є сальдо платіжного балансу. Ця різниця може бути позити­вною, коли надходження перевищують платежі, та негативною - у протилежному варіанті. В останньому випадку країна має дефіцит платіжного балансу.

Платіжний баланс складається з трьох великих розділів. Це -рахунок або баланс поточних операцій, рахунок або баланс поточ­них операцій з капіталом і розділ, який відбиває розрахунки по офіційних міжнародних резервах. У свою чергу, дані розділи міс­тять підрозділи й окремі статті.

^ 2. Структура платіжного балансу

Перший розділ платіжного балансу - рахунок поточних опе­рацій - фіксує процес обміну товарами та послугами, а також одно­сторонні разові платежі. Починається баланс із підведення підсум­ків по зовнішній торгівлі - експорт і імпорт товарів. Частина платі­жного балансу, що відбиває експорт і імпорт товарів, називається торговим балансом країни. Торговий баланс - частина балансу, що оприлюднюється найбільш часто. Експорт товарів мінус імпорт то­варів дає сальдо торгового балансу. Воно буде позитивним, чи ак­тивним, якщо експорт перевищує імпорт, і пасивним, або дефіцит­ним, у протилежному випадку.

Саме по собі активне чи пасивне сальдо торгового балансу не може бути підставою для остаточних висновків про стан зовнішньої торгівлі країни. Зрозуміло, якщо експорт скорочується через падін­ня попиту на товари даної країни в інших країнах, це погана ознака. Але якщо негативне сальдо балансу виникає, припустимо, у випад­ку збільшення імпорту товарів, які інвестуються, та зростання в ре­зультаті цього внутрішнього виробництва, то в цьому випадку не­гативне сальдо не може бути підставою для негативних оцінок ста­ну економіки. Тобто актив або дефіцит платіжного балансу та його розділів можна оцінювати лише на основі аналізу всіх обставин.

Крім торгівлі товарами, у першому розділі платіжного балансу відображається торгівля послугами. Доходи та витрати, що прохо­дять по статті "Послуги", пов'язані з туризмом, роботою, телераді-окомунікацією, утриманням військових баз, іноземних представ­ництв, приватними некомерційними організаціями (перекази роди­чам, спадщина), й ін. У розділі відображаються платежі та надхо­дження транспортного, страхового й інші неторгові платежі, пов'язані, припустимо, з гуманітарною допомогою, яку держава надає комусь чи одержує від інших, безоплатні субсидії закордон­ним країнам та інші.

У сумі підсумок по торговому балансу, обміну послугами, ра­зових платежах та інших неторгових операціях дає підсумок або сальдо по поточних рахунках чи сальдо балансу поточних операцій.

Другий розділ платіжного балансу - баланс руху капіталів. Він відбиває купівлю та продаж активів, надання й одержання довго- та короткотермінових позик і позичок. Наприклад, якщо надхо­дження по експорту недостатні для витрат по імпорту, розрахову­ватися приходиться за рахунок позик, які відображаються в розділі руху капіталу як приплив капіталу в кредитових статтях. Кошти, надані іншим державам, іноземним підприємствам, будуть відо­бражатися в дебетових статтях і оцінюватися як відтік капіталу. Відтік капіталу може бути пов'язаний з бажанням власників, на­приклад гривні, обміняти цю валюту на іноземну та розмістити останню на внески в закордонних банках, придбати акції іноземних

компаній чи інші цінні папери. Пріоритет валют і країн, у які вкла­дається капітал, визначається прогнозами коливань валютних кур­сів і реальних норм відсотка. За інших рівних умов зберігати свої активи є сенс у тих валютах, обмінний курс яких, за прогнозами, зростає, та навпаки.

Зв'язок між балансом поточних операцій і балансом руху ка­піталів виражається формулою: ВНП = С +I + G + NХ.

Ми визначили чистий експорт (ЮС) як різницю між експортом і імпортом товарів та послуг, тобто як сальдо рахунка поточних операцій.

Якщо з обох частин рівняння відняти споживання (С) і держа­вні витрати (О), то ліва частина (ВНП - С - G) є форма вираження національних заощаджень (8). Формулу можна подати у вигляді: S = І + NX.

Продовжимо перетворення і віднімемо з обох частин рівняння інвестиції (9.1). Одержуємо:

S-І = NХ. (9.1)

Різниця між внутрішніми заощадженнями (8) і інвестиціями (І) - це рахунок руху капіталів платіжного балансу. Якщо інвестиції перевищують внутрішні заощадження країни, то інвестиційні прое­кти фінансуються за рахунок позик на світових фінансових ринках. Якщо національні заощадження перевищують інвестиції, то реінве-стовані всередині країни кошти можуть бути використані для вида­чі кредитів іншим країнам. Такі кредити можуть використовуватися за цільовим призначенням для оплати товарів і послуг даної країни й в інших цілях.

Інакше кажучи, рахунок руху капіталу має врівноважувати поточний рахунок платіжного балансу. Якщо кошти, одержувані через границю в обмін на чистий експорт товарів і послуг, - вели­чина позитивна, тобто ми маємо активне сальдо по поточних опе­раціях, воно врівноважується відтоком капіталів із країни. Якщо країна має дефіцит по поточних операціях, то він компенсується припливом капіталу.

Однак на практиці сумарний підсумок першого та другого розділів платіжного балансу не врівноважується автоматично. Для досягнення рівноваги необхідно використовувати резервні активи центральних банків і урядових органів.

Статті першого та другого розділів платіжного балансу, що відображають рух коштів по поточних операціях і рух капіталів, є основними статтями платіжного балансу. Статті, що залишилися, можна об'єднати в один, третій, розділ. Він відображає розрахунки по офіційних резервних рахунках. У нього також входять купівля та продаж золота.

Відображені в даному розділі зміни іноземних активів держа­ви за кордоном і активів іноземних урядів у країні виділяються в окремий розділ у силу свого особливого призначення. Вони, як правило, не пов'язані з комерційною діяльністю, а виступають за­собом урівноваження сальдо платіжного балансу.

Всі три розділи платіжного балансу в сумі мають складати нуль. Кожна угода передбачає платежі в тій чи іншій формі, тобто всі напрямки використання іноземної валюти повинні мати джерела покриття.

Для цілей урівноваження платіжного балансу, зокрема по­криття його дефіциту, відповідно до інтересів національної еконо­міки можуть використовуватися продаж золота, залучення нових кредитів, збільшення (якщо згодні кредитори) прострочених плате­жів з обслуговування поточного боргу та ін.

Ознайомившись з платіжним балансом України за 2000 р. (до­даток А), спочатку наведемо його коротку характеристику, а далі розглянемо докладно його стан і проведемо його порівняльний ана­ліз щодо платіжного балансу за 1999 р.

Платіжний баланс України за 2000 р. свідчить про збереження позитивних тенденцій у зовнішньому секторі економіки, що зумов­лені як внутрішніми факторами - вперше за останнє десятиліття вдалося досягти реального збільшення ВВП (на 6 %) і промислово­го виробництва (на 12,9 %), так і зовнішніми - сприятливою ціно­вою кон'юнктурою на традиційні товари українського експорту й економічним зростанням країн - основних торгових партнерів України.

Говорячи про рахунок поточних операцій, дуже важливим є те, що в Україні другий рік поспіль зафіксоване позитивне сальдо поточного рахунку платіжного балансу. У 2000 р. позитивне сальдо склало 1,5 млрд дол США, що еквівалентно 4,6 % валового внутрі­шнього продукту [40].

Слід зазначити, що як у 1999 р., так і в 2000 р. проводилися опе­рації по списанню частини зовнішнього боргу України перед Росій­ською Федерацією за рахунок передачі останній матеріальних акти­вів. Зокрема, відповідно до домовленості між урядом України й урядом Російської Федерації від 28.05.1997 р. про взаєморозрахунки, зв'язані з поділом Чорноморського флоту, у 1999 р. Україною були передані матеріальні активи загальною сумою 726 млн дол США. В 2000 р. за міжурядовою домовленістю від 8 жовтня 1999 р. Україна передала у власність Російської Федерації в рахунок погашення забо­ргованості НАК "Нафтогаз України" перед ВАТ "Газпром" за спожи­тий природний газ авіа комплекси на суму 274 млн дол США. До того ж Україна щорічно погашає частину боргу перед Російською Феде­рацією за рахунок перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.

Передача матеріальних активів відображається в поточному рахунку платіжного балансу як експорт товарів, що викривляє реа­льну динаміку платіжного балансу та вуалізує тенденції, які про-слідковуються в зовнішньому секторі економіки (табл. 1). Якщо відокремитися від цих операцій, то можна відзначити позитивну тенденцію розвитку зовнішнього сектора.

  1   2   3   4   5

Схожі:

Платіжний баланс держави iconПлатіжний баланс
...
Платіжний баланс держави icon5-й (весневий) триместр
Фіскальна політика1 (fiscal policy) – державна політика, інструментами якої виступають оподаткування І державні видатки. За їх допомогою...
Платіжний баланс держави icon2. Методологія теорії держави та права. Поняття та класифікація методів теорії держави та права
Предметом теорії держави І права є найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування права І держави, а також...
Платіжний баланс держави icon“ Шляхи формування правової держави в Україні”
Ми є свідками й учасниками творення новітньої Української держави. Більш як тисячолітній досвід суспільної та політичної консолідації...
Платіжний баланс держави iconБаланс Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного...

Платіжний баланс держави iconОпорний конспект лекції
Мiжнародна торгiвля: роль, структура, особливостi. Платiжний баланс. Торговий дефiцит
Платіжний баланс держави icon2. Народи І держави
Найбільш численні народи світу. Найбільші держави та держави сусіди України на політичній карті світу
Платіжний баланс держави icon1. Різноманітні визначення держави 5
Адже сьогодні у світі не існує жодного суспільства, в якому не було б держави І права. Розуміння держави в історії державно-правової...
Платіжний баланс держави iconОргани держави: поняття, ознаки, види”
Узагальнюючи наведені ознаки, ми можемо визначити орган держави як колективну чи індивідуальну структурну ланку апарату держави,...
Платіжний баланс держави iconПоложення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" 
Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст І форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка