Методичні рекомендації щодо викладання фізики та астрономії в 2012-2013 навчальному році




Скачати 145.07 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо викладання фізики та астрономії в 2012-2013 навчальному році
Дата конвертації08.03.2013
Розмір145.07 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Фізика > Методичні рекомендації
Методичні рекомендації щодо викладання фізики та астрономії

в 2012-2013 навчальному році
Для сучасного суспільного розвитку важливим чинником є формування в учнів наукових уявлень про навколишній світ, розвиток творчих здібностей школярів та виховання сучасного соціокультурного світогляду.

Реалізації цих завдань в загальноосвітніх навчальних закладах сприяє вивчення курсів фізики та астрономії. Значні виховні та навчальні потенціали цих навчальних предметів обумовлюються основними завданнями вивчення фізики та астрономії, які ґрунтуються на вимогах діючого Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24).

Необхідно зазначити, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 затверджується новий Державний стандарт, який упроваджується в частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 року, а в частині повної загальної середньої освіти — з 1 вересня 2018 року. Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03 квітня 2012 року № 409 затверджені Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, які вводитимуться в дію поетапно, починаючи з 2013/2014 навчального року для 5-х класів і закінчуючи 2017/2018 навчальним роком для 9-х класів. Ознайомитися з вищевказаними документами та зі змістом проекту навчальних програм з фізики для 7-9 класів, розроблених відповідно до нового Державного стандарту, можна на сайті МОНмолодьспорту: http://www.mon.gov.ua. Проект навчальних програм з фізики для 7-9 класів також було надруковано у науково-методичному журналі «Фізика в школах України» видавництва «Основа» № 7 (203) за квітень 2012 року.
Навчання фізики та астрономії в 2012-2013 навчальному році в загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься відповідно до типових навчальних планів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки (від 05.02.2009 № 66 «Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 №132 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи» та від 27.08.2010 № 834 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня»).
ФІЗИКА

В основній школі (7-9 класи) вивчається логічно завершений базовий курс фізики, який закладає основи фізичних знань. Навчання фізики у 7-9 класах проводитиметься за програмою «Фізика. Астрономія» (Київ: Ірпінь, 2005). У 8-9 класах з поглибленим вивченням фізики викладання здійснюватиметься відповідно до «Збірника навчальних програм для загальноосвітніх закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу» (Київ: Вікторія, 2009). Зазначені програми також розміщено в журналах «Фізика та астрономія в школі» (№3-4, 2010), «Фізика в школах України» (№2, 2009), газеті «Фізика» (№23, 2009) та на офіційному сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту.

У таблиці наведено розподіл кількості годин на викладання фізики в основній школі:

Клас

7

8

8

(поглиблене

навчання)

9

9

(поглиблене

навчання)

Кількість годин на тиждень

1

2

4

2

4

Оскільки в 7 класі на вивчення фізики відводиться 35 годин на рік, то розклад занять може складатися за двома варіантами: по 1 годині на тиждень протягом навчального року або по 2 години на тиждень протягом одного семестру. Незалежно від обраного варіанту вивчення фізики, учитель однаково готує обдарованих учнів 7 класу до обов’язкової участі у І та ІІ етапах Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізики поточного року.

В основній школі допрофільна підготовка здійснюється за рахунок варіативної складової навчального плану через впровадження курсів за вибором, факультативних курсів та індивідуальних занять.

Відмінністю навчання фізики в старшій школі є глибина й обсяг вивчення фізичних теорій і застосування отриманих знань для розв’язку теоретичних та експериментальних завдань.

У старшій школі вивчення фізики відбувається залежно від обраного профілю навчання: на рівні стандарту, академічному або профільному. Зміст навчального матеріалу для 10 та 11 класів визначається програмами для загальноосвітніх навчальних закладів, які розміщено на сайті МОНмолодьспорту: http://www.mon.gov.ua/education/average/progl2 та видруковано в збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Фізика. Астрономія» (Київ, 2010).

У таблиці, що наведено нижче, подано розподіл кількості годин у старшій школі відповідно до рівня змісту навчальної програми:

^ Рівні змісту навчання

Рівень стандарту

Академічний рівень

^ Профільний рівень

Клас

10

11

10

11

10

11

Кількість годин на тиждень

2

2

3

3

6

6

За рахунок варіативної складової навчального плану кількість годин на подовження часу опанування змісту обраної програми навчальними закладами може бути збільшено.

Перелік навчально-методичної літератури, якій надано грифи МОНМС та яку вчитель може використовувати в навчально-виховному процесі, буде надруковано в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України», а також у фаховій періодичній пресі.

Програми надають право вчителю творчо підходити до реалізації їх змісту. Враховуючи рівень підготовки школярів, їх інтереси і нахили, профіль школи, учитель може запропонувати власну логіку вивчення матеріалу з методичним обґрунтуванням доцільності внесених змін. Кількість годин, передбачених для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути зміненою вчителем.

Календарне планування навчального матеріалу вчителі можуть здійснювати безпосередньо в текстах робочих навчальних програм або видрукувати на окремих аркушах. Розробка поурочних планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму.

Як відомо, фізика ґрунтується на експерименті. Саме через навчальний фізичний експеримент найефективніше здійснюється діяльнісний підхід до навчання фізики. Навчальний фізичний експеримент забезпечує формування в учнів необхідних практичних умінь, дослідницьких навичок та особистісного досвіду експериментальної діяльності, завдяки яким вони стають спроможними у межах набутих знань розв’язувати пізнавальні завдання засобами фізичного експерименту. У шкільному навчанні він реалізується у формі демонстраційного й фронтального експерименту, лабораторних робіт фізичного практикуму, навчальних проектів, позаурочних дослідів тощо.

Залежно від умов і наявної матеріальної бази фізичного кабінету вчитель може замінювати окремі роботи або демонстраційні досліди рівноцінними, використовувати різні їхні можливі варіанти. Учитель може доповнювати цей перелік додатковими дослідами, короткочасними експериментальними завданнями, об’єднувати кілька робіт в одну залежно від обраного плану уроку. Окремі лабораторні роботи можна виконувати за допомогою комп’ютерних віртуальних лабораторій.

Самостійне експериментування учнів, особливо в основній школі, необхідно розширювати, використовуючи найпростіше устаткування, інколи навіть саморобні прилади й побутове обладнання, дотримуючись правил безпеки життєдіяльності. Такі роботи повинні мати пошуковий характер, завдяки чому учні збагачуються новими фактами, узагальнюють їх і роблять висновки. У процесі такої діяльності вони мають навчитися ставити мету дослідження, обирати адекватні методи й засоби, планувати і здійснювати експеримент, обробляти його результати й робити висновки.

У таблиці наведено мінімальну кількість тематичних оцінок (які виставляються у класному журналі та в колонці з написом «Тематична» без зазначення дати) та лабораторних робіт, що оцінюються, для класів, які навчаються за різними програмами:

Клас

Мінімальна кількість тематичних оцінок

^ Мінімальна кількість лабораторних робіт, що оцінюються

7

4

6

8

6

8

8 класи з поглибленим навчанням фізики

8

10

9

6

8

9 класи з поглибленим навчанням фізики

8

8

10

Рівень стандарту

6

4

Академічний рівень

8

4

Профільний рівень

10

8

11

Рівень стандарту

5

4

Академічний рівень

7

4

Профільний рівень

10

8

Необхідність збільшення кількості тематичних та лабораторних робіт, що підлягають оцінюванню, визначається вчителем.

Необхідно зазначити, що МОНМС надіслало для використання в навчально-виховному процесі інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (від 01.02. 2012 № 1/9-72), розроблені на виконання наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 03.08.2011 № 930 «Про затвердження Плану заходів з виконання Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти». Зазначені матеріали розміщені на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту www.mon.gov.ua та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua.

Вимоги безпеки, наведені в цих інструктивно-методичних матеріалах, поширюються на кабінети природничо-математичного напряму (фізики, хімії, біології, математики, географії), у яких навчаються учні загальноосвітніх навчальних закладів і які можуть мати джерела небезпечностей. Матеріали потребують ретельного ознайомлення з ними.

Головний стратегічний напрямок розвитку системи освіти України лежить у площині вирішення проблеми розвитку особистості учня, тому вибір освітньої технології – це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнем.

Ефективним засобом формування предметних і ключових компетентностей учнів у процесі навчання фізики є навчальні проекти. Виконання навчальних проектів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів за консультативної допомоги вчителя. Сьогодення вимагає від учителя приділити більше уваги проектному навчанню, тому що (див. зміст проекту навчальних програм з фізики для 7-9 класів, розроблених відповідно до нового Державного стандарту) практично в кожному розділі програми запропоновано цей вид навчальної діяльності учнів і подано орієнтовний перелік тем навчальних проектів, та тестовим технологіям, які останнім часом широко впроваджуються в навчально-виховний процес і є певною гарантією якісної підготовки до ДПА й ЗНО з фізики.

Усезростаючий перелік глобальних і регіональних екологічних проблем свідчить про необхідність формування екологічної компетентності школярів.

Важливими є питання самоосвіти учнів та питання використання міжпредметних зв’язків, оскільки у системі профільного навчання їх реалізація є кроком до інтеграції навчальних знань.

Необхідно слідкувати на новинами науки та техніки (у фахових виданнях, мережі Internet тощо), приділяти достатню увагу самооцінюванню та взаємооцінюванню учнями своєї роботи відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень із фізики.

Із метою популяризації ідей фізики та підтримки талановитих школярів необхідно щорічно залучати їх до фізичних конкурсів (ТЮФ, «Левеня», «Колосок»), виконання наукових робіт в системі МАН, до участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з фізики та екології тощо.

Матеріали для підготовки вчителів до проведення уроків і позаурочних заходів висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Фізика та астрономія в сучасній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Фізика в школах України» (видавнича група «Основа»), газеті «Фізика» (видавнича група «Шкільний світ»); у науково-популярних журналах для школярів — «Колосок», «Фізика для допитливих», «Школа юного вченого», «Світ фізики», «Країна знань», «Вселенная, пространство, время» тощо.

Суттєву допомогу в підвищенні ефективності уроку фізики можуть надати інформаційно-комунікаційні технології, які активно впроваджуються в сучасній школі та сприяють розвитку інтелектуальних і творчих здібностей учнів. Дуже корисними для навчального процесу є звернення учнів до ресурсів Internet для створення проектів, дистанційного навчання, участі в конкурсах, олімпіадах тощо.


Астрономія

Одним із предметів інваріантної складової навчальних планів є астрономія, яка вивчатиметься в 11 класі. Навчальний предмет «Астрономія» може викладатися за двома навчальними програмами. За програмою рівня стандарту та академічного рівня учні опановуватимуть курс астрономії впродовж 17 годин на рік, а за програмою профільного рівня — 35 годин. Якщо на вивчення астрономії у загальноосвітньому навчальному закладі відведено 17 годин, то її краще вивчати в одному семестрі (наприклад, у першому), якщо 35 годин, то протягом року по годині на тиждень або попарно щотижня протягом семестру. Навчальні програми з астрономії для старшої профільної 11-річної школи розміщено на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту (http://www.mon.gov.ua/education/average/progl2), а також надруковано в посібниках: «Збірник програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика та астрономія» (видавнича група «Основа», 2010) та «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Фізика. Астрономія» (Київ, 2010).

Курс астрономії спрямований на розвиток загальнокультурної компетенції, розуміння астрономічних явищ, із якими людина стикається в повсякденному житті, має розкривані еволюційні зв’язки між різними формами руху та структурної організації матерії у Всесвіті, взаємозв’язок астрономічної науки з іншими природничими га технічними науками.

Особливістю програми профільного рівня є те, що серед державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів є й вимога вміти розв’язувати задачі. У зв’язку з цим рекомендуємо вчителеві під час складання календарно-тематичного планування курсу передбачити час на формування в учнів уміння розв’язувати розрахункові задачі астрономічного змісту.

Програми рівня стандарту, академічного рівня передбачає виконання однієї практичної роботи. Учитель може довільно обирати тему цієї роботи з трьох, запропонованих програмою. Разом із тим, практика, зокрема результати Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії, показує, що учні на неналежному рівні знають зоряне небо: не орієнтуються в сузір’ях; не можуть показати найяскравіші зорі у відомому сузір’ї; недостатньо вміють працювати з картами зоряного неба. З огляду на це рекомендуємо проводити комбіноване практичне заняття, на якому показувати будову карти зоряного неба (зокрема особливості відображення на ній небесних світил, використання небесних координат) та прийоми роботи з такою картою. У другій частині практичного заняття бажано продемонструвати учням вигляд зоряного неба в ділянці північного полюса світу (сузір’я Малої та Великої Ведмедиць, Полярна зоря тощо), а також у різні пори року.

Готуючись до проведення такого комбінованого практичного заняття, доцільно використовувати програмно-педагогічний засіб «Бібліотека електронних наочностей з астрономії. 11 клас» (опис зазначеного ППЗ є за адресою http://www.astroosvita.kiev.ua/HTML/infotl8.htm]), а також скористатись електронним планетарієм Stellarium (вільний доступ за адресою: http://www.stellarium.org/, що має серед іншого україномовний інтерфейс). Зазначений електронний планетарій демонструє зоряне небо на будь-який обраний момент часу, а тому дозволяє в режимі відеопроекції показати учням його вигляд у різні пори року (для цього в налаштуваннях планетарію необхідно встановити географічні координати місця спостережень та вказати дату). Рекомендуємо чотири орієнтовні дати: 15 жовтня (осіннє зоряне небо), 15 січня (зимове зоряне небо), 15 квітня (весняне зоряне небо) і 15 липня (літнє зоряне небо). Час доби добирається довільно, бажано обирати вечірні години. За допомогою цього планетарію також можна показати зміну вигляду зоряного неба впродовж доби.

Якщо немає можливості комп’ютерної демонстрації, то можна попередньо виготовити фотозображення (скріншоти екрана монітора) потрібних ділянок зоряного неба та надрукувати їх.

Навчальна програма профільного рівня містить тематику п’яти практичних робіт і є орієнтовною. З огляду на можливості навчального закладу щодо технічних засобів навчання учителем добираються три роботи для проведення практичної частини курсу. Також учитель може запропонувати й інші теми робіт. Серед практичних робіт можна виділити найбільш значущі для узагальнення, зокрема роботу з рухомою картою зоряного неба (№1), визначення параметрів зір за діаграмою Герцшпрунга-Рессела (№4) і визначення чисел Вольфа за спостереженнями у шкільний телескоп чи за знімками Сонця (№5).

При формуванні календарно-тематичного планування за 17-годинним курсом рекомендуємо планувати дві тематичні атестації: першу — за результатами вивчення тем 1-3, а другу – за результатами вивчення тем 4-8.

За програмою профільного рівня доцільно передбачити не менше трьох тематичних оцінювань навчальних досягнень учнів. Наприклад, за результатами вивчення розділів 1-2 — перша, розділів 3-4 — друга і п’ятого розділу — третя.

Під час підготовки до тематичних атестацій у профільних класах можна скористатися збірником різнорівневих завдань для проведення державної підсумкової атестації з астрономії. До цього збірника було включено завдання високого рівня для учнів класів фізико-математичного профілю.

Допомогою в роботі вчителю можуть стати сайт "Астроосвіта", присвячений астрономічній освіті (astroosvita.kiev.ua), сайт "Астрономічна українська мережа" – Astronomical Net of Ukraine (astronomy.net.ua), сайт Європейської південної обсерваторії (http://www.eso.org/public/), яка у 2012 році відзначає 50-річчя своєї діяльності.
^ ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ЗАСІДАНЬ МІСЬК\РАЙМЕТОДИЧНИХ ОБ’ЄДНАНЬ УЧИТЕЛІВ ФІЗИКИ

  1. Аналіз змісту фізичного та астрономічного компонентів освітньої галузі «Природознавство» нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти

  2. Навчально-методичне забезпечення викладання шкільних курсів фізики та астрономії

  3. Особливості викладання фізики та астрономії різних напрямів профілізації

  4. Використання сучасних освітніх технологій на уроках фізики та астрономії

  5. Інформаційно-комунікаційні технології на уроках фізики та астрономії

  6. Формування самоосвітньої компетентності учнів при вивченні шкільних курсів фізики та астрономії

  7. Формування екологічної компетентності учнів з фізики та астрономії

  8. Формування предметних компетентностей учнів з фізики

  9. Прикладна спрямованість викладання фізики та астрономії



Бахмач А.С.,

методист з фізики та астрономії ЛОІППО

Схожі:

Методичні рекомендації щодо викладання фізики та астрономії в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії у 2011...
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії у 2011 – 2012 навчальному році
Методичні рекомендації щодо викладання фізики та астрономії в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання інформатики в 2012-2013 навчальному році Викладання
...
Методичні рекомендації щодо викладання фізики та астрономії в 2012-2013 навчальному році iconПротокол №1 від 30. 08. 2012 р. Засідання тг вчителів математики,...
Методичні рекомендації щодо вивчення математики, фізики, астрономії та інформатики в цьому навчальному році; курсу за вибором з математики...
Методичні рекомендації щодо викладання фізики та астрономії в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання математики в 2012-2013 навчальному році
Навчання математики в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2012/2013 навчальному році буде здійснюватися за програмами,...
Методичні рекомендації щодо викладання фізики та астрономії в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання варіативної складової з фізики...
Фундаментальний характер фізичного знання як філософії науки І методології природознавства, теоретичної основи сучасної техніки І...
Методичні рекомендації щодо викладання фізики та астрономії в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення біології та екології у 2012-2013 навчальному році
У наступному навчальному році залишаються чинними програми, підручники й основні вимоги до викладання біології, екології, природознавства...
Методичні рекомендації щодо викладання фізики та астрономії в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в знз у 2013-2014 навчальному році
Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського направляє методичні рекомендації щодо...
Методичні рекомендації щодо викладання фізики та астрономії в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2012-2013...
Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2012-2013 навчальному році
Методичні рекомендації щодо викладання фізики та астрономії в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення фізики в 201 1
У 2011/2012 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх навчальних закладів на викладання предметів за новими різнорівневими...
Методичні рекомендації щодо викладання фізики та астрономії в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання хімії в 2012-2013 навчальному році
У зв’язку з визначеною метою під час навчання хімії мають розв’язуватися такі найважливіші завдання, як
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка