«інтелектуальна власність в Інтернеті: нові можливості чи нові проблеми»




Скачати 197.16 Kb.
Назва«інтелектуальна власність в Інтернеті: нові можливості чи нові проблеми»
Дата конвертації22.03.2013
Розмір197.16 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Фізика > Документы
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національна академія наук України

Київський університет права

Залікова робота на тему:

«інтелектуальна власність в Інтернеті: нові можливості чи нові проблеми»

Підготували:

Студенти ІІ курсу групи ПБ-25

Лютий М.С., Яремко О.І.

Київ 2011

План

Вступ

  1. Поняття інтелектуальної власності

  2. Проблеми захисту інтелектуальної власності в мережі Інтернет

  3. Способи вирішення проблем захисту прав інтелектуальної власності.

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

У наш час, коли комп’ютерні і мережеві технології с кожним днем набувають все більшого розвитку, інформація і Інтернет стали невід’ємною частиною життя нинішнього суспільства.

Актуальність даної теми полягає в тому, що зараз ми маємо багато проблем, пов’язаних з порушенням прав на об’єкти інтелектуальної власності в Інтернеті. Причиною є полегшення доступу до цих об’єктів через поширення комп’ютерних комунікацій. Це могло б бути виключно позитивним явищем, тому що надало нові можливості для поліпшення освіти, духовного, культурного та інтелектуального розвитку. Але багато хто зловживає цими можливостями.

Розгляданням проблеми захисту об’єктів інтелектуальної власності в Інтернеті займались Арданов О., Гуменюк О., Денисюк М. та інші. Але незважаючи на достатній об’єм досліджень, ця проблема й досі залишається невирішеною.

Зауважимо, що Інтернет представляє собою загальнодоступний інформаційний простір глобального характеру, котрий не має єдиного централізованого керування, єдиного власника та відокремленого майна, і саме цим ставить під загрозу авторське право інтелектуальної власності.

Юридична основа для захисту авторських прав в Інтернеті на міжнародному рівні була закладена ще в 1996 році на дипломатичній конвенції Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Саме тоді були прийняті Договори з авторського права та виконання фонограм з метою забезпечення відповідних прав і можливостей власників щодо використання ефективної охорони при розповсюдженні їх творів через Інтернет шляхом електронної торгівлі. Проте для ефективної реалізації Інтернет-договорів необхідні відповідні заходи на національному рівні кожної з держав .

Але законодавче регулювання цієї сфери та судовий захист прав порушених з використанням Інтернету, ускладнюється їх анонімністю, та технічною складністю, що і створює можливості для уникнення відповідальності за порушення авторського права.

Особливу увагу вважаємо за необхідне приділити такому порушенню авторського права, як плагіат. Найвагомішою передумовою поширення плагіату можна виділити розвиток Інтернету, що спричиняє неконтрольований рух інформації, обсяги якої постійно збільшуються.

Плагіатом вважається опублікування повністю або частково чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору. Плагіат вирізняється саме присвоєнням чужого авторства. При піратстві, наприклад, може відбуватися розповсюдження чужих творів без дозволу автора, але імена справжнього автора не приховується. Тобто у даному випадку немайнові права автора зберігаються, чого не можна сказати про плагіат, де порушуються, як майнові, так і особисті немайнові права автора. Цікаво зауважити, що плагіатом не вважається цитування (обов’язкове посилання на автора), використання змісту, суті, ідеї, теорії , концепції чужих творів.

Крім того, одним із способів плагіату є несанкціонований переклад і подання перекладеного тексту як свого власного без посилання на першоджерело.

1.Поняття інтелектуальної власності

Інтелектуальна власність у широкому розумінні означає закріплені законом права на результати інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній областях.

Інтелектуальна діяльність - це творча діяльність, а творчість - це

цілеспрямована розумова робота людини, результатом якої є щось якісно

нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю, унікальністю. Чим

вищий інтелектуальний потенціал індивідуума, тим цінніші результати його

творчої діяльності - інтелектуальна власність.

Для людини характерні два види творчості - художня і технічна.

Результатом художньої творчості є літературні і художні твори.

Результатом технічної творчості - винаходи, торговельні марки,

комерційні таємниці тощо.

Результати художньої творчості використовуються в гуманітарній сфері для

збагачення внутрішнього світу людини, формування його світогляду.

Результати ж технічної творчості застосовуються переважно у сфері

виробництва товарів і надання послуг. Вони сприяють підвищенню

технічного рівня суспільного виробництва, його ефективності,

забезпечують конкурентоспроможність вироблених товарів і послуг.

За сформованою історичною традицією результати технічної творчості

називають об'єктами права промислової власності, або "промисловою

власністю". Поняття "промислова власність" іноді помилково ототожнюється

з матеріальними об'єктами промисловості - будинками, спорудами,

устаткуванням. Однак це не так. Промислова власність - це вид

інтелектуальної власності. Слово "промислова" у цьому словосполученні

закріпилося, очевидно, у результаті того, що вона застосовується,

головним чином, у промисловості, що є сектором економіки, зацікавленим в

ній.

Підкреслимо, що під інтелектуальною власністю розуміють не результат інтелектуальної діяльності людини як такий, а право на цей результат. На відміну від матеріальних об'єктів, тобто таких, що можна відчути на дотик, наприклад, книги, автомобіль, право не можна відчути на дотик.

Отже, інтелектуальна власність є нематеріальним об'єктом.

З цього випливає низка важливих наслідків. Наприклад, на відміну від

матеріальних об'єктів, інтелектуальною власністю, у багатьох випадках,

заволодіти набагато легше. Так, якщо у процесі бесіди ви розкриєте

комерційну таємницю, то ця інформація перекочує до мозку вашого

співрозмовника і повернути її назад, на відміну від матеріального

об'єкта, неможливо. Відтепер обидві сторони володіють одним і тим

об'єктом. Відмінності спостерігаються також під час обміну. Так, якщо ви

обмінялися з партнером комп'ютерами, то після такого обміну кожна зі

сторін буде мати по одному комп'ютеру. Але якщо ви обмінялися ідеями як

результатами творчої діяльності, то кожна зі сторін буде мати по дві

ідеї.

Об'єктом власності є право на результати інтелектуальної діяльності

людини. Це право має подвійну природу. З одного боку, творець (автор)

нематеріального об'єкта власності і творець матеріального об'єкта

власності мають подібні права власності, тому що право на результат

творчої діяльності забезпечує його власнику виняткову можливість

розпоряджатися цим результатом на свій розсуд, а також передавати іншим

особам, тобто воно подібне до права власності на матеріальні об'єкти

(майновим правом). З іншого боку, поряд з майновим правом, існує деяке

духовне право творця на результат творчої праці, так зване право автора.



Тобто автор має сукупність особистих немайнових (моральних) прав, що не

можуть відчужуватися від їхнього власника в силу їхньої природи, та

майнових прав. Іншими словами, якщо майнове (економічне право) на

результат творчої праці може бути віддільним від творця (переданим іншій

особі в обмежене чи необмежене користування), то моральне (немайнове)

право автора невіддільне від творця і не може бути передано іншій особі.

Таким чином, право інтелектуальної власності є сумою тріади майнових прав (права володіти, права користуватися, права розпоряджатися) та немайнових прав (право на авторство, право на недоторканість твору тощо)

Деякі науковці вважають, що право інтелектуальної власності - це

виключне право правовласника дозволяти або забороняти іншим особам

користуватися результатами творчої діяльності. Але в українському

законодавстві закріплена конструкція права інтелектуальної власності. Тому в подальшому ми будемо користуватися саме таким поняттям права інтелектуальної власності.


2.Проблеми захисту інтелектуальної власності в мережі Інтернет

За останні десять років істотно зросла кількість країн, підключених до Інтернету. У той час як на початку 90-х років таких країн було ледь більше десяти, то до кінця 2001 р. цей показник збільшився до 214. Трафік Інтернетом подвоюється кожні півроку. Якщо спочатку обсяг інформації, що передавався Всесвітньою мережею, вимірювався мега- та гігабайтами, то тепер — тера- і петабайтами. Проте рівень поширення Інтернету все ще залишається нерівномірним для різних регіонів світу. У травні 2002 р. країни з найвищим рівнем поширення Інтернету мали такі показники:

— на Європейському континенті; Швеція — (64,4 %), Данія — (60,3 %), Нідерланди — (58,1 %), Великобританія — (56,9 %), Норвегія - (54,4 %);

— в Азіатському регіоні: Гонконг, Особливий адміністративний регіон (ОАР) Китаю —(59,58 %);

— у Північній Америці: США — (59,2 %); Канада —(52,8 %).

Істотно зросла також вартість комерційних трансакцій в Інтернеті. У 2000 р. вона оцінювалась у 433 млрд. дол. у 2002 p. сягнула 1,9 трлн дол., а наприкінці 2004 p. — 6 трлн дол. При цьому комерційні операції в Інтернеті, які так чи інакше стосуються захисту авторського або патентного прав, у загальній структурі становлять 25 %.

Щороку зростає попит користувачів Інтернет на електронні книги. Має успіх поява наукових, технологічних і медичних публікацій он-лайн. Зріс також попит на он-лайнові колекції: в більш ніж 7300 бібліотек, які надають вільний доступ до текстів сотень тисяч електронних книг. За даними "Нью-Йорк Таймс", у вересні 2002 р. вперше кількість відвідувачів на сайті газети newtimes.com (1,28 млн щоденно) перевищила кількість примірників її щотижневого розповсюдження на папері (1,2 млн щоденно). Стосовно галузей образотворчого мистецтва, народних промислів і прикладних мистецтв, то багато музеїв і галерей перетворили свої колекції в цифрову форму і зробили їх доступними для перегляду в Інтернеті. Один із таких сайтів, Artnet, надає користувачам доступ до творів понад 16 000 художників з 1300 художніх галерей.

Незважаючи на численні переваги електронних бібліотек (економія часу для користувачів, можливість маловідомих авторів стати відомими серед читачів, економія коштів на утримання бібліотеки), є і недоліки, до яких можна віднести можливі наслідки для авторів. Їхні книжки не купують, а знаходять в Інтернеті, їх авторське право легко порушити, адже неможливо відслідкувати, чи дійсно читач зберігає книжку на власному комп’ютері лише для навчальних та особистих цілей. Видавництва, так само як і автори можуть втратити прибуток від продажу примірників творів.

На наш погляд, електронні бібліотеки мають право на своє існування. Але вони повинні бути спеціалізованими та науковими. Функціонування таких бібліотек необхідно законодавчо врегулювати, насамперед, щодо збереження авторських прав, як майнових, так і немайнових. Можливим варіантом також може бути платна реєстрація в електронних бібліотеках, або ж плата за скачування книги, тоді автору можна було б надавати частину коштів у вигляді винагороди. Або ж задля здійснення авторами своїх прав в електронних бібліотеках могла би бути запроваджена розгалужена система доступу користувачів до творів. Вид доступу визначався б рішенням автору.

Таким чином, вирішенням проблем захисту об’єктів інтелектуальної власності в Інтернеті може стати, по-перше, спеціалізоване законодавче регулювання держави. Тоді б автори не боялись таких негативних явищ, як плагіат, піратство, а електронні бібліотеки могли б повноправно працювати належним чином, не ставлячи під загрозу чиїсь права. В такому випадку користувачі зможуть знаходити необхідну їм інформацію в зручний для них спосіб і не порушуючи закон, а автори будуть у спокої за свої авторські права.

З розвитком науки і техніки досить актуальним стає питання дотримання авторського права всіма господарюючими суб’єктами, які використовують інтелектуальну власність.

Проблема дотримання авторського права засобами масової інформації і до цього часу не вирішена належним чином, а ще додались проблеми захисту авторського права в Інтернеті та в творах на електронних носіях (диски, дискети тощо).

Щодо більш повного і об’єктивного захисту творів в Інтернеті, то тут необхідно з’ясувати низку питань. Передусім, слід з’ясувати, на якому сайті розміщений ресурс.

Існує два види сайтів, які пропонують свої послуги – платні та безоплатні.

Платні сайти – це сайти, які надають свої послуги (інформацію) за гроші (особа карткою, чеком, за телефонним рахунком здійснює платіж за необхідну послугу). Загальне правило: всі платні сайти працюють за передплатою.

^ Безоплатні сайти – це сайти, інформація з яких надається вільно без будь-яких обмежень (плата, відкриття сайта-спонсора – як платіж за послугу).

  • З платними сайтами все набагато легше (особливо якщо вони ще й резиденти): позаяк ця діяльність є підприємницькою, то вона потребує реєстрації у відповідних органах влади (адміністрація, податкова інспекція тощо). Виходячи з цього, можна дійти висновку, що це юридична особа із чітко визначеною адресою, банківським рахунком і керівником або суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа, яка відповідає за зобов’язаннями всім належним майном. Отже, стає можливим подання позову до конкретного відповідача.

^ З безоплатними сайтами все набагато складніше, тому що:

1.При реєстрації сайта вимагаються мінімальні дані (прізвище, ім’я, по-батькові, адреса електронної пошти; всі інші пункти в анкеті є необов’язковими і майже ніким не заповнюються). Більше того, немає жодної впевненості в тому, що надані дані є достовірними, оскільки реєстрація відбувається без явки користувача до реєстратора і копії паспорта або іншого документа, що підтверджують особу, не надаються реєстратору.

2.Друга проблема, яка може виникнути, – якщо ви звернетесь до суду з позовом, то у вас не буде прізвища особи – володільця сайта (точніше, ви не будете на 100% впевнені, що це насправді та особа, за яку вона себе видає), адреси, де порушник мешкає (і куди слід направити виклик до суду), документів, що підтверджують, що саме особа, яка викликана до суду, й є володільцем сайта, який порушив авторське право.

3.Хоча формально і було порушене авторське право, але особа будь-якого доходу з цього не отримувала, отже, це не підприємницька діяльність і жоден суд, виходячи з обов’язків законності, об’єктивності й всебічного розгляду справи, не зможе зобов’язати особу відшкодувати моральну шкоду або втрачену вигоду.

Існує кілька підходів до вирішення проблем, пов’язаних з порушенням авторського права безоплатними сайтами. Наприклад, такі:

1.Попередити володільця сайту про порушене ним авторське право і попросити припинити порушення шляхом зняття інформації з сайту (попередньо дізнавшись, з якого джерела він взяв цю інформацію – це може «вивести» на ще одного порушника).

2.Попередити володільця сайту про порушене ним авторське право і попросити позначити ім’я справжнього автора, або автора взагалі (якщо твір не підписаний).

3.Написати скаргу до суду, в якій оскаржити дії володільця сайту і просити суд прийняти рішення щодо припинення правопорушення шляхом закриття сайту. Перелік осіб, які мають бути залучені до справи:

скаржник;

сайт–порушник: його Інтернет-адреса і відповідні докази, що сайт є безоплатним і його реєстрація не потребує пред’явлення документів, що посвідчують особу (це можуть бути відповідні положення взяті з сайта реєстратора, роз’яснення уповноважених осіб – представників реєстратора, або відповідні положення договору (угоди) про надання місця і адреси, що міститься на сайті реєстратора і згода щодо яких є обов’язковим елементом, без якого не може пройти подальша реєстрація). Оскільки ст. 27 ЦПК визначає докази як будь-які фактичні дані, на підставі яких суд обґрунтовує наявність чи відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, ваше електронне листування, а також роздруківки з відповідних сайтів є фактичними даними, а отже, доказами.


3.Способи вирішення проблем захисту прав інтелектуальної власності

Можна виокремити принаймні три підходи до розв'язання проблем охорони та захисту інтелектуальної власності в мережі Інтернет:

1. Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності в Інтернеті є недоцільною, оскільки інформація за своєю сутністю радикально відрізняється від традиційних благ. На думку прихильників цієї позиції, процес поширення інтелектуальних продуктів через мережу Інтернет не піддається контролю та регламентації, відтак усе більшого значення набуває система безкоштовного розповсюдження програмного забезпечення з подальшим платним обслуговуванням та надаванням різного роду інформаційних послуг.

2. Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності в Інтернеті традиційними способами неможлива, відтак виникає об'єктивна необхідність у створенні нового інституційного середовища у цій сфері. Наголошуючи та тому, що власність взагалі втрачає будь-яке значення в інформаційному суспільстві (суспільстві знань), відомі західні дослідники стверджують, що на відміну від традиційного суспільства, у якому гарантією захисту виступало право, в інформаційній економіці основну роль відіграють моральні норми. Прихильники такого підходу звертають увагу на зміни у людській психології, системі мотивацій, переваг, норм поведінки, та акцентують увагу на виникненні нової "інформаційної" моралі, в якій доступ до інформації отримує етичне значення. Відтак кожна особистість виявляє зацікавленість не лише у власних знаннях, а й у доступі до цих знань всіх членів суспільства.

3. Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності необхідна. її можна здійснювати традиційними способами, шляхом внесення необхідних змін у національне та міжнародне законодавство.

Загальновідомо, що доступ в Інтернет забезпечують провайдери — організації, що мають спеціальне обладнання для публікації інформації в глобальній мережі. Ця інформація розміщується на сайтах, що мають свої адреси і так звані доменні імена. Доменні імена (domain name) — імена, що використовуються для адресації комп'ютерів та ресурсів у Інтернеті, які на сьогодні є діловими чи особистими ідентифікаторами. Хоча доменні імена як такі не є формою інтелектуальної власності, вони виконують функцію ідентифікації, подібну тій, яку виконують знаки для товарів і послуг, надаючи необхідні орієнтири користувачам глобальної мережі та спрощуючи процедуру пошуку сайтів у Інтернеті.

Нині система індивідуалізації віртуального, сітьового світу вступила в суперечність із системою індивідуалізації "реального" світу (системою знаків для товарів і послуг, фірменних найменувань тощо). Наприклад, на відміну від законодавства щодо товарних знаків, доменні імена мають режим вільної реєстрації за правилом першості. Відтак сучасна система реєстрації доменних імен породжує певні суперечності у сфері охорони прав інтелектуальної власності, оскільки з двох компаній, які законно використовують однакові торговельні знаки щодо різних класів товарів та послуг, лише одна може зареєструвати доменне ім'я, що відповідає її торговельній марці, тоді як інша компанія змушена обирати інше доменне ім'я.

Можливість вільного вибору доменних імен спричинює конфлікти через протиправне явище, відоме як кіберсквотит (від англ. "cybersquatting" — кіберзахоплення або захоплення доменних імен) — реєстрацію найменувань доменів, що збігаються із засобами індивідуалізації або подібні до них з їх наступним недобросовісним використанням як для власних комерційних цілей, так і для перепродажу власникам відповідних засобів індивідуалізації.

Кіберсквотери використовують принципи реєстраційної системи доменних імен, що ґрунтується на правилі першості, для реєстрації назв торговельних марок, фірмових найменувань, прізвищ, відомих імен без згоди їх власників. Користуючись тим, що така реєстрація не потребує значних коштів, порушники прав інтелектуальної власності реєструють величезну кількість доменних імен, виставляючи їх з часом на продаж або пропонуючи компаніям — власникам відомих знаків для товарів і послуг за досить значні суми. У Заключній доповіді про процес щодо назв доменів у рамках ВОІВ від 30 квітня 1999 р. зазначається: "незважаючи нате, що доменні імена з самого початку були призначені для полегшення пошуку серверів, вони почали відігравати більш важливу роль ідентифікаторів, які можуть входити у конфлікт із системою ідентифікаторів, яка існувала до появи Інтернету і охороняється через механізм інтелектуальної власності".

Адресні імена Інтернету виражаються словами. При цьому система адрес Інтернет має ієрархічну структуру за якої розділені між собою крапками доменні імена поділяються на до -мени верхнього рівня (загальні чи родові, наприклад: .com, .net, .org) та національні (введені відповідно до коду країни, наприклад ".UA" — для України, ".FR" — для Франції). Присвоює міжнародні родові доменні імена спеціальний орган Internety — LANА (адресне бюро мережі Інтернет).

Повноцінне становище та розвиток Інтернету в Україні та формування Національного сегмента Інтернет було започатковано у грудні 1992 p., коли офіційно був зареєстрований домен "mа". Кількість хостів у цьому домені збільшилася з 10 тис. у 1997р. до 90 тис. у 2004 р.

За період 1999—2004 pp., кількість веб-сайтів у домені ".uа" зросла з 2 тис. до 30 тис.

За кількістю хостів, підключених до Інтернету Україна, посідала у2004 р. 28- ме місце а Європі та 45- те у світі. На сьогодні інформаційне наповнення українського сегмента Інтернет включає інформацію про діяльність різноманітних суб'єктів господарювання (37 %); інформаційно-довідкові ресурси (16,6 %); розважальну інформацію (14,8 %), інформацію ЗМІ (6 %); інформацію науково-дослідних та навчальних організацій (4,4 %) та інформацію про діяльність органів державної влади (1,3 %).

За даними Державного комітету зв'язку та інформації, станом на 1 січня 2005 р. послугами доступу в Інтернет користувалися 8,4% жителів України.

Водночас, за даними ООН, у 2002 р. у Норвегії цей показник становив 50,2 %, в США — 55,1 %, в Японії — 44,9%, Фінляндії—50,9 %, Естонії—32,8 %.

З метою усунення конфліктів щодо інтелектуальної власності в мережі Інтернет ВОІВ прийняла рекомендації, які були схвалені Корпорацією Інтернет з присвоєння назв і адрес (ICANN). Відповідно до цих рекомендацій була введена в дію Універсальна стратегія розгляду спорів щодо доменних імен (UDRP), покликана надавати допомогу власникам знаків для товарів і послуг, які постраждали від кіберсквотингової діяльності. Відповідно до UDRP була встановлена уніфікована та обов'язкова система адміністративного врегулювання спорів, пов'язаних з кіберсквотингом на основі призначення ВОІВ "нейтральних" експертів з розгляду справ та винесення рішень щодо передачі або анулювання доменних імен.

Висновки

Правовий аналіз ознак Інтернет як такого та міжнародної практики його правового регулювання свідчить, що специфіка всесвітньої мережі полягає в її дуалістичній природі. По-перше, Інтернет – це телекомунікаційна мережа та ієрархічна структура, яка включає певні єдині стандарти обміну інформацією та єдину системи адресації. А по-друге – це глобальний (всесвітній) та загальнодоступний інформаційний простір, котрий не має єдиного централізованого керування, єдиного власника та відокремленого майна.

На думку провідних дослідників, основними сучасними проблемами у сфері розвитку відносин інтелектуальної власності в епоху Інтернет є:

  • конфлікт доменних імен і товарних знаків у глобальній інформаційній мережі;

  • невирішеність питання щодо правомірності патентування способів ведення бізнесу;

  • проблеми щодо охорони товарів у цифровій формі;

  • проблеми щодо охорони баз даних;

  • проблеми щодо максимально ширококого доведення до відома суспільства ( через Інтернет) інформації про патенти.

Дуже часто порушуються в Інтернеті і особисті немайнові права авторів, зокрема: авторське право, право на ім'я, право на захист своєї репутації, право на публічне використання твору та інше. Найпоширенішими порушеннями авторських прав справедливо вважаються розповсюдження контрафактних копій програм та творів у цифровій формі в глобальних комп'ютерних мережах. Проблема тут полягає у високій складності технічної фіксації факту порушення авторських прав як необхідної передумови початку судового розгляду справи. Порушення авторських прав у глобальній інформаційній мережі правильно вважають однією з найгостріших проблем, котрі потребують негайного вирішення .

Найефективнішим засобом боротьби з піратством в Інтернеті є захист своїх прав у судовому порядку, але для звернення до суду необхідно зібрати достатні докази порушення своїх прав. Та на практиці фіксація й доказування порушень прав інтелектуальної власності в Інтернеті є досить сумнівною справою.

Відповідно до статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтувують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, яких опитували, як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Стаття 32 Господарського процесуального кодексу України передбачає такі засоби доказування: письмові і речові докази, висновки судових експертів, пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Не слід забувати і про можливість вжиття запобіжних заходів. Відповідно до статті 43-1 ГПК особа, яка має підстави побоюватись, що подання потрібних для неї доказів стане згодом неможливим або утрудненим, має право звернутися до Господарського суду із заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову. В нашому випадку для цього є всі необхідні підстави, адже порушник може будь-коли прибрати використаний з порушенням права інтелектуальної власності об'єкт зі свого сайту. Видом запобіжного заходу, необхідного у випадку, котрий нами розглядається, є витребування доказів ( ст. 43-2 ГПК). Тож заяву про вжиття запобіжних заходів треба подати ще до того, як порушник припинив оприлюднення спірного сайту в Інтернеті

На сьогоднішній день в українській правозастосовній діяльності застосовується низка прийомів, що дозволяють юридично закріпити відомості, розміщені в Інтернеті, з тим, аби їх можна було використати в господарському, цивільному процесі як докази:

1. Фіксація учасником процесу інформації, що міститься на веб-сайті у вигляді роздрукованого зображення;

2. Фіксація учасником процесу інформації, що міститься на веб-сайті, шляхом його збереження на відповідних носіях (CD, DVD, магнітні диски);

3. Безпосереднє дослідження судом змісту веб-сайту за наявності доступу до мережі Інтернет;

4. Огляд та дослідження сервера, на якому здійснюється хостінг, при цьому можливі й вилучення самого сервера;

5. Отримання від провайдера копій файлів, що формують веб-сайт як такий, в тому числі і так званих log-файлів, які містять системну інформацію про роботу файлів.

Список використаних джерел

  1. http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=2&nreg=1798-12

  2. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1618-15

  3. http://pidruchniki.ws/19310710/ekonomika/intelektualna_vlasnist_epohu_internetu

  4. http://www.rusnauka.com/31_PRNT_2010/Pravo/74041.doc.htm

  5. http://www.google.com.ua/imgres?q=%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0+%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&um=1&hl=ru&client=opera&sa=N&rls=ru&channel=suggest&biw=1332&bih=656&tbm=isch&tbnid=O6xQryXfmeDWPM:&imgrefurl=http://posibnyky.vntu.edu.ua/i_v/2..htm&docid=HGSHPfuU7RuM1M&imgurl=http://posibnyky.vntu.edu.ua/i_v/2._src/2._image001.png&w=726&h=405&ei=hBvSTpHEJ8TDtAbQncS8DA&zoom=1

  6. Перший всесвітній конгрес по боротьбі з підробками товарів і торговельних марок. Заява. // Інтелектуальна власність. — 2004. — №8. — С. 24—26.

  7. Expanding Global Economics: The Benefits of Reducing Software Piracy.

Схожі:

«інтелектуальна власність в Інтернеті: нові можливості чи нові проблеми» iconДобропільська міська цбс методико-бібліографічний відділ
У цьому посібнику зібрано сайти мережі Інтернет, які відкриють нові можливості І нові двері у світ без кордонів для людей з обмеженими...
«інтелектуальна власність в Інтернеті: нові можливості чи нові проблеми» iconДитина зустрічається зі школою
До дитини в цей період висуваються нові вимоги, у неї з'являються нові обов'язки; нові товариші, нові стосунки з дорослими, які також...
«інтелектуальна власність в Інтернеті: нові можливості чи нові проблеми» iconКозацтва в українському романтизмі (загальний огляд)
Проблеми реформування жваво обговорюються фахівцями, проголошуються нові стандарти, нові освітні парадигми, змінюється характер взаємин...
«інтелектуальна власність в Інтернеті: нові можливості чи нові проблеми» iconДержавний стандарт початкової загальної освіти
Нові освітні реалії передбачають формування філософії сучасного європейця — «навчання упродовж життя», яка дає усвідомлення необхідності...
«інтелектуальна власність в Інтернеті: нові можливості чи нові проблеми» iconДержавний стандарт початкової загальної освіти
Нові освітні реалії передбачають формування філософії сучасного європейця — «навчання упродовж життя», яка дає усвідомлення необхідності...
«інтелектуальна власність в Інтернеті: нові можливості чи нові проблеми» iconДержавний стандарт початкової загальної освіти
Нові освітні реалії передбачають формування філософії сучасного європейця — «навчання упродовж життя», яка дає усвідомлення необхідності...
«інтелектуальна власність в Інтернеті: нові можливості чи нові проблеми» iconДержавний стандарт початкової загальної освіти
Нові освітні реалії передбачають формування філософії сучасного європейця — «навчання упродовж життя», яка дає усвідомлення необхідності...
«інтелектуальна власність в Інтернеті: нові можливості чи нові проблеми» iconДержавний стандарт початкової загальної освіти
Нові освітні реалії передбачають формування філософії сучасного європейця — «навчання упродовж життя», яка дає усвідомлення необхідності...
«інтелектуальна власність в Інтернеті: нові можливості чи нові проблеми» iconЯкі предмети буде вивчати першокласник?
Початок навчання дитини у першому класі – це дуже відповідальний І досить складний період у житті дитини. Адже відбувається багато...
«інтелектуальна власність в Інтернеті: нові можливості чи нові проблеми» iconКоли людина покаялася, життя починає рухатися в іншому напрямку....
З'являється нова ціль життя. Це нове та захоплююче життя. Але з'являються нові виклики. З'являються нові проблеми та нові спокуси....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка