Політичні системи суспільства




НазваПолітичні системи суспільства
Сторінка1/5
Дата конвертації05.03.2013
Розмір0.75 Mb.
ТипРеферат
uchni.com.ua > Філософія > Реферат
  1   2   3   4   5

Реферат на тему:

Політичні системи суспільства


Одним з важливіших елементів життєдіяльності суспільства є по­літика. Філософ Стародавньої Греції Платон говорив: «Політика -мистецтво, яке прямим плетінням з'єднує права мужніх і розсудли­вих людей, об'єднуючи їх життя однодумністю і дружбою і створю­ючи найпрекраснішу, ніжнішу з тканин». Політика є мистецтво мож­ливого. Лексикограф Володимир Даль відмічав: «Політика - наука державного управління». Філософ Річард Лафоллет говорив, що «по­літика - це економіка в дії».

Природно, життя людини завжди виступало і виступає життям політичним. Можливо, тільки первісні племена вільні від політики. Та навіть спільне полювання, не кажучи уже про міжплемінні кон­такти, в чомусь мали політичний характер. Спільне ж життя суспіль­ства, всі його сторони: праця, побут, дозвілля, соціальна активність - пройняті політикою, забарвлені в політичні тони. Повсюди в людсь­ких відносинах можна виявити політику, але не все, мабуть, можна звести до політики в політичних відносинах. Політика як соціальне явище має відносну самостійність і її розвиток відбувається на основі власних об'єктивних закономірностей. Пізнати політику як соціальне явище можливо тільки у взаємодії з іншими явищами і процесами політичної сфери суспільства, системами суспільних відносин.

^ 1. Сучасні теорії політичної системи

Політичні системи - це складова невід'єм­на частина соціальної системи суспільства з її елементами і взаємозв'язками, з іншими соціальними системами та ін. Саме поняття, суть політичної систе­ми допомагає розкрити цілісність, динамізм і структуру політичного життя, визначити місце і роль самої політики в суспільстві. Соціолог Макс Вебер підкреслював, що політика охоплює всі види діяльності в суспільстві: владу, управління державою та ін. Багатомірність - характерна риса і особливість будь-якої співдружності людей. Різні галузі знань вивчають різні аспекти суспільної взаємодії - економічної, соціальної, юридичної, культурної. Особливість соціальної фі­лософії полягає в тому, що соціальна філософія вивчає політичні про­цеси і політичну систему суспільства, на зміст якої опосередковано впливають соціальні, економічні та духовні реальності життя суспіль­ства. Поняття система допускає взаємозалежність в середині єдиного організму існуючих в суспільстві структур (політичних і соціальних інститутів) і дій (поведінка людей, різних соціальних спільностей, ко­лективів в процесі вироблення, прийняття і реалізації політичних рі­шень та ін.). Поняття політична система відображає політичну діяль­ність, підкреслює системність політичного життя.

Система - сукупність взаємозв'язаних компонентів, що утворю­ють стійку цілісність, яка має певні інтегративні властивості, особли­вості і внутрішні закономірності. Будучи однією з форм соціального руху матерії, політична система тісно зв'язана з особливою формою діяльності людей - політикою. Система політична - складна розгалу­жена сукупність різних політичних інститутів, соціально-політичних спільностей, форм взаємодії та взаємовідносин між ними, в яких ре­алізується політична влада, регулюються взаємовідносини соціаль­них спільностей, верств, класів, націй, держав і забезпечується існу­вання суспільства за певним соціальним порядком, стабільністю. Політична система, відрізняючись від інших систем суспільного жит­тя, бере активну участь у вирішенні загально-соціальних завдань: інтег­рація суспільства, розподіл матеріальних і духовних цінностей; здій­снює монополію на примус в межах суспільства і використання з такою метою соціального апарату та ін. Введення поняття політична систе­ма в філософію і широке розповсюдження в середині XX ст. стало реакцією на емпіризм і незрівнянність політичної картини світу.

В середині 50-х років XX ст. біхевіоріальний підхід до аналізу політики, а також ви­користання системного і структурного фун­кціонального методів в дослідженні і визна­ченні суті політики і політичних відносин відкрили можливості роз­робки і формування теорії політичної системи. Тоді ж поява таких підходів і методів аналізу політики, політичних відносин, політичних процесів, визначення політичної системи і її суті викликало своєрідний протест філософів, соціологів, політологів в США і ряді країн Європи.

З позиції біхевіоризму вважалось: політика - дія людей в полі­тичному житті, а не різні види політичних інститутів і владних струк­тур, через які діють люди, і, по-перше, розглядалась політична пове­дінка особи, соціальних спільностей - основний об'єкт політики; по-друге, для розкриття суті і змісту політичної діяльності особи, соціальної спільності широко використовувались статистичні і кіль­кісні формулювання, і, по-третє, розроблялись теорії, що здатні з'я­сувати політичні події, явища, розкрити їх зміст, спрямованість то­що. Для дослідження політики, політичних відносин, визначення і розкриття суті поняття політична система в межах підходу з пози­цій політичної поведінки людини широко використовується систем­ний і структурно-функціональний методи. В соціальну філософію системний аналіз введений американським соціологом Толкоттом Парсонсом, який, запозичуючи ідею системи з біології, теоретично роз­робляє соціальну систему, визначаючи її чотири основні функціо­нальні елементи, що забезпечують збереження і виживання будь-якої системи. По-перше, адаптацію - специфічну різновидність взаємодії політичних суб'єктів з середовищем, в результаті і в ході якого відбу­вається пристосування його вимог до навколишньої обстановки від­повідно з умовами здійснення його політичних функцій. Функцію адаптації в соціальній системі забезпечують і економічні відносини. По-друге, досягнення мети. Функцію досягнення мети забезпечують політика, політичні відносини. По-третє, інтеграція, тобто об'єднан­ня окремих розрізнених, різноманітних компонентів, наявність упо­рядкованості безконфліктних відносин між соціальними діячами-індивідами, соціальними спільностями, організаціями, об'єднаннями, державами та ін. Функцію інтеграції забезпечують правові інститу­ти, владні структури, норми права і звичаї. По-четверте, підтриман­ня моделі соціальної системи. Функція підтримання моделі забезпе­чується системою вірувань, мораллю, органами соціалізації (сім'я, інститути освіти, здобутки духовної і матеріальної культури тощо). Звичайно ж, підтримання моделі соціальної системи розглядається відповідно з діями функцій.

Системний аналіз дає можливість встановити, що будь-яка систе­ма, в тому числі і політична, визначається тим, що, по-перше, ді­литься на багато окремих компонентів, ланки, сфери; по-друге, еле­менти, ланки, сфери становлять єдине ціле; по-третє, система має межі, кордони. Політичне життя є функціонуюча система, тобто між багатоманітними аспектами політики і політичними явищами існує відносно стабільний зв'язок. Системна Теорія ділить процеси взає­модії суб'єктів політичних відносин на три цикли: вхід, конверсія (перетворення) і вихід. Межі системи рухомі: то розширюються, то звужуються. В суспільстві - індивіди, соціальні спільності - суб'єкти ряду систем і їх компонентів, сфер. Тому-то, суб'єкти фактично вико­нують різноманітні ролі в багатоманітних системах, з якими зв'язані: політичні, економічні, соціальні, духовні, релігійні та ін. В політичній системі індивідууми, соціальні спільності і верстви - це, насамперед, громадяни, класи, піддані, виборці та ін. В періоди компаній межі політичної системи розсуваються, тому що люди втягуються в полі­тичну сферу, беруть участь в різних формах політичної діяльності. Адже політична влада тісно зв'язана з інтересами населення країни, певних соціальних спільностей, верств, причетних до управління сус­пільством і займають певні позиції в економічній сфері.

Існування в сучасній соціальній філософії різних підходів до визна­чення влади і політики не сприяють формуванню універсального визна­чення і самої політичної системи. Але є щось загальне для всіх визна­чень політичної системи: політична система подібна узаконеним фізичним примусом в суспільстві, має призначення формувати, об'єднувати різні влади і соціальні інститути і структури з метою регулювання політич­них процесів, явищ, економічних, соціальних і духовних відносин.

На початку 50-х років XIX ст. канадський політолог Девід Істон вперше застосовує в соціальній філософії системний підхід ~ досить переконливо розкриває можливість і необхідність існування загальної теорії політичної системи в соці­альній філософії, в науці про політику, розробляє концептуальну струк­туру теорії політичного життя суспільства, виділяє основні катего­рії і поняття теорії, пропонує методи і способи реалізації структури концепцій політичного життя.

Метод політичного аналізу, пропонований Девідом Істоном, має дві переваги. По-перше, показує, що політична система - не просто система взаємодії її структур, постійно змінюється, функціонує, ди­намічно розвивається. Девід Істон аналізує процеси, що відбувають­ся в політичному житті суспільства, розкриває, по-друге, роль струк­тур політичної системи в підтриманні безперервного її функціонування. Девід Істон визначає політичну систему як взаємодію владних струк­тур, політичних інститутів, з допомогою яких в суспільстві автори­тетно розподіляються цінності (матеріальні, духовні) і на такій ос­нові попереджаються конфлікти між соціальними спільностями та індивідуумами - членами суспільства. Розглядаючи будь-яку полі­тичну систему з позиції функціонування, Девід Істон виділяє дві основні функції політичної системи: політична система має бути спро­можною розподіляти цінності в суспільстві; політична система має переконати членів суспільства прийняти розподіл цінностей, мате­ріальних і духовних, як необхідний, обов'язковий.

Відштовхуючись від схеми фундаментального процесу дії будь-якої системи, Девід Істон пропонує модель політичної системи: вхід, конверсія і вихід. На вході політичної системи зосереджуються запи­ти і потреби, тобто вимоги громадян суспільства, а на виході полі­тичної системи - конкретні політичні дії та рішення, що мають ста­тус обов'язковості. Це і є призначенням політичної системи: обов'язковість подання, розподілу і забезпечення цінностей та пріо­ритетів (відображених через тривогу та підтримку). Вимоги - фор­ма відображення думки про правомірність обов'язковості розподілу цінностей матеріальних і духовних суб'єктів влади. Вимоги поділя­ються на зовнішні, що йдуть з навколишнього середовища індивіда, соціальної спільності та внутрішні, що йдуть від самої політичної системи. Вимоги бувають специфічно прості, по суті, прямо відобра­жають обурення, образу, незадоволення конкретними діями або яви­щами. Іноді вихідні фактори політичних рішень або зміст конкретної політики підміняються оцінкою і сприйняттям їх наслідків і резуль­татів. Тоді вірніше говорити про формування нових вимог і змін ситуації з підтримкою, що постійно корегуються, оновлюються і зно­ву надходять на вхід політичної системи, надаючи їй циклічний і безперервний процес. Девід Істон поділяє можливі вимоги, що став­ляться перед політичною системою, на розподільчі (питання органі­зації та оплати праці, проблеми охорони здоров'я, освіти та соціаль­ного забезпечення), регулятивні (громадська безпека, боротьба зі злочинністю, контроль за виробництвом і розподілом) і комуніка­тивні (володіння інформацією, реалізація політичних прав і свобод та ін.). Різні політичні системи по-різному ставляться уже до самої природи вимог і підтримки як умови функціонування політичної системи. Тоталітарні режими схильні придушувати вихідні імпуль­си, свідомо маніпулюючи ними. Але ефективність дій залишається обов'язковою умовою існування і такої системи, досягається, як пра­вило, політикою максимально зрівняльного розподілу благ та по­слуг, що спроможний забезпечити хоча і невисокий рівень добробу­ту, але стабільну підтримку населення.

Основний імпульс на вході в політичну систему є реалізація вимог і підтримка. Зміст та інтенсивність вхідних вимог вказує не тільки на реальні потреби та інтереси людей, які одночасно виступають і ін­дикатором того, наскільки система спроможна реалізувати потреби суспільства, урахувати можливе незадоволення і незгоду людей та ін. Підтримка системи з боку громадян посилюється, якщо система спро­можна адекватно урахувати вхідні імпульси. Інакше політична система послаблюється і може привести до послаблення сили механізму полі­тичної системи і навіть до повного її краху. Так, зростання злочинності або корупції в країні може викликати вимоги громадян посилення з боку влади держави боротьби зі злочинністю, корупцією та ін. Вимоги поді­ляються на вимоги, що стосуються розподілу благ та послуг; вимоги, зв'язані з регулюванням поведінки та ін. і вимоги в сфері комунікації та інформації. Ось чому для збереження політичної системи і постійної її дії крім вимог необхідна саме підтримка її з боку суб'єктів і об'єктів політичного життя, політичного процесу. Підтримка зв'язує маси з по­літичною системою, її структурами і інститутами влади.

Форма підтримки людьми політичних процесів і дій владних струк­тур різноманітна: матеріальна і регулярна стаття податків та інших платежів, дотримання законів та директив, участь в інформації і владі та ін. Виділяється три об'єкти підтримки: по-перше, єдність і згурто­ваність політичного суспільства - соціальні спільності людей, зв'яза­них один з одним в одній структурі; по-друге, через різні інтереси в політиці діють відповідно законам, що встановлені в суспільстві політичним режимом; по-третє, основні компоненти - цінності, ме­та, принципи поділяються більшістю суспільства, норми і структури владних органів правління діють в інтересах членів суспільства, со­ціальні інститути і владні структури ділять потреби і вимоги членів суспільства. Недостатність зворотного зв'язку з допомогою вимог і підтримки веде до порушення нормального функціонування полі­тичної системи, відірваності від реальних процесів в суспільстві. І надмірна перевантаженість вимогами і скаргами приводить полі­тичну систему до кризи і стагнації. Перетворюючи вхідні фактори у вихідні, політична система забезпечує засоби мобілізації суспіль­них ресурсів на досягнення мети та координацію зусиль членів суспільства в реалізації мети і вирішенні політичних, соціально-економічних та культурних проблем. Перетворення запитів, по­треб, вимог членів суспільства з допомогою владних структур та соціальних, політичних інститутів політичної системи в реальність, вирішення і дії, здійснення мети - це не особливість політичної системи, або навіть іншого типу систем, а постійний фактор, влас­тивий усім системам, в тому числі і політичній.

У моделі політичної системи Девіда Істона способами реагування на навколишнє середовище виступають вихідні фактори - рішення, дії та ін., впливаючи побічно на саме навколишнє середовище, ви­дозмінюючи, часто успішно, і вхідні фактори: запити, потреби, ви­моги та ін., а також саму підтримку мас, перетворюючи запити і по­треби в реальності, в дії. Тим-то, вихідні фактори - не остаточний результат перетворення запитів, потреб в реальність, дії, а лише фраг­мент безперервного циклу дій, названий Девідом Істоном петлею зворотного зв'язку. Поняття петля зворотного зв'язку означає по­вернення інформації та способи використання її переваг. Тут Девід Істон має на увазі два процеси, що утворюють замкнутий цикл: при­стосування влади соціальних інститутів до певних ситуацій і пошук зворотних зв'язків політичної системи, політичного режиму, проце­сів, що відбуваються в суспільстві і наслідки реагування владних структур. Саме основним механізмом усунення напруженості, нес­табільності в суспільстві і є зворотний зв'язок (потік зібраних відо­мостей про становище системи та ін.). Але виконує таку функцію зворотний зв'язок лише завдяки здатності своєчасно і розумно реа­гувати на імпульси, що надходять в систему. Якщо ж влада байдужа, індентеферентна до запитів і потреб членів суспільства і надає увагу тільки своїм власним вимогам та ідеям, то її рішення і дії ніколи не знайдуть підтримки громадськості. Якщо ж влада прагне не тільки зберігати свої позиції, але й забезпечити мінімальну підтримку з бо­ку суспільства і шукає нову базу підтримки або намагається створи­ти інший політичний режим, то важливо ураховувати запити і по­треби населення, своєчасно реагувати на громадську думку. Зміни, пристосування, самозбереження, переорієнтація зусиль, зміна мети - все це засоби, з допомогою яких можна справитись з напруженістю або стресами в політичній системі.

Структурно-функціональний аналіз дає можливість
  1   2   3   4   5

Схожі:

Політичні системи суспільства iconУ житті сучасного суспільства значну роль відіграють політичні партії....
Таким чином, наприкінці XX ст переважною тенденцією у формуванні політичних систем в різних країнах стала багатопартійність. Безсумнівно,...
Політичні системи суспільства iconКонституційно-правовий статус політичних партій в Україні
Це зумовлено тим, що політичні партії, народившись у надрах громадянського суспільства в боротьбі за державну владу, виходять за...
Політичні системи суспільства iconТема: Держава І політична система суспільства
Розділ методологічні проблеми дослідження політичної системи розділ політична система суспільства
Політичні системи суспільства iconОбсяг: 44ст. (Times New Roman 14, інтервал 1,5)
Цивільний кодекс України (розділ 11). Радикальні економічні й політичні перетворення в суверенній І незалежній Україні мають на меті...
Політичні системи суспільства iconДевіз «Від  комп'ютерної грамотності до  інформаційної культури суспільства»...
Девіз «Від  комп'ютерної грамотності — до  інформаційної культури суспільства» повинен стати для системи освіти домінуючим на  найближчі...
Політичні системи суспільства iconДержавна комісія з проведення в україні
Важливим чинником виходу із трансформаційної кризи українського суспільства є створення сучасної, ефективної системи державного управління....
Політичні системи суспільства iconРезолюція круглого столу круглий стіл «Моральна криза українського...
Ми, представники релігійних громад, мирянських товариств та освітніх закладів, що об’єднані вірою у Господа нашого Ісуса Христа І...
Політичні системи суспільства iconНа сучасному етапі розвитку суспільства педагогічний колектив школи,...
На сучасному етапі розвитку суспільства педагогічний колектив школи, розуміючи потребу докорінного переосмислення виховної системи,...
Політичні системи суспільства iconКурсова робота
Реформування системи державної служби України є нагальною потребою українського суспільства, найважливішою передумовою зміцнення...
Політичні системи суспільства icon№17: Політична культура як рівнева характеристика розвитку політичної системи суспільства
Сутність І функції політичної культури
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка