Програма курсу Філософія (поглиблений курс) для слухачів магістерських програм «Фінанси»




НазваПрограма курсу Філософія (поглиблений курс) для слухачів магістерських програм «Фінанси»
Сторінка1/4
Дата конвертації19.03.2013
Розмір217 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Філософія > Документы
  1   2   3   4
Національний університет «Києво-Могилянська Академія»

Кафедра філософії та релігієзнавства

Програма курсу

Філософія

(поглиблений курс)

для слухачів магістерських програм




«Фінанси»




Викладач – доктор філософських наук, Лютий Тарас Володимирович



Метою курсу є ознайомлення студентів з актуальними питаннями філософії науки та головним етапам її становлення. Аналізуються засадничі світоглядні й методологічні проблеми сучасного стану науки. Особлива увага приділяється проблемам кризи сучасної техногенної цивілізації та глобальним тенденціям зміни наукової картини світу, типів наукової й технічної раціональності, системам цінностей, на які орієнтуються вчені.

^ Спосіб викладання. Курс викладається в І триместрі продовж 13 навчальних тижнів і складається з лекцій (26 год.) та практичних занять (12 год.). Перший тиждень – лекційний. У лекціях провадиться виклад основної тематики курсу. Практичні заняття спрямовані на творче опанування ідеями провідних мислителів шляхом критичного розгляду прочитаних текстів.

^ Система контролю. Протягом триместру студент мусить відпрацювати практичні заняття (максимальна оцінка за заняття – 8 балів) і підготувати письмову роботу. Обсяг роботи – 0,5 др. арк. (20 тис. знаків). Максимальна оцінка за письмову роботу – 20 балів. По закінченні курсу студент складає іспит (максимальна оцінка – 40 балів).


Тема 1

^ ОСНОВИ ФІЛОСОФІЇ НАУКИ

(Лекції – 4 години)
Основні поняття, зміст і функції науки. Наука як породження нового знання, сфера діяльності, соціальний інститут і сфера культури. Традиціоналістський і техногенний типи цивілізаційного розвитку. Функції науки в житті сучасного суспільства (наука як світогляд, продуктивна, соціальна та культурна сила). Теперішній стан і майбутнє науки. Наука та інші форми людського досвіду. Сцієнтизм і антисцієнтизм. Проблема класифікації наук. Філософія як єдність наукового й позанаукового пізнання. Проблема інтерналізму й екстерналізму в розумінні механізмів наукового пізнання. Логіко-методологічний, соціально-політичний, історико-культурний морально-психологічний підходи в дослідженні науки. Сучасна філософія науки як вивчення логіко-методологічної специфіки наукового пізнання в його соціально-політичному, історико-культурному та морально-психологічному контекстах.

Практичне заняття 1

Філософія, наука, суспільство

(2 години)

  1. Поняття «наука». Наука як специфічний тип знання й пізнавальна діяльність.

  2. Предметна сфера філософії науки.

  3. Філософія та наука: знання, пізнання, наука.

  4. Наука і мистцтво. Наука і релігія.

  5. Проблема класифікації наук.

  6. Функції науки.

  7. Наука як соціальний інститут.


Література:
Обов’язкова:


  1. Философия науки / под ред. С.А. Лебедева. – М.: Академический проект, Альма Матер, 2007. – 731 с. – С. 7 – 30.

  2. Философия науки в вопросах и ответах: Учебное пособие для аспирантов / В.П. Кохановский и др. – Ростов н/Д: Феникс, 2006. – 352 с. – С. 5 – 11; 28 – 50.


Додаткова:

Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus // Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus. Філософські дослідження. – К., 1995. – С. 5-86 (http://www.philosophy.ru/library/witt/01/01.html).

Гегель Г.В.Ф. Кто мыслит абстрактно? // Гегель, Работы разных лет. В двух томах. Т. 1. – М., 1972. – С.388-394 (http://www.philosophy.ru/library/hegel/abstr.html)

Гейзенберг В. Физика и философия // Гейзенберг В. Физика и философия. Часть и целое. – М., 1990. – С. 5-132 (http://www.philosophy.ru/library/geiz/0.html).

Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. – К., 1990 (http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr.html) (Вступ і Глава 1).

Мамардашвили М.К. Наука и культура (http://www.philosophy.ru/library/mmk/science.html)

Пригожин И. Философия нестабильности // Вопросы философии. – №6, 1991. – С. 46-57 (http://www.philosophy.ru/library/vopros/51.html).

Рассел Б. Наука и религия // Рассел Б. Почему я не христианин. – М., 1987 (http://www.philosophy.ru/library/russell/05/01.html).

[1], [3], [6-7], [13], [20-21], [23], [31-32], [35], [39], [43], [48], [53-54], [59-60], [64].
Тема 2

виникнення й основні етапи еволюції науки

(Лекції – 8 годин)
Протофілософські й протонаукові елементи міфологічного світогляду. Виникнення ранніх форм науки: античний поліс і становлення перших форм теоретичного знання. Давньогрецька натурфілософія та математика. Апорії пізнання (елеати). Атомізм Левкіпа-Демокрита. Грецькі просвітники: софісти й Сократ. Платон і діалектика. Аристотель як філософ і систематизатор знання. Західна і східна середньовічна наука. Теоцентрична картина світу й антропоцентризм Відродження. Становлення досвідної науки в новоєвропейській культурі. Передумови виникнення експериментального методу та його поєднання з математичним описом природи. Емпіризм Ф. Бейкона, раціоналізм Р. Декарта, натуральна філософія І. Ньютона та їхня роль у формуванні класичної науки. Світоглядна роль науки в новоєвропейській культурі. Формування науки як професійної діяльності. Виникнення дисциплінарно організованої науки. Технологічні застосування науки. Механістична картина світу. Виникнення філософії науки й особливості її розвитку в ХІХ ст. Роль німецької класичної філософії. Перший позитивізм (О. Конт, Д.-С. Міл, Г. Спенсер). Другий позитивізм: Емпіріокритицизм Е. Маха, Конвенціоналізм А. Пуанкаре. Становлення соціальних і гуманітарних наук. Баденська школа неокантіанства й обґрунтування методологічної неоднорідності наук про природу та наук про дух. Поява квантової механіки та народження некласичної науки. Релятивістська картина світу. Прагматизм і прагматична концепція істини (Дж. Д’юї). Ірраціоналізм і філософія життя. Неопозитивізм. Статична модель структури науки (неопозитивісти: Р. Карнап, М. Шлік, Б. Расел та ін.). Мова філософії та мова науки. Редукціонізм і фізикалізм. Атомарні факти, протокольні висловлювання та принцип верифікації. Вузький емпіризм і антиісторизм. Обмеженість логічного позитивізму (на прикладі еволюції поглядів Л. Вітґенштайна). Теорема Ґьоделя про неповноту та її значення для філософії науки. Неораціоналізм Г. Башляра. Постпозитивізм. Від філософії мови до філософії свідомості. Структуралізм і постструктуралізм. Антипозитивістські тенденції в провідних філософських течіях ХХ ст.: екзистенціалізм, феноменологія, герменевтика, філософський постмодерн. Головні характеристики сучасного – постнекласичного – етапу у розвитку науки. Нові стратегії наукового пошуку: роль нелінійної динаміки й синергетики щодо систем, які історично розвиваються. Нелінійна картина світу. Глобальний еволюціонізм як синтез еволюційного та системного підходів. Зворотній вплив постнекласичних тенденцій в науці на філософію.


  1   2   3   4

Схожі:

Програма курсу Філософія (поглиблений курс) для слухачів магістерських програм «Фінанси» iconПрограма курсу Філософія (поглиблений курс) для слухачів магістерських...
Особлива увага приділяється проблемам кризи сучасної техногенної цивілізації та глобальним тенденціям зміни наукової картини світу,...
Програма курсу Філософія (поглиблений курс) для слухачів магістерських програм «Фінанси» iconПрограма курсу Філософсько-антропологічні експлікації „нерозумного”...
Актуалізується розгляд структури смислотворення із залученням мовно-прагматичної площини його оформлення й особливості невербального...
Програма курсу Філософія (поглиблений курс) для слухачів магістерських програм «Фінанси» iconПрограма курсу аксіологічний вимір літератури для слухачів магістерських...
Перший тиждень – лекційний. У лекціях провадиться виклад основної тематики курсу. Практичні заняття спрямовані на критичний розгляд...
Програма курсу Філософія (поглиблений курс) для слухачів магістерських програм «Фінанси» iconПрограма курсу «Сучасна єврейська філософія»
Курс «Сучасна єврейська філософія» створено для студентів першого року навчання сертифікатної програми з юдаїки
Програма курсу Філософія (поглиблений курс) для слухачів магістерських програм «Фінанси» iconПрограма курсу «Середньовічна єврейська філософія»
Курс «Середньовічна єврейська філософія.» створено для студентів першого року навчання сертифікатної програми з юдаїки
Програма курсу Філософія (поглиблений курс) для слухачів магістерських програм «Фінанси» iconПрограма з курсу "філософія історії" (для студентів філософського...
Курс “Філософія історії” дасть студентам можливість набути знання з історії класичної філософії історії, кінця XVIII – поч. XX ст,...
Програма курсу Філософія (поглиблений курс) для слухачів магістерських програм «Фінанси» iconДержавні фінанси
Д 64 Державні фінанси: Навч посіб для студентів інженерно-економі­чних спеціальностей, слухачів післявузівської системи навчання,...
Програма курсу Філософія (поглиблений курс) для слухачів магістерських програм «Фінанси» iconЗатверджено
Методичні вказівки для написання курсової роботи з дисципліни «Фінанси» для студентів 3 курсу спеціальності «Фінанси І кредит» усіх...
Програма курсу Філософія (поглиблений курс) для слухачів магістерських програм «Фінанси» iconРабоча навчальна програма Нормативної дисципліни „Фінанси підприємств”...
Робоча навчальна програма нормативної дисципліни для спеціальностей – 6050100 «Фінанси» напряму 0501 «Економіка та підприємниц-тво»...
Програма курсу Філософія (поглиблений курс) для слухачів магістерських програм «Фінанси» iconЗатверджую
Робоча програма навчальної дисципліни «Філософія» для студентів 1 курсу юридичного факультету нні права та безпеки, напряму підготовки...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка