Вимірювання температур. Виготовлення І градуювання термопар, терморезисторів. Мета




Скачати 207.07 Kb.
НазваВимірювання температур. Виготовлення І градуювання термопар, терморезисторів. Мета
Дата конвертації18.03.2013
Розмір207.07 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Фізика > Документы
Вимірювання температур. Виготовлення і градуювання термопар, терморезисторів.
Мета: Детально ознайомитись із способами та приладами для вимірювання температури. Засвоїти методику виготовлення та градуювання термопар і термоопорів.

1. Прилади та обладнання.

  1. Електрична піч нагрівання МП-8.

  2. Еталонна термопара “Хромель-алюмель”.

  3. Мілівольтметр В7-21 - 2 шт.

  4. Самопишучий потенціометр КСП-4.

  5. Термопари: “Хромель-копель” (ТХК), “Хромель-алюмель” (ТХА).

  6. Прилад Щ1101.

  7. Терморезистор (місткова схема в комплекті з ним).

  8. Термометри.

  9. Оптичний пірометр.

^ 2. Основні теоретичні відомості.

З точки зору молекулярно-кінетичних уявлень температура є мірою середньої кінетичної енергії молекул, тобто мірою інтенсивності теплового руху молекул. Тому із зростанням інтенсивності руху збільшуватиметься температура тіла, яка характеризує міру нагрітості тіла. Поняття температури не може бути застосоване до однієї або кількох молекул. Числове значення температури чисельно пов’язано з величиною середньої кінетичної енергії молекул:
(114)

де - середня швидкість молекул,;

-стала Больцмана;= 1,38·10-23 .

Кінетичну енергію молекул безпосередньо виміряти не можна. Тому для вимірювання температури використовують залежність від неї певних властивостей речовини (теплового розширення, електричного опору, тощо).

відносно нерухомих положень рівноваги. Рух молекул у всіх трьох напрямках в просторі відповідає потенціальній і кінетичній енергії. Молекули рідин також здійснюють коливання, які супроводжуються багаточисленними співударами. Молекули рухаються з великими швидкостями (порядку 103 ). Багато фізичних властивостей залежать від температури:

- об’єм тіла (а, відповідно, і його розміри), як правило, збільшується з підвищенням температури;

- при підвищенні температури речовина переходить у рідкий, а потім у газоподібний агрегатний стан;

- у металах питомий електричний опір зростає з підвищенням температури, а в напівпровідниках зменшується;

- електрична напруга термоелемента збільшується з підвищенням температури.

Більшість фізичних величин, які залежать від температури, використовують для вимірювання температури.

Температура характеризує стан тіла незалежно від його маси і хімічного складу. Тому температуру називають параметром стану.

Таблиця 27

Співвідношення між одиницями вимірювання температур.

Темпера-турні шкали та їх умовне позначен-ня

Температура

Абсо-лютний нуль

Співвідношення між градусами різних шкал

Переведення температури в градуси шкал Цельсія та Кельвіна

Кипін- ня во-ди

Плав-лення льоду

Кельвіна, К

373,2

273,2

0

1К=1С=0,8R =1,8F

пК=(п-273,3) С

Цельсія, С

100

0

-273,2

1С=0,8R=1,8F=1К

пÑ =(п +2 73,2) К

Фарен-гейта, F

212

32

-459,79

1F=0,556С=0,445= 0,556К

пF=(п32)С= [(п-32)+273,2] К

Реомюра, R

80

0

-218,56

1R=1,25С=2,25F= 1,25 К

пR=пС=(п+273,2) К


У СІ для вимірювання температури прийнята шкала Кельвіна, де одиницею вимірювання температури є Кельвін (1 К). Міжнародна температурна шкала була прийнята в 1927 р. і заснована на 6 постійних і відтворюваних реперних точках. Після цього вона була переглянута із внесенням деяких коректив (1948 р. та в 1968 р.). В нашій країні (1976 р.) встановлені практичні температурні шкали, які забезпечують єдність вимірювання температур різними методами в діапазоні від 0,01 до 105 К. Виміряні за цими шкалами температури близькі до термодинамічних. З 1990 р. введена нова міжнародна шкала температур (МТШ-90), в якій основною реперною точкою залишилося значення температури потрійної точки води. При цьому СК на 3·10-4 .

У нашій і в більшості європейських країнах поширена шкала Цельсія, а в деяких англосаксонських країнах (Великобританія, США, Канада, Австралія та ін.) користуються шкалами Фаренгейта та Ренкіна. Шкала Реомюра нині майже не застосовується.

Оскільки певний фізичний зміст становить лише різниця між значенням кінетичної енергії, то вибір нульової точки температури є питанням зручності. Це й пояснює існування кількох температурних шкал (табл. 27).

Температура – це єдина фізична величина, яка має два позначення (Т і t) в залежності від застосовуваних одиниць. Т – температура в Кельвінах (К) або абсолютна температура, t – температура в градусах Цельсія (С). якщо вони зустрічаються в одному і тому ж рівнянні, то їх не скорочують. Скорочення можна робити для різниці температур і .

Залежно від температурного інтервалу й необхідної точності температуру вимірюють за допомогою термометрів, термопар, термоопорів та пірометрів (табл.28).

^ 1. Термометри розширення.

Рідинні скляні термометри.

Залежно від області застосування у цих термометрах робочим тілом може бути ртуть, толуол, етиловий спирт тощо. Принцип роботи їх базується на зміні об’єму робочої рідини під впливом зміни температури за постійного тиску. Скляні рідинні термометри, які застосовуються у техніці, поділяються на:

- термометри широкого застосування без уведення поправок до їх показів: ртутні (-35...600С), рідинні (-185...300С);

- термометри підвищеної точності, до показів яких уводять поправки згідно з паспортом: ртутні (-35...600С), ртутні для точкових вимірів (0...500С), рідинні (-80...100С).

Конструктивно термометри бувають палочні та із вкладеною шкалою. Останні більш інерційні, але зручніші для спостереження. Вимірювання температур понад 500С потребує зміни звичайного скла корпусу термометра на кварцове.

Таблиця 28

Засоби та методи вимірювання температури.

Засіб або метод

Інтервал температур, К

Контактні термометри.

^ 1. Термометри розширення.

Скляні:




а) із незмочуваною (металевою) термометричною рідиною

215...900

б) із змочуваною (органічною) рідиною

70...580

Пружинні рідинні:




а) із незмочуваною рідиною

240...770

б) із змочуваною рідиною

240...620

Манометричні

70...620

Ділатометричні

270...1270

Біметалеві

220...670

2.Термоелектричні термометри.

Термопари. Інформація подана в табл.29.




3. Термометри опору.

Платиновий

20...1120

Нікелевий

210...420

Терморезистор

170...450

пірометри випромінювання.

1. Енергетичні пірометри

Яскравісний

920...3770

Часткового випромінювання

770...2270

Повного випромінювання

210...2270

Термографія і пірометри в інфрачервоній області

230...2270

2. Пірометри спектрального розподілу.

Кольоровий порівняння

1420...2070

Спектрального відношення

970...2470

3. Спеціальні способи.

Спектроскопічний

4300...1,108

Термоіндикатори:




а) термочутливі фарби

310...1620

б) піроскопи

315...1870

^ Манометричні термометри.

Тут робочим тілом служить газ або рідина. Принцип роботи їх полягає в розширенні газів та рідин при постійному тиску з підвищенням температури. Газові термометри точніші ніж рідинні й дозволяють вимірювати температуру в ширших діапазонах (-125...550С). Існують термометри з пропаном для діапазону температур від -40 до +40С, з етиловим ефіром від 40 до 195С, з етиловим спиртом від 85 до 245С, з діоксидом сірки від 0 до 160С. Недоліком їх є складність будови, а також неможливість використати їх для вимірювання дуже низьких та високих температур.

^ Ділатометричні та біметалеві термометри.

Такі термометри застосовуються для сигналізації про граничні температури. Принцип дії їх заснований на зміні лінійних розмірів твердих тіл із зміною температури. Біметали складаються із двох міцно з’єднаних між собою однакових за товщиною шарів металів чи сплавів з різними коефіцієнтами теплового розширення. При зміні температури біметал згинається в бік шару металу з меншим тепловим розширенням. Цей згин передається на показник і служить для визначення температури. За допомогою спеціальних сплавів (залізонікелеві та залізохромонікелеві) можна вимірювати температури в межах -100...+600С.

Приклад матеріалу складових термобіметала: активна X60NiMn 147; пасивна Ni 36.

2. Термометри опору.

Термометри опору широко використовуються в практиці вимірювання температур в діапазоні від -260 до 750С, а в окремих випадках і до 1000С. Точність вимірювання температури при цьому становить 0,02С. Принцип дії їх заснований на ефекті зміни електричного опору матеріалу від зміни температури. Найзручнішим матеріалом для виготовлення термометрів опору є чисті метали (Pt, Cu, Ni та ін.) і напівпровідники. Напівпровідникові термометри опору називають терморезисторами, їх у більшості випадків виготовляють із твердих полікристалічних напівпровідникових матеріалів: сумішей TiO2 з MgO, оксидів Mn, Cu, Ni і Fe2O3 з MgAl2O4, MgCr2O4, а також sз монокристалів Ge, легованих As.

У термоопорах на базі металів із зростанням температури опір збільшується, а в терморезисторах - навпаки, зменшується. Причому в металах у деяких діапазонах температур ця залежність має лінійний характер, а в напівпровідниках - завжди експоненціальний. Температурний коефіцієнт електричного опору у напівпровідниках на порядок вищий, ніж у чистих металах. Тому останнім часом напівпровідникові термометри опору використовують для вимірювання низьких температур (1,3...400 К).

^ Платиновий термоопір - найчастіший прилад для вимірювання температур в інтервалі від 14 до 903 К.

Для інтервалу температур від 273 до 903 К залежність опору термометра від температури має такий вигляд:

(115)

де - опір при 0С; - сталі (для платини ПЛ-2 = 3,968·10-3 град-1,

= 5,847·10-7 град-2).

Конструція одного з таких термометрів показана на мал.48.

Платиновий провідник 3 діаметром 0,05...0,1 мм, звитий у спіраль, укладений у кварцовому каркасі 2 гелікоїдної форми. До кінців спіралі припаяні виводи 4 із платинових провідників (два до кожного кінця). Все це розміщується в захисній кварцовій трубі 1 діаметром 5..6 мм довжиною 50...100 мм, заповнений галієм або іншим інертним газом при тиску 0,02 МПа. Зверху в трубці закріплюється головка термометра з чотирма контактними гвинтами. Цю зборку розміщують у металевому захисному кожусі (частіше в сталевому). Бувають і інші за конструкцією платинові термометри.

Мідний термометр опору і термометри опору із неблагородних металів виготовляють для вимірювання температур з точністю не вище 0,1К для інтервалу температур 14...273 К і з точністю 0,3...2,0 К для інтервіалу температур 273...453 К. В мідних термометрах опору мідний ізольований провідник діаметром 0,1 мм намотаний на пластмасову колодку і вкритий лаком. Чутливий елемент у тонкій металевій гільзі розміщують у захисному кожусі. Виводи містяться в головці термометра, де є зажими.


.

Мал.48. Платиновий термометр опору: 1 - захисна кварцова труба; 2 -кварцовий каркас; 3 - платиновий провідник; 4 - платинові виводи.
^ Напівпровідникові термометри опору в більшості випадків виготовляють спіканням порошкових матеріалів. Активні елементи мають розміри від 10 мм до кількох сантиметрів і форми циліндричних стержнів, трубок, прямокутних штабиків, шайб. Електроди наносять впаюванням Ag або інших металів, після чого все монтується в корпусі, який може мати різне конструктивне оформлення (мал.49). Компактність цих термометрів опору дозволяє використовувати їх як датчики температури в різних системах управління технологічними процесами.


Мал.49. Напівпровідниковий термометр опору: а-негерметизований; б-герметизований; 1-активний елемент; 2-контактні ковпачки; 3-захисний корпус; 4-скляна ізоляція; 5-мідні з’єднувальні провідники; 6-простір, який заповнений емалевою фарбою.
Терморезистори є засобами вимірювання температури в інтервалі від 1,5 до 573 К і мають межу допустимої похибки 0,1...2,0 К.

Опір термометрів опору вимірюють завжди потенціометричним способом (мал.50). Коло термометра має джерело струму , регульований та зразковий опори і термометр . В колі термометра встановлюють струм не більше 1 мА. Для вимірювання опору по черзі потенціометром фіксують спадання напруги на термометрі і на зразковому опорі .


Мал.50. Принципова схема вимірювання опору.

Тоді опір терморезистора можна розраховувати так:

(116)

3. Термопари.

Термопари застосовують для вимірювання температур в діапазоні від -200 до 2500С з дуже високою точністю. Їх робота базується на термоелектричному ефекті Зеєбека. Суть його полягає в тому, що, якщо при складанні кола із двох розімкнених провідників сплавити їх кінці між собою і температури в місцях з’єднання зробити різними, то в результаті виникне різниця потенціалів, яка називається термоелектрорушійною силою (термоЕРС). Подібні системи називають термопарами. Контактна різниця потенціалів, яка виникає в спаї змінюється відповідно до зміни температури, що й дозволяє, фіксуючи ЕРС, визначити температуру спаю. Місце з’єднання двох термоелектродів називають робочим кінцем чи гарячим спаєм термопари, а місце з’єднання вільних кінців термопари з мідними провідниками - холодним спаєм. Якщо підтримувати температуру холодних кінців термопари постійною, то ЕРС термопари буде функцією лише температури робочого кінця: .

ЕРС з високою точністю можна реєструвати за допомогою цифрових мілівольтметрів та потенціометрів, будова яких заснована на компенсаційному методі визначення ЕРС.

У промислових й у наукових дослідженнях найчастіше використовують такі термопари (табл.29).


Таблиця 29


Термопара

Інтервал робочих температур

Примітка

Мідь-константан

(-200)...400С

Використовують у діапазоні нижче 200С

Залізо-константан

(-200)...700С

(900С)

Вище 700С Fe окислюється, тому необхідна захисна атмосфера

Хромель-алюмель

(NiCr-Ni)

(-200)...1000С (1200С)

Температуростійкі, нечутливі до нейтронного опромінення

Хромель-копель

(NiCr-56Cu44Ni)

(-50)...600С

(800С)

Мають високу термоЕРС, використовують як приймачі в пірометрах

Платинородій-платина (PtRe10-Pt)

(-0)...1300С

(1600С)

Для точного вимірювання високих температур

Вольфраморенійова

(WRe5-WRe20)

0...2200С

(2500С)

Для вимірювання дуже високих тем-ператур


^ Примітка: в дужках - значення межі температури, яку можна вимірювати лише короткочасно.

Для виготовлення термопар найчастіше використовують термоелектродний дріт діаметром  0,5 мм, оскільки дріт меншого діаметра має більшу неоднорідність матеріалу. Робочий кінець термопари (гарячий спай) виготовляють зварюванням, спайкою чи скручуванням. Але найкраще виконувати зварювання, оскільки досягається надійний контакт. Перед зварюванням кінці електродів скручують. Зварювання проводять дуговим графітним електродом при напругах 15...20 В. Холодний спай термопари виготовляють паянням оловом (з каніфоллю). Перед градуюванням термопару відпалюють повністю при температурі дещо більшій за робочу. Для ізоляції термоелектродів застосовують одно- чи двоканальні фарфорові або керамічні трубки (соломку). При градуюванні термопар, як правило, температуру холодного спаю підтримують при 0С. Такого типу термопара носить назву диференціальної. Але при вимірюваннях температури холодний спай не завжди може бути при 0С, бути в умовах довільної температури . Тому в цьому випадку слід вводити поправки, а дійсне значення термоЕРС становить:
(117)
де знак “+” відповідає випадку , а знак “-“ при , = 0С.

Вимірювання термоЕРС термопар здійснюють мілівольтметрами, потенціометрами. Простіше реалізуються вимірювання у першому випадку (мал.51). Але напруга на затискачах мілівольтметра завжди менша термоЕРС на величину значення падіння напруги в зовнішньому колі, яке буде тим менше, чим більший внутрішній опір мілівольтметра. Тому для збільшення точності вимірювання термоЕРС необхідно брати високоомні мілівольтметри. Внутрішній опір В7-21 становить 1010 .

Мал.51. Схема підключення термопари до мілівольтметра.

Компенсаційний метод вимірювання термоЕРС за допомогою потенціометра заснований на зрівноваженні вимірюваної термоЕРС відомою напругою, яка створюється стабільним джерелом постійного струму (нормальним елементом). У цьому випадку відсутні спотворення вимірювальної термоЕРС. Схема компенсаційного метода визначення ЕРС показана на мал.52.

Існують два способи вимірювання ЕРС цим методом. У першому випадку регулюють опір , а в другому - змінюють силу струму і в компенсаційному колі, підтримуючи сталим опір .



Мал.52. Схема компенсаційного методу визначення ЕРС.
Силу струму змінюють за допомогою змінного резистора . Якщо термоЕРС термопари за значенням відрізняється від падіння напруги на ділянці , то в колі термопари виникає струм, який буде фіксуватися гальванометром. Після цього одним із вказаних способів досягають рівності:



(стрілка гальванометра буде встановлена на нуль) і визначають значення термоЕРС:

(118)

Таблиця 30

Діапазони вимірювання температур і перелік приладів для вимірювання температури.


Діапазони температр

Тип приладу

Метод вимірювання

1...4 К

А.Гелієвий газовий термометр.

Б.Конденсаційний термометр.

В.Терморезистори із фосфористої

бронзи.

Контактний метод.

Залежність тиску насичених парів рідких газів від темпе-ратури.

До 1 К

Термометр з активним елементом у вигляді котушки індуктивності.

Метод магнітної термометрії. Залежність об’ємної магнітної сприйнятливості парамагнітних матеріалів від температури.

10...800 К

А.Металеві й напівпровідникові

терморезистори.

Б.Термобатареї.

В.Термопари.

Г.Рідинні та газові термометри.

Контактний метод.

Залежність відповідно опору (А), термоЕРС (Б,В), теплового розширення (Г) від температури.

800...1900 К

1900...2780 К

Термопари із високо-температурних, жаростійких матеріалів.

Контактний метод.

Залежність термоЕРС від температури

300...2800 К

Оптичні пірометри (можна до 4000 К)

Оптичний метод. Температурна залежність від інтенсивності випромінювання нагрітого тіла

Понад 2800 К

Інтерференційний рефрактор

Залежність інтенсивності спектарльних ліній від температури.

^ 3. Експериментальна установка.

Схема установки показана на мал.53.

Еталонна термопара 1 фіксує температуру в печі. Вона з’єднана із самопишучим потенціометром КСП-4, де безпосередньо записується значення температури в печі (термопара ТХА).

Термопара 2, що градуюється, з’єднана з мілівольтметром В7-21. Холодні кінці знаходяться при кімнатній температурі.

Термоопір ММТ-4 4, який слід проградуювати, підключається в схему вимірювання опору на базі приладу Щ1101.

Нагрівання печі МП-8 регулюється за допомогою перемикача зміни опору елемента нагрівання. Споживана потужність печі становить 2,40,24 кВт при напрузі 220 В з усіма проміжними ступенями, а максимальна температура всередині муфеля печі - 900С. Час розігрівання до максимальної температури – становить не більше 2 год. Основним елементом печі є керамічний муфель з намотаною на його зовнішній поверхні нагрівальним елементом (ніхромова проволока), поверх якого нанесений шар керамічної замазки. Орієнтовне значення температури всередині печі залежно від положення перемикача наведено в табл.31.

Мал.53. Принципова схема установки.

Таблиця 31

Залежність температури печі від положення перемикача.


Положення перемикача

1

2

3

4

5

6

7

Температура, С

550...600

600...650

650..700

700...750

750...800

800...850

850...900

^ 4. Послідовність виконання роботи.

1. Вивчити будову, принцип роботи термометрів, термоопорів, термопар та оптичних пірометрів. При цьому користуватися стендом “Прилади для вимірювання температури”.

2. Користуючись плоскогубцями, зробити скручування кінців двох термопарних проводів (хромель і копель). Завести проводи у керамічну “соломку”, а вільні кінці завести у кембрик відповідних розмірів. Електричним або термічним шляхом зробити спай і очистити його від шлаку.

3. Зібрати установку відповідно до зображеної монтажної схеми. Еталонною термопарою може бути лише така, яка проградуйована й має сертифікат ВТК заводу-виготівника.

4. Протягом 5 хв. прогріти мілівольтметри В7-21, прилад Щ1101 і потенціометр КСП-4, після чого розпочати нагрівання печі, не підвищуючи при цьому температуру нагрівання більше 300С. На передній панелі печі передбачена ручка, що регулює швидкість нагрівання. Оптимальна швидкість нагрівання - при положенні ручки на позиції “8”. В активній зоні печі одночасно розміщені й нагріваються 2 термопари, 1 терморезистор.

5. Через кожні 10С фіксувати значення термоЕРС термопари й електричний опір терморезистора. Значення температури в печі безпосередньо фіксується на КСП-4.

6. Вимкнувши піч, виконати аналогічне градуювання в режимі охолодження й порівняти його з попередніми результатами.

7. Всі записи занести в таблицю й побудувати графік залежності термоЕРС від температури (для термопар) і опору від температури (для терморезисторів), користуючись даними таблиць по градуюванню термопар.

Примітка: пункт 2 не є обов’язковим і може виконуватися при наявності відповідного технічного забезпечення.

^ 5. Методичні рекомендації для самостійної роботи.

1. Перед виконанням роботи слід повторити основні закони випромінювання абсолютно чорного тіла. Це дасть можливість зрозуміти фізику роботи оптичних пірометрів.

2. Користуючись літературою, необхідно ознайомитися із конструктивними особливостями термометрів та термоопорів.

3. Повторіть розділ “Молекулярно-кінетична теорія” з курсу “Загальної фізики”, звернувши увагу на поняття “Температура”.

4. Ознайомтеся із довідників із існуючими марками термопар.

^ 6. Рекомендації до оформлення звіту по роботі.

1. Записати тему, мету роботи й перелік необхідних для її виконання приладів і обладнання.

2. Зарисувати схему установки. Чітко вказати хід роботи.

3. Звести в таблицю 32 результати експерименту, одержані як в режимі охолодження, так і в режимі нагрівання. Врахувати при цьому, що температура холодних кінців термопари відмінна від 0С і знаходилася при кімнатній температурі.

4. Побудувати графіки залежностей .

5. Зробити конкретні висновки по виконаній роботі.

Зразки графіків показані на мал. 54.

Таблиця 32



п/п

Температура t, С

Опір терморезисторів , Ом

ТермоЕРС термопари, що градуюються, , мВ

Режим нагрівання

Режим охолодження

Режим нагрівання

Режим охолодження

1
















2
















3
















4
















5
















6
















7



















Мал.54. Зразки графіків нагрівання (х) і охолодження (о).

^ 7. Контрольні запитання.

1. Що розуміють під температурою і які шкали температур бувають?

2. Які існують прилади для вимірювання температури? Межі й точність їх вимірювання.

3. На якому принципі заснована робота термопар як пристрою для вимірювання температури? Як виникає та змінюється з температурою контактна різниця потенціалів у місцях спаїв різнорідних металів?

4. Які існують види термопар і чим вони відрізняються між собою?

5. Який принцип роботи термометрів, пірометрів та терморезисторів? Яке їх призначення?

6. Які поправки потрібно враховувати за відсутності диференціальної термопари як еталонної?

7. На яких заняттях з трудового та виробничого навчання в школі можна використати матеріал, вивчений у цій лабораторній роботі?

8. Техніка безпеки.

1. Муфельна піч повинна бути заземленою.

2. Під час роботи не торкатися корпусів вімкнених приладів.

3. Оберігатися від опіків при високому нагріванні печі.

4. Вести монтаж і демонтаж установки лише після повного вимкнення всіх приладів і обладнання.

5. Не залишати без нагляду установку в робочому стані.

Схожі:

Вимірювання температур. Виготовлення І градуювання термопар, терморезисторів. Мета iconУрок математики
Мета. Систематизувати уявлення учнів про одиниці вимірювання часу, закріплювати уміння учнів переходити від одних одиниць вимірювання...
Вимірювання температур. Виготовлення І градуювання термопар, терморезисторів. Мета iconОдиниці вимірювання величин. Співвідношення між одиницями вимірювання...
Для позначення одиниць різних величин використовуються префікси, які показують, у скільки разів збільшилась чи зменшилась основна...
Вимірювання температур. Виготовлення І градуювання термопар, терморезисторів. Мета icon1. Мета та задачі викладання дисципліни
Цілями курсу є вивчення особливостей конструювання деталей конструкцій рез з огляду на різні технології їх виготовлення; вивчення...
Вимірювання температур. Виготовлення І градуювання термопар, терморезисторів. Мета iconВиди та способи вибору конструкційних матеріалів. Породи дерев та їх будова
Мета уроку. Засвоєння знань про породи деревини та її будову, сортамент, виготовлення шпону, фанери, двп, дсп та їх призначення;...
Вимірювання температур. Виготовлення І градуювання термопар, терморезисторів. Мета iconПрилади для вимірювання питомої електропровідності вуглецевих рідин эл-4М
...
Вимірювання температур. Виготовлення І градуювання термопар, терморезисторів. Мета iconПрограма для вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, які здійснюють
Значення фізики для вивчення явищ природи. Фізика І техніка. Поняття про величину І вимірювання. Фізичні величини. Прямі І непрямі...
Вимірювання температур. Виготовлення І градуювання термопар, терморезисторів. Мета iconВимірювання вологості деревини ємнісним методом мета роботи
Мета роботи: ознайомитися з принципами роботи приладу для експрес – вимірювань вологості деревини та визначити вологість зразків...
Вимірювання температур. Виготовлення І градуювання термопар, терморезисторів. Мета iconЛабораторна робота №2–10 вимірювання опорів містковими схемами
Принципова схема вимірювального містку сталого струму для вимірювання невідомого опору, який має назву містка Уітстона, зображена...
Вимірювання температур. Виготовлення І градуювання термопар, терморезисторів. Мета iconМікропроцесорний модулометр
Для схеми вимірювання по вибірковим миттєвим значенням розроблена електрична функціональна схема, складений алгоритм вимірювання...
Вимірювання температур. Виготовлення І градуювання термопар, терморезисторів. Мета iconРеферат на тему: Чоловічі модельні зачіски
Стрижку починають з нижньопотиличної зони відділенням пасом вертикальними проділами. Кут відтягування пасом стано­вить 90° до поверхні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка