Директору кп «Господар», депутату Київради Пінчуку М. Я. Марочкіної Раїси Іванівни




Скачати 86.34 Kb.
НазваДиректору кп «Господар», депутату Київради Пінчуку М. Я. Марочкіної Раїси Іванівни
Дата конвертації30.03.2013
Розмір86.34 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Фізика > Документы


Директору КП «Господар»,

депутату Київради Пінчуку М.Я.

Марочкіної Раїси Іванівни,

02096, м. Київ, вул. Привокзальна, 10/1, кв. 42

Копія: Заступнику Начальника

Головного управління житлового господарства КМДА Шайдецькому В.
ЗАЯВА
Нечувана зухвалість та безсоромність – лише таку я можу дати оцінку Вашому листу № 1158 від 10.07.2002.

В листі зокрема зазначається, що нібито в моїй заяві від 12.06.2002 було вказано лише терміни усунення несправностей електромережі і жодним словом не обмовлено, який ремонт електропроводки необхідно виконати.

Проте про іншу сторону медалі пан Пінчук чогось не написав. Ще до того як направити заяву до ЖЕД-223 з цього приводу я мала телефонну розмову з головним інженером дільниці, який сказав, що я маю сама все лагодити і йому байдуже, що я інвалід І групи. Лише після такої усної відповіді, я звернулась письмово, та відповіді так і не отримала. З 12.06.2002 я телефонувала 21 (двадцять один раз) до начальника ЖЕД-223, заступника начальника, головного інженера, майстра, техніка, електрикам, КП “Господар” та ніхто не побажав мені допомогти. Мій представник на зустрічі з начальником ЖЕД-223 особисто висловив обурення з цього приводу, запропонувавши вирішити проблему з електропроводкою, на що отримав категоричну відмову. І ЛИШЕ ЗАВДЯКИ ЗАСТУПНИКУ НАЧАЛЬНИКА ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА КМДА В. ШАЙДЕЦЬКОМУ ТА ПРАЦІВНИКУ ГУ ПІНЧУК Л.І., ЯКІ ЧУЙНО, З РОЗУМІННЯМ ПОСТАВИЛИСЬ ДО МЕНЕ, ПРОБЛЕМУ БУЛО ВИРІШЕНО.

Вам, пане Пінчук М.Я., навіть не соромно писати про те, що начальник ЖЕД-223 запросив мене прийти до нього у прийомний день. Знаючи, що я інвалід І групи, ветеран праці, одинока, маю такі численні хвороби, як хронічний коронарокардіосклероз, хронічний піелонефріт в стадії загострення, люмбалгія, ангіосклероз, остеоортроз, хронічний холецестит, хронічний ланкреатит, пан Артеменко має нахабство писати мені про таке. Самому ліньки прийти до мене, великий пан знайшовся – лише начальник дільниці, а вже до нього на поклін повинні йти каліки - інваліди І групи, тим паче, що ЖЕД-223 знаходиться через будинок від мого!

В той же час Пінчук приховав те, які ультимативні умови поставив мені пан Артеменко в листі № 218 від 25.06.2002, де є такє формулювання: «В разі неявки, залишаю за собою право відповіді на Ваші заяви та скарги не надавати». Знаючи, що я інвалід І групи, не зможу до нього прийти, Артеменко вирішує таким чином позбавити себе від зайвого клопоту –надання відповідей на мої звернення. До речі з якого це дива пан Артеменко наділив себе таким правом незрозуміло, адже діючим законодавством про звернення громадян подібне не передбачено і може розцінюватися як самовправство. Стосовно кількості моїх звернень, то Законом України «Про звернення громадян» вона не обмежена.

Як відомо кількість і якість залежать один від одного. Так і тут – чим довше ЖЕД-223 не вирішує проблем, тим більше їх накопичується. І справа тут не в мені, а в безгосподарності ЖЕД-223 та його керівників, які не змогли за добу, як це встановлено відповідними нормативами, зробити дрібний ремонт електропроводки. Знадобився цілий місяць та ще й лист вищестоящої інстанції!!! Цікаво скількі десятиліть чи навіть століть знадобиться ЖЕД-223, щоб зробити капітальний ремонт нашого будинку?

Стаття 32 Конституції України зазначає, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя. Хто за мною здійснює догляд і в якій формі – Вас не стосується. Зі свого боку я не втручалась у Ваше особисте життя.

Стосовно підпису мого онука в акті від 20.05.02, то до цього часу мені не було надано відповідних доказів того, що цей підпис належить моєму онуку, тому стверджувати, що мій онук проживає разом зі мною не можу навіть я. Крім того, слово «мешкає» Вами навіть не обгрунтовано. Палій О.А. мешкає разом зі мною так як і заступник начальника ЖЕД-223 Федоренко, яка часто заходить до мене «в гості», користується, до речі гарячою та холодною водою, світлом.

Тому по такій логіці одиноких громадян взагалі не має. Саме тому для таких як Ви, законодавством спеціально встановлено, що громадянин похилого віку вважається одиноким якщо в них не має дітей або чоловіка (дружини) працездатного віку. Інші родичі ніяких забов’язань не несуть. То ж поглиблюйте свої знання! Бо соромно таке не знати, а ще хвалитесь, що двічі були депутатом райради та вдруге обрані до Київради. В своїй листівці Ви написали, що у Вас вища освіта. Та не написано де Ви її здобули – в армії чи в Київському будівельному технікумі транспортного будівництва? А в листівці, що випущена була теркомісією взагалі нічого про освіту не сказано. Це я до того, що коли у Вас вища освіта, не знати таких речей – подвійний сором!

Далі в листі йде наклепницька інформація. По-перше, в мене зареєстровано не дві, а чотири юридичні особи. По-друге, в мене немає жодної зареєстрованої юрособи підприємницької діяльності, всі чотири організації є громадськими. По-третє, особи підприємницької діяльності реєструються райдержадміністрацією, а не управлінням юстиції. По-четверте, організації створені були для захисту відповідних малозабезпечених категорій населення від таких депутатів-директорів як Ви. По-п’яте на балансі жодної зазначеної організації немає оргтехніки, тому вони не можуть використовувати її в своїй діяльності. По-шосте, у Вас не має права втручатись в моє особисте життя: те, що мені купують та дарують Вас не стосується! По-сьоме, майстер ЖЕД-223 Дубина не має права розповідати моїм сусідам та незнайомим людям про моє матеріальне становище, тим паче явно перебільшуючи, спотворюючи ситуацію та створюючи плітки на ровному місці, нехай розповідає про те, що є в її квартирі. По-восьме, Ви занадто для мене молодий, щоб давати якісь поради, і взагалі в сини мені годитесь. Якщо Ви не можете впоратись з господарством “Господаря”, то гріх робити мені зауваження.

Ваше намагання представити Головному управлінню так ситуацію, що є дурна бабка та хитрий онук просто огидне. Мій онук доглядає за своїм батьком, інвалідом, хворим на активну форму туберкульозу з виділенням мікробактерій, за мною та двоюрідною бабусею, вчиться у вищому навчальному закладі, а не в будівельному технікумі, що немає права роздавати дипломи про вищу освіту. Ви разом з Артеменко і мізинця мого онука не варті.

^ Упереджене ставлення працівників ЖЕД-223 та пана Пінчука М.Я. очевидне.

Зокрема, майстер Дубина скаржилась мешканцям мого будинку та незнайомим їй людям, що мій онук забагато знає, що вона скільки прожила, а й половини всього, що відомо моєму онуку, не знає; заступник начальника Федоренко знає мене майже 7 років, тоді вона була головним інженером ЖРЕД-7, готувала відповіді на мої заяви неодноразово відвідувала мене з комісіями, відповідала на мої телефонні дзвінки, та в боротьбі зі мною практично завжди зазнавала поразки, остання з яких – газова плита, про яку Федоренко казала, що вона не підлягає заміні, проте коли я написала скарги в різні інстанції, Федоренко змушена була визнати мою правоту.

Стосовно Вас, пане Пінчук, то не секрет, що в минулій передвиборчій кампанії проти Вас балотувався Малолітній О.М., ініціатором висунення та керівником штабу якого був мій онук. Це лише невелика частина фактажу щодо упередженого ставлення до мене.

А взагалі в мене склалося враження що для Вас Закон – ніщо, а передвиборчі Ваші обіцянки щодо допомоги інвалідам, одиноким нічого не варті. Може я неправильно зрозуміла Ваші обіцянки щодо конкретної адресної допомоги інвалідам та одиноким і це слід розуміти як допомогу скоріш відправити таких як я на той світ?

А взагалі все те, що написав в листі Головному управлінню пан Пінчук проста відмовка, що до того ж носить наклепницький характер. То нехай пан Пінчук, якщо він такий “господар” пояснить чому інваліду І групи, ветерану праці, ветерану ВВВ Василевській А.С., що мешкає у квартирі № 2 нашого будинку до цього часу не замінили газову плиту, хоча начальник ЖЕД-223 Артеменко ще на початку лютого 2002 визнав необхідність такої заміни через наявність висновків управління по експлуатації. Правда він написав ще, що немає коштів. П’ять місяців Василевська вимушена експлуатувати плиту, яка непридатна до цього! Коштів немає на плиту, та на крісло-менеджер для пана Артеменко гроші знайшлись, на 4 новенькі гарні дорогі двері в кабінети керівників ЖЕД-223 та радіо-телефон також знайшлись!!! Як бачите, лише начальник дільниці, а такі апетити! Як це він не купив крісло-сенатор за 300 $ чи крісло “Прем’єр” за 500 $. Не кожний начальник дільниці може це собі дозволити, тим паче, коли у інвалідів вийшли з експлуатації газові плити та унітази. А от Вам і ще один приклад – квартира № 20 нашого будинку, де мешкає вдова учасника бойових дій, ветеран ВВВ, ветеран праці Кубрак О.І., якій ніхто не міняє ні газову плиту, ні унітаз тощо. А згідно п. 8 статті 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” Кубрак О.І. має право на позачерговий безплатний капітальний ремонт. Напишіть, будь ласка, Миколо Яковичу, в Головне управління, про те, як Ви міняли унітаз матері того ж таки Малолітнього декілька років назад, коли унітаз лопнув. Скількі місяців потрібно було Малолітній Т.І., вдові інваліда ВВВ, інваліду ІІ групи, ветерану виходити аби Ви нарешті щось таки зробили.

До того ж Пінчук чомусь приховав, що останнім часом мої звернення не тільки уважно не розглядаються, а ігноруються повністю. Так, на моє звернення до ЖЕД-223 з приводу недоліків стану під’їзду, до цього часу не було вжито жодних заходів, про необхідність яких я писала та повідомляла в усній формі: ліхтар над під’їздом не горить, деякі підсобні приміщення не зачинені на замок, табличка із зазначенням номеру під’їзду та номерів квартир відсутня. А звернення про наявність сирості у квартирі навіть до уваги не приймається! Ніякої відповіді з приводу наявності тріщини в будинку з 5 по 2 поверх, не надається.

І таких прикладів по нашому будинку дуже багато. Фактично ЖЕД-223 перейняв методи «роботи» ЖРЕД-7. Складається враження, що Пінчук М.Я. став депутатом Київради для того, щоб готувати такі відписки, бо коли б він не був депутатом такої зухвалої відповіді не надав. В депутати треба обирати таких людей, як В. ШАЙДЕЦЬКИЙ та ПІНЧУК Л.І.

Я, коли Пінчук М.Я. та Артеменко ще пішки під стіл ходили, рила окопи під пулями та снарядами, моя старша (нині покійна) сестра отримала раніння і осліпла на все життя, загинуло багато моїх родичів на війні, бо ми робили все можливе для захисту Батьківщини, не жаліли ні сил ні здоров’я. Я, будучи неповнолітньою працювала на хлібзаводі у м. Моспине Донецької області, вдень і вночі. Що таке обідня перерва, як Пінчук М.Я., я не знала. А після війни треба було допомагати дорослим на будівництві, поновлювати життя країни. Це Пінчук М.Я. після закінчення школи № 113 поступив у технікум вже на всьому готовому. ^ ТА ДО ТОГО Ж БЕЗПЛАТНО!!! Йому не казали, що мовляв голота сільська, йди з міста куди подалі чи тобі не положено. З села приїхав в Київ вчитись і йому ніхто ні слова не сказав, і плітки не розповсюджував. На крові та поту таких як я Пінчук М.Я. та його покоління виросли, вивчились, отримали гарну роботу. Звичайно, казати, що Пінчук та Артеменко представляють все своє покоління не можна, бо як би всі були такими як вони, то ми б, старенькі люди, повимирали. Я за все своє життя, що важко працювала, заробила лише на інвалідність І групи, а пінчуки, артеменки та К молодші за мене, мають гарні квартири з євроремонтами, іномарки, мобільні телефони, їдять у дві щоки так, що скоро вже у двері не пролізуть та ще й кабінети напихують оргтехнікою та дорогими офісними меблями. Та ще плачуться, що немає грошей. То де ж Ви їх поділи? Після війни яка розруха та голод були, а все відбудували! Так Ви тепер жируєте, а над нами знущаєтесь як гестапівці. Думаєте, що коли поробились начальниками, так все вам дозволено?

А які гарні обіцянки роздавав мешканцям нашого та сусідніх будинків Пінчук перед виборами: що все буде зроблено, що інвалідам буде всяка поміч, в тому числі і в безкоштовному ремонті квартир. Коли ж я звернулась до Пінчука з проханням провести заміну старого унітазу в моїй квартирі, тим паче, що є відповідний припис Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів, то отримала такий спротив, що страшне. Під час окупації м. Моспино Донецької області навіть фашисти не ставились до наших людей так по-звірські як Пінчук та Артеменко до мене!

Саме тому Ви написали на мене такий брудний опус, щоб очернити мене та мого онука, бо Вам соромно перед Вашими керівниками, що мені, інваліду І групи із-за таких дрібниць прийшлось турбувати велике начальство, бо у Вас та Ваших підлеглих ^ НЕ ЗНАЙШЛОСЯ НІ КРАПЕЛЬКИ СОВІСТІ ТА СПІВЧУТТЯ ДО ХВОРОЇ СТАРУШКИ!!!

Оскільки Ви перейшли дозволену межу, я вирішила відкрити в Іnternet сайт спеціально присвячений тому, як Ви наді мною знущаєтесь,- нехай люди побачать всі ті відписки, які своїм виборцям дає Пінчук, прочитають його предвиборні обіцянки, побачать фотографії унітазу та грибкових утворень в моїй квартирі, побачать моє фото , інваліда І групи, каліки, прочитають куди можна написати листа на мою підтримку або відправити факс, зателефонувати до Пінчука та висловити своє обурення, залишити свою думку у гостьовій книзі, або на форумі. Тож набравши в Іnternet адресу www.antipinchyk.narod.ru, люди зможуть побачити і прочитати про тих, “хто дійсно турбується про виборців” (цитата з листівки Пінчука).
Додатки:*

  1. Копія листа ЖЕД-223 № 218 від 25.06.02

  2. Копія листа ЖЕД-223 № 55 від 02.02.02

  3. Копія листівки Пінчука від 1998 року

  4. Копія листівки Пінчука від 2002 року

  5. Копія листівки, випущеної теркомісією

  6. Фотографії з підписами на зворотній стороні у кількості


* Надсилаються тільки до Головного управління житлового господарства КМДА
Інвалід І групи,

ветеран праці, одинока

громадянка похилого віку Марочкіна Р.І.


Схожі:

Директору кп «Господар», депутату Київради Пінчуку М. Я. Марочкіної Раїси Іванівни iconНачальнику кп «Господар» Пінчуку М. Я. Марочкіної Раїси Іванівни
Я інвалід І групи, ветеран праці, одинока. На вулицю не виходжу. І мені абсолютно байдуже те, що Ваше відомство провело косметичний...
Директору кп «Господар», депутату Київради Пінчуку М. Я. Марочкіної Раїси Іванівни iconНачальнику жед-223 Марочкіної Раїси Іванівни
України, затвердженого наказом №135 від 31. 12. 91 Державного комітету України по житлово-комунальному господарству передбачений...
Директору кп «Господар», депутату Київради Пінчуку М. Я. Марочкіної Раїси Іванівни iconАнотація на роботу Довгань Людмили Іванівни
Анотація на роботу Довгань Людмили Іванівни, учителя російської мови та світової літератури, спеціаліста вищої категорії, старшого...
Директору кп «Господар», депутату Київради Пінчуку М. Я. Марочкіної Раїси Іванівни iconДиректору тов «фабрікант. Юа»

Директору кп «Господар», депутату Київради Пінчуку М. Я. Марочкіної Раїси Іванівни iconДиректору лмкп «Львівводоканал»

Директору кп «Господар», депутату Київради Пінчуку М. Я. Марочкіної Раїси Іванівни iconДиректору тов «фабрікант. Юа»

Директору кп «Господар», депутату Київради Пінчуку М. Я. Марочкіної Раїси Іванівни iconНародному депутату України
...
Директору кп «Господар», депутату Київради Пінчуку М. Я. Марочкіної Раїси Іванівни icon"Світ тварин (укр.)"
Найбільший серед сучасних гризунів його назва прийшла із мови гуарані та її можна перекласти як господар трав
Директору кп «Господар», депутату Київради Пінчуку М. Я. Марочкіної Раїси Іванівни iconНоворічний вечір для 9-11 класів
Господиня бере телеграму, господар розписується, читає. Телеграма написана на ватмані й оформлена як новорічне поздоровлення
Директору кп «Господар», депутату Київради Пінчуку М. Я. Марочкіної Раїси Іванівни iconПравила пожежної безпеки на залізничному транспорті
Першому заступнику Міністра транспорту генеральному директору Укрзалізниці А. В. Слободяну
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка