Яке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості?




НазваЯке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості?
Дата конвертації08.03.2013
Розмір67 Kb.
ТипВопрос
uchni.com.ua > Фізика > Вопрос
Яке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості?

Людина належить до виду homo sapiens. їй властиво активно пізнавати довкілля, оволодівати інтелектуальним досвідом попередніх поколінь, систематизувати його і на цій основі підніматися по сходинках соціального прогресу. Розумова діяльність е провідною в житті людини. Це найважливіша передумова соціального становлення особистості та її морально-духовного збагачення.

Розумове виховання спрямоване на розв'язання низки завдань:

1) оволодіння системою знань про наукові засади розвитку природи й суспільства;

2) розвиток потенційних інтелектуальних сил особистості;

3) формування культури розумової праці.

При вирішенні цих завдань треба виходити з постулату, що основним багатством окремої людини і людської спільноти взагалі є інтелектуальне багатство. Якраз цим критерієм визначається престижність тої чи тої держави у світовому співтоваристві. Тому провідне завдання розумового виховання — це створення оптимальних умов для розумового розвитку особистості, максимальне використання потенцій людини для зростання ЇЇ інтелектуальних сил.

Інтелект (від лат. іntellektus — пізнання, розуміння, розум) — це суб'єктивна здатність живих істот здійснювати доцільно орієнтовану діяльність, що дає змогу особистості забезпечувати активну діяльність у природному й соціальному середовищі.

У системі розумового розвитку людини важливе місце займає мислення.

Мислення — це процес опосередкованого відображення об'єктивної дійсності в зіставленнях, взаємозв'язках її структурних компонентів. Школа має закласти основи для формування різних видів мислення: діалектичного, логічного, абстрактного, узагальненого, категоріального, теоретичного, індуктивного, дедуктивного, алгоритмічного, репродуктивного, продуктивного, системного.

Розумове виховання передбачає оволодіння людиною низкою важливих розумових операцій: аналізом, синтезом, порівнянням, систематизацією.

Важливе завдання — формування інтелектуальних умінь, до яких відносять загальні вміння (читати, слухати, усно висловлювати свої думки, писати, працювати з книгою, іншими джерелами інформації) та спеціальні вміння (читати ноти, карти, схеми, слухати музичні твори, користуватися довідковою літературою). Усі ці вміння виступають основною передумовою становлення культури розумової праці.

^ Якими шляхами й засобами розв'язуються завдання розумового виховання?

Процес розумового виховання людини супроводжує її впродовж усього життя. Можна виділити такі шляхи (напрями) розумового виховання:

1) стихійне сприйняття явищ і процесів навколишньої природної та соціальної дійсності людиною з раннього віку;

2) навчання в загальноосвітніх навчально-виховних закладах, де відбувається оволодіння основами наук;

3) навчання у професійних навчальних закладах;

4) користування джерелами засобів масової інформації (книги, газети, журнали, радіо, телебачення);

5) участь людини у продуктивній праці;

6) залучення учнів до позакласної та позашкільної виховної роботи;

7) організація досвіду поведінки особистості в соціальній діяльності;

8) включення людини до системи самоосвіти.

Засоби розумового виховання — це широкий спектр предметів, які використовують у системі пізнавальної діяльності людини: книги, комп'ютерна техніка, лабораторне обладнання, письмове приладдя та ін.

У системі розумового виховання широко застосовують різноманітні методи пізнавальної діяльності людини. У виборі методів треба виходити з головного завдання — забезпечення інтелектуального розвитку вихованців. Тому варто надавати перевагу тим методам, які сприяють включенню особистості до активної самостійної пізнавальної діяльності.

Пізнання навколишнього починається з відчуттів, сприймання. Тому головне завдання розумового виховання на першому році життя дитини зводиться до піклування про нормальний розвиток відчуттів і сприймань дитини — зору, слуху, смаку, нюху й дотику. З перших місяців життя немовляти дорослі прагнуть викликати в нього різні зорові, слухові й дотикові враження, привертаючи увагу до яскравих іграшок, брязкалець, предметів, що рухаються. Батьки дуже радіють, якщо вже до чотирьох місяців їхня дитина вміє розрізняти деякі предмети (пляшечку з молоком і брязкальце) і по-різному на них реагувати, може відрізнити «чужих» від «своїх», повертає голівку і знаходить поглядом маму, яка стає збоку й кличе дитину. «Розумненьке росте», — кажуть у такому випадку.

Розумове виховання — процес тривалий і складний. Успіх його забезпечується багатьма чинниками. Провідне місце серед них займає живе спілкування з розумними людьми («З розумним поговори, то й розуму наберешся, а з дурним — то й свій загубиш»). А звідси й порада: «Мудрого шукай, дурного обходь». Саме такий обмін думками дуже потрібний в спілкуванні з малими дітьми, коли в них формуються уявлення про навколишнє життя. Діти люблять, коли з ними багато говорять. Розмова з дитиною викликає і розвиває голосові реакції, підтримує вимовляння нею спочатку окремих звуків, згодом, з п'яти-шести місяців, — складів: ма, ба, па. Дитяче лепетання завжди викликає приємні переживання, як у дітей, так і дорослих. З розвитком мовлення батьки справедливо пов'язують свої надії на добрий розвиток розуму дитини, бо вона і мислення нерозривні: мовлення людини свідчить про її розум, і навпаки («Який розум, така й балачка», «Що з голови, то й з мислі»). З мовою приходить свідоме осягнення дійсності. Народ високо цінить мову як основний засіб вираження самої сутності людини.

Збагнувши силу і значення емоційного і мовного розвитку дитини у розумовому вихованні, народна педагогіка завжди тримає його під постійним контролем. Оволодіння мовою дає можливість дитині здобути знання про дійсність опосередковано, а не тільки шляхом безпосереднього сприймання предметів або явищ. По-справжньому піклуються про розумове виховання своїх дітей ті батьки, які з ними багато говорять, чітко й у доступній формі відповідають на численні запитання малят, всіляко підтримують їхню природну допитливість, будять увагу. У дітей змалку пам'ять особливо загострена. Вони охоче запам'ятовують усе те цікаве, що кажуть дорослі, — нові слова, назви, вирази, зв'язні розповіді тощо. Крім живого, безпосереднього ситуаційного спілкування з дітьми, у практиці розумового виховання дітей багато важить використання фольклору. Ніколи не треба забувати й щедро використовувати такі чудові, перевірені багаторічним досвідом поколінь засоби розумового виховання, як пісні, потішки, пестушки, примовки, каламбури, загадки, перекази, легенди, оповідання, думи, байки, коломийки, частівки, прислів'я, приказки, сміховинки.

Залучення дитини до світу мови через пісню, спочатку колискову, має велике педагогічне значення. Для українських народних пісень характерні висока художня досконалість, влучність епітетів і метафор, милозвучність, вони закладають надійний фндамент для вироблення мовного слуху дитини, тонко розкривають поняття про явища навколишнього світу, всіляко заохочують її до самостійної розумової діяльності.

Чільне місце в розумовому вихованні посідає казка, яка широко відкриває двері в навколишній світ, примушуючи нуртувати мислення дитини. Казка вчить логічно послідовно викладати думки («Гарна пісня ладом, а казка — складом», «Казка від початку починається, до кінця читається, в середині не перебивається»). Казки цікаві за змістом, привабливі своєю образною мовою, високим емоційним зарядом. «Казка, гра, фантазія, — пише В. О. Сухомлинський, — животворне джерело дитячого мислення, благородних почуттів і прагнень... Через казкові образи в свідомість дітей входить слово з його найтоншими відтінками... Під впливом почуттів, що пробуджуються казковими образами, дитина вчиться мислити словами. Без казки — живої, яскравої, що оволоділа свідомістю і почуттями дитини, — неможливо уявити дитячого мислення і дитячої мови як певного ступеня людського мислення і мови. Діти знаходять глибоке задоволення в тому, що їхня думка живе в світі казкових образів. П'ять, десять разів дитина може переказувати одну й ту саму казку і щоразу відкриває в ній щось нове. В казкових образах — перший крок від яскравого, живого, конкретного до абстрактного».

Механізм психолого-педагогічної дії казки на розумовий розвиток дитини яскраво, глибоко й переконливо розкрив ще Панас Мирний. Щоб забавити дитину, почне їй «баба казочку про рябеньку курочку або про горобця — доброго молодця, — читаємо в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — Чіпка слухає і дума: «І чого отой дід з бабою плаче? чого тая курочка кудкудаче?.. І чому тій билині не поколихати горобця — доброго молодця?!»

Дуже любив Чіпка казки слухати. В казках його з роду розумна голова знаходила немалу роботу. Казка була йому не вигадкою, а билицею. Не раз хлоп'я рівняло казку до життя, а життя до казки — і само собі міркувало, дивувалося... В казці звірі та птиці те саме і так само говорять, як і люди... А так — птиці щебечуть, воли ревуть, собаки гавкають... І ніхто не знає, що вони кажуть...» А добре б — дознатись: що то каже скотина, як іде ревучи з поля додому? Яку пісню співає пташка у лузі?.. І чого одні пташки так гарно щебечуть, а от горобці тільки цвірінькають?! І про що то розмовляє травиця між собою, коли, мов жива, шелестить малими листочками?..»

Такі казочки бабусині, при самотньому житті, осторонь од товариства, пластом ложилися на дитячий розум, гонили в голові думку за думкою, гадку за гадкою... Глибоко западали вони у його гаряче серце, а в душі підіймали хвилю горою — з самого споду до верху... Як рій той, гули в дитячій головоньці, як завірюха, крутились, вихрились... Од билинки перелітали до птиці; од птиці до скотини; од скотини до чоловіка — поки не засягали усього світа!»

Дійовим засобом навчання у народній педагогіці виступають народні прислів'я. Прислів'я і приказки діти чують від дорослих і легко їх запам'ятовують. Народні афоризми випромінюють світлий розум і життєвий досвід трудящих, високий злет людської думки. Безпосереднє засвоєння прислів'їв і приказок має велике виховне значення, бо допомагає дитині подивитися на предмети зіркими очима народу та висловити своїм влучним словом, вірним духу народної мови. Звичайно, не всі прислів'я і приказки зрозумілі дітям. Та головне, щоб золота перлина народної думки міцно закарбувалась у дитячій голівці, а повне її розуміння неодмінно прийде трохи пізніше. «Прислів'я тим саме й добре, — резюмує К. Д. Ушинський, — що в ньому майже завжди, незважаючи на те, що воно «коротше від пташиного носа», є дещо, що дитині слід зрозуміти, являє собою маленьку розумову задачу, яка цілком дитині під силу».

Головне призначення розумового виховання народна педагогіка вбачає в тому, щоб розвивати в дітей цікавість, допитливість розуму й формувати на їх основі пізнавальні інтереси.

Підготувала

Вчитель початкових класів

Годованець Н. І.

Схожі:

Яке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості? iconВеселівська районна різнопрофільна гімназія
Сутність виховання, його мета. Завдання складових частин всебічного, гармонійного розвитку особистості
Яке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості? iconНапрями виховання та їх загальна характеристика Розумове виховання
Розумове виховання — цілеспрямована діяльність педагогів з розвитку розумових сил І мислення учнів, прищеплення їм культури розумової...
Яке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості? iconПлан Місце в державній системі фізичного виховання гімнастики. Методичні особливості гімнастики
Отже, гімнастика це система спеціально підібраних фізичних вправ І науково обґрунтованих методичних прийомів спрямованих на розв'язання...
Яке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості? iconПлан до роботи: Вступ
Право одне із суспільних явищ, тому теорія права входить до складу суспільних наук. У чому специфіка права як суспільного чи явища,...
Яке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості? iconДонецький навчально-виховний комплекс «корн» донецької міської ради...
Спланувати роботу шкільного методичного кабінету на розв`язання науково методичної проблеми «Консолідація зусиль педагогів, родини...
Яке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості? iconЗавдання фізичного виховання можна згрупувати в наступні з групи
Мета фізичного виховання витікає з основного завдання виховання, яке полягає в необхідності підготувати всебічно розвинутих, активних...
Яке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості? iconКонкурс «Вчитель року»
«Забезпечення всебічного розвитку дитини як особистості, її нахилів, здібностей ї талантів у процесі навчання І виховання». На початку...
Яке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості? iconЯке місце за площею займає Африка серед материків?
Першою вздовж західного узбережжя Африки пропливла І відкрила шлях до Індії експедиція
Яке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості? iconПлан роботи методичної ради Сасівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів на 2011-2012 н р
Рівень педагогічної майстерності зріс. У цьому відіграла роль система методичної роботи навколо науково-методичної проблеми «Забезпечення...
Яке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості? iconСталого розвитку
Довговільської територіальної громади на період до 2007 року – є поліпшення рівня І якості життєдіяльності населення, створення умов...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка