Урок фізики у 7 класі «Фізичні величини»




Скачати 132.08 Kb.
НазваУрок фізики у 7 класі «Фізичні величини»
Дата конвертації13.03.2013
Розмір132.08 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Фізика > Урок





ВІДДІЛ ОСВІТИ

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Урок фізики у 7 класі

« Фізичні величини»

Бродюк Марія Миколаївна

Вчителька фізики Пироговецької

загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.

Урок фізики в 7 класі

Зустріч фізичних величин

Тема. Узагальнення та систематизація знань учнів із теми

«Фізичні величини».

Мета: навчити учнів робити аналіз своїх знань;

формувати навички самостійного пошуку інформації та роботи з додатковими джерелами, систематизації й аналізу навчального матеріалу; виховувати і підтримувати інтерес до процесу отримання додаткових знань, бережливе ставлення до обладнання та фізичних приладів.

Обладнання: набір вимірювальних приладів (метр, лінійка, терези, важки, годинник, секундомір, метроном, термометри, динамометри, фотоекспонометр, мензурки, денсиметри), комп’ютер, стендовий матеріал (шкала відстаней, шкала мас, шкала швидкостей, одиниці системи СІ)

^ Тип уроку: узагальнення й систематизація знань.
План уроку.

І. Організаційна частина.

Визначення готовності учнів до уроку. Створення ситуації успіху.

ІІ. Оголошення теми і мети заняття.

На уроці сьогодні виступають фізики-лірики, фізики-теоретики, фізики-лаборанти, які виступають від імені фізичних величин, з метою їх вивчення, запам’ятання, умілого використання на всіх подальших уроках фізики та в повсякденному житті.

ІІІ. Вступний інструктаж .

  1. Повторення основних положень інструкції з питань правил техніки безпеки під час різних фізичних вимірювань.

  2. Ознайомлення з організацією навчально – трудової діяльності учнів.

Порядок виступу:

  1. Фізики – лірики. Вступ.

  2. Фізики – теоретики. Презентація пошукових робіт «Фізична величина»

  3. Фізики – лаборанти. Демонстрація приладів вимірювання, вимірювання та обчислення деяких величин.

  4. Фізики - дослідники. «Поясни, узнай, зроби сам».


ІУ. Фізики –лірики.

Фізичні величини

Лиш навколо оглянись і уважно придивись,

Ти побачиш тоді враз фізику навколо нас.

Проходить час (рис.2), летить літак чи мчить ракета,

Одне тіло рухається, чи, може, вся планета.

Як, куди, чому – пояснить вам вона - фізична величина.

Чи далеко це, чи близько, чи високо, а чи низько.

Чи багато це, чи мало, чи лишилось, чи пропало -

Виміряє, зважить і вся гра,

Тут є теж фізична величина.

Дещо ви запам’ятайте :

Масу (рис.3) до нуля ніколи не рівняйте,

Густину в таблиці пошукайте,

Силу в напрямку до точки прикладайте,

Швидкість, час, температуру( рис.1)

Приладами визначайте,

Та про формули не забувайте.

Для роботи вона проста: FS=А.

Коли тіло враз спливе, то сила F=gv.

Якщо терези ви не взяли, а об’єм обрахували,

Масу ви знайдете все одно, за формулою m=v.

Пам’ятайте кожен раз : швидкість =переміщення/час.

Щоб багато про фізичні величини знати,

бажано в підручник заглядати.

Пригадаємо старомудру звичку -

Зробимо фізичну перекличку.




^ У. Презентація фізичних величин. Фізики – теоретики.

1. ПРОТЯЖНІСТЬ

Це фізична величина, що є мірою лінійних розмірів тіла

/довжина, ширина, висота, товщина, відстань тощо/

Позначають ^ L, l ( longitude)

Одиниця вимірювання [1м ]

Перший еталон одиниці довжини – метр – запровадили в кінці ХУІІІст. За метр узяли довжину однієї десятимільйонної частини чверті меридіана Землі, який проходить через Париж. Наступні вимірювання показали, що в ¼ частині паризького меридіана міститься не 10000000, а 10000856 попередньо означених метрів. Тому в 1889 р. за еталон узяли штрихову міру зі сплаву платини й іридію, який має значну твердість і велику стійкість до окислення. Цю міру назвали прототипом метра.

З 1927 р. метр – це відстань при температурі 00 С між осями двох середніх штрихів, нанесених на платино-іридієвому бруску, який зберігається в Міжнародному бюро мір і ваг і який прийнято за прототип метра при умові, що цей брусок перебуває при нормальному атмосферному тиску й підтримується двома роликами діаметром не менш як 1см, розміщеними симетрично в одній горизонтальній площині на відстані 571 мм один від одного.

Генеральна конференція мір і ваги у 1983р. рекомендувала перейти на нове означення метра: метр дорівнює відстані, пройденій у вакуумі плоскою електромагнітною хвилею за 1/299792458 часток секунди.

Всі інші одиниці протяжності (сантиметр, міліметр, дециметр, кілометр, аршин, дюйм, фут, сажень, ярд) не є основними.

На шкалі відстаней показано розміри тіл.




Виміряти протяжність – це встановити скільки разів метр або деяка його частина вкладається на вимірюваній величині.
У природі є тіла найрізноманітніших лінійних розмірів.

Дуже велика протяжність « світловий рік» - відстань, яку проходить світло протягом року 10000000000000000 =10 16м
Для вимірювання дуже малих протяжностей ( розмірів) атомів та внутріатомних частинок використовують ангстрем – це 1/10000000000 =

10-10м.

Для вимірювання розмірів мікрооб’єктів використовують вимірювальні мікроскопи, обладнані пристроями для вимірювання відстаней, та спеціальні вимірювальні проектори. В оптиметрах (рис.1) вимірювальна частина побудована за важільно-оптичною схемою. Функцію своєрідного важеля виконує промінь світла.


2.Маса тіла.

Позначають m ( mass), [m] = 1кг

Маса – це фізична величина , яка є мірою гравітаційної властивості тіла

1 кг – це маса міжнародного еталонного тіла , яке знаходиться в м. Севрі , що поблизу Парижа ( Франція)

Маса тіла = сумі мас його окремих частин, тому m= m0N

(m0 –маса молекули,

N – кількість молекул)

Обчислюють за формулою m=v,

( - густина тіла, v- об’єм тіла)

Маса тіла – це міра інертності тіла

m1/m2=2/1

Масу - не спіши рівняти до нуля,

Маса –це завжди якась величина.



Масу визначають зважуванням тіла на важільних терезах



3.ЧАС
Позначають t (time) [t]=1с.
Це міра тривалості різних подій у природі

Найточніший сьогодні – це атомний годинник, у якого протягом однієї секунди відбувається 9192631770 періодів випромінювання

Інтервал часу записується t

Тривалість події – це кількість одиниць часу

(секунд, хвилин, годин, діб, років тощо)

з моменту початку події до її завершення –інтервал часу

1хв=60с; 1 год.=60 хв. = 3600с.

1 доба = 24 год. =1440хв.=86400с.

1рік = 365 діб =8760 год. = 525600хв. =31536000с.

Для вимірювання часу користуються годинником

Система відліку часу, яку використовують у повсякденному житті, ґрунтується на обертанні Землі навколо своєї осі відносно Сонця – істинний сонячний час. За координатами Сонця можна розрахувати час і протягом доби. Найпростіший пристрій, де реалізується ця залежність, - сонячний годинник (рис.1). в основу вимірювання часу покладено більш сталий періодичний процес – обертання Землі навколо Сонця. Моменти точного часу визначають спеціальними астрономічними інструментами за кульмінацією світил.

Час в секундах вимірюють секундоміром ( рис.2)


Рис.2




У механічних годинниках використовують періодичність коливань маятника, в яких поповнюють енергію від стиснутої пружини чи піднятої гирі у певні моменти коливання. таке керування здійснюють спеціальні механізми, одним з яких є анкерний спуск (рис.3)




Більшу рівномірність ходу мають кварцові і камертонні годинники. Камертон у генераторі електромагнітних коливань виконує роль стабілізатора частоти, а також задавальної системи. Принципова схема камер тонного генератора на рис.4.

Ще більша точність ходу забезпечується в електронних і атомних годинниках.



4.ТЕМПЕРАТУРА.

Temperature
t- температура Цельсія [t]=10С(градус )
T- температура Кельвіна [T]= 1К (кельвін)
Температура це фізична величина, яка характеризує швидкість руху

молекул у тілі

Вимірюють температуру термометром

^ Шкала Цельсія: рис.1,2,3.

00 С – це температура , при якій тане лід

1000С – це температура, при якій тане лід

Шкала Кельвіна:

Відлік температури починається

з абсолютного нуля і називається

абсолютною температурою, а шкала –

абсолютна шкала Кельвіна

Абсолютний нуль – це - 273 0 С

Т=t +273 (K)

t=T-273 (0C)

^ Шкала Фаренгейта :

-4590 F – абсолютний нуль

320 F- точка замерзання води

2120 F- точка кипіння води




5. Сила (FORCE)
Позначається F (force) ,

[F]=1H (ньютон)
1Н – сила, яка за час 1с змінює швидкість тіла масою 1кг на 1 м/с
Сила – міра взаємодії тіл

Взаємодії є:

  1. Гравітаційні

  2. Електромагнітні

  3. Сильні

  4. Слабкі


Сила - це фізична величина, яка характеризує дію одного тіла на інше і є мірою цієї дії.
Сила має величину, напрямок і точку прикладання.
Сила – це причина зміни швидкості
Прилад для вимірювання сили – динамометр (сила тертя -рис.1,

сила пружності – рис.2)










6.ФОТОМЕТРІЯ

Fotos - світло

Це розділ фізики, у якому розглядається енергетичні характеристики світла в процесах його випромінювання, поширення та взаємодії із середовищем.

^ Світловий потік – це фізична величина, яка чисельно дорівнює кількості оцінюваної за зоровим відчуттям світлової енергії, що падає на поверхню за одиницю часу.

Ф =, де Ф –світловий потік, W- світлова енергія, t- час падіння.

За одиницю світлового потоку взято люмен (лм) (від латин.lumen-світло)

^ Сила світла - це фізична величина, яка характеризує світіння джерела світла в певному напрямку

І=, де І – сила світла, Ф - світловий потік.

За одиницю сили світла в системі СІ взято канделу ( кд) (від латин. Candela- свічка)

Освітленість - це фізична величина, яка чисельно дорівнює світловому потоку, що падає на одиницю освітленої поверхні

Освітленість позначається символом Е і визначається за формулою

Е=, де Е –освітленість, Ф- світловий потік, S- площа поверхні, на яку падає світловий потік.

За одиницю освітленості взято люкс (лк) ( від латин. lux –світло)/

Із збільшенням відстані до джерела світла площа освітленої поверхні збільшується, а освітленість зменшується(рис.1). У разі збільшення кута падіння променів на поверхню зменшується освітленість теж (рис.2)

Е=І/R2, де І –сила світла джерела, R- відстань від джерела світла до поверхні


Рис.1
УІ. Практичні роботи. Фізики –лаборанти

^ 1. ВИМІРЮВАННЯ ОБ’ЄМІВ

Volume

Об’єм – це фізична величина, що характеризує властивість тіл займати ту чи іншу частину простору.

Одиниця об’єму в Міжнародній системі одиниць(СІ) є кубічний метр (м3)

Кубічний метр дорівнює об’єму куба з ребром 1м.

Об’єм рідини й газу вимірюють за допомогою мірного циліндра ( мензурки)

Щоб визначити ціну поділки шкали мензурки, необхідно різницю будь-яких двох значень величин, наведених на шкалі, поділити на кількість поділок між ними. Наприклад, ціна поділки мензурки:
(мл) , рис.1; (мл.),рис.2; (мл.),рис.3.




^ 2. Вимірювання густини
Густина –це величина, яка чисельно дорівнює масі речовини в одиниці обєму

=m/v
Щоб розрахувати густину речовини, треба масу окремої молекули помножити на число молекул в одиниці об’єму.
=m0n, n= N/V
Прилад для вимірювання густини – ареометр.

Ареометри сталої маси, призначені для вимірювання густини рідин, називаються денсиметрами (рис.1).
У більшості випадків використовують скляні денсиметри, які забезпечують високу точність вимірювань, оскільки скло найкраще змочується рідинами, але в деяких випадках незамінними є металеві прилади. Так для вимірювання густини рідких металів при високій температурі використовують денсиметри , виготовлені з сталі з емалевим покриттям або з вольфрамового сплаву. Глибина занурення , при якій ареометр починає плавати, залежить від густини рідини: чим більша густина рідини, тим менша буде глибина занурення ареометра. Тому відмітки, які відповідають меншій густині, знаходяться у верхній частині шкали, а відмітки, що відповідають більшій густині, - в нижній.

Шкали денсиметрів нерівномірні: довжина поділки шкали поступово збільшується знизу вгору до кінця стержня. Такі особливості шкали денсиметра потрібно пам’ятати, щоб не допустити грубих помилок під час відлічування.
Густина речовин, зазначених у таблицях, обчислена при нормальному атмосферному тиску і температурі :

Для газів 00С; для рідин і твердих тіл 200 С.

Інтервал густин речовин у Всесвіті й на Землі надзвичайно великий.

Денсиметрами вимірюють густини рідин від 0,7 до 2,0 г/см3 з досить великою точністю: межа інструментальної похибки дорівнює ціні поділки шкали і доходить до 0,001г/см3.




^ 3. Обчислення швидкості
Velocity

- швидкість; [] =1м/с

Швидкість –характеристика бистроти (прудкості) руху і напряму руху.

Швидкість чисельно дорівнює відношенню переміщення до часу, за який це переміщення відбулося.

=s/t

Прилад для вимірювання швидкості – спідометр

Обчислити швидкість руху кульки по жолобку і порівняти це значення із швидкостями на шкалі швидкостей.



УІІ. Практична робота. Фізики – дослідники.

1.Поясни.

1. Як зважити одну краплю дощу?

2. Чому колеса тепловоза і вагонів стукають на стиках рейок?

3. Чому канал, утворений кулею, яка пробила дерево, буває вужчий, ніж діаметр кулі?

4. Чому глибоководні морські риби, вийняті на поверхню, роздуваються і лопають?

5. Де краще закупити велику кількість цукерок: на екваторі, чи на полюсі?

2.Узнай.

1. Якщо мінерали і деякі речовини розмістити у порядку зростання їх твердості, то шкала твердості виглядить так:

1). Тальк 1). Віск

2). Гіпс або кам’яна сіль 2). Крейда

3). Скло. 3). Алюміній

4). Кварц. 4). Золото

5). Корунд. 5). латунь

6). Алмаз. 6). Залізо

2. Зброя Архімеда.

Одного разу Архімед, захищаючи рідне місто Сіракузи від нападу римлян, так налякав ворогів своїми не баченими доти бойовими машинами, що після цього, як тільки над стінами міста з’являлася звичайна палиця або вірьовка, римляни кидалися бігти з криком: «Архімед знову напрямляє на нас якусь машину!».
3. У Пізанському соборі правилась служба. Але молодий італієць на ймення Галілей , студент місцевого університету, ніби й не бачив і не чув, що відбувалось навколо. Увага його була прикута до церковних люстр, що злегка хиталися на довгих ланцюгах. Годинника в Галілея не було, і він, узявши свою ліву руку за зап’ястя, почав відчувати удари пульсу, стежачи за хитанням люстр. «А таким способом можна вимірювати час». Так у 1583р. було відкрито маятник.
4. Премія. Величезну премію в 10000 фунтів стерлінгів одержав у 1761р. від англійського уряду механік Гаррісон за те, що довів точність хронометра до 30 секунд на добу.

Тепер таку точність, а то й більшу, мають звичайні ручні годинники – масова продукція годинникових заводів.
5. Чи можна дивитись на Сонце?

Якщо найбільшу яскравість світла, яку око здатне витримати, узяти за 1, то:

Яскравість ниток електричної лампи становить….20-60,

Яскравість полум’я електричної дуги…. 600,

Яскравість Сонця в ясний день …. 1800.

Ні в якому разі не дивись на яскраві джерела світла.

^ 3. Зроби сам.

1. Якщо виникне потреба швидко відлічити велику кількість однакових дрібних предметів (болтів, шурупів, скріпок, цвяхів і т.д.), спочатку треба відлічити 10, 50 або 100шт. і зважити їх. Тоді в будь-який час потрібну кількість легко визначити за вагою.
^ 2. Найкращий спосіб знищити запах гасу, фарби – треба помити руки водою з гірчицею.
3. Коли розрізають картон або товстий папір бритвою за допомогою лінійки, то часто зрізають і його край. Щоб цього не сталося, між лінійкою і лезом поміщають монету і розрізають папір.
4. Красивий абажур для торшера швидко можна зробити, оповивши дротяний каркас шовковою стрічкою поперемінно із смужками паперу.
5. Стіл часто псується від м’ясорубки, яку пригвинчують до нього. Якщо під лапки і гвинт м’ясорубки підкладати гумові прокладки, то м’ясорубка міцно триматиметься і стіл не псуватиметься.
УІІІ. Підбиття підсумків уроку.

Оцінка роботи.

Завдання додому. Фізичні величини.

Робота з науковою, довідковою літературою.

Схожі:

Урок фізики у 7 класі «Фізичні величини» iconУрок з фізики у 8 класі Лабораторна робота №5
Мета роботи: формувати у учнів практичні уміння вимірювати фізичні величини, навчити виготовляти динамометр та градуювати його шкалу,...
Урок фізики у 7 класі «Фізичні величини» iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів Фізика
Роль фізичного знання в житті людини й суспільному розвитку. Методи наукового пізнання. Теорія та експеримент. Закони фізики. Фізичні...
Урок фізики у 7 класі «Фізичні величини» iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів Фізика
Роль фізичного знання в житті людини І суспільному розвитку. Методи наукового пізнання. Теорія та експеримент. Закони фізики. Фізичні...
Урок фізики у 7 класі «Фізичні величини» iconПрограма для вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, які здійснюють
Значення фізики для вивчення явищ природи. Фізика І техніка. Поняття про величину І вимірювання. Фізичні величини. Прямі І непрямі...
Урок фізики у 7 класі «Фізичні величини» iconКалендарні плани з фізики
Фізика як природнича наука. Фізичні тіла І фізичні явища. Механічні,теплові,електричні,магнітні та оптичні явища
Урок фізики у 7 класі «Фізичні величини» iconВступ
Стан будь-якого пристрою характеризується одною або декількома величинами. Технічні пристрої називатимемо об’єктами управління (ОУ),...
Урок фізики у 7 класі «Фізичні величини» icon1 Опис технологічного процесу як об’єкту управління
Стан будь-якого пристрою характеризується одною або декількома величинами. Технічні пристрої називатимемо об’єктами управління (ОУ),...
Урок фізики у 7 класі «Фізичні величини» iconДомашні досліди та спостереження з фізики
Мета цього посібника викликати І сформувати стійкий інтерес до предмету фізики, допомогти учневі розпізнавати у повсякденному житті...
Урок фізики у 7 класі «Фізичні величини» iconДодаток
Обґрунтуйте роль фізики у повсякденному житті та у розвитку техніки. Розкажіть про внесок українських учених у розвиток фізики. Охарактеризуйте...
Урок фізики у 7 класі «Фізичні величини» iconТеоретичні питання
Обґрунтуйте роль фізики у повсякденному житті та у розвитку техніки. Розкажіть про внесок українських учених у розвиток фізики. Охарактеризуйте...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка