Законукра ї н и




Скачати 383.46 Kb.
НазваЗаконукра ї н и
Сторінка1/3
Дата конвертації14.03.2013
Розмір383.46 Kb.
ТипЗакон
uchni.com.ua > Фізика > Закон
  1   2   3
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про теплопостачання

Zakon Ukrainy O teplosnabzhenii2005

Цей Закон визначає основні правові, економічні та

організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання

та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням,

постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення

енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності

функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення

ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників

сфери теплопостачання.
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі основні терміни вживаються в такому значенні:
балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового

комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за

договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала

договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або

теплопостачальною організацією, а також договори на надання

житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами;
група будинків (споруд) - два або більше будинків (споруд),

які разом з тепловими мережами до місця установки приладу

комерційного обліку теплової енергії мають одну балансову

належність;
джерело теплової енергії - виробничий об'єкт, призначений для

виробництва теплової енергії;
когенераційна установка - комплекс обладнання, що працює у

спосіб комбінованого виробництва електричної та теплової енергії

або перетворює скидний енергетичний потенціал технологічних

процесів в електричну та теплову енергію;
магістральна теплова мережа - комплекс трубопроводів і

споруд, що забезпечують транспортування теплоносія від джерела

теплової енергії до місцевої (розподільчої) теплової мережі;
місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність

енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує

транспортування теплоносія від джерела теплової енергії,

центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до

теплового вводу споживача;
об'єкти у сфері теплопостачання - теплогенеруючі станції чи

установки, теплові електростанції, теплоелектроцентралі, котельні,

когенераційні установки, теплові мережі, які призначені для

виробництва і транспортування теплової енергії;
охоронна зона теплових мереж - землі вздовж теплових мереж

для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання

ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей,

суміжні землі, природні об'єкти та довкілля;
тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на

виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії

(1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної

та інших складових, що визначаються згідно із методиками,

розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері

теплопостачання;
теплогенеруюча установка - комплекс взаємопов'язаного

обладнання, що виробляє теплову енергію, незалежно від місця його

розташування;
теплоносій - рідка або газоподібна речовина, що циркулює у

трубах або каналах і передає теплову енергію в системах

теплопостачання, опалення, вентиляції та технологічних установках;
теплопостачання (постачання теплової енергії) - сфера

діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової

енергії споживачам;
прилад комерційного обліку теплової енергії - засіб

вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні

характеристики і тип якого занесений до Державного реєстру засобів

вимірювальної техніки, на основі показань якого визначається обсяг

спожитої теплової енергії;
ринок теплової енергії - сфера обороту теплової енергії як

товару, на який є попит і пропозиція;
система автономного теплопостачання - сукупність джерел

теплової енергії потужністю до 1 Гкал/год, місцевих (розподільчих)

теплових мереж;
система децентралізованого теплопостачання - сукупність

джерел теплової енергії потужністю від 1 до 3 Гкал/год, місцевих

(розподільчих) теплових мереж;

система помірно-централізованого теплопостачання - сукупність

джерел теплової енергії потужністю від 3 до 20 Гкал/год,

магістральних та/або місцевих (розподільчих) теплових мереж;
система централізованого теплопостачання - сукупність джерел

теплової енергії потужністю понад 20 Гкал/год, магістральних та

місцевих (розподільчих) теплових мереж;
споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка

використовує теплову енергію на підставі договору;
суб'єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та

юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми

власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання

теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи

виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;
теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на

об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної

води, інших господарських і технологічних потреб споживачів,

призначена для купівлі-продажу;
енергоносії - органічне паливо, електроенергія, нетрадиційні

та поновлювані види енергії, вторинні енергетичні ресурси;
теплогенеруюча організація - суб'єкт господарської

діяльності, який має у своїй власності або користуванні

теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію;
теплотранспортуюча організація - суб'єкт господарської

діяльності, який здійснює транспортування теплової енергії;
теплопостачальна організація - суб'єкт господарської

діяльності з постачання споживачам теплової енергії;
теплосервісна організація - суб'єкт господарської діяльності

з технічного обслуговування засобів виробництва, транспортування

та споживання теплової енергії.
Стаття 2. Сфера дії Закону
Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з

виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням

теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання

теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного

обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері

теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від

форм власності.
Стаття 3. Законодавство у сфері теплопостачання
Відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання

регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 4. Норми, правила і стандарти у сфері теплопостачання
Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація

об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії

регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими

для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.
Стаття 5. Особливості відносин у сфері теплопостачання
Регулювання відносин у сфері теплопостачання має особливості,

визначені цим Законом. Ці особливості викликані такими

об'єктивними умовами функціонування систем теплопостачання:

наявністю поділу господарської діяльності у сфері

теплопостачання на виробництво, транспортування та постачання

теплової енергії;
існуванням різних технологій виробництва теплової енергії, у

тому числі технологій комбінованого виробництва електричної і

теплової енергії та з використанням нетрадиційних і поновлюваних

джерел енергії;
централізованим теплопостачанням споживачів від

теплоелектроцентралей і котелень, які входять до об'єднаної

енергетичної системи України;
існуванням об'єктів теплопостачання різних форм власності;
суттєвою сезонною відмінністю режимів виробництва і

споживання теплової енергії протягом року;
особливим статусом суб'єктів природних монополій, який мають

деякі суб'єкти господарювання у сфері теплопостачання.
Розділ II. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ

ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
Стаття 6. Принципи державної політики у сфері теплопостачання
Державна політика у сфері теплопостачання базується на

принципах:
забезпечення енергетичної безпеки держави;
державного управління і регулювання відносин у сфері

теплопостачання;
оптимального поєднання систем централізованого,

помірно-централізованого, децентралізованого та автономного

теплопостачання відповідно до затверджених місцевими органами

виконавчої влади схем теплопостачання з періодом перегляду п'ять

років;
державної підтримки та стимулювання у сфері теплопостачання;
формування цінової та тарифної політики;
пріоритетного розвитку застосування технології комбінованого

виробництва теплової та електричної енергії (когенерації) та

використання вторинних енергетичних ресурсів, нетрадиційних і

поновлювальних джерел енергії;
забезпечення захисту прав та інтересів споживачів;
взаємної відповідальності суб'єктів відносин у сфері

теплопостачання за якісне постачання теплової енергії та своєчасну

її оплату;
періодичного перегляду, удосконалення та техніко-економічної

оптимізації схем теплопостачання, затверджуваних місцевими

органами виконавчої влади;
додержання стандартів, правил і норм усіма суб'єктами

відносин у сфері теплопостачання;
заборони відключення в опалювальний період об'єктів

теплопостачання від систем енерго-, газо-, водопостачання як

об'єктів життєзабезпечення та стратегічного призначення;
створення умов для функціонування сфери теплопостачання на

принципах самоокупності;
сприяння розвитку конкурентних відносин на ринку теплової

енергії;
встановлення відповідальності суб'єктів теплопостачання за

порушення законодавства у сфері теплопостачання;
підвищення екологічної безпеки систем теплопостачання;
створення умов для впровадження енергозберігаючих технологій;
забезпечення впровадження засобів обліку і приладів

регулювання споживання теплової енергії.
Стаття 7. Напрями розвитку систем теплопостачання
Основними напрямами розвитку систем теплопостачання є:
планування теплопостачання, розроблення та реалізація схем

теплопостачання міст та інших населених пунктів України, строк дії

яких має бути не менше 5-7 років на основі оптимального поєднання

централізованих та децентралізованих систем теплопостачання;
впровадження когенераційних установок, у тому числі на базі

діючих опалювальних котелень;
використання нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії, у

тому числі енергії сонця, вітру, біогазу, геотермальних вод,

відходів виробництва;
впровадження високоефективного теплоенергетичного обладнання

і матеріалів у новостворюваних та діючих системах теплопостачання,

зокрема, котлів з підвищеним коефіцієнтом корисної дії,

утилізаторів тепла вихідних газів, малогабаритних теплообмінних

апаратів, уніфікованих блочних пальникових пристроїв з

автоматикою, приладів диспетчерського контролю та управління

технологічними процесами;
зниження втрат при транспортуванні теплової енергії в

магістральних та розподільчих теплових мережах методами

впровадження сучасних видів теплоізоляції, у тому числі із

спінених полімерних матеріалів;
підвищення строків експлуатації трубопроводів методами

впровадження нових видів антикорозійних покриттів та засобів

електрохімічного захисту, використання неметалевих трубопроводів;
впровадження попереджувальної діагностики (енергетичного

обстеження) стану систем теплопостачання у процесі експлуатації.
Стаття 8. Державна підтримка та стимулювання у сфері

теплопостачання
Державна підтримка у сфері теплопостачання надається

відповідно до обсягів коштів, передбачених законом про Державний

бюджет України та місцевими бюджетами на відповідний рік, а також

коштів на проведення науково-дослідних робіт з удосконалення

систем теплопостачання та енергозбереження.
У разі здійснення теплогенеруючими або теплопостачальними

організаціями заходів з енергозбереження, що привели до економії

енергоносіїв при виробництві теплової енергії, до зменшення втрат

при її транспортуванні та постачанні, орган виконавчої влади, який

згідно з цим Законом регулює тарифи на теплову енергію, на три

роки залишає тарифи на рівні, встановленому до впровадження цих

заходів. Якщо протягом строку окупності змінюються ціни на

енергоносії, то відповідною мірою коригується рівень тарифу.
Розділ III. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ

ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
Стаття 9. Засади державного управління у сфері

теплопостачання
Завданнями державного управління у сфері теплопостачання є:
забезпечення надійності теплопостачання як одного з

необхідних елементів безпеки людини;
створення механізмів функціонування ефективного ринку

теплової енергії;
зменшення шкідливого впливу на довкілля;
створення умов для залучення інвестицій у розвиток та

технічне оновлення систем теплопостачання.
Державне управління у сфері теплопостачання здійснюють:
на загальнодержавному рівні - Кабінет Міністрів України,

центральні органи виконавчої влади у межах своїх повноважень;
на місцевому рівні - Рада міністрів Автономної Республіки

Крим, місцеві державні адміністрації.
Стаття 10. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері

теплопостачання
До повноважень Кабінету Міністрів України належать:
розробка та реалізація державної політики у сфері

теплопостачання;
координація діяльності міністерств, інших центральних органів

виконавчої влади у сфері розробки державних (міждержавних,

регіональних) цільових програм розвитку систем теплопостачання,

довгострокового прогнозування споживання теплової енергії,

нормативно-правових актів щодо формування цін на теплову енергію;
організація здійснення контролю та обліку в цій сфері;
визначення органів ліцензування;
вирішення інших питань у сфері теплопостачання відповідно до

законів України.
Стаття 11. Повноваження центрального органу виконавчої влади

у сфері теплопостачання
До повноважень визначеного центрального органу виконавчої

влади у сфері теплопостачання належать:
реалізація державної політики у сфері теплопостачання;
розроблення державних цільових програм розвитку систем

теплопостачання і контроль за їх виконанням;
розроблення довгострокових прогнозних балансів споживання

теплової енергії виходячи з потреб національної економіки, установ

і організацій та населення;
розроблення науково обґрунтованих нормативів витрат та втрат

енергоносіїв при виробництві, транспортуванні та постачанні

теплової енергії;
установлення порядку ведення та забезпечення моніторингу у

сфері теплопостачання, а також використання результатів

моніторингу для вдосконалення систем теплопостачання;
координація діяльності місцевих органів виконавчої влади;
здійснення контролю за виконанням установлених у цій сфері

правил і норм у межах своїх повноважень;
розроблення та внесення пропозицій щодо вдосконалення
  1   2   3

Схожі:

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка