Програма курсу Філософія (поглиблений курс) для слухачів магістерських програм «Фінанси»
Скачати 217 Kb.
|
Національний університет «Києво-Могилянська Академія»Кафедра філософії та релігієзнавстваПрограма курсуФілософія(поглиблений курс)для слухачів магістерських програм«Фінанси»Викладач – доктор філософських наук, Лютий Тарас ВолодимировичМетою курсу є ознайомлення студентів з актуальними питаннями філософії науки та головним етапам її становлення. Аналізуються засадничі світоглядні й методологічні проблеми сучасного стану науки. Особлива увага приділяється проблемам кризи сучасної техногенної цивілізації та глобальним тенденціям зміни наукової картини світу, типів наукової й технічної раціональності, системам цінностей, на які орієнтуються вчені. ^ Курс викладається в І триместрі продовж 13 навчальних тижнів і складається з лекцій (26 год.) та практичних занять (12 год.). Перший тиждень – лекційний. У лекціях провадиться виклад основної тематики курсу. Практичні заняття спрямовані на творче опанування ідеями провідних мислителів шляхом критичного розгляду прочитаних текстів. ^ Протягом триместру студент мусить відпрацювати практичні заняття (максимальна оцінка за заняття – 8 балів) і підготувати письмову роботу. Обсяг роботи – 0,5 др. арк. (20 тис. знаків). Максимальна оцінка за письмову роботу – 20 балів. По закінченні курсу студент складає іспит (максимальна оцінка – 40 балів). Тема 1 ^ (Лекції – 4 години) Основні поняття, зміст і функції науки. Наука як породження нового знання, сфера діяльності, соціальний інститут і сфера культури. Традиціоналістський і техногенний типи цивілізаційного розвитку. Функції науки в житті сучасного суспільства (наука як світогляд, продуктивна, соціальна та культурна сила). Теперішній стан і майбутнє науки. Наука та інші форми людського досвіду. Сцієнтизм і антисцієнтизм. Проблема класифікації наук. Філософія як єдність наукового й позанаукового пізнання. Проблема інтерналізму й екстерналізму в розумінні механізмів наукового пізнання. Логіко-методологічний, соціально-політичний, історико-культурний морально-психологічний підходи в дослідженні науки. Сучасна філософія науки як вивчення логіко-методологічної специфіки наукового пізнання в його соціально-політичному, історико-культурному та морально-психологічному контекстах. Практичне заняття 1 Філософія, наука, суспільство (2 години)
Література: Обов’язкова:
Додаткова: Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus // Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus. Філософські дослідження. – К., 1995. – С. 5-86 (http://www.philosophy.ru/library/witt/01/01.html). Гегель Г.В.Ф. Кто мыслит абстрактно? // Гегель, Работы разных лет. В двух томах. Т. 1. – М., 1972. – С.388-394 (http://www.philosophy.ru/library/hegel/abstr.html) Гейзенберг В. Физика и философия // Гейзенберг В. Физика и философия. Часть и целое. – М., 1990. – С. 5-132 (http://www.philosophy.ru/library/geiz/0.html). Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. – К., 1990 (http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr.html) (Вступ і Глава 1). Мамардашвили М.К. Наука и культура (http://www.philosophy.ru/library/mmk/science.html) Пригожин И. Философия нестабильности // Вопросы философии. – №6, 1991. – С. 46-57 (http://www.philosophy.ru/library/vopros/51.html). Рассел Б. Наука и религия // Рассел Б. Почему я не христианин. – М., 1987 (http://www.philosophy.ru/library/russell/05/01.html). [1], [3], [6-7], [13], [20-21], [23], [31-32], [35], [39], [43], [48], [53-54], [59-60], [64]. Тема 2 виникнення й основні етапи еволюції науки (Лекції – 8 годин) Протофілософські й протонаукові елементи міфологічного світогляду. Виникнення ранніх форм науки: античний поліс і становлення перших форм теоретичного знання. Давньогрецька натурфілософія та математика. Апорії пізнання (елеати). Атомізм Левкіпа-Демокрита. Грецькі просвітники: софісти й Сократ. Платон і діалектика. Аристотель як філософ і систематизатор знання. Західна і східна середньовічна наука. Теоцентрична картина світу й антропоцентризм Відродження. Становлення досвідної науки в новоєвропейській культурі. Передумови виникнення експериментального методу та його поєднання з математичним описом природи. Емпіризм Ф. Бейкона, раціоналізм Р. Декарта, натуральна філософія І. Ньютона та їхня роль у формуванні класичної науки. Світоглядна роль науки в новоєвропейській культурі. Формування науки як професійної діяльності. Виникнення дисциплінарно організованої науки. Технологічні застосування науки. Механістична картина світу. Виникнення філософії науки й особливості її розвитку в ХІХ ст. Роль німецької класичної філософії. Перший позитивізм (О. Конт, Д.-С. Міл, Г. Спенсер). Другий позитивізм: Емпіріокритицизм Е. Маха, Конвенціоналізм А. Пуанкаре. Становлення соціальних і гуманітарних наук. Баденська школа неокантіанства й обґрунтування методологічної неоднорідності наук про природу та наук про дух. Поява квантової механіки та народження некласичної науки. Релятивістська картина світу. Прагматизм і прагматична концепція істини (Дж. Д’юї). Ірраціоналізм і філософія життя. Неопозитивізм. Статична модель структури науки (неопозитивісти: Р. Карнап, М. Шлік, Б. Расел та ін.). Мова філософії та мова науки. Редукціонізм і фізикалізм. Атомарні факти, протокольні висловлювання та принцип верифікації. Вузький емпіризм і антиісторизм. Обмеженість логічного позитивізму (на прикладі еволюції поглядів Л. Вітґенштайна). Теорема Ґьоделя про неповноту та її значення для філософії науки. Неораціоналізм Г. Башляра. Постпозитивізм. Від філософії мови до філософії свідомості. Структуралізм і постструктуралізм. Антипозитивістські тенденції в провідних філософських течіях ХХ ст.: екзистенціалізм, феноменологія, герменевтика, філософський постмодерн. Головні характеристики сучасного – постнекласичного – етапу у розвитку науки. Нові стратегії наукового пошуку: роль нелінійної динаміки й синергетики щодо систем, які історично розвиваються. Нелінійна картина світу. Глобальний еволюціонізм як синтез еволюційного та системного підходів. Зворотній вплив постнекласичних тенденцій в науці на філософію. |
Схожі:
 | Програма курсу Філософія (поглиблений курс) для слухачів магістерських... Особлива увага приділяється проблемам кризи сучасної техногенної цивілізації та глобальним тенденціям зміни наукової картини світу,... |  | Програма курсу Філософсько-антропологічні експлікації „нерозумного”... Актуалізується розгляд структури смислотворення із залученням мовно-прагматичної площини його оформлення й особливості невербального... |
| Програма курсу аксіологічний вимір літератури для слухачів магістерських... Перший тиждень – лекційний. У лекціях провадиться виклад основної тематики курсу. Практичні заняття спрямовані на критичний розгляд... | | Програма курсу «Сучасна єврейська філософія» Курс «Сучасна єврейська філософія» створено для студентів першого року навчання сертифікатної програми з юдаїки |
| Програма курсу «Середньовічна єврейська філософія» Курс «Середньовічна єврейська філософія.» створено для студентів першого року навчання сертифікатної програми з юдаїки | | Програма з курсу "філософія історії" (для студентів філософського... Курс “Філософія історії” дасть студентам можливість набути знання з історії класичної філософії історії, кінця XVIII – поч. XX ст,... |
| Державні фінанси Д 64 Державні фінанси: Навч посіб для студентів інженерно-економічних спеціальностей, слухачів післявузівської системи навчання,... | | Затверджено Методичні вказівки для написання курсової роботи з дисципліни «Фінанси» для студентів 3 курсу спеціальності «Фінанси І кредит» усіх... |
| Рабоча навчальна програма Нормативної дисципліни „Фінанси підприємств”... Робоча навчальна програма нормативної дисципліни для спеціальностей – 6050100 «Фінанси» напряму 0501 «Економіка та підприємниц-тво»... | | Затверджую Робоча програма навчальної дисципліни «Філософія» для студентів 1 курсу юридичного факультету нні права та безпеки, напряму підготовки... |