Основи філософії науки




Скачати 223.95 Kb.
НазваОснови філософії науки
Сторінка1/4
Дата конвертації01.03.2013
Розмір223.95 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Філософія > Документы
  1   2   3   4
Національний університет «Києво-Могилянська Академія»

Кафедра філософії та релігієзнавства

Факультет гуманытарних наук




Програма курсу

Філософія НАУКИ



Викладач – доктор філософських наук, Лютий Тарас Володимирович



Метою курсу є ознайомлення студентів з актуальними питаннями філософії науки та головним етапам її становлення. Аналізуються засадничі світоглядні й методологічні проблеми сучасного стану науки. Особлива увага приділяється проблемам кризи сучасної техногенної цивілізації та глобальним тенденціям зміни наукової картини світу, типів наукової й технічної раціональності, системам цінностей, на які орієнтуються вчені.

^ Спосіб викладання. Курс викладається в І триместрі продовж 13 навчальних тижнів і складається з лекцій (28 год.) та практичних занять (24 год.). Перший тиждень – лекційний. У лекціях провадиться виклад основної тематики курсу. Практичні заняття спрямовані на творче опанування ідеями провідних мислителів шляхом критичного розгляду прочитаних текстів.

^ Система контролю. Протягом триместру студент мусить відпрацювати практичні заняття (максимальна оцінка за заняття – 8 балів) і підготувати письмову роботу. Обсяг роботи – 0,5 др. арк. (20 тис. знаків). Максимальна оцінка за письмову роботу – 20 балів. По закінченні курсу студент складає іспит (максимальна оцінка – 40 балів).


Тема 1

^ ОСНОВИ ФІЛОСОФІЇ НАУКИ

(Лекції – 4 години)
Основні поняття, зміст і функції науки. Наука як породження нового знання, сфера діяльності, соціальний інститут і сфера культури. Традиціоналістський і техногенний типи цивілізаційного розвитку. Функції науки в житті сучасного суспільства (наука як світогляд, продуктивна, соціальна та культурна сила). Теперішній стан і майбутнє науки. Наука та інші форми людського досвіду. Сцієнтизм і антисцієнтизм. Проблема класифікації наук. Філософія як єдність наукового й позанаукового пізнання. Проблема інтерналізму й екстерналізму в розумінні механізмів наукового пізнання. Логіко-методологічний, соціально-політичний, історико-культурний морально-психологічний підходи в дослідженні науки. Сучасна філософія науки як вивчення логіко-методологічної специфіки наукового пізнання в його соціально-політичному, історико-культурному та морально-психологічному контекстах.

Практичне заняття 1

Філософія, наука, суспільство

(4 години)

  1. Поняття «наука». Наука як специфічний тип знання й пізнавальна діяльність.

  2. Предметна сфера філософії науки.

  3. Філософія та наука: знання, пізнання, наука.

  4. Наука і мистцтво. Наука і релігія.

  5. Проблема класифікації наук.

  6. Функції науки.

  7. Наука як соціальний інститут.


Література:
Обов’язкова:


  1. Философия науки / под ред. С.А. Лебедева. – М.: Академический проект, Альма Матер, 2007. – 731 с. – С. 7 – 30.

  2. Философия науки в вопросах и ответах: Учебное пособие для аспирантов / В.П. Кохановский и др. – Ростов н/Д: Феникс, 2006. – 352 с. – С. 5 – 11; 28 – 50.


Додаткова:

Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus // Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus. Філософські дослідження. – К., 1995. – С. 5-86 (http://www.philosophy.ru/library/witt/01/01.html).

Гегель Г.В.Ф. Кто мыслит абстрактно? // Гегель, Работы разных лет. В двух томах. Т. 1. – М., 1972. – С.388-394 (http://www.philosophy.ru/library/hegel/abstr.html)

Гейзенберг В. Физика и философия // Гейзенберг В. Физика и философия. Часть и целое. – М., 1990. – С. 5-132 (http://www.philosophy.ru/library/geiz/0.html).

Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. – К., 1990 (http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr.html) (Вступ і Глава 1).

Мамардашвили М.К. Наука и культура (http://www.philosophy.ru/library/mmk/science.html)

Пригожин И. Философия нестабильности // Вопросы философии. – №6, 1991. – С. 46-57 (http://www.philosophy.ru/library/vopros/51.html).

Рассел Б. Наука и религия // Рассел Б. Почему я не христианин. – М., 1987 (http://www.philosophy.ru/library/russell/05/01.html).

[1], [3], [6-7], [13], [20-21], [23], [31-32], [35], [39], [43], [48], [53-54], [59-60], [64].
Тема 2

виникнення й основні етапи еволюції науки

(Лекції – 8 годин)
Протофілософські й протонаукові елементи міфологічного світогляду. Виникнення ранніх форм науки: античний поліс і становлення перших форм теоретичного знання. Давньогрецька натурфілософія та математика. Апорії пізнання (елеати). Атомізм Левкіпа-Демокрита. Грецькі просвітники: софісти й Сократ. Платон і діалектика. Аристотель як філософ і систематизатор знання. Західна і східна середньовічна наука. Теоцентрична картина світу й антропоцентризм Відродження. Становлення досвідної науки в новоєвропейській культурі. Передумови виникнення експериментального методу та його поєднання з математичним описом природи. Емпіризм Ф. Бейкона, раціоналізм Р. Декарта, натуральна філософія І. Ньютона та їхня роль у формуванні класичної науки. Світоглядна роль науки в новоєвропейській культурі. Формування науки як професійної діяльності. Виникнення дисциплінарно організованої науки. Технологічні застосування науки. Механістична картина світу. Виникнення філософії науки й особливості її розвитку в ХІХ ст. Роль німецької класичної філософії. Перший позитивізм (О. Конт, Д.-С. Міл, Г. Спенсер). Другий позитивізм: Емпіріокритицизм Е. Маха, Конвенціоналізм А. Пуанкаре. Становлення соціальних і гуманітарних наук. Баденська школа неокантіанства й обґрунтування методологічної неоднорідності наук про природу та наук про дух. Поява квантової механіки та народження некласичної науки. Релятивістська картина світу. Прагматизм і прагматична концепція істини (Дж. Д’юї). Ірраціоналізм і філософія життя. Неопозитивізм. Статична модель структури науки (неопозитивісти: Р. Карнап, М. Шлік, Б. Расел та ін.). Мова філософії та мова науки. Редукціонізм і фізикалізм. Атомарні факти, протокольні висловлювання та принцип верифікації. Вузький емпіризм і антиісторизм. Обмеженість логічного позитивізму (на прикладі еволюції поглядів Л. Вітґенштайна). Теорема Ґьоделя про неповноту та її значення для філософії науки. Неораціоналізм Г. Башляра. Постпозитивізм. Від філософії мови до філософії свідомості. Структуралізм і постструктуралізм. Антипозитивістські тенденції в провідних філософських течіях ХХ ст.: екзистенціалізм, феноменологія, герменевтика, філософський постмодерн. Головні характеристики сучасного – постнекласичного – етапу у розвитку науки. Нові стратегії наукового пошуку: роль нелінійної динаміки й синергетики щодо систем, які історично розвиваються. Нелінійна картина світу. Глобальний еволюціонізм як синтез еволюційного та системного підходів. Зворотній вплив постнекласичних тенденцій в науці на філософію.


  1   2   3   4

Схожі:

Основи філософії науки iconРозвиток філософії в Україні
Проте, в умовах панування Просвітництва розуміння філософії як тільки наукового знання, духовно-практична ж форма філософії заперечувалась....
Основи філософії науки iconМетодичні рекомендації щодо викладання варіативної складової з фізики...
Фундаментальний характер фізичного знання як філософії науки І методології природознавства, теоретичної основи сучасної техніки І...
Основи філософії науки iconМіністерство освіти І науки україни харківський національний економічний...
Кафедри українознавства та філософії І політології Харківського національного економічного університету запрошують узяти участь у...
Основи філософії науки iconТема Людиномірність предмета філософії
Формування предмету філософії в історії культурно-історичного розвитку суспільства
Основи філософії науки iconОсновні функції філософії
Який є світ у найзагальніших рисах питання, котрим ніяка наука, крім філософії, не займалася, не займається І не буде займатися”
Основи філософії науки iconПлан Наука, історичні передумови виникнення. Основні етапи становлення...
Відійшли у минуле ті часи, коли науку розцінювали як дещо зовнішнє у ставленні до культури. На сучасному етапі розвитку філософії...
Основи філософії науки iconВступ 2
Питання про взаємозв'язок математики І філософії (Мілетська школа, Піфагорійська школа, Елейска школа, Демокріт, Платонівській ідеалізм,...
Основи філософії науки icon2. Основне питання філософії та його місце в предметі філософії
Першим запровадив цю назву давньогрецький вчений Піфагор (друга половина 6 ст початок 5 ст до н е.). Слово “філософія” походить від...
Основи філософії науки iconУправління освіти Шепетівського міськвиконкому Методичний кабінет Основи економіки
Посібник містить розробки уроків з курсу “ Основи економіки”, у яких розглянуто різноманітні види роботи на всіх етапах уроку, відповідно...
Основи філософії науки iconПлан Світогляд. Історичні типи світогляду. Сутність, структура І...
Основні поняття: філософія, світогляд, міфологія, релігія, матеріалізм, ідеалізм, онтологія, гносеологія, аксіологія, діалектика,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка