Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії у 2011 2012 навчальному році Олександр Хоренко




Скачати 181.2 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії у 2011 2012 навчальному році Олександр Хоренко
Дата конвертації31.03.2013
Розмір181.2 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Фізика > Методичні рекомендації
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії у 2011 – 2012 навчальному році
Олександр Хоренко,

методист навчально-методичного кабінету

математики та фізики
У 2011/2012 навчальному році буде завершено перехід у загально­освітніх навчальних закладах до нової структури фізичної освіти. Нова структура фізичної освіти передбачає вивчення в 7-9 класах основної школи закінченого курсу фізики, що включає всі елементи базових знань про явища природи, розкриває суть фундаментальних наукових фактів, гіпотез, понять і законів фізики, їхній історичний розвиток.

У старшій школі загальноосвітня підготовка буде здійснюватися на засадах профільного навчання, де зміст фізичної освіти та вимоги до його засвоєння будуватимуться за трьома рівнями – рівень стандарту, академічний і профільний, що відображається у відповідних навчальних програмах.

Нова програма, як і попередня, позбавлена жорсткого поурочного поділу. Учитель на власний розсуд може розподіляти навчальний ма­те­ріал за темами уроків, переставляти їх місцями в межах розділу, але так, щоб не порушувалась логічна послідовність. Наведений у програмі розподіл годин є орієнтовним. З огляду на те, що фізика починає вивчатись у 7 класі, де відбувається формування фізичних та світоглядних понять, рекомендуємо за рахунок годин варіативної частини збільшити кількість тижневих годин саме у 7 класі.

Курс фізики 7 класу можна вивчати як цілий рік (1 година на тиждень) так і протягом другого семестру (2 години на тиждень). У цьому випадку оцінювання за ІІ семестр, а відповідно і річне оцінювання здійснюється на підставі результатів 4 обов’язкових тематичних обліків навчальних досягнень учнів.

Згідно наказу МОН № 297 від 17.05.2005 календарне планування навчального матеріалу вчителі мають право здійснювати безпосе­редньо у текстах робочих навчальних програм, розробка планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму.

За рахунок варіативної складової навчального плану кількість годин на вивчення предмета може бути збільшена та використо­вуватись як на подовження часу опанування змістом обраної програми, так і на вивчення певних спецкурсів та факультативів відповідно до обраного профілю. У першому випадку вчитель має право самостійно змінювати послідовність вивчення окремих питань посеред теми, пере­розподіляти години на вивчення окремих тем у ме­жах річної кількості годин. У другому випадку вчитель повинен орієн­туватися на "Збірник програм курсів за вибором і факультативів з фізики та астро­номії", Харків: Видавнича група "Основа". Мінімальна наповнюваність груп для факультативних занять і курсів за вибором у міських загально­освітніх навчальних закладах становить 8, у сільських – 4 учні.

Згідно додатку 13 до наказу Міністерства освіти науки України від 27.08. 2010 № 834 "Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню" дозволяється створення в однокомплектних навчальних закладах профільних груп, де відводиться 2 год на вивчення фізики всім класом (рівень стандарту) і 4 год у профільній групі (2+4=6 год, профільний рівень). Досвід минулого року показав, що така форма роботи себе не оправдовує. Неможливо спланувати навчальний матеріал так, щоб для учнів профільної групи було доповнення, більш поглиблене вивчення навчального матеріалу, який вивчався усім класом. Тому в тих закладах, які створюють профільні групи, рекомендуємо вивчати фізику окремо в групі суспільно-гуманітарного напрямку (2 год, рівень стандарту) і окремо в групі фізико-математичного напрямку (4-5 год, залежно від допустимого фінансування). Планування навчального матеріалу здійснювати за програмою академічного рівня, збільшивши кількість годин на розв’язування задач, більш ґрунтовного опанування окремих тем, або за програмою профільного рівня, зменшивши час на вивчення матеріалу, який пропонується лише для цього рівня.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 18.02.08 № 99 "Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закла­дів з поглибленим вивченням окремих предметів" класи (групи) з пог­либ­леним вивченням окремих предметів створюються в загально­освітніх навчальних закладах за наявності відповідного навчально-методичного забезпечення, з урахуванням нахилів, здібностей і побажань дітей та згоди їхніх батьків або осіб, що їх замінюють. Рішення про формування класів з поглибленим вивченням одного чи кількох навчальних предметів приймається педагогічною радою за рекомендацією ради навчального закладу і затверджується наказом керівника закладу.

За рахунок годин варіативної складової відводиться додатковий час на поглиблене вивчення того чи іншого предмета. Для таких класів у 2008 році створено навчальну програму з фізики, що передбачає вивчення предмета у 8-9 класах по 4 години на тиждень. З програмою можна ознайомитися на сайті МОН, а також у журналі "Фізика в школах України" (видавнича група "Основа", м. Харків) та газеті "Фізика" (видавництва "Перше вересня").

Відповідно до наказу Міністерства освіти науки України від від 27.08. 2010 № 834 "Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню" навчальний предмет "Астрономія" входить до інваріантної складової навчальних планів у 11-ому класі. У рівні стандарту та академічному рівні на вивчення астро­номії відводиться 0,5 тижневих годин, у профільному рівні (фі­зичному) – 1 го­дина. У всіх інших профілях природничого напрямку (фізико-математичний, біолого-фізичний, тощо) відводиться 0,5 тижне­вих годин. З огляду на те, що з минулого навчального року в Україні проводиться олімпіада з астрономії, рекомендуємо цей курс вивчати у І семестрі.

Основними видами оцінювання є поточне, тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація.

Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опа­ну­вання учнями матеріалу теми (частини теми) відповідно до ви­мог навчальних програм упродовж її вивчення з урахуванням поточ­них оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Під час тематичного оцінювання з фізики мають бути враховані результати навчальних досягнень учнів із трьох напрямів: із знання теорії, вмінь розв’язувати задачі та виконувати лабораторні роботи. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається, хоча логічним буде проведення контрольної роботи, короткочасної самостійної роботи, усного заліку тощо по закінченні вивчення теми чи її частини.

Перед початком вивчення чергової теми вчитель повинен ознайомити учнів з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання. До обов’язкових видів робіт можуть належити: лабораторні роботи, роботи фізичного практикуму, залік, конференція, самостійна та контрольна роботи тощо.

Відповідно до Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з написом "Тематична" без зазначення дати.

За результатами тематичного оцінювання виставляється семестро­ва оцінка у відповідні колонки "І (ІІ) семестр", а річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових оцінок. При виставленні семест­рової та річної оцінки слід ураховувати динаміку особистих навчаль­них досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивче­ння, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо). Учні мають право на підвищення лише семестрової оцінки. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати в колонку з написом "Скоригована" поруч із колонкою "І (ІІ) семестр". Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. Семестрові та річні роботи, як окремі підсумкові роботи, не проводяться

Річна оцінка коригуванню не підлягає і виставляється до журналу в колонку з надписом "Річна" без зазначення дати не раніше ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр, на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Наприклад:


04

/

09


12

/

09


Поточні


25

/

09


26

/

09

Тематична


30

/

09



І семестр

Скоригована



ІІ семестр

Скоригована

Річна

ДПА




8

8 7 8 8

8




8







8







9




9







н

8 7 8 8

7




7







7







9




8

9




9

8 9 8 8

8

9

9







9







8




8







7

9 7 8 8

н




8







8







7

8

8







н

7 9 8 8

н

9

9







9







9




9







7

7 8 7 8

н

н

7







7

8




6

7

7

8




н

н н н н

н

н

н/а







н/а

6




6




6







н

н н н н

н

н

н/а







н/а







н/а




н/а






Для учнів, які не мають річної оцінки (не атестовані) з будь-яких причин, за рішенням педагогічної ради та відповідного наказу керівника навчального закладу річне оцінювання проводиться в серпні-вересні.

Із метою недопущення перевантаження учнів та раціонального використання часу інші контрольні роботи (заміри, діагностичні роботи тощо), що організовуються керівництвом навчального закладу, мають проводитися під час запланованих вчителем письмових робіт і містити завдання лише з теми, яка вивчається. У таких випадках учитель позбавляється необхідності проводити повторні письмові роботи. Річні контрольні роботи за весь курс навчання у даному класі дирекція навчального закладу має право проводити, якщо наказом передбачено повторення навчального матеріалу в кінці ІІ семестру.

Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійс­нюється у колонку з надписом "ДПА" після колонки з написом "Річна" без зазначення дати.


Дата

Тема уроку

Завдання додому

04/09

Первинний інструктаж з безпеки життє­діяль­нос­ті. Електромагнітна індукція. Магнітний потік.




12/09

Первинний інструктаж з безпеки життє­діяльності. Л.Р.1 "Вивчення явища електромагнітної індукції"




25/09

Підсумковий урок (контрольна робота)




26/09

Узагальнення і систематизація знань з теми "Електромагнітна індукція"



До додатка до свідоцтва про базову загальну середню освіту та атестата про повну загальну середню освіту виставляються річні оцінки та результати державної підсумкової атестації.

Звертаємо увагу, що відповідно до методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення нав­чальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів (лист МОН від 06.02.2008 р. № 1/9-61) наприкінці року оцінюванню підлягає й проведення навчальної практики. Ди­ректор закладу освіти своїм наказом затверджує чіткий графік про­ведення навчальної практики, кількість годин, які відводяться на той чи інший предмет, відповідальних осіб та особливості її оціню­вання. Зміст і дата проведення занять навчальної практики облі­ковуються в класних журналах на окремих, спеціально відведених сто­рінках. Оцінка за навчальну практику виставляється в класному журналі, а також виокремлюється відповідним рядком у табелі успішності учня.

Основою для формування методологічних знань в учнів повинна стати експериментальна частина курсу фізики, направлена як на формування навиків роботи з фізичними приладами, так і на вміння фіксувати та описувати результати досліджень, робити висновки на підставі встановлення причиново-наслідкових зв’язків. Демонстрацій­ний експеримент, наведений у програмі, є обов’язковим для виконання вчителем.

У новій програмі привернуто більшу увагу на формування прак­тичних навичок школярів, запропоновано значно більшу кількість ла­бо­раторних робіт.

Залежно від змісту діяльності учнів ці лабораторні роботи можуть проводитися в різних формах:

- короткочасна лабораторна робота (наприклад: "Вимiрювання часу (метроном, секундомiр, годинник)", "Утворення кольорової гами світла шляхом накладання променів різного кольору", "Вимірювання частоти обертання тіл" тощо);

- фронтальна лабораторна робота;

- пошуково-конструкторська лабораторна робота (наприклад: "Скла­дання найпростішого оптичного приладу", "Конструювання динамометра"), виконання якої може здійснюватися як на уроці під керівництвом учителя, так і в домашніх умовах;

- пошуково-дослідницькі завдання для домашнього виконання (наприклад: "Дослідження явища дифузії в рідинах і газах" тощо).

Проведення експериментів повинно набувати характеру самос­тійних досліджень, коли учні роблять власні висновки та узагальнення шляхом пошукової й дослідницької діяльності. Учитель може замінювати тематику окремих робіт на рівноцінні з огляду на стан матеріальної бази фізичного кабінету, об’єднувати деякі лабораторні роботи, що повинно бути відображено у календарних планах.

Розвитку пізнавального інтересу, творчих та інтелектуальних здібностей учнів сприяють домашні завдання до лабораторних робіт, які спрямовані на спостереження певного явища, постановку дослідження на обладнанні, пристроях побутового призначення, конструювання пристроїв для отримання підтвердження певних теоретичних обґрунтувань.

З огляду на те, що деякі лабораторні роботи з навчальної програми з фізики спрямовані на спостереження фізичних явищ і процесів, ознайомлення учнів із будовою пристроїв і у деякій мірі носять репродуктивний характер, то за вибором учителя вони можуть не оцінюватися. Наприклад, залежно від постановки роботи, можуть не оцінюватися такі лабораторні роботи:

7 клас: "Фiзичний кабiнет та його обладнання. Пра­вила безпеки у фiзичному кабiнетi", "Дослідження явища дифузії в рідинах і газах", "Утворення кольорової гами світла шляхом накладання променів різного кольору", "Складання найпростішого оптичного приладу".

8 клас: "Вимірювання частоти обертання тіл", "Вивчення характе­ристик звуку", "Конструювання динамометра", "Вимірювання сил за допомогою динамометра. Вимірювання ваги тіл", "Вимірювання тем­пе­ратури за допомогою різних термометрів", "Визначення ККД нагрівника".

9 клас: "Дослідження взаємодії заряджених тіл", "Складання найпростішого електромагніту і випробування його дії", "Вивчення будови дозиметра і проведення дозиметричних вимірювань".

11 клас: "Спостереження суцільного та лінійчастого спектрів", "Спостереження інтерференції світла", "Спостереження дифракції світла".

У програмі 10-11 класів в дужки взяті питання, які вчитель може винести на оглядове або самостійне опрацювання. Також сюди відносяться і окремі лабораторні роботи:

10 клас: "Дослідження руху тіла по колу", "Вимірювання сил", "Вимірювання коефіцієнта тертя", "Дослідження пружного удару двох тіл".

11 клас: "Дослідження взаємодії електризованих тіл", "Дослід­ження електричного кола з напівпровідниковим діодом", "Дослідже­ння магнітних властивостей речовини".

^ Дані роботи рекомендуємо винести на самостійне виконання або виконати учителем демонстраційно, а учням описати спостережувані явища чи зробити відповідні розрахунки.

Наведений перелік робіт фізичного практикуму тривалістю 1 або 2 год є орієнтовним, і може бути змінений вчителем на власний розсуд у межах годин, зазначених програмою. У школах, де відсутнє складне необхідне обладнання для проведення лабораторного практикуму, передбаченого програмою, дозволяється проведення робіт із доступ­ним обладнанням. Можна розділяти практикум на частини і проводити їх у різних семестрах з виставленням відповідних тематичних оцінок.

Під час проведення лабораторних робіт та робіт фізпрактикуму в 10-11 класах особливу увагу слід звернути на обчислення похибок вимірювань.

У класах фізико-математичного профілю лабораторні роботи можуть виконуватися у вигляді практикуму, а роботи практикуму фронтально. Поділ лабораторних робіт на фронтальні та лабораторні має умовний характер.

Для створення проблемних ситуацій, мотивації діяльності учнів під час вивчення нового матеріалу, з метою вдосконалення практичних умінь і навичок (складання схем, проведення вимірювань тощо), залучення їх до активної пізнавальної діяльності вчитель може доповнювати запропоновані навчальною програмою переліки де­монстраційних дослідів, лабораторних робіт, робіт фізичного практи­куму додатковими дослідами, короткочасними експериментальними завданнями, збільшувати їх кількість під час виконання фронтальних лабораторних робіт або фізпрактикуму тощо. Необхідність оцінювання додатково запропонованих робіт визначається вчителем.

Сучасний етап розвитку освіти характеризується активним впровадженням у навчальний процес комп’ютерних технологій. Зокрема, у фізичному експерименті вони можуть виступати як засіб вимірювання, обробки результатів дослідження, джерело інформації для проектування дослідницько-пошукової діяльності, і як віртуальний світ для експериментального пізнання фізичних явищ і процесів.

Вимоги до перевірки зошитів регламентуються листами Міністерства освіти і науки України "Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів із природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах" від 27.12. 2000 р. № 1/9 – 529. Потрібно звернути увагу на такі моменти:

· у семестрі має бути не менше однієї письмової (контрольної) роботи з фізики;

· кожен учень повинен мати не менше 2-х зошитів (для класних і домашніх робіт; лабораторних робіт (практикуму));

· контрольні (письмові) роботи можуть виконуватися як в окремому зошиті, так і на окремих аркушах;

· зошити (аркуші) для письмових і лабораторних робіт мають зберігатися у кабінеті фізики, а в разі відсутності такого – в учителя протягом усього навчального року.

· бал за ведення робочих зошитів у журнал не виставляється.

Перелік рекомендованої літератури в навчально-виховному про­цесі буде надруковано в "Інформаційному збірнику Міністерства осві­ти і науки України". Поряд з підручниками, що наведені в переліку в навчальних закладах, дозволяється використовувати підручники та посібники, видані за попередні роки та рекомендовані Міністерством освіти України.

Кабінет фізики навчального закладу повинен відповідати вимогам Положення про навчальні кабінети. Нагадуємо, що в перелік основних документів кабінету входять:

- Акт-дозвіл на проведення занять у кабінеті фізики;

- Паспорт кабінету фізики;

- Інвентарна книга;

- Журнал проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності;

- Інструкція з безпеки для кабінету фізики.

Звертаємо увагу, на обов’язкове виконання вимог наказу Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 № 304 "Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і пере­вірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України”, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за № 806/12680. Згідно цього листа проводяться такі інструктажі:

- первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності на початку занять у кабінеті (на першому уроці кожного навчального року). Запис про проведення первинного інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності, який зберігається в кабінеті (питання, з якими вчитель повинен познайомити учнів рекомендуємо взяти з курсу БЖД, який викладається у школі, і погодити з вчителем, який веде даний предмет);

- первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності перед початком кожної лабораторної роботи, роботи фізпрактикуму, який реєструється в журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета в розділі про запис змісту уроку. (Вчитель при проведенні даного інструктажу наголошує учням на ті питання інструкції, які стосуються даної лабораторної роботи чи роботи фізпрактикуму);

- позаплановий інструктаж із безпеки життєдіяльності у разі порушення учнями вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж, у разі нещасних випадків за межами закладу освіти під час проведення екскурсій. Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів, що зберігається в кожному кабінеті;

- цільовий інструктаж із безпеки життєдіяльності з учнями у разі організації позанавчальних заходів (олімпіади, екскурсії). Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється у журналі реєстрації інструктажів.

Під час проведення первинного інструктажу з безпеки життє­діяльності на початку занять у кабінеті учнів потрібно ознайомити з інструкцією з безпеки для кабінету фізики, яка розміщена на стенді, затверджена директором школи і повинна оновлюватись не рідше як один раз на 5 років. Також під час проведення даного інструктажу рекомендуємо звернути увагу на наступні питання:

1. Загальні відомості про кабінет фізики. Основні небезпечні фактори, що виникають в процесі занять у кабінеті фізики. Питання виробничої санітарії та особистої гігієни, пов’язані з виконанням робіт та перебуванням у кабінеті.

2. Безпечна організація робіт та утримання робочого місця.

3. Порядок підготовки до виконання робіт.

4. Вимоги запобігання електротравматизму.

5. Безпечні прийоми та методи роботи; дії при виникненні небезпечної ситуації.

6. Характерні причини виробничого травматизму.

7. Вимоги безпеки по закінченню роботи.

Схожі:

Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії у 2011 2012 навчальному році Олександр Хоренко iconПротокол №1 від 30. 08. 2012 р. Засідання тг вчителів математики,...
Методичні рекомендації щодо вивчення математики, фізики, астрономії та інформатики в цьому навчальному році; курсу за вибором з математики...
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії у 2011 2012 навчальному році Олександр Хоренко iconМетодичні рекомендації щодо вивчення Київщинознавства у 2011 2012...
Методичні рекомендації щодо вивчення Київщинознавства у 2011 – 2012 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії у 2011 2012 навчальному році Олександр Хоренко iconМетодичні рекомендації щодо вивчення української мови І літератури...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови І літератури у 2011 – 2012 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії у 2011 2012 навчальному році Олександр Хоренко iconМетодичні рекомендації щодо вивчення фізичної культури у 2011 2012...
Методичні рекомендації щодо вивчення фізичної культури у 2011 – 2012 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії у 2011 2012 навчальному році Олександр Хоренко iconМетодичні рекомендації щодо вивчення іноземних мов у 2011 2012 навчальному році Наталія Скрипчук
Методичні рекомендації щодо вивчення іноземних мов у 2011 – 2012 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії у 2011 2012 навчальному році Олександр Хоренко iconМетодичні рекомендації щодо вивчення біології у 2011 2012 навчальному році Тетяна Матущенко
У 2011/2012 навчальному році навчання біології у загально­ос­вітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії у 2011 2012 навчальному році Олександр Хоренко iconМетодичні рекомендації щодо вивчення російської мови І літератури...
Методичні рекомендації щодо вивчення російської мови І літератури у 2011 – 2012 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії у 2011 2012 навчальному році Олександр Хоренко iconАналіз роботи районного методичного об’єднання вчителів фізики та...
Рмо вчителів фізики та астрономії у 2010-2011 навчальному році поєднувало 27 викладачів. З них мають кваліфікаційну категорію
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії у 2011 2012 навчальному році Олександр Хоренко iconМетодичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх...
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/2012 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії у 2011 2012 навчальному році Олександр Хоренко iconМетодичні рекомендації щодо вивчення музичного мистецтва, образотворчого...
Методичні рекомендації щодо вивчення музичного мистецтва, образотворчого мистецтва, художньої культури у 2011 – 2012 навчальному...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка