Контрольна робота по предмету «Цивільна оборона»




НазваКонтрольна робота по предмету «Цивільна оборона»
Дата конвертації20.03.2013
Розмір195 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Фізика > Документы
Контрольна робота

по предмету «Цивільна оборона»

Оцінка стійкості роботи об’єктів в надзвичайних умовах

Варіант № 3
В контрольній роботі виконується розрахунково-графічна робота за оцінкою стійкості роботи промислового об’єкту в умовах НС з питань:

1. Визначення максимальних значень параметрів вражаючих чинників ядерного вибуху, очікуваних на об’єкті;

2. Оцінка стійкості об’єкту до дії ударної хвилі

а) при вибуху ядерного боєприпаса;

б) при вибуху газоповітряної суміші.

3. Оцінка стійкості об’єкту до дії світлового випромінювання ядерного вибуху.

4. Оцінка стійкості об’єкту до дії проникаючої радіації і ради активного зараження.

5. Оцінка стійкості об’єкту при хімічному зараженні.
Вихідні дані наведені в таблицях 1,2 і 3.

Таблиця 1 – Вихідні дані для оцінки стійкості роботи цеху до впливу вражаючих факторів ядерного вибуху і вибуху газу



п/п

Найменування

Умовні позначення і одиниці

Варіант

3

1

Радіус міста

Rмі, км

1,5

2

Об’єкт розташований, щодо центру міста по азимуту

β,

град

180

3

Видалення об’єкту від центру міста

RГ, км

2,4

4

Потужність боєприпаса

q, кт

50

5

Вид вибуху

Наземний

6

Вірогідне максимальне відхилення боєприпаса від точки прицілювання

rотк, км

0,4

7

Напрям(азимут) середнього вітру

βВ, град

0

8

Швидкість середнього вітру

VB, км/ч

50

9

Встановлена доза опромінювання

Дуст, Р

20

10

Захисні споруди

Притулок, що окремо стоїть в районі забудови

11

Матеріал і товщина перекриття:

- бетон

- грунт


h1, см

h2, см


57

24

12

Кількість зрідженого газу

Q, т

50

13

Відстань від місткості до цеху

L, м

200

14

Час знаходження в притулку

Тдіб

4

15

Час робочої зміни

tгодин

12


Таблиця 2 – Характеристика цеху

Найменування

Варіант № 3

Характеристика складального цеху машинобудівельного заводу

1. Будівля цеху - одноповерхова

Тип будівлі


З легк. мет. каркасом

Межа вогнестійкості стін, ч

2,5

Крівля(матеріал)

Шифер

Двері і віконні пір’ї – плети дерев’яні

Незабарвлені

Штори – бавовняні

2. Устаткування:

- верстати

- крани і устаткування кранів


Середні

Є

У технології виробництва застосовуються газ і мінеральне масло

3. Комунально- енергетичні:

Електромережа – кабельні лінії

трубопроводи


Наземні

Наземні


Таблиця 3 – Вихідні дані для оцінки стійкості роботи цеху до впливу вражаючих факторів хімічного зараження

№ п/п

Найменування

Варіант № 3

1

Умови зберігання

Обвалована

2

Кількість СДЯВ,т

25

3

Тип СДЯВ

Хлор

4

Відстань, км

1,2

5

Характер місцевості

Закрита

6

Швидкість вітру, м/с

2

7

Ступінь вертикальної стійкості повітря

Ізотермія

8

Забезпеченість противогазами, %

70

9

Число працюючих

125


1 учбове питання

Визначення максимальних значень параметрів вражаючих чинників ядерного вибуху, очікуваних на об’єкті
Початкові дані.

Об’єкт розташований, щодо центру міста по азимуту, β = 180º

Напрям(азимут) середнього вітру, βВ = 0º

Видалення об’єкту від центру міста, RГ = 2,4 км.

Потужність боєприпаса, q = 50 кт.

Вірогідне максимальне відхилення боєприпаса від точки прицілювання, rотк = 0,4 км.

Вид вибуху - наземний

Швидкість середнього вітру, VB = 50 км/ч.
Рішення


Рисунок 1 – До визначення вірогідної мінімальної відстані від центру вибуху

Знаходимо вірогідну мінімальну відстань від центру вибуху до об’єкту Rx: Rx = RГ - rотк = 2,4 – 0,4 = 2,0 км

Визначаємо максимальне очікуване значення надмірного тиску ударної хвилі ΔPфмакс по додатку №1:

ΔPфмакс = 30 кПа

Визначаємо максимальне значення імпульсу світлового випромінювання Uс.имакс по додатку №4:

Uс.имакс = 320 кДж/м2

Знаходимо максимальне значення рівня проникаючої радіації Дп.рмакс по додатку №9:

Дп.рмакс = 50 р

Знаходимо максимальне значення рівня радіоактивного зараження по додатку №12:

на дану швидкість вітру – 50 км/ч

Р1макс = 5000 р

Висновки

При даній потужності вибуху ядерного боєприпаса об’єкт потрапить:

  • у зону середніх руйнувань;

  • у зону рідких пожарів;

  • очікується дія проникаючої радіації;

  • у зону небезпечного радіоактивного зараження.

2 а) учбове питання

Оцінка стійкості об’єкту до дії ударної хвилі при ядерному вибуху
Початкові дані

Об’єкт розташований, щодо центру міста по азимуту, β = 180º

Потужність боєпріпаса, q = 50 кт.

Вид вибуху - наземний

Характеристика цеху

Будівля цеху одноповерхова з легк. мет. каркасом.

Устаткування:

- верстати середні;

- крани і устаткування крана – є;

Комунально-енергетичні мережі:

- електромережа – кабельні лінії – наземні;

- трубопроводи – наземні.
Рішення

Визначаємо радіуси зон руйнувань при наземному ядерному вибуху(див. додаток 1):

  • зона слабких руйнувань межа 10 кПа – 4,2 км

  • зона середніх руйнувань межа 20 кПа – 2,6 км

  • зона сильних руйнувань межа 30 кПа – 2,0 км

  • зона суцільних руйнувань межа 50 кПа – 1,4 км

Викреслюємо зони руйнувань по певних радіусах в масштабі і по вказаному азимуту наносимо об’єкт від центру вибуху на відстань Rx = 2 км в масштабы.

Рисунок 2 – Положення зон руйнування в очаге ядерного ураження з центром на відстані Rx = 2 км від об’єкту при наземному вибуху потужністю q = 50 т
Таблиця 4 – Результати оцінки стійкості цеху до дії ударної хвилі (див. додаток 2)


Висновки по ядерному вибуху.

Межа стійкості цеху, ΔPфlim = 25 кПа; оскільки ΔPфмакс > ΔPфlim – цех не стійкий до дії ударної хвилі ядерного вибуху.

Найуразливішими елементами цеху є: будівля і верстати.

Елементи цеху матимуть руйнування: будівля – сильні; верстати – середні; крани – слабкі; кабельні лініі – слабкі; трубопроводи – слабкі. Люди можуть одержати легкі пораження: легку загальну контузію організму, тимчасове ураження слуху, ушиби кінцівок.

Можливий збиток складе: для будівлі – 50%; для верстатів – 40%; кранів – 30%; електромережі – 30%; трубопроводів – 10%.

Доцільно підвищити межу стійкості цеху до 35 кПа.
Заходи щодо підвищення стійкості об’єкту.

Для підвищення стійкості цеху до дії ударної хвилі ядерного вибуху необхідно:

  • підвищити стійкість будівлі цеху пристроєм додаткових рамних конструкцій (контрфорсів, підкошувань);

  • створити запаси найуразливіших деталей для верстатів;

  • уразливі вузли кранів і устаткування крана закрити захисними кожухами, встановити додаткові колон;

  • кабельні лінії і трубопроводи прокласти під землею.

2 б) учбове питання

Оцінка стійкості об’єкту до дії ударної хвилі при вибуху газоповітряної суміші
Початкові дані для визначення стійкості об’єкту до вибуху газоповітряної суміші

Кількість зрідженого газу, Q = 50 т.

Відстань від місткості до цеху, L = 200 м.
Рішення

Визначаємо радіус зони детонаційної хвилі (зони 1) RI = 64,5 м.

Визначаємо радіус зони дії продуктів вибуху (зони 2) RII = 110 м.



Рисунок 3 – Зони очагів вибуху газоповітряної суміші

Надмірний тиск визначатиметься по формулі, тому що L > RII об’єкт потрапляє в зону 3.

Визначимо відносну величину:

Ψ = 0,24 * RIII/RI = 0,75

Тоді, якщо Ψ < 2:

кПа

По таблиці результатів оцінки стійкості цеху до дії ударної хвилі робимо висновок про можливим руйнуванням.
Висновки по вибуху газоповітряної суміші

Цех не стійкий до дії ударної хвилі газоповітряної суміші. Руйнування матимуть: будівля – сильні; верстати – сильні; крани – сильні; кабельні лініі – сильні; трубопроводи – середні. Люди одержать серйозні контузії, кровотечі, сильні вивихи і переломи, можуть бути погиблі.
Заходи щодо зменшення ударної хвилі.

Місткість розмістити на відстані 450 м або зменшити кількість газоповітряної суміші до 5 т.

3 учбове питання

Оцінка стійкості об’єкту до дії світлового випромінювання
Початкові дані для визначення стійкості об’єкту до світлового випромінювання.

За межу стійкості об’єкту до дії світлового випромінювання приймається мінімальний світловий імпульс Uс.и що викликає спалах.

Об’єкт розташований, щодо центру міста по азимуту, β = 180º

Потужність боєприпаса, q = 50 кт.

Вид вибуху – наземний.

Межа вогнестійкості стін - 2,5 години.

Крівля – шифер.

Двері і віконні пір’ї – плети дерев’яні, незабарвлені.

Штори – бавовняні.

У технології виробництва застосовуються газ і мінеральне масло
Рішення

Визначаємо радіуси зон пожеж по додатку №4.

Зона окремих пожеж межа 100-200 кДж/м2 на перетині 160 кДж/м2 і потужності боєприпаса R1 = 2,7 км.

Зона суцільних пожеж межа 400-600 кДж/м2 на перетині 480 кДж/м2 і потужності боєприпаса R2 = 1,6 км.

Зона пожеж в завалах визначається по радіусу зони повних руйнувань (надмірний тиск 50 кПа, див. додаток 1) R3=1,4 км.

Викреслюємо ці зони в масштабі і по вказаному азимуту і відстані Rx наносимо об’єкт.


Рисунок 4 – Положення зон пожарів в очагів ядерного ураження з центром на відстані Rx = 2 км від об’єкту при наземному вибуху потужності q = 50 т
Таблиця 5 – Результати оцінки стійкості складального цеху машинобудівного заводу до дії світлового опромінювання ядерного вибуху

Об’єкт, елементи об’єкту

Ступінь вогнестійкості будівлі

Категорія пожарної небезпеки виробництва

Займисті елементи (матеріали) в будівлі і їх характеристики


Світловий імпульс, що викликає запалювання елементів будівлі, що згорають


Межа стійкості будівлі до світлового випромінювання


Руйнування будівель при


Зона пожеж, в якій може опинитися об'єкт


Складальний цех:

будівля, одноповерхове

з легк.мет. каркасом, крівля шифер,межа вогнестійкості стін 2,5 години



II



Д



Шифер
Двері і віконні пір’ї – плети дерев’яні, незабарвлені.
Газ і мінеральне масло
Штори – бавовняні.



840
580
800


290


290

Зона середніх руйнувань

Зона окремих пожеж

Висновки:

На об’єкті при ядерному вибуху заданої потужності очікується світловий імпульс

Uс.имакс = 320 кДж/м2

Цех не стійкий до дії світлового випромінювання, оскільки
Uс.имакс > Uс.иlim

Пожежну небезпеку для будівлі об’єкту представляють бавовняні штори.

Доцільно підвищити стійкість цеху до Uс.иlim = 350 кДж/м2.
Заходи щодо підвищення стійкості:

Для підвищення стійкості об’єкту до дії світлового імпульсу необхідно:

  • бавовняні штори зняти або замінити на металеві жалюзі;

  • провести в цеху профілактичні протипожежні заходи;

  • запаси газу і мінерального масла понизити до змінної витрати;

  • створити запаси протипожежних засобів.

4 учбове питання

Оцінка стійкості об’єкту до проникаючої радіації і радіоактивного зараження
Початкові дані для оцінки стійкості об’єкту до радіоактивного зараження

Віддалення об’єкту від центру вибуху, Rx = 2 км.

Об’єкт розташований, щодо центру міста по азимуту, β = 180º

Напрям(азимут) середнього вітру, βВ = 0º

Потужність боєприпаса, q = 50 кт.

Швидкість середнього вітру, VB = 50 км/ч.

Доза встановлена, Дуст = 20 р.

Час робочої зміни, tгодин = 12 годин

Захисна споруда – притулок, що окремо стоїть в районі забудови

Будівля об’єкту одноповерхова, цегляна.

Матеріал і товщина перекриття:

  • бетон hб = 57 см

  • грунт hгр = 24 см

Час укриття в притулку, Тукр = 4 доби.
Рішення

Визначаємо коефіцієнт ослаблення дози радіації будівлі об’єкту і притулку:

  • коефіцієнт ослаблення для проникаючої радіації Косл.зд.ПР = 5 р., для радіоактивного зараження Косл.зд.РЗ = 7 р.;

  • коефіцієнт ослаблення дози радіації притулком розраховуємо окремо для радіоактивного зараження і для проникаючої радіації по формулі:

,

де d - товщина шару половинного ослаблення матеріалу захисного шару

dПРгр = 14,4 см

dРЗгр = 8,1 см

dПРб = 10 см

dРЗб = 5,7 см

Кр = 2 – коефіцієнт умови розташування притулку




Тоді Косл.уб.ПР = 330

Косл.уб.РЗ = 15969
Визначаємо дозу радіації, яку можуть одержати робітники і службовці знаходячись у виробничій будівлі за робочу зміну 12 годин і знаходячись в притулку 4 доби.

Доза радіації в умовах радіоактивного зараження в будівлі цеху:

,

де tн = Rx/VB+ tвып =2/50 + 1 = 1,04

tк = tн + tгодин = 1,04 + 12 = 13,04

Р1 = 5000 Р/год - максимальне значення рівня радіоактивного зараження.



Доза опромінювання від проникаючої радіації в будівлі цеху:



Доза радіації в умовах радіоактивного зараження в притулку:

,

де tн = Rx/VB+ tвып =2/50 + 1 = 1,04

tк = tн + Тдіб*24 = 1,04 + 4*24 = 97,04

Р1 = 5000 Р/год - максимальне значення рівня радіоактивного зараження.



Доза опромінювання від проникаючої радіації в притулку:



Визначаємо межу стійкості роботи об’єкту в умовах радіоактивного зараження, тобто граничне значення рівня радіації на об’єкті, до якого можлива робота в звичному режимі:



Таблиця 6 - Результати оцінки стійкості складального цеху машинобудівного заводу до дії проникаючої радіації і радіоактивного зараження

елемент цеху

Характерис­тика будівель і споруд

коефіцієнт ослаблення

доза опромінювання

матеріали і апаратура, чутливі до радіації, і ступінь їх пошкодження

межа стійкості в умовах РЗ, Р/год

від

ПР

від

РЗ

при

ПР

при

РЗ


Будівля складаль­ного цеху

Притулок


однопо­верхове

з легк.мет. каркасом
в районі забудови; перекриття:

- бетон 57см

- грунт 24 см


5

330


7

15969


10

0,15


1407

0,9


нема

нема


71


Висновки

Об’єкт може опинитися в зоні надзвичайного радіоактивного зараження з максимальним рівнем радіації близько 5000 Р/год на 1 годину після вибуху. Вірогідно буде також дія проникаючої радіації.

Об’єкт не стійкий до дії радіоактивного зараження. Захисні властивості будівлі цеху не забезпечують безперервність роботи в перебігу встановленого часу робочої зміни в умовах очікуваного максимального рівня радіації ( робітники одержать дозу опромінювання знаходячись в цеху
1407 р., що значно більше допустимої норми, це може привести до захворювання променевою хворобою).

Притулок цеху забезпечує надійний захист виробничого персоналу в умовах радіоактивного зараження. Доза опромінювання за 4 доби перебування в ньому складає 0,9 р., що значно нижче за допустиму норму опромінювання.

До роботи можна приступати по закінченню 35 годин. Знаходимо час по додатку №14.

К1=Р1макс/Р1лім=5000/71=70, що відповідає 35 годинам.
Захід щодо підвищення стійкості

  • підвищити ступінь герметизації приміщень цеху для чого: забезпечити щільне закриття вікон і дверей, підготувати щити для закриття віконних отворів в будинку цеху у разі руйнування скла; передбачити на період загрози нападу закладку цеглиною однієї третини віконних отворів;

  • підготувати систему вентиляції цеху до роботи в режимі очищення повітря від радіоактивного пилу, обладнавши ії сітчастим масляним протівопильним фільтром;

  • розробити режими радіаційного захисту людей і устаткування цеху в умовах радіоактивного зараження місцевості.

5 учбове питання

Оцінка стійкості об’єкту до хімічного зараження
Дані для оцінки стійкості об’єкту до хімічного зараження

Умови зберігання СДЯВ місткості – обваловані;

Кількість і тип СДЯВ , 25 т., хлор;

Відстань віддалення об’єкту від місця аварії – 1,2 км.;

Характер місцевості закрита;

Швидкість вітру 2 м/с.;

Ступінь вертикальної стійкості – ізотермія;

Забезпеченість противогазами 70%;

Число працюючих 125 чіл.;

Азимут напряму вітру 0º
Рішення

Визначити розмір зони хімічного зараження:

При ізотермії Г=3,28 км, по примітці визначаємо поправочний коефіцієнт на швидкість вітру 2 м/с, до 0,71, при закритий місцевості глибина зменшується на 1,5 рази:

Г=3,28*0,71/1,5=1,55 км

Визначити ширину зони хімічного зараження:

Ш=0,15*Г=0,15*1,55=0,23 км

Визначити площу зони хімічного зараження:

S=0,5*Г*Ш=0,5*1,55*0,23=0,18 км2



Рисунок 5 – Схема зони хімічного зараження
Визначити час підходу зараженого повітря до об’єкту:

Визначити швидкість перенесення хмари зараженого речовиною Vп.о.=3м/с

Визначити час підходу зараженого повітря:

tпідх=R/Vп.о.=1200/3=400 сек=6,7 мин

Визначити час вражаючої дії СДЯВ.

Час вражаючої дії 22 години, а з урахуванням поправочного коефіцієнта на швидкість вітру 0,7:

tдії=22*0,7=15,4 години

Визначити можливі втрати робітників і службовців в укриттях і поза укриттям:

Можливі втрати на відкритій місцевості(о.м.) і в укритті(укр.):

Пвозм.пот.о.м.=35%

Пвозм.пот.укр=18%

Кількість людей, які вийдуть з ладу:

Nпот.о.м.=125*0,35 = 44 чел

Nпот.укр=125*0,18 = 23 чел

Визначаємо структуру втрат:

  • на відкритій місцевості:

    • легкій ступені Nпот.л.с.=44*0,25=11 чел

    • середній ступені Nпот.с.с.=44*0,4=18 чел

    • померлі N пот.с.и.=44*0,35=15 чел

  • в укритті:

    • легкій ступені Nпот.л.с.=23*0,25=6 чел

    • середній ступені Nпот.с.с.=23*0,4=9 чел

    • померлі N пот.с.и.=23*0,35=8 чел

Стійкість об’єкту до хімічного зараження.

Приймаємо межу стійкості об’єкту Пlim=10%

Можливі втрати на відкритій місцевості Пвтр=35%

Можливі втрати при знаходженні людей в укритті Пвтр=18%

Об’єкт не стійкий до хімічного зараження.
Таблиця 7 – Результати оцінки хімічної обстановки

Істочник зараження

Тип СДЯВ

Кількість СДЯВ,т

Глибина зони зараження, км

Загальна площа зони зараженян, км2

Площа вторинного вогнища хім.

зараженя,

км2

Втрати від СДЯВ, чел

Примітка

Разрушенная місткість

Хлор

25

1,55

0,18

-

15/8




Висновки

При руйнуванні споруди з хлором відбудеться зараження місцевості. Об’єкт потрапить в зону зараження хлором. Об’єкт при знаходженні людей на відкритій місцевості або в укритті не стійкий. Можливі втрати робітників і службовців об’єкту 15 чіл, що знаходяться на відкритій місцевості, в простих укриттях або в будівлі 8 чіл.. Для зменшення втрат необхідно розміщувати персонал в приміщеннях і будівлях з хорошою герметизацією.
Можливі заходи

Забезпечити персонал справними засобами індивідуального захисту.

Розробити заходи щодо евакуації персоналу в безпечну зону.

Передбачити шляхи знезараження території об’єкту будівель і споруд, і способи проведення санітарної обробки людей у разі потреби.

Навчання робітників і службовців використуванню засобів захисту до дій по сигналах сповіщення.

Схожі:

Контрольна робота по предмету «Цивільна оборона» iconКонтрольна робота по предмету «Цивільна оборона»
...
Контрольна робота по предмету «Цивільна оборона» iconПлан: I вступ: Роль, місце І завдання цивільної оборони в структурі...
Цивільна оборона зарубіжних країн. Міжнародне співробітництво у сфері цивільної оборони
Контрольна робота по предмету «Цивільна оборона» iconМіністерство освіти І науки україни національний транспортний університет...
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей (в рамках проведення педагогічного...
Контрольна робота по предмету «Цивільна оборона» iconПрограми підготовки студентів вищих навчальних закладів з дисциплін...
Програми підготовки студентів вищих навчальних закладів з дисциплін «Безпека життєдіяльності» та „Цивільна оборона” / Укл. В. Алук'янчиков,...
Контрольна робота по предмету «Цивільна оборона» iconЦивільна оборона

Контрольна робота по предмету «Цивільна оборона» iconТема уроку: Цивільна оборона Мета
...
Контрольна робота по предмету «Цивільна оборона» iconДіагностична контрольна робота з геометрії
Контрольна робота містить 20 варіантів. Кожен із них складається з трьох частин, які відрізняються складністю та формою тестових...
Контрольна робота по предмету «Цивільна оборона» iconДіагностична контрольна робота з математики у 6-х класах
Контрольна робота містить 20 варіантів. Кожен із них складається з трьох частин, які відрізняються складністю та формою тестових...
Контрольна робота по предмету «Цивільна оборона» iconДіагностична контрольна робота з алгебри у 11-х класах
Контрольна робота містить 20 варіантів. Кожен із них складається з трьох частин, які відрізняються складністю та формою тестових...
Контрольна робота по предмету «Цивільна оборона» iconДіагностична контрольна робота з математики у 6-х класах
Контрольна робота містить 20 варіантів. Кожен із них складається з трьох частин, які відрізняються складністю та формою тестових...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка