Урок № Періодична система хімічних елементів у світлі теорії будови атома




Скачати 218.06 Kb.
НазваУрок № Періодична система хімічних елементів у світлі теорії будови атома
Дата конвертації04.02.2014
Розмір218.06 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Фізика > Урок




10-й клас Тема і мета уроку

Дата

проведення

уроків

Урок № 1. Періодична система хімічних елементів у світлі теорії будови атома.










Мета. Повторити структуру періодичної системи, склад, будову атомів і основні закономірності змін властивостей елементів у групах та періодах.

Урок № 2. Електролітична дисоціація кислот, лугів, солей. Йонні рівняння.










Мета. Повторити і закріпити поняття “електроліт”, “неелектроліт”, “електролітична дисоціація”, “ступінь електролітичної дисоціації”, “сильні і слабкі електроліти”. Дати визначення кислот, лугів і солей як електролітів. Нагадати про зв’язок між природою хімічного зв’язку речовин і їх здатністю до дисоціації. Звернути увагу на основну причину явища дисоціації. Закріпити вміння записувати рівняння електролітичної дисоціації кислот, лугів, солей.

^ Тема 1. Загальні відомості про неметали та їх сполуки. (28 год)

Урок № 3. Місце елементів-неметалів у періодичній системі. Загальна характеристика Оксигену і Сульфуру, будова їх атомів, властивості, поширення у природі. Поняття про алотропію. Озон, його властивості, застосування. Роль озонового шару для життя організмів на Землі.










Мета. Ознайомити з місцем розташування елементів-неметалів у періодичній системі. Закріпити в пам’яті ознаки,за якими відрізняють елементи-неметали від елементів-металів. Дати характеристику місцю Оксигену і Сульфуру в періодичній системі і особливостям будови їх атомів. Продовжити формувати поняття “елемент” і “проста речовина”. Розглянути фізичні властивості кисню і сірки, поширення їх у природі. Дати поняття “алотропія” та “алотропних видозмін хімічного елемента”. Висвітлити причини існування “алотропних видозмін” (різна кількість атомів у молекулі – кисень, озон; різні типи кристалічних ґраток – алмаз, графіт). Формувати розуміння залежності властивостей речовин від їх складу і будови. Дати характеристику озону, його властивостям (здатність поглинати шкідливе ультрафіолетове випромінювання), застосуванню (як окисника для знезараження питної води). Розкрити роль озонового шару для життя організмів на Землі.

Лабораторний дослід № 1. Ознайомлення із зразками сірки та її природних сполук.

Урок № 4. Хімічні властивості кисню і сірки: взаємодія з металами і неметалами. Застосування. Оксиди сульфуру(ІV) і сульфуру(VІ) .










Мета. Порівняти хімічні властивості кисню і сірки у світлі теорії будови атома і окисно-відновної здатності елементів з точки зору їх електронегативності. Ознайомити із галузями застосування кисню і сірки. Продовжити формувати розуміння залежності: будова атомів - властивості речовини - застосування. Порівняти склад і властивості сульфур(ІV) та сульфур (ІV) оксидів. Поглибити поняття про солетворні кислотні оксиди та оборотні і необоротні реакції, хімічну рівновагу (на прикладі взаємодії сульфур(ІV) оксиду з водою). Охарактеризувати окисно – відновну здатність сульфур(ІV) оксиду. Загострити увагу на необхідності дотримуватись правил техніки безпеки (Т/Б) при роботі з оксидами сульфуру.

Урок № 5, 6. Сульфатна кислота. Фізичні властивості сульфатної кислоти. Хімічні властивості: взаємодія з металами, оксидами металів, основами, солями. Якісна реакція на сульфат-йон. Сульфати. Значення сульфатної кислоти і сульфатів у народному господарстві.










Мета. Відновити знання про склад, фізичні властивості і відношення до води сульфатної кислоти. Загострити увагу на правилах (Т/Б) при роботі з сульфатною кислотою та при приготуванні її водних розчинів. Пояснити окиснювальну здатність концентрованої сульфатної кислоти. Удосконалити вміння складати рівняння реакцій з металами, оксидами, основами і солями в молекулярній, повній і скороченій йонних формах. Дати поняття про якісну реакцію на сульфат-іон. Ознайомити з сульфатами та їхніми властивостями, практичним застосуванням. Розкрити значення для хімічної промисловості і народного господарства. Розвинути вміння встановлювати причинно-наслідковий зв’язок між властивостями сульфатної кислоти та її застосуванням.

Лабораторний дослід № 2. Виявлення сульфат-йонів у розчині.

Урок № 7. Розв’язування задач на надлишок.










Мета. Ознайомити з розв’язуванням задач, коли одна з речовин реагентів взята у надлишку. Формувати уміння визначати розрахунками речовину, що взята у надлишку, обчислювати масу продукту реакції, якщо відомо, що одна з вихідних речовин взята у надлишку.

Урок № 8. Хімічні реакції, покладені в основу виробництва сульфатної кислоти, закономірності їх перебігу, охорона праці і довкілля .










Мета. Ознайомити із сировиною та хімічними реакціями, що покладені в основу виробництва сульфатної кислоти, з умовами їх здійснення. Розкрити значення цих знань для управління процесом виробництва. Формувати вміння складати рівняння реакцій, що лежать в основі виробництва сульфатної кислоти (випалювання піриту та сульфідів, окиснення сульфур(IV) оксиду, гідратація сульфур(VI) оксиду). Розвивати поняття про каталіз, формувати поняття “вихід продукту реакцій”. Висвітлити проблему охорони праці і довкілля від забруднення.

Урок № 9. Розв’язування задач на обчислення виходу продукту реакції.










Мета. Формувати уміння розв’язувати розрахункові задачі з визначенням виходу продукту реакції, якщо відома маса одного з реагентів і продукту реакції.

Урок № 10. Тематичне оцінювання 1.










Урок № 11. Нітроген і Фосфор, їх місце в періодичній системі, будова атомів. Алотропні модифікації Фосфору. Азот і фосфор як прості речовини: будова молекул, поширення у природі. Фізичні властивості азоту і фосфору. Хімічні властивості: взаємодія з металами (магній, літій), воднем, киснем. Застосування .










Мета. Удосконалити вміння застосовувати знання будови атомів для передбачення властивостей Нітрогену і Фосфору. Дати характеристику елементів (місце в періодичній системі, порядковий номер), атомів (будова, радіус, електронегативність), речовин (будова молекул, тип зв’язку, фізичні і хімічні властивості). Виділити спільне і відмінне, що зумовлене будовою їх атомів. Поглибити знання про алотропію. Доповнити відомості про поширеність Нітрогену і Фосфору та їх сполук в природі. Розвивати вміння складати рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивості азоту і фосфору. Розглянути значення елементів Нітрогену і Фосфору та галузі застосування найважливіших їх сполук.

Урок № 12. Аміак: будова молекули, добування в лабораторії. Фізичні властивості аміаку. Хімічні властивості: взаємодія з киснем, водою, кислотами. Застосування.










Мета. Ознайомити зі складом та особливостями будови молекули аміаку. Розглянути лабораторні способи добування та фізичні властивості. Підкреслити необхідність додержання правил техніки безпеки. Дослідити розчинення аміаку у воді та дію цього розчину на індикатори. Розширити поняття про основи. Формувати уміння складати рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивості аміаку як основи та відновника. Підготувати учнів до практичного заняття.

^ Урок № 13. Практична робота № 1. Добування аміаку і досліди з ним.










Мета. Закріпити вміння добувати та збирати газ, ідентифікувати його, робити спостереження і записувати реакції йонного обміну. Удосконалити вміння збирати прилад для добування газу, перевіряти його герметичність, збирати легший за повітря газ, користуватися нагрівними приладами, додержувати правил техніки безпеки.

Урок № 14. Солі амонію. Фізичні властивості солей амонію. Хімічні властивості: взаємодія з лугами, солями, розкладання під час нагрівання Якісна реакція на йони амонію. Добування солей амонію в лабораторії.










Мета. Повторити і розширити уявлення про солі та їх загальні властивості з урахуванням солей амонію. Сформувати поняття про донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв’язку. Ознайомити із специфічними властивостями солей амонію. Формувати вміння складати рівняння реакцій для солей амонію, що характерні для всіх солей (дисоціація, взаємодія з кислотами, солями) та виявляють специфічні властивості (взаємодія з лугами, термічний розклад), пояснювати рівняння реакцій з позицій теорії електролітичної дисоціації. Ознайомити з добуванням солей амонію.

Лабораторний дослід № З. Виявлення іонів амонію в розчині.

Урок № 15. Промисловий синтез амоніаку: вибір оптимальних умов синтезу, будова і робота колони синтезу .










Мета. Ознайомити з умовами синтезу амоніаку, можливостями керуванням перебігом реакцій, основними науковими принципами виробництва. Пояснити будову і роботу колон синтезу, значення циркуляції газів. Розвинути поняття про хімічну рівновагу та умови її зміщення, каталізатор. Формувати поняття “вихід продукту реакції”. Ознайомити з основними професіями виробництва амоніаку.

Урок № 16. Тематичне оцінювання 2.










Урок № 17. Оксиди нітрогену(II) і нітрогену(IV) Оксид фосфору(V). Їх фізичні й хімічні властивості (взаємодія з водою). Застосування.










Мета. Ознайомити зі складом і фізичними властивостями нітроген(ІІ), нітроген(IV), фосфор (V) оксидів. Повторити поняття “несолетворний оксид” і “солетворний оксид”. Формувати вміння складати рівняння відповідних реакцій (взаємодія нітроген(ІІ) оксиду з киснем, нітроген(IV) та фосфор(V) оксидів з водою тощо). Звернути увагу на правила Т/Б при роботі з нітроген(IV) оксидом. Розкрити застосування нітроген(ІІ) та (IV) оксидів як проміжних продуктів при виробництві нітратної кислоти та фосфор (V) оксиду як осушувача газів.

Урок № 18, 19. Нітратна й ортофосфатна кислоти. Їх властивості. Взаємодія розбавленого і концентрованого розчинів нітратної кислоти з міддю. Застосування.










Мета. Ознайомити із загальними властивостями нітратної і фосфатної кислот (дисоціація, дія на індикатори, відношення до основних оксидів, основ, солей). Розширити поняття про кислі фосфатні солі. Перевірити знання правил Т/Б при роботі з кислотами. Підтвердити властивості нітратної кислоти як окисника, пояснити причини, провести аналогію із сульфатною кислотою. Звернути увагу на склад продуктів відновлення при взаємодії розведеної і концентрованої нітратної кислоти з міддю. Пояснити пожежну небезпеку при роботі з концентрованою нітратною кислотою. Удосконалити вміння складати і пояснювати рівняння хімічних реакцій з позицій теорій електролітичної дисоціації та окисно-відновних процесів. Ознайомити з галузями застосування нітратної та фосфатної кислот.

Урок № 20, 21. Нітрати і фосфати. Поняття про нітрати, проблема їх вмісту в продуктах харчування. Загальні відомості про нітратні й фосфатні добрива. Кругообіг Нітрогену в природі.










Мета. Закріпити знання про способи добування нітратів і фосфатів, загальні властивості солей. Удосконалити вміння складати формули солей нітратної та фосфатної кислот, називати їх, писати рівняння реакцій взаємодії вказаних кислот з металами, основними оксидами, основами, амоніаком. Показати якісну реакцію на нітрат-іон. Ознайомити з проблемою вмісту нітратів у продуктах харчування. Дати поняття про мінеральні добрива та їх класифікацію. Коротко охарактеризувати основні нітратні і фосфатні добрива, розкрити їх значення для підвищення врожаю. Дати уявлення про кругообіг Нітрогену в природі.

Лабораторний дослід № 4.Ознайомлення із зразками нітратних і фосфатних добрив.

Урок № 22, 23. Карбон і Силіцій, їх місце в періодичній системі, будова атомів. Алотропні модифікації Карбону. Хімічні властивості вуглецю і силіцію: взаємодія з киснем, воднем, відновні властивості.










Мета. Охарактеризувати місце Карбону і Силіцію в періодичній системі, порівняти будову їх атомів (порядковий номер, заряд ядра, кількість електронів на зовнішніх рівнях), виявлення металічних і неметалічних властивостей. Сформувати уявлення про алотропні видозміни Карбону. Порівняти будови кристалічних ґраток і фізичні властивості алмазу, графіту і карбіну. Встановити залежність між їх властивостями і застосуванням. Розглянути хімічні властивості простих речовин, утворених Карбоном і Силіцієм. Дати поняття про відновні властивості Карбону, пояснити його взаємодію з оксидами металів з позицій окисно-відновних процесів.

Урок № 24. Оксиди карбону(II) і карбону(ІV). Оксид силіцію(ІV). Їх властивості, застосування. Добування карбон(ІV) оксиду. Поняття про парниковий ефект.










Мета. Порівняти склад, будову і хімічні властивості оксидів карбону і силіцію (відношення до лугів, основних оксидів), розглянути їх. окисно – відновну здатність. Формувати уміння складати рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивості зазначених оксидів. Систематизувати знання про вуглекислий газ (поширення у природі, значення для життя рослин), спираючись на міжпредметні зв’язки, фізичні властивості, способи добування. Зосередити увагу на фізіологічній дії карбон(ІІ) оксиду та дотриманні Т/Б при його застосуванні. Дати поняття “парникового ефекту” та його можливі наслідки.

^ Урок № 25. Практична робота № 2. Добування оксиду карбону(IV). Взаємоперетворення карбонатів і гідрогенкарбонатів.










Мета. Удосконалити вміння добувати і збирати вуглекислий газ, доводити його наявність, взаємно перетворювати карбонати в гідрогенкарбонати і навпаки. Розвинути уміння спостерігати хімічні реакції та робити узагальнюючі висновки.

Урок № 26, 27. Карбонатна кислота і карбонати. Якісна реакція на карбонат-йони. Перетворення карбонатів. Поняття про кислі солі. Поняття про твердість води. Кругообіг Карбону в природі. Силікатна кислота і силікати.










^ Мета. Ознайомити з властивостями карбонатної кислоти і карбонатів з позицій загальних властивостей кислот і солей та теорії електролітичної дисоціації.

Лабораторний дослід № 5. Виявлення карбонат-іонів у розчині. Навчити розпізнавати карбонат – йони, удосконалити вміння працювати з лабораторним обладнанням і реактивами. Закріпити поняття про кислі солі, умови взаємоперетворення кислих солей у середні і навпаки. Формувати вміння складати рівняння відповідних реакцій. Дати поняття про твердість води та ознайомити зі способами її пом’якшення. Удосконалити знання про кругообіг Карбону в природі. Охарактеризувати склад і властивості силікатної кислоти (взаємодія з лугами, термостійкість). Розглянути добування силікатної кислоти дією кислот на розчини її солей. Розширити знання про колоїдний стан речовини. З’ясувати застосування силікатів.

^ Урок № 28. Практична робота 3. Розв’язування експериментальних задач.










Мета. Закріпити знання про властивості сполук сульфуру, нітрогену, фосфору, карбону і силіцію, удосконалити вміння застосовувати набуті знання для розв’язування експериментальних задач.

Урок № 29. Тематичне оцінювання 3.










Урок № 30. Поняття про будівельні матеріали: скло, цемент, бетон.

Мета. Дати поняття про найважливіші будівельні матеріали, які виробляє силікатна промисловість (скло, цемент, бетон) та їх використання у будівництві. Розвинути вміння самостійно працювати з літературою, здобувати знання, виступати з доповідями.

^ Тема 2. Органічні сполуки. ( 34 год.)

Урок № 31. Поняття про органічні сполуки. Елементи-органогени. Спільні та відмінні ознаки неорганічних і органічних речовин (елементний склад, типи хімічних зв’язків, розчинність, термічна стійкість). Природні та синтетичні органічні речовини.










Мета. Дати поняття про органічні і неорганічні речовини, елементи-органогени (Карбон, Гідроген, Оксиген, Нітроген, Сульфур, Фосфор). Розкрити особливості органічних сполук порівняно з неорганічними. З’ясувати галузі застосування органічних речовин: природних (білки, жири, вуглеводи, олії, вітаміни) і синтетичних (пластмаси, отрутохімікати, медичні препарати, барвники, волокна тощо) у різних сферах життя.

Урок № 32. Метан — найпростіша органічна сполука. Його склад, електронна і структурна формули, тетраедрична будова молекули. Фізичні властивості, поширення у природі.










^ Мета. Охарактеризувати вуглеводні, дати визначення електронних та структурних формул, ознайомити зі складом електронною і структурною формулою, тетраедричною будовою молекули, фізичними властивостями метану, поширенням у природі.

Урок № 33. Хімічні властивості: горіння, термічний розклад, хлорування. Застосування метану та його галогенопохідних.










Мета. Ознайомити з хімічними властивостями метану (горіння, термічний розклад, хлорування). Формувати уміння складати рівняння реакцій, називати похідні метану згідно до формул. З’ясувати застосування метану та його галагенопохідних.

Урок № 34. Гомологічний ряд метану. Загальна формула парафінів. Молекулярні і структурні формули гомологів метану (С1 – С10), гомологічна різниця. Зигзагоподібна будова карбонового ланцюга. Фізичні властивості насичених вуглеводнів.










Мета. Дати поняття про гомологію, ознайомити з гомологічним рядом метану, гомологічною різницею. Дати загальну формулу парафінів. Навчити складати молекулярні і структурні формули гомологів метану, дати їм назви. Ознайомити із зигзагоподібною будовою карбонового ланцюга, фізичними властивостями.

Лабораторний дослід № 6. Виготовлення моделей молекул парафінів.

Урок № 35, 36. Хімічні властивості: відношення до розчинів кислот, лугів, калій перманганату, повне і часткове окиснення, термічний розклад, галогенування.










Мета. Ознайомити з основними хімічними властивостями вуглеводнів: відношення до розчинів кислот, лугів, окисників, повними і частковим окисненням, термічним розкладом, галогенуванням. Формувати уміння складати рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивості насичених вуглеводнів, називати галогенопохідні згідно до їх формул.

Урок № 37. Явище ізомерії. Ізомери насичених вуглеводнів. Міжнародна номенклатура. Залежність властивостей речовин від їх хімічної будови.










Мета. Сформувати поняття “ізомерії” як однієї з причин різноманітності органічних речовин. Навчити складати моделі ізомерів на прикладі бутану. Ознайомити з міжнародною номенклатурою. Формувати вміння називати ізомери за їх формулою і писати формулу ізомерів за їх назвою.

Урок № 38, 39. Теорія хімічної будови органічних сполук О.Бутлерова. Розвиток теорії будови, її значення.










Мета. Охарактеризувати становище в органічній хімії напередодні відкриття О.Бутлерова. Сформулювати основні положення теорії будови органічних сполук і проілюструвати їх на конкретних прикладах. Дати поняття “хімічна будова”, “взаємний вплив атомів”. Розвинути уміння самостійно працювати з літературою. Закріпити знання основних положень теорії будови. Охарактеризувати значення будови у трьох аспектах: світоглядному (для діалектико-матеріалістичного розуміння природи), науково-теоретичному (для розвитку хімічної науки) і прикладному (для розвитку промисловості). Ознайомити із основними напрямками розвитку теорії органічних сполук на сучасному етапі. Дати поняття “вчення про просторову будову молекул”, “будова органічних сполук”, “теорія електронної будови молекул”.

Урок № 40. Тематичне оцінювання 4.










Урок № 41. Ненасичені вуглеводні. Етилен та ацетилен як представники ненасичених вуглеводнів. Склад молекул, електронні та структурні. формули, кратні зв’язки.










Мета. Дати поняття про ненасичені вуглеводні на прикладах етилену (етену) і ацетилену (етіну). Порівняти склад, структурні, електронні формули етану, етену і етіну. Ввести поняття кратності зв’язку: одинарний, подвійний, потрійний.

Урок № 42. Гомологи етилену й ацетилену. Загальні формули етиленових і ацетиленових вуглеводнів. Ізомерія карбонового скелета і положення кратного зв’язку.










Мета. Ознайомити з гомологами ряду етилену (алкенами), гомологами ряду ацетилену (алкінами). Дати загальні формули вуглеводнів зазначених класів. Закріпити поняття “ізомерії карбонового скелета” та ввести поняття “ізомерії положення кратного зв’язку”. Удосконалювати вміння складати формули гомологів етиленового та ацетиленового рядів.

Урок № 43. Поняття про номенклатуру алкенів та алкінів.










Мета. Ознайомити з правилами складання назв вуглеводнів ряду алкенів і алкінів та їх ізомерів згідно до міжнародної номенклатури. Розвивати вміння складати формули сполук за їх назвами та давати назви сполукам за їх формулами.

Урок № 44, 45. Фізичні властивості етилену й ацетилену. Хімічні властивості: повне і часткове (без запису рівняння реакцій) окиснення, приєднання водню, галогенів, галогеноводнів. Застосування етилену й ацетилену. Добування ацетилену карбідним способом і з метану (хімізм процесів).










Мета. Порівняти фізичні властивості етану, етену й етіну та їх хімічні властивості: повне (згорання) і часткове окиснення, відношення до розчину калій перманганату, приєднання водню, галогенів, галогеноводнів. Формувати вміння складати рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивості етену та етіну. Ознайомити з галузями застосування. Розкрити хімізм процесів, що відбуваються при добуванні ацетилену з кальцій карбіду та при термічному розкладі метану.

Урок № 46, 47. Розв’язування задач на виведення молекулярної формули речовини.










Мета. Ознайомити з розв’язуванням задач на виведення молекулярної формули речовин. Розвивати вміння визначати формули вихідних речовин за відомими продуктами реакції.

Урок № 48, 49. Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Реакція полімеризації. Загальна формула поліетилену. Будова полімерного ланцюга. Застосування поліетилену. Склад поліпропілену, полівінілхлориду, політетрафлуоретилену, застосування пластмас на їх основі.










Мета. Ознайомити із загальними поняттями хімії високомолекулярних сполук (мономер, структурна ланка, ступень полімеризації, середня відносна молекулярна маса, макромолекула, полімер, реакцією полімеризації) на прикладі поліетилену. Дати загальну формулу поліетилену, розглянути будову полімерного ланцюга, властивості і практичне застосування. Ознайомити зі складом і застосуванням пластмас на основі поліпропілену, ПВХ, ПТФЕ.

Лабораторний дослід № 7. Ознайомлення зі зразками виробів з поліетилену та інших пластмас.

Урок № 50. Тематичне оцінювання 5.










Урок № 51, 52. Бензен (бензол) як представник ароматичних вуглеводнів. Його склад, електронна й структурна формули, фізичні властивості. Хімічні властивості бензену: горіння, реакції заміщення (бромування), приєднання (водню, хлору), відношення до розчину калій перманганату.










Мета. Поглибити знання про вуглеводні та різноманітність органічних сполук. Порівняти склад, хімічну будову, властивості бензену з насиченими і ненасиченими вуглеводнями. Звернути увагу на подвійність властивостей бензену (реакції заміщення з бромом) та реакції приєднання (гідрування, хлорування), відношення до окисників. Ознайомити з токсичністю бензену та правилами Т/Б при роботі з ним. Формувати вміння пояснювати властивості бензену на основі його будови та складати рівняння реакцій, що характеризують його хімічні властивості.

Урок № 53. Застосування бензену. Поняття про хімічні засоби захисту рослин.










Мета. Ознайомити з галузями застосування бензену. Дати уявлення про засоби хімічного захисту рослин і значення цих засобів для підвищення продуктивності сільського господарства, про проблему охорони довкілля.

^ Урок № 54. Практична робота № 4. Визначення Карбону, Гідрогену і Хлору в органічних речовинах.










Мета. Формувати вміння визначати в органічних речовинах наявність Карбону, Гідрогену і Хлору. Удосконалити навики проводити хімічний експеримент.

Урок № 55, 56, 57. Взаємозв’язок насичених, ненасичених і ароматичних вуглеводнів. Розв’язування задач.










Мета. Поглибити і систематизувати знання про взаємозв’язок вуглеводнів різних класів. Удосконалити вміння розв’язувати задачі, складати рівняння хімічних реакцій, що показують можливість перетворення речовин одного класу в інший. Формувати розуміння єдності природи.

Урок № 58. Нафта, вугілля, природний газ як вуглеводнева сировина. Склад і використання природного та супутніх нафтових газів.










Мета. Ознайомити із найважливішими джерелами вуглеводнів, їх поширеністю у природі. Розкрити значення вуглеводневої сировини як джерела енергії і хімічної сировини. Навести приклад реакцій синтезів на основі метану. Звернути увагу на актуальність економії палива та шляхи її розв’язання, екологічні проблеми. Розвинути вміння самостійно здобувати знання із різних джерел.

Урок № 59, 60. Склад і властивості нафти. Основні процеси переробки: перегонка, крекінг. Застосування нафтопродуктів.










Мета. Ознайомити з розділенням нафти на фракції розгонкою. Дати поняття про крекінг як вид переробки нафти. З’ясувати основні продукти переробки нафти, їх фракційний склад і галузі застосування.

Лабораторний дослід № 8. Ознайомлення із зразками нафтопродуктів.

Урок № 61. Продукти коксування кам’яного вугілля, їх застосування.










Мета. Ознайомити з основними продуктами коксування вугілля (кокс, газ, смола, бензен, амоніак тощо) та їх застосуванням.

Лабораторний дослід № 9. Ознайомлення із зразками продуктів коксування вугілля та різних видів палива.

Урок № 62. Розв’язування задач.










^ Мета. Закріпити вміння застосовувати раніше здобуті знання для розв’язування задач.

Урок № 63. Охорона довкілля під час переробки і використання вуглеводневої сировини.










Мета. Зосередити увагу на екологічних проблемах охорони навколишнього середовища при переробці і використанні газу, нафти і кам’яного вугілля (відвали, викиди в атмосферу оксидів карбону, сульфуру (IV), нітроген (IV), гідроген сульфуру, вуглеводнів, стічні води) та їх шкідливі наслідки (парниковий ефект, зміна клімату, кислотні дощі, погіршення здоров’я, зменшення тривалості життя).

Урок № 64. Тематичне оцінювання 6.










Урок № 65 - 68. Резервні години.










Використана література. 1. Програма для середньої загальноосвітньої школи. Хімія 8 – 11 класи. “Шкільний світ”, 2001. 2. Орієнтовне поурочне планування базового курсу хімії середньої загальноосвітньої школи 8 – 9 класи. – К., “Освіта”, 1993 р.

Схожі:

Урок № Періодична система хімічних елементів у світлі теорії будови атома icon1. Неметалічні елементи та їх сполуки
Періодичний закон І періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва у світлі будови атома
Урок № Періодична система хімічних елементів у світлі теорії будови атома iconЗакон І періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва у світлі...
Періодичний закон І періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва у світлі уявлень про будову атома. Хімічний зв’язок
Урок № Періодична система хімічних елементів у світлі теорії будови атома iconПрограми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів...
Періодична система хімічних елементів у світлі те­орії будови атома. Характеристика елемента за місцем у періодичній системі
Урок № Періодична система хімічних елементів у світлі теорії будови атома iconТема. Атомна одиниця маси. Відносна атомна маса хімічних елементів Цілі уроку
Обладнання: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, картки із завданнями за пе­ріодичною системою
Урок № Періодична система хімічних елементів у світлі теорії будови атома icon7 клас урок №34 Метали І неметали. Прості речовини. Кисень. Залізо Мета
Форми роботи: гра-аукціон. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, картки із завданнями
Урок № Періодична система хімічних елементів у світлі теорії будови атома iconУрок № дата тема: валентність атомів хімічних елементів. Визначен
Мета: дати поняття про валентність як властивість атомів хімічних елементів; навчити визначати валентність елементів за формула-...
Урок № Періодична система хімічних елементів у світлі теорії будови атома iconАтоми. Молекули. Йони. Хімічні елементи
Обладнання: картки з завданнями для перевірки знань, періодична система хімічних
Урок № Періодична система хімічних елементів у світлі теорії будови атома icon1. Розкрийте зміст закону збереження маси речовин, його значення...
Охарактеризуйте кислоти, їх склад. Поясніть хімічні властивості кислот у світлі теорії електролітичної дисоціації
Урок № Періодична система хімічних елементів у світлі теорії будови атома iconУрокз тема уроку. Теорія як вища форма наукових знань. Теорія хімічної...
Орми наукових знань, етапи формування І значения теорії хімічної будови для розвитку органічної хімії; ознайомити учнів з теорією...
Урок № Періодична система хімічних елементів у світлі теорії будови атома iconХімія 7 клас І урок
Розглянути мал. 2, 3, 4 : атоми яких хімічних елементів створюють ці сполуки?
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка