Урок географії у 8 класі Тема: Вклад українських вчених у розвиток географії




Скачати 362.32 Kb.
НазваУрок географії у 8 класі Тема: Вклад українських вчених у розвиток географії
Сторінка1/4
Дата конвертації02.02.2014
Розмір362.32 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Географія > Урок
  1   2   3   4
ВОЛОДИМИРІВСЬКА ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ


Вклад українських вчених у розвиток географії
Урок географії у 8 класі

Вчитель АВРАМОВА Н.В.

Урок географії у 8 класі

Тема: Вклад українських вчених у розвиток географії


Мета:

  • Надати учням географічні відомості про видатних вчених-
    дослідників природних умов і природних ресурсів України,
    фундаторів та основоположників української географічної
    науки, показати внесок відомих вчених у дослідження природних умов і природних ресурсів України;

  • продовжити формування навичок самостійного здобуття знань з
    використанням різних джерел географічної інформації.

  • Виховувати почуття гордості за співвітчизників.


^ Тип уроку: формування нових знань, вмінь, навичок.


Обладнання: карти України, географічні атласи, портрети вчених, роздатковий матеріал, мультипроектор.


Опорні поняття: географічні дослідження.


Базові поняття: українське географічне товариство.


Хід уроку

  1. Організаційний момент.

1.Привітання

2.Психологічний тренінг – Давайте налаштуємось на позитивну роботу. Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів. Для того, щоб впоратись на уроці із завданнями , будьте старанними і слухняними.

А девіз нашого уроку такий:

Той, хто любить паростки кленові,

Хто діброви молоді ростить,

Сам достоїн справжньої любові,

Бо живе й працює для століть.

  1. ^ Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Пер ніж розпочати вивчення нової теми, давайте коротенько перевіримо, що ви запам’ятали з попереднього матеріалу. Проведемо гру «Так чи ні?)


Прийом «Так чи ні».

  • Василя Назаровича Каразіна іноді називають «українським Ломоносовим» (так чи ні?)

  • Одним із перших творців карт України був Павло Платонович Чубинський ( так чи ні - Олексій Андрійович Тілло)

  • Василь Васильович Докучаєв досліджував природу Криму і склав її географічний опис (так чи ні?)

  • Микола Іванович Андрусов приймав участь у відкритті відомого нині явища «зараженість глибинних вод Чорного моря сірководнем» (так чи ні?)




  1. ^ Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності.


Прийом «Здивуй всіх»

Вчитель:

У 1Х ст. у Східній Європі виникла стародавня українська держава – Київська Русь. Найдавніші українські літописи «Літопис Аскольда», «Повість минулих літ», що дійшли до нас, містять цінні історико-географічні відомості. У Х11 ст. від Київської Русі відокремилася Новгородська республіка, що оволоділа всіма північними землями Уралу і деякими територіями за Північним Уралом (Юргой). Новгородці в Х11 ст. здійснювали плавання по Північному Льодовитому океану «Студеному морю», як його тоді називали. Ними були відкриті острови Нова Земля, Вайгач берега Кольського півострова і шляхи на Шпіцберген.

А які географічні дослідження було зроблено нашими сучасними українськими дослідниками?

Над цим питанням нам необхідно попрацювати на сьогоднішньому уроці.


  1. ^ Вивчення нового матеріалу


а) Прийом «Творча лабораторія».

Учитель разом з учнями готує до уроку інформацію про видатних українських учених-географів.
Учні класу отримують матеріал та готують коротку доповідь про одного з українських учених-географів. На доповідь дається 2-3 хвилини, на опрацювання тексту – 4-5 хвилин.

б) Прийом «Прес-конференція».
Учні повідомляють про результати роботи.



  1. Закріплення вивченого матеріалу


Прийом «Географічний крос»

      • Класифікував типи лісів Українського Полісся. (П.Погребняк)

      • Організатор і директор Українського національного державного інституту географії та картографії. (С.Рудницький)

      • Перший директор Національного геологічного музею України. (П.Тутковський)

      • Фундатор вчення про біосферу та ноосферу. (В.Вернадський)

      • Майже 40 років життя присвятив створенню української енциклопедії (В.Кубійович)

      • Географ-єнциклопедист, засновник ландшафтознавства (Г.Висоцький)

      • Основоположник Київської школи метеорологів та кліматологів (Б.Срезневський)

6.Підсумок уроку


Узагальнення роботи, що виконана на уроці.

Метод «незакінчених речень».

На уроці ми познайомилися з ……..

Мені найбільше запам’яталося на уроці ...

Відгадка «імен дослідників з портретним зображенням» .

Учитель виставляє оцінки учням.

  1. Домашнє завдання

      • Опрацюйте матеріал підручника, параграф 10.

      • Підготуйтеся до уроку узагальнення знань, вмінь та навичок.



Додатковий матеріал до уроку


Розвиток фізичної географії.

Фізична географія – наука про географічну оболонку земної кулі як сферу взаємного проникнення і взаємодії літосфери, атмосфери, гідросфери, біосфери. В географічній оболонці взаємодіють природа і суспільство, її територіальна організація дуже багатоманітна. Фізична географія вивчає компоненти земної природи, природні комплекси, геосистеми, що її складають, їх зміни під впливом господарської діяльності, можливості використання фізико-географічних знань в практиці. Одне з перших і кращих для свого часу визначень предмета і завдань фізичної географії дав професор Петербурзького і Київського університетів П. Броунов в «Курсі фізичної географії» (1910р.). За ним фізична географія вивчає «сучасний вигляд Землі, інакше сказати, сучасний устрій зовнішньої земної оболонки, яка є ареною органічного життя, і ті явища, які в ній відбуваються…» «Зовнішня оболонка складається з декількох концентричних оболонок, а саме: твердої, або літосфери, рідкої, або гідросфери і газоподібної, або атмосфери, до яких приєднується ще і четверта біосфера. Всі ці оболонки в значній мірі проникають одна в другу і своєю взаємодією обумовлюють як зовнішній вигляд Землі, так і всі явища на Землі… Вивчення цієї взаємодії… становить одне з важливіших завдань фізичної географії, що робить цей предмет цілком самостійним…».

Фізична географія є однією з важливих галузей сучасного природознавства, а у системи географічних наук – основою її природничого крила поряд з економічною географією і картографією.

Фізична географія розвивалась в університетах України з часу їх заснування.

В розвитку наукових досліджень певну роль відігравала «Комісія для опису губерній Київського учбового округу» (1851-1864рр.) з відділами географічним, природно-історичним, промисловим, статистичним, а пізніше (1869р.) створене при Київському університеті Товариство дослідників природи. Товариство видавало «Записки», де друкувалися праці з фізичної географії, геології, геоморфології, метеорології, ботанічної географії, зоогеографії.

Фізико-географічні дослідження в цей період мали геофізичну спрямованість, розвивались під впливом створеної професором М.Авенаріусом київської школи метеорологів. Лекції з фізичної географії читали О.Клосовський, Й.Косогонов, П.Броунов.

Значний внесок у розвиток фізичної географії в нашій країні зробив П.Броунов, професор, керівник кафедри фізичної географії. Відомий своїми працями з синоптичної метеорології, земного магнетизму, сільськогосподарської метеорології.

Професор Київського університету П.Тутковський у створеному ним першому в Україні підручнику для вищої школи «Загальне землезнавство» (1927р.) стверджував, що межи географії визначаються її методом: «Усе в природі і в людській діяльності, що не пристосовується до географічних координат, не належить до обсягу географії».

Спираючись на згадані ідеї П.Броунова, А.Григор’єва, узагальнивши досвід фізико-географічного районування в країні, науковий колектив фізико-географів Київського університету (В.Попов, О.Маринич, А.Ланько, О.Поривкіна, Н.Сирота) разом з географами інших вузів України розробили і практично реалізували методику комплексного фізико-географічного районування і ландшафтного картографовування всієї території України, займалися проблемами зарубіжного краєзнавства (Б.Добринін, В.Гаврилюк). Проблеми загальної фізичної географії, географічних основ охорони природи висвітлені в навчальних посібниках В.Медини.

У розвитку фізичної географії в Україні велике значення мали дослідження її природи видатними вченими: В.Вернадським, В.Докучаєвим, О.Карпінським, О.Воєйковим, П.Броуновим, Г.Морозовим, Г.Висоцьким, О.Крубером та іншими. Їхніми працями створені наукові засади пізнання закономірностей ландшафтної диференціації території, комплексного вивчення природних умов. У радянський період для розвитку фізико-географічних досліджень в Україні мали значення праці Д.Арманда, І.Герасимова, А.Григор’єва, К.Геренчука, М.Гвоздецького, А.Ісаченка, В.Ніколаєва, Ф.Мількова, М.Михайлова, А.Краукліса,В.Преображенського, М.Солнцева, В.Сочави, В Жекуліна, П.Погребняка, Г.Швебса та інших.


^ Академік Степан Рудницький

Степан Рудницький народився 3 грудня 1877 року у Перемишлі (тоді Австро-Угорщина). Вищу освіту здобув у Львівському та Віденському університетах, де студіював історію, географію, германістику.

На філософський факультет Львівського університету майбутній вчений вступив у 1895 р. Спочатку спеціалізувався в галузі історії. Його вчителем був М.Грушевський, саме за його порадою С.Рудницький розпочинає астрономічні, геологічні та географічні студії. В цій сфері першою працею стала монографія «Про плями сонячні», яка лягла в основу габілітації на доктора географії (1901р.). Його вчителем з географії у Львівському університеті був відомий польський фізико-географ і геоботанік А.Реман. У 1901р. С.Рудницький стає дійсним членом Наукового товариства ім.. Т.Шевченка і співредактором «Збірника природописно-математично-лікарської секції НТШ».

Деякий час С.Рудницький вчителював у гімназіях Львова і Тернополя.

У перші 6-7 років після закінчення навчання у Відні та Берліні в 1902 р. С.Рудницький проводить географічні дослідження басейну Дністра. Ідеї і висновки вченого виводили українську географію на європейський рівень. Особливо важливою в цьому плані стала праця «Нинішня географія» (1905р.), в якій закладено теоретичні, методологічні та методичні основи української географічної науки.

Ще на початку ХХ століття С.Рудницький обґрунтував необхідність в кожному географічному дослідженні чотирьох підходів: морфологічного (встановлення геопросторових форм, явищ, які вивчаються), гилологічного (вивчення змісту цих форм), генетичного (встановлення походження форм), динамічного (вивчення їх змін у часі).

Що ж стосується положення географії у системі наук, то вчений відносив її повністю до природних наук. У системі ж самого географічного знання С.Рудницький виділив дві групи наукових дисциплін: загальні систематичні (номотетичні) та спеціальні (описові, ідеографічні). В структурі загальної географії ним виділяються: математична географія (в т.ч. геодезія і картографія),фізична географія (власне фізична географія і геофізика), біогеографія (окремо географія рослинного і тваринного світу), антропогеографія ( географія людини, економічна, політична географія і географія культури).

Наступний період життя вченого (1908-1914рр.) тісно пов’язаний з працею у Львівському університеті. Найголовнішою подією в житті С.Рудницького і в українській географії цього періоду стало написання і публікація двотомної праці «Коротка географія України» (1910 і 1914рр.

У передмові до «Короткої географії України» він писав: «Ми українці, земля, де живемо, зветься Україна, чи вона під Російською державою, чи під Австрійською, чи під Угорщиною. Бо хоч і ділять її кордони, хоч розірвана вона на шматки, але ж один народ, що її заселяє, з одною мовою, вдачею та звичаями.

Та не тільки народ лучить українську територію в одну цілісність. Україна також з нинішніх оглядів мусить бути вважала за виразно зазначену одноцільну територію серед інших територій Європи. Навіть серед незалежних держав мало таких, що б могли зрівнятись з українською такою географічною особливістю».

З виходом у світ двох книг «Короткої географії України» (перший том мав підзаголовок «Фізична географія», другий – «Антропогеографія») було покладено початок географічному українознавству і зокрема науковій антропогеографії України, спочатку у її етнічних межах, згодом – у державних.

1 листопада 1918р. проголошено Західно-Українську Народну Республіку (ЗУНР). С.Рудницький є експертом і радником в уряді ЗУНР з економіко- і політико-географічних проблем.

В роки Першої світової війни і відразу після її закінчення С.Рудницький закладає основи політичної географії геополітики України, особливо такими працями як «Україна і велико держави», яка була видана у 1920 р.

С.Рудницький вже в перших своїх працях стояв на позиціях самостійництва. Не автономія, не федеративна частина іншої держави, а самостійна, незалежна, суверенна держава Європи – такою уявляв собі вчений Україну.

Для С.Рудницький в геополітичному положені України особливо важливий його «близькосхідний» аспект, положення в «північному запіллі Чорного моря», чим визначається найкоротший шлях для експансій великих держав Європи в одних випадках на Балкани, в інших на Закавказзя, Персію (Іран), Месопотамію, Азію, положення по відношенню до Польщі і Росії.

С.Рудницький здійснює аналіз політико-географічного відношення до України її безпосередніх і посередніх сусідів. Таким чином, вперше обґрунтовано глобальне геополітичне бачення «української справи», прагнення українського народу до державної самостійності.

У 1919 р. С.Рудницький був запрошений на посаду професора до Кам’янець-Подільського університету, але довго там не затримався і емігрував з України спочатку у Відень, а потім у Прагу.

У Відні С.Рудницький викладав географію в Академії експорту і світової торгівлі, працював в інституті Сходу та Орієнту, Проте головна праця полягала в іншому: він був одним із фундаторів Українського Вільного Університету (УВУ) і першим деканом філософського факультету УВУ, де викладав майже усі географічні дисципліни. Одночасно він працював у Карловому університеті (Прага), де вів курси з географії Східної Європи, а також у Празькому Німецькому університеті та Українській господарській академії в Подєбрадах. З 1923 р. С.Рудницький викладав географію в Українському Вищому педагогічному інституті імені М.Драгоманова.

Вчений взяв активну участь у підготовці і проведенні влітку 1924 р. у Празі Першого Міжнародного з’їзду слов’янських етнографів і географів, на якому зробив дві наукові доповіді: «Природні області України» та «Проблеми геології і морфології Підкарпатської Русі (Закарпаття)».

Празький період життя – це інтенсивна праця над новим виданням двох книг під загальною назвою «Основи земле знання України».

У вченого мета створити багатотомну працю «Географія України» і «Систему загальної й описової географії». Як український патріот, він бачив можливості умови для реалізації своїх думок лише на Україні. У зв’язку з цим С.Рудницький надіслав листа Народному Комісаріату освіти у Харків (тодішню столицю радянської України), в якому, пропонуючи свої послуги, накреслив загальний план розбудови географічної науки і освіти в Україні. Одержавши позитивну відповідь, С.Рудницький приїхав до Харкова і зайняв посаду завідуючого кафедрою географії у Геодезичному інституті.

Але головною метою вченого стало створення географічного інституту академічного типу, що й здійснилося 1 жовтня 1927 р. з заснування Українського науково-дослідного інституту географії і картографії.

Основні програмні напрями діяльності якого викладено в статті «Завдання Українського Географічного Інституту й його видавництва», опублікованій у першому номері «Записок…» цього інституту в 1928 р. Серед них: 1) розвиток новітньої географії, яка включає в себе комплекс математико-географічних, природно- і антропоген-графічних дисциплін; 2) планомірне географічне вивчення усіх українських земель, складання курсу географії України, розвиток географічного краєзнавства; 3) підготовка якнайбільше висококваліфікованих географів науковців; 4) всемірне поширення географічних знань серед широких верств населення; 5) розвиток досліджень в сфері картографії; 6) організація періодичного видання – географічного журналу; 7) організація підготовки і видання монографій з загальної описової географії, багатотомної системи земле знання; 8) здійснення науково-популярних географічних видань: описів подорожей визначних мандрівників минулого, краєзнавчих книг, популярних монографій природно-географічних явищ, процесів і предметів тощо.

Як географ-природодослідник С.Рудницький розумів, що лише безпосередня праця може дати плідні наслідки і тому організовує експедиції на Дніпро і Донецький кряж.

У 1929 р. С.Рудницького обрано дійсним членом ВУАН, йому доручено керівництво трьома академічними підрозділами – Кафедрою географії, Комісією краєзнавства і Музеєм антропогеографії ім. Ф.Вовка. У цей період ВУАН приступила до підготовки багатотомної (40-50 томів) «Української радянської енциклопедії» і ввела С.Рудницького до складу редколегії УРЕ, доручивши очолити відділ географії.

У 1932 р. С.Рудницький підготував перший том 14-томної праці «Система географічних знань», за домовленістю з ВУАН вчений працював над українським географічним словником.

Від’їзд С.Рудницького до Харкова не припинив його широких наукових контактів із вченим світом Європи – Праги, Берліна, Львова, Відня. Він залишився дійсним членом географічних товариств Праги і Берліна. У 1932 р. виходить остання прижиттєва наукова праця вченого – стаття «Тераси і долинкові ступені порожистої ділянки Дніпра».

23 березня 1933 р. С.Рудницький був заарештований. Він бездоказово звинувачувався у членстві в «контрреволюційній Українській Військовій Організації», шпигунстві . 23 вересня того ж року його засуджено на п’ять років позбавлення волі. Український науково-дослідний інститут географії і картографії було ліквідовано, ряд співробітників репресовано. Після суду С.Рудницького переведено у спец табори «Свірлаг» і «Біломорсько-Балтійський табір». Навесні 1935 р. С.Рудницького відправлено на Соловки. 3 листопада 1937 р. розстріляно. Місце поховання вченого невідоме й досі.

Реабілітовано С.Рудницького у травні 1965 р.

  1   2   3   4

Схожі:

Урок географії у 8 класі Тема: Вклад українських вчених у розвиток географії iconТема: Сучасний кабінет географії
Мета: Удосконалення процесу викладання географії шляхом використання матеріально-технічної бази кабінету географії для реалізації...
Урок географії у 8 класі Тема: Вклад українських вчених у розвиток географії iconНа уроках географії
П 14 Застосування структурно – логічних схем на уроках географії. Посібник з географії.– Кривий Ріг, 2012. 23с
Урок географії у 8 класі Тема: Вклад українських вчених у розвиток географії iconСучасні проблеми розвитку географії: погляд молодих вчених
Нану. На семінарі було розглянуто І ухвалено проект статуту відновленої Ради молодих вчених та спеціалістів Інституту
Урок географії у 8 класі Тема: Вклад українських вчених у розвиток географії iconУрок географії у 7 класі. Тема уроку
Тема уроку: Антарктида й Антарктика. Своєрідність географічного положення материка, його розміри. Відкриття Антарктиди та сучасні...
Урок географії у 8 класі Тема: Вклад українських вчених у розвиток географії iconУрок географії в 6 класі. Тема уроку: Літосфера. Внутрішня будова Землі
Обладнання: підручник, атласи, схема «Внутрішня будова Землі», карта півкуль, мультимедійна дошка
Урок географії у 8 класі Тема: Вклад українських вчених у розвиток географії iconУрок географії у 6 класі Підготувала вчитель І категорії Розівської...
Мета: формування знань про повітряні маси, закономірності їх переміщення; розвиток первинних практичних навичок розрізняти постійні...
Урок географії у 8 класі Тема: Вклад українських вчених у розвиток географії iconМетодичні рекомендації щодо вивчення географії в 2011-2012 н р. Вивчення географії в 6-9 класах
Вивчення географії в 6-9 класах здыйснюэться за програмою “Географія. Економіка, 6-11 класи”. – Київ “Перун”. 2005- та підручниками,...
Урок географії у 8 класі Тема: Вклад українських вчених у розвиток географії iconНа уроках географії при вивченні розділу
У посібнику представлено опис сучасних технологій, цікавих форм та прийомів роботи, які були апробовані на уроках географії. Також...
Урок географії у 8 класі Тема: Вклад українських вчених у розвиток географії iconДержавна підсумкова атестація з географії проводиться за результатами...
Державна підсумкова атестація з географії проводиться письмово за посібником "Збірник завдань для державної підсумкової атестації...
Урок географії у 8 класі Тема: Вклад українських вчених у розвиток географії iconДоводжу до Вашого відома зразок оформлення сторінки журналу з географії
Практичний компонент шкільного курсу географії відпрацьовувати згідно методичних рекомендацій проведення практичних робіт та навчальних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка