Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Географія




НазваПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів Географія
Сторінка1/7
Дата конвертації17.03.2013
Розмір0.69 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Географія > Документы
  1   2   3   4   5   6   7
ПРОГРАМА

для загальноосвітніх навчальних закладів




Географія

10-12 класів
Напрям – природничо-математичний, профіль – географічний
Профільний рівень

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Головна мета сучасної школи – допомогти молодим людям зорієнтуватися в сучасному суспільстві, свідомо зайняти відповідну соціальну і громадянську позиції, підвищити рівень духовної культури учнів, культури спілкування і практичної діяльності, формувати соціально зрілу, працелюбну, творчу особистість.

Виходячи з цього, в старшій загальноосвітній школі запроваджується профільне навчання, яке створить системно-спеціалізовану підготовку в старших класах загальноосвітньої школи, спрямовану на індивідуалізацію навчання і соціалізацію учнів з урахуванням потреб ринку.

Програма з географії, яка пропонується для профільного навчання в 10-12 класах, завершує географічну освіту в загальноосвітній школі. Запропонований курс відповідає логіці пізнання світу. Таким чином система географічної освіти узгоджується з регіоналізацією, теоретизацією, країнознавством, краєзнавством, загальною географією та має українознавчу спрямованість.

^ Загальна мета курсу: вдосконалити уяву учнів про географічну картину світу, утверджувати поняття про географію як конструктивну науку і формувати географічне мислення на основі історичного, територіального, комплексного, типологічного, проблемного і конструктивного підходів.

^ Провідні ідеї програми: гуманізація, соціологізація, екологізація, економізація, включення учнів у соціально значиму практичну діяльність засобами сучасної географічної науки.

^ Основними завданнями курсу "Загальна географія" (10-12 класи) для профільної школи є:

– поглибити географічну і економіко-соціальну освіту випускників середньої загальноосвітньої школи через вивчення глобальних територіально-диференційованих господарських, соціокультурних і соціоекологічних проблем, розкрити роль окремих держав і народів у світовій економіці й політиці, процесів економічної і політичної інтеграції країн і народів;

– узагальнити й систематизувати попередні знання учнів з географії на більш високому теоретичному рівні;

– розкрити роль географічних знань і географічної експертизи у вирішенні сучасних господарських і соціальних проблем;

– формувати географічні знання та соціокультурні знання, екологічну культуру, розвивати економічне мислення учнів, яке передбачає розуміння процесів, що відбуваються в сучасному світі;

– скласти уявлення про територіальну організацію господарства і населення окремих регіонів і держав світу;

– показати системний характер світового господарства, сформувати уявлення про природу, сутність і функцію міжнародного географічного поділу праці;

– висвітлити походження і суть сучасних економічних й екологічних проблем людства;

– ознайомити з принципами і світовим досвідом раціонального природокористування, охорони навколишнього середовища і перетворення природи;

– уміло користуватися порівняльними методами статистико-економічного аналізу, використовувати статистичні дані, що характеризують рівень та інтенсивність розвитку господарства країн світу, України, своєї області, адміністративного району, окремого господарства;

– вільно орієнтуватися на політичній карті та використовувати тематичні географічні карти та для розв’язання навчальних і практичних завдань;

– ознайомити з важливими географічними дослідженнями в Україні і світі, видатними вітчизняними географами-дослідниками;

– розвивати географічну, екологічну й економічну культуру, розуміння завдань, що стоять перед державою і світовою цивілізацією;

– сприяти полікультурному, толерантному, неупередженому сприйманню і доброзичливому ставленню до інших етносів, народів, груп та особистостей; розвивати в учнів інтерес та повагу до культури свого та інших народів, прагнення зберегти і примножити культурну спадщину своєї країни і всього людства, вчитися жити і працювати в полікультурному середовищі;

– виховувати в учнів особистісні риси громадянина України, загальнолюдську духовну ціннісну орієнтацію, сприймати ідеї гуманізму та демократизму, патріотизму і взаєморозуміння між народами, утверджувати ідеї демократії, добра та справедливості;

– готувати старшокласників до свідомої активної участі у суспільному житті Української держави, усвідомлювати її роль і місце в Європі і світі, формувати в учнів співвідповідальність за долю України, Європи, світу;

– зіставляти географічні й економічні події і процеси, працювати з різними джерелами знань, самостійно добувати географічну інформацію;

– обстоювати власні погляди на ту чи іншу географічну проблему, толерантно ставитись до протилежних думок; розвивати творче мислення, формувати власний погляд та критичне ставлення до інформації.

Особливістю даного курсу є те, що він розкриває важливі й сучасні проблеми сучасної географії та ряду суміжних наук.

^ Структура і зміст програми "Загальна географія" базуються на принци­пах безперервності і наступності шкільної географічної освіти, її інтеграції на основі внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків, гуманізації та диференціації навчального матеріалу залежно від практичної спрямованості.

У програмі знайшли відображення наскрізні для шкільної географії змістові лінії, зазначені в Державному стандарті. Програма побудована з урахуванням існуючих причинно-наслідкових зв’язків та залежностей між географічними законами і закономірностями, процесами і явищами.

Даний курс розрахований на 420 годин (по 4 години на тиждень у 10-12 класах) й охоплює 6 взаємопов’язаних розділів. Кожен розділ включає теми, в яких висвітлено основний зміст навчального матеріалу. У програмі акцентуються основні тенденції і закономірності розвитку географічної оболонки, особливості соціально-економічного, політичного та соціокультурного розвитку провідних країн і регіонів світу. Належне місце відведено відомим географам і сучасним досягненням географічної науки.

^ Практичну частину програми становить практикум, що є важливою й обов’язковою складовою уроку географії. Після теоретичних питань розглядаються прикладні відомості, структуровані навколо глобальних проблем світу та ідеї збалансованого розвитку суспільства. Практичні роботи передбачають розв’язання географічних, екологічних й соціально-економічних задач, здійснення порівняльного аналізу, проведення міні-дослідження, соціологічного опитування, дискусій, конференцій, семінарів, телемостів, усних журналів, презентацій, експертиз, "круглих столів", референдумів, ділових ігор, моніторингових досліджень, написання рефератів, творчих робіт, індивідуальних і колективних проектів. Мета проведення цих робіт може бути різною: мотиваційною, контролюючою тощо.

Оцінюючи навчальні досягнення учнів з географії, необхідно враховувати:

– правильність і науковість викладення матеріалу, повноту розкриття понять і закономірностей, точність вживання географічної та картографічної термінології;

– ступінь самостійності відповіді;

– логічність і доказовість у викладенні матеріалу;

– ступінь сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх, специфічних умінь (робота з картографічними, статистичними та іншими додатковими матеріалами).

^ Початковий рівень навчальних досягнень характеризується фрагментарним володінням учнем навчальним матеріалом. Учень може розпізнавати окремі географічні об’єкти, намагається давати їм визначення, з допомогою вчителя знаходить їх на карті.

^ Середній рівень навчальних досягнень передбачає, що учень може відтворити інформацію, тобто володіє знаннями-копіями. Він розуміє основний матеріал, з допомогою вчителя визначає поняття і закономірності, частково пояснює взаємозв’язки у природі та суспільстві, використовує картографічний матеріал. У процесі виконання практичних робіт правильно використовує джерела знань. Спостерігаючи за природними та суспільними явищами, виділяє лише окремі їхні особливості.

^ Достатній рівень навчальних досягнень передбачає, що учень достатньо володіє програмовим навчальним матеріалом, самостійно виправляє допущені помилки, підтверджує свої знання відповідними аргументами, здатен застосувати набуті знання на практиці. Правильно підбирає джерела необхідних знань для розв’язання проблем у типових ситуаціях. Здатний вести спостереження за природними та суспільними явищами.

^ Високий рівень навчальних досягнень передбачає вичерпну, правильну відповідь, повне розкриття змісту понять, закономірностей і географічних взаємозв’язків, підтверджує їх прикладами. Учень грамотно і творчо використовує картографічні матеріали та інші джерела знань, уміє робити висновки та узагальнення на основі практичної діяльності; правильно проводить спостереження, оформляє та аналізує їх результати, виступає на конференціях, бере участь у "круглих столах", захищає проекти.

Програма дає право вчителю творчо підходити до реалізації її змісту, добирати об’єкти для вивчення та включати у зміст освіти приклади із свого регіону (області, міста). Враховуючи рівень підготовки школярів, їхні інтереси і нахили, учитель може запропонувати свій варіант вивчення матеріалу з методичним обґрунтуванням доцільності внесених змін.

Кількість годин на вивчення тем є орієнтовною і може бути змінена в межах визначеного навчального часу.

^ 10 клас

140 годин (4 години на тиждень, резерв - 7 годин)

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

^ Навчальні досягнення учнів

5

ВСТУП

Зародження географії. Вивчення простору – повер­хні планети. Сучасна географія – простір, час і взаємодія. Предмет і об’єкт дослідження фізичної та соціально-економічної географії. Естетична географія.

Методи дослідження. Традиційні: спостере­жень, експедиційний, польових досліджень, ста­тистич­ний, математичний, картографічний тощо.

Сучас­ні ме­тоди: космічний, геобіоло­гічний, геофізич­ний, геохімічний, моделю­вання, комп’ютерних техно­логій тощо.

Джерела географічних знань.

Система географічних знань: факти, уява, по­няття, теоретичні знання, знання про способи діяльності, інтегральність змісту знань, їх соціокультурне значення.

Теоретичні дослідження: створення нових класи­фікацій, розробка нових теорій, форму­вання но­вих гіпотез тощо. Видатні економгеографи світу (К.Ріттер, Й.Тюнен, К.Арсеньєв, Ф.Ратцель, А.Геттнер, П.Семенов-Тяншанський, Д.Анучин, П.Чубинський, О.Русов, М.Туган-Барановський, С.Рудницький, В.Кубійович, В.Максаковський та інші.

Практикум:

– круглий стіл "Нові напрямки досліджень сучасної геогрфії";

– телеміст "Роль географії у формуванні візитної карти країни".

Учень:

називає: предмет і об’єкт вивчення за­гальної географії; видатних економ-географів; методи географіч­них досліджень;

підбирає факти, джерела інформації;

проводить анкету­вання;

узагальнює резуль- тати;

бере участь у твор­чій роботі;

наводить приклади сучасних теоретичних досліджень;

визначає галузі, в яких використовують­ся географічні знання;

готує повідомлення, реферати, тези виступів.

89

10

І РОЗДІЛ. Загальна економіко-географічна характеристика світу

Тема 1. Політична карта світу

Етапи формування сучасної політичної карти сві­ту. Поняття «країна», «держава», «залежна краї­на», «колонія». Відмінність федеративних дер­жав. Поняття про якісні і кількісні характери­cти­ки, що відбулися остан­нім часом. Зміни площ те­риторій держав і форм дер­жавного правління. Показники рівня роз­витку країн: ВВП і ВНП, індекс людського розвитку. Типологія держав. По­няття "найменш розвинена країна". Державний устрій: форми правління, ад­міністративно-тери­торіальний поділ. Історичний адміністративно-територіальний поділ, його особ­ливості і вплив на сучасність. Класифікація країн за формами правління й адміністративно-те­риторіальним поділом. Типологія федерацій. Столиці та їх роль у житті краї­н. Типологія сто­лиць. Багатосто­лич­ність. Гіпер­трофія і гіпотрофія столиць. Перене­сення сто­лиць.

Сучасні геополі­тичні зрушення на політич­ній карті. Явища сепаратизму, невиз­нані країни. Озброєні конфлікти. Причини виник­нення.

Геополітика – джерела, сучасність. Основні гео­полі­тичні чинники: географічні, політичні, еконо­мічні, військові, екологічні, демографічні, куль­турно-історичні. Поняття "геополітичне поло­жен­ня": макро-, мезо-, мікро-. Політико-географічне положення.

Міжнародні організації, їх функціональний і просторовий розподіл. Загальнополітичні (ООН, Рада Європи, Європейський парламент) та спеціальні (Європейський Союз, НАТО, ЮНЕСКО, ФАО та ін.) організації. Роль міжнародних організацій у врегулю­ванні конфліктів.

Практикум:

– практична робота «Аналіз політичної карти регіону (за вибором)»;

– творча робота "Позначення на контурній карті зон життєво важливих інтересів України, їх ана­ліз;

– проект "Я – миротворець";

– ділова гра "Зони етнічного конфлікту. Проб­леми врегулювання";

– міні референдум "Україна і НАТО".

Учень:

аналізує: якісні і кількісні зміни на політичній карті;

пояснює: відмінність між поняттями «країна», «держава», «залежна країна», «колонія»;

порівнює: показники розвитку країн;

називає і характер-ризує: основні форми державного устрою та правління країн світу;

обґрунтовує: сучасні гео­політичні зрушен­ня на політичній кар­ті;

характеризує: особ­ливості сучасної соці­ально-економічної типології та регіо­нального поділу країн світу;

називає етапи форму­вання політичної карти;

готує: виступ користуючись різними дже­релами інформації;

визначає сучасні зміни на політичній карті;

характеризує ПГП;

називає й аналізує: міжнародні організації; геополітичні пробле­ми України;

показує на карті країни різного рівня розвитку;

обґрунтовує: основні вектори зовнішньої політики України;

знає: номенклатуру політичної карти та столиці країн.

16

Тема 2. Природно-ресурсний потенціал пла­нети – джерело життя людства

Мінеральні природні ресурси

По­нят­тя"географічне середовище", "техносфера", "природа", "навколишнє середовище".

Світові природні ресурси, їх класифікація. Ресур­созабезпеченість. Природокористування: раціо­наль­не і нераціональне. Історія ви­користання ко­рисних копалин. Мінеральні ресур­си палива і си­ровини. Країни-лідери за за­пасами розвіданих ко­рисних копалин. Країни-лідери за запасами наф­ти, природного газу, кам’яного ву­гілля. Законо­мір­ності поширення металевих ко­рисних копа­лин: залізної руди, бокситів, олова, міді, вольфра­му, легуючих металів. Мінеральні ресурси Світо­вого океану: гідрохімічні ресурси, нафта, газ, твер­ді корисні копалини (залізорудні конкреції, мар­ганець). Запаси геотермальної енергії Світо­во­го океану. Характерні риси геотер­мальної енер­гії. Енергетичні ресурси океану. Проблеми осво­єння шельфу морів.

Земля – унікальний природний ресурс

Унікаль­ність земельних ресурсів. Світовий земельний фонд і його складові частини. Розподіл земельно­го фонду за великими регіонами. Розміри земель­ного фонду за країнами. Забезпеченість земель­ними ресурсами, орними землями. Деградація зе­мельних ґрунтових ресурсів: причини, види дег­радації, ступінь деградації. Географія деградова­них ґрунтів по континентах. Проблеми опустелю­вання, причини, райони поширення, наслідки.

Стан ґрун­тів. Проблеми відновлення ґрунтів.

Вода – унікальне природне утворення

Поняття "водні ресурси". Водозабезпеченість регіонів і країн. Країни-лідери за розмірами ресурсів пріс­них вод. Світове водоспоживання. Структура во­доспоживання світу й України.

Водосховища світу. Генезис водосховищ. Загаль­на кількість великих водосховищ, розміри. Гео­графічний розподіл великих водосховищ. Опріснення солоної води океану і засолених річ­кових вод. Вплив НТР на кількісні об’єми опріс­нення води. Географія опріснених вод. Льодови­ки як потенційні джерела прісної води. Перспек­тиви використання льодовиків Антарктиди й ост­рова Гренландія. Транспортування айсбергів. Тех­нічне забезпечення транспортування, опти­мальні шляхи.

Гідроенергетичний потенціал річкового стоку. Поняття "теоретичний, технічний, економічний гідропотенціали". Розподіл гідроенергетичного потенціалу по території суходолу і по країнах.

Ліси – легені планети та біологічний ресурс

Функції лісу. Значення лісів: екологічне, еконо­мічне, естетичне, рекреаційне. Кількісна оцінка світових лісо­вих ресурсів: показники лісистості, лісові площі, запаси деревини. Регіональні від­мін­ності у світо­вих лісових ресурсах. Головні лі­сові пояси світу. Особливості видового складу лі­сових поясів. Країни-лідери за запасами дере­вини. Проблема обезліснення: сутність, історія виникнення яви­ща, причини. Географічні зміни у процесах обез­ліснення. Роль пожеж у знищенні лісів.

^ Біологічні ресурси. Складові частини біоресурсів: біомаса Світового океану, біомаса суходолу. Гео­графія розповсюдження біологічних ресурсів. Роз­поділ біологічних ресурсів по океанах і суходолу.

Кліматичні і рекреаційні ресурси – ресурси май­бутнього

Кліматичні ресурси та їх склад: соняч­на енергія, вітрова енергія. Агрокліматичні ре­сур­си та їх структура: повітря, світло, тепло, во­лога. Особливості агрокліматичних ресурсів та їх розподіл за регіонами.

Поняття "рекреація". Рекреаційні ресурси, їх кла­сифікація. Медико-біологічні, психолого-естетич­ні, культурно-історині, технологічні рекреаційні ресурси антропоген­ного походження.

Антропогенний вплив на літосферу. Забруднення вод суходолу та океану, атмосфери, їх охорона. Збіднення генофонду живої природи. Заходи що­до збереження та відновлення.

Практикум:

– проект "Збереження Чорного й Азовського мо­рів";

– дискусія "Ліси потребують допомоги";

– практична робота "Позначення на контурній карті найбільших рекреаційних зон світу".

– творча робота "Створення картографічної моде­лі світового експорту та імпорту паливно-енер­гетичних ресурсів";

– твір-есе "Поле надій";

– ділова гра "Життєвий цикл олівця";

– інтерактивний екологічний тренінг "Проблема енергетики та енергозбереження";

– творча робота "Складання каталогу культурно-історичних об’єктів свого краю".

Учень:

показує: на карті ос­новні родовища ко­рисних копалин;

характеризує геогра­фію світових ресурсів;

класифікує ресурси;

пояснює шляхи ра­ціо­нального природо­ко­ристування;

наводить приклади різних видів ресурсів;

характеризує проб­леми, пов’язані з ви­користанням ресурсів;

показує на карті райо­ни поширення різних видів ресурсів;

оцінює природно-ре­сурсний потенціал України;

називає складові частини земельного фонду;

пояснює причини деградації земельних ресурсів;

показує на карті райони поширення деградованих земель;

називає п’ятірку кра­їн-лідерів за запасами го­ловних природних ре­сурсів;

виявляє законномір­ності розміщення при­родних ресурсів;

розробляє і захищає проекти;

визначає водозабез-печеність регіонів і країн;

показує на карті водо-сховища світу;

називає методи опріс-нення води;

визначає господар­ське значення льодо-виків Антарктиди і о.Гренландія;

називає функції лісу;

аналізує показники лісистості;

висловлює судження про заходи з раціо­нального викорис­тання та охорони ре­сурсів;

показує на карті головні лісові пояси світу та країни-лідери за запасами деревини;

називає складові частини біоресурсів;

характеризує біоресурси;

бере участь у диску­сіях.

називає складові частини кліматичних ресурсів;

характеризує агро -кліматичні ресурси різних регіонів;

класифікує рекреа-ційні ресурси;

розробляє заходи щодо збереження та відновлення природи;

показує на карті найбільші рекреаційні зони світу;

бере участь у дискусіях, круглих столах, дискусіях, ділових іграх, готує творчі роботи..

4

11

Тема 3. Людство – творець ноосфери

Людина – біосоціальний вид. Освоєння Землі лю­диною. Особливості впливу людини на географічну оболонку. Посилення впливу людини на природу у до­бу НТР.

Агроландшафти – причини нестійкості. Техно­генні ландшафти – збільшення площ. Урбанізо­вані території – загроза існуванню дея­ких видів.

Шляхи оптимізації техногенного обміну ре­човин. Стан ландшафтів і здоров’я людини. Естетична роль ландшафтів. Техногенні аварії та їх наслідки.

Практикум:

– проект "Екологічний будинок";

– постер "Ландшафт, який хочеться зберегти" (аналіз і захист малюнків);

– творча робота "Роль ландшафту в становленні духовності народу України";

– ділова гра "Оцінка стану ландшафтів (екологіч­на, санітарно-гігієнічна, естетична, рекреаційна)".
^ Тема 4. Людина в організованому середовищі

Природний рух населення

Кількість населення. Відтворення населення. Демографічні процеси. Динаміка і структура населення світу. Природ­ний, механічний, соці­альний рух населення. Типи відтворення: розши­рений, простий, звужений, їх розповсюдження по країнах світу. Головні чинники природного руху населення: природні, соці­ально-економічні, демо­графічні, політичні, куль­турні, психологічні, вій­ськові, юридичні, етнічні, релігійні.

Сутність, причини і розповсюдження "демогра­фічного вибуху", "демографічної кризи". Понят­тя: "розміщення населення". Сучасна картина розселення населення світу та її особливості. Фактори розселення.

Механічний рух населення

Міграції як форма механічного руху населення. Роль міграцій в історії цивілізації окремих країн і народів. Гео­графія міграцій минулого і сучас­ності. Головні особливості і напрямки сучасних міграцій насе­лення: міжнародна міграція робочої сили, "втеча мозку", екологічні біженці тощо. Причини і наслідки явища міграції для різних країн. Мігра­ційні процеси в Україні, їх наслідки.

Концепції демографічного переходу, сут­ність, етапи (стадії), значення для демогра­фічного ана­лізу. Проблеми демографічного розвитку Украї­ни, країн ЄС.

Управління народонаселенням: сутність поняття. Демографічна політика: поняття, мета, завдання; види, методи, розповсюд­ження в країнах світу.

Структура населення

Структура населення: статево-вікова, сімей­на, етнічна, конфесійна, ра­сова.

Поняття "сім’я" і "домогосподарство": спіль­ні та відмінні риси. Шлюбність і розлучен­ність, вік вступу до шлюбу, типи шлюбів. Планування сім’ї як складова частина демографічної політики у країнах світу.

Етнічна мозаїка світу

Типи етнічних спільнот: плем’я, народність, нація. Класи­фікація етносів. Лінгвістична класифікація народів. Мови ООН.
Етнографічні особли­вості окремих народів Землі – звичаї, тра­диції, побут, національний одяг, жит­ло, хар­чування тощо. Етнічні меншини, міжет­нічні проблеми, шляхи урегулювання конфліктів.

Класифікація країн світу за професіональною структурою населення. Міжконфесійні проб­леми і взаємодії в країнах світу. Вплив релігії на дер­жавний устрій, демографічну поведін­ку людей, соціально-економічне і політичне життя суспіль­ства. Паломництво.

Поняття про расову структуру населення. Гео­графія основних рас, мішаних расових форм і типів. Полікультурність сучасного світу. Расова дискримінація та її фор­ми у країнах світу. Явище расизму.

Економічно активне населення

Трудові ресур­си. Професійна й освітня структури населення і трудових ресурсів. Поняття зайня­тості. Показни­ки аналізу вели­чини і структури економічно-активного насе­лення, рівнів зайня­тості, безро­біття. Особли­вості галузевої структу­ри зайнятос­ті трудових ресурсів: поняття, структура. Ринок праці. Безробіття: види, форми, шляхи зменшен­ня рівня безро­біття. Проблеми безробіття в Ук­раїні.

Розселення населення

Система розселення насе­лення світу (окремих країн). Проблеми управ­лін­ня розселенням. Геогра­фія сільського розселення. Класифіка­ція сіль­ських поселень: за людністю, за топо­графічним положенням, за планіровочними формами, за іс­торією походження, за функ­ціями.
Територіальні відмінності сільського розселення в країнах світу та регіонах. Перс­пективи і тенденції розвитку сільського на­селення.

Географія міського розселення. Класифікація міст за: людністю, функціями, генези­сом, характером планування.

Урбанізація: форми, види, направленість, якість. Урбаністичні форми розселення: місь­кі агломе­рації, мегалополіси, ойкуменополіс. Урбанізація як глобальний процес сучасності і майбуття. Ур­банізація і природа. Управ­ління територіальним зростанням і розвит­ком міських поселень.

Практикум:

– проект "Шкільний перепис населення";

– дискусія "Екологічні біженці: чи варто їх прий­мати?";

– творча робота "Складання й аналіз графічної моделі демографічного переходу однієї з країн світу (або своєї місцевості);

– творча робота "Розробка сценарію заходів де­мографічної (або міграційної) політики у своїй місцевості (або для однієї з країн світу);

– проект "Будуємо місто" (розробка моделі розмі­щення міст у заданих природно-, соціально-еко­номічних умовах;

– семінар "Людина на планеті";

– твір-есе "Видатні люди мого населеного пун­кту".


Учень:

характеризує особ­ливості впливу люди­ни на ландшафти;

наводить приклади антропогенних і при­родних ландшафтів;

аналізує нестійкість антропогенних сис­тем;

визначає взаємо­зв’яз-ки між станом ланд-шафтів і здо­ров’ям людини;

проводить прості дос-лідження;

розробляє проект;

готує матеріали за творчими роботами.
Учень:

називає кількість на­селення світу;

пояснює поняття: «де­мографічний вибух», «урбанізація», «демо­графічна політика», «субурбанізація», «міг­рація», «емігра­ція», «імміграція», «мегалополіс»;

характеризує динамі­ку і структуру насе­лен­ня світу;

розуміє сутність і при­чини демографічних явищ;

аналізує чинники при­родного руху на­селен­ня та наслідки міжна­родних мігра­цій;

називає типи відтво­рення населення;

оцінює сучасну кар­ти­ну розселення насе­лен­ня світу;

порівнює структуру населення різних кра­їн і регіонів світу;

визначає роль демо­графічних процесів у міжнаціональних від­носинах;

проводить мікросо­ціо­логічні досліджен­ня;

складає географічні моделі демографічно­го переходу;

показує на карті ос­новні напрямки мігра­ційних потоків;

висловлює суджен­ня щодо шляхів про­ве­дення демографіч­ної політики в Украї­ні, розв’язання між­етнічних проблем, врегулювання кон­фліктів;

описує найбільші на­роди та найпошире­ні­ші мови світу, світові релігії;

аналізує етнічну, кон­фесійну, профе­сійну, расову струк­тури на­селення;

порівнює галузеву структуру трудових ресурсів різних країн світу;

класифікує міські і сільські поселення;

показує на карті ве­ли­кі міста, агломера­ції, мегалополіси;

порівнює темпи, рівні, форми урбанізації кра­їн і регіонів світу;

аналізує текстові, кар­тографічні і статис­тич­ні матеріали з ме­тою визначення рис і відмінностей у відтво­ренні, складі і розмі­щенні населення різ­них регіонів світу;

називає форми та види урбанізації;

готує самостійний виступ;

показує на карті най-більші агломерації, мегалополіси, ойкуменополіси;

розробляє проект;

бере участь у диску­сіях, у се­мінарських заняттях.
  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Географія iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів географія 10 клас
Географія є не тільки джерелом нових відомостей про Землю, а й основою для формування гуманістичного світогляду, виховання дбайливих...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Географія iconПрограми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка....
Вивчення географії у 2012-2013 навчальному році буде здійснюватись за збірниками програм
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Географія iconПрограми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка....
Вивчення географії у 2012-2013 навчальному році буде здійснюватись за збірниками програм
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Географія iconПрограми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка....
Вивчення географії у 2012-2013 навчальному році буде здійснюватись за збірниками програм
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Географія iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів географія
Соціально-економічна географія світу” є формування в учнів, що навчаються в класах академічного рівня, системи географічних знань,...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Географія iconПрограма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Програма розроблена відповідно до Державних стандартів освітньої галузі “Технології” І базового навчального плану загальноосвітніх...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Географія iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів ''образотворче мистецтво''
Вступ. Програма з образотворчого мистецтва для 5–7 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Географія iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів економіка 11 клас
Програма «Економіка» для учнів 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (знз) розроблена за формою, запропонованою Міністерством...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Географія iconПрограма природознавств о 5 к л а с для загальноосвітніх навчальних закладів
«Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Географія iconПрограма природознавств о 5 к л а с для загальноосвітніх навчальних закладів
«Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка