В. Д. Попов Методист соіппо




Скачати 108.99 Kb.
НазваВ. Д. Попов Методист соіппо
Дата конвертації27.02.2013
Розмір108.99 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Географія > Документы
РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ СУМСЬКОГО

ПОЛІССЯ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇХ

РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ
В.Д.Попов

Методист СОІППО
Відновленню та розвитку фізичних і духовних сил людини, її працездатності сприяють рекреаційні ресурси, до яких належать географічні об’єкти, що використовуються для відпочинку, туризму, лікування, оздоровлення людей. Рекреаційними ресурсами є об’єкти та явища як природного, так і антропогенного походження.

Однією з складових рекреаційних ресурсів є туристична справа, яка поступово розвивається в Україні. Враховуючи низький рівень достатку більшості її громадян, міжнародний туризм у найближчий час навряд чи стане масовим. Отже, треба починати з реанімації, вивчення та освоєння власних рекреаційних ресурсів.

Частка природно-рекреаційних ресурсів Сумської області в інтегральному ПРП України складає від 5 до 10 відсотків [1, c.60]. Такий же показник мають: Запорізька, Полтавська, Житомирська, Чернігівська, Тернопільська області. Це свідчить про те що Сумська область (у нашому випадку Сумське Полісся) в умовах державної стратегії розвитку має всі можливості для розвитку й використання рекреаційних ресурсів.

^ Актуальність та соціальна значущість. У сучасних економічних умовах розвитку та, певно, і в умовах розвитку ринкової економіки збільшується попит на прикладні географічні дослідження. Це витікає з доцільності та необхідності опрацювання як державної стратегії регіонального розвитку, так і із того, що кожний регіон держави вже зараз визначається з можливими напрямками розвитку і шукає модель збалансованого розвитку [6, с.14]. Саме це зумовлює вибір проблеми дослідження «Рекреаційні ресурси Сумського Полісся та можливості їх раціонального використання».

^ Об’єкт дослідження – аналіз можливостей використання рекреаційного потенціалу північної частини Сумської області.

Предмет дослідження – різні види рекреаційних ресурсів (переважно туристичних) Сумського Полісся.

Формування цілей статті полягає у теоретичному обґрунтуванні головних напрямків розвитку рекреаційного потенціалу Сумського Полісся та формування пропозиції його практичного використання.

Відповідно до цілей дослідження поставлено такі задачі:

  • дати природно - компонентну характеристику району Сумського Полісся;

  • проаналізувати можливості раціонального використання різних видів рекреаційних ресурсів;

  • оцінити перспективи розвитку пізнавального туризму в регіоні.

Особливості розвитку туристичних ресурсів Сумської області на регіональному рівні висвітлюють у своїх публікаціях Корнус А., Шевченко Г., Сюткін С. Здебільшого вони присвячені шкільному туризму. Автори не дають характеристику окремих територій Сумської області, не визначають перспективи їх розвитку.

Питання рекреаційної географії висвітлено провідними вченими та практиками, такими як Руденко В., Трофимчук О., Преображенський В., Вєдєнін Ю., Мухіна Л., Герасимов І., Мінц А., Мироненко Н., та іншими.

На території Сумського Полісся багато цікавих історичних та пам'ятних місць. Це, насамперед, міста Глухів та Кролевець, селище Вороніж, села Гамаліївка та Ображіївка Шосткинського району, селище Ямпіль та інші населені пункти. Неподалік від району дослідження знаходяться відомі на весь світ древні літописні міста Новгород- Сіверський та Путивль з добре розвиненою туристською інфраструктурою.

На думку згадуваних вже вище сучасних дослідників географії туризму Сумщини подальше вивчення території нашого краю повинно розвиватись у двох напрямках:

  1. Оцінки наявної туристської інфраструктури з метою подальшої оптимізації її використання;

  2. Вивчення природно - ресурсного та культурно - історичного потенціалу території для оцінки придатності її для різних видів туризму [2, с.34].

Ці автори відносять північні райони області до територій нерозвинутого туризму (Середино-Будський район), а також з низьким (Ямпільський, Глухівський райони) та середнім (Шосткинський район) рівнями наповненості туристичними ресурсами. Дещо кращий цей показник в Кролевецькому районі [2, с.36].

Ефективне використання наявних рекреаційних, в тому числі й туристичних ресурсів, має не тільки соціально - економічну, але й морально - етичну сторону. Краса природи рідного краю, знання історії й особливостей місця, де людина народилась і виросла, спричиняються до розвитку саме місцевого туризму.
^ ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТА ПРИРОДНІ УМОВИ
Сумське Полісся розташоване на півночі нашої області і займає східну частину Новгород - Сіверського Полісся. Його межею на заході є адміністративний кордон між Чернігівською та Сумською областями, на півночі та сході державний кордон між Україною та Росією, тут Сумщина межує з Брянською областю Російської Федерації. Південна межа Сумського Полісся проходить по умовній лінії с. Алтинівка (Кролевецький район) –

м. Кролевець – с. Дубовичі (Кролевецький район) – с. Шевченкове - с. Береза - с. Пустогород (всі три останніх села Глухівського району).

В адміністративному відношенні територія дослідження знаходиться в межах п'яти північних районів Сумської області, а саме: Середина Будського, Ямпільського, Шосткинського (повністю) а також Кролевецького та Глухівського (північна частина цих районів). Загальна площа регіону становить 4 тис. км2, що складає 17% від площі всієї області [8, с.3]. Регіон має зручне транспортно - географічне положення. По його території проходять важливі залізничні та автомобільні магістралі, що зв'язують Сумщину з багатьма країнами Близького та Далекого Зарубіжжя.

В цілому ж вигідне географічне положення Сумського Полісся є важливою передумовою розвитку його рекреаційного господарства. В перспективі воно сприятиме формуванню в межах Сіверщини потужних територіально-рекреаційних комплексів.

У фізико-географічному відношенні Сумське Полісся розташоване на крайньому сході Поліської низовини та на зниженому схилі Середньоросійської височини. В географічній літературі цей регіон України відомий ще як Новгород-Сіверське Полісся, що є природною областю Поліської ( мішано - лісової) фізико-географічної провінції.

Ця місцевість характеризується низовинним рельєфом, що сформувався за участю водно-льодовикових та алювіальних відкладів. Низовинні рівнини розвинуті переважно в долинах рік. Абсолютні висоти в районі дослідження різняться в межах 125- 210 м. Глибина залягання кристалічного фундаменту від 150 м в районі Зноб - Новгородське до 700-800 м в районі Алтинівки.

Клімат Сумського Полісся помірно-континентальний. Середньомісячна температура січня - 8°С, липня від + 18,5°С (Хутір - Михайлівський) до +19,5°С (Шосткинський район). Тривалість безморозного періоду становить 150-160 днів. Стійкий сніговий покрив утворюється на початку грудня і тримається до березня. Висота снігового покриву 23 см.

Місячні суми опадів з року в рік дуже коливаються. В середньому у регіоні випадає від 575 до 600 мм опадів за рік. Найменше опадів випадає взимку, особливо у лютому, найбільше - влітку. В цю пору року можливі сильні зливи (60-80 мм).

Для Сумського Полісся характерна густа річкова сітка. Найбільшою рікою краю є р. Десна. Ріка протікає в широкій мальовничій долині. Русло її звивисте, шириною 70-100 м, дно піщане, подекуди сильно замулене.

Заплава Десни дуже заболочена. На ній багато рукавів, озер, стариць.

З інших річок Сумського Полісся виділяються Івотка, Зноб, Шостка, Свига, Есмань. [9, с.48-49].
^ ПРИРОДНІ РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ
Вибір та оцінка території для організації масового відпочинку у великій мірі залежить від її природних умов. Особливе місце при цьому займають ландшафтні ресурси. Основою ландшафтних рекреаційних ресурсів є ліси, луки, водні угіддя, рельєф. Висока лісистість і мальовничість ландшафтів Сумського Полісся, наявність унікальних ділянок незайманої природи сприяли створенню тут природно - заповідних територій: Деснянсько-Старогутського національного природного парку (Середино-Будський район), заказника загально - державного значення Великий Бір (Шосткинський район), Прудищанського регіонального ландшафтного парку (Ямпільський район), багатьох інших природних заповідних об'єктів.

Ландшафти моренно - зандрових рівнин з липовими суборами і судібровами займають північну та східну частини Середино - Будського району. Тут, на базі Старогутського ландшафтного заказника в 1999 році був створений Деснянсько -Старогутський національний природний парк. Площа парку становить понад 16,2 тис. га.

У територію парку входять також землі західної частини району, що розташовані на лівобережжі р. Десни в її заплаві та надзаплавних терасах долини.

На цих землях створено заповідну зону, де охороняються рідкісні, зникаючі та типові для Полісся угрупування рослин, які занесені до Червоної книги України. У цій зоні забороняється будь-яке втручання у природний хід розвитку середовища.

У рекреаційній зоні створюються об'єкти стаціонарної рекреації (існуючі та проектовані бази і будинки відпочинку, наметові містечка, човнові станції, причали, а також місця тимчасового відпочинку на берегах водойм.

Рекреаційні об'єкти між собою будуть зв'язуватись пішохідними, велосипедними, кінними і гужовими доріжками, стежками, туристичними і човновими маршрутами. Ширина зони вздовж стежок, доріжок, маршрутів буде досягати від 50 до 200 м. У межах рекреаційної зони будуть проводитись традиційні види господарського використання земель.

Східну частину національного парку займає великий лісовий масив Старогутський. Лісистість на цій ділянці парку досягає 88%. Панівними тут є соснові насадження [10, с.52].

Найбільш активною зоною рекреації Придеснянської терасової рівнини по праву вважається лісистий район, розташований в 3 км на південь від села Пирогівка.

Тут в урочищі Білі Береги, що славиться своєю красою і цілющим повітрям, створений потужний рекреаційний комплекс, до складу якого входять бази відпочинку підприємств м. Шостки, дитячі літні табори, туристські та рибальсько-спортивні бази.

На південь від урочища Білі Береги знаходиться унікальний пам'ятник штучного лісорозведення - урочище Великий Бір, який в 1979 році був проголошений державним заказником. Сосни були тут посаджені в 1912 – 1916 рр. видатним вітчизняним лісоводом В.Д. Огієвським. Звезені вони сюди зі всіх фізико-географічних зон Росії. Щорічно сотні туристів, любителів лісових прогулянок відвідують цей заповідний куточок шосткинських лісів.

Серед природних рекреаційних комплексів Сумського Полісся найважливіше місце займають водні екологічні системи, насамперед ріка Десна з її багато чисельними рукавами – притоками та озерами–старицями на заплаві.

Незважаючи на сильне рекреаційне навантаження все ще представляють наукову цікавість через наявність цінних представників тваринного світу лісові заказники «Богданівський» (1,5 тис.га) і «Ушинський» (1 тис.га), що розташовані в долині р. Шостки на території Шосткинського району, а також « Острів» (272 га) у заплаві р. Зноб у Середино - Будському районі [9, с.171].

Великий рекреаційно - туристичний потенціал мають парки - пам'ятники садово - паркового мистецтва Кочубеївський (с. Дубовичі, Кролевецький район) та Воздвиженський (с. Воздвиженськ, Ямпільський район), а також Туранівська криниця, що у Ямпільському районі, Панська криниця в с. Очкине Середино-Будського району, джерела у лісових масивах поблизу с. Слоут Глухівського району та станції Пиротчине Кролевецького району.

Привертають до себе увагу заказники місцевого значення «Воронізький» та «Діброва» (Шосткинський район) «Дорошівський» (Ямпільський район), «Андріївський» (Кролевецький район) та інші.

Сприятливі кліматичні умови, мальовничість ландшафтів, чиста вода поліських річок та озер, багаті рослинні та рибні ресурси є важливою природною передумовою подальшого розвитку рекреаційного господарства північних районів Сумщини.
^ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ
До соціально-економічних рекреаційних ресурсів відносяться культурні об'єкти, пам'ятки історії та архітектури, археології, етнографічні особливості території, що є важливим засобом задоволення потреб пізнавально - культурної рекреації.

Сумське Полісся повністю розташоване в межах древньої історико - географічної землі Сіверщини.

Національним культурним надбанням України є історико - архітектурні пам'ятки колишньої столиці Гетьманської України м. Глухова: Миколаївська церква, Анастасіївська церква, Спасо-Преображенська церква, Київська брама міської фортеці та ін.

З Глуховим пов'язане життя багатьох всесвітньовідомих людей: композиторів і живописців, поетів та письменників, артистів, політичних діячів минулого.

Цікаві історико-архітектурні пам'ятки знаходяться на території Шосткинського району. Насамперед, це Михайлівська церква в селищі Вороніж, а також Гамаліївський монастир (XVIII ст.), на території якого знаходиться поховання славетного гетьмана І.Скоропадського та його дружини А.М.Маркович. На жаль, Гамаліївський монастир в наші дні не виконує функцію рекреаційного об'єкту. Зараз тут знаходиться виправно - трудова колонія.

До культових споруд, які можуть бути цікавими для туристів та екскурсантів слід віднести Спасо-Преображенський храм у Ямполі, храми в с. Ображіївка та с. Пирогівка Шосткинського району, величну надбрамну дзвіницю в м. Кролевці.

Найбільшими центрами музейної справи є Шостка і Глухів. У Шостці порівняно недавно відкрились історико - краєзнавчий музей та музей тричі Героя Радянського Союзу І.М.Кожедуба. В Глухові працюють краєзнавчий музей, музей С.А.Ковпака та музей « Сторінки історії Глухова», в селищі Вороніж - музей українського письменника та етнографа П.О.Куліша уродженця селища, а в м. Кролевці - будинок - музей письменника П.Ф.Кочури.

До туристичних ресурсів Сумського Полісся слід віднести такі господарські об'єкти, як туристичні бази, спортивно - риболовні та мисливські бази, туристсько-екскурсійні організації, готелі, мотелі, кемпінги тощо.

Турбаз на території району дослідження в наш час немає. Спортивно - риболовні та мисливські бази є в с. Очкине (Середино-Будський район) та с. Пирогівці (Шосткинський район). Згорнув свою роботу туристський клуб у м. Шостці, а також бюро подорожей та екскурсій, які діяли у Шостці та Глухові. Їх місце зайняли приватні туристичні агенції, наприклад, «Жайвір» та « ШостКонтинент - тур» в м. Шостці.

Висновки. Отже, динаміка об'єктів туристичної інфраструктури регіону за останні 10 років має негативну тенденцію до скорочення.

Загальним недоліком в роботі туристсько - екскурсійних організацій регіону є недостатня реклама послуг, які б вони могли запропонувати жителям краю.

Розвиток рекреаційного господарства Сумського Полісся мав би певний вплив на рівень його економічного розвитку в цілому і зміг би вирішити певні соціально-економічні проблеми, наприклад, проблему залучення в суспільне виробництво трудових ресурсів, незайнятих або зайнятих в особистому домашньому господарстві. Тому вивчення природного та культурно-історичного потенціалу північної частини Сумської області, позитивна оцінка її придатності для розвитку туристичної діяльності, сприятиме приверненню уваги туристично-екскурсійних організацій до цього регіону.
Література

  1. Руденко В.П., Трофимчук О.М. Український природно-ресурсний потенціал: Серія оцінкових картосхем: Ч.2-К.: УІНС, 2000. -186 с.: іл. 149

  2. Корнус А.О., Туристичні ресурси Сумської області та оптимізація шкільної туристської роботи. // Педагогічна Сумщина. - 1999. - №2

  3. Андрієнко Т.Л. Заповідні скарби Сумщини. – Суми: Видавництво «Джерело», 2001. – 208 с., 28 кольор. іл.

  4. Сумщина. Поступ у третє тисячоліття: Інформаційно-аналітичний довідник. Сумська облдержадміністрація. –Суми: РВО «АС-Медіа», 2004. – 144 с.

  5. Котляров. География отдыха и туризма. – М.: Мысль, 1976. – 236 с.

  6. Руденко Л.Г. Фундаментальні географічні дослідження та їх прикладне значення у сучасних умовах.// Український географічний журнал. – 2003. - №1

  7. Преображеский В.С. Теоретические основы рекреационной географии. – М.: Наука, 1975. – 216 с. – (Монография)

  8. Атлас Сумської області. За ред. Л.М.Векліч. – Київ: Картографія, 1994. – 22 с.

  9. Леонтьєва Т.Г. Географія Сумської області. 9 клас. – Суми: Університетська книга, 1995. – 185 с.

10.Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. За ред. К.К. Карпенко. – Суми: Сумський пед. Інститут, 1996. – 69 с.

Схожі:

В. Д. Попов Методист соіппо iconМетодичні рекомендації щодо оформлення матеріалів перспективного...
«викладач-методист», «вчитель-методист», «старший вихователь», «вихователь-методист», «керівник гуртка-методист»
В. Д. Попов Методист соіппо iconПрограма тренінгових занять для підтримки психоемоційного здоров’я педагогів Методист
Автор: Шевченко Леся Сергіївна – методист днз «Корсунь-Шевченківський професійний ліцей»
В. Д. Попов Методист соіппо iconТов «Ексіст-Сіть Україна» Попов О. В
Оригінальна запчастина має на собі та/або своєму пакуванні логотип автовиробника І код, за яким її ідентифікують згідно документації...
В. Д. Попов Методист соіппо iconДжмент за умов трансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення...
Н. Н. Чайченко, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики початкової та природно-математичної освіти соіппо
В. Д. Попов Методист соіппо iconЕджмент за умов трансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення...
Н. Н. Чайченко, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики початкової та природно-математичної освіти соіппо
В. Д. Попов Методист соіппо iconПрограма IV міжнародного симпозіуму з біоетики «Розвиток ідей біоетики...
Зозуля І. С., д м н., проф. Карагодіна О. Г., к філ н. Крейн І. М., к філос н. Крилова С. А., д б н. Левченко В. Ф., д м н., проф....
В. Д. Попов Методист соіппо iconО. М. Ніколенко (керівник колективу)
С. П. Фоміна, зав навчально-методичного кабінету світової літератури та російської мови Кіровоградського оіппо імені В. Сухомлинського...
В. Д. Попов Методист соіппо iconД філол н., проф., зав кафедри світової літератури Полтавського національного...
С. П. Фоміна, зав навчально-методичного кабінету світової літератури та російської мови Кіровоградського оіппо імені В. Сухомлинського...
В. Д. Попов Методист соіппо iconУкладач: Безушко І. В. методист дптнз «Рівненський центр пто сервісу...
Укладач: Безушко І. В. методист дптнз «Рівненський центр пто сервісу та дизайну»
В. Д. Попов Методист соіппо iconМетодичні рекомендації орієнтовний алгоритм організації методичної...
Орієнтовний алгоритм організації методичної роботи у птнз: Методичні рекомендації/ Укладач: Бервіна О. В., методист І категорії нмц...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка